CC BY
23
© Бiрюкова М. М.
УДК 616.314-74:615.462
Б'1рюкова М. М.
ПЕРЕДУМОВИ ПОЛ1ПШЕННЯ КРАСВО'Г Ф1КСАЦП ПЛОМБИ ТА ЯКОСТ1 В1ДНОВНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ1СНТ1В
З КАР1ОЗНИМИ ПОРОЖНИНАМИ Р1ЗНИХ КЛАС1В
Хармвський нацiональний медичний унiверситет (м. Харкiв)
orto@mail.ru
Досл1дження е фрагментом комплексно! НДР Харювського нац1онального медичного уыверситету МОЗ Укра1ни «Д1агностика та лкування захворювань орган1в та тканин щелепно-лицево! д1лянки», № державно! реестрацп 0113и002274.
Вступ. Подальше удосконалення стоматолопч-них матер1ал1в та технолог1й вщновного л1кування пац1ент1в потребуе вивчення особливостей стома-толог1чних матер1ал1в, анал1зу законом1рностей !х зм1н в процес1 практичного застосування та ураху-вання цих властивостей в систем! кгмычного мон1-торингу; це у повн1й м1р1 задовольняе вимоги щодо забезпечення якост1 надання медично! допомоги, зокрема при л1куванн1 пац1ент1в з кар1озними дефектами зуб1в [8].
Сучасн1 погляди впровадження нових техноло-г1й та матер1ал1в базуються та принципах доказово! медицини, за умов дотримання етичних норм, як1 застосовуються у м1жнародн1й практиц1 та перед-бачають забезпечення стандартизаци I ор1ентац1ю розробок на потреби ктычно! стоматологи [1,2,3]. Зазначаеться, що кл1н1чн1 науков1 досл1дження по-винн1 враховувати результати випробувань нових засоб1в, наприклад, стоматолог1чних матер1ал1в та дан1 систематичних огляд1в для обфунтування кл1-н1чних методичних рекомендац1й та стандарт1в фа-хово! д1яльност1 [5,6]. Слщ зазначити, що наявн1сть у вивченм фахов1й л1тератур1 р1зних за ступенем доказовост1 кл1н1чних та експериментальних даних, актуал1зуе застосування нових комплексних п1дход1в до вивчення ефективност1 використання пломбу-вальних стоматолог1чних матер1ал1в, що може бути виконано шляхом застосування сучасних юльюсно-лопстичних метод1в [4,9].
Перспективними напрямками досл1джень, у тому числ1 I з проблем стоматолопчного матер1алознав-ства та кл1н1чно! терапевтично! стоматолог!!, е застосування ктькюних метод1в оц1нки кл1нко-тех-нолог1чно! ефективност1 матер1алу, якост1 ф1ксац1! пломби та реставраци кар1озних дефект1в з оцшкою кл1н1чно! ефективност1 за результатами тривалого мониторингу [7].
Метою досл1дження було вивчення особливостей та передумов пол1пшення крайово! ф1ксац1! та якост1 реставрац1! 1з застосуванням нового в1тчиз-няного м1крог1бридного пломбувального матер1алу
для прямо! реставраци карюзних порожнин р1зного класу.
Об'ект I методи досл1дження. Виконання задач та досягнення мети досл1дження виконано у межах комплексно! науково! програми, що перед-бачала етапнють та посл1довн1сть у розробц1, кл1-н1ко-лабораторному обфунтуваны нового в1тчиз-няного м1кропбридного пломбувального матер1алу «_АТЕШХ».
Досл1дження зон ф1ксац1! композиц1йного матер1-алу пломби до твердих тканин зуба виконано в умо-вах ктнко-лабораторного експерименту, у якому зад1яно 50 пац1ент1в, у яких за ортодонтичними та х1рурпчними показаннями були видалено всього 50 зуб1в, що р1вном1рно (по 10 у кожн1й функцюналь-но-топограф1чн1й груп1 зуб1в) розпод1лен1 для моде-лювання кар1озних порожнин р1зного класу за Бле-ком. Пюля видалення, зуби занурювали у 6% розчин перекису водню на 40 хв. Для пломбування сформо-ваних порожнин застосовували розроблений нами матер1ал «1_АТЕШХ», по заюнченню реставрац1йних робгт зуби ф1ксували у 3% розчин1 формал1ну впро-довж п'яти д1б, п1сля чого зразки запаковували у самопол1мер1зуючу пластмасу «Редонт 03». По за-к1нченню пол1меризац1! пластмаси, пщ водяним охолодженням виконували односторонн1 розпили, поверхню яких в подальшому шл1фували алмазни-ми ф1н1рами з зернистютю в1д 40,0 до 15,0 м1крон, пол1рували за допомогою пол1рувальних дисюв та щ1точок в режим! обробки з контрольованим тис-ком на поверхню. Пюля заюнчення шл1фовки, зразки фксували у площин1 спец1альних утримувач1в, як1 встановлювали в камеру растрового електронного м1кроскопа РЗМ 106-И (Зе!т1, Укра!на). Електро-нно-м1кроскоп1чне досл1дження об'ект1в виконували за умов прискорено! напруги до 20,0 кV та низькому вакуум! (напуск пов1тря в камер1 до досягнення тиску 15 20,0 Па) без напилення та у режим! вщображених електрон1в СОМРО.
Для ктьюсного анал1зу ультраструктурних показ-ник1в опрацьована система оц1нки кпшко-техноло-г1чно! ефективност1 (КТЕ) композиц1йного пломбувального матер1алу та, оск1льки безпосередньо його компонентна структура може визначати щтьнють фксаци пломби в1дносно твердих тканин зуба, у якост1 вщносних (стандартизуючих) величин обран1 компоненти пломбувального матер1алу. Методика
оцЫки вiдноситься до медицини, зокрема до стоматологи та технолопй застосування стоматолопчних пломбувальних/реставрацiйних матерiалiв при лку-ваннi дефектiв зубiв рiзного класу по Блеку, а також до попередження дефектiв лiкування клшко-техно-логiчного походження. В основу методики покладе-но задачу пiдвищення точност оцiнки КТЕ пломбу-вального матерiалу шляхом додаткового урахування ступеня крайового прилягання пломби. Задача ви-ршуеться тим, що оцiнку КТЕ пломбувального/рес-таврацiйного матерiалу виконують iз урахуванням вщносних розмiрiв крайового прилягання пломби на експериментальних ш^фах у порiвняннi з най-бiльшим перетином окремих видимих компоненпв пломбувального матерiалу з використанням спещ-ально! формули для розрахунку узагальненого по-казника клшко-технолопчно! ефективностi пломбувального матерiалу - ОПМ. Аналiз ультраструктури шлiфiв виконано при збтышены: 200Х, 600Х, 1200 X, 2000 X з урахуванням ультраструктурно! оцЫки внутрiшньоI фiксацií пломби та залежно вщ функц^ онального призначення, обсягу дефекту за Блеком i морфолопчно! площини зуба (з фотодокументуван-ням результатiв); результати доогмджень вносили до спецiально розроблено! первинно! форми. Ктькю-ний аналiз ультраструктурних показникiв внутрш-ньо! фксацм пломби до твердих тканин зуба виконано на ш^фах зубiв ^зних за топографieю та класом i об'емом реставрацiйних робiт).
Результати дослщжень та Ух обговорення. Ультраструктурний аналiз внутршньо! фксацм пломби до твердих тканин виконано залежно вщ обсягу вщновлення та морфо-функцiональних особли-
востей зуба. Внутрiшнe прилягання фкса^я пломби до твердих тканин центральних pi3^B характеризу-еться вiдносно високим рiвнем (табл. 1), який, залежно вщ виду твердих тканин, коливався у межах (0,65-0,76) од., достовiрно в^^знявся залежно вiд виду твердих тканин зуба (р<0,05) та в середньому становив: для емалi - (0,65±0,04) од., для дентину -(0,74±0,06) од.; у зон переходу «емаль - дентин» -(0,76±0,05) од. Залежно вiд класу вщновлюваного дефекту центрального рiзця виявлен вiдмiнностi у внутрiшнiй фiксацií пломби до емалк Так, при I-III класi вiдносний показник достовiрно не в^^знявся та становив (0,54+0,0!) од, тодi як при IV-V класах вiн був достовiрно (р<0,05) бтьшим - (0,76±0,0!) од, що свщчить про вiрогiдне погiршення внутрiшньоI фксацм пломби до емалi при зростанн обсягiв рес-таврацiI рiзцiв. При цьому, попршення внутрiшньо,i фiксацií пломби до емалi при V клаЫ, практично в 1,5 рази прше, нiж при I класi дефек^в. Ступiнь вну-трiшньоI фiксацii пломби до дентину також залежить вщ класу вщновлюваного дефекту центрального рiзця; при I-III класi вiдносний показник достовiр-но не вiдрiзнявся та становив (0,66±0,0i) од, тодi як при IV-V класах вщ був достовiрно (р<0,05 бiльшим (0,82+0,03) од, що свщчить про вiрогiдне попршення внутршньо! фiксацii пломби до дентину при зрос-таннi обсяпв реставрацiI рiзцiв. При цьому, попршення внутршньо! фксацм пломби до дентину при V клаЫ, практично в 1,2 рази прше, ыж при I клас дефектiв. Дослщження зони переходу «дентин-ема-лi-пломба» виявило, що лише при 1 клас дефекпв зберiгаeться такий же рiвень фiксацii, як i на денти-нi. Тодi як зi зростанням класу дефекпв - постiйно
Таблиця 1.
Функцюнально-топограф1чнй код (ВООЗ, 1990) показники Характеристика дефект1в зуб1в по Блеку Всього
1 клас n1 =10 II клас n1=10 III клас n1 =10 IV клас n1=10 V клас n1=10
11, 21 - центральш рiзцi LE 0,53±0,01 0,54±0,01 0,57± 0,01 0,68±0,01а 0,76± 0,01а 0,65± 0,04
ЬД 0,61±0,01 0,66±0,01 0,69± 0,02 0,72±0,03а 0,82± 0,03а 0,74± 0,06
Ln3 0,64±0,01 0,69±0,02а 0,72± 0,01а 0,71±0,03а 0,73± 0,04а 0,76± 0,05
14, 24 - премоляри LE 0,56±0,02 0,56±0,01 0,58± 0,02 0,63±0,01а 0,71 ± 0,02а 0,68± 0,03
ЬД 0,63±0,01 0,69±0,02 0,68± 0,03 0,70±0,03а 0,83± 0,04а 0,72± 0,07
U13 0,66±0,01 0,69±0,04 0,74± 0,02а 0,74±0,03а 0,75± 0,06а 0,75± 0,08
18,28 - моляри верхньо, щелепи LE 0,58±0,01 0,58±0,03 0,58± 0,01 0,64±0,02 0,75± 0,04а 0,67± 0,06
ЬД 0,65±0,01 0,71±0,02 0,72± 0,01 0,73±0,03 0,81 ± 0,05а 0,74± 0,07
Ln3 0,68±0,02 0,68±0,02 0,69± 0,01 0,75±0,04а 0,80± 0,05а 0,76± 0,09
38,48 - моляри нижньо, щелепи LE 0,62±0,01w 0,61±0,03w 0,64± 0,01 0,68±0,02а 0,77± 0,04а 0,69± 0,08
LД 0,68±0,02w 0,74±0,03 0,72± 0,04 0,74±0,04 0,86± 0,06а 0,76± 0,08
Ln3 0,71±0,02w 0,75±0,03 0,78± 0,03w 0,81±0,04aw 0,81 ± 0,06aw 0,79± 0,07
Всього по класам дефек™ 0,62±0,02 0,66±0,03 0,68±0,03 0,75± 0,02а 0,79± 0,04а 0,76± 0,03
Примпжа: а - достов1рна р1зниия з I класом при р<0,05 для в1дпов1дних тип1в зуб1в; w - достов1рна р1зниця у поршняннл з центральними р1зцями при р<0,05
К1льк1сна оц1нка внутр1шнього прилягання пломби залежно вщ функц1онального призначення, обсягу дефекту та анатом1чно'Г форми зуба
зростае i вiдстань внутрiшнього прилягання пломби, що може пояснюватися як рiзницею у фiзико-меха-нiчних властивостях трьох компонен^в (емаль, дентин, пломба), так i зростанням складност i впливу в процесi л^вання клiнiко-технологiчних факторiв.
Премоляри. Внутрiшнe прилягання - фкса^я пломби до твердих тканин премолярiв характеризу-еться вщносно високим рiвнем (табл. 1), який, за-лежно вiд виду твердих тканин, коливався у межах (0,68-0,75) од, достовiрно не вiдрiзнявся залежно вщ виду твердих тканин премолярiв (р>0,05) та в середньому становив: для емалi (0,68±0,03) од., для дентину - (0,73±0,07) од.; у зон переходу «емаль-дентин» ; (0,75±0,08) од. Залежно вiд класу вщнов-люваного дефекту премолярiв виявлен вiдмiнностi у внутрiшнiй фiксацií пломби до емалг Так, при 1-111 класах вiдносний показник достовiрно не в^^зняв-ся та становив (0,56±0,01) од, тодi як при ^^ класах вiн був достовiрно (р<0,05 бiльшим - (0,71 ±0,01) од, що свщчить про вiрогiдне попршення внутрш ньо! фiксацiI пломб до емалi премолярiв при зрос-танн обсягiв й реставрацiI. При цьому, попршення внутршньо! фiксацiI пломби до емалi при V класi, практично в 1,2 разiв гiрше, н!ж при I класi дефектiв.
Ступн внутрiшньоI фiксацií пломби до дентину також залежить вщ класу вщновлюваного дефекту премолярiв; при 1-Ш клас вiдносний показник до-стовiрно не в^^знявся та становив (0,69±0,02 од, тодi як при IV-V класах вш був достовiрно (р<0,05) бшьшим - (0,83±0,04) од., що свщчить про вiрогiдне погiршення внутрiшныоI фксацм пломби до дентину при зростанн обсягiв реставрацiI премолярiв.
При цьому, попршення внутршньо! фiксацií пломби до дентину при V клаЫ, практично в 1,32 рази прше, ыж при I класi дефектiв. Доогмдження зони переходу «дентин-емалы-пломба» виявило, що лише при 1-11 класах дефекпв збер^аеться стабшь-ний рiвены фксацм. Тодi як зi зростанням класу де-фектiв - зростае i вiдстаны внутрiшныого прилягання пломби (Ш-М клас - (0,74±0,02) ; V клас - (0,75±0,06) од ), що може пояснюватися як рiзницею у фiзико-механiчних властивостях трьох компонетчв (емаль, дентин, пломба), так i зростанням частоти клшко-
технолопчних факторiв, ускладнюючих процес рес-таврацм премолярiв.
Моляри верхньо! щелепи. Внутрiшне прилягання - фiксацiя пломби до твердих тканин молярiв верхньо! щелепи характеризуемся вiдносно високим рiвнем, який, залежно вiд виду твердих тканин, коливався у межах (0,67-0,76) достовiрно не вщ-рiзнявся залежно вiд виду твердих тканин молярiв верхньо! щелепи (р>0,05) в середньому становив: для емалi - (0,67±0,06), для дентину - (0,74±0,07) у зонi переходу «емаль-дентин» - (0,;76±0,09) од. Залежно вщ класу вiдновлювалыного дефекту молярiв верхньо! шелепи виявленi вiдмiнностi у внутршнм фiксацi! пломби до емалi. Так, при 1-^ класi вщнос-ний показник достовiрно не вiдрiзнявся та становив (0,58±0,03) од, тодi як при V клас вiд був достовiрно (р<0,05) бiлышим - (0,75+0,04) од, що свщчить про вiрогiдне попршення внутршньо! фiксацi! пломби до емалi молярiв верхньо! щелепи у разi значних об-сягiв !х реставрацi!. При цьому, погiршення внутрш-ньо! фiксацi! пломби до емалi при V класi, практично в 1,29 разiв гiрше, нiж при I клас дефектiв. Ступiны внутршньо! фiксацi! пломби до дентину також залежить вщ класу вщновлюваного дефекту молярiв верхньо! шелепи; при 1-^ класi вiдносний показник достовiрно не вiдрiзнявся та становив (0,71 ±0,01) од, тодi як при V клас вiн був достовiрно (р<0,05) бiлышим - (0,81 ±0,05) од, що свщчить про вiрогiдне попршення внутршньо! фiксацi! пломби до дентину при зростанн обсягiв реставраци молярiв верхньо! щелепи. При цьому, попршення внутршньо! фкса-цi! пломби до дентину при V клаЫ, практично в 1,24 рази прше, ыж при I клас дефекпв. Доотдження зони переходу «дентин-емаль-пломба» виявило, що лише при МИ класах дефекпв збер^аеться ста-бiлыний рiвены фiксацi!. Тодi як зi зростанням класу дефекпв - зростае i вщстань (р<0,05) внутрiшныого прилягання пломби (IV клас - (0,75±0,04) од; V клас -(0,80+0,05) од), що може пояснюватися як рiзницею у фiзико-механiчних властивостях трьох компонен-^в (емаль, дентин, пломба), так i зростанням частоти клшко-технолопчних факторiв, ускладнюючих процес реставрацi! молярiв верхньо! щелепи.
Таблиця 2.
Ультраструктурна оцшка вiдсутностi адгезиву на контактних площинах зуба
Контакты тканини Показники Характеристика дефекпв зуб1в по Блеку Всього
1 клас п,= 30 II клас п2= 30 III клас Пз=30 IV клас п4= 30 4 V клас п5= 30 п =150 заг
Пломба - емаль абс. 6 8 11 15 18 58
Р± т,% 20,0±7,3 26,7±8,1 36,7±8,8 50,0±9,1а 60,0±8,9а 38,7±4,0
Пломба - дентин абс. 2 3 9 11 14 39
Р± т, % 6,7 ±4,6 10,0 ±5,5 30,0±8,4" 36,7 ±8,7" 46,7 ±9,1в 26,0±3,6 в
Пломба - емаль-дентин абс. 9 10 13 17 16 65
Р± т, % 30,0±8,4 33,3±8,6 43,3±9,0 56,7 ±9,0 53,3 ±9,1 43,3±4,0
Всього абс. 16 21 33 43 58 162
Р± т, % 30,0±8,4 33,3±8,6 43,3±9,0 56,7±9,0 53,3±9,1 36,0±2,3
Примiтка: а — достов1рна р1зниия з I класом, в - у пор1внянн1 «емаль-пломба»; при р<0,05
Моляри нижньо! щелепи. Внутрiшнe приляган-ня - фiксацiя пломби до твердих тканин молярiв нижньо! шелепи характеризуеться вiдносно висо-ким рiвнем, який, залежно вiд виду твердих тканин, коливався у межах (0,69-0,79) од, достовiрно не вщ-рiзнявся залежно вiд виду твердих тканин молярiв нижньо! щелепи (р>0,05) та в середньому становив: для емалi - (0,69±0,08) од., для дентину - (0,76±0,08) од.; у зон переходу «емаль-дентин» - (0,79+0,07) од. Залежно вщ класу вiдновлюваного дефекту мо-лярiв нижньо! щелепи виявлен вiдмiнностi у вну-трiшнiй фксаци пломби до емалi. Так, при 1-111 клас вiдносний показник достовiрно не вiдрiзнявся та становив (0,62+0,01) од, тодi як при ^^ класах вiн був достовiрно (р<0,05) бiльшим - до (0,77±0,04) од, що свiдчить про вiрогiдне попршення внутрш-ньо! фiксацi! пломби до емалi молярiв нижньо! щелепи у разi значних обсягiв !х реставрацi!. При цьому, погiршення внутршньо! фiксацi! пломби до емалi при V клаЫ, практично в 1,25 рази прше, нiж при 1-111 класах дефекпв. Ступiнь внутрiшньо! фксацп пломби до дентину також залежить вщ класу вщновлюва-ного дефекту молярiв нижньо!; при 1-М класi вщнос-ний показник достовiрно не вiдрiзнявся та становив (0,72±0,04) од, тодi як при V клас вiн був достовiрно (р<0,05) бiльшим - (0,86±0,06) од, що свщчить про вiрогiдне погiршення внутршньо! фiксацi! пломби до дентину при зростанн обсягiв реставрацi! молярiв нижньо! щелепи. При цьому, попршення внутршньо! фксацп пломби до дентину при V клаЫ, практично в 1,26 рази прше, ыж при I клас дефек^в.
Дослiдження зони переходу «дентин-емаль-пломба» виявило, що лише при МИ класах дефек-^в зберiгаеться стабiльний рiвень фiксацi!. Тодi як зi зростанням класу дефек^в - зростае i вiдстань (р<0,05) внутрiшнього прилягання пломби (IV клас -(0,81+0,04) од; V клас - (0,81 ±0,06) од ), що може пояснюватися як рiзницею у фiзико-механiчних властивостях трьох компонен^в (емаль, дентин,
пломба), так i зростанням частоти клшко-техноло-пчних факторiв, ускладнюючих процес реставрацп молярiв нижньо! щелепи.
Узагальнення ультраструктурних стввщно-шень внутрiшньо! системи фiксацi!: твердi тканини зуба - пломба. В процес ультраструктурного ана-лiзу фiксацi! пломби з твердими тканинами, залежно вщ обсягу вiдновлення та морфi - функцюналь-них особливостей зубiв, виявленi закономiрностi змiн вiдносного показника внутршнього прилягання пломби до дентину, емалi та у перехщнм зонi: емаль-дентин-пломбi. Кiлькiсний аналiз цих зако-номiрностей в узагальненому виглядi свiдчить про можливий взаемозв'язок мiж об'емом реставрацi! (по Блеку) та показниками щтьност внутрiшнього прилягання кра!в пломби. При цьому, виходячи з сутност показника Д1_- та розрахувавши його стан-дартизованi значення (вщносно вiдповiдних значень I класу) для кожного iз класiв реставрацi! та титв зубiв можна дiйти висновку, що зменшення вщнос-но! щтьност внутрiшньо! прилягання пломби у най-бiльшiй мiрi мае мiсце мiж емаллю центральних рiз-цiв (ступшь прилягання зменшуеться в 1,4 рази) та пломбою. На другому ранговому мюц за ступенем зменшення вщносно! щтьност прилягання: дентин центральних рiзцiв - пломба. У найменшiй мiрi при зростаннi об'ему реставрацi! змшюеться щiльнiсть фiксацi! перехiдно! зони центральних рiзцiв та пре-молярiв (в 1,15 рази).
1з 16 аналiзованих варiантiв внутрiшнього мiж-площинного прилягання пломби, найменшою щiльнiстю (Д1_=тах) характеризуеться зона переходу емаль-дентин-пломба в молярах (становить 0,79±0,07 од.), що свщчить про найбтьшу вразли-вють щодо порушень внутрiшньо! фiксацi! пломби. Вщповщно, найбiльша щiльнiсть !! прилягання (Д1_=т1п) - мiж емаллю та пломбою в премолярах (становить 0,65+0,1 од.). Отже, при виконанн плом-бування, ультраструктурна вiдстань мiж площинами
Таблиця З.
Частота ультраструктурних змш зуба на межi «пломба-внутршня морфологiчна площина» залежно вiд обсягiв реставрацГГ
1нпбування кисню м1ж поверхнями показники Характеристика дефеючв зуб1в по Блеку Всього пзаг=150
1 клас п 1 = 30 II клас п2=30 III клас пз= 30 IV клас п4= 30 4 V клас п5= 30
пломба - емаль абс. 3 3 4 3 5 18
Р± т,% 10,0±5,5 10,0±5,5 13,3±6,2 10,0±5,5 16,7±6,8 12,0±2,7
пломба -дентин абс. 1 2 1 3 5 12
Р± т,% 3,3±3,3 6,7±4,6 3,3 ±3,3 10,0±5,5 16,7±6,8 8,0±2,2
пломба - емаль-дентин абс. 1 1 3 3 8
Р± т, % 3,3±3,3 3,3±3,3 10,0±5,5 10,0±5,5 5,3±1,8
м1ж прошарками пломби абс. 1 3 3 6 5 18
Р± т, % 3,3 ±3,3 10,0 ±5,5 10.0 ±5,5 20,0±7,3 16,7 ±6,8 12,0±2,7
Всього абс. 5 9 9 15 18 56
Р± т, % 4,2±1,8 7,5±2,4 7,5±2,4 12,5±3,0 15,0±3,3а 9,3±1,2
Примiтка: е - достов1рна р1зниия з I класом, в - у пор1внянн1 емаль - дентин при р<0,05
коливаеться у межах 0,65-0,79 максимального перетину найбшьшого складника пломбувального ма-терiалу, що i визначае клшко-технолопчы вимоги до подалышого удосконалення технолопчного застосу-вання та пщвищення якостi пломбувалыних матерiа-лiв i процесу лiкування у цiлому.
ОцЫка клiнiко-технологiчноI якостi внутрiшныоI фiксацií пломби. Улытраструктурний аналiз якiсних ознак фксацм пломби виконано залежно вiд об-сягiв реставрацiI (класи по Блеку) за результатами: визначення частоти вщсутност адгезивного матерiалу на контактних що шинах вiдновленого зуба, випадками пщвишено! iнтенсивностi Ыпбу-вання кисню мiж площинами твердих тканин-плом-би та безпосередньо - мiж прошарками пломби, а також - частотою порушення II гомогенностi (ультраструктурно- «холодцеподiбний субстрат»). Це дозволило узагальнити базовi клiнiко-технологiчi дефекти пломбування та дати 1м кшькюну характеристику з урахуванням об'ему та топографи рестав-рацiI.
Частота вiдсутностi ознак адгези (табл. 2) у мiжплощинному просторi у (36,0±2,3)% та до-стовiрно рiдший мiж лощиною пломби та дентину -у (26,0+3,6)% локалiзованих зон фксацм, тодi як на розподiлi лощин пломба - емаль та у перехiднiй зонi трьох площин (емаль-дентин-пломба) - достовiрно частше (р<0,05) був вiдсутнiй адгезив (вщповщ-но - у (38,7±4,0)% та (43,3±4,0)% випадках). Слiд зазначити, що залежно вщ об'ему реставрацiI до-стовiрно зростала частота р<0,05) ^е! ознаки: при I класi - (30,0±8,4)%, II класi - (43,3±9,0)%, V класi -(53,3±9,1)% аналiзованих зон.
Звичайно, ультраструктурна оцiнка вщсутност ознак адгезiI, оскiлыки вона е якюною за технологiею отримання Ыформаци, може включати систематич-ну помилку. Однак, ця систематична помилка, навить у разi II присутностi, як вщомо, не впливае на виявле-ну основну закономiрнiсты - зростання ютоти вщсут-ностi адгезивного матерiалу зi зростанням об'ему
реставрацiI та, вщповщно, пояснюеться клЫко-тех-нологiчними особливостями процесу пломбування. Вщзначимо, що договiрнi вiдмiнностi у частотi цiе I ознаки отриман переважно при об'емах реставраци у IV та класах, що може свщчити на вплив процесу полiмеризацiI на якiсты адгезiI. Важливою ознакою клiнiко-технологiчноI якостi реставрацiI е недостат-ньо повне витiснення кисню в процес виконання технологiI постановки пломби.
Це стосуеться, як мiжплощинного простору мiж пломбою та твердими тканинами зуба, так власне мiжплощинного простору мiж прошарками пломби. Частота наявност ультраструктурних знак шп-бування кисню (табл. З) у мiжплощиному просторi виявлена у (9,3±1,2)% аналiзованих зон фiксацiI та достовiрно частiше мiж площинами «пломба-емаль» та у прошарках пломби - (12,0±2,7)%, тодi як у зонi перетину трьох площин достовiрно (р<0,05) менша та становить (5,3±1,8)%. Аналiз частоти ще'| ознаки залежно вiд об'ему реставраци виявив, що зростання частоти випадюв шпбування кисню мiж площинами достовiрно зростае (р<0,05) при IV та V класах; сягаючи, вщповщно (12,5±3,0)% та (15,0+3,3)%.
Наведене свщчить про наявнiсты резервiв удосконалення як клiнiко-технологiчних властивостей пломбувального матерiалу, так i полтшення техно-логiI «пошарового притирання» у разi значних об-сягiв реставраци, осктьки саме iнгiбування кисню у мiжплощинному просторi «пломба-твердi тканини зуба» е ультраморфолопчним iндикатором надм-ност реставрацiI зуба.
Окремо слiд зазначити, що частота ультраструктурних ознак шпбування кисню при МИ класах зна-ходилась на межi мiнiмалыноI статистично^ вiро-гiдностi, що свщчить про можливють усунення цих дефек^в при клiнiчному застосуваннi пломбувального матерiалу.
Аналiз частоти технологiчних дефекпв (за озна-ками порушення ультраструктури пломби) залежно вiд обсягу реставраци зуба виконано iз урахуванням
Таблиця 4.
Частота технолопчних дефектiв (за ознаками порушення ультраструктури пломби)
залежно вщ обсягу реставрацГГ зуба
Розташування холодцепод1бно'Г структури пломби 5 * и Характеристика дефект1в зуб1в по Блеку
з а * о п 1 клас п 1 = 30 II клас п2=30 III клас п3= 30 IV клас п = 4 30 V клас п5= 30 пзаг=150
Зовшшшй край шл1фа абс. 1 1
Р±т,% 3,3±3,3 0,7±0,7
абс. 1 2 2 4 9
в центр! пломби Р±т,% 3,3 ±3,3 6,7 ±4,6 6,7±4,6 13,3±6,2 6,0±1,9
внутр1шн1й край абс. 1 1 2 4 6 14
шл1фа Р±т, % 3,3±3,3 3,3±3,3 6,7±4,6 13,3±6,2 20,0±7,3 9,3±2,9
Всього абс. 1 2 4 6 11 24
Р±т, % 1,1±1,1 2,2±2,6 4,4±2,2 6,7±2,6 12,2±3,5 5,3±1,1
Примггка: 6 - достов1рна р1зниия з I класом, ™ - у поршняннл емаль - дентин при р<0,05
особливостей процедури полiмеризацi! матерiалу, зокрема при експеримент забезпечено виконання стандартизовано! процедури його затвердження.
Виявлено (табл. 4), що частота формування «холодцеподiбноl» внутршньо! структури» пломби мала мюце у (5,3± 1,1)% та коливалась у межах вщ (0,7±0,7)% (зовышнм край шлiфа при V клаЫ) до (9,3±2,9)% (внутрiшнiй край ш^фа) аналiзованих ко-ординатних зон пломби, включаючи наявнiсть цього дефекту, переважно на внутршньому краю шлiфа (у зон контакту пломби з дентином) - у (9,3±2,9)% аналiзованих координатнихзон.
В цтому, вiрогiднiсть ознак порушення ультра-структури пломби вщ I до V класу зростае в 8-10 разiв, що потребуе особливо! уваги по виконанню технологi! полiмеризацi!, насамперед при значних об'емах реставраци зуба.
Отже, виконаний аналiз ультраструктурних ознак порушення внутрiшньо! фiксацi! пломби стосовно твердих тканин зуба та ознак розшарування про-шарюв пломби дозволяе акцентувати на наявнос-т потенцiйних можливостей удосконалення якостi реставрацмного лiкування за рахунок клiнiчно! та технолопчно!складових.
Висновки
1. За результатами ультраструктурного ана-лiзу особливостей внутршньо! фiксацi! пломби до твердих тканин рiзних груп зубiв дослщжено клЫко-технологiчну ефективнiсть застосування вггчизняно-го гiбридного пломбувального матерiалу. Подальше удосконалення стоматолопчних матерiалiв та технолога вiдновного лiкування пацiентiв потребуе ви-вчення стоматологiчних матерiалiв, аналiзу законо-мiрностей змiн у процес практичного застосування та урахування цих властивостей в системi клiнiчного моыторингу; це у повнiй мiрi задовольняе сучасн вимоги щодо забезпечення якостг
2. У дослiдженнi, враховуючи дан щодо ф^ зично-механiчних властивостей та базуючись на результатах власних клЫко-технолопчних (лабора-торних) випробувань виконано: ультраструктурний аналiз внутрiшньо! фiксацi! пломби до твердих тканин, дана клЫко-технолопчна оцшка якостi внутрш-ньо! фксаци пломби та наведенi результати лабора-торних експериментiв.
3. Для юлькюного аналiзу ультраструктурних вiзникiв опрацьована система оцЫки клшко-техно-
логiчно! ефективностi пломбувального матерiалу та оскiльки безпосередньо його композитна структура може визначати щтьнють фксацп пломби вiдносно твердих тканин зуба, у якост вiдносних (стандарти-зуючих) величин обранi компоненти композитного матерiалу.
4. Центральнi рiзцi. Доведено, що ступшь внутрiшньо! фiксацi! пломби до дентину залежить вщ класу вщновлюваного дефекту центрального рiзця; при 1-111 клас вiдносний показник достовiрно не вiдрiзнявся та становив >6±0,01 од, тодi як при IV-V класах вiн був достовiрно (р<0,05) бiльшим -(0,82±0,03) од, свщчить про вiрогiдне погiршення внутрiшньо! фксаци пломби до дентину при зрос-таннi обсягiв реставрацi! рiзцiв, що може поясню-ватися як рiзницею у фiзико-механiчних властивос-тях трьох компонен^в (емаль, дентин, пломба, так i зростанням складностi i впливу в процес лiкування клiнiко-технологiчних факторiв.
5. Премоляри. Внутрiшне прилягання - фксаци пломби до твердих тканин премолярiв харакери-зуеться вiдносно високим рiвнем, який, залежно вiд виду твердих тканин, коливався у межах (0,680,75) од, достовiрно не в^^знявся залежно вiд виду твердих тканин (р>0,05) та становив: для емалi -(0,68±0,03) од., для дентину - (0,73+0,07) од.; у зон переходу «емаль-дентин» - (0,75+0,08) од. Залежно вщ класу вщновлюваного дефекту премолярiв вияв-ленi вщмшност у фiксацi! пломби до емалг
6. Моляри. Внутрiшне прилягання - фксаци пломби до твердих тканин молярiв верхньо! щелепи характеризуеться вщносно високим рiвнем, який, залежно вщ виду твердих тканин, коливався у межах (0,67-0,76) од, достовiрно не вiдрiзнявся залежно вiд виду твердих тканин молярiв верхньо! щелепи (р>0,05) та в середньому становив: для емалi -(0,67+0,06) од., для дентину - (0,74+0,07) од.; у зон переходу «емаль-дентин» - (0,76±0,09) од. Внутрш-не прилягання - фкса^я пломби до твердих тканин молярiв нижньо! щелепи характеризуеться вщносно високим рiвнем.
Перспективи подальших досл1джень пов'яза-нi з вивченням ефективност клiнiчного застосування нового мiкрогiбридного пломбувального матер^ алу при рiзних класах карiозних порожнин по Блеку.
Лiтература
1. Белоусов Ю. Б. Эстетические принципы проведения клинических исследований: избранные материалы руководства «Планирование и проведение клинических исследований лекарственных средств» / Ю. Б. Белоусов // УкраУнський медич-ний часопис. - 2001.№4. C. 59-65.
2. Белоусов Ю. Б. Типове Положення про ком^ю з питань етики, з урахуванням норм, яю застосовуються у мiжнароднiй практик - правил GCP 1СН принципiв Гельсiнськоi декларацп / за ред. Ю. Б. Белоусова // Планування та проведення клЫчних до^джень лiкарських засобiв. - 2000.
3. Бшобородов С. М. Планирование клинического исследования / С. М. Бшобородов // Проблемы репродукции. - 2003. -
№3. - С.6 -10.
4. Бокерия Л. А. Систематические обзоры, метанализ и проблемы стандартизации в здравоохранении / Л. А. Бокерия, И. Н. Ступаков, И. В. Самородская // Анналы хирургии. - 2000. - №3. - С.74.
5. Глацид П. Применение результатов клинических испытаний и систематических обзоров в клинической практике / П. Гла-цид, Г. Х. Гайатт, А. Л. Дане // Международный журнал медицинской практики. - 2002. - №3. - С. 11-14.
6. Кузнецов О. Ю. Использование принципов доказательной медицины при создании клинических рекомендаций для врачей общей практики / О. Ю. Кузнецов, Е. В. Фролова, А. Г. Андрианов, Я. В. Малишкова // Росс. семейн. врач. - 2000. - №2. -С.47 - 48.
7. Куцевляк В. Ф. Результати клЫчного застосування г1бридного композитного матер1алу «КРОМЛАЙТ-2» / В. Ф. Куцевляк, Л. М. Карпець // Вюник стоматологи, 2005. - №2. - С.37 - 39.
8. Педаченко 6. Г. Стандартизац1я медичноУ практики: проблеми та перспективи розвитку / 6. Г. Педаченко., А. В. Морозов, А. В. Степаненко, А. П. Гук // Журнал АМН Укра:ни. - 2002. - Т. 8. - № 1. - С. 153-163.
9. Фейгин В. Л. Основы метанализа: теория и практика / В. Л. Фейгин // Междунар. журн. мед. практики. - 1999. №7. С.7-13.
УДК 616.314-74:615.462
КЛ1Н1КО-ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ПОЛ1ПШЕННЯ КРАбВОТ Ф1КСАЦП ПЛОМБИ ТА ЯКОСТ1 В1ДНОВНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦЮНТ1В З КАР1ОЗНИМИ ПОРОЖНИНАМИ Р1ЗНИХ КЛАС1В
Бiрюкова М. М.
Резюме. У дослiдженнi, враховуючи данi щодо фiзико-механiчних властивостей та базуючись на результат власних клiнiко-технологiчних (лабораторних) випробувань виконано: ультраструктурний аналiз вну-трiшньоI фiксацií пломби до твердих тканин залежно вщ обсягу вщновлення та морфо-функцiональних осо-бливостей зуба, дана кгмнко-технолопчна оцiнка якостi внутршньо! фiксацiI пломби та наведенi результати лабораторних експеримен^в, з метою профилактики мiкробноI колонiзацiI (in vitro) поверхн пломбувального матерiалу Latelux карieсогениими мiкроорганiзмами.
Ключовi слова: стоматологiя, пломбувальнi матерiали, карieс.
УДК 616.314-74:615.462
КЛИНИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ УЛУЧШЕНИЕ КРАЕВОЙ ФИКСАЦИИ ПЛОМБЫ И КАЧЕСТВА ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С КАРИОЗНЫМИ ПОЛОСТЯМИ РАЗЛИЧНЫХ КЛАССОВ
Бирюкова М. М.
Резюме. В исследовании, учитывая данные относительно физико-механических свойств и базируясь на результатах собственных клинико-технологических (лабораторных) испытаний выполнено: ультраструктурный анализ внутренней фиксации пломбы к твердым тканям в зависимости от объема возобновления и морфо-функциональных особенностей зуба, дана клинико-технологическая оценка качества внутренней фиксации пломбы и приведены результаты лабораторных экспериментов, с целью профилактики микробной колонизации (in vitro) поверхности пломбировочного материала Latelux кариесогенными микроорганизмами.
Ключевые слова: стоматология, пломбировочние материали, кариес.
UDC 616.314-74:615.462
CLINICAL AND TECHNOLOGICAL CONDITIONS OF MARGINAL FIXATION IMPROVEMENT OF THE FILLING AND QUALITY OF RESTORATIVE TREATMENT OF PATIENTS WITH CARIOUS CAVITIES OF DIFFERENT CLASSES
Biryukova N. M.
Abstract. Ultrastructural analysis of internal filling fixation to the hard tissues, depending on the restoration extent and morphofunctional tooth characteristics was performed, taking into account data of physical and mechanical properties. Analysis is based on the results of clinical and technological (laboratory) tests. Clinical and technological evaluation of the quality of filling internal fixation was done and the results of laboratory experiments were introduced to prevent microbial colonization (in vitro) of the surface of Latelux filling material by cariogenic microorganisms.
The aim of the research was to examine the peculiarities and preconditions of the marginal improvement of fixation and restoration quality with the applying of the new domestic micro-hybrid filling material for direct restoration of carious cavities of different classes.
The research results and their discussion. Ultrastructural analysis of internal fixation of the filling to the hard tissues was made depending on the extent of restoration and morphofunctional features of the tooth. Internal fitting fixation of the filling to the hard tissues of the central incisors is characterized by a relatively high level, which, depending on the type of hard tissues, ranged (0,65-0,76) units, differed significantly depending on the type of tooth hard tissues (p<0.05) and averaged: for enamel - (0,65±0,04) units, for the dentin - (0,74±0,06) units; in the zone of transition «enamel-dentin» - (0,76±0,05) units.
The analysis of ultrastructural signs of disturbance of the filling internal fixation to the tooth hard tissues and signs of filling layering allows to focus on the potential opportunities to improve the quality of restorative treatment due to the clinical and technological components. According to the results of ultrastructural analysis of internal fixation peculiarities of the filling to the hard tissues of different groups of teeth, clinical and technological efficiency of the usage of domestic hybrid filling material was studied. Further improvement of dental materials and technologies of restorative treatment of patients requires study of dental materials, analysis of regularities of variations in the practical process of application and consideration of these properties in the system of clinical monitoring; this fully meets the modern requirements for quality assurance.
The central incisors. The dependence of degree of filling internal fixation to dentin on the class of the restored defect of the central incisor was proved; in I-III class relative index did not differ significantly and was >6±0,01) units,
while in the IV-V classes was significantly (p<0.05) more - (0,82±0,03) units, that indicates deterioration in the internal fixation of the filling to the dentin under the growth of incisors restoration extent, which could be explained by the difference in physical and mechanical properties of three components (enamel, dentin, filling), and also by the complexity increase and influence of clinical and technological factors in the process of treatment.
Premolars. Internal fitting fixation of the filling to the hard tissues of premolars is characterized by relatively high level, which, depending on the type of hard tissues, ranged (0,68-0,75) units and did not differ significantly depending on the type of hard tissues (p>0.05) and amounted to: for enamel - (0,68±0,03) units, for the dentin -(0,73+0,07) units; in the zone of transition "enamel-dentin" - (0,75+0,08) units. Differences in fixation of filling to enamel, that depend on the class of the restorative defect of premolars were revealed.
Molars. Internal fitting fixation of the filling to the hard tissues of the upper jaw molars is characterized by a relatively high level, which, depending on the type of hard tissues, ranged (0,67-0,76) units, did not differ significantly depending on the type of hard tissues of the upper jaw molars (p>0.05) and averaged: for enamel - (0,67+0,06) units, for the dentin - (0,74+0,07) units; in the zone of transition "enamel-dentin" - (0,76±0,09) units. Internal fitting fixation of the filling to the hard tissues of the lower jaw molars is characterized by a relatively high level.
Keywords: stomatology, filling materials, caries.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 24.09.2015 р.
