CC BY
67
УДК 616-053.34:616.12-008-053.31-056
ОРТЕМЕНКА е.п.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Черн/вц
ПЕРИНАТАЛЬН ФАКТОРИ РИЗИКУ ППОКСИЧНОЧШЕМ1ЧНОТ ЕНЦЕФАЛОПАТй' У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ¡3 НОРМАЛЬНОЮ ТА НИЗЬКОЮ ДО ТЕРМНУ ГЕСТАЦй'
МАСОЮ ТiЛА
Резюме. На базi вiддiлення патологи новонароджених обласно! дитячо! ^тчног лжарт м. Чертвщв обстежено 41 доношену дитину, хвору на гiпоксично-iшемiчну енцефалопатт, з метою вивчення перинатальних факторiв ризику захворювання залежно вiд маси тла при народженш. Встановлено, що основними предикторами розвитку гiпоксично-iшемiчноi енцефалопатп у маловагових до термну гестаци новонароджених е: проживання матерiв у мських поселеннях (46,2 %); наявшсть хрошчно! патологи (анемп, захворювань щитоподiбноi залози) у матерiв тд час вагiтностi (46,6 %); супутн вроджен аномали розвитку у третини (30,8 %) новонароджених; розвиток рестраторних порушень при народженш, що потребували проведення штучно! вентиляци легень (61,5 %); проблеми вигодовування новонароджених (61,5 %). Гiпоксично-iшемiчному ураженню центрально!нервово! системи у доношених новонароджених з нормальною вiдносно термшу гестаци масою тша передували: патологiчний перебЗ нтранатального перюду (розвиток дистресу плода в пологахуна^док обвиття пуповиною у чвертi випад^в i патологiчний перебЗ пологiв у третит (32,1 %) спостережень), що асоцтвав 1з народженням третини малюкв в асфкси (констеляця Апгар-тесту на 1-й хвилин < 4 бали), яка часто призводила до розвитку кардогенних ускладнень (28,6 %), полшрганно! недостатностi (14,3 %) i судомного синдрому (17,9 %). Ключовг слова: гiпоксично-iшемiчна енцефалопатгя, низька до гестащйного вку маса тша, перинатальн фактори ризику.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Наразi тяжко переоцшити роль перинатально! патологи центрально! нервово! системи (ЦНС) у по-дальшш дезадаптаци та формуванш швалщносп датей. Так, у структурi дитячо! швалщносп ураження нервово! системи становлять близько 50 % випадшв, при цьому у 70—80 % пащенпв щ хвороби зумовлеш пе-ринатальними факторами [2]. Таким чином, 35—40 % дгтей з особливими потребами становлять швалщи внаслщок перинатальних уражень нервово! системи [1]. Водночас серед ушх перинатальних уражень ЦНС провщне мюце (47 % випадыв) посщае гшоксично-iшемiчна енцефалопапя (Г1Е) новонароджених [2].
Гiпоксично-iшемiчна енцефалопатая новонароджених — ураження головного мозку внаслщок перинатально! гшоксп плода, яка виникла внутршньоутроб-но, шд час полопв або вщразу тсля народження, що в подальшому призводить до розвитку церебрально! недостатност (рухових i вегетовюцеральних порушень, судом i розладiв психомовного розвитку тощо) [1, 8].
Незважаючи на те, що Hapa3i визначена значна кiлькiсть перинатальних чинникгв розвитку Г1Е, як класифгковаш на анте-, iнтра- та постнатальнг [3, 6, 8], !х предикторна роль у реалiзацii гострого ураження нервово! системи в неонатальному перiодi та у фор-муваннi надалi стiйких нервово-психiчних порушень залишаеться дискутабельною та суперечливою [1, 8, 12]. За даними одних дослщнишв, антенатальнг фактори ризику Г1Е трапляються у 70 % новонароджених, у 24 % мае мюце комбшащя антенатальних та штранатальних предикторiв, i тiльки у 5 % дггей постнатальнi фактори спричиняють ураження ЦНС
Адреса для листування з автором:
Ортеменка 6.П.
E-mail: yevheniaart@yandex.ua
© Ортеменка 6.П., 2015
© «Мгжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
[1]. Iншi автори вказують на те, що у 90 % доношених новонароджених гiпоксично-iшемiчне ураження ЦНС е результатом впливу поеднаних (анте- та штрана-тальних) чинникiв, а у 10 % випадшв Г1Е виступае наслiдком респiраторних, кардiоваскулярних або шших неврологiчних (наприклад, судоми) розладiв, що виникли пiсля народження [4, 12].
Слш зазначити, що хоча низька до гестацшного вiку маса тша новонароджених повсякчас визна-еться фактором високого ризику розвитку Г1Е [1, 7, 8], постасфштичне ураження ЦНС у доношених дггей iз нормальною вагою не е ршкюним явищем [3, 4]. Водночас даш щодо особливостей перебiгу вну-тршньоутробного та позаутробного перiодiв життя новонароджених iз Г1Е, що асоцiйована з уродженою гiпотрофiею, обмеженi, а предикторна роль перина-тальних факторiв у реатзащ! зазначеного коморбiд-ного стану мало вивчена.
Мета дослщження: вивчити роль несприятливих внутрiшньоутробних i позаутробних факторiв у розвитку riпоксично-iшемiчноl енцефалопати у доношених новонароджених з нормальною та малою до гестацшного вшу масою тша.
Матерiали та методи
На базi вщдшення патологш новонароджених ОДКЛ м. Чершвщв обстежена 41 доношена дитина, госпiталiзована з приводу riпоксично-iшемiчноl енцефалопати. До першо! (I) кшшчно! групи спостере-ження увiйшло 28 пащенпв iз Г1Е та вшповшною до термiну гестацп масою тша, а другу (II) групу порiв-няння становили 13 новонароджених, яы народилися з низькою до гестацшного вшу масою тша.
Дгти обох груп спостереження надходили у вщдд-лення у середньому на четверту добу шсля народження. Так, при госпiталiзацil до ОДКЛ середнш вш дiтей I кшшчно1 групи становив 4,5 ± 0,4 доби, а II групи порiвняння — 3,9 ± 0,7 доби (Р > 0,05).
За гендерним складом групи порiвняння не вш-рiзнялися. Так, у I групi було 16 (57,1 %) хлопчиыв i 12 (42,95 %) дiвчаток, а до II групи спостереження увшшло 9 (69,2 %) новонароджених чоловiчоl статi (Р > 0,05) та 4 (30,8 %) дiвчинки (Р > 0,05). Гендерний розподш груп порiвняння узгоджувався iз тим, що, за даними лггератури [1, 4], належшсть до чоловiчоl статi вшноситься до факторiв ризику ПЕ, оскшьки бiльшiсть (61 %) вiд загально! когорти обстежених становили хлопчики.
Усi дiти надходили в гострому перiодi ПЕ, а про-вiдним неврологiчним синдромом захворювання ви-явився синдром пригнiчення ЦНС (92,9 % пашенпв I кшшчно1 групи та 92,3 % новонароджених II групи порiвняння).
Отриманi даш аналiзували з використанням ме-тодiв бiостатистики за допомогою параметричних i непараметричних методiв обчислення. Правильнiсть
нульово1 гшотези визначалася з урахуванням рiвня значущост Р, Рф (методом кутового перетворення Фшера).
Результати
Слiд зазначити, що у маловагових до термiну гестацп дiтей (II група) значно частше рееструвалися супутнi патологiчнi стани. Так, у I кшшчнш груш супутню патологш дiагностовано у 2 дггей (7,2 %), проте у II груш порiвняння — у 8 випадках (61,5 %; Р < 0,01). Структуру коморбщних сташв у дией II групи порiвняння становили: гiпербiлiрубiнемiя новонароджених (15,4 %), уроджена пневмошя (7,7 %), недоношешсть (7,7 %), уроджена вада серця (7,7 %), уроджена водянка яечка (7,7 %), уроджена вада розвитку нирок (7,7 %), шфекшя сечовившних шляхiв (7,7 %). Натомють у I кшшчнш груш зареестровано таку супутню патологш: анемiя новонароджених (3,6 %) i вентиляцiйна пневмонiя (3,6 %).
Аналiз наведених даних вказуе на те, що у пащенпв II групи внутршньоутробна гiпотрофiя асоцiюва-ла у першу чергу з наявшстю вроджених аномалш розвитку, що свiдчить, iмовiрно, про вплив якихось особливих, окремих вш чинниыв розвитку ПЕ, несприятливих факторiв пiд час вагiтностi !х матерiв. Так, за даними ультразвукового дослщження серця, у маловагових до термшу гесташ1 новонароджених вiдносно I групи спостереження частше рееструва-лася додаткова хорда лiвого шлуночка, що е малою аномалiею розвитку серця (38,5 проти 28,6 % випадыв вшповшно; Рф > 0,05).
Якщо ПЕ може бути наслщком впливу як пре-натальних, так i постнатальних чинникiв [3, 6, 8], то вроджена гiпотрофiя, безперечно, асоцшеться з впливом несприятливих внутрiшньоутробних мате-ринських (гострi або хронiчнi захворювання, шкiдливi звичкi, застосування медикаментiв шд час вагiтностi), фетальних (вродженi генетичш, iнфекцiйнi або iмуннi хвороби, багатоплщна вагiтнiсть) чинникiв [9, 11] та, ймовiрно, несприятливих факторiв зовнiшнього середовища [9].
Про несприятливий вплив факторiв зовшшнього середовища на розвиток плода непрямо свшчив той факт, що майже у половини (46,2 %) дггей iз малою до термшу гесташ1 масою тiла матерi мешкали у мюьких поселеннях, проте у I груш порiвняння мiськими мешканками були лише 17,9 % матерiв (Рф < 0,05).
Слiд зазначити, що практично в ушх матерiв обстежених дiтей (у 96,4 та 92,3 % випадках у I i II груш вшповшно) ваптшсть перебрала з ускладненями або на фош хронiчноl патологГ^'.
Структура патолопчних станiв, на фонi яких перебрала вагiтнiсть матерiв когорти обстежених дггей, наведена в табл. 1.
Аналiз наведених даних свшчить про те, що у груш дггей iз внутрiшньоутробною гiпотрофiею вагiтнiсть
Таблиця 1. Частота фонових патолопчних стан1в ваптних матер1в новонароджених
кл1н1чних груп пор1вняння (%)
Патолопчний стан 1 кл^чна група (n = 28) II кл^чна група (n = 13) РФ
Анемия 28,6 38,5 > 0,05
Захворювання щитоподiбноí залози 21,4 46,2 > 0,05
Ожиршня 7,2 7,7 > 0,05
Хроычна патологiя шлунково-кишкового тракту 14,3 15,4 > 0,05
Мютя 3,6 23,1 > 0,05
lнфекцiя статевих шляхiв 21,4 15,4 > 0,05
Неiнфекцiйна пнеколопчна патологiя 7,2 Не зареестровано > 0,05
Вегетосудинна дистонiя 32,1 38,5 > 0,05
Кардiологiчна патапопя 7,2 7,7 > 0,05
Уроджена глухота 3,6 Не зареестровано > 0,05
Епiпепсiя 3,6 Не зареестровано > 0,05
Патопогiя хребта 3,6 Не зареестровано > 0,05
Варикозна хвороба 3,6 Не зареестровано > 0,05
Хроычна респiраторна патапопя 3,6 Не зареестровано > 0,05
Хроычний пieлонефрит 28,6 23,1 > 0,05
Гостра респiраторна вiрусна iнфекцiя 10,7 15,4 > 0,05
Прееклампсiя 3,6 7,7 > 0,05
Загроза викидня 60,7 46,2 > 0,05
Примтка: Рф — критер1й кутового перетворення Фшера.
у матерiв частше перебрала на фош анемп, патологи щитоподiбноl залози, мюпи i прееклампсп вагiтних, що збпаеться з даними iнших дослiджень [1, 10, 11].
Слщ вiдзначити, що в середньому в половини об-стежених новонароджених (60,7 % дгтей I групи та 46,2 % ошб II групи) ваптшсть у матерiв перебiгала iз загрозою викидня. При цьому загроза викидня у третьому тримес^ ваптносп, коли плщ максимально iнтенсивно збiльшуе масо-ростовi показники, часть ше рееструвалася серед маловагових при народженнi дiтей (15,4 % випадшв) вiдносно I групи порiвняння (3,6 % спостережень; Рф > 0,05).
Незважаючи на те що тяжкий стушнь порушення загального стану вщразу пiсля народження визна-чався у чверт (25 %) дгтей I кшшчно1 групи та лише у 15,4 % спостережень у II груш порiвняння (Рф > 0,05), маловаговi новонароджеш отримували тривалшу стацiонарну допомогу, ймовiрно, внаслiдок бшьшо1 кiлькостi супутньо1 патологи, що потребувала додатко-вого обстеження та лшування. Так, середня кiлькiсть проведених лiжко-днiв становила 11,4 у I груш проти 15,2 у II груш (Р > 0,05).
Можливо, тривалше стацюнарне лiкування дь тей iз внутрiшньоутробною гiпотрофiею у тому чи^ було пов'язане зi значною частотою (61,5 % випадыв) супутнiх проблем вигодовування новонароджених
(мляве смоктання, знижена толерантнгсть до 1жг, зри-гування), оскгльки у I rpyni порiвняння таи випадки траплялися лише у третини дгтей (32,1 %; Рф < 0,05).
При аналгзг особливостей перебггу гнтранатального та раннього постнатального пергоду дгтей груп спосте-реження встановлено, що в новороджених I клшгчно! групи данг пергоди життя були бгльш напруженими, стресовими та патологгчними.
Так, тяжка асфгксгя (за Апгар-тестом на 1-й хвилинг < 4 бали) дгагностована у кожного п'ятого (22,2 %) пацгента I клшгчно! групи та лише у 7,7 % випадкгв у груш маловагових до термгну гестацп новонароджених (Рф > 0,05). Водночас у маловагових дгтей пгсля першо! хвилини життя вдвгчг частгше вгдзначалися ресшраторш порушення, що потребували проведення штучно! вентиляци легень (61,5 % дгтей II групи проти 35,7 % новонароджених I клшгчно! групи; Рф < 0,05).
Незважаючи на те, що в обох клшгчних групах за-гальна кглькгсть балгв за шкалою Апгар на 5-й хвилинг в середньому вгдповгдала задовгльному стану новонароджених (7,8 ± 0,2 бала у дгтей I групи та 8,0 ± 0,3 бала у малюкгв II групи; Р > 0,05), у третини дгтей (29,2 % випадкгв у I груш та у 33,3 % спостережень у II груш) рееструвалася низька (< 7 балгв) констеляцгя Апгар-тесту, що асоцгюеться з ризиком розвитку ГШ [4, 5, 8]. У частини дгтей (14,3 % випадкгв у I груш та 7,7 %
дiтей II групи; Рф > 0,05) розвинулася постасфштична полiорганна недостатнють (ПОН), при цьому тiльки у представниыв I клiнiчно! групи вiдмiчався судомний синдром (17,9 % новонароджених), тодi як жодного випадку у II груш спостереження не було.
Про дiагностичну значущють бально! оцшки за шкалою Апгар у дiагностицi неонатально! асфiксi! та !! предикторну роль щодо розвитку постасфiктично! полюрганно! недостатностi непрямо свiдчив зарее-стрований у I кшшчнш групi вiрогiдний обернений кореляцiйний зв'язок дiагностовано! тяжко! асфшси, ускладнено! ПОН, iз загальною кiлькiстю балiв за Апгар-тестом як на 1-й (г = —0,6; Р < 0,001), так i 5-й хвилинах життя (г = —0,5; Р < 0,03).
На нашу думку, тяжча асфшшя у пологах iз роз-витком серйозшших невролопчних порушень у новонароджених I групи спостереження пов'язана з бшьш несприятливим перебшом iнтранатального перiоду !х життя. Так, дiти дано! групи вдвiчi часть ше (32,1 % спостережень) народжувалися внаслiдок патологiчних полопв (шляхом кесарського розтину, iз використанням вакуумно! екстракцп або за допо-могою медикаментозно! iндукцi!) вiдносно групи II порiвняння (15,4 % ошб, Рф > 0,05). Слiд зазначити, що окситоцинову стимуляцiю пологiв, яку вважають одним з iнтранатальних чинниыв асфiксi! новонароджених та фактором ризику розвитку ГШ [3—5], за-стосовували лише при веденш полопв у матерiв дiтей I клшчно! групи (14,3 % випадкiв), проте в жодному випадку у II груш спостереження.
Водночас обвиття пуповиною з розвитком ди-стресу новонародженого у пологах спостериалось у чверт (25 %) дггей I клшчно! групи та лише в одного пащента (7,7 %) iз внутршньоутробною гiпотрофiею (Рф < 0,05). При цьому у новонароджених iз вщпо-вiдною до гестацiйного вiку масою тiла частiше рее-струвалися щшьш (забрудненi) навколоплiднi води, що вважаються фактором ризику асфiксi! в пологах i розвитку ПЕ [3, 7, 8]. Так, при народженнi дп-ей I клiнiчно! групи патологiчнi (каламутш, меконiальнi, геморагiчнi) навколоплiднi води зареестровано у третиш (32,1 %) випадшв проти 7,7 % спостережень у груш порiвняння (Рф < 0,05).
Слш зазначити, що у ранньому неонатальному перiодi в дiтей iз вiдповiдною до термiну гестаци масою тша частiше виникали кардюгенш ускладнення асфiксi! (серцево-судинна недостатнiсть, легенева гiпертензiя тощо), що вiдносяться до постнатальних факторiв розвитку ПЕ [1, 6, 12]. Вiдмiчено, що за даними ультразвукового дослшження серця у першi десять дiб життя малюыв ознаки перевантаження пра-вих вщдшв рееструвалися в третини новонароджених
I кшшчно! групи (28,6 %) та лише у 7,7 % випадшв у
II груш порiвняння (Рф < 0,05).
Аналiз наведених вище даних дае пiдстави ствер-джувати, що на розвиток ПЕ у маловагових до термiну
гестаци новонароджених значною мiрою впливають антенатальнi фактори (чинники зовшшнього сере-довища та наявнють хронiчно! патологй' у матерiв), що призводять до хронiчно! гiпоксi! плода та формування в бшьшосп дггей супутнiх уроджених аномалiй розвитку. Останш разом Í3 незрiлiстю легень, у 61,5 % маловагових новонароджених спричинюють розвиток рес-шраторних порушень при народженнi, що потребують проведення штучно! вентиляцй' легень та, безперечно, додатково поглиблюють гiпоксiю та шемш мозку. Проте у доношених дiтей iз належною масою тша при народженш гiпоксично-iшемiчне ураження ЦНС частше асоцiюeться з патологiчним перебиом штра-натального (розвиток дистресу плода в пологах, пере-бiг яких в третиш випадшв був патолопчним) i пост-натального (народження третини новонароджених в асфшсп, що призводила до розвитку кардюгенних ускладнень у перший тиждень життя) перiодiв.
Висновки
1. Основними предикторами розвитку гшоксич-но-iшемiчно'! енцефалопатй' у маловагових до термшу гестаци новонароджених e: проживання матерiв у мюь-ких поселеннях (46,2 %); наявшсть хрошчно! патологй' (анемп, захворювань щитоподiбно!' залози) у матерiв пiд час вагiтностi (46,6 %); супутш вродженi аномалп розвитку у третини (30,8 %) новонароджених; розвиток ресшраторних порушень при народженш, що потребу-вали проведення штучно! вентиляцй' легень (61,5 %); проблеми вигодовування новонароджених (61,5 %).
2. Гiпоксично-iшемiчному ураженню центрально! нервово! системи у доношених новонароджених iз нормальною вщносно термiну гестацН масою тша сприяли: патолопчний перебiг iнтранатального пе-рiоду (розвиток дистресу плода в пологах унаслщок обвиття пуповиною в чверп випадкiв i патологiчний переб^ пологiв у третинi (32,1 %) спостережень), народження третини малюшв в асфшси (констеляцiя Апгар-тесту на 1-й хвилиш < 4 бали), що часто призводила до розвитку кардюгенних ускладнень (28,6 %), полюрганно! недостатносп (14,3 %) та судомного синдрому (17,9 %).
Список л^ератури
1. Пальчик А.Б. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных/А.Б. Пальчик, Н.П. Шабалов. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: МЕД-пресс-информ, 2013. — 288 с.
2. Последствия перинатальных поражений центральной нервной системы: дискуссионные вопросы / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, И.А. Логинова, М.А. Шакотько//Здоровье ребенка. — 2008. — № 4(13). — С. 101-106.
3. Antepartum and Intrapartum Factors Preceding Neonatal Hypoxic-Ischemic Encephalopathy/M. Martinez-Biarge, J. Diez,-Sebastian, C.J. Wusthoff[et al.] // Pediatrics. — 2013. — Vol. 132. — P. 952-960.
4. Futrakul S. Risk factors for hypoxic-ischaemic encephalopathy in asphyxiated newborn infants [Електронний ресурс] /
S. Futrakul, P. Praisuwanna, P. Thaitumyanon // J. Med. Assoc. Thai. — 2006. — Vol. 89, № 3. — P. 322-326. — Режим доступу: http://www.medassocthai.org/journal
5. Incidence and prediction of outcome in hypoxic-ischaemic encephalopathy in Japan/M. Hayakawa, Y. Ito, S. Saito, N. Mitsuda [et al.]//Pediatrics International. — 2014. — Vol. 56. — P. 215-221.
6. Kumar S. Obstetric aspects of hypoxic ischemic encephalopathy /S. Kumar, S. Paterson-Brown//Early Hum. Dev. — 2010. — Vol. 86, № 6. — P. 339-344.
7. Perinatal morbidity and risk of hypoxic-ischaemic encephalopathy assotiated with intrapartum sentinel events / M. Martinez,-Biarge, R. Madero, A. Gonzalez,, J. Quero [et al.]//Am. J. Obstetr. and Ginecol. — 2012. — Vol. 206. — P. 148-154.
8. Prediction of perinatal hypoxic encephalopathy: proximal risk factors and short-term complications / T.Y.Y. Zamz,ami, S.A. Al-Saedi, A.M. Marzouki, H.A. Nasrat // J. Clin. Gynecol. Obstet. — 2014. — Vol. 3(3). — P. 97-104.
9. Risk factors for low birth weight in Rio Grande do Sul State, Brazil: classical and multilevel analysis [Електронний
ресурс]/A.B. Moraes, R.R. Zanini, J. Riboldi, E.R.J. Giug-liani // Cad. Saude Publica, Rio de Janeiro. — 2012. — Vol. 28(12). — P. 2293-2305. — Режим доступу: http://www. scielo.br/pdf/csp/v28n12/08.pdf
10. Risk factors for low birth weight in the public-hospitals at Peshawar, NWFP-Pakistan / S. Badshah, L. Mason, K. McKelvie, R. Payne, P.J.G. Lisboa//BMC Public Health. — 2008. — Vol. 8. — P. 97-107.
11. Siza J.E. Risk factors associated with low birth weight of neonates among pregnant women attending a referral hospital in northern Tanzania [Електроннийресурс]/ J.E. Siza// Tanzan J. Health Res. — 2008. — Vol. 10(1). — P. 1-8. — Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18680958
12. Urinary lactate/creatinine ratio as early predictor of hypoxic ischaemic encephalopathy in term neonates admitted to NICU, Za-gazing University hospitals / M.A. Badr, Y.F. Ali, M.A. Abdelhady [et al.]// Res. J. Medicine and Med. Sci. — 2011. — Vol. 6(2). — P. 54-61.
Отримано 04.01.15 Ш
Ортеменка Е.П.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ПЕРИНАТАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РИСКА ГИПОКСИЧЕСКИ-ИШЕМИЧЕСКОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ
У ДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ С НОРМАЛЬНОЙ И НИЗКОЙ ДЛЯ СРОКА ГЕСТАЦИИ МАССОЙ ТЕЛА
Резюме. На базе отделения патологии новорожденных областной детской клинической больницы г. Черновцов обследован 41 доношенный ребенок, страдающий гипоксически-ишемической энцефалопатией, с целью изучения перинатальных факторов риска заболевания в зависимости от массы тела при рождении. Установлено, что основными предикторами развития гипок-сически-ишемической энцефалопатии у маловесных к сроку гестации новорожденных являются: проживание матерей в городских поселениях (46,2 %); наличие хронической патологии (анемии, заболеваний щитовидной железы) у матерей во время беременнности (46,6 %); сопутствующие врожденные аномалии развития у трети (30,8 %) новорожденных; развитие респираторных нарушений при рождении, требующих проведения искусственной вентиляции легких (61,5 %); проблемы вскармливания новорожденных (61,5 %). Гипоксически-ишемическому поражению центральной нервной системы у доношенных новорожденных с соответстующей срокам гестации массой тела предшествовали: патологическое течение интрана-тального периода (развитие дистресса плода в родах вследствие обвития пуповиной в четверти случаев и патологическое течение родов в трети (32,1 %) наблюдений), ассоциирующее с рождением трети младенцев в асфиксии (констелляция Апгар-теста на 1-й минуте < 4 балла), приводящей впоследствии к развитию кардиологических осложнений (28,6 %), полиорганной недостаточности (14,3 %) и судорожного синдрома (17,9 %).
Ключевые слова: гипоксически-ишемическая энцефалопатия, низкая относительно гестационного возраста масса тела, перинатальные факторы риска.
Ortemenka Ye.P.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
PERINATAL RISK FACTORS FOR HYPOXIC-ISCHEMIC ENCEPHALOPATHY IN FULL-TERM INFANTS WITH NORMAL AND LOW TO THE GESTATIONAL AGE BODY WEIGHT
Summary. In the department of neonatal pathology of the Chernivtsi regional children's clinical hospital, 41 full-term newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy have been examined with the aim of studying perinatal risk factors of the disease depending on birth weight. It is found that the main predictors ofhypoxic-ischemic encephalopathy in small for gestational age infants were: mothers' residence in urban areas (46.2 %); presence ofchronic maternal disease (anemia, thyroid pathology) during pregnancy (46.6 %); concomitant congenital malformations in one third (30.8 %) of newborns; development of respiratory disorders at birth, requiring artificial lung ventilation (61.5 %); infants' feeding problems (61.5 %). Hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system in full-term neonates with adequate to the gestational age body weight were preceded by: pathological course of intrapartum period (fetal distress during labor due to tight nuchal cord in one fourth of cases and pathological delivery in one third (32.1 %) of cases), associated with the birth of one-third of neonates with asphyxia (Apgar 1st minute test < 4 points), which often led to the development of cardiogenic complications (28.6 %), multiple organ failure (14.3 %) and seizure syndrome (17.9 %).
Key words: hypoxic-ischemic encephalopathy, low to the gestational age body weight, perinatal risk factors.
