CC BY
5
[Military-technical and military-industrial policy of Ukraine in modern conditions]. http://www.uk.x-pdf.ru/5mehanika/253235-1-vi-yskovo-tehnichna-oboronno-promislova-politika-ukraini-suchas-nih-umovah-analitichna-dopovid-kiiv-2013-udk-35502-477.php
"How Military Spending Affects the Economy". http://www. investopedia.com/articles/investing/072115/how-military-spend-ing-affects-economy.asp
"Military Spending: U. S. Versus Everywhere Else". http:// www.investopedia.com/articles/investing/061015/military-spend-ing-us-versus-everywhere-else.asp
Sverhunov, O. "Hlobalizatsiine seredovyshche ta ukrainskyi OPK: napriamy spivpratsi z transnatsionalnymy korporatsiiamy" [Globalization Environment and Ukrainian defense industry: areas
of cooperation with transnational corporations]. http://www.niss. gov.ua/articles/495/
"Sila voennogo eksporta Rossii: obnovlennaya statistika" [The strength of Russia's military exports: updated statistics]. http:// politrussia.com/vooruzhennye-sily/sila-voennogo-eksporta-271/
"U. S. vs China Military Budget". http://www.investopedia. com/articles/personal-finance/043015/us-vs-china-military-bud-get.asp
"Voenno-promyshlennyy kompleks SShA" [Military-industrial complex of USA]. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B E%D0%B5%D0%BD%D0%25
"Voienna promyslovist" [Military industry]. http://utmaga-zine.ru/posts/8499-voennaya-promyshlennost
УДК 338.22:336.74
ЕВОЛЮЦ1Я РЕЖИМУ 1НФЛЯЦ1ЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ: АНАЛ1З ЗАРУБ1ЖНОГО Д0СВ1ДУ
© 2016
СЛ1ПЧЕНКО Т. О.
УДК 338.22:336.74
Слiпченко Т. О. Еволющя режиму iнфляцiйного таргетування: аналiз зарубiжного досвiду
Мета cmammi полягае у дотдженн'! ¡нфляцшного таргетування, необх1дних умов його запровадження та ефективного використання. Ана-л'вуючи та систематизуючи результати досл'джень ряду науков^в, мiжнародних оргаюза^й та центральних банмв, розглянуто еволюцю режиму таргетування шфляци та необхiднiсть запровадження б'шьш гнучкоi монетарноi полтики. Вивчено прогресивний досвiд 'тплементаци тфляцшного таргетування в заруб'жних кранах. Встановлено, що в розвинутих кранах та кранах, що розвиваються, запровадження тфляцшного таргетування дозволяе забезпечити не т'шьки зниження шфляци й тдтримки ii рiвня в межах цльового ор'кнтира, а й скоротити во-латильшсть тших макроекономiчних показнит. Доведено, що необхiдною умовою запровадження тфляцшного таргетування е незалежнсть центрального банку, функцюнування досконалоi системи економiчного анал'ву та прогнозування, прозорсть д'тльностi центрального банку. Подальшi науковi досл'дження в даному напрямi можуть бути спрямованi на розробку та впровадження ефективного механ'вму нфляц^ного таргетування в УкраЫ.
Ключов'! слова: центральний банк, iнфляцiйне таргетування, монетарний режим, валютний курс. Шп.: 14.
Слтченко Тетяна OneKcaHdpiBHa - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри економiчноi теорИ, Тернотльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Льв'вська, 11, Тернотль, 46020, Украна) E-mail: tetyana@dentaldepo.com
УДК 338.22:336.74
Слипченко Т. А. Эволюция режима инфляционного таргетирования: анализ зарубежного опыта
Цель статьи заключается в исследовании инфляционного таргетирования, необходимых условий реализации данного монетарного режима. Анализируя и систематизируя результаты исследований ряда ученых, международных организаций и центральных банков, рассмотрена эволюция режима таргетирования инфляции и необходимости введения более гибкой монетарной политики. Изучен прогрессивный опыт имплементации инфляционного таргетирования в зарубежных странах. Установлено, что в развитых и развивающихся странах введение инфляционного таргетирования позволяет обеспечить не только снижение инфляции и поддержание её уровня в пределах целевого ориентира, но и сократить волатильность других макроэкономических показателей. Доказано, что необходимым условием введения инфляционного таргетирования является независимость центрального банка, функционирование совершенной системы экономического анализа и прогнозирования, прозрачность деятельности центрального банка. Дальнейшие научные исследования в данном направлении могут быть направлены на разработку и внедрение эффективного механизма инфляционного таргетирования в Украине. Ключевые слова: центральный банк, инфляционное таргетирование, монетарный режим, валютный курс. Библ.: 14.
Слипченко Татьяна Александровна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономической теории, Тернополь-ский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: tetyana@dentaldepo.com
UDC 338.22:336.74 Slipchenko T. O. The Evolution of Inflation Targeting Regime: Analyzing the Foreign Experience
The article is aimed at studying the inflation targeting and the necessary conditions for implementing this monetary regime. Analyzing and generalizing the results of the researches by several scientists, international organizations, and central banks, the evolution of inflation targeting regime along with the need for introduction of a more flexible monetary policy have been considered. The progressive experience as to the implementation of inflation targeting in the foreign countries has been studied. It has been found that in both developed and developing countries, an introduction of inflation targeting provides to not only reduce inflation and maintain its level within the inflation target, but also reduce volatility of other macroeconomic indicators. It has been proven that a prerequisite for the introduction of inflation targeting is independence of central bank, a robust system for economic analysis and prognosis, transparency of the central bank activities. Further research in this direction can be directed to the development and implementation of effective mechanism for inflation targeting in Ukraine.
Keywords: central bank, inflation targeting, monetary regime, exchange
rate.
Bibl.: 14.
Slipchenko Tetiana O. - PhD, Senior Lecturer of the Department of Economic Theory, Ternopil National Economics University (11 Lvivska Str, Ternopil, 46020, Ukraine)
E-mail: tetyana@dentaldepo.com
Режими монетарно! полiтики, в сучасному розу-мiннi, розпочали активно використовуватися при здшсненш грошово-кредитного регулювання з початку 70-х роив ХХ столптя. За цей час свита практика нагромадила значний досвiд ефективного функ-цiонування монетарних режимiв, зокрема шфляцшно-го таргетування. В умовах штеграци Укра!ни у свiтове спiвтовариство, зокрема у бвропейський Союз, важли-вим е врахування даного досвiду при розробщ напрямiв ефективного монетарного регулювання. Прикметною закономiрнiстю розвитку сучасного монетарного менеджменту е поширення режиму таргетування шфляци. Запровадження даного режиму в малих вiдкритих кра!нах з ринками, що виникають, i досi залишаеться теоретично дискутивним, хоча саме з ним пов'язуються радикальш успки у сферi фундаментальних макро-економiчних процесiв. Згiдно з Постановою Правлiння НБУ « Про основш засади грошово-кредитно! полiтики на 2016-2020 роки»: «низька i стабкьна шфляцш е одним iз головних внескiв у стале економiчне зростання, який може бути забезпечений центральним банком, На-цюнальний банк вважае, що шфляцшне таргетування е найбкьш сприятливим монетарним режимом для ство-рення середовища низько! та стабкьно! шфляци» [2]. За цих умов особливо! актуальност набувають питання вивчення зарубiжного досвцу запровадження iнфляцiй-ного таргетування.
На даний час кнуе ряд зарубiжних та в^чизняних дослiджень монетарного регулювання економiки та режиму шфляцшного таргетування, зокрема. Питання ви-бору оптимального монетарного режиму вивчають вп1-чизнянi вчеш: Петрик О., Савлук М., Стельмах В., Гриценко А, Сологуб Д., Лютий I., Козюк В., Гальчинський А., Гребеник Н., Кричевська Т. та шшь У роботах таких вчених-теоретиюв, як: I. Ангелош, Н. Батiнi, Б. Бернан-ке, В. Котлан, Д. Лакстон, Г. Саймонс, Г. Рудебуш, С. Роджер, Д. Хендерсон основний акцент зроблено на аналiз монетарних режимiв та !х використання в рiзних кра!нах за ступенем розвитку. Проблемам грошово-кредитно! сфери у свiтi значну увагу придкяють не ткьки пред-ставники наукових кк, а й мiжнароднi органiзацГl, такi як МВФ, Свиовий банк 6ЦБ тощо. Проте, незважаючи на широке висвiтлення у науковш лiтературi теоретич-них основ шфляцшного таргетування, кнуе потреба в ретроспективному аналiзi прогресивного зарубiжного досвцу використання монетарного режиму шфляцш-ного таргетування, врахування його позитивних i нега-тивних аспектiв вiтчизняними реформаторами.
Метою стати е дослцження шфляцшного таргетування в еволюцшному контекст та аналiз прогресивного досвцу центральних банкiв зарубiжних кра!н, яю запровадили iнфляцiйне таргетування як ефективний монетарний режим.
Еволюцiя механiзму монетарно! полiтики чико корелюеться з принциповими положеннями розвитку парадигми державного регулювання економiки. На сьо-годнi нормативна монетарна теорш зорiентована на нео-класичнi постулати з переважанням монетаристських пiдходiв. Економiчна полiтика переорiентовуеться з ко-роткострокових цкей на тривалу стабiлiзацiйну страте-
гiю. У структурi монетарно! полижи на перший план ви-йшла !! довгострокова складова - монетарна стратегш.
У практицi центральних банив кнуе багато ме-тодiв досягнення основно! цiлi монетарно! полiтики, рiзного роду режимiв та iнституцiйних особливостей монетарно! полггики. Категорiю «монетарний режим» вперше використав англшський економiст А. Лейонгуф-вуд, за його визначенням монетарний режим - це: «по-перше, система очiкувань, яка обумовлюе поведшку сус-пкьства, по-друге, послцовний характер поведiнки монетарно! влади, яка тдтримуе цi очжування» [10, с. 127].
У свповш практицi таргетування певно! величи-ни стало формою для окреслення монетарних режимiв, що дало можливiсть привести !х до певного спiльного знаменника, коротко охарактеризувати !х анал^ич-ш фундаменти. Вiдповiдно розрiзняють нацкювання на валютний курс (таргетування валютного курсу), на грошову масу (монетарне таргетування), на шфляцш (таргетування шфляци). Розрiзняють також таргетування номшального доходу i номiнально! заробiтно! плати, проте це лише теоретичш моделi, яю не використову-ються на практищ [4].
Теоретичне обгрунтування прямого таргетування шфляци бере початок ще в працях I. Фшера та Г. Саймонса, якi висловлювали пропозици по стабь лiзацi! грошово! одиницi за допомогою цшового iндексу. Проаналiзувавши рiзнi джерела, в яких тiею чи шшою мiрою подаеться визначення режиму шфляцшного таргетування та узагальнивши !х, можна сказати, що визначення шфляцшного таргетування, надане вичизняним економктом Петриком О. I., найбкьш повно в1дображае суть даного режиму: «шфляцшне таргетування - це концептуальна система монетарного режиму, яка характеризуемся публiчним проголошенням офщшно! кiлькiсно! цiлi щодо iнфляцi! (або штервалу) на середньострокову перспективу, яка закршлюються в законодавчому порядку та чпким розумiнням i впевнешстю в тому, що низька i стабкьна iнфляцiя е основною цклю монетарно! поль тики в довгостроковому перюдЬ [1, с. 62].
Аналiзуючи необхiднi умови запровадження таргетування шфляци, варто закцентувати увагу на транс-парентностi монетарно! полiтики та ступеня незалеж-ностi монетарно! влади, що запезпечуе ефектившсть досягнення цкьового орiентира. Збкьшення транспа-рентностi грошово-кредитно! полпики мае за мету ви-кликати бкьшу довiру до монетарно! влади з боку еко-номiчних агентiв i тим самим збкьшити ефективнiсть монетарно! полiтики, через зменшення негативних очь кувань та використання каналу шфляцшних очiкувань [3, с. 287]. Як зазначають представники МВФ: «переход, до режиму шфляцшного таргетування може починатися до створення вск передумов, якщо е чгтке зобов'язання досягти його повного впровадження [13].
Перехiд до таргетування iнфляцi! пояснюеться неефектившстю таргетування монетарних показникiв у зв'язку зi зростанням вiдкритостi економж багатьох кра!н та послабленням взаемозв'язюв мiж динамiкою грошових агрегатiв i цкьовими макроекономiчними параметрами.
В перше режим шфляцшного таргетування було за-проваджено в Новш ЗеландГ! на початку 1990 р., де було замшено дискрецшну полГтику центрального банку. Шзшше досвГд Ново! ЗеландГ! перейняли: ЧилГ, Канада, Великобританiя, Швецгя, Фшляндгя.
У ВеликобританГ! запровадження шфляцшного таргетування вГдбулося невдовзi пГсля виходу кра!ни з европейського механiзму обмшного курсу ЕИМ у ве-ресш 1992 р. Швецiя запровадила шфляцшне таргетування в сГчнГ 1993 р., центральний банк ШвецГ! оголо-сив ГнфляцГйний таргет у розмГрГ 2 % ± 1 %. Фшляндш, де посилення девальвацiйного тиску на фшську марку призвело до переходу до вкьного плавання в 1992 р., через шють мюящв запровадила iнфляцiйне таргетування [11]. Незважаючи на те, що проблема шфляци в кра!нах, що розвиваються, г нових ринкових економiках стояла бГльш гостро, ГнфляцГйне таргетування спочат-ку вважалося непридатним для ринкових економж, що формуються. Проте з 1997 р. до 2002 р. щонайменше 14 нових ринкових економж (включаючи Чеську Рес-публжу, Польщу, Бразилш, ЧилГ, КолумбГю, ПГвденну Африку, Та!ланд, Корею, Мексику, Угорщину, Перу, ФГ-лГппГни та Гн.) запровадили експлГцитний режим шфля-цГйного таргетування. У 2005-2007 рр. принаймш шкть Гнших економГк перейшли до таргетування шфляци (Словацька РеспублГка, Iндонезiя, Румунгя, Туреччина, Сербгя). Варто зазначити, що кра!ни СхГдно! та Центрально! бвропи придгляли значну увагу стратеги моне-тарно! полГтики, прагнучи забезпечити монетарну ста-бкьшсть у процесГ швидких ГнституцГйних перетворень на шляху до евроштеграци [4].
Першою кра!ною з трансформацГйною економГ-кою, що запровадила ГнфляцГйне таргетування, була Чеська РеспублГка. Центральний банк Чехи перед ета-пом переходу до таргетування шфляци здшснював мо-нетарне таргетування. У 1996 р. Чеський нацюнальний банк (ЧНБ) вГдмовився вГд режиму фжсованого валютного курсу Г запровадив систему регульованого «плава-ючого курсу» чесько! крони в поеднанш з таргетуван-ням шфляци. ПГсля скасування прив'язки обмшного курсу крони у грудш 1997 р. ЧНБ почав поступову пере-орГентацш монетарно! полГтики на контроль за шфлящ-ею. Було сформовано монетарний режим, що адаптував досвГд ГнфляцГйного таргетування ГндустрГальних економГк до умов розгортання шфляци та ГнституцГйних змш. Запровадження ГнфляцГйного таргетування в Чехи реалГзовувалось у п'ять еташв, на п'ятому еташ ЧНБ по-внГстю перейшов до «класичного» таргетування шфляци, прийнявши у 2004 р. стратегГчний документ «Ыфля-цГйний таргет на перюд Гз сГчня 2006 року» [7].
Станом на 2014 р. монетарний режим ГнфляцГйного таргетування запроваджено в 34 кра!нах свпу [5], хоча реально активно використовують даний режим 10 кра!н (Австралгя, Канада, Чш, Ьракь, Японгя, Мексика, Нор-веггя, Польща, Швецгя та Великобритангя). ЦентральнГ банки даних кра!н валютш штервенци розглядають як екстраординарний шструмент, а операцГ! на внутрш-ньому валютному ринку стерилГзуються, нейтралГзуючи !х вплив на рГвень процентних ставок.
Варто зазначити, що саме Резервний банк Ново! Зеланди, аналiзуючи особливосп реалiзацiï монетарно! полпики, наприкiнцi 1999 р. заклав основу евелюци режиму iнфляцiйного таргетування, обгрунтувавши необхiднiсть переходу до бкьш гнучко! монетарно! полiтики, врахову-ючи змши параметрш випуску та обменного курсу.
Термш «гнучке iнфляцiйне таргетування» було введено Л. Свенсоном [14], який пояснював даний монетарний режим дiяльнiстю центральних банкiв, до цкьових функцiй яких вiдноситься не ткьки досягнення цшово! стабiльностi, а й шдтримка випуску на потенцшному рiв-нi або зниження волатильност валютного курсу. Поява бкьш гнучких пiдходiв до таргетування iнфляцiï сприяло його широкому застосуванню в крашах, що розвиваються, з порiвняно нерозвинутими фiнансовими ринками. Окрiм того, М. Госселш [8], при досл1дженш причин в1д-хилення фактичного рiвня iнфляцiï вiд цкьового орiен-тира монетарно! полггики, дiйшов висновку, що шдви-щення рiвня розвитку фшансового сектора позитивно впливае на результати запровадження шфляцшного таргетування, осккьки стушнь розвитку финансового ринку визначае час та швидюсть реакцГ! грошового ринку, а, вцповкно, i економки в цкому, на змши в монетарнш полiтицi i, насамперед, ключово! процентно-! ставки.
Tрадицiйно монетарна влада краш, що розвиваються, виправдовуе валютш штервенци загрозою виникнення фшансово! нестабiльностi за умови вкьних коливань валютного курсу. Варто зазначити, що на сьогодш центральнi банки бкьшост кра!н, що розвиваються, якi запровадили таргетування шфляци, зберегли свою присутшсть на внутрiшньому валютному ринку. Зокрема, Бразил1я, Гана, Угорщина, Перу, Серб1я, Колумб1я та iншi. До прикладу, в Бразили на 1 п. п., а в Туреччиш на 5 п. п. у 2014 р. було шдвищено процентну ставку у вкповць на знецшення нацюнально! валюти, спричинене ростом iнфляцiï [5]. Зазначимо, що емш-ричнi дослцження довели ефективнiсть таргетування iнфляцiï i в крашах - експортерах сировини, економжи яких значною мiрою залежать вiд свiтовоï економiчноï кон'юнктури, проте гнучюсть режиму iнфляцiйного таргетування дозволяе адаптувати практику його застосу-вання з урахуванням особливостей нацюнальних еконо-мiк, якi суттево залежать в1д сировинного експорту. Так, зокрема в Канад^ у докризовий перюд фактична шфля-ц1я вiдхилялася в1д цкьового значення лише на 1 п. п. у 21 % випадюв в1д загально! кiлькостi спостережень [9].
У практищ грошово-кредитного регулювання, зокрема в кра!нах з транзитивною економжою, досить часто використовують змшаш режими, при яких вра-ховують сукупшсть цкьових орiентирiв (наприклад, валютний курс та грошова маса), при цьому не завжди офщшно визначено прюритети того чи iншого орiенти-ра. Найчастiше, як змiшаний режим розглядають полег-шений варiант таргетування шфляци (inflation targeting lite - ITL) та вибiркове шфляцшне таргетування (eclectic inflation targeting - EIT). Полегшений варiант таргетування шфляци можна розглядати як перехiдний режим, який практикуеться здебкьшого в крашах, що розвиваються, у перюд реалiзацiï структурних економiчних
реформ. Суть даного режиму полягае в проголошенш досить широких дiапазонiв коливання рiвня шфляци, що фактично робить неможливим !! використання як цкьового орiентира монетарно! полiтики. Режим 1ТЬ характеризуеться низькою прозорiстю монетарних рь шень та низьким рiвнем довiри до встановлених орiен-тирiв з боку суб'ектш економiки. Вибiркове шфляцшне таргетування (Е1Т) дозволяе пiдтримувати шфляцш на досить низькому стабкьному рiвнi без декларування i звiтування по певному цкьовому рiвнi. Даний метод в умовах високо! фшансово! стабкьносп дозволяе утри-мувати на певному рiвнi й iншi макропараметри, зокре-ма рiвень цiн, зайнятiсть населення i т. п.
Варто зазначити, що проведення достовiрно! емш-рично! перевiрки ефективностi iнфляцiйного таргетування ускладнюеться вiдносно короткостро-ковим перюдом його застосування в рядi кра!н. Проте в цкому результати емшричного дослiдження ефектив-ностi таргетування шфляци в розвинутих кра!нах вказу-ють на зниження рiвня 1нфляцГ1, и волатильностi, а та-кож волатильностi темпiв економiчного зростання при переходi до режиму iнфляцiйного таргетування [12]. Щодо кра!н, що розвиваються, - запровадження ними шфляцшного таргетування теж привело до позитивного макроекономiчного ефекту. Зокрема, в дослдженнях Н. Батш та спiвавторiв проведено емпiричний аналiз на-слiдкiв запровадження iнфляцiйного таргетування для 13 кра!н, що розвиваються, за перюд 1990-2005 рр. Результати, отримаш авторами пiдтвердили, що в кра!нах, якi запровадили режим таргетування шфляци, середнш рiвень шфляци порiвняно з альтернативними режимами монетарно! полiтики знизився на 4,8 п. п., о^м того, офщшне проголошення цкьових показникiв шфляци призвело до зниження и волатильностi на 3,6 п. п., сут-тево знизились iнфляцiйнi очiкування, а !х волатиль-нiсть становила на 1,7-2,1 п. п. меньше, шж в1дпов1дш показники в кра!нах, що запровадили альтернативы мо-нетарнi режими [6].
Аналiз ефективностi режиму таргетування ш-фляци в кризових i посткризових умовах пiдтвердив, що кра!ни, яю використовували режим таргетування 1нфляцГ1, ефектившше адаптувалися до кризових умов, продемонструвавши вiдносно швидкi темпи посткри-зового вцновлення та невисокий рiвень зростання без-робiття в кризовий перюд. Це пояснюеться, зокрема, ефективним управлшням iнфляцiйними очiкуваннями в кра!нах, яю таргетують iнфляцiю.
ВИСНОВКИ
Таким чином, практичний досвц кра!н, що ви-користовують режим таргетування 1нфляцГ1, дозволив видкити необхiднi умови ефективного запровадження даного режиму. Перш за все, це визначення цкьового шфляцшного орiентира та вцмова вк таргетування будь-яких iнших показникiв, транспарентнiсть та вц-критiсть монетарно! полiтики, наявнiсть комплексно! системи комунiкацiй центрального банку з уйма макроекономiчними агентами, забезпечення належного
ступеня незалежностi центрального банку, визнання ключово! вцсотково! ставки основним шструментом монетарно! полiтики, а процентного каналу - основним каналом монетарного трансмюшного мехашзму.
Проведений аналiз зарубiжного досвiду запровадження режиму шфляцшного таргетування в кра!нах рiзного рiвня макроекономiчного розви-тку та ступеню iнтегрування у свiтову економiку засвцчив високi адаптивнi властивостi iнфляцiйного таргетування до специфiчних умов кожно! конкретно! кра!ни. 1мпле-ментацiя режиму шфляцшного таргетування дозволяе забезпечити не ткьки зниження шфляци й пщримки !! рiвня в межах цкьового орiентира, а й скоротити вола-тильшсть iнших макроекономiчних показникiв.
На основi аналiзу досвiду запровадження режиму шфляцшного таргетування в европейських кра!нах з транзитивною економiкою доведено, що вцсутшсть ча-стини умов або недостатня !х розвиненiсть можуть лише спричиняти бкьш тривалий термiн переходу до повно-цiнного iнфляцiйного таргетування, але не е причиною для вцкладання переходу до нього. Тому найбкьш ефективним пiдходом до запровадження шфляцшного таргетування е одночасне проголошення переходу та створення необхцних умов для нього. Цей висновок е ключовим для Укра!ни з точки зору початку активного застосування режиму шфляцшного таргетування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Петрик О. I. 1нфляцшне таргетування та фшансова стабiльнiсть. Перспективи для УкраТни [Електронний ресурс] / О. I. Петрик, А. А. Даниленко // Вкник 1нституту економiки та прогнозування. - 2013. - С. 59-64. - Режим доступу : http://nbuv. gov.ua/UJRN/viep_2013_13_12
2. Постанова ПравлЫня НБУ «Про основы засади гро-шово-кредитно''' полiтики на 2016-2020 роки» № 541 вщ 18.08.2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0541500-15
3. Слтченко Т. О. Незалежысть центрального банку в систем факторiв фшансово''' стабiльностi / Т. О. Слтченко // Теоретичн i практичнi аспекти економiки та штелектуально! власностi : збiрник наукових праць. - Марiуполь : ДВНЗ «ПДТУ», 2012. - Вип. 1, Т. 2. - С. 284-289.
4. Слтченко Т. О. Теоретичш основи функцюнування мехаызму iнфляцiйного таргетування [Електронний ресурс] / Т. О. Слтченко // Ефективна економка. - 2016.- № 6. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua
5. Annual Report on Exchange Arrangements and Exchange Restrictions // International Monetary Fund - Washington-October 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf. org/external/pubs/nft/2014/areaers/ar2014.pdf
6. Batini N. Does inflation targeting work in emerging markets? / Batini N., Kuttner K., Laxton D. // World Economic Outlook. -2005. - Chapter IV. - P. 35-46.
7. CNB Czech National bank. The setting of the inflation target for 2002-2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : hppt://www.cnb.cz/en/c_dms.php
8. Gosselin M. Central Bank Performance under Inflation Targeting / M. Gosselin // Working Paper.Bank of Canada. - 2007. -No. 8. - P. 43-50.
9. Lavigne R. Inflation Targeting: The Recent International Experience / R. Lavigne, S. Sarker // Bank of Canada Review. - 2012. -No. 3. - P. 72-78.
10. Leijonhufvud A. Constitutional Constraints on the Monetary Powers of Goverrnment / A. Leijonhufvud // Constitutional Economics. - Lexington, Mass : Lexington Books, 1996. - 256 р.
11. Mishkin F. International Experiences with Different Monetary Policy Regimes / Frederic Mishkin // NBER Working paper. - 1999. - No. 6965. - P. 12-14.
12. Mollik A. Does Inflation Targeting Matter for Output Growth? Evidence from Industrial and Emerging Economies. / A. Mollik, R. Torres, F. Carneiro // World Bank Policy Research Working Paper.- 2012. - No. 4791. - P. 34-37.
13. Monetary and Financial Systems Department, Policy and Development Review Department, and Research Department. Inflation targeting and the IMF [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf.org/external/np/pp/eng/2006/031606.pdf
14. Svensson L. Inflation Targeting / L. Svensson // NBER Working Paper. - 2010. - No. 16654. - P. 23-34.
REFERENCES
"Annual Report on Exchange Arrangements and Exchange Restrictions" International Monetary Fund. https://www.imf.org/ external/pubs/nft/2014/areaers/ar2014.pdf
Batini, N., Kuttner, K., and Laxton, D. "Does inflation targeting work in emerging markets?". World Economic Outlook, vol. 4 (2005): 35-46.
"CNB Czech National bank. The setting of the inflation target for 2002-2005". hppt://www.cnb.cz/en/c_dms.php
Gosselin, M. "Central Bank Performance under Inflation Targeting". Working Paper. Bank of Canada, no. 8 (2007): 43-50.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/v0541500-15
Lavigne, R., and Sarker, S. "Inflation Targeting: The Recent International Experience". Bank of Canada Review, no. 3 (2012): 72-78.
Leijonhufvud, A. "Constitutional Constraints on the Monetary Powers of Goverrnment". In Constitutional Economics. Lexington, Mass: Lexington Books, 1996.
Mishkin, F. "International Experiences with Different Monetary Policy Regimes". NBER Working paper, no. 6965 (1999): 12-14.
Mollik, A., Torres, R., and Carneiro, F. "Does Inflation Targeting Matter for Output Growth? Evidence from Industrial and Emerging Economies". World Bank Policy Research Working Paper, no. 4791 (2012): 34-37.
"Monetary and Financial Systems Department, Policy and Development Review Department, and Research Department. Inflation targeting and the IMF". https://www.imf.org/external/np/ pp/eng/2006/031606.pdf
Petryk, O. I., and Danylenko, A. A. "Infliatsiine tarhetuvan-nia ta finansova stabilnist. Perspektyvy dlia Ukrainy" [Inflation targeting and financial stability. Prospects for Ukraine]. Visnyk In-stytutu ekonomiky ta prohnozuvannia. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ viep_2013_13_12
Slipchenko, T. O. "Teoretychni osnovy funktsionuvannia me-khanizmu infliatsiinoho tarhetuvannia" [Theoretical basis of the functioning of inflation targeting]. Efektyvna ekonomika. http:// www.economy.nayka.com.ua
Slipchenko, T. O. "Nezalezhnist tsentralnoho banku v systemi faktoriv finansovoi stabilnosti" [The independence of the central bank in the system factors of financial stability]. Teoretychni i prak-tychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti, vol. 2, no. 1 (2012): 284-289.
Svensson, L. "Inflation Targeting". NBER Working Paper, no. 16654 (2010): 23-34.
E? m о о
о
Q_
О <
СО
<
ш
