CC BY
22
УДК 65.012.23
К.В.Сипко
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТ1В ТЕЛЕКОМУН1КАЦП* В УКРА1Н1
Обгрунтовуеться необхiднiсть розвитку систем св'язку через використання методологи проектного менеджменту. Табл. б, Дж. 12.
Розвиток сусптьства, економки будь-якот держави значною м1рою залежить в1д р1вня забезпечення населення та господарства кратни засобами зв'язку, стану телекомун1кацш та можливостей Тх використання в шформацшному простор!. В свою чергу це вимагае прискореного розвитку галуз1 за рахунок додаткових швестицш в проекти розвитку зв'язку, створення конкурентного середовища та л1беризацп ринку послуг зв'язку. Але швестицп не можпив1 без урахування ф1нансового ризику. Вони мають сенс т1льки в тому випадку, коли можна спрогнозувати рентабельнють п1дгалуз1.
Це приводить нас до думки про те, що проекти в галуз1 зв'язку повинн1 бути економ1чно обгрунтован1 з урахуванням терм1ну окупност1, що в свою чергу передбачае проведення поширених маркетингових дослщжень з метою встановити, як1 ж саме види та послуги зв'язку е конкурентоздатними та можуть принести прибуток. Анал1з р1зних вид1в та послуг зв'язку е основною метою ц1ет статт1.
Потреба в швестиц1ях, за рахунок яких можлива перебудова нацюнальнот економ1ки, величезна. За розрахунками М1неконом1ки Укратни, для цього необхщно $40-50 млрд. Цю суму, однак, треба розглядати як потребу лише першого етапу перебудови виробництва. Спираючись на досв1д структурнот перебудови колишньот Нмецькот Демократично!' Республ1ки, зах1дн1 експерти оц1нюють аналог1чний процес в Укратн1 в $300-400 млрд [11].
Внутр1шн1 джерела 1нвестування, зважаючи на зубожшня населення Укратни, вкрай обмеженк Щороку вдаеться залучити в кредитну систему близько $1млрд., а р1чна потреба кратни в 1нвестиц1ях складае $7-8 млрд.
Зовн1шн1 швестицп теж невелик!. За перюд Укратна одержала $3 млрд. позик (не враховуючи кошт1в за поставки енергоноспв), а також $1,6 млрд. прямих закордонних швестицш. Але ц1 та наступи невелик! надходження не привели до покращання стану економки. Бтьше того, загальний обсяг швестицш скорочуеться. В 1995р. вш склав лише 25% р!вня 1990 р., а в подальшому стан економ!ки ще бтьше попршився, тому що продовжуеться кризове падшня виробництва та обсягу сусптьного продукту. Крайня ж обмежен!сть джерел ¡нвестування загострюе проблему ефективного тх використання, вимагаючи економ1чного обгрунтування прюритет1в. Тому потр1бно виявити т1 проекти, по видах зв'язку, в як1 потр1бно спрямовувати швестици. Цими видами зв'язку, виходячи з таблиць 1, 2, е сттьниковий, пейджинговий та транкшговий зв'язок як в Укратн1, так I у Луганськш область
В Укратн1 на тл1 економ1чнот кризи зв'язок виглядае досить благополучно, це показано у таблицях 3,4 про доходи в1д наданих послуг зв'язку, як населенню так I пщприемствам, а також наведен! темпи зростання доход1в.
На цей час в Укратн1 юнують так1 види зв'язку: • поштовий;
Перспективи розвитку проек^в телекомунiкацiй в УкраТнi 89
• телеграфний;
• телефонний мюький;
• телефонний стьський;
• телефонний мiжмiський;
• телефонний мiжнародний;
• приводне мовлення;
• спе^альний i фельдзв'язок;
• передача i прийом телевiзiйних та радiопрограм, радiозв'язок;
• держЫспек^я електрозв'язку;
• супутниковий;
• комп'ютерний;
• мобiльний, у тому чи^
стiльниковий,
пейджинговий,
транкiнговий.
Сьогоднi, незважаючи на значну кiлькiсть лiцензiй, виданих шшим компанiям на мiжнародний зв'язок, Утел продовжуе залишатися монополiстом на ринку мiжнародного телефонного зв'язку в Украшу i завдяки кооперацп з Укртелекомом надае бiля 40% обсягу мiжмiських телефонних послуг.
Той факт, що мiжнародний телефонний зв'язок е найбтьш прибутковою частиною телекомункацмно''' шдустри будь-яко''' кражи, став ще бiльш очевидним в умовах економiки, що розвиваеться. Причиною тому е дисбаланс мiж розрахунковими тарифами телекомункацшних операторiв розвинених краТн та краТн, що розвиваються. Отримавши монополiю на найбтьш прибуткову частину телекомункацмно''' галузi Утел опинився в особливо сприятливих умовах для розвитку пщприемства.
Це знайшло вiдображення у винятковiй не лише для украТнського ринку, але й за мiжнародними стандартами, прибутковостi Утелу i дозволило пiдприемству вкласти значн кошти в будiвництво мережi власних АМТС по усш Укран На сьогодн потужнiсть побудованих Утелом АМТС перевищуе потреби по обслуговуванню обсягу наданих Утелом послуг. Таким чином, виникла необхщнють переключення все бтьшого потоку телефонних послуг з АМТС Укртелекому на АМТС Утелу.
При цьому обласн пiдприемства електрозв'язку почали вщчувати економiчну невигiднiсть переключення трафка, що виражаеться у зниження доходiв. Ця проблема вела до конфл^ту комерцiйних iнтересiв мiж двома структурами. Виникла необхщнють у пошуку шляхiв виходу з ситуацп, що склалася, не зачiпаючи при цьому штереси сторiн. Цим е об'еднання Утелу з Укртелекомом як необхщний крок в розвитку телекомункацшно''' шдустри Укра'ни [7].
Об'еднання бiзнесу Укртелекому i Утелу мае велике значення для розвитку шфраструктури зв'язку в Укран Воно дозволило оптимiзувати мережу зв'язку, що комутуеться, бiльш економiчно 17 використовувати, пщвищити продуктивнiсть працi обох операторiв, максимально завантажити дiючi станци, впровадити новi послуги зв'язку, пщвищити якiсть послуг, протистояти конкуренцп, яка вже виникла та розвиваеться на ринку Укра'''ни[10].
Будь-яка держава, що себе поважае, вщносить галузь супутникового зв'язку до прюритетних i в першу чергу забезпечуе необхiднi для и розвитку капiталовкладення. Деякi з кра'''н володiють власними супутниками. Вщ реалiзацií подiбних проектiв кражи одержують суттевi прибутки. Ситуацiя в Укра'ы залишае
бажати кращого. З листопада 1998 р. асоца^я "Телас" розробила два варiанти проекту Положень щодо дiяльностi у галузi супутникового зв'язку. Один з них Положення про порядок використання засобiв фксованот супутниковот служби в УкратнГ.
Одним з найбiльш вигiдних проектiв в Украты е побудова транкшгового
зв'язку.
Транкiнгова мережа орiентована на забезпечення зв'язком технологiчних процеав, що потребують насамперед високот оперативности тобто на роботу користувачiв усередин системи (80-90% з'еднань), а зовншы виходи - додаткова можливiсть. Транкшг - це зв'язок для групових користувачiв.
Основними користувачами транкiнгового зв'язку е мунщипальы служби, полiцiя, пожежн служби, служби медичнот допомоги, служби порятунку та ш., вiн також використовуеться як внутршньовиробничий. У СНД сфера використання транкшгового зв'язку включае також диспетчерсью служби, служби пошти й електрозв'язку, мтщп, мiських i районних адмiнiстрацiй, служби безпеки, швидкот допомоги, керiвникiв мiських пiдприемств, приватних пщприем^в i т.д.
Транкiнгова система не е н повноцiнною замшою щтьниковот системи нi тх альтернативою. У спрощеному розумшы щiльникова система - це телефонна стан^я з радюподовжувачем, а транкiнгова система - це радюмережа з можливiстю пщключення до телефонних лiнiй. Тому, коли розмова йде про транкшг, бтьш доречно говорити про його переваги в порiвняннi зi звичайними радютелефонними системами [12].
Проект будiвництва зони транкшгового зв'язку в мют Луганськ i мiстах i районах Луганськот областi е перспективним.
Дане обгрунтування розглядаеться з позицп компанп, що надае послуги транкшгового зв'язку, побудованого на основi системи МРТ-1327 на один сайт, 4канала, 150 абонетлв iз перспективою розвитку системи до багатосайтовот.
Система МРТ-1327 за техычними i економiчнми показниками
порiвнюеться з дючими в Луганську системами транкшгового зв'язку Зтапгипк 2 фiрми "Конард", "Алтай" фiрми "Астрея", таблиця 5.
З огляду на наявнють двох систем, розгорнутих ранше на територп мiста, нова система може бути побудована за незаперечнот тт переваги в порiвняннi з тими, що юнують за цiновими, технiчними, або якюними показниками.
Незаперечною перевагою системи МРТ-1327 е можпивють роумiнга, що не властиво наявним в експлуатацп системам. Ця можливють дозволяе будувати багатосайтову мережу на територи репону, що в найближчому майбутньому дасть помяну перевагу над односайтовими системами.
Потенцшними органiзацiями-користувачами будуть: транспортнi
оргаызацп, заснування охорони, УВС, служба МЧС, КСП, комунальн служби i т.д. як окремо, так i в кооперацп. Економiчнi показники МРТ-1327 визначаються вартiстю станцiйного й абонентського комплекту, вартютю пiдключення до
Перспективи розвитку проектов телекомунiкацiй в Укратн
91
Таблиця 1
Доходи вщ надання послуг зв'язку у 1998 роц за видами зв'язку, тис. грн.
Репон Поштовий зв'язок Телеграфи ий зв'язок Тел ефо нний М1СЫКИЙ зв'язок Телефонии Й С1ЛЬСЬКИЙ зв'язок Мiжмiський телефонний зв'язок Мiжнародн ий телефонии й лп 'япли Компьюте рний зв'язок Мобiльний зв'язок Сттьнико вий зв'язок Пейджинго вий зв'язок Транкингов ий зв'язок
Луганська 20441.3 2128.7 37635.0 2152.6 40548.5 17615.8 108.9 491.5 163.9 59.4 268.2
Всього по УкраТн 479258.3 42908.1 1008668.9 103788.8 1115396.5 604275.4 21280,9 531318.6 508726.6 18795.2 3796.8
Таблиця 2
Доходи вщ надання послуг зв'язку у першому пiврiччi 1999 року за видами зв'язку, тис. грн.
Регiон Поштовий зв'язок Телеграфний зв'язок Телефонний мюький зв'язок Телефонний стьський зв'язок Мiжмiський телефонний зв'язок Мiжнародний телефонний 3 в'язок Компьютерний зв'язок Мобтьний зв'язок Стiльниковий зв'язок Пейджинговий зв'язок Транкинговий зв'язок
Луганська 9662,3 1014,4 22314,1 1190,6 23296,3 10261,5 67,7 157,2 - 22,4 134,8
Всього по УкраТн 04990,3 20514,0 '82380,7 30774,9 102780,2 [36648,7 24701,1 ;26047,5 '07576,7 15317,7 3153,1
Таблиця З
Доходи вщ надання послуг уама видами зв'язку по репонах УкраТни за 1998 рiк
Регiон Доходи вщ надання послуг зв'язку, тис. грн. Темп зростання (зниження) до вщповщного перюду минулого року, %
Населенню Пщприемствам Всього Населенню Пщприемствам Всього
Луганська 66772.8 62987.1 129759.9 75.3 100.3 85.7
Всього 1684120.9 2445051.4 4129172.3 78.1 131.3 102.7
Таблиця 4
Доходи вщ надання послуг уама видами зв'язку по репонах УкраТни за перше пiврiччя 1999 року
Регюн Доходи вщ надання послуг зв'язку, тис. грн. Темп зростання (зниження) до вщповщного перюду минулого року, %
Населенню Пщприемствам Всього Населенню Пщприемствам Всього
Луганська 41090,7 32203,1 73293,8 93,3 90,0 91,8
Перспективи розвитку проект1в телекомуыкацм в УкраТж
Таблиця 5.
Порiвняльна таблиця показниюв систем_^_
Хигьсистеми МРТ-1327 Алтай Конард
Показники --------------------------------
Вартють одного станцшного 315 125
номера, грн.
Вартють абонентськоУ р/станцп, 1300 1800 1400
грн.
Вартiсть пiдключення, грн. 400 800 240
Абонплата, грн. 40 60 100
Погодинна оплата, грн/хв. 0,26 немае немае
Перевагисистеми багатосайтова дешева, доступнють
пщтримуе роумшг мiсцевоl мережi для всix абонен^в
Недолки системи висока цша, односайтовiсть,
недоступнiсть симплексний зв'язок,
мюцево!' обмеженiсть у розвитку
мережi
телефонно!' мережу абонплатою, витратами заснування зв'язку на реестра^ю, монiторинг, податок на чистоту, саннагляд i т.д. i
Позитивним можна вважати те, що абонплата в системi МРТ-1327 у 1,5 -2,0 разу нижче (без погодинно!' оплати), ыж у системах "Алтай", "Конард", у той же час вартють абонентського комплекту з пщключенням у МРТ-1327 у 2-3 рази вища, ыж у порiвняннi з системою, що знижуе ïx конкурентоспроможнiсть.
При впровадженнi в експлуатацю системи накпаднi витрати
пiдприемства зв'язку складуть 19,5 тис. гривень., у т.ч. 12,5 тис. гривень одноразово i 7 тис. гривень - щорiчно. Окупнють витрат пщприемства в перший ркексплуатаци варто очiкувати при ктькост абонентiв не менше 25, у
наступному не менше 20-ти при встановленому для МРТ-1327 тарифк
Отже, упровадження проекту будiвництва системи транмнгового зв'язку МРТ-1327 доцiльно, для чого необхщно:
• ретельне проведення маркетингу в мют^ областi, спрямованого на виявлення органiзацiй-користувачiв;
• тарифи, що змшюються, з урахуванням наявност в регiонi конкуруючих систем зв'язку;
• предметне вивчення експлуатацмних особливостей МРТ-1327 на д^чш системi в iншиx регюнах у тому числi сервiсне забезпечення системи.
Пейджинговий зв'язок впевнено завойовуе планету. Особливо взначн його устхи в краУнах iз низьким рiвнем розвитку традицiйниx i рухомих засобiв зв'язку
Пейджинг, на вiдмiну вiд радютелефонного зв'язку, - це система передачi даних. Найбiльш розповсюдженi стандарти, протоколи i системи пейджингового зв'язку: FLEX; POCSAG; RDS; ERMES.
В УкраТы лщензю на створення нацюнального пейджингового зв'язку в стандарт RDS одержала фiрма "Радiоком" (березень 1994 p.). Ця фiрма також мае лщенз^ на надання послуг у стандарт POCSAG. Усього в розвиток мережi зв'язку в стандартi POCSAG AT "Радюком" iнвестував приблизно $0,7 млн. У цьому стандарт протягом доби передаеться 30000 повщомлень.
Фiрма "бвротекст" (Укратна) надае абонентам послуги пейджингового зв'язку в протоколi FLEX. На першому етапi розвитку пейджинговот мережi ця фiрма iнвестувала $5 млн.
Прийнятним у мют Луганську е проект бу^вництва зони пейджингового зв'язку. Системи пейджингового зв'язку за свотми техычними характеристиками, вартiстю i тарифними послугами iдентичнi (таблиця 6).
У Луганську та област д^ть двi системи пейджингового зв'язку Укрпейдж i Глобалпеджер, тому доцiльнiсть бу^вництва зони педжингового зв'язку "Укртелеком" визначаеться конкурентоздатнютю за економiчними показниками i потребою в районах областi, де 17 немае.
На прикладi Луганськот областi можна бачити, що державний оператор зв'язку - мюцева дирек^я Укртелекому, не змогла вчасно захопити ринки нових послуг - насамперед пейджингового та транмнгового зв'язку. Це сталось через брак техычно грамотних та економiчно обгрунтованих проек^в. Таким чином, можна зробити висновок, що в сучасних умовах наявнють таких проек^в е основою процвп"ання, як окремого пщприемства, так i галузi у цiлому.
Таблиця 6
Порiвняльна таблиця показникiв систем_
Системи Укртелеком Глобал Укрпейджер
Показники пейджер пейджер
Цша абонентського 155-390 225-395 250-270
комплекту, грн.
Абонплата, 65 65 65
грн./мес
Райони дм зв'язку Луганськ Красний Луч Апчевськ Лисичанськ Луганськ Северодонецьк Донецьк Кремона Лисичанськ Рубiжне
Л1ТЕРАТУРА
1. "Укртелеком'": учора, сьогоды, завтра. "Зв'язок". - 1996 -№3-с.17-19.
2. Драмашко И.А. Наука и производство - связь без связи? "Зв'язок". - 1997 - №2 - с.50-51.
3. Зв'язок Укра'ни - 1996. "Зв'язок".- 1997 - №1 - с.3-5.
4. Зонтак Р.Г., Фёдоров И.Л. Варианты долгосрочных прогнозов развития системы телефонной связи общего пользования. "Зв'язок". - 1996 - №3 - с.13-16.
5. Куховский В, Системы компьютерной телефонии позволяют автоматизировать многие бизнес-операции. "Бизнес". - 1997 - №42 - с.21-22.
6. Левчишина О. Про справи у супутниковому зв'язку. "Дтовий кур'ер зв'язок".- 1999 - №6 - с.З.
7. ПанарЫа Н. Продавати послуги - це наука." Дтовий кур'ер зв'язок 1999 -№12 - с.4.
8. Панфтов I. Прюритетна роль зв'язку в швестицмнш пол1тиц1 Укра'ни. "Дтовий кур'ер зв'язок" -1999- №20-с.2.
9. Петров В.И., Резникова P.E., Короп Б.В. Проблемы организации информационного обеспечения отрасли связи. "Зв'язок". - 1995 - №2 - с.23.26.
10. Прес-служба Укртелекому. Укртелеком + Утел =?."Дтовий кур'ер зв'язок".- 1999 - №8 - с.2.
11. Пригода В. М. Проблеми швестування в галуз1 зв'язку. "Зв'язок". 1996 - №3 - с.10-13.
12. Розвиток галузг час вимагае змш. "Зв'язок". -1996 - №4 - с.4-7.
Перспективи розвитку проекпв телекомунлкацм в УкраТн
95
