CC BY
8ПЕДАГОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В ПРИ ПРОЕКТУВАНН1 САМОСТШНО1 РОБОТИ З ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
Н.В.Втмченко, викладач,
Державний тститут економжи i управлтня,
м. Чернтв, УКРА1НА
Дослгджуються питання педагоггчно! дгагностики индивидуальных особливостей студентгв з метою оптим^зацп самостийно! роботы при вивченн вищо! математики. Видтет мета, м1сце д1агностики, а також критерп, зг1дно яких сл1д проводити педагог1чну д1агностику майбутмх економ1ст1в.
ЕкономГчна освГта мае за мету тдготу-вати фах1вщв iз сучасним свгтоглядом, про-фесшними знаннями, вмiннями 1х практичного використання при розв'язани сощаль-но-економчних проблем на базi постшно1 самоосвiти. Рацгональна та ефективна орга-нiзацiя самостшно1 роботи майбуттх еко-номiстiв - це одна з найбшьш важливих складових сучасного навчання.
В процесi опанування майбутньою про-фесiею студенти не тгльки мають оволодiти певною системою знань i умiнь, а й виро-бити в собi звичку до постойного навчання i удосконалення себе як фахiвця. Ще фран-цузький вчений Альфред Бiне вважав, що краще „вчити тому, як навчатися", а не навчати окремим поняттям i навичкам.
Студент е суб'ектом навчання. В цьому новому суб'ект - суб'ектному вiдношеннi викладач уже не гальки навчае, як допома-гае вчитись студентовi самостшно. Вщно-шення суб'ект ^ суб'ект - це активна ств-праця, в результатi яко1 студент здобувае знання, умiння i навички, а викладач -майстертсгь. Процес самостшно1 навчаль-но1 роботи формуе вмшня i звичку шркува-ти над змстом галузi знань, що освоюеться, та 11 професiйними задачами.
Самостшна робота сгудентiв, 11 оргат-защя та методичне забезпечення на сучас-ному („болонському") етапi розвитку вищо1 школи надае 1м цшковито нового значення i ново! якостi.
Самостшна робота студенпв регламен-туеться такими нормативними документами як Закон Украши „Про вищу освпу", Закон „Про освiту", „Положенням про оргатзацш навчального процесу у вищих навчальних закладах".
Питанням оргатзаци самостiйноi роботи в рiзних типах закладiв освгш присвяче-но досить багато педагоггчних дослiджень. Визначенню поняття самостiйноi роботи та 11 оргатзаци присвяченi дослiдження А.М.Алексюка, В.А.Козакова, С.1.Архан-гельського, ПХПщкасистого, 1.А.Зимньо1, ОГМолбога, Д.В.Чернiлевського, М.1.Том-чука, Я.Я.Болюбаша, М.М.Фiцули та iн. Питання методики навчання математики у вищих навчальних закладах економчного профiлю розглядаються в багатьох роботах. Так, у роботах О.Г.Мороза, В.С.Тесленка вщображет особливосп оргатзаци само-стiйноi роботи студенпв молодших курсiв. Навчання студентiв вмшню планувати свою пiзнавальну дiяльнiсть достджували О.М.Козак, М.П.Красницький та iн. Роз-робцi науково-обгрунтовано1 концепци математично1' освгш сгудентiв економiчних спецiальностей присвячена робота Л.1К-чуговсько1. О.Г.Фомкiна обгрунтувала не-обхщтсть вдосконалення математично1 тдготовки студенив економiчного профь лю, розробила методичну систему прове-дення практичних занять з математики. Дослщження Н.В.Ванжа присвячене само-
®
© УтшсИепко N.
стГйнГй роботi студенпв економГчних спе-шальностей при вивченш математичних дисципшн. Проблема самостшно! роботи в навчанш завжди вважалась актуальною. Але багатограншсть проблеми не забезпе-чуе единого пГдходу до й розв'язання.
Актуальшсть досшдження самостiйноi роботи студенпв з вищо1 математики у ВНЗ економГчного профшю зумовлена необхщшстю вдосконалення методики й оргашзацй, потребою й оргашзацшно-методичного забезпечення, пошуком шля-хГв й оптимГзацй в умовах кредитно-мо-дульно! системи органГзацй навчання.
Мета даног статт1: визначити мету, м1сце та критери педагог1чно'г д1агностики студент1в при оргашзацй самосттно'г роботи з вищог математики; запропонува-ти впровадження педагог1чно'г д1агностики 1ндив1дуально-псшолог1чнш особливостей майбуттх економ1ст1в з метою оптимгза-цгг самостшног роботи.
Вщомо, що „управлшня навчальним процесом складаеться з проектування, оргашзацй, мотивацй i контролю, який мобшзуе певну групу людей на досягнення поставлених цiлей у заданому видi дГяль-носп" [5, 43] УправлГння самостшною роботою при вивченш вищо1 математики в економiчному вищому навчальному закла-дГ мае таю ж складов1
Проектуванням, на основ! встановлення вихГдного стану об'екта управлiння (в да-ному випадку самостшно! роботи), визна-чаються цш а завдання його розвитку, складаеться програма дш. За допомогою проектування викладач мислено осягае змГст майбутньо! самостшно! роботи, скла-дае план, проводить дГагностичш операцй, прогнозуе й кГнцевГ результати.
„Оргашзацшний аспект в управлГнш передбачае створення певно! системно! структури з суб'екпв та об'екпв для досягнення поставлених цшей, визначення функ-цюнальних взаемодш, завдань для вико-нання.
НайкращГ плани А найбшьш досконала оргашзашя зазнають невдач без вщповщно'1 мотивацй, яка передбачае з'ясування А задо-
волення потреб студентГв в процеа успГш-но1 реашзацй ними визначених завдань.
Управлшський цикл закГнчуеться контролем, за допомогою якого перевГряеться стан виконання поставлених завдань, досягнення промГжних Г кГнцевих результапв, створюеться можливГсть корекцй заданого курсу. Контроль використову-еться не лише для оцшки ефективносп функцГонування дано! системи, а й дае змо-гу вносити корективи обраного курсу, переглядати та уточнювати тактичнГ Г стра-тепчш цш". [5, 43]
Ефектившсть самостшно! роботи зале-жить вГд управлГння нею викладачем. Але вона також залежить Г вГд особистостГ студента, його фГзюлопчних та психоло-пчних особливостей. Саме тому, на нашу думку, проектуючи самостшну роботу студенпв з вищо! математики, слГд проводити 1х педагопчну дГагностику.
ТермГн „дГагностика" походить вГд грецьких слГв „Ша" - мГж, гГсля, через, „§ио81в" - знання. ДГагностувати - означае дати опис стану об'екту дослГдження. Поняття „педагогична дГагностика" було запропоноване нГмецьким вченим К.1нгель-кампом за аналопею з медичною та психолопчною дГагностикою в 1968 роцГ Педагопчна дГагностика, на його думку, е -„вивчення результапв в зв'язку з способами, шляхами 1х досягнення, виявлення тенденцГй, динамГки формування продукпв навчання. Вона спрямована на процес навчання та покликана: по-перше, оптимГ-зувати процес навчання кожного студента; по-друге, забезпечити правильне визначен-ня результапв навчання". [2, 8]
ОптимГзашя процесу навчання та само-стшно! роботи, наприклад використання рГзних метода навчання, залежить вГд знання викладачем шдивГдуальних особливостей студента. Отже, мета педагопчно'1 дГаг-ностики - з'ясування та усвГдомлення викладачем Г студентом ГндивГдуальних особливостей студента для подальшо! ефективно! органГзацй навчання Г, зокрема, самостшно! роботи з вищо! математики.
Педагопчна дГагностика студентГв мае проводитись на початку нового навчаль-
ного року, перед вивченням курсу вищо1 математики, тобто на етапг проектування самостшно1' роботи з дисципшни.
НашГ дослщження показують, що дГаг-ностика мае проводитись за такими основ-ними критерГями:
1. Визначення освпгах потреб майбут-нього економста з вищо1 математики.
2. Виявлення ГндивГдуально-психоло-ггчних особливостей студента важливих для виконання самостшно'1 роботи.
3. Виявлення когнпивного стилю студента.
Освтн потреби - потреби в оволодш-
нг знаннями, умшнями, навичками Г якостя-ми, що передбачаються прогностичною моделлю компетентности, якими необхщно оволодгш студенту з вищо1 математики для розв'язання профеайних завдань.
У процес вивчення вищо1 математики мае поступово формуватися переконатсть студенпв-економГспв у необхщносп на-буття глибоких знань для 1х подальшого успгшного навчання Г професшно'1 дГяль-носп, а також пгдвищуеться защкавлетсть до не1. Студенти набувають елементарних навичок практичного застосування матема-тичних понять Г метода до вивчення та аналзу економГчних стуацш.
Дисциптна „Вища математика" вивча-еться студентами I курсу спещальностей напряму 0501 „Економка Г пщприемнищво" Г е складовою фундаментального циклу дисципшн. Студент повинен бути обГзна-ним з математичними методами, знати пи-тання математики фшанав, повинен добре орГентуватися в математичних моделях економГчних процеав. Для успгшного розв'язання цих задач сучасному економГсту необхщт як фундаментальт знання з ви-що1 математики, так и навички 1х застосу-вання на практищ.
При визначент освптах потреб викла-дач разом Гз студентами мае створити прогностичну функцюнальну модель компетентности яка повинна бути досягнута в процес навчання кожним студентом. Модель компетентности - це вмшня, знання, навички, якостг Г цштст орГентацп, необхщт для виконання тге1' чи шшо'1 сощально1 роль Професшна компетент-тсть - це теоретична, практична та психо-
логична складов! тдготовленосп особис-тост майбутнього фаивця, що проявля-ються в його здатностг та готовност до здшснення конкретного виду професшно1 дГяльностг 1ншими словами, компетент-тсть - це здаттсть розв'язувати проблеми (задачГ), що виникають у житт засобами навчального предмету.
Компетенттсть при вивченш вищо1 математики для майбутнього економста мае проявлятися в здабносп:
- розпгзнавати проблеми, що виникають при самостгйному вивченш матерГа-лу, яю можуть бути розв'язаш засобами вищо1 математики;
- формулювати ц проблеми на мовГ вищо1 математики;
- розв'язувати цг проблеми, викорис-товуючи знання Г методи вищо1 математики та аналГзувати використаи методи розв'язання.
- вивчення вищо1 математики допо-може розвинути вмшня, необхщт майбут-ньому економГсту, а саме:
- здаттсть видГляти головш напрями, вмшня зосереджуватись на головному;
- поеднання абстрактного логичного мислення з предметно-образним вщчуттам свпу;
- здГбтсть скорочувати процес мГр-кування, мислити згорнутими структурами;
- гнучюсть мислення, здабтсть до переключення з одте1 операци на шшу;
- математична пам'ять (пам'ять на узагальнення, лопчт схеми);
- рахунковГсть мислення (умшня передбачати й ощнювати результати дГяльност в числах) тощо.
Тобто студент-майбуттй економГст разом з викладачем повинен визначити обсяг, набГр Г характер знань, вмшь, навичок Г якостей, яю знадобляться йому в майбутнш професшнш даяльносп.
Пгсля побудови моделГ компетентност потрГбно виявити наявтсть у студента рГв-ня компетентност та попередньо1 подготовки. „I самому студенту, Г викладачу потрГб-но ретельно визначити той реальний запас знань, якими вже володГе студент. I насам-кшець потрГбно провести порГвняння рГвня
© Vinnichenko N.
кoмпетентнocгi, щo вже мae cтyдент, з вимoгaми прoгнocтичнoï мoделi шмпе-тентнocтi. Це неoбxiднo для виявлення гieí' чacтини зтань, якoï недocтae cтyдентy в нaвчaннi". [3, 10В]
Щo cтocyeтьcя iндuвiдуaльнo-ncuxoлo-гiчнux ocoблuвocтeй мaйбyтньoгo ешш-rnCTa, тo пoтрiбнo рoзрoбити метoдикy ïx дiaгнocгyвaння для ефективнoï caмoGгiйнoï рoбoти кoжнoгo студенту якa дoпoмaгaлa б виявити тaкi дaнi: вiкoвi ocoбливocтi cтyдентiв-першoкyрcникiв тa пcиxoлoгiчнi якoGгi рoзвиненi y студенту яю неoбxiднi для caмocтiйнoгo нaвчaння.
В cтрyктyрi здiбнoGгей пoтрiбниx cтyдентaм для caмocтiйнoгo нaвчaння з вищoï мaтемaтики мoжнa видшити тaкi cклaдoвi: пiзнaвaльнi (iнтелект, cra^a^m здiбнocтi тa креaтивнiGгь) тa емoцiйнo-вoльoвi ocoбливocтi (пoчyття тa емoцiï, вoля, темперaмент, xaрaктер).
Пщ ^електом рoзyмiютьcя пiзнaвaльнi прoцеcи - миалення, пaм'ять, cприйняття, yвaгa, yявa. Рiвень iнтелектy мoжнa warao-cтyвaти зa дoпoмoгoю теcтyвaння (теcт iнтелектy С.Бше, теcт cтрyктyри iнтелектy Р.Aмтxayерa, тести Векcлерa).
Дo cпецiaльниx здiбнoGгей вiднocятьcя cенcoрнi, мoтoрнi тa прoфеciйнi. Для мaй-бyтньoгo екoнoмicтa вaжливo виявити ^o-феciйнi здiбнoGгi (екoнoмiчне мишення), тoмy щo низький рiвень рoзвиткy прoфе-ciйнo вaжливиx cпецiaльниx здiбнoGгей мoже зрoбити недocяжним ycпiшне шв-чaння в ВНЗ екoнoмiчнoгo прс>фшю.
Якщo iнтелект являе coбoю здaтнicть зacвoювaти вже icнyючi знaння i умшня, a тaкoж ycпiшнo зacтocoвyвaти ïx для рoзв'я-зaння зaдaч, тo креaтивнicть зaбезпечye cтвoрення cтyдентoм чoгocь нoвoгo. Креa-тивнicть (вщ лaт. „creatio" - Gгвoрення) -твoрчi здiбнocтi ocoбиcтocтi, щo xaрaктери-зyютьcя гoтoвнiGгю дo прoдyкyвaння нoвиx iдей i щo вxoдягъ в структуру oбдaрoвa-нocтi в якocтi незaлежнoгo фaктoрy. Для визнaчення креaтивнocгi мoжнa викoриcтa-ти oпитyвaльник „fl^o^ora [5, 102].
Метoдiв вимiрювaння вoльoвиx якocтей ocoбиcтocтi е небaгaтo, are безпocередньo прo ïx нaявнicть у студенпв мoжнa cyдити зa стшюстю в дocягненнi цiлей. Фaкт зв'яз-
ку ycпiшнocтi нaвчaння з вoльoвими яксю-тями не викликae cyмнiвy, aле мoжливa cклaднicть в пoбyдoвi тaкoгo нaвчaльнoгo прoцеcy, в яшму б cтyдентy рiдше xoтiлocя craoK» зacтaвляти cебе включaтиcя в caмocтiйнy нaвчaльнy дiяльнicть.
Стocoвнo xaрaктерy i темперaментy, тo вoни прямo не впливaють нa ycпiшнicть нaвчaння, are мoжyть Gгвoрювaти трудш-щi aбo пoзитивнo впливaти нa caмocтiйне нaвчaння в зaлежнoGгi вiд фoрм, метода виклaдaння, cтилю педaгoгiчнoгo отшку-вaння виклaдaчa.
При oргaнiзaцiï caмocтiйнoï рoбoти не-oбxiднo викoриcтoвyвaти пiзнaвaльнi c^a-теги cтyдентiв у вiдпoвiднocтi з кoгнiтив-ним cтилем. Сaме кoгнiтивнo-cтильoвими ocoбливocтями oбyмoвлюeтьcя пiзнaвaльнa цiкaвicть тa ycпiшнicть в нaвчaннi.
Кoгнiтивний стиль - тонягтя вперше викoриcтaне шмецьким вченим A.Aдлерoм для визнaчення xaрaктериcтики oco6^toc-тi. Кoгнiтивний cтиль (вщ лaтин. „cognitio" - знaння, грець. „stylos" - букв. cтержень для пиcьмa) - cтiйкi iндивiдyaльнi ocoбли-вocтi пiзнaвaльниx прoцеciв, якi зyмoвлю-ють викoриcтaння рiзнoмaнiтниx дocлiд-ницькик cтрaтегiй. 1ншими cлoвaми, кoгнi-тивний cтиль - взaeмoдiя пiзнaвaльнoï (шг-нiтивнoï) тa ocoбиGгicнoï cклaдoвиx студен-тa при нaвчaннi.
Оргaнiзaцiя caмocтiйнoï рoбoти в зaлеж-нoGгi вщ cтилю cтyдентa - cклaднa зaдaчa, ocкiльки кoжнa нaвчaльнa грyпa студенпв предcтaвленa рiзними cтилями. Aле, вoлo-дiючи iнфoрмaцieю прo перевaги тa недo-лiки cвoгo пiзнaння i caмomзнaння, cтyдент cпoчaткy при тдгримщ, a пoтiм i caмo-змoже oбирaти бiльш oптимaльнi для mora тa ефективн1 в дiяльнocгi cтрaте-^ï нaвчaння, i, зoкремa, caмocтiйнoï рoбoти.
Сaме пoнягтя „кoгнiтивний cтиль" при прoектyвaннi caмocтiйнoï рoбoти з вищoï мaтемaтики мoжнa викoриcтaти для тoгo, щoб визнaчити в^м^шет! cтyдентiв в прoцеci oтримaння i перерoбки iнфoрмaцiï, a тaкoж, щoб рoздiлити cтyдентiв нa типo-лoгiчm групи в зaлежнocтi вiд ocoбливoc-тей ïx кoгнiтивнoï oргaнiзaцiï.
®
За даними спостережень Т.А.Гусево1 та СХКудшова студенив можна роздшити за такими когттивними стилями.
Теоретичний стиль. Студент системати-зуе вивчений матерГал, представляе його в схемах; представляе знання комплексно, не диференцшючи 1х на рГзш аспекти; науко-ву проблему розглядае в „згорнутому виглядГ', видГляючи в нгй головне Г в1дщля-ючи його вщ другорядного; при самостш-ному аналГзГ навчального матерГалу вивчае проблему в цглому, без звернення до деталей, конкретних прикладГв; надае перевагу коротким висновкам з приводу засвоеного матерГалу; представляе змГст навчального матерГалу у виглядГ графшв, таблиць, схем.
ПрактикоорГентований стиль. Студент вивчений матерГал аналГзуе; на лекщях записуе змют матерГалу, видаляе головне, використовуе рГзноматтш прийоми видь лення головного в змГст матерГалу; на практичних заняттях надае перевагу висту-пам з власними узагальненнями Г висновка-ми, давати ощнку виступам однокурсниюв; при самостгйному вивченш навчального матерГалу рухаеться вщ загального до часткового, вщ закону до форм його проя-ву; вивчае явище в розвитку. [1, 93-94]
Визначення когттивного стилю (стилю пгзнання) кожного студента дозволить рацюнальтше проектувати самостшну роботу з вищо1 математики.
Дгагностична шформащя збираеться методами безпосереднього спостереження, анкетування, тестування студентгв.
Висновки. Педагогична даагностика дозволить встановити вихщний стан студен-тгв перед вивченням курсу вищо1 математики. Використання дГагностики сгудентiв
на етапг проектування самоспйно1 роботи виявить ГндивГдуально-психолопчи особли-вост студентгв, необхщт 1м для самостгйно1 роботи, допоможе сформувати стгйку моти-вацгю до навчання з вищо1 математики, визначить когттиви стил майбуттх еконо-мютгв як основу 1х профеайно1 компетент-ностг. Також педагогична даагностика повинна допомогти студентам-першокурсникам швидше адаптуватися до навчального на-вантаження, до колективу, до вимог, що пред'являються викладачем при виконант самоспйно1 роботи.
1. Гусева Т.А., Кудинов С.И. Современные проблемы когнитивного обучения. // Педагог: наука, технология, практика. № 2 (9) 2000.
2. Ингелькамп К Педагогическая драг-ностика: пер. с нем., М., 1991.
3. Змеёв С.И. Андрагогика: основы теории и технологии обучения взрослых. — М. : ПЕР СЭ, 2003. - 208с.
4. Петрук В.А. Теоретико-методичн засади формування професшно! компетентности майбутшх фах1вц1в техшчних специальностей у процеа вивчення фундаментальних дисциплт. Монограф1я. - Утверсум-Втниця, 2006. - 292 с.
5. Сторський П1 Кредитно-модульна технолоая навчання : Навч. поаб/ За заг. ред. З.1.Тимошенко; Свроп. утверситет. - К., 2004. -126с.: ¡л., табл.
6. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. Методическое руководство. - СПб.: ГП„ИМАТОН", 1998 -170 с.
7. Чершлевськай Д.В., ТомчукМ1 Педа-гогта та психологгя вищо! школи// навч. пос. для студент1в вищих навчальних заклад1в (лист №1.4/18-Г-297 в1д 26.06.06). Втниця: Втниць-кий соцгально-економгчний тститут Утверси-тету „ Укра!на", 2006. - 402с.
Резюме. Винниченко Н.В. ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ ПРИ ПРОЕКТИРОВАНИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ ПО ВЫСШЕЙ МАТЕМАТИКЕ. Исследуются вопросы педагогической диагностики индивидуальных особенностей студентов с целью оптимизации самостоятельной работы при изучении высшей математики. Выделены цель, место диагностики, а также критерии, согласно которым следует проводить педагогическую диагностику будущих экономистов.
Summary. Vinnichenko N. PEDAGOGICAL DIAGNOSTICS FUTURE ECONOMISTS WHEN DESIGNING THE STUDENT'S INDEPENDENT WORK AT STUDY HIGHER MATHEMATICS.
The questions of the pedagogical diagnostics of the individual particularities student are researchedfor the reason optimization of the independent work at study higher mathematics. The chosenned purpose, place of the diagnostics, as well as criteria, according to which follows to conduct the pedagogical diagnostics future economists.
Надшшла до редакцп 17.11.2007р.
