CC BY
10
УДК 303.722.4:334.72
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41) .191-196
Вжтор Уткт
астрант ORCID 0000-0003-4087-686X
e-mail: lazd77@gmail.com,
Ыститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ПЕРЕДУМОВИ, МОДЕЛ1 ТА СТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРНИХ ОБ'вДНАНЬ
Постановка проблеми. Проблема тдвищення кон-курентоспроможноси нацiонапьних товаровиробниюв та !х адаптащя до умов сучасного бiзнес-середовища залежить вiд того, наскшьки буде забезпечена модель тдтримки та розвитку сучасних кластерних структур та систем мiжкластерно! взаемоди бiзнес-мереж [1, с. 5-15].
З шшого боку, процес розвитку кластерних систем мае враховувати особливосп дiяльностi окремих галузей, в яких працюють учасники кластеру, з метою забезпечення позитивних результата дiяльностi, зрос-тання експортно! привабливостi продукцп, i веде до економiчного розвитку регiону.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Проблемами створення i розвитку структури промислових кластерних об'еднань, як найбшьш ефективно! форми забезпечення конкурентоздатносп, займались так! економiсти: М. Макаренко, О. Папковська, Л. Левков-ська, В. Ляшенко, О. Мазур, В. Мельничук, М. Портер, С. Сщак, С. Соколенко, В. Федоренко.
Роль i сутнiсть кластерних формувань дослщжу-вали украшсью науковщ М. Войнаренко [2], Е. Кара-петян [3], Л. Некрасова, С. Попенко [4].
В напрямку теорп зацiкавлених сторiн кластернi iнiцiативи дослщжували Р. Акофф, Т. Дональдсон, Л. Ольштедт, Л. Престон, Е. Ренман, Р. Фрiман. Баланс штереав у цiй теорп розумiеться як наявшсть спшьних передумов для ствпращ та вiдсутнiсть конф-лiктних протирiч.
Постановка завдання. Сучаснi кластернi об'ед-нання будь-яко! оргашзацшно-правово! форми е вщ-критими структурами.
На вiдмiну вiд бiзнес-об'еднань, яю нацiленi на вiдстоювання спшьних бiзнес-iнтересiв, кластери ставлять за мету налагодження господарсько! коопераций, залучення iнновацiйних технологiй та сприяння конкурентоспроможноси як на внутрiшнiх, так i на зовнiшнiй ринках.
Кластернi шщативи, базуючись на певних пере-думовах, сприяють з'явленню кластерних форм моделей та структур i складаються з послiдовних проектних етапiв.
У середиш 70-х роив Р. Акофф запропонував теорж> зацiкавлених сторiн [5]. Защкавлених в спшь-них активностях, вш групував на внутрiшнiх (ме-неджери, працiвники) i зовнiшнiх (замовники, спожи-вачi, постачальники, органи влади, iнвестори, креди-тори). Дослiджуючи тдприемства в якостi взаемо-пов'язаних систем, вш пропонував перелаштувати ос-новш iнститути i налагодити ефективну взаемодж» «за-цiкавлених оетб».
Продовжуючи дослщження iнiцiаторiв за цiею теорiею Р. Фримен вводить поняття стейкхолдер (з
англ. stakeholder — «защкавлена сторона»). BiH запропонував представлення зовншнього i внутрiшнього оточення пiдприeмства як сукупшсть сторiн, яю е за-цiкавленими в дiяльностi i умови яких мають братися до уваги i задовольнятися менеджерами як офщшними представниками пiдприeмства [6, с. 201].
Найбшьш зацiкавленими кластерними шщато-рами е стейкхолдери кластера. Iдентифiкацiя значущо-стi стейкхолдерiв для кластерно! моделi була представлена Р. Мггчеллом, В. Ейглом i Д. Вудом. За допомо-гою !хньо! моделi можна отримати кiлькiснi показники пор!вняльно! важливостi iнтересiв зацiкавлених сто-рш. Кожен стейкхолдер характеризуеться певними ви-мiрюваними властивостями залежно вiд прояву впливу на пiдприeмство (power), законносп (legitimacy) i тер-мшовосп вимог (urgency) [7, с. 861].
На мунщипальному рiвнi кластерними шщато-рами е мiсцевi органи виконавчо! та законодавчо! влади, агенщ! регюнального розвитку (наприклад, агенцiя розвитку Дшпра), проeктнi офiси та iншi ш-ститути розвитку регiону.
На макроекономiчному рiвнi кластерними шщь аторами е професшш спiвтовариства пiдприeмцiв, ре-гюнальш або спецiалiзованi асощацп.
Biдомий економют П. Дойль у своему дослщ-женнi мотивiв зацiкавлених сторiн стверджуе, що !х iнтереси не мають виходити за межi зони толерантности як сфери ефективностi господарсько! дiяльностi [8, с. 348].
Виклад основного матерiалу. Кластерна дiяльнiсть мае ушкальну формулу вирiшення ще! проблеми формуе так звану win-win залежшсть. Тобто кластерна модель забезпечуе системне задоволення штереетв рiзних контрагентiв (виробниюв, споживачiв, поста-чальниюв, кредиторiв, влади, громади). Не мае вщбу-ватися задоволення штереетв одних сторiн за рахунок ^норування iнтересiв iнших сторш.
Пiд зацiкавленими сторонами в кластерному об'еднанш в даному дослiдженнi розумieться сукуп-нiсть сторiн зi спшьними iнтересами, яю формують рiзнi групи, установи, оргашзацп, заклади, iнститути (неформальш та формальнi), прямо або опосередко-вано беруть участь у кластерному об'еднанш. По вщ-ношенню до кластеру це можуть бути виробники, по-стачальники, громада, осв^нш заклад, наукова уста-нова тощо.
1снують певнi передумови для шщащ! створення кластерно! системи, як зумовлюють його економжо-правову форму та функцюнальну структуру.
Регюнальт передумови. Одним iз прiоритетних критерпв формування кластеру е регюнальна приваб-ливють територп, на яку впливають так! фактори: гео-
графiчнi, клiматичнi, економiчнi, технологiчнi, поль тичнi, iнфраструктурнi тощо.
Виробничi передумови. Для виробничого пщприем-ства важливою передумовою е фактор постачання i фактор збуту. Прискорення постачання i полегшення доступу до сировинних ресуретв — ключовi фактори для зростання виробничих показниюв. Процес клас-теризацп може прискоритися шляхом зближення тех-нологiй промислових тдприемств та представниюв iнших економiчних галузей, яке спонукае !х до синер-гетично! спiвпрацi. Пiдвищення ефективностi збуту досягаеться шляхом встановлення стiйких лопстичних зв'язюв i використання елементiв так звано! шершго-во! економiки (економiки спального споживання).
Оргатзацшт передумови. Ефективна взаемодiя й оптимальне забезпечення функцюнування мiжгалузе-вих зв'язюв створюе передумови для синергетичного ефекту i досягнення загальних стратегiчних цшей. Крiм того оргатзацшт передумови формування кластера передбачають наявнiсть органiзацiйно'i структури i професiйно'i дисциплiни. Вiдомий англiйський маркетолог Девiд Ог1™ зазначав: «Я вщдаю перевагу ор-ганiзованостi, що йде рука об руку зi знаниям, н1ж хаос, що росте з незнання» [9].
Науково-тновацшт передумови. Залучення до кластеру наукових установ приводить до активiзацii iнновацiйно'i дiяльностi пiдприемств-учасникiв кластеру. В свою чергу, науковi установи виконуючи кон-кретнi дослiдження цшьового характеру досягають ефективностi за рахунок комерцiалiзацii наукових розробок. Це мотивуе процес наукового пошуку на до-сягнення результату, зменшуе витрати на впровад-ження шновацш i робить наукову установу защкавле-ною стороною, як учасника кластеру.
Освiтньо-науковi передумови. Ефект кластерно! системи посилюеться, якщо в структурi юнуе освiтнiй партнер з позитивним високим рейтинговим показни-ком i кращими практиками в цш сферi. Передбача-еться залучення утверситепв та iнших навчальних за-кладiв в якостi учасниюв кластера по вiдповiдним регiонам. Для цього в утверситетах створюються Центри 4.0 та DIHs.
Процес розвитку кластерiв е динамiчним явищем i специфiчним iнструментом iнновацiйно'i полiтики держави на локальному рiвнi. Всi передумови визна-чають послiдовнi етапи процесу розвитку кластерiв на певнiй територп. Формально передумови визначають мотив i першопричину створення кластерiв, яю можна згрупувати в три основнi групи:
1. Створення нових кластерних систем шщатив-ними групами, вiдповiдно до територiальних особли-востей i смарт-спецiалiзацii регiонiв.
2. Розвиток вже юнуючих кластерiв, яю мають досвiд i пiдкреслюють сильнi сторони регiонiв.
3. Пiдтримання кластерного об'еднання пщпри-емств, оргатзацш та установ вздовж ланцюга додано! вартосп (замiсть секторальних асощацш).
Структура та форма кластерних систем залежать вiд органiзацiйних моделей. Структурнi моделi зале-жать вiд кiлькостi та функцюнальних ознак учасниюв кластера.
Протокластер складаеться з деюлькох основних тдприемств, яю концентрують рiзнi види ресуретв (людськi, природнi, виробничi), та супуттх учасниюв (бiльше 10), пов'язаних м1ж собою економiчними вiд-носинами (рис. 1).
о о
о
Бiзнес
Громадсью органiзацi! Науковi та освiтнi установи Органи влади
Рис. 1. Протокластерна модель
Моноцентричний кластер мае яюрне велике щд-приемство i стiйкi комунiкацiйнi зв'язки м1ж учасни-ками, яю зберiгають лiнiйний характер шновацшно!
дiяльностi та залежить вщ державно1 дiяльностi (рис. 2).
Бiзнес
Громадсью оргашзацп
Науковi та освiтнi установи
Органи влади Економiчнi зв'язки
Рис. 2. Моноцентрична кластерна модель
Полщентричний кластер формуеться шляхом фо- операщя i спецiапiзацiя концентруеться на базi взае-кусування шфраструктури навколо декшькох рiвно- мовигiдних кейав та взаемоузгоджених дiях. Кластер важних центрiв (3) активного розвитку шновацш. Ко- постае цiлiсною економiчною системою з мехашзмами
саморозвитку i самореатзацп (рис. 3).
0- Бiзнес
п- Громадськ! органiзацi!
о- Науковi та освiтнi установи
Органи влади
- Економiчнi зв'язки
Рис. 3. Полщентрична кластерна модель
О
о
о
Поступове нарощування конкурентних переваг i ланцюгiв додано! вартосп, активiзацiя iнновацiйноï та зовнiшньоекономiчноï дiяльностi перетворюе поль центричний кластер в штегровану систему. Пдви-щення мобшьносп ресурсiв та учасниюв кластерних систем, штернацюн^зацш кластерних iнiцiатив сприяе формуванню великих глобальних мегакластерiв.
Аналiз свггово1 практики свiдчить про iснування трьох типiв органiзацiйних структур кластерно'1 поль тики: спецiалiзований, матричний, «одне вiкно».
Спецiалiзований тип кластерно! полiтики характеризуемся наявнiстю одного уповноваженого суб'ек-та публiчного управлiння, який виконуе функцп концентраций дiяльностi, розподшу ресурсiв, прийняття рь шень. Згщно з постановою КМУ вiд 11.02.2016 р. № 258 «Про затвердження типового положення про агенщю регюнального розвитку» комушкацп уповноваженого органу мюцево! виконавчо! влади (департамент, управлшня, вщдш) з кластерами здшснюеться через експертний орган — агенщю. До функцш агенщ! належить мониторинг ринку, оцiнка бiзнесу, аналiз ш-весторiв (рис. 4).
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ
(департамент, управлшня, вщдш)
мошторинг АГЕНЦ1Я анал1з
оцшка експертиза
i г
КЛАСТЕР 1 КЛАСТЕР 2 КЛАСТЕР 3
Рис. 4. Спещалгзований тип оргатзацшно'г структури кластерно'1 полтики
Спецiалiзований тип кластерно! политики перед-бачае юнування в структурi кластеру агенцп регюнального (мюцевого) розвитку. Для реалiзацiï кластерно! полiтики розвитку створюеться Установчий Акт Агенцп регiонального розвитку, в якому визначаються мета, завдання та функцп [10]:
1. Комушкацп з органами виконавчо! влади вщ-повщного регюну, !х консультативно-дорадчими органами, органами мюцевого самоврядування, пщпри-емствами, установами i органiзацiями та шшими контрагентами.
2. Координащя роботи кластеру та ïï спрямування вiдповiдно до стратегп розвитку регюну (мюта) та участь у розробщ плану ïï реалiзацiï.
3. Залучення iнвестицiй та iнших ресурсiв для розвитку поза мюьким бюджетом (грантових, позико-вих, з державного фонду регюнального розвитку, ш-вестицiйних).
4. Концентращя коштiв державного, обласного, мюцевих бюджетiв, а також коштiв мiжнародних орга-нiзацiй та проектiв, а також кошта пiдприемств, уста-нов, оргашзацш, громадян Украïни для реалiзацiï по-лiтики кластерного розвитку.
5. Аналiз та удосконалення бiзнес проекив та проектiв розвитку, в тому чи^ у сферi енергозбере-ження та екологп. Супроводження проектiв у процеа втшення.
6. Формування iмiджу регiону (мiста), ребрендiнг та розвиток в напрямку регюнально! специфiки з ура-хуванням територiальних особливостей регюну.
7. Отримання вщ органiв виконавчо! влади, орга-нiв мiсцевого самоврядування, пщприемств, установ i органiзацiй документа та iнформацi!, необхiдних для провадження дiяльностi.
Матричний тип кластерно! системи характеризу-еться бшьш розширеною синергетичною мережевою структурою кластерiв i, на вщмшу вiд спецiалiзованого типу, мае гнучю комунiкацiйнi зв'язки через агенщ!, що дозволяе обслуговувати бшьшу кшьюсть кластерiв. Цей варiант кластерно! системи тшьки тодi може стати ефективним способом господарсько! дiяльностi, коли в структурi iснуе чiтке розмежування функщональних завдань учасниюв, а кластернi зв'язки мають синерге-тичний взаемодоповнюючий характер (рис. 5).
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ (департамент, управлшня, вщдш)
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ (департамент, управлiння, вщдш)
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ (департамент, управлiння, вщдш)
Рис. 5. Матричний тип оргатзацшног структури кластерно'1 полтики
Варiант побудови кластерно! полiтики «одного вiкиа» представлено на рис. 6.
Латентш кластери об'еднують певну кшьюсть ак-тивних учасниюв, але ще не складають повноцшно! кластерно! структури.
Спецiалiзованi кластери мають галузеву специ-фiку, як пiдроздiляються на:
— процест кластери утворюються в металургш-нш, хiмiчнiй, целюлозно-паперовiй, аграрнiй, харчо-вiй галузях, що характеризуються попроцесним способом виробництва i калькулювання собiвартостi про-дукцп;
— шновацшт (.творч¡) кластери формуються в шновацшних секторах економiки (шформацшш технологи, робототехнiка, бiотехнологi!, виробництво но-вих матерiалiв, сфера цифрових послуг, комерцiалiза-цiя науки);
— туристичш кластери створюються на mдставi територiальних визначних пам'яток, клiматичних, ландшафтних, природнiх, геологiчних особливостей регiону й складаються з пiдприемств рiзних секторiв (туроператори, готелi, громадське харчування, медичш заклади, виробники сувенiрно! продукцп, транспорты пiдприемства);
— транспортно-логктичт кластери складаються з комплексу учасниюв, яю спецiалiзуються в складсь-кому i транспортному супроводi вантаж1в i пасажирiв, i включають також iнфраструктурнi органiзацi!, що об-слуговують об'екти портово!, залiзнично1, авiацiйно!
— дискретт кластери об'еднують пщприемства, як складаються з дискретних компонента, включа-ючи виробничi пщприемства (машинобудування, суд-нобудування, авiацiйна промисловють, будiвельна га-лузь), а також постачальники та пiдрядники, що об'ед-нуються в логiстичну iнфраструктуру навколо зби-ральних пiдприемств i будiвельних органiзацiй;
6
iнфраструктури, компанi!, що спецiалiзуються на мор-ських, рiчкових, наземних, повiтряних перевезеннях, логiстичнi комплекси тощо.
Кластери змшаних типiв можуть поеднувати ознаки деюлькох типiв.
Висновки. З метою бшьш конструктивного впро-вадження кластерних формувань в економiчнi моделi кра!ни потрiбно розумiти роль стейкхолдерiв у ство-реннi кластерних шщатив. Формально передумови визначають мотив i першопричину створення кластерних систем. В залежноси вiд юлькоси учасник1в кластеру та !х функцюнальних ознак в синергетичну систему консолщуються рiзнi суб'екти, формуючи певнi оргашзацшш моделi. В залежиостi вiд комушка-цiйних зв'язк^в визначаеться тип оргашзацшно! струк-тури кластерно! полiтики.
У подальших дослiдженнях доц^льно розглянути проблеми кластерних трансформацш в економiцi Ук-ра!ни. Б1льш детально дослiдити кластерний пiдхiд, як iнструмент стимулювання промислових комплекетв, i зробити оцiнку впливу промислових кластерiв на роз-виток економiки.
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ (департамент управлшня, в1ддш)
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ (департамент, управлшня, вщдш)
Система «Одного вжна»
/ X'
КЛАСТЕР 3
КЛАСТЕР 4
СУБ'СКТ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ (департамент, управлiння, вiддiл)
Рис. 6. Система «одного вжна» кластерное' полтики
Критерп порiвняння Тип оргашзацшно! структури
Спецiалiзований Матричний «Одне вiкно»
Суб'ект публiчного управлiння Один департамент, управлшня або вщдш Декьлька департаментiв, управлiнь або вщдМв Деюлька департаментiв, управлiнь або вiддiлiв
Уповноважеш ор-гани комунiкацi! Агенцiя регюнального (мiсцевого) розвитку Декьлька агенцiй регiо-нального (мiсцевого) розвитку Система «Одного вiкна»
Рiвень комушкацш Мiжкластернi мережi Мiжкластернi та мiжагент-ськ! мереж1 Мiжкластернi та мш-суб'ектнi мереж1
Тип зв'язк1в в орга-шзацшнш структурi Вертикалью Вертикальнi та горизонталью Вертикальнi
Основнi функцiо-нальнi завдання агенщ! Експертна, аналiтична, координацiйна Експертна, аналiтична, координацiйна Експертна, аналггична, координацiйна, розпоряд-ницька
Тип кластерiв Спецiалiзованi, латентш Спецiалiзованi, латентнi, композитнi Спецiалiзованi, латентнi, композиты
Список використаних джерел
1. Федоренко В. Г., Тугай А. M., Гойко А. Ф., Джабейло В. Б. Юонцепщя кластерно'1 полiтики в Ук-рaïнi. Економжа та держава. 2008. №11. С. 5-15.
2. Войнаренко М. Kлaстери в шституцшнш еко-номiцi : моногрaфiя. Хмельницький : ХНУ ТОВ «Трь ада-М», 2011. 502 с.
3. ^рапетян Е. Mодернiзaцiя типологИ промис-лових клaстерiв. Соцiально-економiчнi проблеми i держава. 2011. Вип. 2 (5). URL: http://sepd.tntu.edu.ua/ images/stories /pdf/2011/11keetpk.pdf (дата звернення: 15.01.2021).
4. Некрасова Л., Попенко С. Формування кластеру як напрямку шновацшного розвитку економiки. Економжа: реали часу. 2014. № 2 (12). С. 132—138. URL: http://ecоnоmics.оpu.ua/fïles/archive/2014/n2.html (дата звернення: 16.02.2021).
5. Акофф Р. Планирование в больших экономических системах = A Concept of Corporate Planning / пер. с англ. Г. Б. Рубальского; под ред. И. А. Ушакова. Москва: Советское радио, 1972. 223 с.
6. Freeman R. Edward. Strategic Management: A stakeholder approach. Boston: Pitman. Pitman series in business and public policy, 1984. 276 р.
7. Mitchell R. K., Agle B. R., Wood D. J. Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review. 1997. Vol. 22. No. 4. P. 853-886.
8. Дойль П. Менеджмент стратегия и тактика. СПб.: Питер, 1999. 560 с.
9. Ог1лв1 Д. Про рекламу. Ежв: Елуб Омейного Дозвшля, 2019. 288 с.
10. Про затвердження Типового положення про агенщю регюнального розвитку: Постанова ЕМУ вщ 11.02.2016 р. № 258. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/258-20l6-п#Text.
References
1. Fedorenko, V. H., Tuhai, A. M., Hoiko, A. F., Dzhabeilo, V. B. (2008). Kontseptsiia klasternoi polityky v
Ukraini [The concept of cluster policy in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, 11, pp. 5-15 [in Ukrainian].
2. Voinarenko, M. (2011). Klastery v instytutsiinii ekonomitsi [Clusters in institutional economics]. Khmelnytskyi, KhNU TOV «Triada-M». 502 p. [in Ukrainian].
3. Karapetian, E. (2011). Modernizatsiia typolohii promyslovykh klasteriv [Modernization of the typology of industrial clusters]. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava — Socio-economic problems and the state, Issue 2 (5). Retrieved from http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories /pdf/2011/11keetpk.pdf [in Ukrainian].
4. Nekrasova, L., Popenko, S. (2014). Formuvannia klasteru yak napriamku innovatsiinoho rozvytku eko-nomiky [Cluster formation as a direction of innovative economic development]. Ekonomika: realii chasu — Economics: the realities of time, 2 (12), pp. 132—138. Retrieved from http://economics.opu.ua/files/archive/ 2014/n2.html [in Ukrainian].
5. Ackoff, R. (1972). A Concept of Corporate Planning. Transl. from English G. B. Rubalsky. Moscow, Soviet Radio. 223 p. [in Russian].
6. Freeman, R. Edward. (1984). Strategic Management: A stakeholder approach. Boston, Pitman. Pitman series in business and public policy. 276 p.
7. Mitchell, R. K., Agle, B. R., Wood, D. J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review, Vol. 22, No. 4, pp. 853886.
8. Doyle, P. (1999). Management strategy and tactics. St. Petersburg, Piter. 560 p. [in Russian].
9. Ogilvi, D. (2019). Pro reklamu [About advertising]. Kyiv, Klub Simeinoho Dozvillia. 288 p. [in Ukrainian].
10. Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro ahentsiiu rehionalnoho rozvytku: Postanova KMU vid 11.02.2016 r. № 258 [On approval of the Standard Regulations on the Regional Development Agency: Resolution of the Cabinet of Ministers of 11.02.2016 № 258]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/258-2016-n#Text [in Ukrainian].
QraTra Hagiömna go pegaK^i 18.10.2021
Формат цитування:
Уткш В. П. Передумови, модел1 та структури промислових кластерних об'еднань. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 191-196 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196
Utkin, V. P. (2021). Prerequisites, Models and Structures of Industrial Cluster Associations. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 191-196. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196
