CC BY
142
Питания дитячо! х1рурги, ¡нтенсивноТ терапи \ реашмаци у практищ пед1атра
УДК 616.381-002-007.251-053.32
ГОРБАТЮК О.М, СТААН1К 1.О., МАРТИНЮКВ.Ф, МАРТИНЮК Т.В., СЕЛЮКВ.С., ВАОВ1Н Р.П., ВАЩИЛ1Н Г.В. Национальна медична академя пслядипломно! освти ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в Кивська дитяча кл]^чна лкарня № 1
Волинське обласне дитяче територальне медичне об'еднання
ПЕРФОРАТИВН ПЕРИТОЫТИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Резюме. Усmаmmi висвтлюються причини, патогенез, дiагностика iрезультати лжування перфора-тивних перитонМву новонароджених. Обговорюються показания дорЬзних видiвхiрургiчних втручань при цш патологи. Проаналiзованi власшрезультати лкування даного контингенту хворих. Ключовi слова: новонароджеш, перфораци порожнистих органiв, перфоративш перитонти, хiрургiчне лкування.
Вступ
Усшхи дитячо! хiрургп i перинатологп в остан-не десятирiччя дозволили шдвищити виживання новонароджених з несприятливим перебиом перинатального перюду. Одшею з актуальних проблем хiрургп новонароджених е перитошт новонародже-ного. Стан умх новонароджених з перитоштом не-обхщно розглядати як загрозливий щодо наявностi перфораци шлунково-кишкового тракту (ШКТ) i розвитку сепсису [2—4, 7].
Перфоративний перитошт новонароджених — це загрозливе ускладнення рiзних захворювань i вад розвитку оргашв ШКТ. Так, перфоративний перитошт у новонароджених можуть спричинювати:
— вади розвитку ШКТ;
— некротичний ентероколгт (НЕК);
— iзольованi (спонтанш) перфораци ШКТ;
— гострий перфоративний апендицит;
— гострий перфоративний дивертикула Мек-келя;
— ятрогенш перфораци кишки тощо.
Однiею з найчастших причин перфоративних перитонiтiв новонароджених е НЕК, що розвиваеть-ся через порушення кровообiгу в стшщ кишки з ви-никненням геморапчного або септичного iнфаркту на тлi ди кишково! мiкрофлори (найчастiше — бак-терiй, iнколи — вiрусiв). У перiод адаптаци НЕК ви-никае у 0,25 % новонароджених, а у новонароджених, яш потребують штенсивно! терапи, — у 4 % випадыв [1, 4, 6].
Сьогодш з урахуванням клiнiчних розбiжностей, патогенетичних механiзмiв i патоморфологiчних особливостей розвитку перфорацш iзольованi (або спонтаннi, або локаизоваш) перфораци ШКТ у новонароджених розглядаються як самостiйна нозоло-гiчна форма [7].
Ятрогеннi перфораци ШКТ у новонароджених ви-никають при технiчних порушеннях виконання зон-дування, поставлення очисних клiзм, при шструмен-тальних методах обстеження тощо, тобто мехашчна травма — це основна причина ятрогенно! перфораци стшки порожнистого органа.
Летальнiсть при перфоративних перитоштах новонароджених, за даними рiзних авторi, досягае 50— 80 % i навiть 100 % у недоношених новонароджених iз тяжкою супутньою патологiею [3].
В останш роки встановлена тенденцiя до збшьшен-ня кiлькостi перфоративних перитонiтiв новонароджених, що робить проблему своечасно! дiагностики i ефективного лiкування даних пащенпв актуальною i необхiдною для практично! охорони здоров'я.
Мета дано! роботи — ознайомлення дитячих хь рурпв iз власним досвiдом обстеження i лiкування новонароджених з перфоративними перитоштами та його результатами, враховуючи складностi дiагнос-тики, хiрургiчного лшування, а також можливiсть ви-никнення тяжких ускладнень i високу летальшсть.
Матер\ал \ методи досл\дження
В основi роботи лежать результати обстеження, ль кування та спостереження за 59 новонародженими з перфоративними перитоштами рiзноl етюлоги, яким у процеш спостереження, клiнiко-лабораторного i iнструментального обстеження за останш 5 роыв був установлений дiагноз перфоративного перитонiту: 41 дитина перебувала на обстеженнi й лшуванш в Луць-кiй обласнш дитячiй лiкарнi, 18 пацiентiв — у вщщ-леннi iнтенсивно! терапи новонароджених Ки!всько! дитячо! клiнiчно! лшарш № 1.
Гендерний розподiл пашенпв був такий: хлопчики — 39 (66,1 % ), дiвчатка — 20 (33,9 % ), тобто при-близно удвiчi переважали хлопчики щодо дiвчаток.
Питания дитячо1 х'рургИ, 1'нтенсивно1 терапП i реам'мацНу практиц пед!'атра
5(32) • 2011
Доношених новонароджених було 26 (44,1 %), не-доношених — 33 (55,9 %). Серед недоношених дiтей у 9 новонароджених (27,3 %) була дуже низька маса тла — 950-1450 г.
У бшьшосп випадкiв ваптшсть у жiнок була ускладненою та мала переб^ на тлi анемп, гестозу, хрошчно! серцево-судинно! недостатностi, нефро-патií, шфекцп, з ознаками хрошчно! плацентарно! недостатностi тощо. До гшокси та шеми кишечника внаслiдок дистрес-синдрому плода призводили також тривалий безводний промiжок та вiдшарування пла-центи.
Серед перинатальних факторiв ризику щодо мож-ливостi виникнення перфоративного перитонiту но-вонародженого були хронiчна внутрiшньоутробна гшоксш плода, гостра гiпоксемiя у пологах, асфшсш, пряма бактерiальна iнвазiя, тромбоемболiя i вазо-спазм через катетеризащю пупково! вени, незрiлiсть iмунноí системи та ш.
Специфiчних дiагностичних теспв перитонiту но-вонародженого не юнуе. Дiагностика дано! патологи мае бути комплексною.
Методи дiагностики перфоративних перитонтв у новонароджених, що ми застосовували при !х обсте-женнi:
— розгорнутий аналiз кровi;
— визначення газiв артерiальноí кровi;
— бiохiмiчний аналiз кровi: С-реактивний бiлок, електролгги кровi, протешограма, печiнковi та нир-ковi проби;
— дослiдження калу на приховану кров;
— пошви кровц
— оглядова рентгенографiя черевно! порожнини;
— УЗД органiв черевно! порожнини;
— нейросонографiя, ЕхоКГ.
Верифшащя клiнiчного дiагнозу проводилася за допомогою морфологiчних методiв дослiдження кт-шчних бiоптатiв видалено! кишки.
Результати та Тх обговорення
Для перфоративних перитонтв характерним було рiзке погiршення стану новонародженого, що прояв-лялося симптомами перитонеального шоку: млявiстю, адинамiею, iнодi рiзким неспокоем. З'являлася блю-вота з ушстом жовчi та/або кишковим умiстом. Шкiра у новонародженого була шрувато-блща, суха, холодна. Дихання часте, поверхневе, стогнуче. Серцевi тони глух^ тахiаритмiя. Живiт рiзко здутий, напр ужений, болюний при пальпацп. Зростало напруження м'язiв передньобоково! стiнки живота, виявлялися И набряк i гiперемiя, що поширювалися на статевi органи, про-межину i навiть стегна. При перистальтищ в^п^чав-ся тимпанiт, часто iз зникненням печшково! тупостi. Перистальтика не вислуховувалась або була дуже редкою i млявою. Випорожнення та гази не вiдходили.
В аналiзах кровi виявлено:
— лейкоцитоз iз зсувом лейкоцитарно! формули влiво у 37 (62,7 %) дггей новонароджених, лейкопе-нiя — у 20 (33,9 %) дггей, нормальна кшьысть лейко-цитiв — у 2 (3,4 %) спостереженнях;
— метаболiчний ацидоз, гiпоксемiя — у вшх паць ентiв з перфоративними перитоштами;
— гiперкалiемiя через гемолiз еритроцитiв — у 49 новонароджених, що стаовило 83,1 %; у 10 (16,9 %) пащенлв рiвень калш був у межах норми;
— вмют приховано! кровi у калi — у 17 (28,8 %) новонароджених;
— тромбоцитопешя — у 47 (79,7 %) спостережень;
— позитивний результат посiвiв кровi — в 27 (45,8 %) випадыв.
При рентгенографп черевно! порожнини вияв-лялося нерiвномiрне газонаповнення рiзних вщдшв ШКТ, парез шлунка i кишечника, стовщена кишкова стiнка через набряк i випiт мiж кишковими петлями, кишковий пневматоз. Ригiднiсть кишкових стшок призводила до випрямлення контурiв кишкових петель. Оглядова рентгенографiя оргашв черевно! порожнини здiйснювалась у прямш i боковiй проекцiях, краще у вертикальному положеннi дитини, при не-можливостi — в горизонтальному.
Пневмоперитонеум — скупчення вшьного газу в черевнш порожнинi, найчастiше шд куполами дiа-фрагми, — незаперечливо свщчив про перфорацiю порожнистого органа. Через пдроперитонеум затем-нення черевно! порожнини збшьшувалось. Ефектив-нiсть рентгенолопчного методу дослiдження в наших спостереженнях була високою, хибнi результати отримаш лише в 3 випадках (5,1 %), коли перфора-тивш отвори були прикритi кишковою стшкою сусщ-ньо! петлi або пасмом великого сальника.
При УЗД оргашв черевно! порожнини була вияв-лена вшьна рщина мiж кишковими петлями, що мае структуру дрiбнодисперсноí сумiшi або гетерогенного вмiсту знижено! ехогенность Перистальтика не визна-чалась. У деяких випадках можливим було виявлення аперистальтично! аваскулярно! тонкостшно! петлi кишки з рщинним умiстом у просвiтi, що штраопера-цiйно вiдповiдае iнфаркту кишки з некрозом и стiнки. Вiрогiдно ехографiчна дiагностика пневмоперитоне-уму бувае утруднена, оскшьки ехографiчно складно диференцiювати газ у вшьнш черевнiй порожнинi вщ газу в аперистальтичних петлях кишки.
У 4 (6,8 %) новонароджених при УЗД черевно! порожнини були виявлеш шфтьтрати, до складу яких входили статичнi кишковi петл1 Стан новонароджених з iнфiль-тратами черевно! порожнини залишався тяжким, вияв-лено застшний вмiст шлунка, живiт здутий, iнтоксикацiя зберiгалась. Усi дти з шфшьтратами черевно! порожнини були проопероваш через абсцедування останнiх.
Типова ктшчна картина перфоративного пери-тонiту новонародженого, як правило, не викликала дiагностичних складностей. Пiд час дiагностичного пошуку особливу увагу придшяли виявленню i ви-вченню того захворювання у новонародженого, що призвело до перфорацп кишково! стiнки i перитонiту.
У наших спостереженнях причиною перфоративних перитонтв новонароджених були:
1. Вроджена кишкова непрохщшсть (обтурацшна та странгуляцiйна) — у 13 новонароджнених, що станови-ло 22,0 % вщ загально! кiлькостi пацiентiв. Серед них:
5(32) • 2011
Питання дитячо1 х'рургН, 1'нтенсивно1 терат! 1' реам'мацНу практиц пед!'атра
— атрезiя тонко! кишки — у 7 новонароджених;
— атрезiя товсто! кишки — у 4 новонароджених;
— заворот кишки — у 2 новонароджених.
2. Перфоративний НЕК — у 32 (54,2 %) новонаро-джених.
3. 1зольоваш (спонтанш) перфорацп ШКТ — в 11
(18,6 %) новонароджених.
4. Гострий перфоративний апендицит — в 1 (1,7 %).
5. Ятрогенна перфоращя прямо! кишки — в 1 (1,7 %).
6. Гострий перфоративний дивертикулгг Меккеля —
в 1 (1,7 %) новонародженого.
Перфорацп ШКТ у новонароджених були штра- i постнатальними. Серед наших ктшчних спостере-жень у 15 (25,4 %) новонароджених виявлено штра-натальш кишковi перфорацп, у 44 (74,6 %) новонароджених — постнатальш Постнатальш перфорацп ШКТ завжди супроводжувалися розлитим фiбриноз-но-гнiйним та каловим перитонiтом.
Клiнiчно i рентгенолопчно у новонароджених з перфорацiями ШКТ мала мюце велика кiлькiсть вшьного газу в черевнiй порожнинi, що часто призво-дило до серйозних розладiв дихання i серцево! дiяль-ностi.
Бiльш сприятливою формою перитонеальних ускладнень у новонароджених був обмежений пери-тонiт, що спостерiгався у 4 (6,8 %) дггей. У черевнш порожнинi цих дiтей з'являвся щшьний iнфiльтрат з чiткими контурами, помiрно болючий. Потiм шфшь-трат нагноювався, загальний стан дитини погiршу-вався, аж до септичного.
За локалiзацiею перфорацп ШКТ у наших спосте-реженнях розподiлялися таким чином:
— перфорацп шлунка — у 3 новонароджених;
— перфорацп дванадцятипало! кишки — у 4 дггей;
— перфорацп порожньо! кишки — у 13 новонаро-джених;
— перфорацп здухвинно! кишки — у 24 дггей;
— перфорацп товсто! кишки — у 12 пащенлв;
— перфорацп апендикса — в 1 пащента;
— перфорацп дивертикула Меккеля — в 1 пащента;
— перфорацп прямо! кишки — в 1 ктшчному спо-стереженш.
Тобто у 3 новонароджених (5,1 %) перфорацп були виявлеш у шлунку, у 42 (71,2 %) — на рiзних рiвнях тонко! кишки, у 14 (23,7 %) — на рiзних рiвнях товсто! кишки.
У 24 новонароджених iз 59 дослщжуваних, що ста-новило 40,7 %, ураження кишки були великими, з за-лученням у патолопчний процес великих дшянок сть нок порожнистих оргашв: у 16 новонароджених були велиы ураження здухвинно! кишки, у 8 дией — тов-сто! кишки.
Сьогодш з урахуванням ктшчних розбiжностей, етюпатогенетичних механiзмiв та патоморфологiчних особливостей розвитку перфорацш iзольованi (або спонтаннi, або локалiзованi) перфорацп ШКТ у новонароджених бшьшютю клiнiцистiв розглядаються як самостшна нозологiчна одиниця. За нашими даними, мiж iзольованими перфорацiями кишки i перфора-тивними НЕК були таы клiнiчнi розбiжностi:
1. Менший середнш гестацiйний вiк при iзольова-них перфорацiях ШКТ у порiвняннi з перфорацiями при НЕК — 27,2 та 32,5 тижня вщповщно.
2. Менша середня вага новонародженого при iзо-льованих перфорацiях в порiвняннi з перфоративним НЕК — 995 i 1645 г вiдповiдно.
3. Усi новонародженi з iзольованими перфоращ-ями (100 %) були штубоваш, в той час як штубащя трахе! i ШВЛ були виконаш у 41 (69,5 %) новонаро-дженого з перфоративними НЕК.
4. Катетеризащя пупково! вени була здшснена у 100 % новонароджених з iзольованими перфорацiями ШКТ та у 41 (69,5 %) дггей з перфоративними НЕК.
5. 1зольоваш перфорацп порожнистих оргашв ло-калiзувалися переважно у верхшх вщдшах ШКТ, пер-форацi! при НЕК — у нижшх вiддiлах кишечника.
6. Перинатальна енцефалопапя та вроджена кар-дiопатiя були найбiльш характерними для дией з перфоративними НЕК.
7. Пневматоз кишково! стшки спостерiгався у 22 новонароджених з НЕК, що становило 68,7 %, у новонароджених з iзольованими перфоращями кишково! стшки пневматоз не виявлявся.
8. Макроскошчно кишечник при iзольованих пер-форацiях мав нормальний вигляд, крiм наявностi едино! локально! перфорацп стшки кишки.
Таким чином, отримаш нами даш дозволяють до факторiв ризику розвитку iзольованих перфорацiй ШКТ зарахувати недоношенiсть, низьку масу тша, iнтубацiю i вентиляцш легень та пупкову катетериза-цш, а прогноз захворювання при iзольованих перфо-рацiях вважати сприятливим.
До патоморфолопчних особливостей iзольованих перфорацiй порожнистих оргашв у новонароджених належала !х локалiзацiя переважно у верхнiх вщдшах ШКТ на тлi вроджено! гшоплазп м'язово! оболонки кишково! стiнки та обмежешсть патологiчного про-цесу.
Перфоративний перитошт новонародженого — абсолютне показання до ургентного хiрургiчного втручання, що здшснюеться пiсля адекватно! перед-операцiйно! подготовки. Метою !! проведення була корекщя гемодинамiчних i електролiтних розладiв, гшоволемп, антибiотикотерапiя. Обов'язковими компонентами передоперацшно! пiдготовки були зiгрi-вання дитини i пiдтримка оптимального температурного режиму.
Передоперацшна iнтенсивна терапiя включала:
— повне парентеральне харчування;
— декомпресiю ШКТ;
— адекватну шфузшну терапiю;
— антибютикотерашю — перевага надавалася це-фалоспоринам 4-го поколiння (максипiм) та карбапе-немам (тiенам i меронем).
Хiрургiчна тактика визначалася за рiвнем перфо-рацГ! i поширенiстю патолопчного процесу в стiнцi порожнистого органу. При перфоративних перитош-тах новонароджених у наших ктшчних випадках були визначеш i здiйсненi такi оптимальш обсяги хiрургiч-них втручань:
Питання дитячо! х'рургИ, 1'нтенсивно1 терат! i реаммацНу практиц пед!'атра
5(32) • 2011
1. Лапароцентез 1 дренування черевно!' порожнини — у 9 дггей:
— у 6 новонароджених з дуже низькою масою тiла (950-1150 г) у вкрай тяжкому сташ;
— у 3 тяжких недоношених зi складною супутньою патолопею.
2. Вис1кання кра1'в та ушивання перфоративних отвор1в — у 17 дггей:
— у 3 новонароджених з перфоращями шлунка;
— у 4 новонароджених з перфоращями дванадця-типало! кишки;
— у 8 новонароджених з перфоращями порожньо! кишки;
— у 2 новонароджених з перфоращями товсто! кишки (локалгзованг перфоративш отвори висхгдно! i слшо! кишок).
3. Формування м1жкишкови\ анастомоз1в — у 17 но-вонароджених:
— у 4 дггей з перфоращями порожньо! кишки;
— у 8 дгтей з перфоращями здухвинно! кишки;
— у 4 дггей з перфоращями товсто! кишки;
— в 1 дитини з перфоративним дивертикулом.
4. Накладання кишкових стом — у 15 новонароджених:
— у 10 новонароджених з перфоращями здухвин-но! кишки;
— у 4 новонароджених з перфоращями товсто! кишки;
— в 1 новонародженого з ятрогенною перфоращею прямо! кишки.
5. Апендектом1я лггатурним способом — в 1 новонародженого.
Використання методу лапароцентезу, лаважу г дренування черевно! порожнини у недоношених дггей з низькою г екстремально низькою масою тш та в дгтей у дуже тяжкому сташ мае низку переваг, оскгльки дозволяло:
— видалити вгльне повгтря, шфгкований вмгст г ен-дотоксини з черевно! порожнини;
— покращити серцеву дгяльшсть г вентиляцгю ле-гень завдяки зниженню внутргшньочеревного тиску;
— стабшзувати стан новонародженого з сепсисом, некомпенсованими метаболгчними порушеннями, коагулопатгею г шоком;
— вгдмовитися вгд подальшо! лапаротомп у глибо-ко недоношених дггей з масою тгла менше 1000 г.
Результат лапароцентезу вважали позитивним, якщо перитонеальна ргдина мала кишковий вмгст або бурий колгр з наявшстю бактергй, що виявлялися при бактерюскопп.
Лапароцентез г дренування черевно! порожнини були здшснеш у 6 глибоко недоношених дггей з низькою масою тгла та у 3 недоношених з тяжкою супутньою патолопею у вкрай тяжкому стань Санацгя черевно! порожнини проводилась гз застосуванням антисептичного розчину (1% розчин дгоксидину гз розрахунку 1 мл/кг на добу).
У 3 новонароджених з гзольованими постнаталь-ними перфоращями шлунка, у 4 дггей з перфоращями дванадцятипало! кишки, у 8 немовлят з перфоращями
порожньо! кишки та у 2 дггей з перфоращями товсто! кишки було виконано ушивання гзольованих дефект.
Операщею вибору при перфоративному НЕК, де виявлено значнг дглянки ураження кишечника, ка-ловий та гншно-фгбринозний перитошт г виражений спайково-запальний процес, була резекцгя некроти-зовано! дглянки кишки з перфоративними отворами та виведення подвгйно! кишково! стоми (ентеро- або колостоми).
Пгсля формування мгжкишкового анастомозу проводили штубацш тонко! кишки кргзь апендикостому, що дозволяло здгйснювати адекватну декомпресгю кишки в шсляоперацшному пергодг.
При перфорацгях товсто! кишки в 5 випадках була сформована колостома.
Апендектомгя у новонароджених з приводу гангре-нозно-перфоративного апендициту (1 ктшчне спо-стереження) була виконана лггатурним методом.
Дивертикулектомгя з блоковою резекцгею здух-винно! кишки, що несе перфоративний дивертикул Меккеля, була здгйснена в 1 випадку.
Черевна порожнина ушивалася наглухо, дренажгв г лапаростом ми не застосовували.
Пгсляоперацгйна летальнгсть при перфоративному перитонгтг у новонароджених становила 32,2 % — померло 19 новонароджених, серед яких 9 недоношених
3 низькою масою тгла та складною супутньою патоло-ггею, 6 гз тяжкими серцево-легеневими розладами та
4 — вгд тяжкого неонатального сепсису з явищами по-лгорганно! недостатностг.
Серед померлих новонароджених з гзольованими перфорацгями порожнистих органгв померло 3 дитини гз 17, що становило 17,6 % летальностг, — 1 дитина з локалгзованою перфоращею дванадцятипало! кишки, 2 — порожньо! кишки.
Серед померлих новонароджених було 5 недоно-шених дгтей з дуже малою масою тгла, яким застосо-вувалися лапароцентез г дренування черевно! порожнини, що становило 55,5 % ще! категорп хворих.
Померла 1 дитина гз 4 з абсцедуючим шфшьтратом черевно! порожнини, що становило 25 % шсляопера-цгйно! летальностг серед пащентгв з обмеженими пе-ритонгтами.
Пгсля накладання кишкових анастомозгв померло
5 новонароджених (29,4 %), пгсля подвгйних кишкових стом — 5 (33,3 %) серед тих дггей, яким застосову-валися названг оперативнг втручання.
Висновки
1. Х^рурпчна тактика при перфоративних перито-нгтах новонароджених вгдргзняеться залежно вгд за-гального стану новонародженого, ргвня перфорацг! та поширеностг патолопчного процесу в стшщ порож-нистого органу.
2. При гзольованих перфорацгях ШКТ, що мають локалгзованг ураження стгнки порожнистого органа, ефективним втручанням е ушивання перфоративних отворгв. Прогноз лгкування дггей з локальними пер-форацгями порожнистого органа е сприятливим, пгс-ляоперацгйна летальнгсть становила 17,6 % .
5(32) • 2011
Питання дитячоi х'рургИ, 1'нтенсивно1 mepanii i реам'мацНу практиц nediampa
3. При стабгльному передоперацшному станг ново-народженого та обмеженому патологгчному процесг в ураженгй кишцг можливим е виконання оперативних втручань з вгдновлення цшостг кишки шляхом накла-дання прямих мгжкишкових анастомозгв. Летальшсть у цгй груш пащентгв становила 29,4 %. Цей результат е дуже близький до новонароджених, яким були здгйсненг лапаротомг! з формуванням кишкових стом (33,3 % летальностг).
4. Несприятливими чинниками пгсляоперацгйно-го перебггу перфоративних перитонгтгв у новонаро-джених е недоношенгсть, низька маса тгла, тяжка су-путня патологгя та тяжкий неонатальний сепсис.
Список л1тератури
1. Голоденко Н.В., Мокрушина О.Г., Левитская М.В, Тихоненко Т.И. Ретроспективный анализ создания межкишечных анастомозов при перфоративных перитонитах у новорожденных//Материалы IVРоссийского конгресса «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М, 2005. — С. 323.
ГорбатюкО.М., СтадникИ.О., МартынюкВ.Ф., Марты-нюк Т.В., Селюк В.С., Вдовин Р.П., Ващилин Г.В. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев Киевская детская клиническая больница № 1 Волынское областное детское территориальное медицинское объединение
ПЕРФОРАТИВНЫЕ ПЕРИТОНИТЫ НОВОРОЖДЕННЫХ
Резюме. В статье освещаются причины, патогенез, диагностика и результаты лечения перфоративных перитонитов у новорожденных. Обсуждаются показания к различным видам хирургических операций при этой патологии. Проанализированы собственные результаты лечения данного контингента больных.
Ключевые слова: новорожденные, перфорации полых органов, перфоративные перитониты, хирургическое лечение.
2. Зубарев В.Л., Акмоллаев Д.С., Шишкина Г.В., Шаев-ский Д.В. Заболевания пищевого канала и органов брюшной полости у детей первых недель и месяцев жизни. — Симферополь, 2000. — С. 88-92.
3. Красовская Т.В., Кобзева Т.Н. Диагностика и интенсивная терапия в хирургии новорожденных. — М.: Издатель Мокеев, 2001. — С. 23-28.
4. Поабник з неонатологи: Пер. з англ. / За ред. Д. Кло-ретi, Е. Старка. — К.: Фонд допомоги дтям Чорнобиля, 2002. — С. 609-615.
5. Султонов Ш.Р., Шерназаров И.Б., Холов К.А., Фай-зуллоев А.А. Метод лечения перфоративного перитонита у новорожденных // Материалы III Российского конгресса «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». — М, 2004. — С. 515-516.
6. Murdoch E. Doppler flow velocimetry in the superior mesenteric artery on the first day of life in preterm infants and the risk of neonatal necrotizing enterocolitis// J. Int. Pediatr. Surg. — 2006. — № 118. — Р. 1999-2003.
7. Singh M, Owen A., Gull S, Morabito A., Bianchi A. Surgery for intestinal perforation in preterm neonates; anastomosis vs stoma// J. Pediatr. Surg. — 2006. — № 41. — Р. 725-729.
Отримано 19.05.11 □
Gorbatyuk O.M., StadnikI.O., Martunyuk V.F., Martunyuk T.V.,
Selyuk V.S., Vdovin R.P., Vashchilin G.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education
named after P.L. Shupik, Kyiv
Kyiv Children Clinical Hospital № 1
Volyn Regional Children Territorial Medical Association,
Ukraine
PERFORATED PERITONITIS IN NEWBORNS
Summary. The causes, pathogenesis, diagnosis and treatment results of perforated peritonitis in newborns have been showed in the article. Medical recommendations to different surgical operations for this pathology have been discussed. Own results of surgical treatment of this contingent of patients have been analyzed.
Key words: newborns, perforations of hollow organs, perforated peritonitis, surgical treatment.
