CC BY
11
УДК 504.06 JEL: Q50; Q52; Q55; Q58
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО1 СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСНО-ЕКОЛОПЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1 НА 1ННОВАЦ1ЙНИХ ЗАСАДАХ
®2020 ПИСАРЕНКО П. В., САМОЙЛ1К М. С., ДИЧЕНКО О. Ю., РУДЕНКО О. М.
УДК 504.06
JEL: Q50; Q52; Q55; Q58
Писаренко П. В., Самойлт М. С., Диченко О. Ю., Руденко О. М. Опт^за^я оргашзацшно'|' структури управлiння ресурсно-еколопчною безпекою на регiональному рiвнi на iнновацiйних засадах
Метою дано'1'роботи е розробка концептуальных засад кластерное полтики забезпечення ресурсно-екологiчноi безпеки (РЕБ) в регтт з урахуван-ням нновацшного, шфраструктурного та пiдприемницького потенщалу регюну, спрямованого на розвиток екологоор'ттованих тдприемств та екоб'анесу. На основi проведеного SWOT-аналiзу чиннишв функцонування керуючоi системи управл'шня РЕБ установлено необхiднiсть впро-вадження кластерноi модел'> взаемозв'язку суб'ект'ю системи управл'шня РЕБ з точки зору залучення та використання наявних на тдпотдн'ш територи ресурав для пiдвищення ефективностi д'тльностi екологоор'кнтованих тдприемств, пiдвищення конкурентоспроможност'> регону та забезпечення РЕБ. Запропоновано методичний тдмд до об(рунтування формування та розвитку кластерв у регюнальн'ш економц щодо забезпечення РЕБ регону. Враховуючи !снуючi взаемозв'язки м!ж суб'ектами в системi управлшня РЕБ, сформовано узагальнюючу модель створення кластера в системi забезпечення РЕБ регону. Причому дана модель може бути реал'вована для двох випадшв: 1) створення кластер'ю розкрит-тя iнновацiйно-iнвестицiйного потенщалу вторинних матер'шльних та енергетичних ресурав у регшт або 2) екологоор'кнтованих виробничих кластер'ю, утворення яких визначаеться виробничою специфiкою регютв, якiмаютьмаксимально замкнутий технологiчний цикл поводження !з сировиною та енерг'ею. Таким чином, розроблена авторська модель кластера може бути модиф'шована залежно вiд конкретних цлей i завдань системи забезпечення РЕБ з урахуванням регонально'!' специфiки. Визначено, що регональний кластер у системi забезпечення РЕБ мае ряд кон-курентних переваг, якi визначаються такими чинниками: кон^да^ею зусиль, що спрямовуються на шнцевий результат, заради якого функць онують усiучасники кластера; економiею та рацональним використанням уах вид'ю ресурав, якi споживаються виробничими тдприемствами кластера; оптимiзацiею транспортного забезпечення на основiлогстичних пiдходiв, ефективтсть яких суттево зростае в межах кластерного утворення; можливктю широкого доступу до iнновацiйних 'дей, прогресивних технологй тощо, що стимулюе iнновацiйну активтсть учаснит кластера; тдсуттстю жорсткоi управлнськоi вертикали яка характерна для централ'вованого управлшня, що створюе певну свободу вибору управл'нськихршень, активзуе пiдприемницьку д'тльтсть. Таким чином, унасл'док кластеризаци формуеться сприятливе пiдприемницьке серед-овище в систем'> забезпечення РЕБ, зростае економiчна активтсть суб'ект'ю господарювання вах форм власност'>, прискорюються ннова^йно-iнвестицiйнi процеси, створюються ефективн економ'нт модел'>розвитку виробництва. Кпючов'1 слова: кластер, ресурсно-екологчна безпека, модель, нацональна економка, регон. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-60-68 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 23.
Писаренко Павло Вкторович - доктор сшьськогосподарських наук, професор, професор кафедри екологп, збалансованого природокористування
та захисту довклля, Полтавська державна аграрна академiя (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна)
E-mail: pavlo.pysarenko@pdaa.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4915-265X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAD-9143-2020
Самойлк Марина СергП'вна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри екологп, збалансованого природокористування та захисту
довклля, Полтавська державна аграрна академiя (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна)
E-mail: maryna.samoylyk@pdaa.com.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2410-865X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAR-8940-2020
Диченко Оксана ЮрПвна - кандидат сшьськогосподарських наук, доцент кафедри екологп, збалансованого природокористування та захисту до-
вкшля, Полтавська державна аграрна академiя (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна)
E-mail: ksenijadichenko84@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0113-9998
Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-7287-2016
Руденко Ольга Миколавна - здобувач ступеня доктора фшософи, кафедра екологп, збалансованого природокористування та захисту довклля, Полтавська державна аграрна академiя (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна)
UDC 504.06
JEL: Q50; Q52; Q55; Q58
Pysarenko P. V., Samojlik M. S., Dychenko O. Yu., Rudenko O. M. Optimizing the Organizational Structure of Resource and Ecological Security Management
at the Regional Level on an Innovative Basis
The publication is aimed at developing conceptual principles of cluster policy of providing resource and ecological security (RES) in the region taking into account the innovative, infrastructure and entrepreneurial potential of the region aimed at the development of ecologically oriented enterprises and eco-business. On the basis of the carried out SWOT-analysis of the factors of functioning of the management system of the RES, the article defines the necessity of introduction of a cluster model of interconnection of the subjects of the RES management system in terms of attracting and using resources available in the relevant territory to increase the efficiency of ecologically oriented enterprises, increase the competitiveness of the region and provide the RES. A methodical approach to substantiation of cluster formation and development in the regional economy to provide the RES of the region is proposed. Taking into account the existing relationships between the entities in the RES management system, a generalizing model of cluster creation in the region's RES system is formed. And this model can be implemented for two cases: 1) creation of clusters of disclosure of innovative and investment potential of secondary material and energy resources in the
region or 2) ecologically oriented production clusters, the formation of which is determined by the production specificity of regions that have the most closed technological cycle of raw materials and energy management. Thus, the developed authors' model of the cluster can be modified depending on the specific objectives and tasks of the RES system taking into account the regional specifics. It is determined that the regional cluster in the system of provision of RES has a number of competitive advantages, which are determined by the following factors: consolidation of the efforts directed to the end result, for which all cluster participants operate; both saving and rational use of all types of resources consumed by the production enterprises of the cluster; optimization of transport support on the basis of logistical approaches, the efficiency of which increases significantly within the cluster formation; possibility of wide access to innovative ideas, progressive technologies, etc., which stimulates innovative activity of cluster participants; lack of rigid management vertical, which is characteristic of centralized management, which creates a certain freedom to choose managerial decisions, activates entrepreneurial activity. Thus, as a result of clustering a favorable entrepreneurial environment is formed in the system of provision of RES, the activity of economic entities of all forms of ownership is growing, the innovative and investment processes are accelerated, efficient economic models of production development are created. Keywords: cluster, resource and ecological security, model, national economy, region. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 23.
Pysarenko Pavlo V. - D. Sc. (Agriculture), Professor, Professor of the Department of Ecology, Balanced Nature Management and Environmental Protection,
Poltava State Agrarian Academy (1/3 Skovorody Str., Poltava, 36003, Ukraine)
E-mail: pavlo.pysarenko@pdaa.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4915-265X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAD-9143-2020
Samojlik Maryna S. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor, Department of Ecology, Balanced Nature Management and Environmental Protection, Poltava
State Agrarian Academy (1/3 Skovorody Str., Poltava, 36003, Ukraine)
E-mail: maryna.samoylyk@pdaa.com.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2410-865X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAR-8940-2020
Dychenko Oksana Yu. - PhD (Agriculture), Associate Professor of the Department of Ecology, Balanced Nature Management and Environmental Protection,
Poltava State Agrarian Academy (1/3 Skovorody Str., Poltava, 36003, Ukraine)
E-mail: ksenijadichenko84@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0113-9998
Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-7287-2016
Rudenko Olha M. - Graduate of the degree of Doctor of Philosophy, Department of Ecology, Balanced Nature Management and Environmental Protection, Poltava State Agrarian Academy (1/3 Skovorody Str., Poltava, 36003, Ukraine)
Вумовах поглиблення глобалiзацiйних процеав та формування нових вимог до переходу на сталий розвиток на засадах гармошзаци вкно-син природи та суспкьства невиршенють внутрш-шх регюнальних проблем соцiально-економiчного розвитку в Укра'М призвела до посилення П природ-но-ресурсно! залежност та попршення стану навко-лишнього природного середовища. Разом iз тим, ю-нуюча значна еколопчна та ресурсна диференщащя регюшв Укра!ни, особливост прояву сощально-еко-номiчних процеав, як в шторичному, природному, сощальному, економiчному вкношеннях е далеко не одноркними за регюнальною ознакою, iснуючi обме-ження швестицшних ресурав, спрямованих у приро-доохоронну дiяльнiсть, збереження протягом трива-лого часу високого рiвня природоемносп економши та техногенного впливу на довккля призводять до посилення ресурсно-еколопчно! небезпеки розвитку кра!ни в щлому.
Необхкшсть збалансованого розвитку регюшв, покращення сощальних та економiчних параметрiв розвитку територiальних систем господарювання при забезпеченш якюного стану довккля потребуе вироблення регюнально! полiтики та стратеги регюшв щодо забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки (РЕБ) з урахуванням штереав i щлей функщонуван-ня суб'екив управлшня дано'! системи. Це можли-ве за рахунок створення вкпов^них регюнальних кластерiв, направлених на розкриття конкурентного
шновацшно-швестицшного в^дновлювального по-тенщалу ресурсно-еколопчно! безпеки територш, що являють собою не ткьки територiальне об'еднання виробнишв промислово!' продукци, наукових уста-нов, шституцш ринково! шфраструктури та оргашв влади, а й шляхом взаемоди розвивають мiсцевi кон-курентш переваги з метою шдвищення конкурен-тоспроможност продукци та регюну, що в^повкае положенням, зазначеним у законах Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв», «Про шновацшну дiяльнiсть», «Про спещальний режим шновацшно! дiяльностi технолоичних парив», «Про прюритетш напрямки шновацшно! дiяльностi в УкраШ».
Методолопчною основою розвитку теори кластерiв е цка група теорш (теори А. Маршалла, М. Портера, С. Рузенфельта, В. Лаунхардта, М. Вебера,
A. Льоша, Е. Хекшера та Б. Олша, К. 1зарда, Ф. Перу, М. Колосовського, О. Гранберга та ш.) [1-3]. Досль дження кластерних процеав в УкраШ е вкносно новими та проводяться останшми роками такими науковцями, як: Л. Мельник [4], М. Бутко [5], М. Войнаренко [6], С. Соколенко [7], В. Чевганова [8],
B. Прайс [9], Г. Семенов [10], Л. Янг [11], Н. Волкова [12], В. Гоблик [13], В. Федоренко [14], I. Брикова [15],
C. Буснюк [16], О. Алимов [17], О. Попело [18].
У сучасних умовах актуалiзуються питання формування ефективно! оргашзацшно! структури управлшня регюнами на шновацшних засадах, у тому чи^ за рахунок створення вкпов^них регюнальних клас-
терiв у природоохороннш сферi, що дозволить ство-рити передумови для переходу кра!ни на еколого-орiентовану модель розвитку.
Метою роботи е розробка концептуальних засад кластерно! полiтики забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки в регiонi (з урахуванням шно-вацiйного, iнфраструктурного та шдприемницького потенцiалiв регiону), якi спрямованi на розвиток еко-логоорiентованих пiдприемств та екобiзнесу.
Система управлiння забезпечення РЕБ у регю-нах Укра!ни включае в себе керуючу та керо-вану пiдсистеми [19]. У данш системi управлшня чiтко видiляеться державний, регiональний i мiсцевий рiвнi керуючо! пiдсистеми [20]. Проведений SWOT-аналiз чинникiв функцiонування керуючо! системи управлшня РЕБ (табл. 1) дозволив встано-вити необхiднiсть впровадження кластерно! моделi взаемозв'язку суб'ектiв системи управлшня РЕБ з точки зору залучення та використання наявних на в^пов^нш територГ! ресурсiв для пiдвищення ефек-тивностi дiяльностi екологоорiентованих шдпри-емств, зростання конкурентоспроможност регiону та забезпечення РЕБ.
На сьогоднi управлшня РЕБ у регюнах Укра!ни в^дбуваеться при одночасному впливi таких дестабь лiзуючих факторiв:
+ скорочення державного фшансування науко-
во-технiчних i досл^ницьких програм; + низький рiвень стимулювання впровадження
екологоорiентованих iнновацiйних заходiв; + наявнiсть кримiногенного стану; + нестабiльнiсть вiтчизняного законодавства та полiтичних умов тощо.
Крiм того, до основних проблем реал1заци державно! промислово! полiтики на засадах кластеризацГ! належить неспроможнiсть органiв влади ефектив-но реалiзовувати промислово-iнновацiйну полiтику iз застосуванням кластерних технологiй, невизначе-шсть механiзмiв державного управлiння в побудовi та розвитку кластерiв.
Як насл1док, iснуе певна складнiсть залучення прямих швестицш у систему забезпечення РЕБ, яка полягае в такому:
+ низька економiчна ефективнiсть грошових
коштiв, що залучаються у систему РЕБ; + особливiсть специфiки дано! сфери, високi ризики;
+ складносп в розумiннi структури галузi та конкретних екологоорiентованих об'ектiв, структур.
Враховуючи рiзнi пiдходи до формування клас-терiв [21; 22], кластер у системi забезпечення РЕБ авторами визначено як елемент складно! системи, що дозволяе узгодити рiзнонаправленi iнтереси суб'ектiв управлiння РЕБ на регюнальному та мiжрегiонально-му рiвнях для отримання синергiчного ефекту щодо
цiлей управлiння РЕБ у perioHi та являе собою групу вертикально! та горизонтально! штеграцГ! локалГзо-ваних географiчно (регiонально та мiжрегiонально) пов'язаних i взаемодiючих компанiй рiзних техноло-гiчно пов'язаних галузей, як функцiонують у певнiй сферi, гад керiвництвом координацiйно! ради пред-ставнишв даних пiдприемств з участю регюнально! влади та населення (громадських оргашзацш) [23].
До завдань регiонально'! кластерно! полiтики в системi забезпечення РЕБ можна взнести: стимулювання та шдтримку розвитку кластерiв у данш сферГ; здiйснення монiторингу дiяльностi кластерiв i оцiнку ефективностi !х ефективностГ Своею чергою, кожне iз завдань може бути деталiзоване на основi вжива-них методiв i форм !х реалiзацГi (рис. 1).
С талий розвиток кластера в системГ забезпечення РЕБ передбачае включення економки, екологГ!, соцГально! сфери й образу мислення людей у едину динамГчну i водночас стабГльну шсти-туцшну систему, яка дозволить забезпечити перехГд до ГнновацГйного екологоорГентованого розвитку, ново! якостГ економГчного зростання з вГдповГдни-ми змГнами в законодавствГ вГдповГдно до загально-европейсько! стратегГ! кластеризацГ! промисловостГ, програми EUREKA та «Машфесту кластеризацГ! 6С», Меморандуму про кластери. Концептуальною Гдеею формування кластера в системГ забезпечення РЕБ е перехГд регГону на постГндустрГальний тип розвитку, що характеризуеться збкьшенням створювано! додано! вартостГ на основГ виробництва еколопчно без-печно! продукцГ!, а також максимального викорис-тання вторинно! сировини, що забезпечуеться мак-симальним впровадженням ГнновацГйних розробок при одночасному розвитку мережевих стосуншв. Ви-ходячи з вищевикладеного, запропоновано методич-ний шдхк до обгрунтування формування та розвитку кластерГв у регГональнГй економщ щодо забезпечення РЕБ регГону, який схематично наведено на рис. 2.
Даний методичний шдхГд до створення кластерГв у системГ забезпечення РЕБ включае: тдготовчу стадт (аналГз умов; оцшка ресурсно! бази; обгрунтування створення кластера й оцшка ефективностГ кластеризацГ! для окремих шдприемств; аналГз потреб внутршнього та зовншнього ринку у вГдповГд-нГй продукцГ!; виявлення видГв економГчно! дГяльнос-тГ, у яких можливо досягнення конкурентних пере-ваг); основну стадт (визначення структури та складу учаснишв кластера; побудова вертикально! та горизонтально! структур кластера на основГ виявлених вГдповГдностей i формування груп взаемопов'язаних виробництв; установлення взаемозв'язку з органами влади; створення координацшно! ради з учасни-кш кластера; проведення кластеризацГ!) та кшцеву стадт формування та розвитку кластера в системГ забезпечення РЕБ (розробка системи мониторингу ефективностГ використання кластерних технологш; розробка структурно! полГтики, яка передбачае ш-
Таблиця 1
SWOT-аналiз чиннимв функцiонування керуючоУ системи управлiння РЕБ
Сильнi внутрiшнi сторони
Слабкi внутрiшнi сторони
- За^кавлешсть регiональних i мiсцевих оргашв влади в кластернiй стратеги' забезпечення РЕБ;
- наявшсть основних елеменлв шновацмноТ шфраструк-тури, зокрема офiсiв комерцiоналiзацiï у ЗВО регiонiв Украши;
- наявнiсть висококвалiфiкованих кадрiв;
- наявшсть екологоорieнтованих стратегiй со^ально-еконо!^чного розвитку в регiонах
- Вщсутшсть державного органу, у функцГ'' якого б входило завдання координацГ'' дiяльностi по збору та викорис-танню вторинних ресурсiв, невключення до функцм ЖКГ переробки вiдходiв;
- недосконалГсть системи вiдповiдальностi суб'eктiв гос-подарсько''' дiяльностi й органiв адмшГстративного управ-лiння за збiр i переробку вiдходiв;
- вiдсутнiсть елеменлв шновацГйно''' iнфраструктури
за рахунок венчурного фшансування; iснуючi елементи шновацГйно''' екологоорГентованш iнфраструктури знахо-дяться в початковм стадГГ формування;
- недостатня розвинутГсть нормативно-правово''' та зако-нодавчо''' баз системи РЕБ, у т. ч. оргашзацмно-економГч-ного шструментарт и забезпечення;
- недостатшй обсяг фiнансування системи забезпечення РЕБ, високий моральний i фшансовий знос виробничих фондiв, висока матерiало- та енергоeмнiсть продукцГГ;
- недостатня вщрегульовашсть ФункцГй рГзних оргашв управлшня а системГ забезпечення РЕБ, дублювання ФункцГй рГзними органами управлшня;
- незадовтьний кримГногенний стан у репонах;
- низький рГвень ефективностГ управлГння РЕБ, недостатшй рГвень стимулювання Гнспекторського складу приро-доохоронних органГв;
- неврахування екстерналм у ринкових вГдносинах, низький рГвень впровадження еколооорГентованих заходГв на пщприемствах;
- низький рГвень еколопчноТ свГдомостГ та освГти населення;
- невщрегульовашсть залучення приватного капГталу в систему забезпечення РЕБ, зокрема малого та середнього бГзнесу;
- низький рГвень полГтично'' стабтьност в репонах Украши
Зовшшш можливостi
Зовнiшнi загрози (ризики)
- Створення конкурентоздатного середовища в регiонах;
- створення ефективно'1 системи взаемозв'язку мiж органами влади, населенням i бiзнес-структурами;
- створення демократичного сусптьства, участь громад-ськостi у прийняттi суспiльно важливих заходiв;
- забезпечення ресурсно-еколопчноТ безпеки в репонах, покращення якостi життя населення та стану довшля, ресурсозбереження та ресурсовщновлення в регiонах;
- залучення швестицм у систему забезпечення РЕБ;
- створення екологоорieнтованоï еколопчноТ продукцп', розширення ринкiв збуту, розвиток еколопчного пщпри-емництва;
- використання шновацмно-швестицмного потенцiалу вторинних матерiальних i енергетичних ресурсiв у репонах
- Невщрегульовашсть взаемодп' органiв виконавчоТ влади, органiв мiсцевого самоврядування, бiзнес-структур, населення та громадський оргашзацм у системi забезпечення РЕБ;
- низька участь населення та громадських оргашзацм у формуванш заходiв забезпечення РЕБ;
- невщрегульовашсть залучення швестицм у систему забезпечення РЕБ за рахунок системи державно-приватного партнерства, невщрегульовашсть форм державно-приватного партнерства (концесп, лiзингу тощо);
- погiршення стану РЕБ, посилення впливу загроз ресурсно-еколопчноТ безпеки на соцiально-економiчний розвиток регюну;
- низьке фшансування та залучення швестицм у систему забезпечення РЕБ
Джерело: авторська розробка.
теграцш кластерного шдходу в галузевi программ та розвиток шфраструктурних ceKTopiB забезпечення РЕБ у регюш; корекцiя стратеги' й тактики реалiзащï кластерного забезпечення РЕБ).
Оцшка ефективностi створення кластера як шституту регiонального розвитку в системi забезпечення РЕБ мае враховувати:
+ результативнiсть кластера як мережево'1 фор-ми розвитку бiзнесу в регюш, тобто з позицш окремих господарюючих суб'ектiв; f результативнiсть кластера як шституту регю-нального розвитку забезпечення РЕБ у ренонс включаючи його просторовий розвиток; f результатившсть кластера з позицш людини -жителя регюну.
О ш
<С
m >
i—
о
Q_
CD ^
CD
о
Q_
£
ЕЕ
CD
о
<
s
Ш
©
ю Cj
/ - Bиpoблeння зaгaльнoÏ' пoзицiÏ вiднocнo клacтepiв: пpийняття KoнцeпцiÏ' poзвиткy клacтepiв нa дepжaвнoмy тa peгioнaльнoмy piвняx;
- poзпoдiл пoвнoвaжeнь y cфepi клacтepнoÏ' пoлiтики щoдo зaбeзпeчeння PEE y period;
- poзpoбкa тa пiдтpимкa пiлoтниx пpo£ктiв
з poзвиткy клacтepiв y ŒCTeivii зaбeзпeчeння PEБ '
------- -----------
- Пiдтpимкa peгioнaльниx клacтepниx iнiцiaтив нa peгioнaльнoмy тa мicцeвoмy piвняx;
- мaкcимaльнe cпpияння poзвиткy клacтepiв щoдo викopиcтaння вiднoвлювaльнoгo пoтeнцiaлy (нaдaння вiдпoвiднoгo oблaднaння y л1зинг i кoнцeciю, п1льги тa cтимyлювaння тoщo), cпpияння в poзвиткy тexнiчнoÏ iнфpacтpyктypи клacтepa нa тepитopÍÏ
Дepжaвнi opгaни
< >
Дepжaвнi opгaни викoнaвчoï влaди в peT^ax
< >
Opгaни мicцeвoгo yпpaвлiння
Iнфopмyвaння npo мoжлuвicmь cmвopeння клacmepi'в, щo мaюmь нaцioнaльнe знaчeння вiднocнo зaбeзneчeння PEB
го ч
го
fO
3
ДIAГHOCTИKA KЛACTEPIB
\
\ s // // // ./i___
I
Iнфopмyвaння npo мoжлuвicmь фopмyвaння peгioнaльнux клacmepiв i нaявнicmь клacmepнux iнiцiamuв
ПIДTPИMKA KЛACTEPHИX ihi^A™B
CTИMУЛЮBAHHЯ
\ \
N\ ___________
\\ POЗBИTKУ MACTEPIB\\
// УCИCTEMI //
/' ЗAБEЗПEЧEHHЯ PEБ/'
/' /' . / L___________/ I___
MOHITOPИHГ
4
о
3
- ^нтиф^^я нaцioнaльниx
i peгioнaльниx клэст^в y cиcтeмi зaбeзпeчeння PEБ;
- oцiнкa кoнкypeнтo-пpoмoжнocтi клacтepiв i нaпpямiв Ïx «дoбyдoвyвaння»;
- фopмyвaння пopтфeля клacтepниx iнiцiaти в y period;
- paнжyвaння клacтepiв пo пpiopитeтнocтi
з пoзицiй peгioнaльнoгo poзвиткy
тa зaбeзпeчeння PEБ
о.
о ©
- Meтoдики IдeнтифIкaцIÏ клacтepIв, oцIнки Ïx кoнкypeнтocпpoмoжнocтI тa вIдпoвIднocтI cиcтeмI зaбeзпeчeння PEБ, визнaчeння нaпpямIв «дoбyдoвyвaння» в peгIoнI;
- вIдбopy пpIopитeтниx клacтepIв; -дepжaвнe зaмoвлeння нa HДP з IдeнтифIкaцIÏ клacтepIв I poзpoбки
вIдбopy нaйбIльш пpIopитeтниx
'-BM^iñeNm \
opгaнизaцiÏ-фacилiтaтopa тa cпpияння йoгo зу^ллям 1З фopмyвaння клacтepa;
- ^ияння cтвopeнню гpyпи лiдepiв;
- iнcтитyaлiзaцiя клacтepнoÏ iнiцiaтиви;
- poзpoбкa бaчeння клacтepa, нaпpямiв йoгo дiяльнocтi, cтpaтeгiчнoгo плaнy, плaнy зaxoдiв
з йoгo peaлiзaцi
- Пpoвeдeння кoнфepeнцIй, кpyглиx cтoлIв, poбoчиx зycтpIчeй зa yчacтю фacилIтaтopa, гpyпи лIдepIв, пpeдcтaвникIв opгaнIв влaди;
-cтвopeння KoopдинaцIйнoÏ paди з фopмyвaння тa poзвиткy клacтepa в peгIoнI тa к;
- дepжaвнe зaмoвлeння
нa HДP з poзpoбки cтpaтeгIÏ poзвиткy rnaaepa в cиcтeмi зaбeзпeчeння PEБ у
iÏ
- Cпpияння peaлiзaцiÏ зaxoдiв з poзвиткy клacтepa в cиcтeмi зaбeзпeчeння PEБ;
- cпpияння cтвopeнню Фупи лiдepiв;
- iнcтитyaлiзaцiя клacтepнoÏ ШЩэтиви;
- poзpoбкa бaчeння клacтepa, нaпpямiв йoгo дiяльнocтi, cтpaтeгiчнoгo плaнy, плaнy зaxoдiв
з йoгo peaлiзaцiÏ
- Poзpoбкa cиcтeми пoкaзникiв poзвиткy Macrepa тa мeтoдики Ïx збopy й aнaлiзy;
- oцiнкa eфeктивнocтi Macrepa в цiлoмy i для oкpeмиx йoгo yчacникiв;
- oцiнкa coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ eфeктивнocтi клacтepa
з пoзицiй peгioнaльнoгo poзвиткy;
- oцiнкa eфeктивнocтi клacтepнoÏ пoлiтики
^pencMy
- Opгaнiзaцiя cepiÏ зycтpiчeй, кoнcyльтaцiй yчacникiв rnaaepa;
- видiлeння фiнaнcoвиx теш^в y pa!m perioнaльниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoгpaм для poзвиткy iнфpacтpyктypи клacтepa;
- opгaнÍзaцÍя в perio4i цeнтpiв п^ЭМНЯ, зaпpoшeння кoнcyльтaнтiв ïa k;
- фийняття piшeнь
no пoдaïкoвиx тэ шшм пiльrax для yчacникiв клacïepa в cnae!! забeзneчeння PEБ
- MeK^ra oцIнки poзвиткy клacтepa, йoгo eфeктивнocтI з пoзицIй йoгo yчacникIв
I peгIoнaльнoгo cпIвтoвapиcтвa;
- мeтoдикa oцiнки eфeктивнocтI клacтepнoÏ пoлIтики peгIoнy в cиcтeмI зaбeзпeчeння PEБ;
- мoнiтopинг peзyльтaтивнocтI клacтepIв cиcтeми зaбeзпeчeння PEБ peгIoнy
Рис. 1. OcHOBHi елементи кластерной пoлiтики у perioHi
Джерело: авторська розробка.
€ от
и
сг с X
¥2.
=5' а> $ о
3' X
& Р е о
ь а> ■о
ю
00
м
о
м
о
к
'ч:
е
о ч:
к
'ч:
Етапи створення кластера
Актуальшсть створення
/ Можливкть створення \ * _±_ ^
Економтш передумови
Ресурсш передумови
Орган1зац1йн1 передумови
—Г"
ОбГрунтування використання кластерноТ форми
Визначення цшей \ задач створення кластера
Визначення структури та складу учасниюв кластера
Етапи створення та розвитку кластера
Техшко-економтне ОбГрунтування оргашзацмного проекту кластера (фшансовий план, бвнес-план ¡нвестицмних проекте)
ОбГрунтування ¡нструментт реалвацм кластерноТ ¡нщ1ативи, включаючи заходи державно! пщтримки
Визначення ефективносп кластера -ЦГ
т;
Формування мехашзму управлшня кластером
Прийняття нормативно-правових документе по створенню кластера
Розробка плату заходт з реалвацм кластерноТ ¡н1ц1ативи
Коректування йузгодження р1шень
Назва блоку Змкт заходш
Системний блок Суб'екти. Об'екти. 1нструменти реалвацм кластерноТ стратеги забезпечення РЕБ
Д1агностичний блок 1. Оцшка загроз \ ризиш РЕБ, д1агностика галузево!структури промисловосп регюну, виявлення можливостей використання ¡нновацмно-швестицмного вщновлювального потенцшу регюну, оцшка структуротворних видт дтльносп та потенцшу Тх кластеризацм. 2. Виявлення стратепчних \ технолопчних вщповщностей вид1в дтльносп щодо використання вщновлювального потенцшу РЕБ
Стратепчний блок 1.Стратеги, тактика й оперативне управлшня формуванням екологооркнтованого промислового комплексу репону на основ1 кластеризацм пщприемств вщповщно до виявлених стратепчних \ технолопчних вщповщностей. 2. Розробка оргашзацмноТта законодавчоТскладових, яга включають заходи ¡нституцюнальноТ пщтримки та розвитку кластеризацм, створення умов для об'ектт кластерного розвитку в Тхстосункахз органами державно! влади й ¡ншими господарюючими суб'ектами. 3. Вибудовування горизонтальних \ вертикальнихланцюжшу мереж1 на основ1 базового технолопчного ланцюжка: «отримання сировини - виробництво - збут продукцм» з максимально замкнутим циклом \ максимальною кшьгастю зацкавлених сторш
Блок контролю 1. Створення комплексно! системи оцшки ефективносп використання кластернихтехнолопй у систем! забезпечення РЕБ репону. 2. Д1агностика структурних зрушень (у тому чиал в модершзацмшй складовм). 3. Корекцт стратегмй тактики реалвацм кластерноТ стратегм забезпечення РЕБ у репон1
Фшансовий блок 1.3 боку держави - фшансова пщтримка кластерних проекте \ програм з розвитку ¡нфраструктури, пшьгове оподаткування учасниюв у прюритетних для репону видах економшно! дтльносп щодо забезпечення РЕБ. 2.3 боку бвнесу - епшьне фшансування проекпв у рамках програм розвитку, що розробляються
А
Ефектившеть включения додаткового пщприемства у кластер:
Т7 = С а- Т? • Т\ = С -4- Т? -4- Т\
в ~ к к к ~ еключ. еключ. екпюч.
Пв- приведен! витрати;Свюжж -експлуатацмы витратибез включения та ¡з включениям нового пщприемства у кластер; Кк\Квклт - каштальи вкладення в розвиток кластера без включения та ¡з включениям нового пщприемства у кластер; Екта Евключ - середне значения коефщкнлв ефективносп без включения та ¡з включениям нового пщприемства у кластер
Комплексна оцшка ефективност1 реал'ваци кластерной полтики в регюш
Економтна ефектившеть формування промислового комплексу (ядра), що входить в кластер системи забезпечення РЕБ
Загальна ефектившеть промислового комплексу: Е = ОКК + С + 3),де (2-обсяг виробництва тдприемств; К-основш виробнич1 фонди пщприемств, що входять в кластер; С - собтарткть повшетю спожитих впродовж року \ постмно поновлюваних матершьних елементт виробництва;
3- р1чний обсяг зароб1тно!плати працтниш, зайнятих на пщприемствах промислового комплексу
Конкурентоспроможшсть учасниюв кластера визначаеться як частка новоТ продукцп, що випускаеться пщприемствами кластера, та частка експортноТ продукцп, частка обсягу виробництва кластера у структур! ВРП \ зайнятосп населення
Ефектившеть кластера для забезпечення РЕБ у регюш: ртень стану РЕБ у регюш та його динамка, змша соцшьно-економтних показниш регюну внаслщок створення кластера, частка нових м1жгалузевих \ м1жрепональних (м1жнародних) зв'язш
Рис. 2. Схема методичного тдходу до створення кластера в систем! забезпечення РЕБ
Джерело:авторська розробка.
СП СП
ЕКОНОМ1КА
ЕК0Л0Г1Я ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Враховуючи шнукш взаемозв'язки мiж суб'ек-тами в системi управлiння РЕБ, сформовано узагальнюючу модель створення кластера в системi забезпечення РЕБ регюну, що включае такi елементи:
+ «ядро» - об'екти, навколо яких формуеться кластер, що виконують основну дiяльнiсть, випускають кшцеву продукцго; + «доповнюючi об'екти», що напряму забезпе-
чують функцюнування «ядра»; + «обслуговуючi об'екти», дiяльнiсть яких напряму не пов'язана iз функцiонуванням об'ектiв «ядра», але наявнють е обов'язковою (до дано! групи можна взнести пiдприемства, що реалiзують сервiснi функцГ! кластера); + «допомiжнi об'екти», наявнiсть яких е доцкь-ною, але для функцюнування шших об'ектiв кластера е не обов'язковою (вони реалiзують пошук внутршшх резервiв кластера для забезпечення безперервност вiдтворення, шд-вищення еколого-економiчно!' ефективностi реалiзацГ! технологiчного потенцiалу всього кластера).
Причому дана модель може бути реалiзована для двох випадшв: 1) створення кластерiв розкрит-тя шновацшно-швестицшного потенцiалу вторин-них матерiальних та енергетичних ресурав у регiонi (кластер поводження з ТВ, кластер вкновлювально! енергй тощо) або 2) створення екологоорiентованих виробничих кластерiв, якi визначаються виробничою специфшою регiонiв, мають максимально замкнутий технолопчний цикл поводження iз сировиною та енергiею, включають операцГ! повернення вторсиро-вини в господарський оби та залучають до цього в^д,-повiднi пiдприемства та структури, науково-досмдш органiзацГ!. Таким чином, розроблена авторська модель кластера може бути модифшована залежно в1д конкретних цкей i завдань системи забезпечення РЕБ з урахуванням регюнально! специфши.
Формування та розвитку кластера в системi забезпечення РЕБ у регюш мае здiйснюватися за таким алгоритмом:
+ перший етап: тдготовчий, який включае за-гальнометодичну розробку моделi кластера в системi забезпечення РЕБ для конкретного регюну та мютить оцшку його спрямованостi в регюш; створення робочо! групи, визначення передбачуваних учасникiв майбутньо! коорди-нацiйно! ради; розробку мiсí! та мети функцю-нування кластера, ознайомлення робочо! гру-пи з п1лотним проектом; розробку та затвер-дження нормативно-правово! бази функцюнування кластера в системi забезпечення РЕБ; + другий етап: аналтичний, що припускае проведення досл^жень з метою виявлення наявностi умов, або потенцшних конкуренто-здатних кластерiв. Зокрема, експертним ме-
тодом визначаються параметри, по яких п або iншi пiдприемства можуть бути в^несеш до ядра кластера; визначаються межi виявле-ного кластера (ядро кластера); виявляються зв'язки всерединi кластера, що детермшують його розвиток, у тому чи^ фiнансовий центр, науково-дослiднi центри, освиш установи; проводиться стратегiчний аналiз виявлено! моделi кластера; визначаються його сильш та слабкi сторони; + третш етап: органiзацiйно-економiчний, який припускае формування едино! моделi кластера в системi забезпечення РЕБ, розробку рекомендацш по забезпеченню ефектив-ного функцюнування кластера, у тому чи^ заходiв державно! пiдтримки, причому методичною основою для реал1заци цього етапу е принцип iнтеграцГ! стратеги сощально-еко-номiчного розвитку регiону та забезпечення РЕБ i корпоративно! стратеги кластера. Цей етап включае: визначення масштабiв спiльно! дiяльностi пiдприемств - учаснишв кластера; закрiплення функцГ! за окремими структурами кластера; розробку концепцГ! шновацшно-го екологоорiентованого розвитку кластера, у тому чи^ побудову дерева цкей, сценарГ!в i напрямiв розвитку; розробку програми розвитку кластера в системi забезпечення РЕБ, що припускае створення нормативно-право-вих i органiзацiйно-господарських механiзмiв реалiзацГ! виявлених напрямiв iнновацiйного екологоорiентованого розвитку; + четвертий етап: оцшка ефективнот д^ яльнот кластера, що включае розробку сценарш довгострокового розвитку кластера, у тому чи^ прогнозiв функцюнування по окремих напрямах; формування методики оцшки ефективност кластера з точки зору синергетичних ефекпв i внеску в стратегш розвитку регiону щодо забезпечення РЕБ.
При цьому принцип дц алгоритму формування регюнального кластера в системi забезпечення РЕБ можна представити як посл^овну змшу етапiв:
+ постановка оргашзацшно! проблеми та роз-
робка правових основ; + визначення учаснишв та меж кластера й ана-
лiз потенцiалу майбутньо! структури; + побудова механiзму функцiонування кластера
в рiзних розрiзах; + розробка методики шдвищення ефективностi цього мехашзму.
До того ж на кожному з вказаних еташв формування кластера в системi забезпечення РЕБ повинна здшснюватися державна пiдтримка Шщатив та визначення вiдповiдностi його регюнальним цiлям за-
безпечення РЕБ. Розробка стратеги та програми роз-витку кластерiв у системi забезпечення РЕБ мають бути взаемопов'язаними зi стратегiею сощально-еко-номiчного регюну та враховувати отримання максимального ефекту синерги унаслiдок функцiонування кластерiв.
ВИСНОВКИ
Розробка та запровадження новггшх ефектив-них екологоорiентованих стратегiй шновацшного розвитку, перш за все на основi поступового фор-мування кластерiв у системi забезпечення РЕБ, як територiальних об'ектiв економiчного зростання ре-гiонiв, е вкрай актуальною для УкраТни, що дозволить об'еднати в цих структурах зусилля влади, бiзнесу, науки, освiти, громадських органiзацiй.
Таким чином, формування та розвиток класте-рiв у системi забезпечення РЕБ сприяють:
+ капiталовкладенням, розвиваючи тим самим конкурентоспроможшсть i привабливiсть регюну;
+ створенню сприятливих умов для розвитку спецiалiзованих виробництв, передуам об-слуговуючого характеру, що сприятливо в^до-бражаеться на зайнятостi населення регiону;
+ створенню ринку для фiрм з iнновацiйною екологоорiентованою спрямованютю, якi в майбутньому i стають генератором конку-рентних переваг, а також еколопчного пiд-приемництва.
Кластерна виробнича структура синтезуе ефект синерги, й уа учасники кластера отримують додатко-вi конкурентнi переваги пiд впливом сукупного впли-ву ефектiв масштабу та охоплення.
Отже, унаслiдок кластеризаци формуеться сприятливе пiдприемницьке середовище в си-стемi забезпечення регiональноi економiчноI безпеки, зростае економiчна активнiсть суб'екйв гос-подарювання вс1х форм власносй, прискорюються ш-новацiйно-iнвестицiйнi процеси, створюються ефек-тивнi економiчнi моделi розвитку виробництва. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Конкуренция. М. : Вильямс, 2003. 496 с.
2. Изард К. Е. Эмоции человека / пер. с англ. ; под ред. Л. Я. Гозмана, М. С. Егоровой. М. : Изд-во МГУ, 1980. 440 с.
3. Вебер М. Протестантська етика i дух капiталiзму / пер. з шм. КиТв : Наш Формат, 2018. 216 с.
4. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике : энциклопедический словарь / сост. : Л. Г. Мельник. Сумы : Университетская книга, 2005. 384 с.
5. Бутко М. П., Саммленко Г. М. Кластерний пщхщ до розвитку базових галузей репонально! економ^и в сучасних умовах : монографiя / пщ заг. наук. кер. М. П. Бутка. Ыжин : Аспект-Полiграф, 2012. 372 с.
6. Войнаренко М. П. Кластери в шституцмшй економи ц : монографiя. Хмельницький, 2011. 502 с.
7. Соколенко С. I. Кластери в глобально економщ : монографiя. КиТв : Логос, 2004. 848 с.
8. Чевганова В., Брижань I. Кластери та Тх еконо!^чне значення. Економка Украни. 2002. № 11. С. 35-41.
9. Прайс В. Людська поведшка: фактор у прикладшй економщк Перспективн дослiдження. 1999. № 2. С. 3-16.
10. Семенов Г. А., Богма О. С. Створення кластерних об'еднань в умовах новоТ економш : монографiя. Запорiжжя, 2008. 244 с.
11. Янг Л. Е. Технопарки та кластери фiрм. КиТв : ПЕРУ, 1996. 121 с.
12. Волкова Н. Н., Сахно Т. В. Промышленные кластеры. Полтава : АСМИ, 2005. 270 с.
13. Гоблик В. В. Кластери в рекреацмно-туристичному комплекс Закарпаття : монографiя. Ужгород : Лiра, 2009. 232 с.
14. Федоренко В. Г., Тугай А. М., Гойко А. Ф., Джабей-ло В. Б. Концепфя кластерноТ полiтики в УкраМ EKOHOMiKa та держава. 2008. № 11. С. 5-15. URL: http://www.economy.in.Ua/pdf/11_2008/3.pdf
15. Брикова I. В. Мехашзм реалiзацiТ кластерного потен-фалу репошв УкраТни. Зовнiшня торгiвля: економь ка, фНанси, право. 2012. № 4. С. 48-56. URL: http:// zt.knute.edu.ua/files/2012/04(63)2012/4_12_09.pdf
16. Буснюк С. В. Фшансовий каттал кластерiв: особли-востi формування та використання : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Луцьк, 2015. 229 с.
17. Перший етап модершзацп економш УкраТни: до-свщ та проблеми : монографiя / О. М. Алимов, О. I. Амоша та ш.; за заг. ред. В. I. Ляшенка. Запорiж-жя, 2014. 798 с.
18. Попело О. В. Пщприемницьк кластери як шновацм-на домшанта модершзацп економiки регiону. Регю-нальна економка. 2014. № 2. С. 95-105. URL: http:// re.gov.ua/re201402/re201402_095_PopeloOV.pdf
19. Самойл^ М. С. Концептуальш засади формування регюнальноТ пол™ки ресурсно-еколопчноТ безпеки. Всник аграрной науки Причорномор'я. 2014. № 3. Т. 1. С. 44-51.
20. Самойл^ М. С. Ресурсно-еколопчна безпека регюну : монографiя. Полтава : Смон, 2014. 317 с.
21. Саммленко Г. Кластеры структури репошв УкраТни: теоретичш аспекти, проблеми та перспектившсть практичноТ реалiзацiТ'. Проблеми i перспективи еко-номiки та уnравлiння. 2019. № 1. С. 155-165.
DOI: 10.25140/2411-5215-2019-1(17)-155-165.
22. УкраТнськ кластери. URL: http://ucluster.org
23. Мельничук В. Кластери в економщ УкраТни. URL: http://www.geograf.com.ua/blogs/entry/klasteri-v-ekonomitsi-ukrajini
REFERENCES
Alymov, O. M. et al. Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [The First Stage of Modernization of Ukraine's Economy: Experience and Problems]. Zaporizhzhia, 2014.
Brykova, I. V. "Mekhanizm realizatsii klasternoho potentsi-alu rehioniv Ukrainy" [The Mechanism of Realization of Cluster Potential of Regions of Ukraine]. Zovnish-
<
m >
I—
o
Q_
O ^
o o
Q_
PÎ
EE
CD
o
<
s
U
nia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo. 2012. http:// zt.knute.edu.ua/files/2012/04(63)2012/4_12_09.pdf Busniuk, S. V. "Finansovyi kapital klasteriv: osoblyvosti formuvannia ta vykorystannia" [Financial Capital of Clusters: Features of Formation and Use]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2015. Butko, M. P., and Samiilenko, H. M. Klasternyi pidkhid do rozvytku bazovykh haluzei rehionalnoi ekonomiky v suchasnykh umovakh [Cluster Approach to the Development of Basic Sectors of the Regional Economy in Modern Conditions]. Nizhyn: Aspekt-Polihraf, 2012. Chevhanova, V., and Bryzhan, I. "Klastery ta yikh ekonomi-chne znachennia" [Clusters and Their Economic Significance]. Ekonomika Ukrainy, no. 11 (2002): 35-41. Fedorenko, V. H. et al. "Kontseptsiia klasternoi polityky v Ukraini" [The Concept of Cluster Policy in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava. 2008. http://www.economy. in.ua/pdf/11_2008/3.pdf Hoblyk, V. V. Klastery v rekreatsiino-turystychnomu komplek-siZakarpattia [Clusters in the Recreational and Tourist Complex of Transcarpathia]. Uzhhorod: Lira, 2009. Izard, K. Ye. Emotsiicheloveka [Human Emotions]. Moscow:
Izd-vo MGU, 1980. Melnik, L. G. Ekonomika i informatsiya: ekonomika infor-matsii i informatsiya v ekonomike : entsiklopedicheskiy slovar [Economics and Information: Economics of Information and Information in Economics: an Encyclopedic Dictionary]. Sumy: Universitetskaya kniga, 2005. Melnychuk, V. "Klastery v ekonomitsi Ukrainy" [Clusters in the Economy of Ukraine]. http://www.geograf.com. ua/blogs/entry/klasteri-v-ekonomitsi-ukrajini Popelo, O. V. "Pidpryiemnytski klastery yak innovat-siina dominanta modernizatsii ekonomiky rehionu" [Entrepreneurial Clusters as an Innovation Dominant of Regional Economy Modernization]. Rehio-nalna ekonomika. 2014. http://re.gov.ua/re201402/ re201402_095_Popelo0V.pdf
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams, 2003.
Prais, V. "Liudska povedinka: faktor u prykladnii ekonomitsi" [Human Behavior: A Factor in Applied Economics]. Perspektyvni doslidzhennia, no. 2 (1999): 3-16.
Samiilenko, H. "Klasterni struktury rehioniv Ukrainy: teo-retychni aspekty, problemy ta perspektyvnist prak-tychnoi realizatsii" [Cluster Structures of Ukrainian Regions: Theoretical Aspects, Problems and Perspectives of Practical Implementation]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 1 (2019): 155-165. DOI: 10.25140/2411-5215-2019-1(17)-155-165
Samoilik, M. S. "Kontseptualni zasady formuvannia rehionalnoi polityky resursno-ekolohichnoi bezpeky" [The Conceptual Principles of Regional Policy Development as for the Resource and Environmental Safety]. Visnyk ah-rarnoi nauky Prychornomoria, vol. 1, no. 3 (2014): 44-51.
Samoilik, M. S. Resursno-ekolohichna bezpeka rehionu [Resource and Ecological Security of the Region]. Poltava: Simon, 2014.
Semenov, H. A., and Bohma, O. S. Stvorennia klasternykh obiednan v umovakh novoi ekonomiky [Creation of Cluster Associations in the New Economy]. Zapo-rizhzhia, 2008.
Sokolenko, S. I. Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the Global Economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
"Ukrainski klastery" [Ukrainian Clusters]. http://ucluster. org
Veber, M. Protestantska etyka i dukh kapitalizmu [Protestant Ethics and the Spirit of Capitalism]. Kyiv: Nash Format, 2018.
Voinarenko, M. P. Klastery v instytutsiinii ekonomitsi [Clusters in Institutional Economics]. Khmelnytskyi, 2011.
Volkova, N. N., and Sakhno, T. V. Promyshlennyye klastery [Industrial Clusters]. Poltava: ASMI, 2005.
Yanh, L. E. Tekhnoparky ta klastery firm [Technoparks and Clusters of Companies]. Kyiv: PERU, 1996.
BI3HECIHQOPM № 8 '2020
www.business-inform.net
