CC BY
18
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.71.-008.1:616.831-005.1 DOI: 10.22141/2224-0713.5.99.2018.142966
Бистрицька М.А.
ДУ «НститутгеронтологиiменiД.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив, Укра'на
Мшеральна щшьшсть кгстково'Т тканини, жирова та знежирена маса у пащенпв, якi перенесли мозковий iнсульт
Резюме. Актуальтсть. Мозковий нсульт (М1) та остеопороз — вк-залежн патологи, що вражають переважно оаблтнього вку. Метою доЫдження було вивчення мтеральног щiльностi кстково'1тканини (МЩКТ), жировог, знежирено'1 маси та зв'язку мiж ними в пацieнтiв, як перенесли М1. Матерiали та методи. Було обстежено 84 пащенти, як перенесли нсульт, та 124 особи вiдповiдного вку та статi без неврологiчноiпатологи, як становили групу порiвняння. МЩКТ, показники знежирено'1 та жирово'1 маси визначали за допомогою двофотонно'1'рентгешвськог абсорбщометри. Результати. У чоловшв i жнок, як перенесли М1, частота остеопорозу була вiрогiдно вищою, шж у оаб групи порiвняння (12,5 та 1,7 %, 20,5 та 6,0 % вiдповiдно). МЩКТ у жшок тсля нсульту була вiрогiдно нижче на рiвнi вах об-стежених длянок, у чоловшв вiдмiнностi зареестроват на рiвнi дистального вiддiлу ксток передплiччя та всього скелета. У чоловшв, як перенесли М1, выявлено вiрогiдно нижчi показники знежирено'1 маси (54,29 ± 1,22 кг та 58,02 ± 0,85 кг;р < 0,05), а у жiнок — вiрогiдно нижчi показники жирово'1 маси як у вiдсотках (41,96 ± 1,06 % i 44,84 ± 0,59 %; р < 0,05), так i в абсолютних цифрах (32,42 ± 1,92 кг та 36,71 ± 1,15 кг; р < 0,05). У чоловшв обох груп виявлено вiрогiдно позитивш зв'язки мiж МЩКТ всього скелета та показниками знежирено'1 маси. У жiнок 1з М1 зареестровано позитивн зв'язки помiрно'iсили мiж показниками знежирено'1 маси та МЩКТшийки стегновог кстки, верхнх кнщвок i всього скелета. А також, на вiдмiну вiд чоловшв, зареестровано вiрогiднi зв'язки жировог маси з МЩКТ вах обстежених регюшв скелета. Висновки. Результати нашого доЫдження показують, що М1 е фактором ризику роз-витку остеопорозу i тдкреслюють роль жировог та знежирено'1 маси в генезi остеопорозу у пацieнтiв, як перенесли тсульт.
Ключовi слова: остеопороз; мнеральна щыьшсть кстково'1 тканини; жирова маса; знежирена маса; мозковий нсульт
Вступ
Порушення мозкового KpoBoo6iry та остеопороз — вш-залежш патологй', що вражають переважно ошб лгг-нього вку [1—3]. Зпдно з даними Всесвгтньо! оргашза-Щ1 охорони здоров'я, у свт прогнозуеться збтьшення ылькосл шсулкпв, що обумовлено збтьшенням три-валосп життя та постаршням населення, а також збтьшенням поширеност чинниыв ризику мозкового ш-сульту (М1) — гшертошчно! хвороби, цукрового дiабету, палшня тощо [1]. Наявнють рухових, координаторних
i зорових порушень внаслток М1 призводить до збтьшення ризику падшь, а також ризику переломiв.
У пащенпв, яы перенесли М1, ризик переломiв стегново! ыстки в 2—4 рази вище, шж в популяци [4]. Виживання i вщновлення рухово! функци тсля перелому стегново! ыстки у постшсультних пащентав вiро-пдно прше порiвняно з тими, хто не переню М1.
У 4 % пащентав, яы перенесли оперативне втручан-ня з приводу перелому стегново! ыстки, протягом 1 року розвиваеться М1, а у 5 % пащенпв, яы перенесли
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiieskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Бистрицька Марина Анатоливна, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», вул. Вишгородська, 67, м. Ки'в, 04114, Укра'на; e-mail: miroslava_br@ukr.net; контактний тел.: +38 (067) 418-55-73.
For correspondence: Maryna Bystrytska, PhD, State Institution"D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: miroslava_br@ukr.net; phone +38 (067) 418-55-73.
М1, протягом 1 року вгдбуваеться перелом проксимального вщдту стегново! кiстки, що акцентуе увагу на по-дiбних факторах ризику цих двох сташв [5].
Безумовно, велике значення в збтьшенш ризику переломiв мае високий ризик падiнь. Понад 80 % пере-ломiв викликанi падiннями. Бтьшють лiтнiх пацiентiв (65 рокiв i старше) з переломом стегново! кустки падали на бiк на стегно [6]. Пащенти з гемiпарезом падали на уражений бiк, що пояснюе переважну локалiзацiю пере-ломiв на бощ парезу — 82 % [6—8]. Крiм того, слабкiсть трицепса шсилатерально! руки не дозволяе пом'якшити удар при падiннi. Але не ттьки збiльшення частоти па-дшь пояснюе високий ризик переломiв. Основний предиктор остеопоротичних переломiв — низька мшеральна щiльнiсть истково! тканини (МЩКТ). Зокрема, зни-ження мшерально! щiльностi истково! тканини на рiвнi проксимального вщдту стегново! кустки на 2 SD збть-шуе ризик перелому при падшш в 7 разiв [9]. У жшок у постменопаузальному перiодi до чинниив ризику роз-витку остеопорозу та переломiв вiдносять також низьку жирову та знежирену масу тiла [10, 11]. Подiбних даних у пацiентiв, яи перенесли iнсульт, нами не знайдено.
Метою дослгдження стало вивчення МЩКТ, жиро-во!, знежирено! маси та зв'язку мiж ними в пащенпв, якi перенести М1.
Матерiали та методи
У вщдш клiнiчно! фiзiологi! та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» було проведено об-стеження кiстково!' тканини у 84 пащентав (40 чоловiкiв i 44 жiнки), якi перенесли М1. Група порiвняння була сформована зi 124 пацiентiв (60 чоловiкiв i 64 жшки), якi звернулись в Укра!нський науково-медичний центр проблем остеопорозу, без невролопчно! патологГ!.
Пацiенти були стандартизован за вшом Г масою тiла (табл. 1).
У дослщження включали чоловшв вшэм понад 50 роив Г жшок у постменопаузальному перюдГ з диагнозом М1, пщтвердженим методами нейровГзуалГзац!! (комп'ютерна або магнггно-резонансна томография), з тривалютю по-стшсультного перюду вщ 2 мюящв до 10 роив.
Середня тривалють постшсультного перюду не вгд-рГзнялася у чоловшв Г жшок Г становила 1,86 ± 0,29 року та 1,66 ± 0,28 року (1 = 0,43; р = 0,67) вгдповгдно. У чоловшв Г жшок переважав шемГчний тип шсульту (вгдповгдно 93,2 та 72,5 %; р < 0,05). Тяжисть парезу була встановлена за шкалою шсульту №Н [10]. ПомГр-
ний, середнш та тяжкий CTyniHb парезу спостер^ався у 27,5, 45 i 27,5 % чоловшв та 27,3, 47,7 i 25 % жшок. Обов'язковою умовою включення в дослiдження була наявнють добровiльноi iнформованоi згоди на участь пащента. У дослiдження не включали хворих з наявни-ми в анамнезi чи на момент включення в дослщження будь-якими захворюваннями з доведеним впливом на исткову тканину та осiб, якi приймають будь-яи фар-мацевтичнi засоби з подiбним впливом, iз соматичною патолопею у декомпенсованому станi та з вираженою спастичнiстю, яка заважае проведенню та оцiнцi ре-зультатiв двофотонноi рентгенiвськоi абсорбцiометрii.
Мiнеральну щiльнiсть истково! тканини, показники знежирено'! та жирово'! маси визначали за допомогою дво-фотонно'! рентгенiвсько!' абсорбцюметр!! (ДРА) на прилад Prodigy, GEHC Lunar (Мадюон, США, 2005). ДРА обсте-жували таи д1лянки скелета: поперековий вщдт хребта (L1—L4), проксимальний вщдт стегново! истки, шийку стегново! к1стки, дистальний в1дд1л к!сток передплiччя та весь скелет. При проведенш ДРА визначали МЩКТ (г/см2), Т-показник, Z-показник. 1нтерпретацш даних рентгешвсько! денситометр!! проводили згщно з рекомендациями Мiжнародного товариства клИчно! денси-тометрi! (International society for clinical densitometry) [11]. Оцшку МЩКТ у чоловшв вшэм понад 50 роив i ж!нок у постменопаузальному жрюд! проводили за значениям Т-показника на р1вш поперекового вщдту хребта, проксимального вщдту стегново! истки або шийки стегново! истки (найнижчий показник). Значення Т-показника < —2,5 вщповщае остеопорозу, в межах > —2,5 i < —1 — низьий мiнеральнiй щтьносп к!стково! тканини (остео-пенi!), > —1 — нормальнш мiнеральнiй щтьносл истко-во! тканини. Серед показниив т1ло6удови оцiнювали жирову масу та знежирену масу всього тта й апендикулярну знежирену (знежирена маса инщвок).
Статистичний аналiз проводили !з застосуванням програм Statistica 10, MEDCALC. Нормальнють розпо-д1лу визначали за критерiем Шапiро — У!лка. Р1зницю показник!в м1ж групами та тдгрупами встановлювали за допомогою однофакторного дисперсшного аналiзу ANOVA, критерiю Стьюдента для незалежних ви61рок та критерiю Манна — У!тш. Регресшний аналiз показниив МЩКТ та в1ку й антропометричних даних вико-наний з використанням лшшно! регресii та кореляци Спiрмена при непараметричному розпод1л1. Вщмшнос-т1 розпод1лу ви61рок оцiнювали за допомогою критерш x2. Результати подаш як M ± m. Р1зницю показникiв вважали в1рог1дною при р < 0,05.
Таблиця 1. Характеристика обстежених пац1ент1в, як перенести М1, та oci6 групи пор1вняння
Показник Група порiвняння Пащенти, якi перенести М1 Pi P2
Чоловши Жiнки Чоловши Жiнки
BiK, роки 64,78 ± 0,76 65,59 ± 0,64 64,48 ± 1,43 66,64 ± 1,45 0,84 0,43
Зрют, м 1,74 ± 0,01 1,61 ± 0,01 1,74 ± 0,01 1,60 ± 0,01 0,77 0,32
Маса, кг 85,38 ± 12,69 81,41 ± 2,73 84,28 ± 2,09 76,74 ± 2,63 0,68 0,11
1ндекс маси тта, кг/м2 28,32 ± 0,54 31,13 ± 0,66 27,82 ± 0,69 29,64 ± 0,88 0,57 0,08
Примтка: дан наведен у вигляд '1 M ± m.
1,3 r
1,2 -
1,1 -
1,0 -
0,9 -0,8
0,7 .
p < 0,05_____
p < 0,05
p < 0,05 1
p < 0,05
p < 0,05
Ж1нки групи поршняння
0 МЩКГ I. -и, г/см2 0 МЩКГ ШСК, г/см' В МЩКГ ПВСК, г/см" | МЩКГ ВС, г/см2 0 МЩКГ ДВКП, г/см"
1,4 г
1,3
1,2
1,1
0,9
р < 0,05
0,8
р < 0,05
и
ЧОПОВШИ групи порщняння ЧОЛОВ1КИ 3 Ml
0 МЩКТ |_,-|_„ г/см2 0 МЩКТ ШСК, г/см2 В МЩКТ ПВСК, г/см2 | МЩКТ ВС, г/см2 В МЩКТ ДВКП, г/см2
Рисунок 1. МЩКТ у жнок, як перенесли нсульт, I жнок групи порiвняння Примтки: ШСК — шийка стегново/ кстки; ПВСК — проксимальний в'щд'т стегново/ юстки; ВС — весь скелет; ДВКП — дистальний в1ддш юсток передпл'мчя.
Результати
У чоловтв i жшок, яи перенесли М1, частота ос-теопорозу була вiрогiдно вищою, нiж у ошб групи по-рiвняння (х/ = 5,9, довiрчий iнтервал (Д1) 1,7—25,1, р < 0,05 i х.2 = 5,3, Д1 1,9-29,0, р < 0,05 вiдповiдно). Серед чоловтв, якi перенесли М1, остеопороз ре-еструвався у 12,5 %, остеопешя — у 45 %, нормальна МЩКТ — у 42,5 %, у груш порiвняння ш показники становили 1,7, 23,7 i 74,6 % вiдповiдно. У жшок, яи перенесли М1, частота остеопорозу — 20,5 %, остео-пени — 47,8 %, нормально! МЩКТ — 31,7 %, а в груш порiвняння — 6, 12,2 i 81,8 % вiдповiдно.
Показники МЩКТ розподтялись нормально в обох групах зпдно з критерiем Шашро — У!лка. МЩКТ у жшок тсля iнсульту була вiрогiдно нижче на рiвнi всiх обстежених дтянок (поперековий вiддiл хребта, шийка i проксимальний вiддiл стегново! кустки, дистальний
Рисунок 2. МЩКТ у чолов^в, як перенесли нсульт, I чолов1к1в групи порiвняння Примтки: ШСК — шийка стегново/ юстки; ПВСК — проксимальний в '1дд '1л стегново/ кстки; ВС — весь скелет; ДВКП — дистальний вiддiл ксток передплччя.
вщдт исток передптччя i весь скелет) порiвняно з ана-лопчними показниками групи порiвняння (рис. 1).
На вiдмiну в!д вищевикладеного у чоловiкiв вiро-пдш вiдмiнностi МЩКТ були зареестрованi тшьки на рiвнi дистального вiддiлу исток передптччя й усього скелета, а на рiвнi поперекового вiддiлу хребта та ший-ки стегново! истки вiрогiдно не вiдрiзнялися (рис. 2).
При оцшщ тлобудови у чоловшв, як! перенесли 1М, виявлено вiрогiдно нижчi показники знежирено! маси (54,29 ± 1,22 кг та 58,02 ± 0,85 кг; р < 0,05) та апендикуляр-но! знежирено! маси (22,02 ± 0,59 кг i 25,59 ± 0,46 кг; р < 0,05) порiвняно з особами групи I (рис. 3). При цьому вмют жирово! маси як у вiдсотках (31,87 ± 1,26 % та 29,78 ± 0,91 %; р > 0,05), так i в абсолютних цифрах обох груп вiрогiдно не вдазнявся (26,64 ± 1,57 кг та 25,34 ± 1,08 кг; р > 0,05).
У жшок вщмшносп тшобудови були iншими (рис. 4). У пащенток з М1 зареестрованi вiрогiдно нижчi
65 000 Г 60 ООО 55 ООО 50 000 45 ООО 40 ООО 35 000 -30 ООО 25 ООО 20 000
п£т
р < 0,05
А
Чапов1ки групи поршняння
ш: Жирова маса, г ЧалОв1ки 3 Ml I Знежирена маса, г
48 000 46 000 44 000 42 000 40 000 38 000 36 000 34 000 32 000 30 000 28 000 26 000
р < 0,05
Жшки Фупи пор1вняння
£ Жирова маса, г £ Знежирена маса, г
Рисунок 3. Показники жирово/ та знежирено/ маси у чоловшв, як перенесли М1, та чоловшв групи порiвняння
Примтки: жирова маса: F = 0,50; р = 0,03; знежирена маса: F = 6,71; р = 0,01.
Рисунок 4. Показники жирово/ та знежирено/ маси у жнок, як перенесли М1, та жiнок групи пор'вняння
Примтки: жирова маса: F = 3,38; р = 0,48; знежирена маса: F = 1,42; р = 0,24.
показники жирово! маси як у вiдсотках (41,96 ± 1,06 % i 44,84 ± 0,59 %; р < 0,05), так i в абсолютних цифрах (32,42 ± 1,92 кг та 36,71 ± 1,15 кг; р < 0,05). Вщмшност знежирено! (42,59 ± 0,99 кг i 43,86 ± 0,71 кг; р > 0,05) та апендикулярно! знежирено! маси (17,08 ± 0,43 кг та 17,98 ± 0,28 кг; р > 0,05) були невiрогiдними.
Також у чоловшв i жшок, яи перенесли М1, зарее-стровано вiрогiдно нижчi показники истково! маси по-рiвняно з особами групи порiвняння. У жшок цей по-казник становив 2,32 ± 0,08 кг i 2,69 ± 0,05 кг (р < 0,05), а у чоловшв — 3,11 ± 0,08 кг i 3,36 ± 0,05 кг (р < 0,05).
Отже, у чоловшв, якi перенесли М1, рееструються вiрогiдно нижчi показники истково! маси та знежирено! маси, а у жшок — истково! та жирово! маси при вщсутносп вщмшностей в показниках маси тта.
Проведення регресiйного аналiзу показало, що у чоловiкiв, яи перенесли М1, виявлено вiрогiдно нега-тивш зв'язки вiку та МЩКТ на рiвнi шийки стегново! кiстки (г = —0,36; p < 0,05), проксимального вщдту стегново! кiстки (г = —0,32; p < 0,05) та всього скелета (г = —0,37; p < 0,05). У чоловшв групи порiвняння по-дiбних зв'язкiв не виявлено. У жшок обох груп зарее-стровано вiрогiднi зв'язки вiку та МЩКТ на рiвнi всього скелета та проксимального вщдту стегново! кустки. У жшок, яи перенесли М1, також виявлено зв'язки помiрно!' сили МЩКТ на рiвнi поперекового вщдту хребта (г = —0,42; p < 0,05) та шийки стегново! истки. На особливу увагу заслуговують вщмшносп МЩКТ на рiвнi шийки стегново! истки (г = —0,49; p < 0,05). У ошб групи порiвняння зв'язок вiку та МЩКТ ще! дiлянки вiдсутнiй, а у жшок i чоловiкiв, якi перенесли шсульт, зi збiльшенням вiку МЩКТ шийки стегново! истки по-пршуеться.
У чоловiкiв обох груп виявлено вiрогiднi позитив-нi зв'язки середньо! сили мiж МЩКТ всього скелета та показниками знежирено! маси. Будь-яких зв'язйв МЩКТ та показникiв жирово! тканини у чоловшв обох груп не знайдено. У чоловшв групи iз М1 знайде-но зв'язок мiж МЩКТ нижнiх кiнцiвок i знежиреною масою (г = 0,41; р < 0,05) на вщмшу вщ чоловiкiв групи порiвняння. Зв'язйв МЩКТ поперекового вiддiлу хребта, проксимального вщдту чи шийки стегново! истки з показниками ттобудови не зареестровано.
У жшок групи порГвняння також не знайдено зв'язйв МЩКТ акшального скелета та показнийв тто-будови. Зареестровано позитивш зв'язки помГрно! сили мГж показниками знежирено! маси та МЩКТ верхшх инщвок (г = 0,31; р < 0,05) Г всього скелета (г = 0,39; р < 0,05). А також, на вщмшу вщ чоловшв, зареестровано вГрогщш зв'язки жирово! маси з МЩКТ верхшх инщвок (г = 0,39; р < 0,05), нижнгх инщвок (г = 0,30; р < 0,05) та всього скелета (г = 0,47; р < 0,05).
У дослщженш не виявлено впливу типу та локаль зацГ! шсульту на МЩКТ Г показники ттобудови, що обумовлено малою ктьистю та гетерогеннютю вибГрок (бтьша частина обстежених пащенпв мали шемГчний тип шсульту).
Проте отримано вГрогщш негативш зв'язки мГж истковою масою й тривалютю постшсультного перю-ду у жшок (г = —0,34; р < 0,05) та мГж истковою масою Г тяжистю парезу у чоловшв (г = —0,43; р < 0,05).
Обговорення
Результати нашого дослщження показали тдвище-ну частоту остеопорозу (12,5 % у чоловшв та 20,5 % у жшок) та вГрогщно нижш показники МЩКТ у пащенпв, яй перенесли шсульт. Вщмшносл МЩКТ у жшок були зареестроваш на вшх обстежених дтянках, а в чоловшв — ттьки на рГвш всього скелета та дисталь-ного вщдту кусток передплГччя. У лггературних джере-лах також зареестроваш нижш показники МЩКТ, але стушнь вщмшностей суттево варше [6, 12, 13], що, на нашу думку, обумовлено гетерогеннютю обстежених. Протягом року тсля шсульту втрата кютково! маси на рГвш паретичних инщвок зростае до 12—17 % [4], що суттево перевищуе втрату, пов'язану з менопаузою, — 1,5 % на рш [14].
Детермшант втрати йстково! маси шсля шсульту досить багато: тривалють лГжкового режиму [4], тяж-йсть гемГплегГ! [6, 15], а також низька маса тта в до-шсультний перюд [16]. Отже, дтянка обстеження, а також стать, вш, термш постшсультного перюду та стушнь парезу обстежених пащентав суттево впливають на МЩКТ Г, вщповщно, на частоту остеопорозу.
У нашому дослщженш отримано зменшення знежирено! маси у чоловшв, яй перенесли шсульт. ПодГбш
Таблиця 2. Кореляц1йн1 зв'язки м'жпоказниками тлобудови та МЩКТр1знихрепон1в скелета уж1нок,
як перенесли М1, та жнок групи порiвняння
Показник Жшки групи порiвняння Жшки з М1
Жирова маса, кг Знежирена маса, кг Жирова маса, кг Знежирена маса, кг
МЩКТ поперекового в^ту хребта 0,20 0,03 0,56* 0,31
МЩКТ шийки стегново! кютки 0,17 0,14 0,59* 0,55*
МЩКТ проксимального вщдту стегново! юстки 0,19 0,10 0,69* 0,60*
МЩКТ верхых кш^вок 0,39* 0,30* 0,62* 0,57*
МЩКТ нижых кш^вок 0,30* 0,23 0,69* 0,54*
МЩКТ всього скелета 0,47* 0,39* 0,76* 0,60*
Примтка: * — p < 0,05.
змши розглядаються в лггературГ як шсультасоцшована саркопенгя, яка розвиваеться бгльшою мГрою в ураже-них кшщвках [3]. У лггературних джерелах пащенти не роздглялись за статевою ознакою, проте бгльшють включених були чоловшами. Можливо, у жшок по-дабш змши виражеш меншою мГрою, що обумовлено меншим вгдсотком знежирено! тканини в структурГ ть лобудови порГвняно з чоловшами.
Жирова маса, напроти, бгльше виражена у жшок. За даними лггератури, зниження жирово! маси у жшок асощюеться зГ збгльшенням ризику переломГв [17]. У нашому дослгдженш у жшок Гз М1 зареестрована ниж-ча жирова маса, що також може бути одним Гз факто-рГв ризику переломГв. КрГм того, отримано вГропдш зв'язки мГж показниками тглобудови й МЩКТ, що шд-креслюе роль параметрГв тглобудови в генезГ остеопоро-зу. Для жшок у постменопаузальному перюдГ показаний зв'язок мГж зниженням знежирено! маси та пгдвищен-ням ризику переломГв незалежно вгд МЩКТ [18]. У нашому дослгдженш не отримано вгдмшностей знежирено! маси у жшок групи порГвняння та жшок з М1, проте зареестрований вГроггдний зв'язок мГж МЩКТ стегново! истки та показником знежирено! маси, що може обумовити опосередкований вплив знежирено! маси на ризик переломГв.
Наявшсть значно! ктькосп чинниыв, що вплива-ють на ысткову тканину (стать, вГк, маса тша тощо), ускладнюе визначення ролГ одного з них. У нашому дослгдженш не виявлено впливу окремих параметрГв шсульту, як то локалГзацгя, тип, тривалють на показ-ники ыстково! тканини, за винятком зв'язку мГж ист-ковою масою й тривалютю посттравматичного перюду у жшок Г ыстковою масою й ступенем парезу — у чо-ловшв. У лГтературГ з'явились даш, яы розглядають остеопороз як чинник ризику шсульту [19]. Отже, ймовГрно, пащенти, яы перенесли М1, вже мали ниж-чу МЩКТ та шшГ чинники ризику остеопорозу до ви-никнення шсульту. Це може бути одним Гз пояснень, чому, незважаючи на вгдмшносп показниыв истково'!, жирово! та знежирено! маси, мГж пащентами з М1 та особами групи порГвняння не було виявлено впливу окремих параметрГв М1. До шших пояснень можна вгднести специфГчшсть вибГрки хворих (високий вгд-соток пащенпв з легким Г помГрним невролопчним дефщитом та з тривалютю посттравматичного перюду до 1 року).
Зггдно з даними лггератури, медГана часу до настан-ня першого перелому шсля шсульту в середньому ста-новить 24 мюящ [4], що створюе досить велике терапев-тичне вшно для впливу на кюткову тканину.
Висновки
Результати нашого дослгдження показують, що М1 е фактором ризику розвитку остеопорозу, Г пщкреслюють роль жирово! та знежирено! маси в генезГ остеопорозу у пащентав, яю перенесли шсульт.
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вгдсутнють конфлшту штерешв при пгдготовщ дано! статтг
Список лператури
1. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине/ Т.С. Мищенко// Укратський в^ник психоневрологи. - 2017. - Т. 25, № 1. - С. 22-24.
2. Beaupre G.S. Bone-density changes after stroke / G.S. Beaupre, H.L. Lew // Am. J. Phys. Med. Rehabil. - 2006. - Vol. 85(5). -P. 464-72.
3. Schnitzer T.J. Bone mineral density in patients with stroke: relationship with motor impairment and functional mobility / T.J. Schnitzer, R.L. Harvey, S.H. Nack, P. Supanwanid, L. Maska-la-Streff, Е. Roth // Top. Stroke Rehabil. - 2012. - Vol. 19(5). -P. 436-43. - doi: 10.1310/tsr1905-436.
4. Kapral M.K. Risk of fractures after stroke: Results from the Ontario stroke registry / M.K. Kapral, J. Fang, S.M. Alibhai, P. Cram, A.M. Cheung, L.K. Casaubon et al. // Neurology. - 2017. -Vol. 88. - P. 57-64. - doi: 10.1212/WNL.0000000000003457.
5. Wei M. Impact of Bone Fracture on Ischemic Stroke Recovery / M. Wei, L. Haiyian, К. Huo, Н. Su // Int. J. Mol. Sci. - 2018. -Vol. 19(5). - P. 1533. - doi: 10.3390/ijms19051533.
6. Huo K. Impact and risk factors of post-stroke bone fracture / Huo K., Hashim S.I., Yong K., Su Н, Qu Q.M. // World J. Exp. Med. - 2016. - Vol. 20; 6(1). - P. 1-8. - doi: 10.5493/wjem. v6.i1.1.
7. Carda S. Osteoporosis after Stroke: A Review of the Causes and Potential Treatments/S. Carda, C. Cisari, M. Invernizzi, M. Bevilac-qua// Cerebrovasc. Dis. - 2009. - Vol. 28. - P. 191-200. - https:// doi.org/10.1159/000226578.
8. Pluskiewicz W. Skeletal consequences in patients after stroke / W. Pluskiewicz Wojciech //Endokrynologia Polska/Polish Journal of Endocrinology. - 2011. - Vol. 62. - Numer/Number 1/2011 ISSN 0423—104X.
9. Forster A., Young J. Incidence and consequences of falls due to stroke: a systematic inquiry//BMJ. - 1995. - Vol. 311. - P. 83-86.
10. Moayyeri A. Body fat mass is a predictor of risk of osteoporotic fractures in women but not in men: a prospective population study / A. Moayyeri, R.N. Luben, N.J. Wareham, K.T. Khaw// J. Intern. Med. - 2012. - Vol. 271(5). - P. 472-80. - doi: 10.1111/j.1365-2796.2011.02443.x.
11. Sornay-Rendu E. Muscle mass is associated with incident fracture in postmenopausal women: The OFELY study / E. Sor-nay-Rendu, F. Duboeuf, S. Boutroy, R.D. Chapurlat // Bone. -2017. - Vol. 94. - P. 108-113. - https://doi.org/10.1016/j. bone.2016.10.024.
12. NIHStroke Scale. - https://stroke.nih.gov/documents/NIH_ Stroke_Scale.pdf/. Accessed June 30, 2018.
13. Official Positions 2015ISCD (Adult & Pediatric). - https:// iscd.app.box.com/v/0P-ISCD-2015-Adult/. Accessed June 30, 2018.
14. Borschmann K. Exercise Protects Bone after Stroke, or Does It? A Narrative Review of the Evidence / K. Borschmann // Stroke Research. and Treatment. - 2012. - ID 103697, 12p. http://dx.doi. org/10.1155/2012/103697.
15. Kim H.D. Change of Bone Mineral Density and Relationship to Clinical Parameters in Male Stroke Patients/H.D. Kim, S.H. Kim, D.K. Kim, H.J. Jeong, Y.J. Sim, G.C. Kim // Annals of Rehabilitation Medicine. - 2016. - Vol. 40(6). - P. 981-988. - http://doi. org/10.5535/arm.2016.40.6.981.
16. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. - К.: Експрес, 2004. - 512 с.
17. Lazoura O. Bone mineral density alterations in upper and lower extremities 12 months after stroke measured by peripheral quantitative computed tomography and DXA / O. Lazoura, N. Groumas, E. Antoniadou, P.J. Papadaki, A. Papadimitriou, P. Thriskos et al. // J. Clin. Densitom. — 2008. — Vol. 11. — P. 511-517.
18. Hunnicutt J.L. Skeletal muscle changes following stroke: a systematic review and comparison to healthy individuals/ J.L. Hunnicutt, C.M. Gregory // Topics in Stroke Rehabilitation. — 2017. —
Vol. 24(6). - P. 463-471. - doi.org/10.1080/10749357.2017. 1292720.
19. Lin C.H. A population-based five-year study on the risk of stroke in patients with osteoporosis in Taiwan / C.H. Lin, W.C. Chang, C.N. Kuo, H.C. Yu, C.C. Yang, Y.W. Lin, K.S. Hung, W.P. Chang// Bone. - 2015. - Vol. 72. - P. 9-13. - https://doi.org/10.1016//. bone.2014.11.007.
OTpuMaHO 02.06.2018 ■
Быстрицкая М.А.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Минеральная плотность костной ткани, жировая и обезжиренная масса у пациентов,
перенесших мозговой инсульт
Резюме. Актуальность. Мозговой инсульт (МИ) и остеопороз — возраст-зависимые патологии, поражающие преимущественно лиц пожилого возраста. Целью исследования было изучение минеральной плотности костной ткани (МПКТ), жировой, обезжиренной массы и связи между ними у пациентов, перенесших МИ. Материалы и методы. Было обследовано 84 пациента, перенесших инсульт, и 124 человека соответствующего возраста и пола без неврологической патологии, которые составили группу сравнения. МПКТ, показатели обезжиренной и жировой массы определяли с помощью двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии. Результаты. У мужчин и женщин, перенесших МИ, частота остеопороза была достоверно выше, чем у лиц группы сравнения (12,5 и 1,7 %, 20,5 и 6,0 % соответственно). МПКТ у женщин после инсульта была достоверно ниже на уровне всех обследованных участков, у мужчин различия зарегистрированы на уровне дистального отдела костей предплечья и всего скелета. У мужчин, перенесших МИ, выявлены достоверно более
низкие показатели обезжиренной массы (54,29 ± 1,22 кг и 58,02 ± 0,85 кг; р < 0,05), а у женщин — достоверно ниже показатели жировой массы как в процентах (41,96 ± 1,06 % и 44,84 ± 0,59 %; р < 0,05), так и в абсолютных цифрах (32,42 ± 1,92 кг и 36,71 ± 1,15 кг; р < 0,05). У мужчин обеих групп выявлены достоверные положительные связи между МПКТ всего скелета и показателями обезжиренной массы. У женщин с МИ зарегистрированы положительные связи умеренной силы между показателями обезжиренной массы и МПКТ шейки бедренной кости, верхних конечностей и всего скелета. А также, в отличие от мужчин, зарегистрированы достоверные связи жировой массы с МПКТ всех обследованных регионов скелета. Выводы. Результаты нашего исследования показывают, что МИ являются фактором риска развития остеопороза и подчеркивают роль жировой и обезжиренной массы в генезе остеопороза у пациентов, перенесших инсульт. Ключевые слова: остеопороз; минеральная плотность костной ткани; жировая масса; обезжиренная масса; мозговой инсульт
М.А. Bystrytska
State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Bone mineral density, fat and
Abstract. Background. Stroke and osteoporosis is an age-dependent pathology that affects elderly people mostly. The purpose of the study was to evaluated bone mineral density (BMD), fat mass, lean mass and their relationship in stroke patients. Materials and methods. We examined 84 stroke patients and 124 persons of the corresponding age and sex without neurological pathology, who made up the comparison group. BMD, fat mass and lean mass were determined using dual-energy X-ray absorptiometry. Results. The frequency of osteoporosis was significantly higher in stroke men and women than in the comparison group (12.5 versus 1.7 % and 20.5 versus 6.0 %, respectively). BMD in stroke women was significantly lower at all level observed, in men differences were recorded at distal radius and in the total body. The lean mass was significantly lower
lean mass in stroke patient
in stroke men (54.29 ± 1.22 and 58.02 ± 0.85 kg; p < 0.05), and the fat mass was significantly lower (32.42 ± 1.92 and 36.71 ± 1.15 kg; p < 0.05) in stroke women in comparison with control group. The men of both groups showed positive correlation between the BMD of the total body and the lean mass. Stroke women have positive relationships between fat mass and the BMD of the femoral neck, upper limbs, total body and significant correlation between fat mass and all regions of the skeleton. Conclusions. The results of our study show that stroke is a risk factor for the development of osteoporosis and emphasize the role of fat and lean mass in the development of osteoporosis in stroke patients.
Keywords: osteoporosis; bone mineral density; fat mass; lean mass; stroke
