CC BY
18
УДК 338.23:336.74(477)
МОНЕТАРНА ПОЛ1ТИКА НБУ ТА II ВПЛИВ НА РОЗМ1ЩЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ
ДОМОГОСПОДАРСТВ
© 2018
ПЕРЕПЬОЛ К1НА О. О., СУХИЙ О. О.
УДК 338.23:336.74(477)
Перепьолкша О. О., Сухий О. О. Монетарна политика НБУ та 'и вплив на розмiщення заощаджень домогосподарств
Дослджено ефектившсть реал'ваци монетарно)' полтики в Укран в контекстi визначення оптимальних шляж розмщення заощаджень домогосподарств. Розглянуто перспектившсть здшснення депозитних вкладiв у нацiональнiй та шоземнш валютi як найб'шьш поширених напрямiв розмщення заощаджень. В результатi дослдження виявлено, що основними ризиками розмщення заощаджень домогосподарствами у формi депозитних вклад'в у нацюнальнш валютi е ймовiрнiсть банкрутства фшансових установ, недосконалкть функцонування системи гаранту-вання вклад'в, шфляцшт коливання та процеси девальваци национально!грошово: одинищ. Суттевими стримуючими факторами для розмщення валютних депозит'в е низьк проценты ставки, велика кльксть обмежень у валютному регулюванн та загальний низький р'вень дов'ри до баншвсьт системи. Запропоновано напрями тдвищення ефективностi грошово-кредитноi полтики, що не лише забезпечить зростання при-вабливост'1 депозитних вклад'ю для домогосподарств, але й створить тд(рунтя для макроеконом'мноi стабтзаци в УкраМ. Ключов'! слова: монетарна полтика, обл'шова ставка, iнфляцiйнi коливання, девальва^я, заощадження домогосподарств, депозитт вклади. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 12.
Перепьолкша Олена Олександ^вна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра теоретичноi та прикладноi економки, Льв'вський торговельно-економiчний унверситет (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'ю, 79005, Украша) E-mail: olenaspr@gmail.com
Сухий Олег Орестович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра перекладознавства i контрастивноi лшгвктики iменi Григор'т Кочура, Льв'вський нацональний ушверситет iм. i. Франка (вул. Утверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украша) E-mail: oleh.sukhy@gmail.com
УДК 338.23:336.74(477) Перепелкина Е. А., Сухий О. О. Монетарная политика НБУ и ее влияние на размещение сбережений домохозяйств
Исследована эффективность реализации монетарной политики в Украине в контексте определения оптимальных путей размещения сбережений домохозяйств. Рассмотрена перспективность осуществления депозитных вкладов в национальной и иностранной валюте как наиболее распространенных направлений размещения сбережений. В результате исследования выявлено, что основными рисками размещения сбережений домохозяйствами в форме депозитных вкладов в национальной валюте являются вероятность банкротства финансовых учреждений, несовершенство функционирования системы гарантирования вкладов, инфляционные колебания и процессы девальвации национальной денежной единицы. Существенными сдерживающими факторами для размещения валютных депозитов являются низкие процентные ставки, большое количество ограничений в валютном регулировании и общий низкий уровень доверия к банковской системе. Предложены направления повышения эффективности денежно-кредитной политики, что не только обеспечит рост привлекательности депозитных вкладов для домохозяйств, но и создаст основу для макроэкономической стабилизации в Украине. Ключевые слова: монетарная политика, учетная ставка, инфляционные колебания, девальвация, сбережения домохозяйств, депозитные вклады.
Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 12.
Перепелкина Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра теоретической и прикладной экономики, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: olenaspr@gmail.com
Сухий Олег Орестович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра переводоведения и контрастивной лингвистики имени Григория Кочура, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: oleh.sukhy@gmail.com
UDC 338.23:336.74(477) Perepolkina O. 0., Sukhyi O. O. The Monetary Policy of the NBU and its Impact on the Placement of Households' Savings
The article researches the efficiency of implementation of monetary policy in Ukraine in the context of determining the optimal ways to place households' savings. The prospects of making deposits in both national and foreign currency as the most common directions of savings placement are considered. The research has identified that the main risks in the placement of savings by households as deposits in the national currency are the likelihood of bankruptcy of financial institutions, imperfection of the functioning of deposit guarantee system, inflationary fluctuations, and devaluation processes of the national monetary unit. Significant deterrents to the placement of foreign currency deposits are low interest rates, a large number of restrictions in the currency regulation, and a general low level of trust in the banking system. The directions of increasing the efficiency of monetary policy are proposed, that not only will increase the attractiveness of deposits for households, but also will create the basis for macroeconomic stabilization in Ukraine. Keywords: monetary policy, accounting rate, inflation fluctuations, devaluation, households' savings, deposits. Fig.: 1. Tbl.: 4. Bibl.: 12.
Perepolkina Olena 0. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Theoretical and Applied Economics, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: olenaspr@gmail.com
Sukhyi Oleh O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Translation Studies and Contrastive Linguistics named after Grigory Kochur, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: oleh.sukhy@gmail.com
Монетарна политика е одним iз ключових ви-дiв економiчно! полiтики держави, реалiза-цiю яко! покладено на Центральний банк. Ефективнiсть грошово-кредитно'1 полижи впливае на результативнiсть функцiонування не лише банювсько-фiнансового сектора, а нацюнально! економiки загалом, вона позначаеться на дiяльностi уси суб'ектiв економiч-них вiдносин, в тому чи^ й домогосподарств.
В сучасних умовах макроекономiчно! нестабкь-ностi, де превалюють iнфляцiйнi ризики та девальвацш-ш шоки, проблема реалiзацi! виважено'1 й конструктивно! монетарно'1 полiтики набула неабияко'1 гостроти.
Економiка, як школи, потребуе здiйснення гра-мотних i конкретних крокiв у сферi грошово-кредитного та валютного регулювання, де помилки i прорахунки з високим ступенем ймовiрностi можуть призвести крашу до дефолту, а населення - до цкковитого зубожiння. Тому актуальним е пiдвищення ефективностi реалiзацi! монетарно'1 полiтики НБУ, що стане основою макроеко-номiчно! стабшзаци та дозволить домогосподарствам не лише зберегти власш заощадження, але й надасть можливкть для !хнього примноження.
Окремi аспекти сучасного монетарного регулювання в УкраМ знайшли свое вiдображення в працях багатьох науковщв. Так, наприклад, основш проблеми монетарно! полiтики та грошового ринку докладно ви-свтлено в дослiдженнях Дзюблюка О., Крючково! I., Лютого I., Мщенка В.; особливостi запровадження режиму таргетування шфляци Грунтовно розглянуто в працях Городшченка Ю., Лагутiна В., Кричевсько! Т., Куабiона О.; питання ефективного валютного регулювання досль джено в роботах Береславсько! О., Вахненко Т., Щерба-ково! О. та шших вчених.
Проте не всi аспекти реалiзацi! монетарно! по-лiтики в УкраМ з'ясовано i обгрунтовано, зокрема, не з'ясовано шляхи шдвищення яюсного рiвня грошово-кредитного регулювання та не обгрунтовано напрями забезпечення його прозорост для уси учасникiв ринку, в тому чи^ домогосподарств, що прагнуть ефективно розмктити власнi заощадження в умовах сучасних ви-клиюв.
Метою статтi е дослiдження ефективност реаль заци монетарно! полiтики в УкраМ в контекст визна-чення оптимальних шляхiв розмiщення заощаджень до-могосподарств.
Уконтекст запровадження режиму таргетування шфляци, який допускае встановлення допусти-мих рiвнiв iнфляцiйних коливань, що супрово-джуеться реалiзацiею системи заходiв щодо утримання темпiв шфляци на визначеному рiвнi, Правлiння НБУ ухвалило ршення про змiну операцiйних пiдходiв до проведення монетарно! полiтики для забезпечення бкьш якiсного Н рiвня та прозорост для уск учасни-кш ринку [1, с. 10]. Створений з щею метою у формi консультативно-дорадчого органу Комiтет з монетарно! полiтики ухвалив рiшення про необхцшсть запровадження жорстко! грошово-кредитно! полiтики разом iз посиленням ролi процентного каналу й облжово! став-
ки в якост ключово! та базово! щодо подальшого визна-чення шших процентних ставок в економiцi. В рамках реалiзацi! рестрикцiйно! грошово-кредитно! полiтики iнструментарiй останньо! використовуеться у напрямку шдвищення норм обов'язкових мiнiмальних резервiв, пiдвищення облiково! ставки та ставок рефшансування, а також продажу державних цiнних паперiв на вiдкрито-му ринку. Це дозволяе обмежити кредитну актившсть в економiцi та приборкати шфляцш.
Облiкова ставка е найбкьш важливою серед процентних ставок, вона е найнижчою, а !! рiвень повинен пiдтримуватись вiдповiдно до рiвня iнфляцi!. Облiкова ставка витупае своерцним iндикатором стану грошового ринку, !! змiна е сигналом до змши ставок рефiнан-сування, процентних ставок за шшими шструментами монетарно! полiтики НБУ. В подальшому це вiдобража-еться на ставках мiжбанкiвського кредитного ринку i, як наслцок, на рiвнi процентних ставок за кредитними та депозитними операцшми комерцшних банкiв. Дина-мiка останни мае вплив на прийняття ршень домогосподарств щодо альтернативи розмщення власних заощаджень. Загалом реалiзацiю грошово-кредитно! по-лiтики через мехашзм процентного каналу зображено на рис. 1.
Hеобхiднiсть застосування жорстко! монетарно! полижи спричинена суттевим зростанням спо-живчо! iнфляцi! останнк рокiв (табл. 1).
За даними НБУ, за результатами 2014 р. шдекс споживчих цiн зрiс до 24,9 %, за результатами 2015 р. -до 43,3 %. Основними факторами шфляцшних коливань стали: 1) суттева девальвацш гривш, спричинена нега-тивним сальдо плайжного балансу та високим попитом на валютш кошти, який значно перевищував !х пропози-цiю; 2) загальне попршення макроекономiчно! динамi-ки та швестицшно! привабливостi, що стало наслiдком вшськового конфлiкту на сходi кра!ни; 3) багаторазове шдвищення адмМстративно регульованих цш i тарифiв у рамках спроб реформування владою нацюнально! еко-номжи.
Аналiз динамiки iнфляцiйних коливань у розрiзi товарних груп дозволяе стверджувати, що найбкьше зростання цiн вцбулося на продукти харчування, одяг i взуття, предмети домашнього вжитку, побутову тех-нiку, вiдпочинок. Проте беззаперечним «леером» серед дослiджуваних товарних груп е зростання вартосй комунальних послуг. Усе це стало важким тягарем для домогосподарств Укра!ни, бкьшкть яких опинилася на межi кнування. За умов практично незмiнного обсягу використовуваного доходу та стрiмкого зростання вар-тостi споживчих товарiв i послуг надзвичайно важко го-ворити про здшснення заощаджень домогосподарства-ми, тим бкьше за умов значних ризиюв !хнього знецi-нення. Лише приборкання шфляци та макроекономiчна стабшзацш дозволить домогосподарствам здiйснювати заощадження та ефективно !х розмiщувати.
На практищ реалiзацiя рестрикцiйно! грошово-кредитно! полпики вт!лилась у суттевому пiдвищеннi облжово! ставки на початку 2015 р. (табл. 2).
Змлна облково'Т ставки
Рис. 1. Мехашзм дм процентноТ ставки як iнструмента монетарноТ полiтики
Динамiка iндексу споживчих цш у розрiзi товарних груп у 2013-2017 рр.
Таблиця 1
Показники 2013 2014 2015 2016 2017
1ндекс споживчих цш (грудень до грудня попереднього року, %) 0,5 24,9 43,3 12,4 13,7
в т. ч. за товарними трупами:
Продукти харчування та безалкогольн напо! -0,7 24,8 41,5 3,3 17,7
Алкогольн напо!, тютюновi вироби 10,1 25,9 22,7 22,5 20,7
Одяг i взуття -3,5 14,5 35,0 5,5 0,9
Житло, вода, електроенергiя, газ та iншi види палива 0,3 34,3 103,0 47,2 10,6
Предмети домашнього вжитку, побутова технiка та поточне утримання житла -0,7 27,9 36,0 4,2 3,1
Охорона здоров'я 3,0 30,0 29,1 7,8 7,5
Транспорт 1,3 41,6 20,4 11,4 16,7
Зв'язок 0,7 2,4 7,0 4,0 9,1
Вщпочинок i культура -0,3 24,8 37,9 4,5 4,5
Освта 2,2 4,7 24,2 13,7 14,9
Ресторани та готелi 1,4 14,0 23,3 11,0 17,3
Рiзнi товари та послуги 2,5 24,5 31,4 5,8 7,6
Джерело: складено за [2].
У лютому 2015 р. вона зросла з 14 до 19,5 %, а т-кового значення у 30 % рiчних досягла у березш цього ж року. Жорстка монетарна политика дала сво! результати, по мiрi уповiльнення iнфляцi! впродовж 2016 р. i 2017 р.
динамка облково! ставки також набула спадного характеру: наприкшщ серпня 2015 р. !! було знижено до 27 %, а вже через мкяць - до 22 %. Протягом 2016 i 2017 рр. тенденцш зниження облково! ставки було продовжено,
Таблиця 2
Динамка облшовоТ ставки НБУ у 2014-2017 рр.
2014 2015 2016 2017
показник _ 2 3 оо 4 5 6 7 0 4 5 0 2
.1 .0 .0 .0 .0 .0 .0 .0 .0 .0 .1 .0 .0 .1 .1
со оо сч «л чо оо
1 0 0 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 1
з з з з з з з з з з з з з з з
Облтова ставка, % рiчних 14 19,5 30 27 22 19 18 16,5 15,5 15 14 13 12,5 13,5 14,5
о_
о
оа
о □
о о_
о <
3
Ё О X
8 ш
Джерело: складено за [3].
з 26 травня 2017 р. И величину було встановлено на рiвнi 12,5 %. Проте наприкшщ 2017 р. внаслцок пожвавлення шфляцшних коливань (далося в знаки шдвищення Урядом рiвня мшмально! заробгтно! плати, що збкьшило витрати виробництва та швидко вiдновило споживчий попит домогосподарств) довелося вцновити рестрик-цшш заходи: наприкiнцi жовтня облiкова ставка зросла до 13,5 %, а в грудш - до 14,5 %.
Одним iз найбкьш поширених напрямiв роз-мiщення заощаджень украшських домогосподарств е депозитнi вклади. Економiчнi потря-сiння спровокували масовий вцтж депозитiв iз банюв-сько! системи у 2014-2015 рр. як у нацюнальнш, так i в шоземнш валютi. Щодо депозитних вкладiв у нацю-нальнiй валютi, то середньозважеш процентнi ставки за ними впродовж останнк рокiв демонструють суттеве скорочення (табл. 3).
Таблиця 3
Процентнi ставки за строковими депозитами, залученими банками у фiзичних осiб у 2014-2017 рр.
Перiод Середньозважеш ставки в рiчному обчисленш, %
у нацiональнiй валют в шоземнш валюл
грудень 2014 20,1 8,8
грудень 2015 20,6 7,8
грудень 2016 17,0 5,9
грудень 2017 13,8 3,3
Джерело: складено за [4].
З одного боку, це е наслцком процентно-! политики НБУ, а з шшого - наслiдком надлишково! лiквiдностi банкiвського сектора, осккьки за умов практично! в^-сутностi реального кредитування у комерцiйних банкiв просто немае потреби залучати «дорогi» грош1 Отже, оформлення депозитно'1 угоди в нацюнальнш валют як способу розмщення заощаджень домогосподарства за наявно'1 ситуаци навряд чи призведе до суттевого !х примноження. Вiдверта незацiкавленiсть банювських установ та вiдповiдна процентна полiтика НБУ - не единi стримуючi чинники. Високим е ризик втрати заощаджень через масове банкрутство фшансових установ: якщо у 2014 р. на ринку функцюнувало понад 180
комерцшних банкiв, то станом на 01.12.2017 р. юльюсть дшчих банкiв склала лише 86 [5]. Збитковий фшансо-вий результат дшльност банювсько! системи Украши е традицшним для останнк рокiв. Хоча у разi банкрут-ства комерцшного банку законодавством передбачено повернення державою грошових вкладiв фiзичним особам у межах гарантовано'1 суми 200 тис. грн (проте без нарахованого процентного доходу), функцюнування системи гарантування вкладiв е недосконалим. На жаль, керiвництво ФГВФО часто не посшшае визнавати банк неплатоспроможним, навiть коли у банювсько! установи вже протягом деккькох мiсяцiв iснують проблеми iз ви-платою депозитiв. Крiм того, не завжди дотримуються встановленi Законом Укра!ни «Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб» (ст. 36) [6] термши виплати коштiв з поточних рахункiв i депозитiв, строк ди яких закiнчився. На практицi з моменту визнання банку про-блемним, а згодом - неплатоспроможним, й введення тимчасово'1 адмшстраци до початку виплат вкладникам коштiв може пройти в середньому 9-12 мюящв. Ризик такого тривалого очiкування повернення власних заощаджень, безумовно, е суттевою перешкодою для !х розмiщення. Отже, важливим завданням е удоскона-лення роботи системи гарантування вкладiв, з тим щоб максимально скоротити вiдрiзок часу з моменту, коли виникли проблеми з отриманням власних кошпв вклад-ником банку, i до моменту одержання компенсаци вiд держави.
Не менш вагомою перешкодою для розмiщення гривневих депозитiв е суттевi iнфляцiйнi ко-ливання. Це яскраво продемонстрував досвц 2015 р., коли рiвень шфляци бкьше, нiж удвiчi, пере-вищував процентнi ставки за депозитами, залученими у фiзичних осiб. За таких умов не лише не вцбуваеться примноження заощаджень, що е основною метою !хньо-го розмщення, а навпаки, реальна вартють заощаджень зменшуеться шд тиском шфляцшних процейв.
За шдсумками 2016 р. iнфляцiю вдалося прибор-кати до рiвня 12,4 %. В^дт^ середньозваженi процентнi ставки за строковими депозитами фiзичних ойб вищi за рiвень шфляци, проте ситуацш, що склалася, важко назвати стабкьною, осккьки протягом 2016-2017 рр. процентш ставки за строковими депозитами фiзичних осiб мали стiйку тенденцш до зниження, а рiвень шфляци, хоча й незначною мiрою, проте зростав. Розмщен-ня заощаджень домогосподарств у формi депозитних
вкладень в нацюнальнш валютi стане бкьш привабли-вим у разi вткення в життя оптимiстичних прогнозiв стратег!! шфляцшного таргетування щодо зменшення рiвня шфляци до однозначного показника. На жаль, за результатами 2017 р. задекларованого у дорожнш картГ НБУ з шфляцшного таргетування рГвня шфляци у 8 % не було досягнуто [7].
Суттевим ризиком для цього способу розмщення заощаджень укра!нськими домогосподарствами е девальвац1я гривнГ. Впродовж 2014-2017 рр. укра!нська нацГональна валюта подешевшала бГльше, нГж утричГ, щодо долара США (табл. 4).
Таблиця 4
Офщшний курс гривнi щодо долара США у 2013-2017 рр. (середшй за перюд, грн)
Назва валюти 2013 2014 2015 2016 2017
100 доларiв США 799,30 1188,67 2184,47 2555,13 2659,66
Джерело: складено за [8].
Таким чином, вклавши, наприклад, 10 тис. грн шд 18 % рГчних у сГчнГ 2014 р. (близько $1250 за курсом НБУ 7,99 грн/ШБ станом на кшець йчня 2014 р. [9, с. 164]), через рж вкладник отримав би 11,8 тис. грн, що склало б лише $730 за курсом НБУ 16,16 грн/ШБ станом на ю-нець йчня 2015 р. [10, с. 163].
Отже, основними ризиками розмщення заоща-джень домогосподарствами у формГ депозитних вкладГв у нацГональнГй валютГ е ймовГршсть банкрутства фшан-сових установ, недосконалГсть функцГонування системи гарантування вкладГв, шфляцшш коливання та процеси девальвацГ! нацюнально! грошово! одиницГ.
Альтернативою розмГщення заощаджень у формГ гривневих вкладГв е депозитш угоди в ГноземнГй валют! За умов стрГмко! девальвацГ! гривнГ валютний депозит видаеться бкьш ефективним способом розмГщення заощаджень, осюльки, крГм процентно! винагороди, вкладник може вГдчутно примножити сво! кошти у гривнево-му еквГвалентГ. Проте домогосподарства не поспшають нести валюту до комерцшних банкГв, осюльки й цей шлях розмГщення заощаджень не позбавлений суттевих ризиюв.
СьогоднГ банювсью установи не пропонують ви-соко! процентно! винагороди за розмГщення валютних депозитГв. Протягом 2014-2017 рр. середньозважеш ставки за строковими депозитами, залученими банками у фГзичних осГб в ГноземнГй валютГ, демонструють стшку тенденцш до зниження: якщо у грудш 2014 р. цей показник склав 8,8 %, то у груд-ш 2017 р. вш знизився до символГчного рГвня 3,3 % (табл. 3). Як Г у випадку гривневих депозитГв, для валютних вкладГв актуальним залишаеться ризик банкрутства комерцшного банку. Гарантоване державою повернення вкладГв розповсюджуеться Г на валютш депозити. Про-
те гарантована сума повернення у 200 тис. грн у дола-ровому еквгвалентг в 2017 р. не перевищила б 7,5 тис. дол. США, тодi як до 2014 р. за курсом 7,99 грн/ USD цей еквгвалент склав би близько 25 тис. дол. США [8]. Намагаючись зберегти власнг заощадження, вкладники проблемних банив почали переоформлювати депозити, «подрiбнюючи» вклади на декглька менших, з тим щоб новi депозити (оформленi, наприклад, на родичiв) пгд-падали пiд гарант!! повернення у повному обсязг. У вгд-повiдь на це Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб став вгдмовляти власникам переоформлених i «подргб-нених» вкладiв у включеннi !х до реестру на одержання компенсацГ! вгд держави, визнаючи !хнi «подрiбненi» вклади нгкчемними, спираючись на норми ст. 38 Закону Укра!ни «Про систему гарантування вкладгв фгзичних осгб». В ст. 38 мгстився перелгк з восьми пгдстав для визнання угоди нгкчемною. Оскгльки у жоднгй з них не йшлося про депозити фгзичних осгб, то цей перелгк було термгново доповнено дев'ятою пгдставою: «здгйснення банком, вгднесеним до категорг! проблемних, операцгй, укладення (переоформлення) договоргв, що призвело до збгльшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства» [6]. Зако-нодавчг змгни подгбного характеру жодним чином не сприяють вгдновленню довгри до банкгвсько! системи й вгдлякують вкладникгв. Неприховане бажання у будь-який спосгб уникнути здгйснення компенсацгйних ви-плат чинить вкрай негативний вплив на приргст валют-них вкладгв.
Вагомим застереженням для домогосподарств, що бажають розмгстити власнг заощадження у формг депозитгв в гноземнгй валют! е будь-якг обмежен-ня на зняття таких коштгв. Натомгсть саме обмеження i заборони стали визначальною ознакою валютного ринку Укра!ни з 2014 р. Питання !хнього скасування за-лишалося гостро актуальним впродовж останнгх рокгв. Учасники ринку неодноразово наголошували на його надмгрнгй «зарегульованостг», що заважае '!х ефектив-нгй дгяльностг, та називали Г! однгею з найбгльших перешкод для вгдновлення довгри до банкгвсько! системи Укра!ни. Натомгсть в НБУ не поспгшали вгдмовлятись вгд практики заборон г обмежень, називаючи !х вимуше-ним кроком. Регулятор дгяв вкрай обережно, поступово збгльшував лгмгти зняття валютних коштгв: з березня 2016 р. вгн доргвнював еквгваленту 50 тис. грн на день, з вересня 2016 р. лгмгт зняття готгвки з валютного ра-хунку для фгзичних осгб зргс до 250 тис. грн на день [11]. Неможливгсть достатньо швидкого зняття власних ко-штгв у разг виникнення нагально! потреби стримувала вкладникгв. Зрештою у серпнг 2017 р., з огляду на сут-теве покращення лгквгдностг банкгвсько! системи в гно-земнгй валютг та стабглгзацгю валютного ринку, Нацбанк наважився на чергове послаблення антикризових об-межень, визнавши !х такими, що втратили свою ефек-тивнгсть та актуальнгсть. Зггдно з постановою Правлгн-ня НБУ вгд 22.08.2017 № 81 [12] фгзичнг особи можуть отримувати готгвку в гноземнгй валютг або банкгвськг метали з поточних г депозитних рахункгв через каси та
банкомати без обмежень за сумою. Щею ж постановою НБУ скасував заборону на випуск ощадних сертифжа-TiB на пред'явника i розширив перелж iноземних креди-торiв, на користь яких дозволяеться дострокове пога-шення кредитiв i позик. Крiм того, регулятор спростив для банив розрахунок щоденного лiмiту купiвлi валюти у власну позищю, щоб стимулювати форвардш операци i подальший розвиток шструменпв хеджування валют-них ризикiв.
Скасування зазначених обмежень у валютному регулюванш, безперечно, стало позитивним сигналом для вкладниив. Проте низькi проценты ставки за депозитами в шоземнш валютi, ризик банкрутства банкiвських установ та загальний низький рiвень довiри до банивсько! системи залишаються сут-тевими стримуючими факторами.
ВИСНОВКИ
Покращення якостi та прозорост крокiв грошово-кредитно'1 полiтики не лише забезпечить шдгрунтя для макроекономiчноl стабшзаци, але й дозволить домогос-подарствам ефективно розмiстити власнi заощадження у формi депозитних вкладiв у нащональнш та iноземнiй валютi. В цьому контекст основними напрямами полш-шення ефективностi монетарно'1 полiтики, ^м посль довностi та виваженостi ll крокiв, е: пiдвищення результативности застосування iнструментарiю монетарно'1 полiтики, насамперед облжово! ставки як ключово'1 та базово'1 на грошовому ринку, та ефективност функщ-онування процентного каналу; недопущення значних iнфляцiйних коливань та забезпечення щново'1 стаб^ь-ностi зпдно з проголошеним регулятором таргетом; удосконалення функцiонування системи гарантування вкладiв, щоб максимально скоротити в^^зок часу з моменту, коли виникли проблеми з отриманням власних кошив вкладником банку, i до моменту одержання ком-пенсаци вiд держави; - пiдвищення довiри до нацюналь-но'1 банивсько! системи, що потребуе транспарентностi заходiв монетарного регулювання, оперативного опри-люднення фшансово! звiтностi комерцiйних банкiв та уникнення законодавчих змiн, якi дискримiнують права вкладниюв; вiдмова вiд практики заборон i обмежень у сферi валютного регулювання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Матвшчук Ю. HoBi пiдходи Нацiонального банку Укра-■|'ни до проведення монетарной' i валютной' пoлiтики. ВкникНБУ. 2015. № 3 (229). С. 9-13.
2. Макрoекoнoмiчнi показники, 2017 // Нацюнальний банк Украши. URL: bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_ id=23487024&cat_id=57896
3. Облтова ставка НБУ, 2017 // Нацюнальний банк УкраТни. URL: bank.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_ id=53647&cat_id=12057279&ctime=1448979308293
4. Прoцентнi ставки банш за строковими депозитами фiзичних оаб, 2017 // Haцioнaльний банк УкраТни. URL: bank. gov.ua/doccatalog/document?id=54032
5. OcHOBHi показники дiяльностi 6aHKiB УкраТни, 2017 // Нацюнальний банк УкраТни. URL: bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593
6. Закон УкраТни «Про систему гарантування вкладiв фн зичних ооб» вiд 23.02.2012 № 4452-VI. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/4452-17
7. Дорожня карта Нацюнального банку УкраТни з переходу до Ыфляцшного таргетування, 16 березня 2016 р. // Нацюнальний банк УкраТни. URL: bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=28704716
8. Офщшний курс гривы щодо шоземних валют, 2018 // Нацюнальний банк УкраТни. URL: bank.gov.ua/control/ uk/ publish/category?cat_id=7693080
9. Бюлетень Нацiонального банку УкраТни. 2014. № 4 (253).
10. Бюлетень Нацюнального банку УкраТни. 2015. № 4 (265).
11. Концеп^я нового валютного регулювання, гру-день 2016 // Нацюнальний банк УкраТни. URL: bank.gov.ua/ doccatalog/ document?id=40253908.
12. Про внесення змш до постанови Правлшня Нацюнального банку УкраТни вщ 13 грудня 2016 року № 410 : Постанова Правлшня НБУ вщ 22.08.2017 № 81 // Нацюнальний банк УкраТ-ни. URL: bank.gov.ua/document/download?docId=54059413
REFERENCES
Biuleten Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 4 (253) (2014).
Biuleten Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 4 (265) (2015).
"Dorozhnia karta Natsionalnoho banku Ukrainy z perek-hodu do infliatsiinoho tarhetuvannia, 16 bereznia 2016 r." [Road map of the National Bank of Ukraine on the transition to inflation targeting, March 16, 2016]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov. ua/doccatalog/document?id=28704716
"Kontseptsiia novoho valiutnoho rehuliuvannia, hruden 2016" [The Concept of a New Currency Regulation, December 2016]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=40253908
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/4452-17
[Legal Act of Ukraine] (2017). bank.gov.ua/document/ download?docId=54059413
"Makroekonomichni pokaznyky, 2017" [Macroeconomic Indicators, 2017]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=23487024&cat_id=57896
Matviichuk, Yu. "Novi pidkhody Natsionalnoho banku Ukrainy do provedennia monetarnoi i valiutnoi polityky" [New approaches of the National Bank of Ukraine to monetary and monetary policy]. VisnykNBU, no. 3 (229) (2015): 9-13.
"Oblikova stavka NBU, 2017" [NBU discount rate,
2017]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?showHidden = 1&art_id=53647&cat_ id=12057279&ctime=1448979308293
"Ofitsiinyi kurs hryvni shchodo inozemnykh valiut, 2018" [Official exchange rate of hryvnia against foreign currencies,
2018]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=7693080
"Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy, 2017" [The main indicators of the activity of Ukrainian banks, 2017]. Natsion-alnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=34661442&cat_id=34798593
"Protsentni stavky bankiv za strokovymy depozytamy fizychnykh osib, 2017" [Interest rates of banks on term deposits of individuals, 2017]. Natsionalnyi bank Ukrainy. bank.gov.ua/doc-catalog/document?id=54032
