CC BY
7
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Лпсратура
1. Камышников B.C. Кпинико-биохимическая лабораторная fliar-ностика / Камишников B.C. - Минск: Интерпрессервис, 2003,-Т.II.-463с.
2. Макарчук О.М. Стан антиоксидантного захисту оргашзму та вплив перекисного окисления лшщю на поверхневу apxiTeKTOHi-ку еритроцит1в ваптних з гестацшною анем1ею / О.М.Макарчик // Вюник наукових дослщжень .- 2004. - №1 .-С.61-63.
3. Бибик В.В. Окислювально-антиоксидантний гомеостаз у bikobhx першородть ¡з загрозою переривання BariTHOCTi i досвщ комбн
HOBaHoi cjjapMaKOTepanii / B.B.5h6hk // nepuHaTonorra Ta nefliaT-pifl. - 2001.- №4.-C. 20-22.
4. BflOBHMeHKO lO.n. npomo3yBaHHH Ta KopeKL(in 4>eTonnaL(eHTapHoT HeAOCTaTHOCTi y BariTHMX 3i 3bhmhhm HeBMHOiuyBaHHHM b aHaMHe3i / lO.n.BAOBHMeHKO, A.B.TKaneHKO // IW. - 2002. - №2. - C.78 -85.
5. Burton G.J.Placental oxidative stress: from miscarriage to preeclampsia / G. J.Burton, E.Jauniaux , J. Soc // Gynecol. Investig - 2004. - V11. - №6. - P. 342 - 352.
Реферат
СИСТЕМА ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ ПРИ РАЗВИТИИ ПЛАЦЕНТАРНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БЕРЕМЕННЫХ ГРУППЫ РИСКА Калиновская И.В.
Ключевые слова: окислительная модификация белков, перекисное окисление липидов, система антиоксидантной защиты.
Было проведено исследование показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности и невынашиванием беременности в анамнезе в разные гестационные периоды. Выявлено усиление процессов перекисного окисления липидов и снижение активности некоторых компонентов антиоксидантной защиты, что приводит к развитию гипоксического состояния организма матери и плода.
Summary
SYSTEM OF LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT PROTECTION IN PLACENTAL INSUFFICIENCY IN PREGNANT WOMEN OF RISK GROUP Kalinovskaya I.V.
Key words: oxidative modification of proteins, lipid peroxidation, system of antioxidant protection.
The research was aimed to study the parameters of lipid peroxidation and antioxidant systems in pregnant women who have manifestations of placental insufficiency and miscarriages in different gestation periods in past history. There has been found out the enhancement of lipid peroxidation and the decrease in activity of some components of antioxidant protection that results in the development of mother's and fetus's hypoxia.
УДК 616.33-002.44-053.1: 616.381-072.1 Косинський О.В.
ПЕРЕБ1Г УСКЛАДНЕНОТ ПЕПТИЧН01 ВИРАЗКИ П1СЛЯ И Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ПРИ 1НФ1К0ВАН0СТ1 Р13НИМИ ТОКСИГЕННИМИ ШТАМАМИ ГЕЛИКОБАКТЕРНОТ1НФЕКЦМ
Украшський державний НД1 медико-со^альних проблем ¡нвалщ1в, м. Днтропетровськ, Украша
На тдстав{ обстеження 40 хворих гз «незадовшъними» результатом х{рург{чного лшування ускладненог ПВ, токсигент гитами д{агностувалися у 72,5 % пац{ент{в. При цъому УасА+ г СадА+ токсигет штами у 48,3 % хворих призводили до бшъш виражених ендоскотчних змт. Дг-агностування токсигених штамлв Нр-тфекцп потребуе проведения адекватног, контролъованог ерадикацшног терапи при ускладненому перебку ПВ.
Ключов1 слова: ускладнений переб1г пептичноТ виразки, х1рурпчне лкування, токсигенш штами геликобактерноТ ¡нфекци.
Вступ
Рецидив пептичноТ виразки (ПВ) пюля х1рурп-чного лкування ТТ ускладнень визначаеться у 5-12% хворих вже в перший р1к пюля операци [1]. Удосконалення х1рурпчних прийом1в (повнота ваготомп, органозбер1гаюч1 операци) суттево не зменшують цей вщсоток [1, 2]. Поряд ¡з цим ю-нують публкаци щодо пщвищення ефективносп органозбер1гаючих операцш шляхом застосу-вання ерадикацшноТ' терапи гелкобактерноТ' ¡н-фекцм [1, 3]. При цьому частота решфкування в перший р1к пюля х1рурпчного втручання складае до 36% вщ загальноТ' ктькосп оперованих хворих на ПВ [4]. До того ж, при проведены ерадикацшноТ' терапи не враховуеться токсигеннють штам1в, що дозволило б оптим1зувати проведен-
ия комплексного лкування хворих на ускладнену ПВ [5].
Тому метою проведеного дослщження було визначення впливу ¡нфкування р1зними токси-генними штамами гелкобактерноТ' ¡нфекци на переб1г патолопчного процесу в хворих, оперованих з приводу ускладненоТ' пептичноТ виразки.
Матср1али та методи дослпджсння Особливосп переб^у патолопчного процесу при ¡нфкованосп р1зними токсигенними штамами гелкобактерноТ' ¡нфекци визначалися у 40 хворих ¡з «незадовтьним» результатом х1рурпч-ного лкування ускладненоТ ПВ. У третини з них 12 (30,0%) хворих в ранньому пюляоперацшно-му перюд1 застосовувалися антибактер1альш препарати з метою профтактики пюляоперацш-
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
них ускладнень. При цьому документально пщ-тверджеш дан1 про проведену ерадикацшну те-рашю в шсляоперацшному перюд1 визначалися у 3 (7,5 %) пац1ент1в. Кр1м цього, в жодному ¡з випадш ефективнють ерадикацшноТ терапп як в шсляоперацшному перюд1, так \ при амбулаторному долковуванш не оцшювалась. Тому пщ-став для твердження про рецидив або решфшо-ванють у цих хворих не було.
Д1агностика Нр-шфекци проводилась у вах обстежених хворих при ендоскотчному дослн дженш за допомогою швидкого уреазного тесту. Також проводили д1агностику наявносп токсиге-них штам1в Нр-шфекци - визначали в сироватц1 кров1 цитотоксинассоцшоваш бтки СадА+ та \/асА+ методом ¡ммуноблотшгу. У 16 пац1ент1в додатково виконувалось ¡муногютох1м1чне дослн дження бюптат1в слизовоТ оболонки антрального вщдту шлунка на вмют цитотоксишв СадА+ та УасА+.
Результати та 1х обговорення
При рецидив! ускладнення ПВ у хворих ¡з «не-задовтьною» оцшкою оперативного лкування наявнють Нр-шфекци виявлено у 32 (80,0 %) хворих. При цьому токсигенш штами д1агносто-вано у переважноТ бшьшосп хворих - 29 (72,5 %) пац1ент1в. У 8 (20,0 %) - визначались негатив-ш результати як уреазного тесту, так \ дат, отримаш при виконанш ¡муноблотингу (вщсут-нють високо-специф1чних ¡муноглобулш1в на фош низькоТ' уреазноТ активносп), таблиця 1.
Таблиця 1.
Частота д/агностики токсигених штам/в при
«незадовтьних» результатах х'1рург '1чного л'щвання хворих на ускладнену пептичну виразку
Токсигенний штам Нр-шфекци К1льк1сть хворих
п %
СадА+ та VacA+ 14 48,3
СадА+ 8 27,6
VacA+ 7 24,1
Ктькють антитт у 14 хворих до високоспеци-ф1чних бтк1в СадА+ \ УасА+ при ¡муноблотингу вказувала на висок1 титри Нр-шфекци. Так, у 11 (78,6 %) хворих визначався на р1вн1 50,0-99,0 % (++), а у 3 (21,4 %) - складав 100,0 % (+++). Та-кий титр антитт вказував на високу репликацш-ну активнють даного м1крооргашзму.
Анал1з полтозицшних бюптат1в слизовоТ оболонки визначав однакову частоту ¡нфкованосп м1крооргашзмами з двома токсигенними власти-востями (СадА+ \ \/асА+) як в антральному вщдн л1, так \ у тт1 шлунка. Але ¡зольоваш \/асА+ штами Нр-шфекци часпше визначалися в тт1 шлунка, тод1 як СадА+ в антральному вщдт1 шлунка.
Залежно вщ виду токсигеного штаму Нр-шфекци р1знилася \ ендоскоп1чна картина в гаст-родуоденальнш зош. Найбтьш виражеш ендо-скошчы ознаки запалення визначалися як в дн лянц1 тта, так \ в антральному вщдт1 шлунка при наявносп обох токсигених штам1в Нр-шфекци. Отримаы дан1 ендоскоп1чного обсте-ження хворих на Нр-шфекцш в залежносп вщ д1агностованих штам1в наведена в таблиц! 2.
Таблиця 2.
Особливост/ ендоскопЫно)' картини стану слизово)' шлунка у хворих при «незадовтьних»
результатах операциз р/'зними штамами Нрчнфекцп
Стан слизовоТ оболонки шлунка Xeopi ¡з VacA+ (п=7) Xeopi ¡з CagA+ (п=8) Xeopi ¡з CagA+ та VacA+ (п=14)
п % п % п %
Тто запалення - Ист. 1 14,3* 1 12,5 1 7,1
Тто запалення - Шст. 2 28,6* 1 12,5 3 21,4
Антрум запалення - II ст. 5 71,4* - - 5 35,7
Антрум запалення - III ст. 2 28,6 6 75,0* 9 64,3*
ЕрозИ' 2 28,6 4 50,0* 12 85,7*
Антральний гастрит 4 57,1 6 75,0* 11 78,6*
Дифузний гастрит 3 42,9* 2 25,0 3 21,4
ripuMimKa: * - р<0,05 показнишв частоти ендоскотчних 3MiH у хворих з р1зними штамами Нр-1нфекцП'
Максимальы прояви запалення слизовоТ оболонки шлунка у хворих ¡з СадА+ \ УасА+ позитив-ним штамом Нр-шфекци характеризувалися на-явнютю дифузного гастриту в тт1 \ антральному вщдт1 шлунка у 3 (21,4 %) та вогнищевим запа-ленням в антральному вщдт1 у 11 (78,6 %) хворих, (р<0,05). Ерозивне ураження слизовоТ оболонки визначалося в уах випадках вогнищевого антрального гастриту та одному - дифузного ураження шлунка. Атроф1я слизовоТ д1агносту-валась у 2 (14,3 %) випадках \ лише у хворих ¡з дифузним ураженням шлунка.
У хворих ¡з ¡нфшовашстю \/асА+ токсигеним
штамом Нр-шфекци майже з однаковою частотою ендоскотчно визначалося як дифузне, так \ вогнищеве (антральний вщдт) ураження слизовоТ' оболонки шлунка, тод1 як при СадА+ та спо-лучеы обох токсин1в част1ше д1агностувався ан-трум-гастрит. При з1ставленн1 даних ендоскотч-ного дослщження у хворих ¡з \/асА+ та СадА+ по-зитивними штамами, в першому випадку часпше виражене запалення д1агностувалося в тт1 шлунка ерозивними проявами у 28,6 % хворих. При ¡нфковносп СадА+ штамами у 75,0 % визначалося виражене (III ступшь) вогнищеве враження антрального вщдту, (р<0,05).
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
В обстеженш rpyni хворих пперплаз1я G-ioiiTMH визначалась лише в 2 випадках д1агностування токсигених штам1в Нр-шфекци'. При цьому в одному випадку пперплаз1я II (пом1рного ступеню) спостер1галась на фон1 ¡нф1кованост1 CagA+ i VacA+ штамом Нр-шфекци'. А в ¡ншому - rinep-плаз1я I (легкого ступеню) визначалась у хворого ¡з СадА+ штамом.
Враховуючи бтьш виражеш патолопчы змши з боку слизово'1 оболонки шлунка при ¡нфшова-ност1 токсигенними штамами, важливим було визначення ступеня шлородуоденального стенозу за даних обставин. Встановлено, що у 13 (92,9 %) хворих ¡з VacA+ i CagA+ позитивним штамом д1агностувався декомпенсований стеноз i лише в одному (7,1 %) випадку субкомпенсова-ний шлородуоденальний стеноз, (р<0,001).
Таким чином, на пщстав1 д1агностики Нр-шфекци та визначення токсигеносп ïï штам1в у хворих на ускладнений nepeôir ПВ ¡з «незадовн льним» результатом xipypri4Horo лкування встановлено, що токсигенн1 штами, особливо VacA+ i CagA+ суттево попршуе ктычний nepeôir (рецидив ПВ) та ендоскоп1чну картину в гастро-дуоденальнш зош. Це обфунтовуе ранню fliar-ностику ¡нф1кованост1 токсигеними штамами Нр-шфекци для проведения адекватно'!', контрольо-вано'| ерадикацшно'| терапи при ускпадненому nepeôiry ПВ.
Реферат
ТЕЧЕНИЕ УСЛОЖНЕННОЙ ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПОСЛЕ ЕЕ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПРИ ИНФИЦИРОВАНИИ РАЗНЫМИ ТОКСИГЕННЫМИ ШТАММАМИ ГЛИКОБАКТЕРНОЙ ИНФЕКЦИИ Коссинский О.В.
Ключевые слова: осложненное течение пептической язвы, хирургическое лечение, токсигенные штаммы геликобактерной инфекции.
При обследовании 40 больных с «неудовлетворительными» результатами хирургического лечения осложненной пептической язвы, токсигенные штаммы геликобактерной инфекции диагностировались у 72,5 % пациентов. При этом VacA+ i CagA+ токсигенные штаммы у 48,3 % больных приводили к более выраженным эндоскопическим изменениям. Диагностирование токсигенных штаммов Нр-инфекции требует проведения адекватной, контролированной эрадикационной терапии при осложненном течении пептической язвы.
Summery
COURSE OF COMPLICATED PEPTIC ULCER AFTER ITS SURGICAL TREATMENT IN CASES OF CONTAMINATION WITH DIFFERENT TOXIGENIC HELICOBACTER STRAINS Kossinskiy O.V.
Key words: peptic ulcer complication, surgical treatment, toxygenic strain, Helicobacter pylori.
During the inspection of 40 patents showing unsatisfactory outcomes of surgical treatment for peptic ulcer complication, toxygenic strain Helicobacter pylori was diagnosed in 72.5 %. The VacA+ and CagA+ toxygenic strains in 48.3 % patients led to more marked endoscopic changes. When the toxygenic strain Helicobacter pylori is diagnosed it is necessary to carry out adequate controlled eradication in the complicated course of peptic ulcer.
Висновки
Пюля xipypri4Horo лкування при рецидив! ПВ токсигенш штами д1агностуються у 72,5 % пац1е-HTiB. У 48,3 % з них, це VacA+ i CagA+ токсигенш штами, що призводять до найбтьш виражених ендоскошчних змш в гастродуоденальнш зош. 1нфкованють токсигенними штамами Нр-¡нфекци потребуе проведения адекватно'!', конт-рольованоТ' ерадикацшноТ терапи при ускладне-ному nepeöiry ПВ.
Л1тсратура
1. Хасанов А.Г.Значение эрадикационного лечения в реабилитации больных, перенесших органосохраняющие операции по поводу язвенной болезни. / А.Г.Хасанов, М.А.Нуртдинов, Р.Т.Сулейманова // Вестник восстановительной медицины. -2007.-№ 2.-С. 68-69.
2. Nishizawa Т Quinolone-based third-line therapy for Helicobacter pylori eradication / T.Nishizawa, H.Suzuki, T.Hibi // J. Clin. Biochem. Nutr.44. - 2009. - P.119-124.
3. Четвергов С.Г. Ерадикац1я helicobacterylori як фактор пщви-щення ефективност1 органозбер1гаючих операцш при виразко-вш XBopoöi дванадцятипалоТ кишки : автореф. дис.. на здобуття наук, ступеня канд. мед. Наук : спец. 14.01.03 «xipyprifl» / Чет-верков С.Г. - К., 1999. - 20с.
4. Fichman S. Histological changes in the gastric mucosa after Helicobacter pylori eradication / S. Fichman, Y. Niv // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 2004. - V.16, №11. - P.1183-1188.
5. Мироджов Г. К. Частота и резистентность цитотоксинассоции-рованных (Сад А) штаммов helicobacter pylori к антибактериальным препаратам при хроническом гастрите и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Г. К. Мироджов, Д. М. Ишанку-лова, А. Д. Дустов // Клин, медицина. - 2006. -Т. 84, №5. - С. 51-54.
