CC BY
19
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.65-002-07-085:615.83 ПОБЕЛ е.А.
ДЗ «Запор'зька медична академ'я п'юлядипломно!освпи МОЗ Укра!ни» ДеДУХ Н.В.
ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'т iM. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни»
ПЕРЕЛОМ — ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОСТЕОПЕНП
ТА ОСТЕОПОРОЗУ
Резюме. У роботi наведено дан щодо стану кютково)' тканини в длянц поперекового в^лу хребта 280 патент i3 травматичними ушкодженнями ксток в анамнезi та 135 жнок i3 нормальними показниками мне-ральноi' щльност юстки (контрольна група). Виявлено порушення мнеральноi' щльност кютковоi' тканини у тлах хреб^в поперекового в^лу хребта, як використано як оцнку системних змн у скелет травмова-них патент. Як у чоловтв, так i в жнок встановлено високий вдсоток розвитку остеопенП та остеопорозу (77,6 % у>юнок, 68,8 % у чоловiкiв), що значно перевищуе популяцiйнiпоказники. Ключов слова: регенера^я юстки, остеопороз, мнеральна щльнсть юстки.
Регенеращя юстки — ключова проблема травматологи та ортопеда. Поряд 1з клшчними проявами увагу фах1вщв зосереджено на фундаментальних аспектах ре-паративного остеогенезу: дослщженш мехашзм1в та керу-ванш цим процесом. На сьогодш накопичено певш знан-ня стосовно переб1гу репаративного остеогенезу на фош зниження мшерально! щтьносл истки (МЩК) в умовах остеопорозу р1зно! етюлоги [1, 2], розроблено нешвазивш методи для ощнки загоення перелом1в 1з часом [3, 4] та нов1 технологН лкування. Однак у межах дано! пробле-ми е низка питань, що потребують вивчення. Серед них вплив перелому на яисть шших кусток скелета, зокрема на стан мшерально! щтьносл кусток, та вивчення меха-н1зм1в, що призводять до Н порушення.
Встановлено, що переломи, як! колись вщбувалися в шших истках, т1сно пов'язан1 як з раншми проявами остеопенП та остеопорозу, так 1 з1 збтьшенням ризику перелом1в исток у майбутньому [5, 8—11], що впливае на яисть життя пац1ент1в. У цтому мае мюце так званий «каскад перелом1в». У ж1нок п1сля 50 роив перелом зап'ястка у два рази пщвищуе ризик вертебральних пе-релом1в [9], переломи хребта у п'ять раз1в пщвищують ризик перелом1в шийки стегна [10], при якому вдв1ч1 пщвищуеться ризик розвитку летального юнця [11]. На основ1 популяцшно-демограф1чних дослщжень було роз-раховано, що кшьисть перелом1в проксимального вщдту стегна пщвищиться в1д 1,66 млн у 1990 рощ до 6,26 млн випадив у 2050 рощ [12]. Доведено, що приблизно 40 % жшок 1 13 % чоловшв европео!дно! раси в1ком 50 роив та бтьше вщшчають наявн1сть як мЫмум одного клЫчно-го прикладу перелому [13].
Наведет дан1 вказують на необхщнють дослщжень факгор1в ризику, що призводять до розвитку остеопенП та остеопорозу та впливають на яисть юстки. Серед них не тльки переломи довгих кусток инщвок, але й переломи
iнших исток скелета [5, 14]. Це свщчить про необхщщсть монiторингу МЩК у пащенпв i3 переломами кусток.
Дiагностика МЩК за допомогою исткових денсито-метрiв дае змогу оцiнити pi3Hi анатомiчнi регiони скелета. Розкриття механiзмiв розвитку остеопенiчних i остео-поротичних порушень скелета пiсля перелому дозволить запобшга ризику виникнення вторинних переломiв, що мае соцiальне та економiчне значення.
Мета роботи — проаналiзувати мiнеральну щiльнiсть тл хребцiв поперекового вщдту хребта у пацiентiв iз переломами в анамнезi.
Матер1ал та методи досл1дження
Проведено дослщження мшерально! щiльностi истко-во! тканини у 280 пащенпв, як! в минулому мали переломи в р1зних длянках скелета, на истковому денситометрi Explorer QDR W (Hologic). Дослщження мшерально! шщь-носл кютково! тканини у пaцiентiв проведено в тлах хреб-щв поперекового вщдту хребта, як! використано як ощнку системних змш у скелет! травмованих пащенпв. Вщомо, що хребет, представлений губчастою исткою, е складовою скелета, у якому бтьш активно проходять процеси ремо-делювання, а при дефщип мiнерaлiв (наприклад, внасль доку перелому) ми припускаемо, що змши у ньому стануть вираженими в ранш строки.
Для досл1дження пащенпв використано метод двох-енергетично! рентгешвсько! абсорбщометри (Dual Energy X-ray Absorptiometry — DEXA) з щагностичними критериями мшерально! щтьносп истково! тканини, як! розроблено ВООЗ [15]. Нормальними показниками е: T-критерш до мшус 1 — норма, стандартне вщхилення в1д шково! истково! маси. Остеопенй враховують в1д мшус 2 до мшус 2,5. Дiaгностичним крш^ем остеопорозу е показники стандартного вщхилення — нижче мшус 2,5. Критерш T — це стандартне вщхилення вщ середнього показника шка
Том 13, №4 • 2012
www.mif-ua.com
49
Орипнальы дослщження / Ог1д1па! РезеагсИез
истково! маси. Критерiй Ъ — це ктькють стандартних вщхилень вщ аналопчно! вшово! групи. Як контроль було використано показники поперекового вщдщу хребта 135 жшок iз показниками стандартного вщхилення Т до мiнус 1, МЩК яких вщповщно до класифшацй зараховують до норми.
Результат! досл1джень та Тх обговорення
На основi проведеного опитування 280 пацieнтiв iз травмами в анамнезi виявлено, що 84,3 % пащентав мали переломи довгих кусток, 4,3% пацieнтiв — переломи ребер, грудини та ключицi, 11,4 — переломи шших локалiзацiй. На момент дослщження 31 % пащентав iз травмами в анам-незi мали компресiйнi переломи тл хребщв. Середнiй тер-м1н пiсля перелому до початку дослщження становив 9,6 року.
Для ощнки стану мшерально! щтьносл истково! тка-нини пацieнтiв iз переломами исток в анамнезi нами до-слiдженi тла хребцiв поперекового вщдщу хребта — Ь1-LIV (табл. 1).
Як свщчать данi табл. 1, серед обстежених пацieнтiв переважали жiнки пременопаузального та шсляменопау-зального перiоду. Порушення мшерально! шiльностi було заф1ксовано у 77,6 % жшок, при цьому вщсоток остеопенй та остеопорозу був под1бним. Великий вщсоток порушень мшерально! шiльностi тiл хребщв, можливо, пов'язаний як iз травмою, так i з вiком жшок, який припадае на менопаузу. Вщомо, що естрогени керують метаболiзмом юстково! тканини, а втрата естрогенш супроводжуеться зниженням МЩК вщ 2 до 5 % на р1к.
У чоловшв цей показник становив 68,8 %, однак за-ф1ксовано високий вщсоток остеопенй, а остеопороз було виявлено ттьки у 27,1 % пащентав. Цей показник е значно меншим, н1ж у жшок (на 12,1 %), що може бути пов'язано з в1ком чоловшв, який у середньому був у межах 50—60 роив.
При пор1внянш даних, отриманих при обстеженш пацieнтiв 1з переломами в анамнез^ з результатами попу-ляцшних дослщжень, наведених у лiтературi, виявлено, що вщсоток пащентав 1з травматичними ушкодженнями в
анамнезi значно перевищував вщсоток пащенпв з остео-порозом у популяцй. Вщомо, що п1сля 50 роив 30 % бтих жшок мають остеопороз хоча б в однш 1з длянок вим1рю-вання МЩК (проксимальний вщдщ стегна, поперековий вщдщ хребта або дистальний вщдщ передплiччя) [16]. Однак цей вщсоток суттево пщвищуеться з в1ком — до 70 % у жшок вшэм 80 роив та бтьше. У нашому дослiдженнi переважали ж1нки вщ 50 до 65 роив, у зв'язку з цим отри-маний нами вщсоток остеопенй та остеопорозу значно пе-реважуе популяц1йний ризик переломiв.
Наступною складовою аналiзу було визначення МЩК тл хребцiв поперекового вщдщу хребта у пащентав 1з травмами в анамнез! при пор1внянн1 з популящею ж1нок ана-лог1чного в1ку без переломiв в анамнезi. Данi наведено у табл. 2.
Виявлено, що в жшок подобного вшу, але з переломами в анамнезi мiнеральна щ^ьшсть юстково! тканини була знижена (Р < 0,001) при пор1внянн1 з контрольною гру-пою, що може вщображати зм1ни, як! виникли внаслщок перелому. Мехашзми шслятравматично! втрати юсткою мшерал1в можуть бути викликан1 пщвищенням ремоде-лювання 1з переважанням резорбцй истки над юсткоутво-ренням. Серед фактор1в, що залучен1 в процес травми, необхщно враховувати катабол1чну фазу регенерацй та й тривал1сть, негативний баланс мшерал1в, якщо в1н був до травми, тяжисть травми, стрес, викликаний ортопедич-ним втручанням, а також перебй п1слятравматичного пе-р1оду (1ммобшзащя, вщсутнють навантаження на травмо-вану юнщвку, втрата функцй м'яз1в та ш.).
З даних л1тератури вщомо, що прояви остеопенй та остеопорозу спостерйаються також у вщдщах юнц1вки, яю розташован1 вище чи нижче длянки перелому, а також у контралатеральнш юнщвщ [17].
Таким чином, на основ1 проведеного дослщження нами виявлено, що переломи р1зних локал1зацш вплива-ють на МЩК, у даному дослщженш це поперековий вщдщ хребта. Тобто шсля перелому у вщдалений терм1н мають м1сце системн1 зм1ни скелета. Проведене дослщження показало, що серед актуальних питань у проблем! остеопорозу е вивчення на основ1 експериментальних та клЫчних спостережень втрати МЩК у р1зних вщдтах скелета шсля
Таблиця 1. РозподЛ пац1ент1в 1з переломами в анамнез! за м1неральною щЛьнстю тл хребц1в поперекового в'1ддЛухребта (згщно з! стандартними Е- та T-критерiями вщхилення), п (%)
Показник МЩК Чоловши Жшки
Ктькють Вш Ктькють Вш
Норма 15 (31,25) 42 ± 4 52 (22,4) 54,5 ± 2,0
Остеопеыя 20 (41,7) 53 ± 4 89 (38,4 %) 58 ± 1
Остеопороз 13 (27,1) 52 ± 5 91 (39,2 %) 63 ± 1
Всього 48 (100) 232 (100)
Таблиця 2. МЩК тл хребц^в поперекового вщдлу хребта в пац1ент1в 1з травмами в анамнез!
Вшова група жшок Мшеральна щтьнють кютки (г/см2) (135 жшок iз показниками норми) Мiнеральна щтьнють кютки (г/см2) (120 жшок iз переломами в анамнез^
50-60 роюв 1,098 ± 0,008 0,831 ± 0,014*
Примтка: * — Р < 0,001.
50
Травма
Том 13, №4 • 2012
Орипнальы досл1дження / Original Researches
перелому исток. Перспективним напрямком дослщження може бути вивчення специфiки юсткового метаболiзму, що дозволить визначити механiзми розвитку остеопешч-них та остеопоротичних порушень скелета, дати прогнос-тичну оцшку втрати МЩКТ i розробити рекомендацй щодо лiкування пацieнтiв.
Список л1тератури
1. Корж М.О. Дгностика та лщвання остеопорозу та остеопоротичних переломе:метод.рекомендаци /М.О. Корж, Н.В. Дедух, Л.Д. Горидова. — Харкв, 2005. — 28с.
2. Корж Н.А Остеопороз и остеопоротические переломы /Н.А. Корж, Н.В. Дедух// Ортопед. травматол. — 2010. — № 3. — С. 120-124.
3. Патент RU 23116444 (C1) МПК G01N33/573. Способ оценки течения костеобразования при хирургическом лечении несращения костей / Федеральное государственное учреждение «Уральский НИИ травматологии и ортопедии имени В.Д. Чаклина Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию» / Трифонова Е.Б., Мамаев В.И., Гюльназарова С.В., Осипенко А.В. — №2006113103/15;заявл. 15.02.1994;опубл. 27.11.2007.
4. Патент RU2090888 (C1) МПКШЮ3/48. Способпро-гнозирования течения сращивания перелома длинной трубчатой кости / Уральский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии / Челноков АН., Кутепов С.М., Новицкая Н.В., Осипенко А.В. — №94005485/14;заявл. 15.02.1994;опубл.. 20.09.1997.
5. Karlsson M.K.. The ankle fracture as an index of future fracture risk A 25-40 year follow-up of 1063 cases / M.K.. Karlsson, R.. Hasserius // Acta Orthop. Scand. — 1993. — Vol. 64, № 4. — P. 482-484.
6. Meyer R..A. Age and ovariectomy impair both the normalization of mechanical properties and the accretion ofmineral by the fracture callus in rats /R..A Meyer, P.J. Tsahakis, D.F. Martin // J. Orthop. Res. — 2001. — Vol. 19, № 3. — P. 428-435.
7. Loss of bone mineral of the hip and proximal tibia following rupture of the Achilles tendon / M. Therbo, M.M. Petersen,
Побел Е.А.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины» Дедух Н.В.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков
ПЕРЕЛОМ — ФАКТОР РИСКА РАЗВИТИЯ ОСТЕОПЕНИИ И ОСТЕОПОРОЗА
Резюме. В работе представлены данные относительно состояния костной ткани в области поясничного отдела позвоночника 280 пациентов с травматическими повреждениями костей в анамнезе и 135 женщин с нормальными показателями минеральной плотности кости (контрольная группа). Выявлены нарушения минеральной плотности костной ткани в телах позвонков поясничного отдела позвоночника, которые использовались в качестве оценки системных изменений в скелете травмированных пациентов. Как у мужчин, так и у женщин установлен высокий процент развития остеопении и остеопороза (77,6 % у женщин, 68,8 % у мужчин), что значительно превышает популяционные показатели.
Ключевые слова: регенерация кости, остеопороз, минеральная плотность кости.
P.K.. Nielsen, B. Lund//Scand. J. Med. & Scien. in Sports. — Vol. 13. — Issue 3. — P. 194-199.
8. Bone mineral density of the tarsals and metatarsals with reloading/M.K. Hastings, J. Gelber, P.K.. Commean etal. //Physical Therapy. — 2008. — Vol. 88, № 6. — P. 776-779.
9. Patients with prior fractures have an increased risk of future fractures: a summary of the literature and statistical synthesis / C.M. Kotzbuecher, P.D. Ross, P.B. Landsman et al. // J. Bone Miner Res. — 2000. — Vol. 15, № 4. — P. 721-739.
10. Identification of high-risk individuals for hip fracture: a 14-year prospective study/N.D. Nguyen, C. Pongchaiyakul, J.R Center et al. // J. Bone Miner. Res. — 2005. — Vol. 20, № 11. — P. 1921-1928.
11. Vestergaard P. Has mortality after a hip fracture increased? / P. Vestergaard, L. Rejnmark, L. Mosekilde // J. Am. GGeriatr. Soc. — 2007. — P. 1720-1726.
12. Lips P. Epidemiology and predictors of fractures associated with osteoporosis//Am. J. Med. — 1997. — Vol. 103, № 2A. — P. 3-11.
13. Gullberg B. World-wide projections for hip fracture / B. Gull-berg, O. Johnell, J. Kanis // Osteoporosis Int. — 1997. — Vol. 7. — P. 407-413.
14. Ilich J. Change in bone mass after Colles' fracture a case report on unique data collection and long-term implications / J. Ilich, M. Zito, R.. Brownbill, M. Joyce // J. of Clin. Densitometry. — 2000. — Vol. 3, Issue 4. — P. 383-389.
15. Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis. Report of a WHO Study Group. Geneva, World Health Organization, 1994 (WHO Technical Report Series, No. 843).
16. Melton L.J. 3rd. Perspectives: how many women have osteoporosis now?//J. Bone Miner-. Res. — 1995. Vol. 10. — P. 175-177.
17. Van der Wiel H.E. Loss of bone in the proximal part of the femur following unstable fractures of the leg/H.E. Van der Wiel, P. Lips, J. Nauta et al. // J. Bone Joint Surg. Am. — 1994. — Vol. 766, № 2. — P. 230-236.
OmpuMaHO 12.10.12 □
Pobel Ye.A.
State Institution «Zaporizhya Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Public Health of Ukraine», Zaporizhya Dedukh N.V.
State Institution «Institute of Spine and Joint Pathology named after M.I. Sytenko», Kharkiv, Ukraine
FRACTURE — RISK FACTOR FOR OSTEOPENIA AND OSTEOPOROSIS
Summary. The article deals with data regarding state of bone tissue in lumbar spine at 280 patients with traumatic injuries in anamnesis and 136 females with normal levels of bone mineral density (control group). There were detected abnormalities of bone mineral density in lumbar vertebral bodies which were used as assessment of systemic changes in skeleton of injured patients. Both in males and females there was established high level of osteopenia and osteoporosis (77.6 in females, 68.8 in males) this significantly exceeds population indices.
Key words: bone regeneration, osteoporosis, bone mineral density.
TOM 13, №4 • 2012
www.mif-ua.com
51
