CC BY
30
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.24:615.816.2-78:616.381-072.1]:616-056.52 DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158751
Туркевич О.М.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
рщ ■ W
Перюперацмна протективна штучна вентиляцiя легень при лапароскотчних операцiях у пацieнтiв з ожиршням
Резюме. Актуальтсть. Пащенти з ожиршням е основною групою ризику для формування резорб-щйних ателектазiв та виникнення тсляоперащйнихлегеневихускладнень. Мета до^дження: до-слдити ефективтсть та безпечтсть принцитв протективног штучног вентиляци легень (ШВЛ) у nацiентiв з ожиршням при абдомшальнихлапароскотчних операщях. На сьогодт доведено, щоре-зорбщйт ателектази формуються в 90% пацiентiв, яким проводиться загальна анестезiя з ШВЛ. На фот тдвищеного внутршньочеревного тиску та гтовентиляци базальних вiддiлiв легень ате-лектазування ще быьше прогресуе таможе призвести до суттевихзмЫрестраторног мехатки та гтоксеми. Основт компоненти протективног ШВЛ включають у себе: використання невеликих дихальних об'емiв, позитивного тиску в ктщ видиху (ПТКВ), вищого вiд фiзiологiчного рiвня, та проведення iнтраоперацiйного альвеолярного рекрутменту (аРМ). Матерiали та методи. Загалом було 24 пащенти, я^ були розподыет на 3 групи: контрольну (ПТКВ5) та двi основт (ПТКВ(10)/ аРМ + ПТКВ (10)). У 4 контрольних точках загальног анестези дослджувались: статичний то-раколегеневий комплаенс, середтй внутршньогрудний тиск та середтй артерiальний тиск. Ре-зультати. Проаналiзувавши статичний тораколегеневий комплаенс, найкращi результати ми спостергали у грут, в якш проводились аРМ у поеднант з наступним тдвищенням ПТКВ. Щодо середнього внутршньогрудного тиску та середнього артерiального тиску суттевих вiдмiнностей та негативних змш у вах групах пацiентiв не спостергалось. Висновки. Ытраоперащйне поеднан-ня альвеолярних рекрутментiв та наступного тдвищеного рiвня ПТКВ показуе збльшення тора-колегеневого комплаенсу, що може свiдчити про зменшення вiдсотка ателектазованог легеневог тканини. В основтй грут пацiентiв не спостергалось гемодинамiчноi нестабiльностi тсля проведення рекрутменту та встановлення ПТКВ. Попередньо дат методи можна вважати безпечними при лапароскотчних операщях.
Ключовi слова: штучна вентилящя легень;рестраторна тератя; альвеолярнийрекрутмент; ла-пароскотя; ожирння
Вступ
Принципи протективно! штучно! вентиляци легень (ШВЛ) повсякденно застосовуються в па-щенпв, яю перебувають у палатах штенсивно! терапи. Розвиток дано! стратеги ШВЛ був обу-мовлений боротьбою з рiзними варiантами ре-стриктивно! та обструктивно! патологи легень, в чому на сьогодш досягнуто немалих успiхiв. Про-те позитивний вплив протективно! ШВЛ на рест-
раторш властивост легень та показники оксиге-наци вщкривають новi можливост та перспективи !! застосування в перюперацшному перюдь Методи та компоненти протективно! ШВЛ можуть бути особливо перспективними при лапароскотчних операщях, особливо в пащеипв з ожиршням та коморбщною патолопею легень. На сьогодш доведено, що резорбцшш ателектази формуються в 90 % пащеипв, яким проводиться загальна анес-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Туркевич О.М., Львiвський нацюнальний медичний ушверситет ii^m Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Укра'ша; е-mail: redact@i.ua For correspondence: 0. Turkevych, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
«
тезiя з ШВЛ [5]. Щ ателектази належать до групи постоперацшних легеневих ускладнень, якi разом з шшими ускладненнями справляють доволi ва-гомий вплив на постоперацiйну захворювашсть та смертнiсть. Вiдповiдно до клжчного досль дження 2010 року [7] близько п'яти вщсотюв усiх шсляоперацшних хiрургiчних пацieнтiв страж-дають ввд легеневих ускладнень, а кожен п'ятий iз даноï групи помирае протягом перших 30 дшв постоперацiйного перюду. Дослiдження 2012 року [4] надае даш щодо 2—19 % пащенлв, у яких ви-явленi постоперацшш легеневi ускладнення. При лапароскопiчних операцiях на фонi пiдвищеного внутрiшньочеревного тиску та гшовентиляцИ ба-зальних ввддЫв легень ателектазування ще бшь-ше прогресуе та може призвести до суттевих змш ресmраторноï механiки та гшоксемИ, особливо в пацiентiв iз супутньою патологiею.
Мета дослвдження: дослщити ефективнiсть та безпечнiсть проведення перiоперацiйноï протек-тивноï ШВЛ у пащенпв з ожирiнням при лапаро-скотчних операцiях.
Матерiали та методи
24 пащенти з 2-м ступенем ожиршня (кла-сифiкацiя ступенiв ожирiння за шдексом маси тiла (1МТ)) (American Society for Bariatric Surgery, 1997; Poirier P. et al., 2009), яким проводилась ла-пароскотчна холецистектомiя, були розподшеш на 3 групи (одна контрольна та двi основш). Критерий включення пацiентiв: чоловжи та ж1нки вь ком 18—60 роюв з ожирiнням 2-го ступеня (1МТ 35,0—39,9 кг/м2), вiдсутнiсть тяж^ супутньоï ле-геневоï та серцево-судинноï патологи, яка могла б вплинути на результати дослщження. Апарат ШВЛ — LEON Heinen + Löwnstein. Положення на операцiйному столi — шдвищеш головний кiнець та плечовий пояс.
Характеристика груп na^eHmie
1-ша група — контрольна (n = 8). У данш групi пащенпв премедикацiя та iндукцiя в загальну анес-тезiю не супроводжувались попередньою 10-хви-линною масковою ШВЛ у режимi CPAP, штраопе-рацiйна ШВЛ проводилась iз такими параметрами: дихальний об'ем — 5—7 мл/кг, позитивний тиск у кшщ видиху (ПТКВ) — 5-6 см H2O, FiO2 — 0,4;
частота дихання — 8—14/хв (залежно вiд показни-KiB капнографп); альвеолярний рекрутмент (аРМ) не проводився.
2-га група — основна (використання ПТКВ) (n = 8). У данш груш пащенпв премедикацiя та iндукцiя в загальну анестезш супроводжувались попередньою 10-хвилинною масковою ШВЛ у ре-жимi CPAP, штраоперацшна ШВЛ проводилась i3 такими параметрами: дихальний об'ем — 5—7 мл/кг, ПТКВ — 10-15 см H2O, FiO2 — 0,4; частота дихання — 8—14/хв (залежно вщ показниюв капнографп); альвеолярний рекрутмент не проводився.
3-тя група — основна (використання ПТКВ + аРМ) (n = 8). У данш груш пащенпв премедикац1я та шдукц1я в загальну анестезiю супроводжувались попередньою 10-хвилинною масковою ШВЛ у ре-жимi CPAP, iнтраоперацiйна ШВЛ проводилась iз такими параметрами: дихальний об'ем — 5—7 мл/кг, ПТКВ — 10—15 см H2O, FiO2 — 0,4; частота дихання — 8—14/хв (залежно вщ показниюв капнографп); альвеолярний рекрутмент проводився на встанов-лених етапах оперативного втручання.
Короткий опис долдження. Перебiг загально! анестезп був розподiлений на 4 основш етапи: 1-й етап — штубац1я пащента та початок ШВЛ; 2-й етап — накладання карбоперитонеуму (внутрш-ньочеревний тиск (ВЧТ) — 15 мм рт.ст.); 3-й етап — сталий карбоперитонеум (ВЧТ — 10 мм рт.ст.); 4-й етап — лiквiдацiя карбоперитонеуму. Пд час кожного з цих етатв визначалися статичний торако-легеневий комплаенс (C.stat.), середнiй внутрш-ньогрудний тиск (p.mean) та середнiй артерiальний тиск. У 3-й груш на кожному етат дослщження про-водився альвеолярний рекрутмент (загалом 4 за час загально! анестезп) та пiсля цього фiксувались до-слiджуванi параметри.
Результати та обговорення
Було проaнaлiзовaно статичний тораколеге-невий комплаенс у вах групах пащенпв на рiзних етапах оперативного втручання. В основних групах показники статичного комплаенсу були вищими в середньому на 20 %, анж у контрольнш групi, в якiй передоперaцiйнa CPAP-терaпiя не проводилась. При пiдвищеннi ВЧТ до 15 мм рт.ст. (2-й етап) най-гiршi показники спостерпались у контрольнiй гру-
Таблиця 1. Пор'/вняння статичного комплаенсу легень у контрольна та основних групах (мл/мм вод.ст.)
Етап 1-ша група (контрольна) 2-га група(основна: PEEP = 10 см вод.ст.) 3-тя група (основна: PEEP = 10 см вод.ст. + аРМ)
1-й 51,9 65,1 64,2
2-й 38,8 40,2 47,4
3-й 45,3 46,3 53,6
4-й 54,3 60,2 63,3
Примтка: нормальн показники C.stat — 50-150 мл/мм вод.ст. (Сатшур О.С., 2006 р.).
пi пацiентiв. Середнiй статичний комплаенс був на рiвнi 38,8 мл/мм вод.ст. Найкращi показники комплаенсу були в третш (основнiй) групi — 47,4 мл/мм вод.ст., у якш при ПТКВ на рiвнi 10 см вод.ст. про-водився альвеолярний рекрутмент безпосередньо перед пщвищенням ВЧТ.
У вах групах пащенпв середнiй внутршньогруд-ний тиск (p.mean) утримувався в безпечних межах (табл. 2).
Застосування пiдвищеного ПТКВ та альвеоляр-них рекрутменпв не супроводжувалось негативни-ми змшами гемодинамiки (табл. 3).
Отримаш результати клiнiчного дослвджен-ня сввдчать про можливу ефективнiсть застосування принцитв протективноï ШВЛ у пащенпв з ожиршням при лапароскопiчних операщях. Данi пацiенти е основною групою ризику для формування резорбцiйних ателео^в через над-мiрну кiлькiсть жировоï тканини та пiдвищений внутрiшньоплевральний тиск. При порiвняннi з пацiентами з нормальною вагою в пащенпв з ожиршням вже в преоперацшному перiодi функ-цiональна залишкова емнiсть (ФЗ6) зменшена на 20 % [2]. Подальша загальна анестезiя тшь-ки попршуе ситуацiю та спричиняе зменшення ФЗ6 на 50 % тсля етапу шдукцп [1]. Накладан-ня карбоперитонеуму таким пащентам провокуе формування ателеш^в у зв'язку з пщвищенням внутрiшньочеревного тиску та гшовентиляцп ба-зальних ввддЫв легень [7].
Основш компоненти протективноï ШВЛ [1] включають у себе: використання невеликих дихаль-них об'емiв, ПТКВ вище вщ фiзiологiчного рiвня
^т
та проведення iнтраоперацiйного альвеолярного рекрутменту. Крiм цього, важливу роль вiдiграють положення пащента на операцiйному столi та осо-бливостi проведення преоксигенацГi: рiвень FiO2 та CPAP-терапiя на етапах премедикаци та шдук-ц11. Данi компоненти протективно'i ШВЛ доволi рщко застосовуються в перiоперацiйному перiодi, а конкретш рекомендацп поки що не розроблеш. Найбiльше запитань виникае щодо ефективносп, доцiльностi та методики проведення штраоперацш-ного альвеолярного рекрутменту.
Даний метод протективно'i ШВЛ е доволi по-ширеним у щоденнш практицi анестезiологiв, про-те рщко застосовуеться пщ час загально'i анестезп. Крiм того, у доступних сучасних настановах поки що немае чгтких рекомендацiй щодо принципiв його штраоперацшного застосування [1, 10]. АРМ можна застосовувати для «вщкриття» ателектазо-ваних д!лянок легень, покращання оксигенацГi та вентиляци пiд час загально'i анестезп. Шсля його проведення повиннi зростати загальний тораколе-геневий комплаенс та функщональна залишкова емнiсть легень.
АРМ е доволi необхiдною манiпуляцiею для конкретних груп пацiентiв, проте його застосуван-ня може супроводжуватись певними негативними ефектами. Пдвищення внутрiшньогрудного тиску знижуе переднавантаження на серце та негативно впливае на серцево-судинну систему. З огляду на це наявшсть у пащента ознак гшоволемп може бути протипоказанням для проведення аРМ [1, 8]. Проте динамiчний мошторинг середнього вну-трiшньогрудного тиску (р.теап) дае змогу завадити
Таблиця 2. Пор'/вняння середнього внутршньогрудного тиску (p.mean) у контрольна та основних групах (мм вод.ст.)
Етап 1-ша група (контрольна) 2-га група(основна: PEEP = 10 см вод.ст.) 3-тя група (основна: PEEP = 10 см вод.ст. + аРМ)
1-й 6,4 7,1 7,75
2-й 7,25 7,8 9
3-й 6,5 6,8 7,6
4-й 6,1 6,3 6,75
Етап 1-ша група (контрольна) 2-га група(основна: PEEP = 10 см вод.ст.) 3-тя група (основна: PEEP = 10 см вод.ст. + аРМ)
1-й 94 91 85
2-й 96 94 91
3-й 83 86 89
4-й 98 91 92
Примтка: нормальн показники MAP = 70-110 мм рт.ст.
Примтка: нормальн показники p.mean при ШВЛ не вище 16-17 мм вод.ст. (Сатшур О.С., 2006 р.).
Таблиця 3. Пор'вняння середнього артерiального тиску (МАР) у контрольна та основних группах (мм рт.ст.)
«
■
Рисунок 1. Рекрутмент-маневр (Anesthesiology. — 2002. — 96. — Р. 795-802)
неоч1куваному зменшенню гемодинам1ки пащен-та. Зг1дно з лгтературними даними, внутр1шньо-грудний тиск, що не перевищуе 16—17 см вод.ст., не впливае на гемодинам1ку пащента без супутн1х серцево-судинних захворювань та гшоволемГ! [11]. Також одним i3 можливих ускладнень аРМ може бути легенева баротравма. Саме в цьому разi тсля аРМ доволi шформативним показником буде наяв-нiсть чи вщсутшсть змiн статичного тораколегене-вого комплаенсу [6]. Безумовно, найкращий метод виявлення ефективностi застосування аРМ та тд-вищеного ПТКВ е виявлення рiвня парцiального тиску кисню в артерiальнiй кровi, проте даний ла-бораторно-iнструментальний метод е iнвазивним та часто малодоступним. Зпдно з останшми досл1-дженнями [4], монiторинг статичного тораколеге-невого комплаенсу е доволi ефективним методом оцiнки респiраторних властивостей легень та може вщображати динам1ку легенево! паренхiми пiд час загально! анестезш Зменшення комплаенсу або його незмшшсть вказують на «нерекрутабельшсть» легень пащента (наявшсть тяжких рестриктивних змш паренхiми легень). АРМ ефективний при ате-лектазуваннi, але не при консолщащ! легенево! тканини. Подальше застосування аРМ у таких ви-падках може бути небезпечним у зв'язку з ризиком виникнення баротравми.
Щодо методик проведення аРМ юнуе безлiч роз-б1жностей [2, 8]. Загалом можна видГлити два осно-вш методи його проведення: стутнчастий метод (stepwise-RM — Staircase Recruitment Manoeuvre) та метод стшко! шфлящ! (sustained inflation). Згщно з клтчними дослщженнями вiдвертих переваг одного з методiв немае. Проте стутнчастий метод по-требуе складнiшого рестраторного монгторингу та технiчних вимог до апарату ШВЛ, кр1м того, займае бГльше часу [9]. Тому даний метод б1льше пщходить для застосування в умовах палати штенсивно! тера-ш!. У дослщженш, що взято за основу дано! статп, аРМ проводився згщно з методикою стшко! шфля-ц11. Суть дано! методики полягае у створенш позитивного тиску в дихальних шляхах на р1вш 35—40 см вод.ст. на термш 30—40 с (методика 40 х 40). Дану методику можна з легк1стю використовувати п1д час загально! анестезГ! та ШВЛ в умовах операцшно!.
Зг1дно 1з сучасними даними, немае сумшв1в у використанш ПТКВ п1д час загально! анестезГ!, особливо при лапароскоп1чних операц1ях. Проте
використання виключно ПТКВ най1мов1рн1ше мае профГлактичний характер. Якщо брати до уваги па-ц1ент1в з ожиршням, яким плануеться проведення лапароскошчно! операщ! при п1двищеному ВЧТ, 1нтраоперац1йне застосування аРМ здатне «в1дкри-ти» ателектазоваш д1лянки легень, а подальший р1вень ПТКВ, можливо, завадить !х наступному спаданню.
Висновки
1. 1нтраоперац1йне поеднання альвеолярних ре-крутмент1в та наступного п1двищеного р1вня ПТКВ показуе зб1льшення тораколегеневого комплаенсу, що може св1дчити про зменшення в1дсотка ателек-тазовано! легенево! тканини.
2. В основн1й груш пащентш не спостер1галось гемодинам1чно! нестаб1льност1 п1сля проведення рекрутменту та встановлення ПТКВ. Попередньо дат методи можна вважати безпечними при лапа-роскопчних операц1ях.
3. 1нтраоперац1йне застосування принцитв протективно! ШВЛ у пац1ент1в з ожиршням при лапароскотчних операц1ях може бути ефективним шструментом проф1лактики шсляоперацшних ле-геневих ускладнень.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автор заявляе про вщсутшсть конфл1кту 1нтерес1в при шдготовщ дано! статт1.
Список лператури
1. Guldner A, Kiss T., SerpaNeto A, Hemmes S.N., Canet J., Spieth P.M., Rocco P.R., Schultz M.J, Pelosi P., Gama de Abreu M. Intraoperative protective mechanical ventilation for prevention of postoperative pulmonary complications: a comprehensive review of the role of tidal volume, positive end-expiratory pressure, and lung recruitment maneuvers // Anesthesiology. — 2015 Sep. — 123(3). — Р. 692-713. doi: 10.1097/ ALN.0000000000000754Andreas
2. Guldner& Marcelo Gama de Abreu: Intraoperative protective ventilation reduces postoperative pulmonary complications // Anesthesiol Intensivmed Notfallmed Schmerzther. — 2015. — 50(9). — Р. 524-528. DOI: 10.1055/s-0041-103880.
3. Mazo V., Sabate S., Canet J., Gallart L., de Abreu M.G., Belda J., Langeron O., Hoeft A., Pelosi P. Prospective external validation of a predictive score for postoperative pulmonary complications // Anesthesiology. — 2014 Aug. — 121(2). — Р. 21931. doi:10.1097/ALN.0000000000000334.
4. Ladha K., Vidal Melo M.F., McLean D.J., Wanderer J.P., Grabitz S.D., Kurth T., Eikermann M. Intraoperative protective mechanical ventilation and risk of postoperative respiratory complications: hospital based registry study // BMJ. — 2015, Jul 14. — 351. — h3646. doi: 10.1136/bmj.h3646.
5. Canet J., Gallart L., Gomar C., Paluzie G., Vallès J., Castillo J., Sabaté S., Mazo V., Briones Z., Sanchis J. Prediction of Postoperative Pulmonary Complications in a Populations-based Surgical Cohort //Anesthesiology. — 2010 Dec. — 113(6). — Р. 1338-50. doi: 10.1097/ALN.0b013e3181fc6e0a.
6. Pelosi P., Gama de Abreu M., Rocco P.R.. New and conventional strategies for lung recruitment in acute respiratory di-
stress syndrome // Crit. Care. — 2010. — 14(2). — P. 210. doi: 10.1186/cc8851.
7. Valenza F, Chevallard G., Fossali T., Salice V., Piz-zocri M., Gattinoni L. Management of mechanical ventilation during laparoscopic surgery // Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. — 2010. — 24. — P. 227-41. PMID: 20608559.
8. Putensen C, Muders T., Kreyer S., Wrigge H. Alveolar ventilation and recruitment under lung protective ventilation // Anesthesiol Intensivmed Notfallmed Schmerzther. — 2008. — 43(11/12). — P. 770-777. DOI: 10.1055/s-0028-1104617.
9. Carol Hodgson et al. A randomised controlled trial of an open lung strategy with staircase recruitment, titrated PEEP and targeted low airway pressures in patients with acute respiratory
^m
distress syndrome // Crit. Care. — 2011. — 15(3). — Р. 133. — Published online 2011 Jun 2. doi: 10.1186/cc10249.
10. Odenstedt H, Lindgren S, Olegerd C, Erlandsson K, Lethvall S, Aneman A., Stenqvist O., Lundin S. Slow moderate pressure recruitment maneuver minimizes negative circu-latoryand lung mechanic side effects: evaluation of recruitment maneuvers using electric impedance tomography // Intensive Care Med. — 2005Dec. — 31(12). — Р. 1706-14. Epub. 2005, Sep 22.
11. Сатишур О.Е. Механическая вентиляция легких. — М.: Медицинская литература, 2007. — 352 с.
Отримано 29.11.2018 ■
Туркевич О.М.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Периоперационная протективная искусственная вентиляция легких при лапароскопических операциях у пациентов с ожирением
Резюме. Актуальность. Пациенты с ожирением являются основной группой риска для формирования ре-зорбционных ателектазов и возникновения послеоперационных легочных осложнений. Цель исследования: исследовать эффективность и безопасность принципов протективной искусственной вентиляции легких (ИВЛ) у пациентов с ожирением при абдоминальных лапароскопических операциях. На сегодняшний день доказано, что резорбционные ателектазы формируются у 90 % пациентов, которым проводится общая анестезия с ИВЛ. На фоне повышенного внутрибрюшного давления и гиповентиляции базальных отделов легких ателектази-рование еще больше прогрессирует и может привести к существенным изменениям респираторной механики и гипоксемии. Основные компоненты протективной ИВЛ включают в себя: использование небольших дыхательных объемов, положительного давления конца выдоха (ПДКВ) выше физиологического уровня и проведение интраоперационного альвеолярного рекрутмента (аРМ). Материалы и методы. Всего было 24 пациента, которые были разделены на 3 группы: контрольную (ПДКВ5) и две основные (ПДКВ (10)/аРМ + ПДКВ (10)). В 4 кон-
трольных точках общей анестезии исследовались: статический тораколегочный комплайенс, среднее вну-тригрудное давление и среднее артериальное давление. Результаты. Проанализировав статический тораколе-гочный комплайенс, лучшие результаты мы наблюдали в группе, в которой проводились аРМ в сочетании с последующим повышением ПДКВ. Относительно среднего внутригрудного давления и среднего артериального давления существенных различий и негативных изменений во всех группах пациентов не наблюдалось. Выводы. Ин-траоперационное сочетание альвеолярных рекрутментов и последующего повышенного уровня ПДКВ показывает увеличение тораколегочного комплайенса и может свидетельствовать об уменьшении процента ателектазиро-ванной легочной ткани. В основной группе пациентов не наблюдалось гемодинамической нестабильности после проведения аРМ и установки ПТКВ. Предварительно данные методы можно считать безопасными при лапароскопических операциях.
Ключевые слова: искусственная вентиляция легких; респираторная терапия; альвеолярный рекрутмент; лапароскопия; ожирение
O.M. Turkevych
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Perioperative lung-protective ventilation during laparoscopic operations in obese patients
Abstract. Background. In this clinical study, main methods of lung-protective ventilation were used in patients with obesity class 2—3 during laparoscopic abdominal operations. The main purpose of the study was to determine the effectiveness of lung-protective ventilation towards resorption atelectasis. Materials and methods. Totally 24 patients were divided into 3 groups: 1 control group and 2 study groups. Patients from group 1 were ventilated without using high positive end-expiratory pressure (PEEP) levels and recruitment maneuvers (RMs). High levels of PEEP (10—15 cm H2O) were used for patients in group 2; RMs plus high PEEP levels were used in group 3. Static lung compliance, middle intrathoracic pressure and average arterial blood pressure were measured in four control points of general anesthesia: control point 1 — after the intubation, control point 2 — after raising the intraabdominal pressure to 15 mmHg,
control point 3 — after decreasing intraabdominal pressure to 10 mmHg and control point 4 — after normalizing the level of intraabdominal pressure. RMs were performed using sustained inflation method (40 x 40), after each control point. Results. The best results were obtained in group 3 of patients (RMs + PEEP), in which static lung compliance was significantly higher than in other groups. Conclusions. An intraoperative combination of alveolar recruitment and elevated PEEP level leads to improvement of static lung compliance, which may indicate a decrease in the percentage of atelectatic pulmonary tissue. He-modynamic instability was not observed after the recruitment and PEEP. Previously, these methods can be considered to be safe during laparoscopic operations.
Keywords: artificial ventilation; respiratory therapy; alveolar recruitment, laparoscopy; obesity
