CC BY
75
CRIMINAL RESPONSIBILITY FOR ILLEGAL INTERVENTION IN THE WORK OF COURT'S AUTOMATICAL FLOW OF DOCUMENTS: ANALYSIS OF THE BASIC ELEMENTS OF CRIME Kozak V. A.
The article analyses objective and subjective sights of criminal's structure, foreknowleged by part 1 art. 376 cc (illegal intervention in the work of court's automatical system of flow of documents) formulated relative propositions according improvement of criminal low of Ukraine.
Key words: court's automatical system of flow of documents, illegal intervention, untrue changes' introduction, unauthorised access.
Hadiuuina do pedaKuj'i 25.02.2013 p.
УДК 343.9:343.82:37.13 М. Ю. Валуйська,
канд. юрид. наук, доцент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'!я У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. XapKie
ПЕН1ТЕНЦ1АРНА АНТРОПОГОГ1КА: ÍÍ3MICT I РОЛЬ У ПОЗИТИВНОМУ КРИМ1НОЛОГ1ЧНО ЗНАЧУЩОМУ ВПЛИВ1 НА ОС1Б, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОКАРАННЯ У ВИД1 ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛ1
У статп у загальному вигляд1 окреслюються об'ект, предмет, KepiBHi принципи, завдання та методи пежтенц1арноТ антропогопки. Висв1тлюеться актуальнють м досвщу для виршен-ня практичних проблем кримшолопчноТ пол^ики Украши, зокрема пщвищення ефективност1 здшснення позитивного кримшолопчно значущого впливу на oci6, яким призначено покаран-ня у вид1 позбавлення волк
Ключов1 слова: пежтенц1арна антропогопка, пежтенц1арна педагопка, пен1тенц1арна психолопя, кримЫолопчно значущий вплив, запоб1гання злочинност1 в мюцях позбавлення Boni, особа злочинця, ресоц1ал1зац1я, виправлення.
Визнання пр1оритетними цш-ностями життя i здоров'я, 4ecT¡ й riflHOcri, недоторканост1 й без-пеки людини, закр1плене Кон-ституц1ею УкраТни, покладае на державу обов'язок забезпечити кожшй ф1зичн1й ocoôi захист означених прав. Вони píbhokd MipoK) мають забезпечуватися не лише стосовно законослух-
няних oci6, а й тих, хто вчинив сусп1льно небезпечне д1яння.
ОсобливоТ гостроти набу-вае виконання задекларованих зобов'язань в умовах перебу-вання особи в м1сцях позбавлення Boni, де через жорстку регламентацю умов життед1-яльностч й специф1чний склад м1кросередовища, обмеженють
простору, ппокшезю, ¡нформа-цмне, сенсорне голодування та ¡нше особа частше за все не в змоз1 вести комфортний для неТ споаб життя та вщчувае на соб1 вплив як лептимних обмежень, так \ протиправних «неписа-них» вимог - так званих злодм-ських закоыв, невиконання яких може тягнути за собою загрозу м здоров'ю та життю.
Про сьогоденну актуаль-нють пщвищення ефективност1 роботи ¡з засудженими особами свщчить те, що у свптп забезпе-чення вищезгаданих конститу-цмних вимог Концепц1ею реалн заци державно!' пол1тики у сфер1 профтактики правопорушень на перюд до 2015 р. перед-бачено покращення умов для виправлення та ресоц1ал1зацм засуджених \ соц1альноТ адап-таци оаб, звтьнених з м1сць позбавлення вол1, профтактики вчинення ними правопорушень, пщвищення р1вня соц1ально-виховноТ роботи, стимулювання правослухняноТ поведЫки [2].
Проблеми ефективност1 роботи ¡з засудженими, в тому числ1 у м1сцях позбавлення вол1, порушували у своТх наукових працях таю вп^чизняш й зару-б1жш науковц1, як Ю. М. Анто-нян, В. В. Голша, I. М. Даньшин, О. М. Джужа, В. М. ДрьомЫ,
A. П. Закалюк, В. С. Зеленець-кий, А. Ф. ЗелЫський, О. Г. Колб,
B. М. Литвишков, В. Ф. Пирож-
ков, Д. В. Сочивко, О. В. Старков, Н. О. Чечиль та ¡н.
КримЫолопя, як ¡нтегра-тивна наука, акумулюе в соб1 надбання багатьох наук, що займаються проблемами р1зних сфер життед1яльност1 людини як суб'екта сусптьних стосун-юв: вщ правових до педагопч-них та психолопчних. Ц1 галуз1 знань поспйно розвиваються, вдосконалюючи власну мето-долопю, поглиблюючи теорю, вивчаючи практичну д1яль-нють та розробляючи нов1 тех-нолопчы комплекси. Одним ¡з аспекте поглиблення теоретич-них знань та розширення практичного досвщу е видтення вузько спрямованих пщгалузей, як\ бтьш детально вивчають пор1вняно обмежене коло важ-ливих питань. Так, наприклад, видтилися в самоспйш науков1 течи пенп"енц1арна психоло-пя й пештенц1арна педагопка, завдяки чому вщкрилися нов1 можливост1 бтьш детального вивчення засуджених оаб та здмснення на них бтьш ефек-тивного впливу.
Контингент засуджених мае низку специф1чних рис \ влас-тивостей. Наприклад, значна ктькють цих оаб характеризуемся педагопчною й соцн альною занедбанютю. Тому перед персоналом виправних установ постае досить складне завдання: компенсувати прога-
лини у формуваны особистосп таких оаб, працюючи з ними у багатьох напрямках - загаль-ноосвп"ньому, профеайно-тех-ычному, культуролопчному, ф1зкультурно-оздоровчому, правовому, переборюючи Тх право-вий нтл1зм, та, надаючи пси-холопчну допомогу. Ускладнюе виконання цього завдання те, що здебтьшого засуджеы особи - це доросл1 люди й методи формування особистост1, розро-блеы педагопкою в розрахунку на дитину, не е ефективним для них. 1х виправлення може стати лише результатом духовного зростання, змши глибинних настанов щодо можпивост1 та/ або необхщност1 вчинення зло-чину на законослухняы переко-нання, повагу до прав та свобод ¡нших оаб. Тому слушним уяв-ляеться використання надбань не лише пенп"енц1арноТ педаго-пчноТ науки, а й пештенц1арноТ антропогопки.
Назва науки «антропогопка» утворена за аналопею термЫа «педагопка» (який мае давньогрецьке походження (ттси5ауи>у|КП) ' утворений вщ двох сгпв: ттад - дитина \ уш -веду, що у буквальному сена означав ведения дитини шляхом знань - у давнм Грецм педагогом називали раба, який водив дитину до школи). Тому семан-тично «антропогопка» означае ведения людини (грец. уброоттод
- людина \ уи> - веду). Змют ц1еТ науки складае сукупысть про-цеав формування не ттьки дитини, а й людини взагал1, яке реал1зуеться у межах осв1тых систем.
Пештенц1арна антропогопка е складовою частиною антропогопки взагал1, базуеться на м принципах, використовуе м методи, але мае свою специфку, обумовлену особливостями контингенту та умовами роботи з ними. Зупинимося бтьш докладно на об'ект'1, предмет кер'тних принципах, заеданиях та методах пен1тенц1арно/ антропогог'/ки.
Об'ектом пен1тенц1арно/ антропогог'/ки е доросл1 люди, як\ вщбувають покарання у мю-цях позбавлення вол1 або е а"пвробп"никами пештенц1арноТ системи \ працюють в екстре-мальних умовах життед1яль-ностк Включения до об'екту впливу а"пвробп"ник1в установ виконання покарання аж и\я-кою м1рою не означае при-р1внювання Тх до засуджених (особливо в моральному та правовому аспектах). Маеться на уваз1 лише те, що праця у складних умовах пщвищеного психолопчного навантаження з контингентом оаб, як\ мають властивють сусптьноТ небез-печност1, тягне за собою психо-ф1зюлопчну перевтому, профе-айну деформацю, профеайне
вигоряння. Тому за наявнютю необхщносп персоналу установ виконання покарання мае нада-ватися квал1ф1кована допомога у виршены проблем, з якими самотужки Тм впоратися важко [3, с. 26].
Головна вщмЫнють антро-погопки вщ педагопки у тому, що дитиы ¡манентно прита-манна обмежена (причому сут-тево обмежена) спроможнють долати психолопчш та виршу-вати педагопчы проблеми. Тому «ведения» дитини е природним для неТ процесом й не супер-ечить м соц1ально-рольовому статусу. 3 дорослими ж ситу-ац1я дещо ¡нша. 1х «ведения» може здмснюватися лише за умов, коли сам дорослий визнае необхщнють цього \ право ¡ншоТ особи на здмснення будь-якого впливу. Тобто для цтьового втручання у структуры складов! особистост1 дорослого мають бути наявними, з одного боку, об'ективы проблеми, з якими в\и сам не може впоратися, а з ¡ншого - його суб'ективне визна-ння Ух наявност1 та бажання отримати допомогу в Тх вирн шеннк
Взагал1 таю проблеми можуть виникати у дорослих людей впродовж усього життя, але необхщнють допомоги найбтьш гостро вщчуваеться людиною в умовах високоТ осо-бистюноТ екстремальност1 умов
життед1яльностк Психолопчна наука пщ умовами високоТ осо-бистюноТ екстремальност1 умов життед1яльност1 розум1е найбтьш склады, неприроды для людини умови, як\ мютять у соб1 реальну загрозу м життю або здоров'ю (ф1зичному та/ або псих1чному). Ступень екс-тремальносп мае внутршню градац1ю за ступенем небез-печностк Осктьки у м1сцях позбавлення вол1 контингент засуджених складаеться з оаб, як\ об'ективно проявили якють сусптьноТ небезпеки, вчинивши сусптьно небезпечне д1яння, \ здебтьшого не позбулися означено!' властивост1, можна зро-бити висновок, що саме у таких (екстремальних) умовах проходить життед1яльнють оаб, засуджених до позбавлення вол1, та праця персоналу виправних (виховних) колонм. СтупЫь екс-тремальносп в м1сцях позбавлення вол1 не е незмшною величиною. В1н залежить вщ типу виправного закладу, осо-бливостей соц1ального м1кро-ю"Пмату конкретно'! колони, мае певну динамку зм1н у чаа, яка залежить вщ багатьох чинниюв, у тому числ1 й вщ психодинамки окремих оаб.
Деяю з розробниюв пеытен-ц1арноТ антропогопки вважають, що м предметом е вивчення законом1рностей психодинамки зм1н поведЫки людини в екстре-
мальних для неТ умовах життедн яльност1 як основи м наступного особистчсного, морального, пра-восвщомого та духовного зрос-тання [3, с. 27].
Нам же бачиться за доцтьне конкретизувати предмет, ч1тюше окресливши його елементи \ вважати, що предметом пеш-тенц1арноТ антропогопки е особа засудженого, особа сывробп--ника виправноТ (виховноТ) колони, р1зн1 форми мкрогруп засу-джених, колектив сывроб^ниюв колони та його структуры час-тини, методи антропогопчного вивчення, анал1зу та впливу на них.
Кр1м того, можна вказати на наявысть додаткового предмета пен1тенц1арно/ антро-погог'ши, до якого, на наш погляд, слщ вщнести додатко-вих суб'еючв антропогопчного впливу, як-то: р1зы державы та недержавы органи й установи, громадсью, втомучисл1 релИйы (маються на уваз1 належним чином зареестроваы не орто-доксальы та не харизматичы) оргаызацп, пщприемства, вщом1 д\яч\ культури, спорту, окрем1 ф1зичы особи, як\ т1ею чи ¡ншою м1рою сприяють або можуть сприяти позитивним психодина-м1чним процесам оаб, як\ потре-бують антропогопчноТ допомоги. Також до додаткового предмета слщ вщнести антропогопчне прогнозування.
Виходячи з основних поло-жень, закртлених Конституц1ею УкраТни, та загальнонаукових методолопчних засад побудови роботи з особами, можна сфор-мулювати кер/вн/ принципы пенн тенцюрно! антропогог'ши. Це:
- принцип гумаызму як базовий принцип будь-якого втручання у ф1зичну, психоло-пчну чи духовну сферу особи;
- принцип законное^, який означае наявысть правового поля, поза межами якого ыякий вплив на особу здмснюватися не може;
- принцип конфщенцмност1 необхщний, осктьки при здм-снены допомоги можуть бути зачеплеы дуже особистчсы для людини проблеми;
- принцип д1алектич-ного пщходу, який фунтуеться на едност1 та взаемозв'язку об'ективного та суб'ективного у психодинамщ особи в умовах позбавлення вол1;
- принцип науковосп та об'ективност1 у вивчены й коре-гуваны складових структури особи засудженого \ наданы допомоги персоналу виправного закладу;
- принцип первинност1 св\-домостк суттева вщмЫысть антропогопчного пщходу вщ педагопчного полягае в тому, що в педагопчый практик св\-домють формуеться через керу-вання д1ями, в антропогопц1 ж
навпаки - первинно дм фах1вця спрямоваы на зм1ни у свщо-мост1 особи, а зм1на поведЫки е результатом трансформаци и свщомост1;
- принцип поступового та безперервного розвитку осо-бистост1 в аспект! м соц1ально-рольовоТ та морально-психоло-пчно'Г структурних складових з опорою на м загально значущ1 позитивы людсью якост1;
- принцип реальносп виправ-лення полягае в тому, що при обраны в1рноТ методики, застосу-ваны м протягом необхщного часу та використаны вах необхщних засоб1в е реальна можлив1сть виправлення будь-якоТ людини;
- принцип двосторонньоТ активное^ в процеа особис-т1сних позитивних змш у ход1 виправлення передбачае необ-хщысть сптьних зусиль антро-погога та особи, яка потребуе допомоги;
- принцип системности цт1сност1 особистчсних зм1н при виправлены означае необхщ-нють роботи з уама структур-ними складовими особистостк
Головним заеданиям пеытен-ц1арноТ антропогопки е оптим1за-ц1я процесу особистюноТ динамки засудженого у процеа його виправлення. Для виршення цього завдання потр1бно вирн шити ще низку питань, а саме:
1) вщправною точкою
роботи з дорослим засудженим
мае бути створення реальноТ можливост1 для його усвщомле-ноТ актив1зацм бажання виправи-тися, а у випадку неможпивост1 самостийного виршення цього завдання отримати ефективну допомогу квал1ф1кованих фах1в-ц1в у цьому процеа;
2) найбтьш повною м1рою розкривати можпивостч застосу-вання ресурав р1зних суб'ект1в впливу на засуджених з метою позитивно'! динамки Тх особис-тостч;
3) максимально ¡ндивщуалн зувати методику роботи з кож-ним конкретним засудженим на уах стад1ях: при його вивчены, пщ час процесу виправлення, при пщготовц1 до виходу у «вщ-критий» соц1ум (ресоц1ал1заци);
4) прогнозувати змши у р1з-них соц1ально значущих яюсних характеристиках особистостт правосвщомостч, р1вня осв1ти, ставлення до прац1, ставлення до загальноприйнятоТ ¡ерархи моральних та культурних цш-ностей людства, релИТ тощо;
5) узагальнювати досвщ роботи ¡з засудженими та пра-ц1вниками установ виконання покарання, переймати позитив-ний досвщ (у тому числ1 зару-б1жний), найбтьш ефективы розробки корекцмного впливу, розвивати навички профеайноТ майстерностч, навчати актив1за-ци компенсаторних мехаызм1в профеайноТ деформаци тощо.
Методами пеш'тенц/'ар-но1 антропогог'/ки е система загальнонаукових метод1в \ метод1в, розробленихсум1жними науками (педагопкою, пеытенцн арною педагопкою, психолопею, пештенц1арною психолопею та ¡н.) й адаптованими нею до свого предмету. Склад цих мето-д1в обумовлений завданнями, як\ виршуе пенп"енц1арна антро-погопка \ включае в себе:
1. Загальнонауков1 методи, як-то: д1алектичний, спостере-ження, пор1вняння, анал1зу, синтезу, дедукци, ¡ндукцитощо.
2. Галузев1 методи, покликан! виршувати завдання пеш-тенц1арноТ антропогопки на р1з-них стад1ях роботи з особами, як\ потребують антропогопчноТ допомоги, зокрема:
1) методи з1брання вщо-мостей, як-от: а) антропогопчне спостереження, яке вщр1зня-еться цтьовою системнютю, спираеться на антропогопчну концепц1ею, вивчае антропого-пчний об'ект в його цт1сност1 та умовах його природного ¡сну-вання; б) антропогопчне опиту-вання, в якому можна видтити бесщу, що може проводитися як ¡з суб'ектом антропогопчного впливу, так \ з його оточенням. Мета бесщи може бути ознайом-чою, профтактичною, виховною тощо; в) анкетування за допо-могою р1зних питальниюв, анкет, тестчв (текстов их або проектив-
них); г) документальне спостереження, при якому можуть пщ-даватися вивченню кримЫальы справи, особист1а-п справи засуджених, листи, щоденники тощо; д) психолого-педагопчний експеримент, який надае мож-ливють отримати важпиву для антропогопчноТ роботи ¡нфор-мац1ю (слщ сказати, що застосу-вання експерименту з антропо-гопчною метою обмежено тими ж кордонами, що й експеримент у кримЫолопчнм науцк в\и не може виходити за меж1 норма-тивних заборон, суперечити моральним нормам, створювати умови для формування негатив-них якостей особи та/або прово-кувати Тх прояв);
2) методи обробки первин-них даних, як\ включають у себе: а) узагальнення отриманих вщо-мостей; б) Тх анал1з (у тому числ1 пор1вняльний), систематизацю, ктьюа-п пщрахунки, наукову ¡нтерпретацю та оцшку даних;
3) методи загального та наочного викладення результате дослщжень у вигляд1 текстового документа (звп"у, висновюв тощо), таблицу графка;
4) методи впливу на обра-ний елемент антропогопчного предмету, як\ сприятимуть досягненню мети антропогопчноТ' допомоги.
Остання позиц1я (методи антропогопчного впливу) потре-буе окремого розгляду, осктьки,
як правило, в кожному конкретному випадку для надання допомоги мае бути застосова-ний не один метод, а Тх система, осктьки робота пенп"енц1арного антропогога вщбуваеться у дуже складних умовахдм низки зазда-легщь непередбачуваних чинни-юв. Слщ зазначити, що сам про-цес виправлення сприймаеться засудженими як складовий еле-мент кари \ ставлення до нього у бтьшосп випадюв е зазда-легщь негативним. Кр1м того, застосування лише вербаль-них (словесних) заход1в впливу досить часто бувае не ттьки не ефективним, а й, навпаки, дае зворотшй результат, осктьки якщо начальником вщдтення СПС (вихователем, психологом, педагогом та ¡н.) запропо-нована ¡деальна, але без вра-хування конкретних об'ективних обставин модель поведЫки, вона практично не може бути вттена у життя, через те, що цьому заважае низка несприят-ливих чинниюв, у яких вщбуваеться життед1яльнють ¡ндивща, потребуючого допомоги. Тому вербальний вплив мае допо-внюватися вщповщним впливом на означеш чинники, додатко-вими орган1зац1йними заходами (скаж1мо, наданням особ1 яки-хось розпорядчих повноважень, залученням до процесу члешв самод1яльних орган1зац1й, як\ мають авторитет, не побою-
ються висловлювати власну точку зору й д1яти вщповщно до власних переконань тощо).
Отже, проблем! метод1в та методики антропогопчного впливу мае бути присвячено окреме розгорнуте дослщження. Коротко ж кажучи, припусти-мими е дв1 групи метод1в: вер-бальн1 та оргаызацмнк
Пщводячи пщсумки, слщ вщзначити, що проблема кри-м1нолопчно значущого позитивного впливу на оаб, яким призначено покарання у вид1 позбавлення вол1, нерозривно пов'язана з максимальною ¡нди-вщуал1зац1ею роботи з означе-ними особами, а застосування надбань пен1тенц1арноТ антро-погопки надае розширеш мож-ливост1 для цього. Змют ц1еТ науки - м об'ект, предмет, керты принципи, завдання та методи -дозволяють в1днести м до групи засоб1в нерепресивноТ протидм злочинност1 та м проявам, з яких складаеться кримЫолопчна пол1тика, побудована на пщ-став1 Основного Закону УкраТни й ¡нтегрованих крим1нолопчною наукою р1зних галузей знань [1, с. 24]. Однак головна складнють при вттенш у життя цих корис-них знань полягае в тому, що ця наука е вщносно новою й ква-л1ф1кован1 фах1вц1 в ц1й галуз1 в масштабах УкраТни складають дуже невелику ктькють. Вирн шення ц1еТ' проблеми вбачаеться
в широкому впроваджеш-ii теоретично!' пщготовки та практи-кум1в для прац1вниюв виправних заклад1в, як\ нададуть можпи-в1сть суб'ектам антропогопчного впливу оволод1ти глибокими знаниями та ефективними нави-чками надання д1евоТ допомоги тим, хто м потребуе, сприятиме виконанню сусгпльно важпивих
завдань - запоб1ганню злочин-ност1 (як у м1сцях позбавлення вол1, так \ поза Тх межами), виправленню та ресоц1ал1заци тих, хто вчинив сусптьно небез-печы д1яння, оздоровлению умов прац1 та життед1яльност1 а"пвробп"ник1в установ вико-нання покарання у вид1 позбавлення волк
Список л'иператури: 1. Гол/на В. Теоретичнп та приклады проблеми вттення кримЫо-лопчноТ пол1тики в УкраТж / В. Голша // Право Украши. - 2009. - № 7. - С. 24-30. 2. Концепцт реалЬацм державно!' пол^ики у сфер1 проф1лактики правопорушень на перюд до 2015 року : схвалено розпорядж. КМУ вщ 30.11.2011 р. № 1209-р // Оф1ц. вюн. Украши. - 2011. - № 93. - Ст. 3389. 3. СочивкоД. В. Пенитенциарная антропогогика. Опыт систематизации психолого-педагогической теории и практики в местах лишения свободы / Д. В. Сочивко, В. М. Литвиш-ков. - М. : Московский психолого-социальный ин-тут, 2006. - 320 с.
ПЕНИТЕНЦИАРНАЯ АНТРОПОГОГИКА: ЕЕ СОДЕРЖАНИЕ
И РОЛЬ В ПОЗИТИВНОМ КРИМИНОЛОГИЧЕСКИ ЗНАЧИМОМ ВОЗДЕЙСТВИИ НА ЛИЦ, ОСУЖДЕННЫХ К НАКАЗАНИЮ В ВИДЕ ЛИШЕНИЯ СВОБОДЫ Валуйская М. Ю.
В статье в общем виде определяются объект, предмет, руководящие принципы, задачи и методы пенитенциарной антропогогики. Освещается актуальность ее опыта для решения практических проблем криминологической политики Украины, в частности повышения эффективности осуществления позитивного криминологически значимого влияния на лиц, которым назначено наказание в виде лишения свободы.
Ключевые слова: пенитенциарная антропогогика, пенитенциарная педагогика, пенитенциарная психология, криминологически значимое влияние, предупреждение преступности в местах лишения свободы, личность преступника, ресоциализация, исправление.
PRISON ANTROPOGOGY: ITS CONTENT AND ROLE IN A POSITIVE SIGNIFICANT IMPACT ON CRIMINOLOGICAL PERSONS PERSONS BEING SENTENCED TO PRISON
Valuiska M. Y.
Article generally defined object, subject, guidelines, objectives and methods of the penitentiary antropogogiki. Highlights the importance of her experience to solve practical problems criminological policy of Ukraine, in particular, improving the implementation of criminological positive significant effect on the persons being sentenced to prison.
Keywords: prison antropogogy, prison pedagogy, prison psychology, criminological significant impact, crime prevention in prisons, offender, resocialization, correction.
Hadiuuina do pedaKuj'i 06.03.2013 p.
