CC BY
13
УДК 336.7:336.02:338.53:338.57
ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛ1ЗАЦ|Т РЕЖИМУ 1НФЛЯЦ1ЙНОГО
ТАРГЕТУВАННЯ в УКРА1Н1
© 2017 ГЛАДКИХ Д. М.
УДК 336.7:336.02:338.53:338.57
Гладких Д. М. Передумови впровадження та перспективи реалiзацм режиму iнфляцiйного таргетування в УкраТш
Метою cmammi е досл/дження передумов впровадження, основних проблем i перспектив реал'ваци в УкраМ режиму шфляцшного таргетування. У 2014 р. крата опинилась у кризi, що зачепила одночасно валютний ринок, баншвську систему та реальний сектор, насл/дками чого стали девальвац/я, банкрутство банк/в, пад'шня ВВП, зростання цн. Одним i3 заход/в у в/дпов/дь на виклики у фшансовш сферi став перех/д до режиму ¡нфляцшного таргетування, що забезпечив уповшьнення шфляци у 2016-2017рр. Цлями шфляцшного таргетування е щнове зростання та м/ж-народнi резерви. Досягнення цих ц/лей передбачае дотримання полтики «дорогих грошей», згладжування штервенц/ями лише надм/рних кур-сових коливань, в'дсутшсть ф/скального домшування, виважену бюджетну полтику, усунення кваз'ф'скальних дисбаланав. Ризиками поточноi монетарно'1 полтики е: повльне впровадження реформ, що може припинити зовн/шне кредитування, «передвиборче» п/двищення сощальних видатк/в, зростання боргового навантаження, ескалац/я бойових дй на сходi крани. Подальшi заходи держави мають передбачати: мн/м/защю грошовоi емки, подальше зниження обл'шовоi ставки, дотримання позитивного р/вня ставок НБУ в/дносно шфляци, актив/зацю використання обов'язкового резервування залучених кошт/в, обмеження продажу банкам ОВДП i сертиф'жат'в НБУ. Ключов'! слова: шфляц/я, шфляцшне таргетування, валютний курс, проценты ставки, НБУ. Шп.: 15.
Гладких Дмитро Михайлович - кандидат економ/чних наук, доцент, зав/дувач сектора грошово-кредитноi полтики в'дд'шу фшансовоi безпеки, Нацональний iнститут стратегчних досл/джень (вул. Пирогова, 7a, Кив, 01030, Украша) E-mail: dgladkikh@ukr.net
УДК 336.7:336.02:338.53:338.57 Гладких Д. М. Предпосылки внедрения и перспективы реализации режима инфляционного таргетирования в Украине
Целью статьи является исследование предпосылок внедрения, основных проблем и перспектив реализации в Украине режима инфляционного таргетирования. В 2014 г. страна очутилась в кризисе, который затронул одновременно валютный рынок, банковскую систему и реальный сектор, следствием чего стали девальвация, банкротство банков, падение ВВП, рост цен. Одним из действий в ответ на вызовы в финансовой сфере стал переход к режиму инфляционного таргетирования, который обеспечил замедление инфляции в 2016-2017 гг. Целями инфляционного таргетирования являются ценовой рост и международные резервы. Достижение этих целей предполагает следование политике «дорогих денег», сглаживание интервенциями лишь чрезмерных курсовых колебаний, отсутствие фискального доминирования, сдержанную бюджетную политику, устранение квазифискальных дисбалансов. Рисками текущей монетарной политики являются: медленное внедрение реформ, способное остановить внешнее кредитование, «предвыборное» повышение социальных расходов, рост долговой нагрузки, эскалация военных действий на востоке страны. Дальнейшие действия государства должны предполагать: минимизацию денежной эмиссии, дальнейшее снижение учетной ставки, обеспечение позитивного уровня ставок НБУ относительно инфляции, активизацию использования обязательного резервирования привлеченных средств, ограничение продажи банкам ОВГЗ и сертификатов НБУ. Ключевые слова: инфляция, инфляционное таргетирование, валютный курс, процентные ставки, НБУ. Библ.: 15.
Гладких Дмитрий Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, заведующий сектором денежно-кредитной политики отдела финансовой безопасности, Национальний институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7-а, Киев, 01030, Украина) E-mail: dgladkikh@ukr.net
UDC 336.7:336.02:338.53:338.57 Hladkykh D. M. Preconditions for Introduction and Prospects for Implementation of the Inflation Targeting Regime in Ukraine
The article is aimed at studying the preconditions for introduction, the main problems and prospects for implementation of the inflation targeting regime in Ukraine. In 2014, the country got into a crisis that affected at once the currency market, the banking system and the real sector, resulting in devaluations, bank failures, decreasing GDP, growing prices. One of the responses to the financial challenges was the transition to inflationary targeting, which led to a slowdown in inflation in 2016-2017. Goals of an inflation targeting are both price growth and international reserves. Achieving these goals implies a policy of «expensive money», exclusive smoothing by interventions of excessive fluctuations, lack of fiscal dominance, prudent fiscal policies, and elimination of quasi-fiscal imbalances. The risks of current monetary policy are the slow implementation of reforms, which can stop external lending, «pre-election» increases in social spending, debt burden growth, and the escalation of hostilities in the east of the country. Further actions by the State should include: minimization of monetary emissions, further reduction of the interest rate, providing the positive level of rates by the National Bank of Ukraine in terms of inflation, increased use of compulsory reservation of the funds involved, restriction of sales of domestic bonds and the NBU certificates to banks.
Keywords: inflation, inflation targeting, exchange rate, interest rates, National Bank of Ukraine. Bibl.: 15.
Hladkykh Dmytro M. - PhD (Economics), Associate Professor, Head of the Sector of Monetary Policy of the Department of Financial Security, National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: dgladkikh@ukr.net
Внаслцок багатьох внутршнк та зовншнк причин у 2014 р. Украша опинилась у сташ глибоко! фшансово-економiчноí кризи, що зачепила одночасно валютний ринок, банювську систему та реальний сектор економжи. Наслцками ще! кризи стали: обвальна девальвацш гривш, банкрутство значно! юлькосп банив, падшня обсяпв виробництва, негативна динамка ВВП, суттеве щнове зростання. Проте ситуацш,
в якш опинилася краша у 2014 р., не е ушкальною, адже «потршш» кризи (банювська, валютна та eKOHOMi4M одночасно) неодноразово вцбувалися ранше в багатьох шших крашах (1994-1995 рр. - Мексика та Аргентина, 1997 р. - Таиланд, 1ндонезш, Малайзш, Фшпшни, 1998 р. -Росш, 1999 р. - Бразилш, 2001 р. - Туреччина) та, врешть решт, були подолаш.
Протягом 2014 р. рiвень шфляци в УкраМ зрiс з 0,5% (у попередньому рощ) до неприйнятного ршня 24,9%. У 2015 р. шдекс цiн споживчого ринку додатково зрю на 43,3%, що створило реальш загрози для фшансо-во! стабкьносп держави. Одним iз найбкьш ефективних заходiв, упроваджених в УкраМ у в1дпов1дь на надзви-чайно серйозш виклики у фiнансовiй сферi в цей перюд, був перехiд до режиму шфляцшного таргетування, що забезпечив багаторазове уповкьнення темпiв цiнового зростання вже протягом 2016 р. i дав можливiсть перейти до однознакового (менше 10%) рiвня шфляци у 2017 р.
Метою стати е дослдження передумов впрова-дження, основних проблем i перспектив реалiзацi! в УкраМ режиму шфляцшного таргетування.
Теоретичне шдгрунтя основних концепцiй монетарного регулювання базуеться на положеннях трьох основних теорш. Класична теорiя ствер-джуе, що курс нацюнально! валюти залежить вiд цiни золота, рiвень цiн - вiд обсягу грошово! маси, а цiнова динамiка - вц коливання попиту i пропозици. Кейнаан-ська теорiя передбачае, що курс валюти мае бути ста-бкьним, в iдеалi - «твердим». Натомкть монетарист-ська теорiя головним завданням економiчно! полiтики держави визначае контроль за рiвнем цiн та стверджуе, що курс нацюнально! валюти не може бути об'ектом контролю та мае визначатися в точщ перетину попиту i пропозици. Таким чином, режим шфляцшного таргетування був упроваджений у багатьох кра!нах у межах домшуючо! в останш десятилггтя теори монетаризму.
Залежно в1д обрано! цiлi Центрального банку у свт використовуються три основнi режими монетарно! полiтики: курсового, монетарного та шфляцшного таргетування [1; 2]. Реалiзацiя кожного з цих режимiв спрямована на пiдвищення ефективностi монетарно! полiтики, а вибiр найбкьш доцкьного на даний час режиму залежить в1д велико! кiлькостi економiчних та по-лiтичних чинникiв.
Курсове таргетування передбачае, що Централь-ний банк встановлюе валютний курс як цкь монетарно! полiтики i забезпечуе його стабкьшсть щодо валюти шшо! кра!ни - «якоря» за допомогою змiни процент-них ставок i валютних iнтервенцiй, iмпортуючи цiнову стабкьшсть з цiе! кра!ни. Перевагами даного режиму е: низью iнфляцiйнi очжування та зростання довiри до нацюнально! валюти; недолшами: недостатнш зв'язок з прюритетною метою монетарно! полiтики (стабкьшстю ц1н), високий рiвень залежностi монетарно! полижи вiд зовншшх чинникiв, неможлившть проведення суверенно! монетарно! полижи, ризики припливу/вiдтоку спекулятивного шоземного капiталу та дестабiлiзацi! фшан-сово! системи внаслiдок свiтових валютних криз.
Монетарне таргетування передбачае досяг-нення цшово! стабiльностi шляхом контролю за зро-станням грошово! маси порiвняно з наперед оголоше-ним показником. Цей режим передбачае щорiчне визна-чення цкьового орiентира, який може вимiрюватися показником змiни грошово! маси (М1, М2 або М3) або загальним рiвнем лiквiдностi, чи визначатись як штер-вал динамiки грошово! пропозици [3]. Перевагами дано-
го режиму е: високий ршень координаци монетарно! та макроекономiчноl полiтики, можливють оперативного реагування Центрального банку на змшу цiлi; недолша-ми: невизначешсть майбутнього рiвня цiн, недостатнiй зв'язок мiж грошовими агрегатами i цкьовим рiвнем iнфляцi!, неефективнiсть у разi неможливостi контролю за змiною грошово! маси та в^дсутносй стабкьного попиту на грош1
Ыфляцшне таргетування - режим, спрямова-ний на шдтримку цiново! стабiльностi та мiнiмiзацiю вiдхилень iнфляцi! вiд оголошено! цш [4, с. 184]. Таргетування шфляци передбачае оголошення планового рiвня iндексу споживчих цiн, при цьому передбачаеть-ся вiдповiдальнiсть Центрального банку, що викори-стовуе наявнi шструменти для виправлення ситуаци, якщо прогноз цшового зростання не вiдповiдае факту. При цьому Центральний банк може зосередитися на виршенш внутршнк проблем економжи. Перевагами iнфляцiйного таргетування е: вцповцшсть основнiй цiлi монетарно! полiтики - досягненню цiново! стабкь-носп, забезпечення чiткого орiентира для населення та суб'ектш господарювання, що шдвищуе довiру до Центрального банку, орiентацiя на внутршни економiчних проблемах, створення умов для розвитку вс1х галузей економiки; недолжами - вплив на рiвень цiн чинникiв, що не контролюються Центральним банком, стриму-вання темшв зростання економiки та попршення ситуаци на ринку пращ в середньостроковш перспективi.
Станом на кшець 2015 р. режим шфляцшного таргетування загалом був впроваджений у 36 кра!нах, у т. ч. в 11 розвинутих та 25 кра!нах з перехiдною економжою [5]. У 2016 р. ккьюсть кра!н з режимом iнфляцiйного таргетування зросла до 38 [6]. При цьому за 10 попере-днк роив була сформована стшка тенденцш зростання кiлькостi кра!н, що використовують режим шфляцшного таргетування (з 24 кра!н у 2006 р. до 38 у 2016 р.) на ^ скорочення ккькост кра!н, що використовують режим курсового таргетування (з 96 кра!н у 2006 р. до 82 у 2016 р.) i режим монетарного таргетування (з 31 кра!ни у 2006 р. до 24 у 2016 р.) [6].
Першою про переход, до таргетування шфляци оголосила у 1990 р. Нова Зеландш [7]. Шзшше цей режим був запроваджений у Канад^ Вели-кобритани, Швеци, Фiнляндi!, Австрали, 1спани, Iзра!лi, Япони та iнших розвинутих кра!нах. Починаючи з друго! половини 1990-х роив, Центральш банки кра!н з переходною економiкою, зокрема Чехи, Польщ^ Угорщини, Бразили, Пiвденно! Коре!, Туреччини, також почали впроваджувати режим шфляцшного таргетування [8].
Причини переходу цих кра!н до режиму шфляцшного таргетування рiзнi, проте основними серед них були: неможливють використання обмшного курсу як номiнального якоря (або через «переев» економiки, або через вичерпання мiжнародних резервiв), вцсут-шсть стiйкого зв'язку мiж грошима та шфлящею, необ-хiднiсть швидко! дезшфляци, посилення незалежностi Центрального банку [9].
Еволюцш монетарних режимiв в УкраМ пройшла таю етапи [10].
До 2014р. в УкраМ де-факто шдтримувався режим фшсованого обмтного курсу, основною метою якого була курсова стабкьшсть гривш на рiвнi близько 8 грн/ дол. США (до осеш 2008 р. - близько 5 грн/дол. США). Ключовими параметрами даного режиму були утри-мання «за будь-яку цшу» завищеного обмтного курсу гривт та фккальне домшування (використання емга! для фшансування фккальних i квазiфiскальних потреб). Реалiзацiя даного режиму призводила до поступового «про!дання» мiжнародних резервiв та консерваци ма-кроекономiчних дисбалансiв, перш за все, за рахунок фактичного стимулювання iмпорту в^дносно дешевих iноземних товарiв на ^ «придушення» вiтчизняного виробництва вiдносно «дорогою» гривнею.
Протягом 2014 р. Укра!на переживала перюд гострог полтичног та економiчноiкризи, спровокованою збройним зовншшм втручанням та анекйею частини територи. Основними наслцками цiе! кризи були де-вальвацш гривнi, банювська криза, негативна динамiка виробництва та швидке зростання цш. Монетарна по-лiтика НБУ в цей час самим регулятором характеризуемся як еклектична, а !! основними цкями були забез-печення життездатнот держави, мiнiмiзацiя деваль-ваци, стабшзащя фшансово'гсистеми. Основними параметрами дано! полiтики були nерехiд до гнучкого кур-соутворення, монетарне таргетування та фккальне домшування.
У2015-2016рр. в УкраМ вцбулася довгоочжувана стабшзащя фнансовог системи, що була забезпечена режимом переходу вiд монетарного таргетування до iнфляцiйного таргетування. Основними цкями даного режиму були дезiнфляцiя, стабшзаця валютного ринку, накопичення мiжнародних резервiв. Ключовими параметрами дано! полiтики були плаваючий валютний курс i перехiд до активног процентног полтики.
Перша половина 2017р. характеризувалася помiр-ним економiчним зростанням, забезпеченим, передусш, повноцшним функщонуванням режиму шфляцшного таргетування. Основш цш поточного монетарного режиму в УкраМ полягають у досягненн однознакового (менше 10%) показника шфляци та подальшому наро-щенн мiжнародних резервiв. Основними параметрами поточно! кредитно-грошово! полiтики держави е плаваючий валютний курс i процентна ставка як основний регулюючий шструмент.
Переход до режиму шфляцшного таргетування в УкраМ вцбувався в три етапи [9]:
1. До 2015 р. вцбувалося створення техтчних передумов, що передбачали початок реформування НБУ, побудову макроекономiчних моделей та переход до квартального прогнозного циклу.
2. У першш половиш 2015 р. в^дбувалося створення iнституцiйних передумов, що передбачали змши в процей прийняття ршень щодо монетарно! полижи, оргашзацш щоквартально! публжаци 1нфляцшного звь ту НБУ, розробку проекту Стратеги монетарно! полiти-ки на 2016-2020 рр.
3. У 2015-2016 рр. вцбувалося впровадження режиму шфляцшного таргетування, що передбачало проведення монетарно! полижи, спрямовано! на цшо-
ву стабкьшсть, прийняття ршень зпдно з оголошеним графжом i розвиток системних комушкацш з монетарно! полижи.
На липень 2017 р. основними цкями режиму ш-фляцшного таргетування в УкраМ визначено [11]:
+ цкьовий орiентир iнфляцi!: кiнець 2017 р. - 8% +/- 2 в. п. (поточний прогноз НБУ - 9,1%), ю-нець 2018 р. - 6% +/- 2 в. п., кшець 2019 р. - 5% +/- 1 в. п.;
+ обсяг мiжнародних резервiв: кшець 2017 р. - 20,0 млрд дол. США, кшець 2018 р. - 27,1 млрд дол. США, кшець 2019 р. - 25,7 млрд дол. США.
Основним шструментом монетарно! полижи в УкраМ наразi е ключова процентна ставка. Переход до нового операцшного дизайну процентно! полижи в УкраМ передбачав: визначення клю-чово! ставки як процентно! ставки за основною опера-щею з регулювання лжвкносп (на сьогодш це операци з депозитними сертифiкатами НБУ); унiфiкацiю облжо-во! ставки та ставки за основною операщею; звуження коридору ставок за кредитами овернайт i депозитними сертифжатами овернайт; використання iнших операцш для згладжування впливу на процентш ставки значних коливань обсягу лжвк,носп на ринку та для сприяння розвитку фiнансових ринкiв [8]. При цьому iншi шстру-менти монетарног полтики мають вкдгравати до-помiжну роль на мiжбанкiвському кредитному ринку, сприяти розвитку фiнансових ринкiв, покращенню ме-ханiзму монетарно! трансмiсi! та використовуватися на засадах ринкового цшоутворення [12].
Важливим елементом ефективного функцюну-вання в УкраМ режиму шфляцшного таргетування е тдвищення обiзнаностi та розумння громадськктю монетарног полтики НБУ. Його основними складови-ми е: регулярш комушкацшш заходи навколо ршень з монетарно! полижи, щомкячна публжацш коментарiв НБУ щодо шфляци [13] та щоквартальне видання 1н-фляцшного звiту НБУ [11]; проведення публiчних захо-дiв з рiзними цкьовими групами (топ-менеджери бан-кiв, представники бiзнесу, експерти, студентство тощо); створення та регулярне наповнення окремого роздку «Монетарна полiтика» на сайтi НБУ [14].
П1двищення ефективностi механiзму монетарно! трансмга! як ключового елементу режиму шфляцшного таргетування передбачае подальший, значно биьш активний, розвиток в УкраМ фнансового сектора. У межах цього напряму вже завершено основний i най-бкьш болючий етап очищення банювсько! системи; вк,-булося повернення ММстерства фiнансiв Укра!ни на внутршнш ринок державного боргу; був запроваджений Укра!нський iндекс мiжбанкiвських ставок (ШШ) [8]. У поточних планах НБУ: подальша розбудова первин-ного та вторинного ринтв державних щнних паперiв; розвиток ринку мiжбанкiвських кредитiв, що передбачае публжацш прогнозу лжвк,носп та розвиток ринку деривативiв; подальший розвиток i лiбералiзацiя валютного ринку за рахунок остаточного скасування адмь шстративних обмежень та розвитку шструменпв хеджу-вання; перезавантаження бантвсько'г системи шляхом
завершення докашталшаци банкiв, обмеження операцiй з пов'язаними особами, надiйного законодавчого забез-печення прав кредиторiв, iнвесторiв, споживачiв, вц-новлення довiри до фшансово! системи [8].
Впровадження режиму шфляцшного таргетуван-ня, як правило, знижуе середньорiчнi темпи зростан-ня шдексу споживчих цiн у деккька разiв. Зокрема, за п'ять рокiв шсля впровадження даного режиму серед-нш рiвень шфляци знизився: у Польщi - з 21,3% до 5,1%, в Угорщиш - з 12,3% до 4,8%, у Чехи - з 8,7% до 4,6%, в 1зраш - з 11,3% до 4,4%, у Бразили - з 19,3% до 8,7%, у Мексищ - з 19,4 до 4,9% [15]. Основним результатом впровадження в УкраМ режиму шфляцшного таргету-вання стало радикальне зниження темтв Ыфляцй - ш 43,3% у 2015 р. до 12,4% за 2016 р.
Досягнення основних цкей режиму шфляцшного таргетування в УкраМ (ршень шфляци на кшець 2017 р. -8% +/- 2 в. п., кшець 2018 р. - 6% +/- 2 в. п., кшець 2019 р. -5% +/- 1 в. п.) передбачае: проведення процентно-! полпики, що вiдповiдае iнфляцiйним цкям (збереження вцнос-но високо! вартостi гривнi за рахунок вцносно високих процентних ставок, отже, дотримання полтики «дорогих грошей»), згладжування штервенщями лише над-мiрних коливань валютного курсу без активно! протидц стшким тенденцшм знецшення/змщнення гривш; вiд-суттсть фискального домшування; виважену бюджетну полтику (обмеження бюджетного дефщиту та уникнен-ня позапланового пiдвищення соцiальних видаткiв); усу-нення квазiфiскальних дисбаланав шляхом приведення адмМстративного регульованих цiн до ринково обгрун-тованих рiвнiв в1дпов1дно до затвердженого графка.
Середньострокова цкь щодо шфляци в УкраМ, встановлена на рiвнi 5%, на сьогодш, на жаль, не може бути знижена до рiвня економiчно розвинутих крат (2%) у зв'язку з тим, що: внаслдок довготривало'1 ктори високо'1 та мшливо! шфляци суспкьство зберiгае висою iнфляцiйнi очiкування, що не можуть бути одномоментно швельоваш; економка Укра!ни е бкьш вразливою для шоюв, дш яких провокуе шфляцш [9].
Ключовими чинниками, що негативно вплива-тимуть на цшову динамку протягом наступно-го, 2018 р., будуть [12]: зростання свиових цш на енергоноси, зростання акцизiв на алкоголь, тютюнову продукцiю та адмМстративно регульованих тарифiв, пiдвищення рiвня оплати пращ та пенсш, зростання експорту продовольства на ^ активiзацil попиту на зовншнк ринках. Натомiсть стримуватимуть цшове зростання: низька шфляцш в кра!нах - основних тор-говельних партнерах, помiрнi курсовi коливання, проведення виважено'1 бюджетно'1 полiтики.
До основних ризитв устшноИ реалiзацii поточно! монетарно! полижи слiд взнести: повкьне впровадження реформ, передбачених спкьною програмою Укра!ни з МВФ, що може спровокувати припинення зовншнього кредитування; суттеве «передвиборче» пiдвищення сощальних видаткiв; зростання боргового навантаження на державний бюджет; ескалацш бойових дш на сходi кра!ни, що може призвести до негативних
соцiально-економiчних насладив та погiршення шфля-цiйних очкувань [12].
ВИСНОВКИ
1) Внаслiдок впровадження режиму шфляцшного таргетування у 2016-2017 рр. в УкраМ спостериалося суттеве зниження рiвня шфляци (Í3 43,3% за 2015 р. до 12,4% за 2016 р.) з високою ймовiрнiстю досягнення однознакового (нижче 10%) показника шфляци за результатами поточного року. При цьому змши валютного курсу гривш вцбувались зi значно меншою амплiтудою коливань, шж у 2014-2015 рр. У першому пiврiччi поточного року була зафксована ревальвацiя гривнi. Таким чином, монетарну полижу НБУ на основi режиму iнфляцiйного таргетування в цей перюд можна визнати в цкому успiшною. Отже, поточний режим шфляцшного таргетування мае бути збережений.
2) Подальшi заходи НБУ та уряду у сферi забезпе-чення цшово! стабiльностi та шдвищення ефективностi монетарно! полiтики мають передбачати:
f мiнiмiзацiю грошово! емiсi!, перш за все, шляхом обмеження купiвлi НБУ ОВДП; f подальше зниження облково! ставки з метою поступового зменшення ставок на ринку кре-дитних ресурсiв; f дотримання позитивного рiвня ставок НБУ вц-
носно шфляци; f активiзацiю використання одного з базових ре-гулюючих шструменпв НБУ - обов'язкового резервування шляхом шдвищення норми ре-зервування залучених коштiв по гривневих ресурсах до рiвня 7-8%, що дасть змогу зменшити процентнi витрати НБУ, пов'язаш з продажем банкам сертифкапв; f вiдновлення диференцiацi! норм обов'язкового резервування для гривш та шших валют, шдви-щенi (в1д 10 %) норми резервування для шозем-но! валюти;
f обмеження продажу банкам ОВДП i сертифка-тiв НБУ через поступове зниження !х дохцнос-т з метою активiзацi! кредитування банками корпоративних позичальникiв та МСБ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Прушкiвська Е. В., Владикша А. Б. Таргетування як аспект монетарно! полiтики в умовах глобалiзацií. Держава та регюни. 2010. № 3. С. 142-147.
2. Алiмmeв €. В. Iнфляцiйне таргетування за умови асиме-трп загального рiвня цiн. Фiнанси Украни. 2010. № 10. С. 21-28.
3. Кондратов Д. Евросоюз: борьба с инфляцией и результативность. Современная Европа. 2010. № 3. С. 68-83.
4. Монетарна политика Нацюнального банку Укра'ши: су-часний стан та перспективи змш: монографiя/за ред. В. С. Стель-маха. Ки'в:УБС НБУ, 2009. 404 с.
5. Schmidt-Hebbel, K. Carrasco, M. The Past and Future of Inflation Targeting. 2016. URL: https://www.bcb.gov.br/pec/depep/ Seminarios/ 2016_XVIIISemAnualMetasInfBCB/SMETASXVIII-%20 Klaus%20Schmidt.pdf
6. IMF, Annual Reports on Exchange Arrangements and Exchange Restrictions, 2016. URL: https://www.imf.org/en/ Publications/Annual-Report-on-Exchange-Arrangements-and-
Exchange-Restrictions/Issues/2017/01/25/Annual-Report-on-Exchange-Arrangements-and-Exchange-Restrictions-2016-43741
7. Яременко О. О. Свггова практика таргетування шфля-цп та сучаснi проблеми його впровадження в УкраТш. Економка iдержава. 2010. № 12. С. 50-52.
8. Дорожня карта Нацюнального банку УкраТни з переходу до шфляцшного таргетування (1Т), КиТв, 16.03.2016 р. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=28704716
9. Реалiзацiя режиму iнфляцiйного таргетування в УкраТ-нi. КиТв, 17.05.2017 р. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=49122259
10. Лепушинський В. Стратегiчний документ з монетарной' полiтики в умовах запровадження в УкраТш шфляцмного таргетування. Всник Нацюнального банку Укроти. Вересень 2015. № 233. С. 25-39. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=34171853
11. 1нфляцшний звгг. Липень 2017 р. URL: https://bank. gov.ua/doccatalog/document?id=51889286
12. Пропозици Правлiння НБУ до «Основних засад грошово-кредитноТ полiтики на 2018 рк та середньострокову перспективу». URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942273
13. Нацюнальний банк зберiг прогноз з Ыфляцп на 2017-2019 в межах цтьових орi£нтирiв. URL: https://bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=51889291&cat_id=55838
14. Монетарна политика. URL: https://bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=875457&cat_id=71412
15. Does Inflation Targeting Work in Emerging Markets? In: World Economic Outlook. September 2005. Chapter 4. Washington D. C.: International Monetary Fund. URL: http://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/weo/2005/02/
marks]. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article7art_ id=51889291&cat_id=55838
"Propozytsii Pravlinnia NBU do «Osnovnykh zasad hroshovo-kredytnoi polityky na 2018 rik ta serednyostrokovu perspektyvu»" [Proposals of the Board of the NBU to "The Main Principles of Monetary Policy for 2018 and the Medium-Term Perspective"]. https:// bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942273
Prushkivska, E. V., and Vladykina, A. B. "Tarhetuvannia yak aspekt monetarnoi polityky v umovakh hlobalizatsii" [Target as an aspect of monetary policy in the context of globalization]. Derzhava tarehiony, no. 3 (2010): 142-147.
"Realizatsiia rezhymu infliatsiinoho tarhetuvannia v Ukraini" [Implementation of the inflation targeting regime in Ukraine]. https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=49122259
Schmidt-Hebbel, K. Carrasco M. "The Rast and Future of Inflation Targeting. 2016". https://www.bcb.gov.br/pec/depep/ Seminarios/2016_XVIIISemAnualMetasInfBCB/SMETASXVIII-%20 Klaus%20Schmidt.pdf
Yaremenko, O. O. "Svitova praktyka tarhetuvannia infliatsii ta suchasni problemy yoho vprovadzhennia v Ukraini" [Worldwide practice of inflation targeting and modern problems of its implementation in Ukraine]. Ekonomika iderzhava, no. 12 (2010): 50-52.
REFERENCES
Alimpiiev, Ye. V."Infliatsiine tarhetuvannia za umovy asymetrii zahalnoho rivnia tsin" [Inflation targeting provided asymmetry of the general price level]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2010): 21-28.
"Dorozhnia karta Natsionalnoho banku Ukrainy z perekhodu do infliatsiinoho tarhetuvannia (IT)" [Road map of the National Bank of Ukraine on transition to inflation targeting (IT)]. https:// bank.gov.ua/doccatalog/document?id=28704716
"Does Inflation Targeting Work in Emerging Markets? In: World Economic Outlook. September 2005". http://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2005/02/
"IMF, Annual Reports on Exchange Arrangements and Exchange Restrictions, 2016". https://www.imf.org/en/Publications/ Annual-Report-on-Exchange-Arrangements-and-Exchange-Restrictions/Issues/2017/01/25/Annual-Report-on-Exchange-Ar-rangements-and-Exchange-Restrictions-2016-43741
"Infliatsiinyi zvit. Lypen 2017 r." [Inflation report. July 2017]. https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51889286
Kondratov, D. "Yevrosoyuz: borba s infliatsiyey i rezulta-tivnost" [European Union: fight against inflation and effectiveness]. Sovremennaya Yevropa, no. 3 (2010): 68-83.
Lepushynskyi, V. "Stratehichnyi dokument z monetarnoi polityky v umovakh zaprovadzhennia v Ukraini infliatsiinoho tar-hetuvannia" [Strategic document on monetary policy in the context of the introduction of inflation targeting in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy. https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=34171853
"Monetarna polityka" [Monetary policy]. https://bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=875457&cat_id=71412
Monetarna polityka Natsionalnoho banku Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy zmin [Monetary policy of the National Bank of Ukraine: current state and prospects for change]. Kyiv: UBS NBU, 2009.
"Natsionalnyi bank zberih prohnoz z infliatsii na 2017-2019 v mezhakh tsilyovykh oriientyriv" [The National Bank has kept the inflation forecast for 2017-2019 within the target bench-
