CC BY
6
conditions to develop and boost their general and professional medical competence. Distance learning can be considered a very promising form of organizing the educational process in the context of life-long learning. In the medical field, due to the large number of practical skills at the undergraduate stage and the complexity of their development remotely, the maximum effectiveness of this form of education is currently presented when receiving correspondence pharmaceutical education and postgraduate advanced training of doctors.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.137 УДК 378.147:61
Полянська В. П., Звягольська I. М., Дерев'янко Т. В.
ПЕДАГОГ1ЧНО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ В МЕДИЦИН
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
nocmiüHO зростаючий обсяг нових знань, розробки високоточних д'агностичних метод'т, ефектив-них технологй лкування, поява нов1'тн1'х нформа^йних технологй та засоб/'в комун'кацИ потребу-ють нововведень в систему медичноУ ос&ти. Однею з важливих тенден^й розвитку сучасно)' освi-ти стало широке впровадження рiзних технологт дистан^йного навчання. У статтi розгляда-ються основнi задачi дистан^йного навчання в медичнiй галузi та науковi пдходи )х виршення пд час оргашзацИ освтнього процесу. Тому метою дано) публ'кац'УУ е аналiз та висвтлення засад ор-гашзацИ дистан^йного навчання. Для ефективноУ оргашзацИ дистан^йного навчання необх'дно ке-руватися основними дидактичними принципами та використанням, переважно, нформацйно-рецептивного i досл'дницького метод'т. Для забезпечення дистан^йного навчання можуть бути рекомендованi основн технологи дистан^йного навчання такi, як кейс-технолог'УУ, ТВ-технологИ, веб-платформи. Досв 'д оргашзацИ дистан^йного навчання на кафедрi мiкробiологiУ, вiрусологiУ та iмунологiУ УкраУнськоУ медичноУ стоматолог'чно'У академ'УУ показав, що в умовах карантинних обме-жень оптимальним було впровадження змiшаних комп'ютерних та 1нтернет- технологш. Найбльш пристосованими i простими у користуванн для проведення практичних занять виявились плат-форми ZOOM i Google Classroom. Проте, залишаеться в'дкритою проблема набуття практичних навичок здобувачами медичноУ освти, а саме: робота з мiкроскопом, приготування препарат'т, культивування мiкроорганiзмiв, постановка та облк антиботикограм, постановка серологiчних реак^й, тощо. Таким чином, педагогiчно-органiзацiйнi засади дистан^йного медичного навчання сприяють впровадженню нов1'тн1'х нформа^йних технологй в освiтнiй простiр, але на даному етапi розвитку сусп'тьства може розглядатися лише як складова традицйних форм навчання. Ключов1 слова: дистанцшна навчання, медична осв1та, проблеми
Вступ
У сучасних умовах реформування системи осв^и домшантного значення набувають шно-вацшш технологи, впровадження яких повинно забезпечити пщвищення якост та ефективност навчального процесу. При розробц еволюцшних осв^шх технологш особливий акцент повинен бути поставлений не ттьки на сутносп осв^ньоТ технологи, ТТ змюН а й на можливост якюноТ пе-редачi шформаци та досвщу викладачем, тобто на володшня ним шновацшними шструментами i засобами навчання та викладання навчального матерiалу. Вибiр шновацшноТ осв^ньоТ технологи передбачае вибiр стратеги, прюрите^в, системи взаемоди, тактик навчання та стилю робо-ти викладача зi студентами, створення шнова-цшних методик [4,7]. Одним з прюритетних на-прямiв програми модерызаци загальноосв^ньоТ i вищоТ школи визнане дистанцшне навчання, яке, перш за все, пов'язане з використанням ш-формацшно-комуыкацшних технологш.
Необхщнють реформування в галузi осв^и стосуеться й медицини, що обумовлено збть-шенням обсяпв медичних знань, розробки високоточних дiагностичних методiв, ефективних
технологш л^ування.
Метою публкаци е аналiз та висв^лення засад оргашзаци дистанцшного навчання в меди-цинк
Виклад основного матерiалу
Дистанцшне навчання - це штерактивна вза-емодiя як мiж викладачем i студентами, так i мiж ними та штерактивним джерелом шформацшно-го ресурсу ^еЬ-сторшки), яка вщображае вс компоненти навчального процесу, що здшсню-ються в умовах реалiзацiТ засобiв шформацшно-комп'ютерних технологiй (комп'ютерна вiзуалi-зацiя навчальноТ iнформацiТ, шформацшно-пошуковоТ дiяльностi, автоматизацiя процесiв iнформацiйно-методичного забезпечення). [3] Технолопя дистанцшного навчання - сукупнють методiв i засобiв навчання та управлшня, що за-безпечують проведення навчального процесу на вщстаы з використанням сучасних шформацш-них i телекомунiкацiйних iнструментiв.
Головна мета створення дистанцiйноТ медич-ноТ осв^и - забезпечення загальнонацюнально-го доступу до медичних ресурав шляхом вико-ристання сучасних iнформацiйних технологiй i телекомунiкацiйних мереж та надання умов для
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
вщповщноТ реалiзацN громадянами своТх прав на осв^у та проведення дистанцiйних консуль-тацiй пацieнтiв у спiвробiтництвi з украТнськими та зарубiжними клiнiками.
Завдання дистанцшного навчання
1) пiдвищення квалiфiкацiТ практикуючих лн карiв i провiзорiв;
2) професiйна пiдготовка та переподготовка викладачiв медичного унiверситету;
3) подготовка студентiв з навчальних дисцип-лш до складання модульних контролiв;
4) забезпечення базового курсу за робочою навчальною програмою для студентiв, як з рiз-них причин не мають змоги протягом деякого часу вщвщувати семiнари, практичнi заняття та лекци;
5) здобуття додатковоТ осв^и за сумiжними спецiальностями (наприклад, майбутнш лiкар хоче отримати додаткову осв^у косметолога, тощо);
6) пiдготовка школярiв старших клаав до ви-пускних тестових екзамеыв, що е профiльними при вступ до медичного унiверситету.
Виршення цiлей i задач дистанцiйного навчання в медицин забезпечить безперервну медичну осв^у, навчання студентiв та штершв, дистанцiйну адресну допомогу викладача студе-нтовi, пiдвищення квалiфiкацiТ лiкарiв, проведення провiдними медичними фахiвцями науко-во-практичних семiнарiв, конференцiй, вебiнарiв. Для ефективноТ органiзацiТ дистанцiйного навчання необхщно керуватися основними дидак-тичними принципами [2,6], такими як:
- штерактивнють;
- адаптивнiсть;
- гуманютичнють;
- прiоритетнiсть педагогiчного пщходу пiд час проектування освiтнього процесу;
- педагопчна доцiльнiсть застосування но-вих iнформацiйних технологiй;
- вибiр змiсту освiти;
- забезпечення захисту шформацп, що цир-кулюе в дистанцшному навчаннi;
- стартовий рiвень освiти;
- вiдповiднiсть технологiй до навчання;
- гнучкють i мобтьнють;
- неантагонiстичнiсть дистанцiйного навчання юнуючим формам освiти;
- економiчнiсть
В органiзацiТ дистанцiйного навчання в меди-цинi найбiльш актуальним i обфунтованим е використання iнформацiйно-рецептивного i дослiдницького методiв. lнформацiйно-рецептивний метод передба-чае передачу навчальноТ iнформацiТ з викорис-танням рiзних дидактичних засобiв, у тому чис-лi, пщручниш i навчальних посiбникiв у елект-ронному виглядi, передбачае великий об'ем са-мостiйноТ роботи з навчальною л^ературою, на-вчальними програмами, осв^ыми ресурсами, iнформацiйними базами даних. Проте, цей метод е одним з найбтьш економiчних засобiв пе-
редачi шформацп.
Дослiдницький метод передбачае постановку ч^ко поставлених актуальних i значущих для учасникiв освiтнього процесу цтей, продумано! i обфунтованоТ' структури, широкого використання арсеналу методiв дослщження, використання наукових методiв обробки й оформлення результатiв. Такий алгоритм методу спонукае здобувача осв^и до самостшного вивчення та аналiзу навчальноТ i науковоТ лiтератури, вико-нання у повному обсязi певних дш пошукового характеру у виборi об'екту, матерiалiв, методiв дослiдження, обфунтування одержаних резуль-татiв, формулювання висновш. Методи навчальноТ дiяльностi природньо переходять до нау-кового пошуку. Надання навчальнiй дiяльностi учасникам осв^нього процесу дослiдницького характеру розвивае Тх iнiцiативнiсть, самостш-нiсть, iнтерактивнiсть, творче використання знань.
Дотримання цих принципiв i методiв, адапту-вання Тх для загальноТ освiти пiд час упрова-дження дистанцiйного навчання сприятиме роз-витку та полiпшенню ефективностi навчання, а також певною мiрою визначить технолопю дис-танцiйного навчання.
Для забезпечення дистанцшного навчання використовуються комп'ютерн та телекомука-цiйнi технологiТ, а, насамперед, - 1нтернет. До основних технологш дистанцiйного навчання в медицин належать:
1) кейс-технологiя, яка заснована на викорис-таннi наборiв (кейав) текстових, аудю-вiзуальних i мультимедшних навчально-методичних матерiалiв та оргашзаци регулярних консультацiй iз викладачами (тьюторами);
2) ТВ-технолопя базуеться на використанн систем телебачення для доставки навчально-методичних матерiалiв та органiзацiТ регулярних консультацш з тьюторами;
3) веб-платформа для навчання - штернет-шструменти для створення, редагування, керу-вання й використання навчальних курав i моду-лiв;
4) змiшана технолопя.
Для реалiзацiТ навчального процесу можуть бути задiянi рiзноманiтнi платформи, за допомо-гою яких можна втьно органiзувати онлайн-урок, вiдеоконференцiю чи вебшар у режимi реального часу, зокрема, це таю платформи: Facebook Live, Instagram Live, WiziQ, Periscope, Skype, Zoom. З нашоТ точки зору, найбiльш при-стосованими i простими в користуваннi для проведення навчального процесу е платформи ZOOM). [8,10,11] i Google Classroom. Zoom - це сервю для оргашзаци онлайн-конференцш та вщеозв'язку, який використовують з наступних причин:
- проведення необмеженоТ кiлькостi конфе-ренцш, та в безкоштовнiй версiТ;
- стабтьна робота платформи;
- вс iнструменти в руках органiзатора ( шд-
ключення i вимкнення звуку, вiдео) ;
- демонстра^я екрану: будь-який учасник може подтитися трансляцieю свого екрану. Ад-мiнiстратор (ведучий) мае змогу вибрати декть-ка учасникiв для одночасного показу екрашв; доступна можливiсть коментування;
- в Zoom вмонтована штерактивна дошка, ТТ можна демонструвати всiм учасникам;
- можливiсть проводити запис видеоконференций Записи можна збер^ати як на свiй комп'ю-тер, так i у хмарне сховище Zoom;
- планування заходiв, Zoom легко штегруеть-ся в рiзнi системи календарного планування, за-вдяки чому користувачам простше координува-ти один iз одним час зус^чк
Проте, iснують i певнi негативш сторони, до яких можна вщнести хакерськi атаки, пiд час яких можливе порушення конфiденцiйностi уча-сниш конференций вилучення та присвоення чужо'Т шформаци.
При використаннi платформи Zoom безкош-товно можна проводити вщео зустрiчi до 100 осiб термшом не бiльше 40 хвилин.
В залежност вiд цiлей дистанцiйного навчан-ня актуальним е використання платформи Google Classroom. За допомогою даноТ' платформи можна реалiзувати таю можливостк
- створити свiй клас/курс;
- оргашзувати запис здобувачiв осв^и на курс;
- дiлитися необхiдним навчальним матерiа-лом;
- запропонувати завдання для здобувачiв;
- об'ективно оцiнювати завдання i стежити за Тх прогресом;
- оргашзувати сшлкування.
Серед переваг платформи Google Classroom можна назвати:
- безкоштовнють у використанш;
- доступнiсть для вах власникiв особистого акаунта Google;
- е можливють публiкувати теоретич-нi матерiали, завдання, виставляти оцiнки в журналу е календар.
Серед недолив платформи Google Classroom можна назвати:
- обов'язкова наявнють електронно'Т пошти;
- дуже бiдний арсенал навчальних елемен-
тiв;
- вiдсутнiсть комушкаци в реальному часi;
- певш складностi з тестовими завданнями
В контекст вище зазначеного, використання основних засад в оргашзаци дистанцiйного на-вчання в галузi медицини безумовно буде спри-яти одержанню якюного освiтнього продукту. Адже, нове шформацшно-св^не середовище спонукае до зростання мотиваци здобувачiв освiти до навчання, до процесу професшного становлення, творчо'Т реалiзацiТ' особистостi, формуе у них шформацшну культуру, практичнi навички оволодiння шновацшними телекомуш-кацiйними iнструментами.
Поряд з цим, аналiз лiтературних джерел [9,11], в яких вщображено досвiд дистанцшноТ освiти, показав, що впровадження дистанцшноТ форми навчання супроводжуеться певними проблемами, серед яких е:
1) подолання психолопчноТ iзольованостi;
2) проблема ефективного керування навча-льною дiяльнiстю студенев та ефективного зво-ротного зв'язку;
3) проблема психолопчноТ непщготовленосп здобувача освiти до самостшноТ роботи,
4) ускладнена щентифка^я студента,
5) набуття практичних навичок,
6) перевiрка та оцiнювання набутих теорети-чних знань, а особливо, - практичних навичок,
7) недостатнш безпосереднш контакт мiж пе-рсональним викладачем та здобувачем осв^и,
8) недостатнш рiвень знань учасникiв осв^-нього процесу комп'ютерноТ телекомунiкацiйноТ технологи [9]
Taw перевaги тa недoлiки дистaнцiйнoгo нaвчaння притаманнi також в осв^ньо-пiзнавальному процесi i на кaфедрi мiкробiологiТ. вiрусологiТ та iмунологiТ УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноТ академiТ. Досвщ органiзацiТ дис-танцiйного навчання в умовах карантинних об-межень (2020-2021 р.р.) показав, що найбiльш оптимальним в оргашзаци було впровадження змшаноТ технологи, яка включае кейс-технолопю та веб-платформи для навчання. Студенти мають змогу одержати матерiали на-вчально-методичного комплексу (НМК), пщгото-вленого викладачами кафедри, який мютить ро-бочi програми, силабуси, календарно-тематичнi плани, методичн вказiвки для студентiв iз ви-вчення дисциплiни, презентацiТ лекцш, перелiк питань до контролю практичних навичок, для складання пщсумкового модульного контролю, пщсумковоТ семестровоТ атестацiТ. Складовою частиною НМК е навчальн поабники призначенi для ефективноТ аудиторноТ та позааудиторноТ роботи студентiв, а також для оптимiзацiТ само-стiйноТ подготовки студентiв до лiцензiйного юпи-ту «Крок 1».[1, 4, 5] Практичш заняття з мiкробi-ологiТ, вiрусологiТ та iмунологiТ проводилися вщ-повщно до розкладу з використанням платформ Zoom i Google Classroom. Пщ час практичних занять викладачi демонстрували студентам мк-рофотографiТ мiкроорганiзмiв, що вивчаються за визначеними темами, алгоритми постановки се-рологiчних реакцш, схеми мiкробiологiчноТ дiаг-ностики шфекцшних захворювань, таблицi з класифiкацiТ iмунобiологiчних препаратiв та ш-ше. Для кращого i усвiдомленого засвоення теми заняття студенти розглядували у сшвпрац з викладачем ситуацшш задачi з обфунтуванням вiдповiдi. ЛекцiТ проводилися у режимi вщеоко-нференцiТ iз забезпеченням двостороннього зв'язку. Незважаючи на шформацшно-комунiкативне забезпечення навчального процесу, залишаеться вiдкритою проблема набуття здобувачами медичноТ осв^и практичних нави-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академя
чок, а саме: робота з MiKpocKonoM, приготування препара^в, культивування мiкpoopганiзмiв, постановка та облк антибютикограм, постановка серолопчних pеакцiй тощо, знижуеться ефекти-внicть впровадження дocлiдницькoгo методу навчання. Також вiдcутнe безпосередне спт-кування cтудентiв мiж собою та з викладачем.
Висновки
1. Педагопчно-оргашзацшы засади дистанцшного медичного навчання сприяють впрова-дженню нoвiтнiх шформацшних технoлoгiй в ocвiтнiй пpocтip.
2. Дистанцшна медична осв^а на даному етап розвитку cуcпiльcтва, незважаючи на знач-ний пеpелiк ïï позитивних сторш, може розгляда-тися як складова тpадицiйних форм навчання.
Лтература
1. Bezshapochnyy SB, Z8chepylo SV, H8syuk YA, Fedorchenko VI, Bobrov8 NA. Metodolohichni 8spekty orh8niz8tsiyi s8mostiynoyi roboty studentiv u Z8kl8d8kh vyshchoyi medychnoyi osvity [Methodologic8l 8spects of the org8niz8tion of independent work of students in institutions of higher medic8l educ8tion]. Aktusl'ni pyt8nny8 linhvistyky, profesiynoyi linhvodyd8ktyky, psykholohiyi i ped8hohiky vyshchoyi shkoly: zbirnyk st8tey V Mizhnsrodnoyi n8ukovo-praktychnoyi konferentsiyi Ukrainien. Polt8v8, 19-20 lystop8d8 2020; р.24-29. (Ukr8ini8n).
2. Bykov VYU, Hrytsenchuk OO, Zhuk YU. O. t8 in. Dyst8ntsiyne n8vch8nny8 v krayinekh Yevropy t8 SSHA i perspektyvy dly8 Ukrayiny // Inform8tsiyne zabezpechennya n8vch8l'no-vykhovnoho protsesu: innov8tsiyni z8soby tekhnolohiyi : monohr8fiy8. Kyyiv : Atik8, 2005. p.77-140. (Ukr8ini8n).
3. Burm8s NI, Boyko LA. Cystem8 dyst8ntsiynoyi formy n8vch8nny8 n8 k8fedri Z8h8l'noyi khimiyi [The system of dist8nce le8rning 8t the Dep8rtment of General Chemistry]. Medychn8 osvit8. 2019;(2):15-18. (Ukr8ini8n).
4. Zvi8holsk8 IM, Derevi8nko TV, Poli8nsk8 VP. Shli8khy pidvyshchenni8 n8vch8lno-pizn8v8lnoi dii8lnosti studentiv pry vyvchenni dystsypliny «Mikrobiolohii8, virusolohii8 t8 imunolohii8» u vyshchomu medychnomu Z8kl8di |W8ys of incre8se of educ8tion8l-cognitive 8ctivity of students 8t the study of discipline "Microbiology, virology 8nd immunology" in higher medic8l
10. 11.
12.
establishment]: Aktualni pytannia linhvistyky, profesiinoi linhvodydaktyky, psykholohii i pedahohiky vyshchoi shkoly : materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Poltava,7-8 lystopada 2019g., P.125-130 (Ukrainian). Zviaholska IM, Derevianko TV, Polianska VP. Pro nastupnist formuvannia bazovykh znan z molekuliarno-henetychnykh metodiv laboratornoi diahnostyky infektsiinykh zakhvoriuvan u zdobuvachiv vyshchoi medychnoi osvity [About ensuing of forming of base knowledge from the molecular-genetic methods of laboratory diagnostics of infectious diseases for the bread-winners of higher medical education]. Aktualni pytannia linhvistyky, profesiinoi linhvodydaktyky, psykholohii i pedahohiky vyshchoi shkoly: zbirnyk statei V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Poltava 19-20 lystopada 2020 g., P.155-159 (Ukrainian). Klokar N. Metodolohichni osnovy zaprovadzhennya dystantsiynoho navchannya v systemi pidvyshchennya kvalifikatsiyi [Methodological bases of introduction of distance learning in the system of advanced training]. Shlyakh osvity. 2007;4(46):38-41. (Ukrainian).
Koshechko N. Innovation of educational technologies of modernization and victories at other schools [Innovative educational technologies of teaching and learning in higher education]. Pedagogy. 2015;1(1):35-38. (Ukrainian). Platonova OM, Stoeva TV, Titkova OV. Dystantsiyne navchannya pry vykladanni pediatrychnykh dystsyplin: Vyklyky chasu [Distance learning in the teaching of pediatric disciplines: The challenges of time]. Medychna osvita. 2021;4:52-56. (Ukrainian). Skrypnyk LM. Dystantsiyna medychna osvita: suchasni realiyi ta problem [Distance medical education: modern realities and problems]. Arkhiv klinichnoyi medytsyny. 2012;2(18):116-118. (Ukrainian).
Fedorchenko VI, Polyans'ka VP, Zachepylo SV, Bobrova NO, Loban' HA
Navychky vykorystannya informatsiynykh i komunikatsiynykh tekhnolohiy yak odni z providnykh zahal'nykh kompetentnostey, vazhlyvykh u pidhotovtsi suchasnoho likarya. In: Science, Education, Innovation: topical issues and modern aspects: results of the 1st International Sceintific and Practical Conference [Internet]; 2020 hrudnya16-18; Tallin, Estonia. p. 969-973. Available from: https://www.interconf.top/interconf-10.html / Fedorchenko VI, Polyans'ka VP, Bobrova NO. Vyklyky u zabezpechenni nabuttya zahal'nykh (klyuchovykh) ta profesiynykh kompetentnostey studentamy vyshchykh navchal'nykh zakladiv medychnoho profilyu u zv"yazku z perekhodom na dystantsiynu formu navchannya v umovakh karantynu. In: Trends in the development of modern scientific thought: materialy X Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. [Internet]; 2020 lystopada 23-26; Vankuver, Kanada. p.372-377. Available from: https://isg-konf.com/uk/trends-in-the-development-of-
modern-scientific-thought-ua/
Реферат
ПЕДАГОГИЧЕСКИ-ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В МЕДИЦИНЕ. Полянская В.П., Звягольская И. М., Деревянко Т. В.
Ключевые слова: дистанционное обучение, медицинское образование, проблемы.
Постоянно растущий объем новых знаний, разработка высокоточных диагностических методов, эффективных технологий лечения, появление новейших информационных технологий и средств коммуникации требуют нововведений в систему медицинского образования. Одной из важных тенденций развития современного образования стало широкое внедрение различных технологий дистанционного обучения. В статье рассматриваются основные задачи дистанционного обучения в медицинской отрасли и научные подходы их решения при организации учебного процесса. Поэтому целью данной публикации является анализ и освещение основ организации дистанционного обучения. Для эффективной организации дистанционного обучения необходимо руководствоваться основными дидактическими принципами с использованием, преимущественно, информационно-рецептивного и исследовательского методов. Для обеспечения дистанционного обучения могут быть рекомендованы основные технологии дистанционного обучения такие, как кейс-технологии, ТВ-технологии, веб-платформы. Опыт организации дистанционного обучения на кафедре микробиологии, вирусологии и иммунологии Украинской медицинской стоматологической академии показал, что в условиях карантина оптимальным было внедрение смешанных компьютерных и Интернет-технологий. Наиболее приспособленными и простыми в использовании для проведения практических занятий оказались платформы ZOOM и Google Classroom. Однако, остается открытым проблема приобретения практических навыков соискателями медицинского образования, такими как: работа с микроскопом, приготовление препаратов, культивирование микроорганизмов, постановка и учет антибиотикограмм, постановка серологических реакций. Таким образом, педагогически- организационные основы дистанционного медицинского обучения способствуют внедрению новейших информационных технологий в образовательное пространство, но на данном этапе развития общества можно рассматривать дистанционное обучение лишь как составную традиционных форм.
5
6
7
8
9
Summary
PEDAGOGICAL AND ORGANIZATIONAL ASPECTS OF DISTANCE LEARNING IN MEDICINE Polyanskaya V.P., Zvyagolskaya I.M., Derevyanko T.V. Key words: distance learning, medical education, problems
The constantly growing amount of new knowledge, development of science-based diagnostic methods, effective treatment technologies, emergence of the latest innovative technologies and means of communication require revolutionary changes in the system of medical education. One of the important trends in the development of modern education has been the widespread introduction of various distance learning technologies. The article considers the main tasks of distance learning in the medical field and scientific approaches to its implementation. Therefore, the purpose of this article is to analyze and highlight the principles of distance learning. For effective organization of distance learning it is necessary to follow the basic didactic principles and to apply information-receptive and research methods. To ensure effectiveness of distance learning, basic distance learning technologies such as case technologies, TV technologies, and web platforms can be recommended. The experience of implementing distance learning at the Department of Microbiology, Virology and Immunology of the Ukrainian Medical Dental Academy has shown that in the conditions of quarantine restrictions, the introduction of mixed computer and Internet technologies is optimal. ZOOM and Google Classroom platforms have been found out to be the most adapted and easy to use for practical classes. However, the problem of acquiring practical skills by medical students is still remaining unsolved, and in particularly: work with a microscope, preparation of drugs, cultivation of microorganisms, production and accounting of antibioticograms, serological reactions, etc. Thus, the pedagogical and organizational principles of medical education contribute to the introduction of new information technologies into the educational context, but now can be considered only as part of the conventional teaching.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.141
УДК 378:613.6.067:159.944.4:614.46](477).
Степанчук А.П.
ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА РОЗВИТОК ПРОФЕС1ЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В УКРА1НИ
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м.Полтава
Синдром «<професйного вигорання» найчастше виникае серед представник'в профеай "групи ризи-ку", тобто тих, хто працюе у сферi т'юного контакту з людьми та вимушений багато й нтенсивно сп'ткуватися з iншими. До тако) групи належать педагоги (викладач¡, вчител¡, виховател¡, психологи), працвники медичноТ сфери, торгiвлi. Перевтома, слабк'ють, в'дсутн'ють ¡.нтересу до свое) дiяль-ност! на тлi хронiчного стресу, добре в'дом'! багатьом, насамперед, трудоголкам, як прагнуть встигнути якомога б'тьше, а як насл'док - отримують емо^йне вигорання. З початком пандемИ соу^-19 вигорання набуло Iншо)' форми, в знаки даються iзоляцiя, страхи за життя / здоров'я рiдних, в'ддален'ють в'д робочих мсць / улюбленого колективу. Дистан^йний режим навчання створив нов/ виклики для викладач'в та студент'в виш'в. Навчання до карантину / так було складним, враховуючи значн! навантаження, велик об'еми навчально) програми, постшш нестач в'тьного часу. Працюючи в такому ритмi важко зберегти свое психолог'чне здоров'я та запобгти емо^йному вигоранню. Про-фесйна д'яльн'ють викладача вишу характеризуеться пдвищеною в'дпов'дальн'ютю, широким колом обов'язк/'в та необх'дн'ютю постйного профеайного удосконалення. Кр'м навчального процесу, на викладача покладено виконання методично), орга^зацйноТ, виховно)' та науково)' роботи. Вплив на органам педагога стресогенв, сприяе виникненню в нього синдрому «<профеайного вигорання». «Карантинн'!» фактори впливу на розвиток профеайного вигорання, подляють на дв/ групи: орга^за^йно-психологiчнi - фактори пов'язан'! з новою особливою органiзацiею роботи в умовах карантину; психо-логiчнi - фактори, пов'язан/ з новими психологiчними особливостями профеайно)'дiяльност/ та влас-ними суб'ектними особливостями. Для запобгання розвитку профеайного вигорання психологи ре-комендують: турбуватися про себе; не забувати про вдпочинок; реалстично оцнювати сво) мож-ливост! та, в'дпов'дно, планувати роботу та час; не брати на себе зайвих зобов'язань; не вимагати в 'д себе зайвого; робота повина приносити рад'ють.
Ключов1 слова: викладач, студент, дистанцшне навчання, карантин, професмне вигорання.
Вступ з'явились новi стресогенн фактори; звузились
„с- можливост для повношнного вщпочинку; виник-
Робота в домашых умовах в перюд каранти- ¡- . . к 3
■ ^ ^ ла проблема дiяльностi в обмеженому простору
ну стала для викладачiв вищих навчальних за- ^ . ^ □
■ ■ ст ст- робота що називаеться «в чотирьох стшах». Ви-
кладiв справжшм випробуванням: суттево збн ч« ;.ип.
^ ^ 3 3 . . кладач не може викладатись в свош професшнш
льшилось навантаження; виникла необхщнють . . ,пп„, .л.^ _
■ ■ . — ■ дiяльностi на вс 100% можливостей i це його
опановувати i освоювати новi шформацшн тех- 14 .... п я
нологи навчання та адаптовуватися до них;
пригшчуе, розчаровуе, а шод1 й дратуе. Особли-
