CC BY
3
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.133 УДК: 37.018.43+37.091.212 Поливкан М.1.
СПЕЦИФ1КА ВИБОРУ ТА ДОСВ1Д ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГ1Й ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ НА КАФЕДР1 Г1СТОЛОГП,
ЦИТОЛОГIÏ ТА ЕМБРIОЛОГIÏ 1ФНМУ
lвано-Франкiвський нацiональний медичний ушверситет
Через розповсюдження в'русу COVID-19 /з березня 2020 европейськ кра'Уни почали запроваджувати KapaHmuHHi заходи, що призвело до закриття на невизначений час ycix навчальних заклад'т. В умо-вах глобал'зацИ та розвитку 1нтернету з'являються та стрiмко розвиваються можливостi для безперервноУ ос&ти i самоосвти. Зокрема, дистанцйне навчання здатне охопити значну аудито-рю ор1'ентованих на самоосвту учнв та вчител'в, студент'т та викладач'т, а також пдвищення рiвня квал'ф 'кацИ фах1вц1в. Ц люди можуть перебувати у рiзних географ'чних регонах, представ-ляти р'/зн/ етноси i культури, але всi вони об'еднанi одним прагненням безперервно оновлювати i розширювати знання, удосконалювати практичнi навички. За короткий термiн перейти на диста-нщйну форму оргашзаци навчального процесу змушенi були i вищ!' медичн заклади Укра'Уни. Готов-н'ють до цього процесу була у кожного вузу рiзною: виникали як суто технiчнi проблеми - через в'д-сутнсть 1нтернету, сучасних комп'ютерiв, навчально-методичного забезпечення у мережi, так i труднощi, пов'язанi iз неготовнстю викладач'т до оргашзаци дано)' форми навчання. Для проведен-ня ус'к форм занять в 1вано-Франювському нацональному медичному унверситетi в умовах карантину було обрано iнтерактивну методику навчання у форм!' вiдеоконференцiй, як органзовувалися за допомогою корпоративноï платформи Microsoft Teams. Даний центр командноï роботи об'еднуе у своему робочому середовищi чат, зустр'^, нотатки i вкладення. На данш платформi у форм1' ве-б'тар'т кер1вниками iнформацiйного в'дд'ту унверситету було проведено навчання викладач'т /з практичними рекоменда^ями щодо оргашзаци проведення дистан^йного навчання. Науково-педагог'чному персоналу кафедри гютологи, цитологи та ембрологи вдалося досить ефективно адаптувати педагог'нш технологи дистан^йного навчання для вивчення та пзнання студентами м!кроскоп!чноУ та ультрамiкроскопiчноï будови структур людського орган'зму, Ух розвитку i зм/'н у рiзноманiтних умовах життедiяльностi з метою формування у них загальних та фахових медичних компетентностей. Дистан^йне навчання може вважатися досить перспективною формою орга-н1'заци навчального процесу в умовах формуванням системи безперервноУ освти для освоення фахi-вцями профеайних знань та навичок. У медичнiй галузi, внасл'док великоУ к/'лько^i практичних на-вичок на додипломному етап та складнсть Ух дистанц'йноУ передачi, максимальна ефективнсть дано'У форми навчання на даний час вбачаеться при здобуттi заочно'/' фармацевтично'У освти та пi-слядипломного пдвищення рiвня квалiфiкацi'Улiкарiв. Ключов1 слова: педагопчж технологи, дистанцшне навчання, в1деоконференц1я, студент.
Вщповщно до постанови Кабшету М^с^в Укра'ши № 211 вщ 11 березня 2020 року, листа МОН Укра'ши №1/9-154 вщ 11.0З.2020 року з метою запоб^ання розповсюдження коронавiрусноТ шфекцп викладачi та студенти 1вано-Франшського нацюнального медичного ушвер-ситету за ршенням Вчено' ради Ушверситету активно перейшли до використання технологш дистанцшного навчання в оргашзацп осв^нього процесу на перюд карантину.
Дистанцшна форма навчання - це шдивщуа-лiзований процес передавання та засвоення знань, умшь, навичок та способiв тзнавальноТ дiяльностi людини, який вщбуваеться за опосе-редковано' взаемодп вщдалених один вщ одного учасниш навчання у спецiалiзованому середо-вищ^ яке створене на основi сучасних психоло-го-педагопчних та шформацшно-комушкативних технологш [5].
Навчальний процес при дистанцшному на-вчанш (ДН) включае в себе ва основы складовi очно' форми оргашзацп навчального процесу: лекцп, семшарськ та практичш заняття, систему контролю знань, самостшну i дослщницьку роботу студенев. Особливютю тако' форми осв^и е
те, що вона орiентована головним чином на самостшну навчально-тзнавальну дiяльнiсть студенев, яка в свою чергу повинна квалiфiковано спрямовуватися викладачами [4]. В умовах пю-лядипломного навчання дипломованих медичних фахiвцiв ДН передбачае активну шзнаваль-ну i науково-дослщницьку дiяльнiсть, що часто вимагае самостшного пошуку вщповщей на пи-тання, як виникають пщ час повсякденно' про-фесшно' дiяльностi, пщвищення квалiфiкацiТ, а також аналiзу власно' лкарсько' дiяльностi [7].
Мета
Метою публкацп е висвп"лення специфки вибору технологш дистанцшного навчання для оргашзацп та проведення занять iз дисциплши "Пстолопя цитолопя та ембрюлопя" в умовах карантину.
Теорiя i практика вищо' школи переконливо свiдчать про доцтьнють використання рiзних технологiй навчання. Мова ще про домiнуюче значення шформацшних, пояснювально-iлюстративних або проблемних, особистюно-орiентованих методик навчання в оргашзацп навчального процесу [3]. Специфка ДН у медич-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
ному By3i накладае вщбиток на bm6îp дидактич-них технологiй. У вивченш фундаментальних медичних дисциплiн перевага належить шфор-мацiйним технологiям з дедуктивною оргашзацн ею викладення шформаци', коли студентам по-вiдомляеться великий обсяг матерiалу. Велику роль тут в^фграють пояснювально-iлюстративнi методи для забезпечення принципу наочносп, що реалiзуеться пiд час демонстраци' анатомiч-них чи пстолопчних препаратiв, муляж1в, елект-ронних мiкрофотографiй тощо. Навiть попри ба-жання викладача, щодо пщвищення якостi за-своення матерiалу шляхом введення елементу штерактивносп у заняття i3 фундаментально природничих дисциплш, необхiднiсть передати студентам великий обсяг науково!' шформаци' змушуе педагогiв обирати бiльш економiчнi у ча-сi технологи' [2].
При вивченш дисциплш сусптьно-гуманiтарного циклу у ДН можуть домiнувати педагопчш технологи, якi заснованi на широкому застосуванш прийомiв особистюно-
орiентованого навчання та проблемних методiв у поеднанш з максимальним використанням до-сягнень в област iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Роль викладача при цьому змшюеь-ся, iз iнтерпретатора знань, ким вш е у традицш-нiй шформацшнш моделi навчання, вiн переходить у роль координатора, а центральне мюце у навчальному процес належить студенту.
Розглянут технологи' лежать в основi базових британсько!' та американсько'1 моделей ДН. Перша з них розроблена в Британському вщкрито-му ушверситет та iсторично походить з заочно!' форми навчання. В основi дано'1 моделi лежать спе^ально розробленi навчально-методичнi комплекти (кейси), призначеш для самостiйного вивчення курсу, а також система психолого-педагопчно!' пiдтримки студенев у формi шдивн дуальних консультацш i активних групових занять (тьюторiалiв). В американськiй моделi ДН очний контакт викладача зi студентом замшений на вщеоконференци', що вщбуваються у режимi реального часу. Навчання за своею сутнютю за-лишаеться аудиторним, а навчально-методичне забезпечення не в^^зняеться вiд навчально-методичного забезпечення яке використовуеть-ся для очно'1' форми навчання [1].
Пюля оголошення карантину працiвниками вiддiлу шформацшно-анал^ичного забезпечення 1ФНМУ кожному викладачевi було через слу-жбовий e-mail надано доступ до корпоративно!' платформи Microsoft Teams. ^м того, керiвниц-твом вщдту неодноразово проводилися вебша-ри щодо особливостей проведення рiзних форм навчальних занять за допомогою Microsoft Teams. Якщо говорити про техшчну сторону пи-тання, то функцюнал платформи дистанцiйного навчання Teams включае в себе можливостi трансляци вiдеоконференцiй, демонстраци' пре-зентацiй i докуметчв, вiртуальний флiпчарт, чат (в процеа лекци учасники можуть спткуватися з
викладачем або однокурсниками), безпосеред-ньо можливiсть роботи у веб-браузерi (не потрн бно завантаження i встановлення додаткового програмного забезпечення). KpiM цього, е мож-ливiсть аудю- та вiдеoзапису будь-якоТ трансляций
Основним iнфopмацiйним ресурсом для сту-дентiв був i залишаеться веб портал 1ФНМУ Sharepoint, який повнютю забезпечений елект-ронними навчальними матеpiалами дисциплiн, що забезпечують навчальний процес в ушверси-тетi. На електроннш стopiнцi кафедри гiстoлoгiТ, цитологи, та ембрюлоги poзмiщенi силабуси ди-сциплши, конспекти лекцiй, метoдичнi рекомен-даци для практичних занять, гpафiк проведення пщсумкових модульних кoнтpoлiв, посилання на сайти цифровоТ мiкpoскoпiТ, pепoзитаpiй л^ера-тури. Усi форми навчальних занять проводяться у вщповщносп до штатного розкладу, включаю-чи лекцiТ, практична кoнсультативнi заняття, а також форми контролю (складання змютових мoдулiв, пщсумкових модульних кoнтpoлiв) нау-кoвo-педагoгiчними пра^вниками кафедри гюто-лoгiТ, цитoлoгiТ та ембрюлоги 1ФНМУ здшсню-ються у фopмi вiдеoкoнфеpенцiй у pежимi реального часу на платфopмi Teams. Головною перевагою вщеоконференци, яка визначила ште-рес до ТТ практичного використання в ДН, висту-пае мoжливiсть pеалiзацiТ вiзуальнoгo штеракти-вного спiлкування. Серед piзних видiв телекому-нiкацiй on-line вiдеoкoнфеpенцiя е одним з най-бiльш потужних засoбiв взаемoдiТ мiж викладачем i студентом, що знаходяться на значнш вщ-станi один вщ одного. Мoжливiсть природного спiлкування один з одним, включаючи не ттьки дiалoг в тpадицiйнoму poзумiннi, але i спiльну роботу над навчальними матеpiалами, перегляд мiкpoпpепаpатiв, електронних мiкpoфoтoгpафiй, матеpiалiв, схем, iлюстpoваних тестiв, як вщо-бражають будову клiтин, тканин та оргашв лю-дини, - все це визначае ютотш переваги вщеоко-нфеpенцiТ перед iншими видами мiжoсoбистiс-них кoмунiкацiй.
ВiдеoлекцiТ iз синхронною передачею слай-дiв, як читаються професорами та дoсвiдченими доцентами кафедри, забезпечують теоретичну основу навчання, розвивають штерес до навча-льноТ дисциплiни, формують у студентiв opiен-тири для самoстiйнoТ роботи. В oснoвi мульти-медiйнoТ лекцiТ закладена презента^я Power Point, доповнена вщеошформа^ею, звуковим супроводом i елементами ашмаци. Протягом такого лекцiйнoгo заняття, для уникнення вщчуття знеособленого сшлкування, лектори стараються зберегти емoцiйний вплив на слухачiв та постш-ний зворотнш зв'язок iз вipтуальнoю аудитopiею.
Формування навичок дiагнoстики на практичному занятт базуеться на аналiзi вмiння студента визначати морфолопчш об'екти та штерпре-тувати особливост Тх будови. Самoстiйна ауди-торна робота з пстолопчними препаратами та електронними мiкpoфoтoгpафiями протягом
практичного заняття оформлюеться у виглядi протоколу в альбомк У гiстологiчному препаратi студенти визначають дослiджуванi структури, вiдтворюють |'х у виглядi рисунку та описують. Вирiшення ситуацiйних задач, що мають кл^чне спрямування, яке базуеться на знанн та вмiннi iнтерпретувати морфо-функцюнальн зв'язки, структурнi та молекулярнi детермшанти забезпечення рiзних процесiв в органiзмi людини е важливою складовою у набутп фахових компе-тентностей майбутшми спецiалiстами.
Важливим завданням в системi ДН залиша-еться питання оргашзаци самостшно'Г роботи студентiв. ÏÏ суть спрямована на реалiзацiю най-важливiшого завдання вищо'1 школи, яке полягае в тому, що необхщно не просто навчити, а на-вчити майбутшх медикiв вчитися. Конкурентосп-роможнi на ринку працi фахiвцi сьогодення по-виннi не ттьки мали глибокi знання, фундамен-тальну теоретичну пiдготовку, але i волод^и прийомами i навичками застосування Тх на прак-тицi, легко пристосовуватися до нових творчих i практичних умов свое!' трудово'1 дiяльностi. Роз-ширення сфери самостшно'Г роботи студенев при ДН призводить до збтьшення ïï частки в ор-гашзацп навчання процесу. Фактично мова йде про самостшну роботу студентiв з теоретичним матерiалом, пiдготовку до змютових та пщсумкових модульних контролiв, виконання студент-сько'Г науково-дослщницько'Г роботи, практичних занять тощо. При умовi належного методичного забезпечення навчально'Г дисциплши частка са-мостшно'Г роботи може становити близько двох третин семестрового навчального навантаження студента [6].
Удосконалення навичок роботи викладачiв в системi ДН дозволяе оргашзувати самостшну, науково-шзнавальну дiяльнiсть студентiв у по-стшнш взаемоди' iз викладачем. Це може бути пщготовка студентiв до участ в наукових конфе-ренцiях, форумах, олiмпiадах на основi мереже-вих технологш, шляхом оргашзаци' систематичного консультування за допомогою чату або вщеоконференци.
Важливою складовою у модульному навчанн е роль педагога. Викладачi вищо'1 медично'Г школи - особлива категорiя спецiалiстiв, як мають специфiчнi функцп, умови i методи роботи, ква-лiфiкацiйнi та особистюш характеристики. Твор-ча професшна дiяльнiсть викладача розгляда-еться як провщний фактор, що впливае на роз-виток творчих можливостей студента i забезпе-чуе його ефективнють. Сучасний викладач - це особистють з високим ступенем розвиненостi мотивiв, характерологiчних особливостей i творчих умшь, що сприяють успiшнiй творчш педаго-гiчнiй дiяльностi. Внаслiдок постшного самовдо-сконалення i спе^ально'Г професшно'Г пiдготовки протягом ваеТ педагогiчноï дiяльностi педагог оволодiвае умiннями iз формування творчо'Г особистостi того, кого вш навчае.
Незважаючи на чимало переваг ДН виклада-
чами кафедри видтено кiлька негативних у да-нш формi освiти. Перш за все, це труднощi у трансляцiï практичних навичок, засвоення яких неможливе без фiзичного виконання манiпуляцiй на обладнаны, навiть за наявностi найкращих вiртуальних симуляторiв, лекцiй та навчальних вщео, наприклад технiки роботи iз св^ловим мi-кроскопом. Наступною проблемою е доброчес-нiсть при виконаннi тестових завдань та при вщ-повщях на теоретичнi запитання, адже деяк студенти можуть читати вiдповiдi на запитання з екрашв смартфонiв чи шших гаджетiв, що важко простежити нав^ь при увiмкненому вiдеозв'язку. Якюне ДН можливе лише для самооргашзова-них, самодисциплiнованих та високомотивова-них оаб, адже домашня атмосфера пщсвщомо тягне на розслаблення, вiдпочинок, вщволкае присутнiсть рiдних та iнколи домашых улюблен-цiв, складно акумулювати сили для штенсивно'Г роботи. 1з техычних моментiв слiд вiдзначити, що важливе значення у забезпеченнi якiсного ДН в^фграе якiсть iнтернет-з'еднання.
Висновки
Поява i впровадження нових високоефектив-них технологш ДН в вищу медичну осв^у ство-рюе умови для забезпечення шновацшного характеру навчання з урахуванням сучасних вимог i свтових тенденцiй. Подальший розвиток сис-теми ДН необхщно пов'язувати з вдосконален-ням професшно'Г дiяльностi педагогiв, залучених в цей шновацшний процес i пщвищенням моти-вацiï та навчально'Г дiяльностi студентiв. Все це мае сприяти штенсифкацп навчального процесу, пщвищенню результативностi, розвитку вмiнь здобувати новi знання в сферi свое!' професшно'Г дiяльностi.
Лiтература
1. Andryeyev OO, Kukharenko VM. editors. Pedahohichni aspekty vidkrytoho dystantsiynoho navchannya : monohrafiya [Pedagogical aspects of open distance learning: a monograph]. Kharkiv: Mis'kdruk; 2013. 212 p. (Ukrainian).
2. Bukeeva ZhK, Derbisalina GA, Khamchiev KM. Novyy format prepodavaniya v meditsinskom vuze v usloviyakh distantsionnogo obucheniya [A new format of teaching at a medical university in the conditions of distance learning]. Sovremennyye vyzovy meditsinskogo obrazovaniya v usloviyakh pandemii: opyt bystrykh resheniy i strategicheskiye initsiativy [The contemporary challenges of medical education in a pandemic: a fast experience decision and strategic initiatives] : sbornik tezisov mezhdunarodnoy onlayn-konferentsii, Karaganda, 5 iyunya 2020 g.; Karaganda: Meditsinskiy Universitet Karagandy; 2020. P. 2023. (Russian).
3. Demkin VP, Mozhayeva GV. Tekhnologii distantsionnogo obucheniya [E-learning technologies]. Tomsk:Tomskiy gosudarstvennyy universitet institut distantsionnogo obrazovaniya; 2003. 106 p.
4. Kukharenko VM, Bondarenko VV. Ekstrene dystantsiyne navchannya v Ukrayini: Monohrafiya [Emergency distance learning in Ukraine: Monograph]. Kharkiv:Mis'ka drukarnya; 2020. 409 p. (Ukrainian).
5. Ruliene LN. Distantsionnoye obucheniye: sushchnost', problemy, perspektivy [Distance learning: essence, problems, perspectives]. Ulan-Ude; 2010. 212 p. (Russian).
6. Volzhenina NV. Organizatsiya samostoyatel'noy raboty studentov v protsesse distantsionnogo obucheniya: uchebnoye posobiye [Organization of independent work of students in the process of distance learning: a tutorial]. Barnaul: Altayskiy gosudarstvennyy universitet; 2008. 59 p. (Russian).
7. Yermalovich AV. Pedagogicheskiye aspekty meditsinskogo obrazovaniya [Pedagogical aspects of medical education]. Vysejsaja skola. 2017; 2:61-64. (Russian).
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Реферат
СПЕЦИФИКА ВЫБОРА И ОПЫТ ВНЕДРЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЙ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ НА КАФЕДРЕ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ ИФНМУ Полывкан М.И.
Ключевые слова: педагогические технологии, дистанционное обучение, видеоконференция, студент.
Из-за распространения вируса COVID-19 с марта 2020 европейские страны начали вводить карантинные мероприятия, что привело к закрытию на неопределенное время всех учебных заведений. В условиях глобализации и развития Интернета появляются и стремительно развиваются возможности для непрерывного образования и самообразования. В частности, дистанционное обучение способно охватить значительную аудиторию ориентированных на самообразование учеников и учителей, студентов и преподавателей, а также повышение уровня квалификации специалистов. Эти люди могут находиться в разных географических регионах, представлять разные этносы и культуры, но все они объединены одним стремлением непрерывно обновлять и расширять знания, совершенствовать практические навыки. За короткий срок, перейти на дистанционную форму организации учебного процесса были вынуждены и высшие медицинские заведения Украины. Готовность к этому процессу была у каждого вуза разной: возникали как чисто технические проблемы - из-за отсутствия Интернета, современных компьютеров, учебно-методического обеспечения в сети, так и трудности, связанные с неготовностью преподавателей к организации данной формы обучения. Для проведения всех форм занятий в Ивано-Франковском национальном медицинском университете в условиях карантина было избрано интерактивную методику обучения в форме видеоконференций, которые организовывались с помощью корпоративной платформы Microsoft Teams. Данный центр командной работы объединяет в своем рабочем среде чат, встречи, заметки и вложения. На данной платформе в форме вебинаров руководителями информационного отдела университета было проведено обучение преподавателей с практическими рекомендациями по организации проведения дистанционного обучения. Научно-педагогическому персоналу кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии удалось достаточно эффективно адаптировать педагогические технологии дистанционного обучения для изучения и познания студентами микроскопической и ультрамикроскопических строения структур человеческого организма, их развития и изменений в различных условиях жизнедеятельности с целью формирования у них общих и профессиональных медицинских компетенций. Дистанционное обучение может считаться весьма перспективной формой организации учебного процесса в условиях формирования системы непрерывного образования для освоения специалистами профессиональных знаний и навыков. В медицинской отрасли, вследствие большого количества практических навыков на додипломном этапе и сложность их дистанционной передачи, максимальная эффективность данной формы обучения в настоящее время представляется при получении заочного фармацевтического образования и последипломного повышения уровня квалификации врачей.
Summary
SPECIFICS OF SELECTING AND EXPERIENCE OF IMPLEMENTATING DISTANCE LEARNING TECHNOLOGIES AT THE DEPARTMENT OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY OF IVANO-FRANKIVSK NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY Polyvkan M.I.
Key words: pedagogical technologies, distance learning, videoconference, student.
Because of COVID-19 spreading since March 2020, European countries began to introduce quarantine measures that inevitably led to the closure of all educational institutions. In the context of globalization and the development of the Internet, opportunities for lifelong education and self-education have appeared and are rapidly evolving. In particular, distance learning is available for a large audience including self-education-oriented learners and teachers, as well as can improve the qualification levels of specialists. The learners can reside in different geographic regions, represent different ethnic groups and cultures, but they are all united by one desire to update and expand their knowledge, improve practical skills. Most of medical universities in Ukraine had to modify their courses for distance learning format in a short time. The readiness for this process was different for each university: both purely technical problems arose, mainly due to the lack of the Internet in rural areas, out-of-date computers, no specially prepared educational and methodological materials and guidance on the one hand, and difficulties associated with no experience in organizing this form of education, on the other. To conduct all forms of training at the Ivano-Frankivsk National Medical University in quarantine restrictions, various interactive teaching techniques were chosen in the form of videoconferences, organized by using the corporate Microsoft Teams platform. This teamwork centre brings together chat, appointments, notes and attachments in its workspace. This teamwork platform brings together chat, appointments, notes and attachments in its workspace. On this platform, in the form of webinars, the heads of the information department of the University conducted training for educators sharing practical recommendations for organizing distance learning. Scientific and pedagogical staff of the Department of Histology, Cytology and Embryology managed effectively enough to adapt educational distance learning technologies for the study and knowledge of the students of the microscopic and ultramicroscopic structure of the structures of the human body, its development and changes in the different
conditions to develop and boost their general and professional medical competence. Distance learning can be considered a very promising form of organizing the educational process in the context of life-long learning. In the medical field, due to the large number of practical skills at the undergraduate stage and the complexity of their development remotely, the maximum effectiveness of this form of education is currently presented when receiving correspondence pharmaceutical education and postgraduate advanced training of doctors.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.137 УДК 378.147:61
Полянська В. П., Звягольська I. М., Дерев'янко Т. В.
ПЕДАГОГ1ЧНО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ДИСТАНЦШНОГО НАВЧАННЯ В МЕДИЦИН
Укра'шська медична стоматолотна акаде1^я, м. Полтава
nocmiüHO зростаючий обсяг нових знань, розробки високоточних д'агностичних метод'т, ефектив-них технологш лкування, поява нов1'тн1'х нформа^йних технологш та засоб/'в комушкацИ потребу-ють нововведень в систему медичноУ ос&ти. Однею з важливих тенденЦш розвитку сучасно'У освi-ти стало широке впровадження рiзних технологш дистанцшного навчання. У статтi розгляда-ються основнi задачi дистанцшного навчання в медичнiй галузi та науковi пдходи Ух виршення пд час оргашзацИ освтнього процесу. Тому метою дано'У публ'кац'УУ е аналiз та висвтлення засад оргашзацп дистанцшного навчання. Для ефективно'У оргашзацп дистанцшного навчання необх'дно ке-руватися основними дидактичними принципами та використанням, переважно, iнформацйно-рецептивного i досл'дницького метод'т. Для забезпечення дистанЦйного навчання можуть бути рекомендованi основш технолога дистанЦйного навчання такi, як кейс-технологи, ТВ-технологИ, веб-платформи. Досв'д оргашзацп дистанЦйного навчання на кафедрi мiкробiологiУ, вiрусологiУ та iмунологiУ УкраУнськоУ медичноУ стоматолог 'чно'У академп показав, що в умовах карантинних обме-жень оптимальним було впровадження змiшаних комп'ютерних та 1нтернет- технологш. Найбльш пристосованими i простими у користуванн для проведення практичних занять виявились плат-форми ZOOM i Google Classroom. Проте, залишаеться в'дкритою проблема набуття практичних навичок здобувачами медичноУ освти, а саме: робота з мiкроскопом, приготування препарат'т, культивування мiкроорганiзмiв, постановка та облк антиб'ютикограм, постановка серологiчних реакЦш, тощо. Таким чином, педагогiчно-органiзацiйнi засади дистанЦйного медичного навчання сприяють впровадженню нов1'тн1'х нформаЦйних технологш в освiтнiй простiр, але на даному етап розвитку сусп'тьства може розглядатися лише як складова традиЦшних форм навчання. Ключов1 слова: дистанцшна навчання, медична осв1та, проблеми
Вступ
У сучасних умовах реформування системи осв^и домшантного значения набувають шно-вацшш технологи, впровадження яких повинно забезпечити пщвищення якост та ефективност навчального процесу. При розробц еволюцшних осв^шх технологш особливий акцент повинен бути поставлений не ттьки на сутносп осв^ньоТ технологи, ïï змют^ а й на можливост якюноТ пе-редачi шформаци та досвщу викладачем, тобто на володшня ним шновацшними шструментами i засобами навчання та викладання навчального матерiалу. Вибiр шновацшно' осв^ньоТ технологи передбачае вибiр стратеги, прюрите^в, системи взаемоди, тактик навчання та стилю робо-ти викладача зi студентами, створення шнова-цшних методик [4,7]. Одним з прюритетних на-прямiв програми модершзаци' загальноосв^ньоТ i вищо' школи визнане дистанцшне навчання, яке, перш за все, пов'язане з використанням ш-формацшно-комушкацшних технологш.
Необхщнють реформування в галузi осв^и стосуеться й медицини, що обумовлено збть-шенням обсяпв медичних знань, розробки високоточних дiагностичних методiв, ефективних
технологш л^ування.
Метою публкаци е аналiз та висв^лення засад оргашзацп дистанцшного навчання в меди-циш.
Виклад основного MaTepiany
Дистанцшне навчання - це штерактивна вза-емодiя як мiж викладачем i студентами, так i мiж ними та штерактивним джерелом шформацшно-го ресурсу (web-сторшки), яка вщображае вс компоненти навчального процесу, що здшсню-ються в умовах реалiзацiï засобiв шформацшно-комп'ютерних технологш (комп'ютерна вiзуалi-за^я навчально' шформаци, шформацшно-пошуково' дiяльностi, автоматиза^я процеав шформацшно-методичного забезпечення). [3] Технолопя дистанцшного навчання - сукупнють методiв i засобiв навчання та управлшня, що за-безпечують проведення навчального процесу на вщсташ з використанням сучасних шформацш-них i телекомушкацшних шструменлв.
Головна мета створення дистанцшно' медич-но' осв^и - забезпечення загальнонацюнально-го доступу до медичних ресурав шляхом використання сучасних шформацшних технологш i телекомушкацшних мереж та надання умов для
