CC BY
40
Руслан КРАВЕЦЬ
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ
У СТУДЕНТ1В
У статт! розгпядаютъся педагоггкш умови формування творчого мислення у студентов вищих навчальних заюшдт. Акцептуешься уеага на рот педагога в оргашзацй педагогпних умов для тдготовки кватфтоеаних кадр!в нового типу.
Згщно з отриманими в ход1 експертного опитування даними, проведеного в Украпн в межах проекту «Науково-техгачний прогрес \ розвиток людини» на перюд 1996-2015 рр., можна визначити наступи! напрямки науково-техгачного професу (НТП): широке використання нових технолопй; зростання ¡нформатизапп суспшьства; розвиток системи комушкацн; вщкриття в галуз! енфгетики; нов1 оргашзацй модел1 \ ирофами освгги; змша прюритепв техшчно! 1 структурно! гкштики у виробнищш.
Експфти вважають, що розгортання сучасного етапу НТП неможливе без формування творчих компонент особистосп, розвитку зд1бностей до шновацшно1 дшльносп у вйх формах 11 сощального самовираження. Рупием тут стають «творч1 пориви» в ах учасниыв певних сощальних процейв у суспшьсш [22].
Метою сгатп е висв1тлення педагопчних умов формування творчого мислення у студента ВНЗ.
Бшышсть ¡з нас мае необхщш задатки до творчосп. Ус1 ми можемо створювати незвичайш предмета, але щоб IX продукувати потр1бно спочатку навчитися творчо миелита [23, 452]. Якгцо у творчосп немае шчого особливого, тод! можна зрозумпп \ пфедбачити и появу за допомогою звичайних когштивних структур. Окрем1 дослщники розглядають творчкть як простий процес виршення завдання. Та гцоби досягти творчого результату, необхщно дотриматись певних умов, за яких завдання \ його ршення будуть новими 1 необхщними для людей.
Творче мислення е багатоступеневим процесом, який м1стить у соб1 постановку завдання, визначення того, що поадае важливе мкце у цьому завданш, та знаходження нового шляху виршення проблеми. Д. Перине вщзначав, що процес пошуку й вщбору е обов'язковими компонентами творчосп. а цими засобами ми користуемось \ для виршення повсякденних завдань [25].
Пфшою передумовою формування творчого мислення студента е пев на оргашзащя педагопчного процесу, яка би гадвищувала р1вень внутршньо! активно сп особистосп [23, 465]. Щоб внутр1шня актившеть особистосп проявила себе, викладачев1 потр1бно вселити студентам в1ру у власш сили. Як тшьки людина пов1рить в себе \ скаже соб1: «Я можу це зробити», вона звшьняе у со01 творче начало, яке попм дуже важко заглушити. Домогтися такого ефекту в студента можна за певних умов. Пфедуам заохочуванням IX висловлювати власну точку зору, пропозищею 1м виршення певного завдання, сприянням розкритгю неповторного внутршнього св1ту особистосп, формуванням самомотавацп \ позитивного мислення. Людина з позитив ним мисленням евщомо контролюе сво1 думки й емоцп, в1рить у досягнення усгаху та залишаеться опттпетом у будь-яый ситуацп [15, 29]. Позитивне мислення дае людин1 в1ру у власш сили, сприяе досягненню усгаху, адаптуе п до змш у сучасному мшливому св1т1г привчае до оттшзму, самовладання, впевненосп у сво1х можливостях, доброзичливосп, формуе позитивну Я-концепщю, високу самооцшку та високу мотиващюдо навчально1 д1яльносп [14, 69-70].
Наступною умовою е сформовашсть певних професшних знань, умшь \ навичок. Загалом неможливо бути усгашннм вченим, вщомим письменннком, художником або артисгом без володшня певним багажем знань \ навичок, яких вимагае певна сфера д1яльносп, де працюе особиспсть. Отже, спещальш знания сприяють шдвшценню р1вня сформованосп творчого мислення [23,465].
У поняття «творч1сть» вмщенга багато компонента, здавалося б звичиих для розумшня. Однак числе нш комбшацп з цих компонент роблять процес творчо! дшльносп незвичним \
певною Mipoio таемничим для розумшня. Так В. Клименко, видшивши лише 3 компонента творчосп (мислення, почуття, уява), нарахував 15 можливих комбшацш [17, 10].
Навчати творчосп так, як навчають стандартних gift та опсрашй, неможливо. Для формування творчого мислення потр1бно розробити особливi гадходн, pi3Hi форми i методн, застосування яких би сприяло формуванню та розвитку творчих зд1бностей, передуам гнучкосп думки, дивергентносп, систематичносп i послщовносп мислення, уяви (фантазп), д1алектичносп, готовносп до ризику та вщповщальносп за прийняте ршення [4, 10].
Важливою умовою усгашного формування творчого мислення студенпв е профеаонал1зм викладача i його позитивне ставлення до свое! професп. Коли BiH намагаеться самоутвердитася. самореал ¡зуватись у свош ирофесшнш д1яльносп, то школи не зупиняеться на досягнутому piBHi знань, nocriftHO вдосконалюе свш фах i педагопчну майстершсть, випробовуе HOBi методики навчання, вибираючи з них найкрапц для вироблення власно! стратеги з метою розкриття творчих сил i формування творчих здбностей у студенев [18, 22—24]. Ця роль викладача е далеко не другорядною.
Творча ор1ентащя професшного навчання мае за мету внесения поправок до опрацювання та оргашзаии навчального мятер! ялу i зм1ну взаемовщносин Mi ж викладачем i студентами. Креативна педагопка переглянула принцип «спочатку навчи ремеслу, a noriM нехай учень творить так, як йому забажаеться» i визначила наступний подш знань:
• знания-знайомеш а, що дозволяють вшзнати, розргзнити явшца, певну ¡нформащю;
• знання-Konii, за доиомогою яких можна репродукувати засвоену навчальну ¡нформащю;
• знання-вмшня, KOTpi дозволяють застосовуватн отриману ¡нформащю у практичнш д1яльносп;
• знання-трансформацп, за допомогою яких отриманш paHiuie знания иереносяться на виршепня нових завдань [1, 30-31].
На останшй р1вень ор1ентуеться ВНЗ, який мае готувати спешатлслв, а на nepnii три -загальнооевггня школа. Щоб досягнути вершин творчосп, иотр1бно заздалепдь провести гадготовку: розвивати пам'ять, сприйняття, фантазто, «налаштувата» мислення до творчого пошуку. В. Моляко розробив нав1ть спещальну методику КАРУВ (абрев1атура з назв стратегш: комйнування - аналоги - реконструювання - ушверсальний пщхщ - випядкорп постановки), яка Грунтуеться на вивченш процесу творчо1 д1яльносп, п етатв, творчих стратепй i тактик. Бона спрямована на формування як ¡ндив1 дуального, так i колективного творчого потенциалу [20, 137-138].
Усшшне формування творчого мислення можливе лише за умови правильного пщбору 3aco6iB i метод ¡в навчання. I. Калашшков, зокрема, до засоб1в навчання, спрямованих на формування творчого мислення, ставить наступш вимоги:
• засоби навчання мають задовольняти потребу мислення в наочносп й образности
• ¡нформащя мае подаватися засобами навчання у доступнш, зрозумшй форм та вщповщати сучасним науковим поглядам;
• чггкий siflOip навчальних завдань i вщповщний Bii6ip засоб1в для ix розв'язання з метою досягнення найбшыпого педагопчного ефекту,
• при добор1 засоб1в навчання потр1бно зважата на умови, за яких Ti будуть застосовуватися;
• комплексне використання традицшних i сучасних засо01в навчання [12, 31].
Разом ¡з правильним вибором засоб1в навчання необхщною умовою для ефективного формування творчого мислення у студент е вмшня викладача поеднувати pi3Hi методи навчання i дотримання його принцишв. Володшня сучасними методами навчання (¡нформацшно-презентативними, алгоритмчно-дшовими, самостшно-пошуковими) е складовою психолого-педагопчно1 компетентносп викладача вищо1 школи [3]. Принципи навчання - це нормативш положения, яких потрШно дотримуватися для забезпечення ефективносп навчання. Вони регулюють ироцес навчання: Bifl6ip зшегу, визначення обсягу i лопки викладання навчального матф1алу, вибору метод1в i 3aco6iB оргашзаци навчання [8,121].
Ниш серед сучасних принцип ¡в навчання особливе мкце займае принцип «радосп та напруження». Його застосування позитивно впливае на процес творчо! д1яльносп, коли
викладач не перед ае знания студентам у «готовому виглядЬ), не наголошуе на вщомих авторитетних поглядах спещал1спв, не застосовуе стандартних с по с об ¡в пошуку ршень, а стимулюе вихованщв до самоспйного пошуку правильних вщповщей чфез оргашзащю проблемних ситуацш, лопчних супфечностей 1 заохочення орипнальних щей. Педагопчний процес мае будуватися так, щоби залученш до творчого пошуку студенти могли збагнуги р1зномаштшеть тлях ¡в виртення проблемно! ситуацп та обрати з ¡снуючих вар1анта один -найоптимальшший та найкращий. Це вщбуваеться шляхом проб 1 помилок альтернативних вар1ант1в, запропонованих окремими представниками колективу. У юнщ творчого процесу з'являеться результат - продукт колектавно! творчосп [19, 72-73]. На формування творчого мислення мають вплив також зм1ст домашшх завдань, форма !х виконання 1 контроль знань, умшь [ навичок (зовшшнш контроль викладачем, взаемний контроль студент, самоконтроль) [12; 13].
Анатшуючи р1зш види д1яльносп, можна достдита особливосп формування мислення особистосп. Проте особливу увагу все таки треба придшяти шзнавальнш д1яльносп та пов'язаним з нею процесам мислення. У шзнавальнш д1яльносп вщбуваеться формування знань, умшь \ навичок, ям впливають на формування мислення людини, а мислення забезпечуе вщповщно досягнення у стиху у формуванш знань, умшь I навичок. Усшх формування мислення в педагопчному процеи зал ежить вщ правильное^ вщбору 1 введения навчального матер1алу, метод ¡в викладання, принцшйв побудови навчальних профам [7].
Для повнощнного формування творчого мислення необхщною умовою е становления людини як творца [ гармошйний !! розвиток. Осиовний принцип розвитку особистосп полягае у тому, що новоушорення е закоиомрним наслщком попфеднього розвитку [ вбирають в себе багатство досвщу та пристосовуюгь стар1 знания про св1т до сучасних м1нливих умов [16, 26-27].
М. 31 нов юна усшшно використовуе для формування творчих зд1бностей стуцентш систему БФТМ (система безпфервного формування творчого мислення). При розробленш БФТМ и автори кфувались положениям, що у кожно! людини е иевний творчий потенщал, певш творч! зд1бносп, яы потрн1но формувати та розвивати щлеспрямовано, оскшьки без належно! системи освгги щ задатки можуть себе не проявите I залишитись «мфтвим вантажем». А креативна педагопка покликана «розбудити» у лгодиш творця 1 формувати у шй закладений вщ природи творчий потенщал, виховувати смшивкть думки, впевнешсть у сво!х творчих можливостях, здатшсть створювати яисно нов1 продукта у духовнш I матф1альшй сферах. Генфування нових нестандартних щей мае загальнолюдську щншсть, не шкодить навколишньому сфедовишу та виховуе потребу активно I творчо д1яти у сонд\т.и.
Студенти, зад1яш у творчому процес к розумшть важливкть творчого безиффвного саморозвитку, адже це створюе иередумови для !х самореал ¡зацн спочатку у навчанш, а попм -у професшшй творч1Й д ¡ял ь но сл. Для цього, насамперед потр1бно формувати позитив ну мотаващю 1 почуття задоволення у студента вщ результату творчого процесу [11, 101-102]. Невисокий р1Р,ень сформованосп творчого мислення призводить до низько! результативносп розумово! пращ студента, втрати защкавленосп та небажанш досягнуги вершин у навчанш та майбутнш професшшй д1яльносп [2].
Дослщження вчених доводять, що творч1 зд10носп людей не мають меж, 1х можна розвивати дота, допоки у людини буде бажання до саморозвитку [24]. Тому постае лопчний висновок: пфшим завданням викладача е створення педагопчних умов, яы сприятамуть формуванню високо! мотив аци студент. 3 практики навчання педагогам вщомо, що студентам значно легше запам'ятовувата навчальний матер1ал, шж його зрозумгги. Це пояснюеться трудно щами, зумовленими великим обсягом ¡нформаци, яку студента мають засвогги. Зрозумший матер ¡ал - це евщомо опрацьований матер1ал, з видшеними найголовшшими моментами певного наукового питания, який можна вщтворита у будь-який момент. Усшшне вирптгення творчого завдання залежить не спльки вщ ступеня розумшня навчального матер1алу, скшьки вщ умшня критично ощнювати й анал1зувати хщ пошуку правильно! вщповщ1 на поставлене завдання в ход1 творчого процесу, гад яким розумють формування мислення, розвиток творчо! фантазп (уяви) тавмшня кфувата психолопчними факторами [9].
Для формування творчого мислення у студента варто давати не одиничш творч1 завдання, а гадготувати системи творчих завдань. Ю. Царенко розглядае таю фупи лопчних
операцш, яю угворюють систему творчих зав дань: задач i на комбшування систем та íx елеменпв; задач i на визначення причини о - насп i д ков их зв'языв; задач i на виконання дослщницьких операцш; комбшоваш завдання. LTi системи завдань иовннн1 бути наявними у кшькаетапнш структур! шзнавально! д1яльносп (формування уявлень, формування знань i репродуктивних умшь, формування наукових переконань i творчих умшь, розвиток наукових переконань i формування дослщницьких умшь) при вивченш конкретно! теми з будь-якого предмета [24]. Однак вказана структура процесу шзнавально! д1яльносп не дае конкретних метод ¡в навчання учшв на кожному erani, тому BiiOip метод íb i засоб1в навчання залишаеться за викладачем. Застосування ж творчих задач на практичних заняттях ще не означае щлковитого формування творчого мислення. Процес формування останнього з д i йен юв ати меться лише тодг коли студента в1зьмуть на озброення методи виршення творчих завдань i самостшно створюватимуть íx р1зновиди (модифжацп).
Особливе Micue поещае стиль епшкування м1ж викладачем i студентами у процес i формування творчого мислення. Викладач повинен бута приемним стврозмовником i стата «старшим другом» вихованщв. Студента маютъ почуватнея на занято природно i не боятася висловлювати сво! власш точки зору. Щоб досягнути цього, потр1бно створити таю умови, де б панувала ат мо с ф ер а р i в н о пр ав н о cri, защкавленосп i bhcokoí творчо! активность Викладач бере до уваги думки, виеновленш студентами, демонструе свою щиру защкавлешеть i вже цим робнть перший крик до розкриття i подальшого формування творчого потенщалу кожно! неповторно! «студентсько! дупл» [21,7]. Таким чином, епшкування вщ1фае не другорядну роль у формуванш творчого мислення, а приемне епшкування неможливе без належного р1вня сформованосп mobhoí культури. Без мови думка не може hí з'явитися, hí формуватись, hí розвиватись, hí ¡снувата [5].
Кожний студент мае певш задатки до тих чи ¡нших дисциплш, але вони р1знятъся, i тод1 ycnimHa оргашзащя педагопчного процесу вщбуваетъея за умови застосування диффенщйованого гадходу. Викладач враховуе ¡ндивщуальш особливосп кожно! oco6hctoctí та гадбирае для не! окрем1 творч! завдання, спрямованш на формування ще несформованих або невиражених зд1бностей [6, 39].
Отже, в результат! ¡нтенсивних еконошчних змш, пов'язаних з пфеор1ентац1ею на Phhkobí вщносини, реформування системи оевгга в Укра!ш, культурного вщродження кра!ни, гумашзацн суспшьства hhhí зростае потреба у квал1ф1кованих кадрах нового типу, яы emíkitl ефективно й творчо виршувата поставлен! завдання. Першочфговим завданням викладача ВНЗ е створення пев них педагопчних умов з метою формування творчого мислення у студенпв для повноцшно! сощалыю! реалпацп íx oco6hctoctí.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алейников А. Д. О креативной педагогике // Вестник высшей школы. - 1989. -№ 12. - С. 29-35.
2. Ашмова С. П сихоло го - аналшгчм аспекти використання мет од1в акпшзаци творчого мислення студенев // IICHXCUioriHi сустльство. -2005. -№ 1. - С. 63-68.
3. Артюшина М. В., Котикова О. М., Романова Г. М. Психолого-педагопчш аспекти реалЬацн сучасних метод i в навчанняу вшцш шкати: Навч. noció ник. -К.: КНЕУ, 2007. -528 с.
4. Березняк е. Завдання педагога - навчити дгтей бути людьми на земл1 // Осв1та Украшн. - 2000. -№6. -С. 10.
5. Бшопольська Т. В. Мислення та мова // Все для вчителя. -2005. - № 23-24. - С. 41^12.
6. Васильев С. Мета-розвиток творчо! oco6hctoctí //Р1дна школа. -1996. —№1. -С. 39^10.
7. Воскаиян К. В., Саакян А. Р. Формирование творческого мышления подростка посредством развития прямого и обратного хода мысли//Мир психологии. - 2001. -№ 1. - С. 165-172.
8. Галузяк В. М., Сметанський М. I., Шахов В. I. Педагопка. Навч. поабник. - Вшниця, 2003. -416 с.
9. Гончаренко С. У., Яковишин П. А. Проблеми розвитку мислення i творчо! уяви студенпв у процеа сн моем иного розв'язування навчальних техшчно-творчих завдань // HayKOBi записки ВДПУ ím. М. Коцюбинського. Cepifl: Педагопка i исихолопя. - 2000. - № 2. - С. 87-90.
10. Губенко О. В. Проблема вивчення та розвитку мислення: деяы методолопчш аспекти // Практична исихолопя та сощальна робота. - 1998. - № 6-7. - С. 19-20.
11. Зиновкина М. Креативная технология образования// Высшее образование в России. - 1999. - №3. -С. 101-104.
12. Калашшков I. В. Забезпечення компонента творчого мислення // Математика в шкащ. - 2003. - № 2.-С. 30-33.
13. Калашгиков I. В. Розвиток твсрчог д1япьност1 учшв у npoqeci внвчення функцш в основнш шкал: Дне. ... канд. пед. наук. -К., 2002. -199 с.
14.Калошин В. Ф. Роль позитивного мислення у розвитку творчосп особистосп // Практична психолопя та сощальна робота. - 2007. - № 10. - С. 67-72.
15. Калошин В. Ф. Як сформувати позитивне мислення // Практична психолопя та сощальна робота. -1998. -№ 2. -С. 29-34.
16. Клименко В. В. Етапи розвитку творчосп // Психолопчна газета. -2007. - № 1. - С. 24-29.
17. Клименко В. В. Мехашзм творчосп: дефекта, компенеащя, норма // Психолопя. - 2002. — № 1. -С. 10-11.
18.Кулюткин Ю. Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя // Вопросы психологии. - 1986. - № 2. - С. 21-27.
19.Матюша К. I. Творча спрямоваисть навчального процесу в шкаш // Педагопка i психолопя. -1996. -№3,- С. 70-83.
20.Мапяко В. А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления И Вопросы психологии. -2000.-№5. - С. 136-141.
21. Моргун В. Розвиток ¡нтелектуально-еврнстичннх зд1бностен учня // Психолопчна тдтрнмка творчост1 учня. - К., 2003. - С. 4-8.
22. Сохань Л. В., Ануфр1ева Р. А. Розвиток особи в нову технолопчну еру // Педагопка i психолопя. -1994. -№ 1.-С. 34—44.
23.Халперн Д. Психология критического мышления. - СПб.: Питер, 2000. -503 с.
24. Царенко Ю. Знову про твор'пстъ // Психолог. - 2002. - № 3. - С. 27-29.
25.Perkins D. N. Creativity and the quest for mechanism. In R. J. Sternberg & E. E. Smith (Eds.). Psychology of human thought. - New York, 1988. - 256 p.
