CC BY
0The scientific heritage No 33 (2019) 17
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ ПАРТИСИПАЦИ В ПРОЦЕС1 ВОКАЛЬНОÏ П1ДГОТОВКИ МАГ1СТР1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
У Сюань
Державний заклад «Швденноукртнський нацюнальний педагогiчний утверситет M. К. Д. Ушинсь-
кого»,
аспiрант кафедри музичного мистецтва та хореографы.
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE APPLICATION OF PARTICIPATION TECHNOLOGY IN THE PROCESS OF MUSIC ART MASTERS' VOCAL TRAINING
Wu Xuan
postgraduate student of the musical art and choreography department of the State Institution "South-Ukrainian National Pedagogical university named after K. D. Ushynsky".
Анотащя
У статп представлено основш сутшсть технологи партисипаци, що розроблена та активно запрова-джуеться в галузi економiки та менеджменту. Показано ïï застосування в педагопщ в контекст стратеги самоврядування, а також у галузi мистецько!' освгги як шлях активiзацiï спiвтворчостi. З огляду на дощль-нiсть застосування технологiï партисипацiï у мистецько-освгтньому процесi, зокрема в вокальнш шдгото-вцi магiстрiв музичного мистецтва, пропоновано педагогiчнi умови, що уможливлюють як1сть застосування зазначено1' технологи. Пропоновано таю педагопчш умови: цшеспрямоване створення iндивiдуа-льно-групових органiзацiйних форм вокально!' пiдготовки магiстрiв; розширення художньо-iнформацiйного компоненту вокально!' щдготовки на основi авторських тематичних проектiв; актуатзащя духовно-цiннiсних констант вокального мистецтва; стимулювання критично-оцiнного ставлення до вокального мистецтва та виконавства.
Abstract
The article presents the basic essence of the participation technology, which is developed and actively implemented in the field of economics and management. It is shown its application in pedagogy in the context of the self-governmental strategy, as well as in the field of arts education as a way of co-creation's activating. Given the expediency of using of the participation technology in the artistic educational process, in particular in the vocal training of music art masters, pedagogical conditions are offered, which make the quality of this technology's application possible. The following pedagogical conditions are proposed: purposeful creation of individual group organizational forms of masters' vocal preparation; expansion of the artistic and informational component of vocal training on the basis of author's thematic projects; actualization of spiritual and value constants of vocal art; stimulating of critical and evaluative attitude towards art vocal performance.
Ключовi слова: вокальна тдготовка, технологи партисипаци, педагопчш умови, мапстри музичного мистецтва.
Keywords: vocal training, participation technology, pedagogical conditions, masters of music art.
Застосування технологш в освггньому процес вщноситься до методичних його складнишв. У нау-ковому дискурс застосовуються як поняття методики, так i технологи. Технологи вiдрiзняються ввд методики конкретизованим та алгоршшзованим характером дш як викладачiв, так i студенпв. Методика - явище комплексне, що включае в собi по-етапний розподш комплексу методичного забезпе-чення освггнього процесу, спрямованого на вирь шення педагопчних завдань. 1нколи, таи завдання носять достатньо складний характер та вимага-ються поступового виршення часткових завдань, без яких не можна рушити далг Стосовно технологш, то вони е такими, що скероваш на конкретне завдання, що е самодостатшм, або входить до складу певних педагопчних стратегш, проте на даному етат стае предметом конкретних дш. Технологи можуть складатися з певних техшк, можуть засто-совувати окремi частковi методи. А можуть, разом з тим вимагати й с творення певних спецiальних умов - обставин, котрi сприяють, або уможливлюють усшшне застосування зазначених технологш.
У нашому дослiдженнi, котре присвячене фор-муванню вокально! культури мапс^в музичного
мистецтва та !хньо! пiдготовки щодо формування вокально! культури школярiв, застосовуеться тех-нологiя партисипаци.
Вщомо, що ця технологiя народилася в галузi економiки та менеджменту. I! сутнiсть полягае в активному залученш учаснишв бiзнес-корпорацiй, виробничих компанiй тощо до керiвництва, що й ш-двищуе iнiцiативнiсть, ввдповщальшсть та забезпе-чуе пiдвищення якосп результативностi. Вона не е статичною, !! перевага визначаеться тим, що тех-шки залучення бiльшо! кiлькостi людей для прий-няття найефективнiшого рiшення можуть бути рiз-номанiтними: вiд шформацшно-комушкативного залучення, суспiльного, до конкретно -оргашзацш-ного. Ученi вказують на ефектившсть партисипацi! в створеннi благоустрою для тих, хто мешкае на од-нш територi! [4], що такими технолопями можуть користатися громадсьш оргашзаци та офiцiйнi установи.
Динамiзацiя партисипацш у менеджментi пос-тупово набувае форм шформацшно-суспшьно! екс-пертизи, оцшки, на основi яких концентруються по-ради, обговорюються та обираються ефективш рь шення. Це зумовлюе виникнення технологi!
краудсорсингу як рiзновиду партисипацп [2]. Ця те-хнологiя, як вказують вчеш, дозволяе залучити мь льйони людей до вирiшення проблем, це «поед-нання населення i влади». Разом з тим, автори статп вказ4ують i на недолiки цього «безпорадного шуму».
Ученi вказують, що технологи партисипацп, зокрема й краудсорсину охоплюють рiзноманiтнi сфери за причин недосконалосп системи управ-л1ння в багатьох галуззях. Мгж тим, сам принцип партисипацп - залучення до дш, до спiвтворчостi, до керiвництва тощо, мае сво! давнi корiння як му-зичнiй творчiй дiяльностi, так i в педагогiцi.
Про партисипацп як виконавсько-творчi дп вказують О.Реброва [5],Чжан Яньфен [7]. Позицй' вчених грунтуються на тому, що творчi процеси в педагогiчнiй галузi завжди передбачають залучення учасникiв до активних дiй, до спiвтворчостi, до обговорення найкращого варiанту штерпретацп, демонстрацп художньо-творчих вдей. Така сумю-нють у творчостi народжуе ефект синергп, який i стае чинником результативного пошуку творчого рiшення художнiх завдань.
У педагопчнш сферi також застосовуються партисипацп, але вже на бшьш схожому до !х феноменологи, управл1нському процесi. Сл1д нагадати популярш свого часу тижнi самоврядування в освь тнiх закладах. Проблема самоврядування представлена в науковш лiтературi крiзь призму проблеми формування громадянсько! позицй', виховання та самовиховання, самооргашзацп та соцiалiзацil осо-бистостi. Це ввдображено в доробках таких учених, як: О.Алексеева, А.Бойко, Ю.Демченко , ЛЛз-ньова та iн. Ю.Демченко, наприклад, акцентуе увагу на студентському самоврядування в умовах глобалiзацiйних тенденцiях розвитку сустльства, зокрема на тому, що таке самоврядування в сучас-нiй модел1 ушверситетсько1 освгги стае засобом розвитку демократичних вiдносин [1, с. 548]
Сьогодш представники студентства входять до вчених рад факультепв, унiверситетiв, iнших за-кладiв освiти. Вони займають активну, iнколи принципову позицiю щодо оргашзацп освiт6нього процесу та усунення пере5шкод щодо шдвищення його якостi. Але виникае питання, чи вистачае студентам квалiфiкацil активно втручатися в змiстовi аспекти освiтнього процесу. Чи може технолопя партисипацп' позитивно вплинути на пiдвищення якостi освiти за рахунок активного залучення самих студенпв до його проведення (оргашзацп та змюто-вого наповнення).
Наше дослщження присвячене проблемi шдго-товка магiстрiв музичного мистецтва до формування вокальное' культури школярiв засобами технологи партисипацп. З одного боку, мапстри музичного мистецтва як квалiфiкованi вчителi мають володiти технолопями залучення школярiв до оргашзацп освiтнього процесу в межах самоврядування; з iншого боку, вони мають володгш самi до-статшм рiвнем вокально1 культури, точнiше - ноа-ями вокально1 культури; о^м того, вирiшувати завдання формувати вокальну культуру школярiв е ефективнiшим через залучення !х до спiвтворчостi
The scientific heritage No 33 (2019) та сумюно1 вокально-освггаьох дiяльностi. Отже, вокальна тдготовка магiстрiв музичного мистецтва може здшснюватися шляхом технологй' партисипа-цiй, але за певних педагопчних умов.
Нагадаемо, що педагогiчнi умови ми розгляда-емо як спещально створенi обставини (Г.Падалка [3, с. 148]) для сприятливого досягнення поставлено! педагопчно1 мети та розв'язання актуальних завдань. Стосовно застосування технологй' партиси-пацй'
Перша педагопчна умова передбачае цшеспря-моване створення iндивiдуально-групових оргаш-зацiйних форм вокальное' пiдготовки. Ця умова носить оргашзацшний характер, проте вона створюе постшне середовище «спiлкування» вокалiста зi слухачем. Присутнiсть на заняттях з вокально-ви-конавсько1 майстерностi стороннiх оаб не е форма-льним, а е моделювальним процесом спiвтворчостi. 1х залучення до проведення занять передбачае по-передню пiдготовку: ознайомлення з репертуаром, що буде виконуватися, з проблемними аспектами виконання, з пропозицiями залучитися з методич-ними порадами.
Щд час запровадження тако1 умови викладач мае залучати до викладацького процесу присутнiх, надаючи !м можливiсть попрацювати в рол1 викла-дача вокалу. Але тут йдеться не про асистентську практику, а про вокально-викладацький експромт, що спонукае до моб№ного включення в проблему та намагання розв'язати поставлене завдання.
Залучення здшснюеться за такими технiками:
- тимчасова замша викладача з пропозицiею провести заняття дал1 (викладач покидае аудито-рiю, але залишаеться концертмейстер, котрий спос-терiгае за дiями студента у рол1 викладача);
- переведения проблемное' ситуацп у ввдк-риту диску сш методичного характеру;
- замша студента-ствака на когось з прису-тнiх та пропозицiя: провести заняття з розучування твору або проблемного фрагменту самому студенту у якостi викладача з шшим.
Другою педагогiчною умовою е розширення художиьо-iнформацiйного компоненту вокальное' пiдготовки на основi авторських тематичних прое-ктiв. Ця умова передбачае здшснення низки круг-лих стол1в як цiлiсного проекту, котрий розробля-ють самi студенти, обираючи художньо-шформа-цiйний актуальний матерiал з проблем вокальное' культури. Кожний з гри=упи обирае свою проблему, уа разом вибудовують черговiсть !х запровадження. Мiж тим беруть участь уа учасники екс-перименту в межах тих ролей, яку отримав ввд го-ловуючого проектом по певнш темi.
Умова запроваджуеться за такими техшками:
- розробка проблемного тематичного плану шляхом обговорення та дискусп;
- структурування алгоритмiв дш учасник1в цiлiсного проекту та мшьпроекпв (за проблемними темами);
- обговорення пром1жних та остаточного ре-зультати за вибудовано1 логiкою: мета - и досягнення; завдання - !х розв'язання; оцiнювання проведення - критери оцiнювання; результативнiсть -
The scientific heritage No 33 (2019) констатация художньо-шформацшно! наповненосп (отримання нових знань, умшь, володшня техноло-пями тощо).
Третя педагопчна умова - актуал1защя духо-вно-цшшсних констант вокального мистецтва. На-явшсть таких констант: художнш образ вокального твору; вокальна штонащя як передача емоцшно! виразносп та почутпв; етно-ментальш цшност1 вокально! культури тощо, в1дом1 студентам. Разом з тим, провести дискуси з проблем значения таких констант у сучасному сусшльств1 взагал1 та у фор-муванн1 вокально! культури школяр1в, зокрема, по-требуе спещально! подготовки студент1в.
Ввдомо, що молодь об1знана в сучасних вока-льних стилях. Школяр1 мають сво! уподобання, сво! пр1оритети у вокал1, котр1 переважно стосуються сучасних стил1в та напрям1в. Це нер1дко стае чин-ником обмежено! вокально! культури школяр1в та молодо Зрушити таке становище можна к1лькома шляхами, що уа стосуються технологш партисипаци:
- оргашзувати дискусшну платформу серед учшв, залучивши !х до !! проведения та наповнення щкавими темами i питаннями;
- залучати учшв до пошуку крос-культурних вокальних явищ, що поеднують р1зш види прояву людського таланту: ввдкриття спортивних змагань якюними вокальними виступами видатних сшвашв; екрашзаци оперних твор1в; стил1защя академ1чного вокалу; народження нових жанр1в, що поеднують р1зш епохи та стил1 вокального мистецтва (мюзь кли, рок-опери тощо).
Четверта педагопчна умова - стимулювання критично-оцшного ставления до вокального мистецтва та виконавства. Ця умова може бути застосо-вана як шд час вокально! тдготовки мапстр1в, так i !х асистентсько! практики.
Важливим е засвоення та здiйснения техшки такого ставлення:
- визначення позитивних аспекпв вико-наиия вокального твору;
- пор1вняння з кращими зразками, що е ана-лопчними;
- визначення негативних аспекпв виконання вокального твору;
- порiвияния з пршими зразками, аналопч-ними за жанром, стилем;
- висловлення власного судження, посту-пово доповнення попередшх оСб, що висловлюва-лися: або доповнення !х оцшки, або спростування;
- намагання визначити об'ективний стан ху-дожньо-виконавського супроводу.
Узагальнюючи педагопчш умови застосу-вання технологи партисипаци в процес вокально! подготовки мапстр1в музичного мистецтва для формування вокально! культури школяр1в, висловимо також ключов1 положення само! технологи партисипаци для залучення активних та пасивних учас-ник1в процесу навчання вокалу. Цд положення ско-рше показують напрями, вектори, у якому самке аспкет1 буде застосовуватися технолог1я партисипаци:
Активне обговорення найкращого художньо-виправданого трактування образу.
• Пошук ефективного способу роботи над вокалом - методичний вектор.
• Стимулювання вадкритосп позицш з питань педагопчного спiвробiтництва.
• Створення умов вiртуальноi педагогiчноi си-туацii з учнями.
• Формування почуття осо6исто!' вщповвдаль-ностi за результати освiтнього процесу [6].
Отже, запроваджуючи зазначеш педагогiчнi умови застосування технологи партисипаци, ми орieнтувалися на актуальнi вектори вокально -освь тньоi дiяльностi магiстрiв музичного мистецтва, ко-трi мають вирiшувати завдання формувати вока-льну культуру школярiв у подальшiй освинш д!я-льностi.
Список лiтератури
1. Демченко Ю.О. Особливостi оргашзаци студентського самоврядування у ВНЗ / Ю.О. Демченко // Педагопка формування творчо].' особис-тостi у вищш i загальноосвiтнiй школах. 2015. -Вип. 42 (95). - С. 544-550.
2. Епинина В.С. Краудсорсинг как технология партисипации в государственном менеджменте [Электронный ресурс] / В.С.Епинина // Вестник Института комплексных исследований аридных территорий. - 2012.- Режим доступа: КиберЛе-нинка: https://cyberleninka.ru/artide/n/kraudsorsing-kak-tehnologiya-partisipatsii-v-gosudarstvennom-menedzhmente.
3. Падалка Г. М. Педагогiка мистецтва (Тео-рiя i методика викладання мистецьких дисциплiн) / Г. М. Падалка. - К.: Освгга Украши, 2008. - 274 с.
4. Пикулева О.А. Дружественное слияние, или как вовлечь общественность в развитие территории [Электронный ресурс] /О. А. Пикулева, А. А. Голубева // Вопросы образования. Режим доступа: https ://cyberleninka. ru/article/n/druzhestvennoe -sliyanie-ili-kak-vovlech-obschestvennost-v-razvitie-territorii-uchebnyy-keys-1.
5. Реброва О.£. Текто-партисипативний тд-хвд як нова методолопчна парадигма мистецькоi освiти Науковий вюник Чернiвецького ушверси-тету. - Вип. 701: Педагопка та психолопя. - Черш-вцi: Чернiвецький нац. ун.-т, 2014. - С. 138-144.
6. У Сюань. Партисипативные технологии в педагогике искусства / У Сюань // Му-зична та хореограф1чна освгга в контекст! культурного розвитку сустльства. Матер1али i тези IV М1жнародно! конференци молодих учених та студенев (Одеса 12-13 жовтня 2018 р.). — Т.1. - Одеса: ПНПУ 1меш К.Д.Ушинсь-кого, 2018. — 118-119 с.
7. Чжан Яньфен. Методика вокально!' худож-ньо-виконавсько1' тдготовки майбутнiх учителТв музики в унiверситетах Украши i Китаю. Дис. ... канд. пед. наук спец. 13.00.02 - «^орГя i методика музичного навчання» / Чжан Яньфен. - Кшв, 2012. - 253 с.
