CC BY
57
УДК 343.8 К. А. Автухов,
канд. юрид. наук, асистент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ Й ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИД1 АРЕШТУ ШЛЯХОМ ВНЕСЕНИЯ ЗМ1Н ДО КК УКРА1НИ
ПроаналЬовано основы проблеми КримЫального кодексу Украши (2001 р.) в аспект! вдрсконаленняпракшкизасгосування та виконання покарання у вед арешту. Запропоновано нов1 редак-ци статей 391, 392, 393 закону. Аргументовано необхщнють внесения зм1н до санкцм ст. 395 КримЫального Кодексу Украши з метою мшЫзацм призначення арешту особам, кримЫаль-но-правовий вплив на яких дослщжуваного виду покарання е малоймов1рним.
Ключов1 слова: арешт, адмшютративний нагляд, режим в арештному дом1, втеча з ареш-тного дому.
Комплексний пщхщ до боротьби з1 злочиныстю перед-бачае необхщысть посилення диференц1аци та ¡ндивщуал1заци кримЫального впливу на особу, яка вчинила злочин, що пов'язано ¡з запровадженням покарань, яю б сприяли зменшенню р1вня зло-чинносп в сусптьств1 та дозволяли досягти цтей покарання в коротип строки, аи\ж при засто-суваны позбавлення волк Серед таких вид1в покарання провщне м1сце мае бути вщведено такому вщносно новому виду покарання як арешт.
В умовах реформування кримЫально-виконавчоТ сис-теми, яке було розпочато з проголошенням незалежност1 УкраТни й продовжуеться \ тепер, пщвищуеться актуаль-нють проведения комплексного
дослщження можпивих шлях1в оптим1зацм процесу виконання арешту. Одним ¡з напрямюв ц1еТ д1яльност1 мае стати вдоско-налення джерел права, якими визначаеться порядок застосу-вання та виконання покарання у вид1 арешту.
У вп"чизнян1й науковм л1те-ратур1 проблемы аспекти виконання покарання у вид1 арешту розглядалися такими вченими, як А. М. Авраменко, В. О. Бугаева, О. В. Кравченко, А. С. Мацко, Ю. А. Пономаренко, В. М. Трубникова, Ю. В. Шинкарьова, однак значна ктькють невиршених питань залишилася поза увагою зазначених науковц1в. Метою даноТ стагп е поповнення нау-кового знания у сфер1 правовоТ регламентаци застосування та виконання арешту.
Дослщження правових джерел, в яких зафплюеться порядок застосування арешту, варто розпочати з розгляду КримЫального кодексу УкраТни (дал1 - КК УкраТни). Перше, на що варто звернути увагу, - це неточнють, яку допустив законо-давець при формулюваны ст. 89 КК УкраТни. Згщно з його п. 5 ст. 89 особи, засуджеы до арешту, визнаються такими, що не мали судимють, якщо вони про-тягом року з дня вщбуття пока-рання не вчинять нового зло-чину. Таю ж строки погашения судимости встановлено \ для оаб, засуджених до штрафу, громадських \ виправних робп". Зверымо увагу на те, що в п. 4 ст. 89 КК УкраТни вказано: такими, що не мають судимють, визнаються в1йськовослужбовц1, як\ вщбули покарання на гауптвахт! зам'ють арешту (курсив наш. - К. А.). Напевно, у данм норм1 законодавець мав на уваз1 саме категорю вмськовослуж-бовц1в, як\ вщбували покарання у вид1 арешту, адже згщно з ч. 2 ст. 60 КК УкраТни вони вщбува-ють арешт саме на гауптвахп. На зазначену термшолопчну розб1жнють у науковм л1тератур1 вже зверталась увага [7 с. 162], однак законодавець \ доа не виправив дану ситуацю. Тому вважаемо, слщ було б змшити редакцю п. 4 ст. 89 КК УкраТни \ викласти цю його частину таким
чином: «в1йськовослужбовц1, яю вщбули арешт на гауптвахп».
Наступним актуальним питаниям, яке потребуе дослн дження з метою подальшого його розв'язання, е законодавче забезпечення засоб1в пщтри-мання належного режиму в арештних домах, на що спрямо-вано значну ктькють ¡нсп/пупв як кримЫального, так \ кримн нально-виконавчого права. До них можна вщнести й норми законодавства, в яких перед-бачено можпивють притягнення засуджених до кримЫальноТ вщ-повщальностк
Сусптьы вщносини,
пов'язаш з нормальною д1яль-нютю установ виконання пока-рань, входять до предмета правовоТ' охорони таких склад ¡в злочиыв, як «Ухилення вщ вщ-бування покарання у вид1 обме-ження вол1 та у вид1 позбавлення волЬ> ст. 390 КК УкраТни, «Злюна непокора вимогам адмЫютра-ц!"Г виправноТ' установи» ст. 391, «Дм, що дезоргаызують роботу виправних установ» ст. 392, «Втеча з м1сця позбавлення вол1 або з-пщ варти» ст. 393. Як зазначаеться у спец1альшй л1те-ратур1, таю д1яння пщривають авторитет правоохоронних орга-шв, породжують несприятливу соц1ально-психолопчну обстановку у виправшй установк При цьому можуть вщбуватися пося-гання й на ¡ним, бтьш важпив1
об'екти, прим1ром, на життя \ здоров'я людини. Так, вчинення одного, часом незначного зло-чину при складнм кримЫогеннм обстановц1 може перерости в масов1 заворушення, в ход1 яких можпиве вчинення й ¡нших зло-чиыв, що посягають на життя \ здоров'я людей, сусптьну без-пеку, власнють \ т. ¡н. [3, с. 48, 49].
Анал1з диспозицм назва-них статей в аспект! можпивост1 притягнення засуджених до арешту до кримшальноТ вщпо-вщальност1 за вчинення перед-бачених у них дм виявляе певш недолги. У першу чергу це пов'язано з тим, що дану кате-горю засуджених можна при-тягнути до кримшальноТ вщпо-вщальност1 лише за ст. 393 КК УкраТни - «Втеча з мюця позбав-лення вол1 або з-пщ варти». При цьому, якщо розумп"и змют ц1еТ стагп буквально, то засудже-ного до арешту можна притягти до в1дповщальност1 лише за втечу з-пщ варти. Це зумовлено тим, що законодавець не роз-кривае, як1 саме установи слщ в1дносити до м1сць позбав-лення вол1, \ якщо тлумачити досл1вно, то п1д останн1ми треба розум1ти установи, де вщбуваеться покарання у вид1 позбавлення вол1, отже, арешты доми до них не належать. 3 ура-хуванням того, що засуджеш до арешту вщбувають покарання,
як правило, за м1сцем засу-дження (ст. 50 КримЫально-виконавчого кодексу УкраТни (дал1 - КВК УкраТни), а значить, не пщлягають тривалому ета-пуванню, ппотетична можпи-в1сть вчинення ними втеч1 з-пщ варти м1н1мальна, як \ випадки Т'х законного притягнення до вщпо-вщальност1 за ц1ею статтею.
Доцтьнше, на наш погляд, було б викласти цю норму таким чином:
«Стаття 393. Втеча з мюця позбавлення вол1, арештного дому або з-пщ варти.
1. Втеча з м1сця позбавлення вол1, арештного дому або з-пщ варти, вчинена особою, яка вщбувае покарання у вид1 позбавлення вол1 або арешту чи перебувае в попередньому ув'язненнк..».
Зрозумто, що засуджен1 до арешту не можуть ухиля-тися вщ вщбування покарання в т1й форм1, як це передбачено диспозиц1ею ст. 390 КК УкраТни, бо Т'м взагал1 не надаються короткостроков1 виТ'зди. Що ж до застосування статей 391 \ 392 КК УкраТни до засуджених до арешту, то виникае низка питань. Так, у ст. 391 КК УкраТни передбачено вщповщальнють за зл1сну непокору законним вимогам адмшютрацм установи виконання покарання або ¡ншу протидю адмшютрацм у законному здмснены 17 функцм осо-
бою, яка вщбувае покарання у вид1 обмеження вол1 або у вид1 позбавлення вол1, якщо ця особа за порушення вимог режиму вщбування покарання була пщдана протягом року стягненню у вид1 переведения до примщення камерного типу (одиночно! камери) або переводилась на бтьш суворий режим вщбування покарання.
Отже, суб'ектом цього зло-чину може бути лише особа, яка вщбувае покарання у вид1 обмеження чи позбавлення вол1, що виключае можпивють притяг-нення до кримЫальноТ вщповн дальност1 за ц1ею статтею засу-джених до арешту. Кр1м того, до останых не застосовуеться переведения до примщення камерного типу (одиночно! камери) або на бтьш суворий режим вщбування, а тому вико-нання вах умов для притягнення засудженого до арешту за ц1ею статтею просто неможпиво.
Виникае запитання: а чи можпиве вчинення такими засу-дженими дм, що утворюють об'ективну сторону цього зло-чину? У коментар1 до КК УкраТни зазначаеться, що об'ективна сторона складу злочину, перед-баченого ст. 391 КК УкраТни, полягае в таких д1ях чи бездн яльност1, як: а) зл1сна непокора законним вимогам адмшютрацм \ б) ¡нша протид1я адм1н1страцм в зд1йсненн1 м функц1й. Зл1с-
ною непокорою визнаеться вщкрита, демонстративна та виражена в зухвалм форм1 вщ-мова засудженого вщ виконання наполегливих, неодноразово висловлених законних вимог або розпоряджень представ-ника адмЫютрацм, який завдяки своему службовому становищу мае право висувати таю вимоги та вщдавати розпорядження, а засуджений зобов'язаний \ мае можпивють Ух виконати. Проти-д1я адм1н1страцм у зд1йсненн1 м функцм може виявлятися також у вчинены р1зного роду д1янь, передбачених в ст. 133 КВК УкраТни [4, с. 1088]. Отже, теоретично вищевказаы дм можуть вчиняти не лише засуджеш до обмеження чи позбавлення вол1, а й засуджеы до арешту. Окремо слщ зауважити, що питома вага кримЫальних справ, порушених за ознаками злочину, передба-ченого ст. 391 КК УкраТни, серед загальноТ' ктькост1 злочин1в, зареестрованих у виправних колоыях, за останш роки пере-вищуе 40 % [6, с. 38]. Цей показ-ник пщтверджуе актуальн1сть вивчення можпивост1 застосу-вання вказаноТ' статт1 до засу-джених до арешту.
Не передбачено можпивост1 притягнення до вщповщаль-ност1 засуджених до арешту й за злочин, встановлений ст. 392 КК УкраТни («Дм, що дезоргаш-зують роботу виправних уста-
нов»), У нм передбачено вщпо-вщальнють за тероризування в установах виконання покарання засуджених або напад на адмн нютрацю, а також оргаызац1я з ц1ею метою оргашзованоТ групи, або активна участь у таюй груп1, вчинеы особами, як\ вщбувають покарання у вид1 позбавлення чи обмеження волк Отже, як \ в попереднм статп, суб'ект цього злочину спец1альний - засу-джеы до позбавлення чи обмеження вол1, а звщси висновок, що засудженого до арешту не може бути притягнуто \ за ц1ею статтею. Об'ективна сторона цього злочину - лише активна поведшка у форм1 вчинення таких дм, як: а) тероризування засуджених; б) напад на адмн нютрацю; в) оргаызац1я (ство-рення) оргаызованоТ групи для тероризування засуджених чи нападу на адмшютрацю; г) активна участь у таюй груп1 [4, с. 1089]. I якщо вчинення таких дм, як створення оргаызованоТ групи для тероризування засуджених чи нападу на адмшютра-ц1ю з боку засуджених до арешту е малоймов1рним, то напад на адмшютрацю е цтком мож-ливим.
3 огляду на те, що арешт розглядаеться як покарання, що мае, так би мовити, наля-кати засудженого, показати, як\ умови його чекають у раз1 вчинення наступного злочину \
засудження до тривалого строку покарання. Короткостроковють арешту мае компенсуватися за рахунок суворих умов утри-мання засуджених, повного дотримання ними вах режим-них вимог, що можпиво не лише шляхом безпосереднього примусу, а й встановлення сувороТ вщповщальност1 за порушення вимог режиму. I хоча, як свщ-чать проведен! ранше соцюло-пчы дослщження, таю засуджеы довол1 рщко вчиняють злочини [1, с. 203], навпъ сама можпи-в1сть бути притягнутим до кри-м1нальноТ вщповщальност1 за зл1сну непокору вимогам адмн н1страц1Т чи за дм, що дезорга-н1зують роботу арештного дому, матиме вагомий дисциплшую-чий вплив на них.
Створення в арештному дом1 реально!' модел1 умов вщ-бування такого покарання, як позбавлення вол1, на нашу думку, потребуе \ вжиття вщпо-вщних запоб1жних (проф1лактич-них \ попереджувальних) захо-д1в, яким, зокрема, \ е можпивють притягнення до вщповщальносп за статтями 391 \ 392 КК Укра-Тни. Пропонуемо внести зм1ни в ц1 статп, аби встановити можпи-в1сть притягнення до кримшаль-ноТ в1дпов1дальност1 \ засуджених до арешту за дм, передбачеы в них.
Законом УкраТни в1д 14.04.2009 р. уже вносилися
змЫи до цих статей: у Тх текст! замЫено словосполучення «адмшютрац1я виправноТ установи» на «адм1нютрац1я установи виконання покарань». Але незрозумто, чому, вв1вши у термЫолопчний баланс диспо-зици цих статей з положениями КВК УкраТни, в якому вживаеться саме останне словосполучення, законодавець не вню змши до Тх назв. Отже, вбачаеться за доцтьне змЫити й назви даних статей. Кр1м того, пропонуемо доповнити диспозицю ст. 391 КК УкраТни умовою, яка свщчила б про спйкють антисусптьноТ поведЫки засудженого до аре-шту \ наявнють якоТ' давала б пщстави притягати його до кри-мЫальноТ вщповщальност1 за зл1сну непокору вимогам адмн нютраци або ¡ншу протидю. За таку умову можна взяти попе-редне застосування до засудженого не менше двох раз1в стягнення у вид1 помщення в карцер, у результат! чого: а) пщ-вищиться значения цього виду стягнення; б) факт неодноразового його застосування свщ-читиме про стмке небажання засудженого виконувати вимоги режиму. Пропонуемо викласти вказаы статп в таюй редакци:
«Стаття 391. Зл1сна непокора вимогам адмшютраци установи виконання покарань.
Зл1сна непокора законним вимогам адмЫютрацм установи
виконання покарання або ¡нша протид1я адмЫютрацм у законному здмснены м функцм особою, яка вщбувае покарання у вид1 обмеження вол1 або у вид1 позбавлення вол1, якщо ця особа за порушення вимог режиму вщ-бування покарання була пщ-дана протягом року стягненню у вид1 переведения до примн щення камерного типу (одиночно!' камери) або переводилась на бтьш суворий режим вщбу-вання покарання, або т\ сам1 дм, вчинеы особою, засудженою до арешту, якщо до ц1еТ' особи за порушення вимог режиму вщбу-вання покарання ранше засто-совувався не менше двох раз1в такий вид стягнення, як помн щення в карцер...».
«Стаття 392. Дм, що дезор-гашзують роботу установ виконання покарань.
Тероризування в установах виконання покарань засуджених або напад на адмЫютрацю, а також оргаызац1я з ц1ею метою оргашзованоТ групи або активна участь у таюй груп1, вчинеы особами, як\ вщбувають покарання у вид1 позбавлення вол1, обмеження вол1 чи арешту...».
Наступним норматив-ним приписом, на який варто звернути увагу законодавця задля удосконалення практики застосування та виконання покарання у вид1 арешту, е положения ст. 395 КК УкраТни. В абсолюты¡й
бтьшосп випадюв у санкц1ях ОсобливоТ частини кримшаль-ного закону арешт закртлю-еться в альтернатив! з ¡ншими видами покарання, \ лише в санкци ст. 395 КК («Порушення правил адмшютративного наг-ляду») його передбачено безальтернативно. Такий стан справ важко визнати позитив-ним. Роз'яснимо власну думку. Згщно з1 ст. 3 Закону УкраТни «Про адмшютративний нагляд за особами, звтьненими з м1сць позбавлення волЬ>, адм1-нютративний нагляд встанов-люеться щодо повнол1тшх оаб, як\ рашше були засуджеы до позбавлення вол1 за тяжю, особливо тяжю злочини, або засу-джеш два й бтьше раз1в до позбавлення вол1 за умио-п злочини, або засуджеш до позбавлення вол1 за один з1 злочишв, пов'язаних з незаконним об1-гом наркотичних засоб1в, пси-хотропних речовин, Тх анало-пв або прекурсор1в. Окремо зауважимо, що в даному Закоы серед пщстав припинення адмн ыстративного нагляду в п. «б» ч. 3 ст. 8 зазначено, що адмУ-стративний нагляд автоматично припиняеться у раз1 засудження пщнаглядного до позбавлення вол1 й направления його до м1сця вщбування покарання. Натом1сть про автоматичне припинення адмУстративного нагляду при засуджены до арешту не вка-
зано. Отже, фактично особа, яка перебувала пщ адмУстративним наглядом \ була засуджена до покарання у вид1 арешту, формально, навпъ перебуваючи в арештному дом1, залишаеться пщ адмУстративним наглядом, а припиняеться в\и у такому випадку за загальним правилом лише п1сля спливу строку, на який його встановлено.
Виправити вказану обста-вину можпиво шляхом внесения зм1н до цього закону, де ч. 3 ст. 8 викласти в таюй редакци: «В ¡нших випадках адмУстративний нагляд автоматично припиняеться: а) п1сля заюнчення термшу, на який його встановлено, якщо органом внутршых справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя вщмовив у продовженш нагляду; б) у раз1 засудження пщнаглядного до позбавлення вол1 \ направления його до м1сця вщбування пока-ранняабозасудженнядоарешту; в) у раз1 смерт1 пщнаглядного». Отже, суб'ектами злочину, перед-баченого в ст. 395 КК УкраТни, довол1 часто виступають особи, засуджеы за рецидив злочиыв, причому вони ранше вщбували покарання в мюцях позбавлення волк У бтьшосп випадюв це може свщчити про значну сус-птьну небезпечнють таких оаб. На недоречнють призначення арешту за порушення правил
адмшютративного нагляду вка-зують \ практичш ствробпшики кримшально-виконавчо!' сис-теми [1, с. 52]. I це не випад-ково. Як свщчать дан1, майже в половит випадюв арешт при-значаеться саме за вчинення злочину, передбаченого ст. 395 КК УкраТни [8, с. 278], в результат! чого ми отримуемо ситуа-ц1ю, що 55,8 % засуджених до арешту (за даними Державно!' Пештенц1арноТ служби УкраТни) вже вщбували покарання у вид1 позбавлення вол1 [2].
Серед правознавц1в вис-ловлюються неоднозначш м1р-кування щодо природи ¡нсти-туту адмшютративного нагляду з неодноразовим пщкреслен-ням його антиконституцмностк Однак у рамках даноТ' статт1 ми не будемо детально зупинятися на цьому питаны, зазначимо лише, що в тепершшй час, коли адмшютративний нагляд все ще застосовуеться, а пору-шення його вимогза кримшаль-ним законом утворюе склад злочину, вбачаеться, що санк-ц\я в1дпов1дноТ' статт1 повинна мютити покарання, яке зможе досягти мети останнього. Про-понуемо доповнити санкц1ю ст. 395 КК УкраТни покаранням у вид1 позбавлення вол1, що, на нашу думку, зможе покращити можливост1 його ¡ндив1дуал1за-цм на етап1 призначення покарання й певною м1рою обмеж-
ить наплив до арештного дому засуджених, як\ мають досвщ в1дбування тривалих строюв позбавлення вол1 \ для яких вщбування арешту видаеться, так би мовити, легкою прогу-лянкою. На доцтьнють установления в санкци ц1еТ' статт1 дек1лькох вид1в покарання вказував \ Д. О. Назаренко, який такого висновку дмшов за результатами власного дис-ертацмного досл1дження, при-свяченого розгляду питания кримшальноТ в1дповщальност1 за порушення правил адмшн стративного нагляду [5, с. 10].
Закр1плення наведено!' пропозицм щодо обмеження застосування арешту до оаб, кримшальний вплив на яких з певною часткою ймов1рност1 можна вважати малоефектив-ним, в текст1 закону безпере-чно сприятиме пол1пшенню практики виконання арешту. У даний час, коли близько поло-вини вах засуджених до арешту е особами, яю ранше були позбав-леы вол1, робота з оптим1заци процесу виконання-вщбування арешту мае бути спрямована, в першу чергу, саме на, так би мовити, приведения у вщповщ-н1сть з каральними можпивос-тями арешту його ц1льово!' ауди-тори. Це е нагальною проблемою як практики призначення арешту, так \ його виконання, \ м необхщно виршити якнайшвидше.
Список nimepamypu: 1. Автухов К. А. Виконання покарання у вид1 арешту : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Костянтин Анатолмович Автухов. - X., 2012. - 205 с. 2. 3b¡t про ктькють УВП, наявнють, рух та склад засуджених в Державному департамент! Украши з питань виконання покарань на 20.01.2011 р. [Електрон. ресурс] //Державна пежтенц1арна служба Украши : офЩ. веб-сайт. - Режим доступу: www.kvs.gov.ua/punish/ control/uk/. 3. Костюк М. Объект уголовно-правовой охраны в исправительных учреждениях / М. Костюк // Законность. - 1999. - № 10. - С. 48-49. 4. КримЫальний кодекс Украши : наук,-практ. комент. / за заг ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тацт. - Вид. 4-е, допов. -X.: Од1ссей, 2008. -1208 с. 5. НазаренкоД. О. КримЫальна вщповщальнютьза порушення правил адмЫютративного на-гляду : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. О. Назаренко. - Днь пропетровськ, 2008. - 20 с. 6. Орел Ю. В. Соц1альж та соц1ально-психолопчж принципи кри-мшалгаацм злюноТ непокори вимогам адмЫютрациустанов виконання покарань / Ю. В. Орел // ГПвденноукр. правн. часоп. - 2010. - № 1. - С. 36-40. 7. Пономаренко Ю. А. Виды наказаний по уголовному праву Украины : моногр. / Ю. А. Пономаренко. - Харьков : Финн, 2009. - 344 с. 8. Трубников В. М. Арешт як вид кримшального покарання та особливое^ його застосування : моногр. / В. М. Трубников, Ю. В. Шинкарьов. - X. : XapKÍB юрид., 2007. - 288 с.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПРАКТИКИ ПРИМЕНЕНИЯ И ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЯ В ВИДЕ АРЕСТА ПУТЕМ ВНЕСЕНИЯ ИЗМЕНЕНИЙ В УК УКРАИНЫ Автухов К. А.
Проанализированы основные проблемы Уголовного кодекса Украины (2001 г.) в аспекте совершенствования практики применения и исполнения наказания в виде ареста. Предложены новые редакции статей 391, 392, 393 закона. Аргументирована необходимость внесения изменений в санкции ст. 395 Уголовного кодекса Украины с целью минимизации назначения ареста лицам уголовно-правовое воздействие на которых этого вида наказания маловероятно.
Ключевые слова: арест, административный надзор, режим в арестном доме, побег из арестного дома.
IMPROVEMENT OF APPLICATION AND ENFORCEMENT OF THE SENTENCE IN THE FORM OF ARREST BY AMENDING THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE Avtukhov K. A.
The basic problem of the Criminal Code of Ukraine (2001) in terms of the improvement of application and execution sentence of arrest. The new wording of Articles 391, 392, 393 of the criminal law. Discusses the need to amend the sanctions century. 395 of the Criminal Code of Ukraine to minimize assignment arrested persons criminal legal impact of this kind of punishment is unlikely.
Key words: arrest, administrative oversight regime areshtnomu house areshtnoho escape from the house.
HadiuuiJia do pedant 12.02.2013 p.
