CC BY
14Vol. 18; 1: 29-32 [Lesovoy VN, Poliakov NN et al. Hupothermal perfusion in suti at performance of complicated organ preserving operations at renal tumours. Ukr. J Llittle Invasive Endoscopic Surgery (2014) Vol. 18; 1: 29 - 32]
14. Комяков Б. К., Шломин В. В., Гулиев Б. Г., Замятнин С. А., Гончар И. С., Товстуха Д. В. Резекция опухоли почки in situ в условиях ее длительной ишемии // Онкоурология. - 2014. - № 2. - С.22-25 [Komiakov BK, Shlomin VV, Guliyev BG et al. Renal resection in situ at the conditions of its long ishemia. Oncourology. - 2014. - N 2.- P. 22 - 5]
15. Комяков Б. К., Замятнин С.А., Шломин В. В., Гончар И. С., Товстуха Д. В. Резекция единственно функционирующей левой почки в условиях ее длительной интракорпоральной холодовой ишемии. Медицинский вестник Башкортостана. Том 10, № 3, 2015: 256-259 [Komiakov BK, Shlomin VV, Guliyev BG et al. Resection of the only functioning kidney at the conditions of its long intracorporal cold ischemia. Medical Herald of Bashkortastan. -2015, Vol.10, N 3.- P. 256-9]
16. Janetschek G1, Abdelmaksoud A, Bagheri F, Al-Zahrani H, Leeb K, Gschwendtner M. Laparoscopic partial nephrectomy in cold ischemia: renal artery perfusion. J Urol. 2004 Jan;171(1):68-71
17. Beri A, Lattouf JB, Deambros O, Grull M, Gschwendtner M, Ziegerhofer J, Leeb K, Janetschek G. Partial nephrectomy using renal artery perfusion for cold ischemia: functional and oncologic outcomes. J Endourol 2008; 22: 1285-90
18. Heng-Li Shen, Shih-Chieh Chueh, Ming-Kuen Lai, Chen-Han Welfred Wu, Chun-Chieh Huang,Yuk-Ming Tsang, Chiu-Chen Chuang, Ming-Chih Lai and Hong-Jeng Yu.
19. Balloon occlusion and hypothermic perfusion of the renal artery in laparoscopic partial nephrectomy. International Journal of Urology (2008) 15, 967-970
20. Marley CS1, Siegrist T, Kurta J, O'Brien F, Bernstein M, Solomon S, Coleman JA. Cold intravascular organ perfusion for renal hypothermia during laparoscopic partial nephrectomy. J Urol. 2011 Jun;185(6):2191-5. doi: 10.1016/j.juro.2011.02.013
21. Ya Xiao, Pingxian Wang, Yajun Song, Wengang Hu, Chibing Huang. The evaluation of a novel technique for in situ cold perfusion in laparoscopic partial nephrectomy. Int J Clin Exp Med 2019;12(7):9196-9202.
Робота надшшла в редакщю 12.02.2020 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 616.895-036.66:616.89-008.485]-07:[616.89-008.45/.47+316.62] DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3773140
М. С. Хомщький
ПАТОПЕРСОНОЛОГ1ЧН1 ТРАНСФОРМАЦ1Й У ХВОРИХ НА ШИЗОАФЕКТИВНИЙ РОЗЛАД (КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧН1, МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧН1, КЛШ1КО-ЕТОЛОГ1ЧШ ОЗНАКИ)
3anopi3bKrn державний медичний ушверситет, Украша
Summary. Khomitskyi M. Ye. PATHOPERSONALOGICAL TRANSFORMATIONS IN PATIENTS WITH SCHIZOAFFECTIVE DISORDER (CLINICAL-PSYCHOPATHOLOGICAL, MEDICAL-PSYCHOLOGICAL, CLINICAL -ETHOLOGICAL FEATURES). - Zaporozhskiy State Medical University, Ukraine; e-mail: [email protected]. Currently, the diagnosis and treatment of schizoaffective disorder is predominantly based on an assessment of the features of psychopathological clinical syndromes during the exacerbation period, without attention to the study of pathopersonalogical transformations due to the disease.
© Хомщький М. G.
The objective: to establish the structure of pathopersonalogical transformations in patients with schizoaffective disorder based on the analysis of clinical-psychopathological, medical-psychological, clinical-ethological characteristics of remission conditions. Contingents and methods. On the basis "Regional Clinical Psychiatric Hospital" (Zaporizhzhia) 102 people with schizoaffective disorder in remission have been examined. The methods of the study: clinical -psychopathological, psychodiagnostical, pathopsychological, clinical anamnestical, clinical -cathamnestical, medical - social and medical - statistical analysis. As a result of the study, the structure of pathopersonalogical transformations in patients with schizoaffective disorder was established. Clinical -psychopathological features of pathopersonalogical transformations are the presence of remission of positive (11.21 ± 2.93 points), negative (12.06 ± 3.21 points) symptoms and general disturbances (25.99 ± 6.70 points) according to PANSS. Medico-psychological features are diffuse neurocognitive deficits, signs of compensatory strain on personal resources by the standardized method of personality research, and predominance of "mixed" types of response to the disease, anobligatory component of which are maladaptive types. linical-ethological features of pathopersonalogical transformations in schizoaffective disorder are the presence in social communications of a specific nonverbal complex of aggressive behavioral elements. The inserted patterns can be used in the formation of the system of diagnostics, treatment and rehabilitation effects.
Key words: schizoaffective disorder, clinic, social maladjustment, pathopersonalogical transformations.
Реферат. Хомицкий Н. Е. ПАТОПЕРСОНОЛОГИЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ У БОЛЬНЫХ ШИЗОАФФЕКТИВНЫМ РАССТРОЙСТВОМ (КЛИНИКО -ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ, МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ, КЛИНИКО-ЭТИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ). В настоящее время диагностика и терапия шизоаффективного расстройства преимущественно базируется на оценке особенностей психопатологических клинических синдромов периода обострения, не уделяя должного внимания изучению патоперсонологических трансформаций, формирующихся в результате болезни. Цель исследования: установить структуру патоперсонологических трансформаций у больных шизоаффективным расстройством на основании анализа клинико - психопатологических, медико - психологических, клинико - этиологических характеристик состояний ремиссии. Контингенты и методы. На базе «Областная клиническая психиатрическая больница» (г. Запорожье) было обследовано 102 человека с диагнозом «шизоаффективное расстройство» в состоянии ремиссии. Методы исследования: клинико - психопатологический, психодиагностический, патопсихологический, клинико -анамнестический, клинико - катамнестический, медико - социальный и медико -статистический анализ. Результаты. Установлена структура патоперсонологических трансформаций у больных шизоаффективным расстройством. Клинико-психопатологическими признаками патоперсонологических трансформаций являются наличие в состоянии ремиссии позитивной (11,21 ± 2,93 балла), негативной (12,06 ± 3,21 балла) симптоматики и общих расстройств (25,99 ± 6,70 балла) по PANSS. Медико -психологическими признаками являются диффузный нейрокогнитивный дефицит, выявляемые методикой стандартизированного метода исследования личности признаки компенсаторного напряжения личностных ресурсов и преобладание «смешанных» типов реагирования на болезнь, обязательной составляющей которых являются дезадаптивные типы. Клинико -этологическим признаком патоперсонологических трансформаций при шизоаффективном расстройстве являются демонстрируемый при социальных коммуникациях специфический невербальный комплекс агрессивно - предупредительных поведенческих элементов. Выводы. Установленные закономерности могут быть использованы при формировании системы диагностики и лечебно - реабилитационных воздействий.
Ключевые слова: шизоаффективное расстройство, клиника, социальная дезадаптация, патоперсонологические трансформации.
Реферат. Хомщький М. £. ПАТОПЕРСОНОЛОГ1ЧН1 ТРАНСФОРМАЦ1Й У ХВОРИХ НА ШИЗОАФЕКТИВНИЙ РОЗЛАД (КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧН1, МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧН1, КЛ1Н1КО-ЕТОЛОГ1ЧН1 ОЗНАКИ). В тепершнш час дiагностика i терашя шизоафективного розладу переважно базуеться на оцшщ особливостей психопатологiчних клiнiчних синдромiв перiоду загострення, не придiляючи значно! уваги вивченню патоперсонологiчних трансформацiй внаслщок хвороби. Метою дослiдження було встановлення структури патоперсонологiчних трансформацiй у хворих на шизоафективний розлад на шдгрунп аналiзу клiнiко - психопатологiчних, медико -психолопчних, клiнiко - етолопчних характеристик станiв решси. Контингенти та методи. На базi КУ «Обласна клiнiчна психiатрична лтарня» ЗОР (м. Запорiжжя) було обстежено 102 особи з дiагнозом «шизоафективний розлад» в сташ ремюи. Основними методами дослщження були клiнiко - психопатологiчний, психодiагностичний, патопсихологiчний, клiнiко - анамнестичний, клшжо -катамнестичний, медико - соцiальний та медико -статистичний аналiз. В результата проведеного дослiдження встановлено структуру патоперсонолопчних трансформацiйу хворих на шизоафективний розлад. Клшжо-психопатологiчними ознаками патоперсонолопчних трансформацш е наявнiсть в сташ ремюп позитивно! (11,21±2,93 балiв), негативно! (12,06±3,21 балiв) симптоматики та загальних розладiв (25,99±6,70 балiв) за PANSS. Медико - психолопчними ознаками е дифузний нейрокогштивний дефiцит, ознаки компенсаторного напруження особистiсних ресурсiв за методикою стандартизованого методу дослiдження особистостi та переважання «змшаних» типiв реагування на хворобу, обов'язковою складовою яких е дезадаптивш типи. Клiнiко - етолопчними ознаками патоперсонологiчних трансформацiй при шизоафективному розладi е наявнiсть при сощальних комунiкацiях специфiчного комплексу агресивно - попереджувальних невербальних поведiнкових елементiв. Вставлен закономiрностi можуть бути використанi при формуванш системи дiагностики та л^вально - реабiлiтацiйних впливiв.
Ключовi слова: шизоафективний розлад, клшка, соцiальна дезадаптащя, патоперсонологiчнi трансформацi!.
Нозологiчна самостiйнiсть шизоафективного розладу (ШАР) констатована в бшьшосп сучасних класифтацш. Разом з тим, в дiагностичному, прогностичному та реабштацшному аспектах ШАР залишаеться одним з найменш визначених ендогенних захворювань [1, 2]. На сучасному етапi дiагностика i терапiя ШАР переважно базуеться на оцшщ особливостей психопатолопчних клшчних синдромiв перiоду загострення, не придiляючи значно! уваги вивченню змiн особистосп внаслiдок хвороби та необхiдностi враховувати вищезазначеш змiни при виборi терапевтичних та реабiлiтацiйних впливiв в перюди ремiсi! психозу. Також, уявлення про вщсутшсть особистiсних змiн при ендогенних психозах (виключаючи шизофренiю), яке було сформовано на початку друго! половини ХХ столитя, вочевидь не вщповщае сучасним клiнiчним реалiям та вимагае перегляду з урахуванням зростання вимог до результапв лiкування i рiвня соцiального функцiонування хворих в перюд ремiсi! / iнтермiсi! [3, 4]. В окремих дослщженнях останнiх десятилиъ отримано клiнiко - психопатологiчнi, медико - психолопчш, нейропсихологiчнi, клшжо-етолопчш данi щодо стiйких особистiсних змш при ендогенних афективних розладах та ШАР [1 - 5]. Отримаш результати потребують продовження дослiдження патоперсонолопчного аспекту ШАР з подальшим узагальненням та систематизацiею отриманих даних.
Таким чином, патоперсонолопчш трансформацi! е нев1д'емною складовою ШАР та стшкою складовою клiнiчно! картини захворювання, яка зберiгаеться в перюди ремюп i значною мiрою обумовлюе рiвень соцiально! компетентностi, та, вщповщно, iндивiдуальний функцiональний прогноз. Наявнiсть нозоспецифiчних патоперсонологiчних маркерiв при ШАР може бути використана при проведенш диференцшно! дiагностики в серединi групи ендогенних психозiв з епiзодичним типом перебиу (в тому числi i в перюди хвороби, коли продуктивна симптоматика вщсутня). Крiм того, у ввдповщносп до сучасно! концепцi! «recovery», патоперсонолопчш трансформаци при ШАР мають бути головною мшенню iндивiдуально необхiдних психофармаколопчних, психотерапевтичних та реабiлiтацiйних впливiв з метою покращення соцiального функцiонування пащента в перiод ремiсi!.
Метою дослвдження було встановлення структури патоперсонолопчних трансформацiйу хворих на ШАР на шдгрунп аналiзу клiнiко-психопатологiчних, медико -психолопчних, клiнiко - етологiчних характеристик сташв ремюп.
Контингенти та методи. На б^ КУ «Обласна ктшчна психiатрична лтарня» ЗОР (м. Запорiжжя) було обстежено 102 особи i3 встановленим дiагнозом «шизоафективний розлад». Диагностика вищезазначених захворювань була здiйснена зпдно Мiжнародноi класифжацп хвороб 10-го перегляду (МКХ-10). Середнiй вiк пацieнтiв дорiвнював 45,0±10,3 рок1в; розподiлення за статтю: 53 жiнки та 49 чоловшв; тривалiсть захворювання вiд 2-х до 35 рошв, середнiй показник склав 16,8±8,3 рок1в. Середнiй вiк пащенпв на момент початку захворювання у вибiрцi дорiвнював 28,2±7,6 рок1в.
Обов'язковими критерiями включення до вибiрки виступали наявшсть стану к^ючно! ремюп з редукщею психотично! симптоматики та вщсутшсть важко! соматично! та неврологiчноi патологп,зловживання психоактивними речовинами. Всi пацieнти надали iнформовану згоду на участь у дослщженш.
У дослiдженнi приймали участь пащенти, як1 приймають медикаментозну тератю атиповими i конвенцiйними нейролептиками в поеднанш з коректорами (у разi потреби), антидепресантами, нормотимiками - в дозах, яш не перевищують рекомендован для шдгримуючо! (протирецидивно1) терапп та мають рiзний рiвень медикаментозного комплаенсу, а також особи, яш не приймають шяких психофармакологiчних засобiв впродовж останнiх мiсяцiв/рокiв.
Основними методами дослщження були клiнiко - психопатологiчний, психодiагностичний, патопсихологiчний, клiнiко-анамнестичний, клiнiко-катамнестичнийта медико - сощальний а також медико - статистичний аналiз.
Клiнiко - психопатолопчний метод було використано для тдтвердження встановленого дiагнозу за критерiями М1жнародно1 класифжацп хвороб 10-го перегляду та стану ремюп/штермюп на момент дослщження, а також для оцiнки стану пащенпв за Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) [6].
Клшжо-анамнестичний метод було застосовано шляхом поглибленого вивчення ктшко-анамнестичних даних.
Клшжо - катамнестичний метод включав в себе аналiз медично1 документацп (амбулаторнi карти), сбiр даних шляхом опитування пащента та його родичiв i найближчого оточення.
Психодiагностичним методом було дослiджено особиспсш характеристики за допомогою стандартизованого методу дослщження особистостi (СМДО) [7] та особливосп реагування на хворобу (РНХ) та рiвень адаптивностi за допомогою тестовое' методики ТОБОЛ [8]. Психодiагностичне обстеження також включало в себе ощнку нейропсихологiчного статусу за допомогою набору нейрокогнггивних методик, заснованих на розробках А. Р. Лурия (Л. I. Вассерман, 1997) [9].
Клшжо - етолопчний метод було застосовано для вивчення структури та типологп невербальних характеристик сощально-комушкативно1 поведiнки, а також шльшсного аналiзу з використанням глосарш, складеного V. P. Samokhvalov та O. E. Samokhvalova [10].
Статистичний аналiз даних було проведено методами ктшчно1 та математично1 статистики за допомогою програм MSЕхсеlforWindowsXP та SPSS 10.0.5 forWindows.
Результати та Тх обговорення
При вивченнi розпод^ контингенту за рiвнем освiти, трудово1 та сiмейноi адаптац^' отримано таш результати. Середню освiту мали 22,5% (23 особи) обстежених, середню спещальну - 41,2% (42 особи) та вищу - 36,3% (37 оаб). Фактично працевлаштованими були лише 31,4% (32 особи), в той час як 68,6% контингенту (70 оаб) не були працевлаштованими впродовж що найменше останшх 3 -х мюящв. Серед працевлаштованих осiб 17,6% (18 оаб) займали посади пов'язанi з виконанням малоквалiфiкованоi працi, хоча бшьшють з них (12 осiб) мали середню спещальну або вищу освггу i в минулому отримали досвгг працi за спецiальнiстю. Квалiфiковану працю виконували 7,84% контингенту (8 оаб). На посадах, пов'язаних з виконанням розумово].' пращ,були працевлаштованi лише 5,9% контингенту (6 оаб). Ощнка показнишв стiйкого зниження або втрати працездатносп (iнвалiдiзацii) дала наступнi результати. 1нвалщами через психiчне захворювання були 76,6% контингенту (76 оаб) з яких 56,8% (58 оаб) мали третю, а 19,8% (18 оаб)- другу
групу швалдносп. Пацieнтiв, як1 не е iнвалiдами було 23,5% (26 оаб), однак, майже половина з них (12 оаб) не були працевлаштованими.
Згiдно з результатами, якi було отримано при оцiнцi сiмейного стану, на момент дослщження у шлюбi перебувають 36,3% контингенту (37 оаб), в той час як 40,2% (41 особа) е розлученими, а 23,5% (24 особи) школи не перебували в офщшному або цившьному шлюбi.
При вивченнi клiнiко-анамнестичних характеристик контингенту отримано так результати. Клшчним типом ШАР, який домiнував в груш обстеження, був змiшаний тип (56 оаб). У 25 пащенпв було дiагностовано манiакальний тип, а у 21 особи - депресивний тип ШАР. До моменту обстеження в анамнезi пащенпв зафiксовано вщ 2-х до 32-х епiзодiв хвороби та пов'язаних з ними госпiталiзацiй, в середньому у вибiрцi цей показник склав 11,9±6,8 рази. При подальшому ретроспективному аналiзi причин госпiталiзацiй (вивчення епiкризiв в амбулаторних картах та архiвних iсторiй хвороби, опитування родичiв пацiентiв) з'ясовано, що в цшому по вибiрцi у 15,4% випадшв звернення за стацiонарним л^ванням бiльшою мiрою були обгрунтовано сощально-побутовими чинниками: конфлiкти з родичами, колегами по робоп, сусiдами; алкоголiзацiя або наркотизащя; матерiально-побутовi проблеми. Також для кожного пащента було вирахувано загальну к1льк1сть днiв, проведених на стащонарному лiкуваннi. В результатi подальшого аналiзу отримано! iнформацii пацiентiв було розподшено на 4 групи за тривалютю перебування в стацiонарi: менше 100 днiв (5 осiб, 4,9% контингенту), вщ 100 до 300 дшв (18 осiб, 17,6%), вщ 300 до 500 днiв (29 оаб, 28,4% контингенту) та бтше 500 дшв стащонарного лiкування (50 оаб, 49,0% контингенту). Непоодинокими (12 оаб, 11,8% контингенту) були кштчт випадки, коли за весь термш хвороби пацiент проводив бiльше 1000 дшв стащонарного лжування, в тому чи^ у зв'язку з тривалим перебуванням на примусовому лiкуваннi через скоеш кримiнальнi злочини. Оцiнка медико-бюлопчних характеристик стосувалась дослiдження як1сних та шльшсних характеристик медикаментозного лiкування за весь час захворювання. Так, для активного та тдтримуючого лiкування переважно! бiльшостi (62 особи, 60,8%) контингенту застосовувались класичш (конвенцiйнi) нейролептики: трифлуоперазин, галоперидол, хлорпромазин, хлорпротиксен, зуклопентиксол та флюпентиксол в малих або середньотерапевтичних дозах. У 22 випадках (21,6%) лiкування нейролептиками доповнювалось призначенням коректорiв (тригексифенiдил) в дозi 2-4 мг на добу. У 36 випадках (35,3% контингенту) лжування проводилось переважно атиповими антипсихотиками (рисперидон, клозатн, кветиатн) в малих та середньо терапевтичних дозах. У 35 випадках (24,3% контингенту) провщною групою препарапв для активно! та пiдтримуючоi терапп були нормотимiки (вальпроат натрiю, карбамазепш та лiтiю карбонат), призначення яких у бiльшiй частинi випадк1в (88,6%) поеднувалось з призначенням нейролептиков / антипсихотишв в дозах, як1 нижче середньотерапевтичних. Також з метою ощнки прихильностi пацiента до терапii' ощнювався суб'ективний (зi слiв пацiента) та об'ективний ф слiв родичiв, вивчення амбулаторно! карти) анамнез. Прихильнiсть до терапп у 47,1% контингенту (48 оаб) була ощнена як «низька»: повна вiдмова вiд прийому тдтримуючо!' терапii поза стацiонаром або несистематичний i вибiрковий прийом рекомендованих препарапв, що спричинено низькою комплаентнiстю, явищами гiпо- та анозогнозii, наявними побiчними ефектами лiкування та матерiальними чинниками (пащенти з ШАР (окрiм швалщв 2 групи) в амбулаторних умовах не тдлягають безкоштовному забезпеченню препаратами). Оаб з середшм та високим рiвнем прихильностi до терапii було 36,3% (37 оаб) та 16,7% (17 оаб) вщповщно. Проте, середнш i високий рiвень прихильностi до медикаментозного лжування не завжди був вщображенням високого рiвня комплаенсу та наявносп у пацiента критичного ставлення до захворювання. Нерщко хворi лише тдкорювались родичам щодо необхiдностi продовження лiкування в амбулаторних умовах, або пащенту за рiшенням суду тривалий час надавалась амбулаторна психiатрична допомога в примусовому порядку (часпше за все депонованими формами класичних нейролептиков).
Згiдно результатiв дослiдження показник1в вираженосп психопатологiчноi симптоматики за PANSS загальна сума балiв склала49,25±11,61. Для субшкал позитивно!', негативноi симптоматики та загальних розладав показникистановили11,21±2,93 12,06±3,21та 25,99±6,70балiв вщповщно. Результати, отриманi за окремими субшкалами PANSS вiдображено на рис. 1
Рис. 1. Показники окремих субшкал РЛ№8 при ШАР в станах решси
Проведене нейропсихолопчне дослiдження контингенту виявило ознаки нейрокогнiтивного дефiциту рiзно! структури та ступеня тяжкостi. У пащенпв переважали порушення легкого та середнього ступеня у сшввщношенш, близькому до 3 : 1. Виражеш порушення мали поодинокий характер, та становили не бшьше нiж 9% ввд усiх випадк1в, коли нейрокогнiтивний дефщит був наявним. Оцiнка структури нейропсихолопчних порушень в цiлому свщчить про !х дифузний характер: за амнадцятьма з 24 дослiджених нейропсихологiчних функцп вiдсоток осiб з порушеннями перевищував 20,0% обстеженого контингенту. Так, порушення експресивно! мови проявляли себе через порушення функцп вщдзеркалення (повторення) мови у 29 обстежених (28,4% контингенту) та порушення короткочасно! слухомовно! пам'яп у 38 пацieнгiв (37,3% обстежених). Серед нейрокогштивних функцiй, як1 входять до кластеру розумiння мови та словесних значень, однакова шльшсть пащенпв (32 особи, 31,4% контингенту) мали порушення розумшня ситуативно! мови та ^в та (або) розумiння лопко-граматичних структур. Порушення функцп читання вголос та «мовчазне читання» зафiксовано у 22 пащенпв (21,6% спостережень). У 30 оаб (29,4% контингенту) виявлено порушення функцш автоматизованого, арифметичного, письмового рахування та рiшення простих задач. Поширешсть дефiциту функцiй конструктивного та динашчного праксису у обстеженого контингенту дорiвнювала 37,3% (38 спостережень). Порушення аудiального гнозису спостерiгались у 33 оаб (32,4% контингенту). Порушення схеми тша проявляли себе через порушення право^во орiентування (38 осiб, 37,3%) та пальцьового гнозису (30 оаб, 29,4%). Порушення просторового гнозису виявлено у 38 оаб (37,3% контингенту). Нейрокогштивний дефщит зорового гнозису проявляв себе через розлади предметного зорового гнозису (26 спостережень, 25,5% контингенту), гнозису облич (40 спостережень, 39,2%) та короткочасно! зорово! пам'яп (25 випадшв, 24,5% обстежених). Поширешсть порушень мислення, виявлених за допомогою методик сюжетних та послщовних картинок, досягла 45,1% (46 пащенпв)
Результати, отримаш при обстеженш контингентуза методикою СМДО, демонструють наявшсть дек1лькох помiрно тдвищених (65-75 Т-балiв) показник1в окремих шкал. Такими шкалами е 2 - а (65,36±12,28 Т - бали), 4 - а (73,23±11,83 Т - бали), 8-а (68,40±12,33 Т - бали) та 9-а (66,05±12,02 Т - бали). Наявнiсть рiзноспрямованих тенденцiй - помiрне пiдвищення показнишв шкал як гiпостенiчного (шкала 2) так i гiперстенiчного (шкали 4 та 9) репсов може розщнюватись як насл1док компенсаторного напруження особиспсних ресурсiв та пiдтвердження наявностi патоперсонолопчних трансформацiй.
Згiдно результатiв дослiдження типу РНХ за допомогою тестово! методики ТОБОЛ у обстеженого контингенту виявлено наступш характеристики. Розподш РНХ за структурою виявив наявнiсть «чистих» (27 випадшв, 26,5%), «змшаних» (58 випадшв; 56,9%) та
«дифузних» (17 випадшв, 16,7%) типiв РНХ. Серед «чистих» типiв переважали гармоншний (8 випадк1в, 7,8%), дисфоричний (5 випадшв, 4,9%) та паранойяльний (4 випадки, 3,9%). Серед «змiшаних» титв РНХ найбiльш поширеними були ергопатично-анозогнозичний (17 випадк1в, 16,7%), тривожно-егоцентричний (16 випадшв, 15,7%), егоцентрично-ергопатичний (8 випадшв, 7,8%), тривожно-дисфоричний (5 випадшв, 4,9%) та ергопатично-дисфоричний (4 випадки, 3,9%). Серед «дифузних» титв РНХ бшьш поширеними були профш, як е комбiнацiею дисфоричного, тривожного, егоцентричного та паранойяльного (3 випадки, 2,9%) та егоцентричного, анозогнозичного, дисфоричного, ергопатичного (3 випадки, 2,9%) типiв РНХ.
В результат дослiдження невербально! поведшки при соцiальних комунiкацiях у контингенту виявлено наступнi особливостi. Позицiя тша в сидячому положеннi, що характерна (р<0,05) для контингенту е «Поза агресп» - 21,6% спостережень. Також найбшьш поширеними елементiв пози були «Агресивний випад головою» (18,6% контингенту), «Обидвi руки розмiщенi на стегш» (17,6%), «Притупування ступнею» (12,7% обстежених). Найбшьш поширеними елементами мiмiки були «Фланш бровами» (51,0% обстежених) «Пильний погляд в обличчя спiвбесiдника» (29,4% контингенту), «Посмшка» (62,7%), «Оскал» (20,6%) та «Кусання губ» (11,8%), амiмiя верхньо! половини обличчя (7,8%). Елементами жесту, характерними для обстеженого контингенту були «Жест-указання» (14,7%), «Кулак» (14,7%) та «Аутогрумшг ши!» (11,8% обстежених).
Висновки:
1. В результат проведеного дослiдження на пiдгрунтi аналiзу клiнiко-анамнестичних, клiнiко - психопатологiчних, медико - психолопчних, клiнiко -етологiчних характеристик сташв ремiсii встановлено структуру патоперсонолопчних трансформацiйу хворих на ШАР.
2. Клшжо - психопатологiчними ознаками патоперсонолопчних трансформацш при ШАР е наявшсть в станi ремiсi!' позитивно! (11,21±2,93 балiв), негативно! (12,06±3,21 балiв) симптоматики та загальних розладiв (25,99±6,70 балiв) за PANSS.
3. Медико - психолопчними ознаками патоперсонологiчних трансформацiй при ШАР е дифузний нейрокогштивний дефщит (за сiмнадцатьма з 24 дослвджених нейропсихологiчних функцii вiдсоток осiб з порушеннями перевищував 20,0% обстеженого контингенту), ознаки компенсаторного напруження особистiсних ресурав за методикою СМДО (помiрне тдвищення показник1в 2-! (65,36±12,28 Т - бали), 4-! (73,23±11,83), 8-! (68,40±12,33) та 9-! (66,05±12,02 Т - бали) шкал) та переважання «змшаних» (58 випадк1в, 56,9%) типiв РНХ, обов'язковою складовою яких е дезадаптивш типи (ергопатично -анозогнозичний (16,7% контингенту), тривожно-егоцентричний (15,7%) та егоцентрично -ергопатичний (7,8%));
4. Клшжо - етологiчними ознаками патоперсонологiчних трансформацш при ШАР е наявшсть при сощальних комушкащях специфiчного комплексу агресивно -попереджувальних невербальних поведiнкових елеменпв («Поза агресii» у 21,6% обстежених, «Агресивний випад головою» (18,6% контингенту), «Обидвi руки розмщеш на стегш» (17,6%), «Пильний погляд в обличчя сшвбеадника» (29,4% контингенту), «Оскал» (20,6%) та «Кусання губ» (11,8%), «Жест - указання» (14,7%) та «Кулак» (14,7% контингенту)).
5. Наслщками патоперсонолопчних трансформацш при ШАР е ознаки сощально! дезадаптацп: 68,6% контингенту не були працевлаштованими впродовж що найменше останшх 3-х мюящв; 76,6% контингенту е швалшами через психiчне захворювання ( 56,8% оаб мали третю, а 19,8% другу групу iнвалiдностi; 40,2% контингенту е розлученими, а 23,5% - школи не перебували в шлюбц у 15,4% випадк1в госпiталiзацiй у обстеженого контингенту були спричинеш соцiально - побутовими чинниками; 47,1% контингенту мають низький рiвень прихильносп до прийому пiдтримуючо!' терапп, що пов'язано з низькою комплаентшстю, явищами гiпо- та анозогнозii.
6. Вставлен закономiрностi розширюють уявлення про клшчш та прогностичнi ознаки ШАР i можуть бути використанi при формуванш системи дiагностичних та диференцiйно - дiагностичних заходiв та мають стати головною мшенню лiкувально -реабштацшних впливiв зi зменшення рiвня сощально! адаптацп хворих на ШАР.
Конфлжт iнтересiв: вiдсутнiй.
Лiтература/References:
1. The liability and clinical utility of ICD-11 schizo - affective disorder: A field trial/Peterson D. L., Webb C. A., Keeley J. W., Gaebel W., Zielasek J., Rebello T. J., Robles R., Matsumoto C., Kogan C. S., Kulygina M., Farooq S., Green M. F., Falkai P., Hasan A., Galderisi S., Larach V., Krasnov V., Reed G. M. //Schizophrenia Research. -2019. - Vol. 208. - P. 235-241. doi: 10.1016/j.schres. 2019. 02. 11.
2. Test-retest reliability of schizoaffective disorder compared with schizophrenia, bipolar disorder, and unipolar depression - a systematic review and meta - analysis / Santelmann H., Franklin J., BuBhoff J., Baethge С. // Bipolar Disorder. - 2015. - Vol. 17(7). - P. 753-768.
3. Марута Н. О. Ктшко-психопатолопчш прогностичш фактори nepe6iry первинних депресивних розлащв / Н. О. Марута, Т. В. Панько, В. Ю Федченко, О. £. СемЫна // Психiчне здоров'я. - 2017. - Т. 2, вип. 51. - С. 117- 119 [ Maruta NO. Clinical-and-psychopathological prognostic factors of primary depressive disorders development /NO Maruta, TV Pan'ko, Vyu Fedchenko, OYe Semionov//Psychic health. - 2017.- Vol. 2, iss. 51.- P. 117 -119]
4. Чугунов В. В. Медико-психологические предикторы продромального периода повторного эпизода рекуррентного депрессивного расстройства / В. В. Чугунов, Е. Н. Киреева // Запорожский медицинский журнал (ЗГМУ). - 2014.- N. 3. - С. 71-76.
[Chugunov VV. Medical-and-psychological predictors of prodromal period of reccurent episode of depresssive disorder /VV Chugunov, YeN Kireyeva //Zaporozhiye medical journal. - 2014. - N 3.-P. 71 - 76]
5. Цьона А. Р. Особливосп негативно! симптоматики та нейрокогнггивного дефщиту у хворих на шизофрешю в стади ремки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. -Харшв, 2017. - 20 с. [ Tsiona AP. Features of negative symptoms and neurocognitive deficiency in schizophrenia patients in remission: Synopsis of candidate thesis in medicine. - Kharkov, 2017.20 p. ]
6. Kay S. R. The positive and negative syndrome scale (PANSS) for schizophrenia / S. R. Kay, A. Fiszbein, L. A. Opler // Schizophrenia Bulletin (Oxford). - 1987. - Vol. 13. -Issue 2. - Р. 261-276
7. Вассерман Л. И., Дорофеева С. А., Меерсон Я. А. Методы нейропсихологической диагностики: Практическое руководство. - СПб.: Стройлеспечать, 1997. - 360 с. [Wasserman LI, Dorofeyev SA, Meerson YaA. Methods of neuropsychic diagnostics: Practical guide. - StPetersburg: Stroylespechat, 1997. - 360 p]
8. Вассерман Л. И. Психологическая диагностика отношения к болезни: Пособие для врачей / Вассерман Л. И., Иовле Б. В., Карпова Э. Б., Вукс А. Я. СПб.: СПб НИПНИ им. В.М.Бехтерева, 2005. - 32 с. [ Wasserman LI. Psychic diagnostics of patient's attitude to disease: Guide for doctors . - StPetersburg: VM Bekhterev Research Institute of Psychiatry, 2005. - 32 p.]
9. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. - СПб.: Речь, 2000. - 219 с. [Sobchick LN. Standard multifactorial method of personality research (SMIL). - StPetersburg: Rech, 2000.- 219 p.]
10. Samokhvalov V. P., Samokhvalova O. E. Toward a Neuroethology of Schizophrenia: Findings from the Crimean Project / Michael S. Ritsner [et al.] // Handbook of Schizophrenia Spectrum Disorders, Vol. II, 2011. - P. 121-164.
Робота надшшла в редакщю 22.01.2020 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колегй тсля рецензування
