CC BY
167
УДК 338.246:339.17 Acnip. О.Р. Бойкевич - RbsiscbKa КА
ПЕРЕДУМОВИ ТА ФАКТОРИ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНОГО П1ДПРИСМСТВА
Дослщжено передумови забезпечення, визначено чинники впливу та здшснено регресшний аналiз залежностi кшьюсних показникiв фшансово-господарсько д1яль-ностi та узагальненого значення економ1ч^' безпеки пщприемств торгiвлi.
Ключов1 слова: економiчна безпека тдприемства, чинники, передумови забезпечення.
Постановка завдання. Економ1чну безпеку тдприемства можна розгля-дати як складну динам1чну систему, яка забезпечуе стшке функщонування i роз-виток тдприемства за допомогою своечасноï мобiлiзацiï i найбшьш рацюнально-го використання трудових, фiнансових, технiко-технологiчних та iнших ресуршв пiдприемства в умовах Aiï зовтштх i внутрiшнiх загроз. Значний штерес стано-вить подiл сигналiв, як позитивно i негативно впливають на результати функщ-онування пiдприемства. До остантх належать загрози функцiонування тдприемства, шд якими розумiють сукуптсть умов, процесiв, чинникiв, як переш-коджають реалiзацiï економiчних iнтересiв суб'екпв господарськоï дiяльностi чи створюють небезпеку для них.
Метою cтаттi е дослщження передумов змiцнення економiчноï безпеки тдприемства та визначення чинниюв впливу на стан безпеки торговельного тд-приемства.
Виклад основного матерiалу. По суп, загроза економiчноï безпеки е певним збитком, штегральний показник якого характеризуе стутнь зниження економiчного потенцiалу за визначений перюд. Виявлення i вживання заходав, спрямованих на запобiгання загрозам економiчноï безпеки, припускае аналiз прогнозованого стану тдприемства внаслщок виконання прийнятих ранiше стратегiчно-економiчних i науково-технiчних ршень, загальних тенденцiй i про-цешв у затребуваност продукцп i послуг, iнвестицiй i т. iн. Рiзноманiття проце-сiв, якi вiдбуваються на тдприемств^ визначае досить широкий спектр загроз, яю впливають на його функщонування. Тому розумiння сутнiсних характеристик загроз i, як наслщок, вироблення управлiнських заходiв, що локалiзують, потребують визначеного ïхнього групування.
Здшснений аналiз шдходав до класифiкацiï загроз економiчноï безпеки пiдприемства дае змогу видшяти так класифiкацiйнi ознаки: рiвень iерархiï уп-равлiння; походження загрози (зовтшш, внутрiшнi); сфера життедiяльностi тдприемства; систематичтсть прояву; тривалiсть впливу; стутнь керованостц рь вень впливу на ефективтсть функцiонування пiдприемства.
Рiвень iерархiï' управлiння формуе загрози, що вщображають iснуючу структуру нацiональноï' економши. За цiею ознакою видiляються загрози еконо-мiки загалом (нацiональна безпека), репону як територiального утворення (реп-ональна безпека) i пiдприемства як основного структурного елемента економ^ краши (безпека пiдприемства). Зазначенi загрози, з одного боку, взаемозалежш мiж собою, зумовлюють одна одну, але, з шшого боку, дуже автономнi. Це виз-начаеться складними пiдпорядкованими зв'язками, що характернi для держави, репотв i пiдприемств. Так, взаемозв'язок i зумовлетсть цих загроз виявляються, наприклад, у тому, що якщо держава тдтримуватиме неефективну податкову по-л^ику вiдносно суб,ектiв господарювання, то порушення економiчноï' безпеки
пiдпpиeмств, яке проявиться в ютотному скоpоченнi ïxmx доходов, спричинить зaбоpговaнiсть пiдпpиeмствa перед мюцевим та центральним бюджетами, що, своею чергою, буде причиною порушення економiчноï безпеки pегiонy i держави.
Стан економiчноï безпеки пiдпpиeмствa, а також ïï piвень визначаються (формуються) пiд впливом багатьох чинникiв. Ус чинники впливу (загрози) на безпеку суб'екта господарювання можна pоздiлити на двi групи: внyтpiшнi та зовшшш. Сyтнiсть цих загроз виражаеться вже в 1'хнш нaзвi i вщображае джере-ло формування загрози - з боку зовшшнього для тдприемства середовища i внaслiдок помилок i прорахунюв, допущених кеpiвництвом пiдпpиeмствa. Якщо внyтpiшнi загрози прямо залежать вщ ефективностi системи yпpaвлiння пщ-приемством i, отже, можна 1'х вчасно виявити та локaлiзyвaти, то зовшшш загрози, що вщображають загальне економiчне становище в кpaïнi, y деякш ïхнiй час-тинi локашзувати не можна. У цьому випадку доцiльним е створення системи спостереження за проявом цих загроз та 1'х врахування y свош дiяльностi.
Кожна група чинникiв впливае як на безпеку тдприемства загалом, так i на кожну з ïï структурних складових окремо (табл.).
Економiчнi загрози пiдпpиeмствa piзнi не тшьки за своïм змiстом i виник-ненням, але i за систематичшстю прояву. Тому ï^ варто подшяти на: 1) система-тичнi загрози, котрГ, раз виникнувши, iснyють завжди i постшно справляють свiй вплив на дiяльнiсть пiдпpиeмствa (динaмiчнiсть змши законодавства, пщвищен-ня конкypенцiï i т. ш.); 2) несистемaтичнi загрози, що справляють свш вплив на дiяльнiсть пiдпpиeмствa стохастично (сезоннi змши попиту на пpодyкцiю, загрози стихшних лих, тимчасовий розрив вiдносин iз постачальником, нестaбiльнiсть дiяльнностi дилерсь^' мереж й т. iн.).
За тривалютю впливу на фyнкцiонyвaння i розвиток тдприемства загрози подшяють на довго-, середньо- i коpоткотеpмiновi. Такий pозподiл вiдобpaжae тpивaлiсть прояву наслщюв, що е результатом прояву впливу загрози. Так, до довготермшових загроз можна вщнести: зниження кyпiвельного попиту; моно-полiзaцiю економiки; зниження piвня вiдновлення основних фондiв; втрату рин-кiв збуту i ринюв постачання сировини i т. iн. Термш дй' нaслiдкiв цих загроз ста-новить вiд 3 до 5 роюв.
Сеpедньотеpмiновими е загрози, на^дки вiд яких проявляються протягом 1-3-х роюв. До них належать: неефектившсть деpжaвноï фiнaнсовоï та кpедитноï полггики; зростання iнфляцiï; пiдвищення цiн на мaтеpiaли, сировину, енеpгоносiï; неефективнiсть фшансового менеджменту пiдпpиeмствa; низький piвень квaлiфi-кaцiï персоналу; негнучк1сть aсоpтиментноï' полггики пiдпpиeмствa i т. iн.
Kоpоткотеpмiновi загрози високо динaмiчнi y своему прояв^ ïхнi нaслiд-ки безпосередньо впливають на дГяльнГсть пiдпpиeмствa вщ кварталу до одного року. Прикладами короткотермшових загроз е сезоннiсть збуту продукцп, кон'юнктурне збiльшення вapтостi паливно-мастильних мaтеpiaлiв, брак о6Гго-вих кошпв пiдпpиeмствa, неефективнiсть ï^ дивiдендноï пол^ики i т. Гн.
Kлaсифiкaцiя загроз на кероваш та некерованГ вщображае можливють ло-кaлiзaцiï пГдприемством ïхнiх наслГдк1в. На керованГ загрози можливе здГйснення прямого впливу з боку керГвництва пГдприемства з метою змши рГвня впливу загрози. Такий вплив здшснюеться за результатами монГторингу економiчноï безпеки пГдприемства i виражаеться в комплекс стратегГчних, тактичних i опера-тивних управлГнських заходГв та шституцюнальних перетворень.
Табл. Сукупшсть внутрШн1х та 3oeHÎmHÎx загроз за структурними складовими
eK0H0Mi4H0ï безпеки торговельного тдприемства
Внутрiшнi загрози | Зовнiшнi загрози
Фiнансова складова
• нестача та недостатньо ефективне управлшня фшансовими ресурсами; • прорахунки в швестицшнш полчищ; • використання неефективних шструменпв управлшня ризиком у контрактах; • зниження якост де61торсько'1 заборгова-ностг • надм1рнють податкового навантаження; • складшсть доступу та висока вартють фь нансових ресурав; • зростання шфляцп; • високий р1вень конкуренцп; • штрафи, санкцп
Кадрова складова
• недостатня ефективнють системи управлшня тдприемством; • висока плиннють кадр1в; • низька продуктивнють пращ; • вщсутшсть ефективно'' системи мотиваци персоналу • нестача висококвал1фшованого персоналу; • висок темпи зростання р1вня оплати правд; • низький р1вень осв1ченост1 в питаннях га-рантування безпеки
Технiко-технологiчна складова
• висока зношешсть матер1ально-техн1чно'1 бази; • низький р1вень фондовщдачц • недостатнш обсяг страхових товарних за-паав; • неефективне використання торговельно'' площ1, обладнання • висока вартють обладнання та технологий
Продуктова складова
• низька конкурентоспроможнють продукций • вщсутшсть ефективно'1 системи управлшня якютю продукцп; • вщсутшсть гарантийного (сервюного) об-слуговування; • ризик псування продукцп; • негнучка асортиментна пол1тика • ди контрагенпв (постачальнигав, посеред-никгв); • змша кон'юнктури ринку; • сезоннють реадiзацГï продукцп; • недобросовюна конкуренцiя
Полiтико-правова складова
• недосконашсть (невщповщшсть) внут-р1шньо'1 нормативно'' документацп вимо-гам чинного законодавства; • неефективна оргашзацшна структура • недосконадiсть державного нормативно-правового регулювання, його част змiни; • ди державних оргашв влади
Iнформацiйна складова
• застарш технологи захисту шформацп; • ризик достов1рност1 та доступност шформацп • висока вартiсть та недосконалють прог-рамного забезпечення; • швидка моральна зношуванють програм-ного забезпечення
Екологiчна складова
• форс-мажорш обставини • форс-мажорш та подiтичнi зовнiшнi об-ставини
Силова складова
• вщсутшсть служби безпеки на пщ-приемсга • високий рiвень корупци; • ди кримiнадьних угруповань, рейдерство
Некероваш загрози не шдлягають прямому впливу. Вони вщображають загрози загального рiвня розвитку ринкових вiдносин у краïнi, а тому керiвниц-тву тдприемства обов'язково необхiдно враховувати ïx у свош дiяльностi. Прикладами некерованих загроз е монополiзацiя економiки краïни, захоплення части-ни ринку iноземними компатями i транснацiональними корпорацiями, динамiч-тсть змiни законодавства, високий рiвень корупцп i т. iн.
Залежно вщ рiвня кризи, спричиненоï дiею того чи шшого дестабшза-цiйного чинника, загрози варто класиф^вати на таю, що зумовлюють трудно-щi, значт та катастрофiчнi.
Класифiкацiя економiчниx загроз за ознакою "сфера життедiяльностi тдприемства" базуеться на структурно-функщональному тдхода до розумiння тер-мiна "економiчна безпека". Класифiкацiя охоплюе сiм основних ресурсiв, за до-помогою яких пiдприемство виконуе мiсiю свого юнування. Доцiльнiсть такого подiлу загроз засновано на необхщносп ретельнiшого вивчення специфiчниx особливостей та процесiв, як вщбуваються в окремiй сферi життедiяльностi тдприемства, i можливост розроблення спещальних управлiнськиx рекомендацiй щодо локалiзацiï загроз i шдвищення безпеки.
З метою проведення кшьюсного аналiзу факторiв впливу на економiчну безпеку торговельного тдприемства проведено регресшний аналiз залежностi кшьюсних показниюв статистично1' звiтностi 35 тдприемств та розрахованого уза-гальненого значення економiчноï безпеки цих пiдприемств за перюд 2005-2009 рр. Так, прийнято до розрахунюв показники в межах таких структурних складниюв безпеки як фшансовий, iнтелектуально-кадровий та теxнiко-теxнологiчний.
Вiдповiдно до проведених розрахунюв, загальний рiвень економiчноï безпеки на багатьох шдприемствах е вищим вiд середнього. Так, на 23 пщ-приемствах за 2005-2009 рр. рiвень економiчноï безпеки становив вище 0,7 за шкалою вщ 0 до 1, де 1 - максимальний рiвень безпеки. Це свiдчить про прийнятний рiвень гарантування структурних складниюв економiчноï безпеки. Бiльше того, рiвень економiчноï безпеки фiнансово-господарськоï дiяльностi двох пщприемств можна визнати високим.
Потрiбно зазначити, що узагальнеш значення рiвня економiчноï безпеки пiдприемств торгiвлi розраховано з використанням виключно кiлькiсниx показниюв зi статистично1' звiтностi пiдприемств, що, з одного боку, дещо обмежуе пов-ноту проведеного оцiнювання (осюльки не враховуе iнформацiï про шформа-цiйний, iнтелектуальний, продуктовий, силовий та деяю iншi структурнi складники безпеки), а з шшого - засвiдчуе вади вiтчизняного статистичного спостережен-ня безпеки на мiкрорiвнi. Для покращення ситуацiï в цiй сферi було б доцiльно ввести до методичних рекомендацiй зi збирання статистично1' iнформацiï такi показники, як: юльюсть випадюв крадiжок товарно-матерiальниx щнностей, суми втрат внаслiдок злочинних дш, юльюсть випадюв викрадення iнформацiï та im
Разом з тим, прикладне значення аналiзу полягало в тому, щоб уможли-вити виявлення наявност зв'язку мiж показниками ефективностi фшансово-гос-подарсько1' дiяльностi (що е одночасно й частковими характеристиками еконо-мiчноï безпеки суб'екта господарювання) та штегральною оцiнкою стану безпеки пiдприемства. З використанням програмного забезпечення STATISTICA визна-чено вiдповiдне рiвняння регреси:
Y = 0,55 + 0,37х1 - 6,47х2 + 6,48х4 - 0,61х7 - 0,27х8 + 0,44х9 -0,31xi0 - 3,66x12 + 0,49x13 + 4,22x18 + 0,07x19 + 0,28x2Q - 0,2х2з + (1)
0,31x24 + 0,16x26 - 0,25хз0, (1)
R = 0,852; R2 = 0,682; F(15,94) = 16,591, де: y - рiвень економiчноï безпеки тдприемства; х1 - коефiцiент автономп; х2 - коефiцiент фiнансовоï стшкостц х4 - коефiцiент покриття (загально1' лж-вiдностi); х7 - коефщент вiдношення дебiторськоï та кредиторсько1' заборгова-ностi; х8 - коефiцiент оборотност товарних запасiв; х9 - коефщент оборот-ностi кредиторсько1' заборгованостi; х1о - середнiй термiн оплати кредиторсь-ко1' заборгованостi; х12 - середнш термiн оплати дебiторськоï заборгованостi; х13 - коефiцiент оборотностi активiв; х18 - тривалiсть обороту дебiторськоï за-боргованостi; х19 - рентабельнiсть кашталу; х20 - рентабельнiсть активiв; х23 -фондорентабельнiсть; х24 - продуктившсть працi; х26 - коефiцiент обороту з прийняття; х30 - фондоозброешсть; R - коефiцiент кореляцiï; R - скоригова-ний коефiцiент детермшацп; F - критерiй Фiшера.
З рiвняння регресiï видно позитивну тенденщю до пiдвищення рiвня еко-номiчноï безпеки пiдприемств торгiвлi (щорiчно ïï рiвень зростав на 0,55). При цьому простежуеться позитивний вплив на економiчну безпеку пiдприемств збiльшення значень таких чинниюв: коефiцiент автономп, коефщент загально1' лiквiдностi, коефiцiент оборотностi кредиторсько1' заборгованостi, коефiцiент оборотностi активiв, тривалють обороту дебiторськоï заборгованостi, рентабель-шсть капiталу, рентабельнiсть активiв, продуктивнiсть пращ, коефщент обороту з прийняття. Водночас, у разi збiльшення коефiцiентiв фшансово1" стiйкостi, вщ-ношення дебiторськоï заборгованост до кредиторской оборотностi товарних за-пасiв, середнix термiнiв оплати кредиторсько1' та дебiторськоï заборгованостi, фондорентабельност та фондоозброеносп, економiчна безпека пiдприемств зменшуеться.
Висновки. Таким чином, щльовою спрямованiстю системи управлшня економiчною безпекою пiдприемства е формування адаптивних реакцiй на даю загроз у будь-якш сферi його життедаяльносп i, як наслiдок, забезпечення ста-бiльного i максимально ефективного функцiонування на сьогоднi та високого по-тенцiалу розвитку в майбутньому. Торговельним тдприемствам необxiдно вра-ховувати вплив на параметри ïx економiчноï безпеки, проаналiзованиx у дослi-дженш зовнiшнix та внутрiшнix чинник1в.
Лггература
1. Васильц1в Т.Г. Пр1оритетти та засоби змщнення економ1чно'1 безпеки малого та се-реднього п1дприемництва : монограф1я / Т.Г. Васильц1в, В.1. Волошин, А.М. Гуменюк. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2009. - 248 с.
2. Економ1чна безпека : навч. пос1бн. / за ред. З.С. Варнашя. - К. : Вид-во "Знания", 2009. - 647 с.
3. Козаченко Г.В. Економ1чна безпека тдприемства: сутшсть та мехашзм забезпечення : монограф1я / Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко. - К. : Вид-во "Л1бра", 2003. -280 с.
4. Моделювання екоиомiчиоï безпеки: держава, рег1он, пщприемство : монограф1я / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.З. Клебанова та ш. / за ред. В.М. Гееця. - Х. : ВД "1НЖЕК", 2006. -240 с.
Бойкевич О.Р. Предпосылки и факторы экономической безопасности торгового предприятия
Исследовано предпосылки обеспечения, определенно факторы влияния и осуществлен регрессионный анализ зависимости количественных показателей финансово-хозяйственной деятельности и обобщенного значения экономической безопасности предприятий торговли.
Ключевые слова: экономическая безопасность предприятия, факторы, предпосылки обеспечения.
Boykevych O.R. Precondition and factors of economic security of the trade enterprise
Discovered conditions and factors of influence, regression analysis conducted according to quantitative indicators of financial activity and the generalized value of economic security of trade enterprises.
Keywords: economic security, factors, providing prerequisites.
УДК336.226.322:658 Магктрант О.В. Войттв; доц. 1.Б. Хома,
канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
МЕХАН1ЗМ ВПЛИВУ ПДВ НА Ф1НАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ
дШЛЬШСТЬ СУБ'СКТШ пвдприемництВА
Розглянуто рiзнi аспекти впливу ПДВ на фiнансовi результати та фшансовий стан тдприемств-платниюв через оцшку загального мехашзму впливу. Обгрунтовано необхщшсть удосконалення процесу сплати ПДВ та розроблено пропозицп щодо зменшення негативних наслщюв впливу цього податку на його платниюв.
Ключов1 слова: податок на додану вартють, фшансово-господарська дiяльнiсть суб'екпв тдприемництва, мехашзм впливу ПДВ, вщшкодування ПДВ.
Постановка проблеми. Податок на додану вартють належить до числа непрямих податюв 1 характеризуемся чггко вираженою фюкальною спрямова-шстю. Водночас вш ютотно впливае на фшансово-господарську д1яльшсть суб'екпв шдприемництва-платниюв ПДВ: фшансов1 результати та фшансовий стан. При цьому слщ враховувати, що платниками ПДВ е переважна бшьшють шдприемств виробничо! сфери, торпвл1, частково сфери послуг.
На сьогодш актуальною е проблема впливу ПДВ на фшансов1 результати та фшансовий стан суб'екпв тдприемництва, що пов'язано з1 сплатою податку у процес придбання товарно-матер1альних цшностей, оплати виконаних робгг 1 отриманих послуг; надходженням цього податку на рахунки суб'екпв шд-приемства, як реал1зують товари, роботи, послуги.
Мехашзм впливу податку на додану вартють на фшансово-господарську д1яльнють платниюв ПДВ-суб'екпв тдприемництва е досить складним. Вш зале-жить вщ низки положень, визначених законодавчими та шшими нормативними документами щодо податку на додану вартють. Це стосуеться: визначення об'екта оподаткування та ставки податку; умов формування та вщшкодування вхщного ПДВ; встановлення податкового перюду; формування податкового кредиту та його погашення; часу виникнення податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ до бюджету; звшьнення вщ ПДВ ряду сфер даяльностц надання податкових пшьг за окремими видами д1яльносп.
В умовах фшансово-економ1чно! кризи, коли перед бшьшютю пщ-приемств постала проблема платоспроможносп, л1кшдносп та значним попр-
