CC BY
23
13. Bennet M.E. Understanding orthodontic treatment satisfaction from the patient's perspective: a qualitative approach / M.E. Bennet, J.F. C. Tulloch // Clinical Orthod. and Research. - 1999. - № 2. - P. 53.
14. Santoroa M. Accuracy of digital and analogue cephalometric measurements assessed with the sandwich technique / M. Santoroa, K. Jarjourab, T.J. Cangialosic // American Journal Of Orthodontics add Dentofacial Orthopedics. - 2006. - № 3. - P. 345-351.
ОТЛИЧИЯ КЕФАЛОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ПРАКТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ МУЖЧИН УКРАИНЫ
С РАЗЛИЧНЫМИ ТИПАМИ ЛИЦА Шинкарук-Диковицкая М. М., Коцюра О. А., Орловский В. А.
В статье описаны различия кефалометрических показателей у практически здоровых мужчин общей группы и представителей центрального региона Украины с различными типами лица. При сравнении различий кефалометрических показателей между практически здоровыми мужчинами общих групп или представителями центрального региона Украины с различными типами лица установлено, что в направлении очень узкое лицо < узкое лицо < среднее лицо < широкое лицо отмечается увеличение наибольшей и наименьшей ширины головы, ширины лица, средней ширины лица, ширины ротовой щели, длины тела нижней челюсти справа и слева. И, наоборот, в направлении широкое лицо < среднее лицо < узкое лицо < очень узкое лицо отмечается увеличение высоты лба, физиологической длины лица, длины, высоты и глубины носа, высоты верхней части лица, расстояния между назион и междурезцовой точкой, морфологической длины лица.
Ключевые слова: кефалометрия, практически здоровые мужчины, тип лица, региональные различия.
Стаття надшшла 23.09.2016 р.
DIFFERENCES OF CEPHALOMETRIC PARAMETERS IN PRACTICALLY HEALTHY MEN WITH DIFFERENT TYPES OF FACES FROM UKRAINE
Shinkaruk-Dikovitska M.M., Kotsyura O.O., Orlovskiy V.O.
This article describes the differences cephalometric parameters in practically healthy male general group and representatives of the central region of Ukraine with different types of faces. When comparing the differences in cephalometric parameters between practically healthy men of common groups or representatives of central regions of Ukraine with different types of face ascertained that in direction very narrow face <narrow face <average face <broad face marked increase in the largest and smallest width of the head, the width of face, medium width of face, mouth slit width, the length of the body of the mandible on the right and left. Conversely, towards the broad face <average face <narrow face <very narrow face marked increase in the height of the forehead, physiological length of face, length, height and depth of the nose, the height of the top of the face, the distance between nasion and between the incisive point, morphological length of the face.
Key words: cephalometry, practically healthy men, the type of face, regional differences.
Рецензент Черкасов В.Г.
УДК 616.895.8-008.447-07
КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНА ТА ПСИХОД1АГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ШИЗОФРЕН1Ю ТА II Д1АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Метою роботи була оцшка дiагностичноI значущост клшко-психопатолопчних та психодiагностичних характеристик хворих на парано1дну шизофрешю (ПШ) та можливостей 1хнього використання для тдвищення надшност розтзнавання цього психiчного розладу шляхом використанням сучасних методiв комплексного урахування рiзнорiдних ознак. За допомогою опитувальника виразност психопатолопчно! симптоматики Derogatis (8СЬ-90-Я) обстежено 107 чоловшв, хворих на ПШ i 70 здорових чоловшв, порiвняного вжу (36,45±0,91 роюв i 36,53±1,74 роюв вщповщно). Встановлено, що психопатолопчна симптоматика, оцшена за допомогою опитувальника Derogatis, в разi II використання у складi послщовно! процедури Вальда (в модифкацп Е.В.Гублера), може слугувати надшним додатковим засобом дiагностики парано1дно1 шизофренп, що здатний забезпечити щентифжащю цього захворювання з достовiрнiстю не прше р<0,001. Показано, що найбшьш шформативними маркерами наявност парано1дно1 шизофренп е: тривожшсть > 0,6 балiв (ДК = 14,69; М1 = 2,98); депреЫя > 0,6 балiв (ДК = 11,02; М1 = 2,75); обсесившсть-компульсивнiсть > 1,00 балу (ДК = 14,28; М1 = 2,63); а також психотизм > 0,3 балiв (ДК = 10,79; М1 = 2,54).
Ключовi слова: парано1дна шизофренiя, комплексна дiагностика, непрямi ознаки, послщовна процедура
Вальда.
Робота е фрагментом НДР "Вивчити в лонгтудтальному когортному дотдженш вплив спадкових та середовищних факторiв на перебк адиктивних розладiв (тютюнопалшня, алкоголiзму, наркоманы, iгроманiй тощо) та реабттацшний потенщал хворих наркологiчного профшю" (№ держреестраци 0113и 001294)
У вс1х кра1нах св1ту парано1дна форма шизофренп (ПШ) е найчаспшою формою ще1 хвороби [8]. Вона займае одне з провщних мюць серед шших псих1чних та поведшкових розлад1в насамперед тому, що вражае ос1б молодого, працездатного вшу, мае високий I надал1 зростаючий показник первинно1 1нвал1дност1 внасл1док цього захворювання [7].
Незважаючи на 6агатор1чн1 1нтенснвн1 досл1дження, ПШ залишаеться одн1ею з найскладн1шнх { актуальних проблем сучасно1 кл1н1чно1 псих1атрй. II масштаб визначаеться ц1лою низкою обставин, серед яких: значна поширен1сть цього розладу, тяжюсть його переб1гу, важю
eK0H0MÎ4HÎ та сощальш наслщки, руйнування родинних вщносин, стигматизацiя пацieнтiв i3 значним зниженням якостi життя самого пацieнта та його родини [2].
Вщомо, що хворi на ПШ часто намагаються дисимулювати наявнi симптоми захворювання. Особливо1' уваги потребують випадки, коли хворi приховують соцiально небезпечнi маячш iдеï, суïцидальнi думки й намiри. Дотепер дiагностика ПШ залишаеться конвенцшною, проводиться, головним чином, за клшшо-психопатолопчними проявами. Проте сучасна клiнiчна та експертна практика вимагають бiльш точноï дiагностики. Для пiдвищення якостi дiагностики ПШ особливу значущiсть набувають непрям^ "малГ' ознаки захворювання, якi стало супроводжують його формування i розвиток.
Ефективнють психопатологiчного методу для дiагностики ПШ, прогнозування результатiв та розробки нових пiдходiв до лiкування та реабштаци хворих, певним чином, вже висв^лювалась у наукових роботах [3,4,6,10]. Разом iз тим, дiагностичнi експертш системи, що грунтуються на комп'ютерних технологiях, i якi дедалi ширше впроваджуються в свiтову психiатричну практику, для свого ефективного функцюнування потребують строго формального шдходу, з ч^ким кiлькiсним визначенням iнформативностi, а також дiагностичноï значущостi кожного симптому, кожноï клiнiчноï обставини.
Оскiльки ПШ нерщко дiагностуеться iз значним запiзненням вщ початку процесу, актуальним залишаеться питания розтзнавання шизофренiчного процесу на перших етапах розвитку захворювання для своечасного надання медично1' та психологiчноï допомоги, яюсно1' соцiальноï реабiлiтацiï та адаптаци з метою мiнiмiзацiï несприятливих наслщюв цiеï хвороби
З огляду на сказане вище, робочою гiпотезою дослщження стала думка про те, що комплексне використання сукупностi клiнiко-психопатологiчних та психодiагностичних характеристик пацiентiв дозволить суттево пiднести якiсть дiагностики ПШ.
Метою роботи була оцшка дiагностичноï значущосп клiнiко-психопатологiчних та психодiагностичних характеристик хворих на ПШ та можливосп 1'хнього використання для пiдвищення надiйностi розтзнавання цього психiчного розладу шляхом використанням сучасних методiв комплексного урахування рiзнорiдних ознак.
Матерiал та методи дослщження. Робота проведена на базi вщдшу невiдкладноï психiатрiï та наркологiï ДУ "1нститут неврологiï, психiатрiï та наркологи НАМН Украши (м. Харкiв) та КЗОЗ "Харювська обласна клiнiчна психiатрична лiкарня №3». В умовах стацюнару було обстежено 107 осiб чоловiчоï статi (середнiй вiк 36,45±0,91 роюв) хворих на шизофренiю, паранощну форму, безперервний тип переб^у. Групу порiвняння склали 70 здорових добровольцiв порiвняного вiку i статi. Первинна квалiфiкацiя стану пацiентiв здiйснювалась шляхом застосування клiнiко - психопатологiчного методу з використанням дiагностичних критерiïв Мiжнародноï класифшаци хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) [9].
Для кшьюсно1' оцiнки ступеню виразносп наявних психiчних та поведiнкових розладiв використовувався опитувальник Derogatis (SCL-90-R) [11,12], вщповщ на запитання якого штерпретуються за 9-ма основними шкалами: соматизаци (SOM), обсесивностi-компульсивностi (O-C), мiжособистiсноï сенситивносп (INT), депресiï (DEP), тривожностi (ANX), ворожост (HOS), фобiчноï тривожностi (PHOB), паранояльност (PAR), психотизму - (PSY) iз розрахунком загального iндексу тяжкост психопатологiчних симптомiв (GSI).
Визначення дiагностичних властивостей проявiв психопатологiï (оцiнок за шкалами опитувальника Derogatis та виразносп окремих психопатологiчних симптомiв, що ix складають) в якостi маркерiв наявностi-вiдсутностi ПШ здiйснювалось шляхом зiставлення 1'хшх частот у вiдповiдниx групах порiвняння з подальшим розрахунком мiр дiагностичноï значущостi -дiагностичниx коефiцiентiв (ДК) та мiр iнформативностi Кульбака (М1) [1].
Обробка даних здiйснювалась методами математично1' статистики (дисперсiйний та кореляцшний аналiзи) [1,5] на комп'ютерi за допомогою програм "SPSS 15.0" та "Excel" (з пакету "Microsoft Office 2010").
Результати дослщження та ïx обговорення. На першому еташ дослщження було проаналiзовано середню виразшсть психопатолопчно1' симптоматики в групах порiвняння за шкалами опитувальника Derogatis (табл. 1). Було встановлено, що середня виразшсть психопатолопчно1' симптоматики у обстежених хворих на ПШ майже за ушма шкалами була очiкувано i достовiрно (p<0,01) бiльшою нiж у здорових ошб, а саме: за шкалою фобiчноï тривожностi (PHOB) - в 6,10 рази; за шкалою психотизму (PSY) - в 5,33 рази; за шкалою депреси (DEP) - в 2,93 рази; за шкалою тривожносп (ANX) - в 2,81 рази; за шкалою обсесивносп-
компульсивносп (O-C) - в 2,27 рази; за шкалою ]шжособиспсно! сенситивносп (INT) - в 2,14 рази; за шкалою паранояльносп (PAR) - в 2,12 рази; за шкалою додаткова (ADD) - в 2,00 рази i за шкалою соматизаци (SOM) - в 1,38 рази. Сдиним винятком iз цього правила виявилась шкала ворожосп (HOS) середш значення за якою у практично здорових ошб були трохи бiльшими, нiж у хворих на ПШ. Однак ця рiзниця не була статистично значущою.
Таблиця 1
Середня виразнiсть психопатолопчнот симптоматики в групах пор1вняння за шкалами
опитувальника Derogatis (SCL-90-R)
Ознаки (шкали опитувальника Derogatis) Середш значення 1) p 2)
Хвор1 (n=107) Здоров1 (n=70)
Шкала соматизаци (SOM) 0,69±0,06 0,50±0,05 0,00878
Шкала обсесивностькомпульсивност (O-C) 0,93±0,07 0,41±0,04 <0,00001
Шкала м1жособист1сно! сенситивносп (INT) 0,90±0,08 0,42±0,03 <0,00001
Шкала депресп (DEP) 0,85±0,07 0,29±0,02 <0,00001
Шкала тривожност (ANX) 0,73±0,08 0,26±0,02 <0,00001
Шкала ворожост (HOS) 0,48±0,06 0,52±0,05 -
Шкала фоб1чно! тривожност (PHOB) 0,61±0,07 0,10±0,03 <0,00001
Шкала паранояльност (PAR) 0,87±0,08 0,41±0,03 <0,00001
Шкала психотизму (PSY) 0,64±0,07 0,12±0,02 <0,00001
Шкала додаткова (ADD) 0,74±0,07 0,37±0,04 <0,00001
1ндекс загал. вираз. психопатолопч. симптоматики (GSI) 0,76±0,06 0,34±0,02 <0,00001
Примггки: 1)1 - Даш подано у формат! "Серед. арифмет. ± стандартна похибка серед. арифм." (M±m). 2) - Достовiрнiсть вщмшностей мiж групами порiвняння (показано лише знач. p<0,05)
В результат^ середнi значення загального iндексу тяжкостi психопатолопчно! симптоматики (081) у хворих на ПШ були в 2,24 рази бшьшими, шж у представниюв контрольно! групи. Одержанi значш i високодостовiрнi вiдмiнностi в показниках виразност психопатологи, безумовно, свiдчили про потенцшну цiннiсть опитувальника Derogatis для дiагностики ПШ. Однак такi усереднеш даннi практично неможливо використовувати для пщтвердження дiагнозу ПШ у конкретно! особи. Тому наступний етап цього дослщження був присвячений визначенню дiагностичних коефiцieнтiв (ДК) та мiр шформативност Кульбака (М1) кожно! шкали опитувальника Derogatis в дiагностичному завданнi, про яке йдеться.
Для цього було проведено подiапазонний аналiз розподiлiв ошб iз рiзних груп порiвняння за показниками кожно! шкали.
В результат такого аналiзу вдалось iдентифiкувати окремi прояви психопатологi! (що описуються шкалами опитувальника Derogatis) в якостi маркерiв наявностi-вiдсутностi ПШ (табл. 2). Було встановлено, що маркерами наявност ПШ за шкалами опитувальника Derogatis (в порядку зменшення iнформативностi) е: тривожшсть > 0,6 балiв (ДК = 14,69; М1 = 2,98); депресiя > 0,6 балiв (ДК = 11,02; М1 = 2,75); обсесивнють-компульсившсть > 1,00 балу (ДК = 14,28; М1 = 2,63); психотизм > 0,3 балiв (ДК = 10,79; М1 = 2,54); мiжособистiсна сенситивнiсть > 0,7 балiв (ДК = 7,26; М1 = 1,57); загальна виразнiсть психопатологiчно! симптоматики > 0,5 балiв (ДК = 6,83; М1 = 1,49); паранояльнiсть > 0,7 балiв (ДК = 6,61; М1 = 1,18); додаткова > 0,6 балiв (ДК = 5,48; М1 = 0,99); фобiчна тривожшсть > 0,0 балiв (ДК = 4,18; М1 = 0,92); соматизащя > 0,9 балiв (ДК = 5,02; М1 = 0,55); ворожють < 0,3 балiв (ДК = 3,64; М1 = 0,51).
Вщповщно, маркерами вiдсутностi ПШ за шкалами опитувальника Derogatis (в порядку зменшення шформативносп) виявились: фобiчна тривожнiсть < 0,0 балiв (ДК = -4,00; М1 = 0,88); депресiя < 0,6 балiв (ДК = -3,02; М1 = 0,80); психотизм < 0,3 балiв (ДК = -2,94; М1 = 0,69); загальна виразнють психопатологiчно! симптоматики < 0,5 балiв (ДК = -2,95; М1 = 0,65); мiжособистiсна сенситивнiсть < 0,7 балiв (ДК = -2,85; М1 = 0,62); тривожнiсть < 0,6 балiв (ДК = -2,31; М1 = 0,47); додаткова < 0,6 балiв (ДК = -2,38; М1 = 0,43); паранояльнiсть < 0,7 балiв (ДК = -2,20; М1 = 0,39); обсесивнiсть-компульсивнiсть < 1,0 бала (ДК = -2,04; М1 = 0,38); ворожють > 0,3 балiв (ДК = -1,92; М1 = 0,27); соматизащя < 0,9 балiв (ДК = -1,02; М1 = 0,13).
Отриманi маркери наявност>вщсутносп ПШ вже цiлком придатнi для !хнього використання для строго формалiзовано! дiагностики розладу, про який йдеться, за допомогою послiдовно! процедури Вальда (у модифiкацi! С.В. Гублера) [11, 12]. Суть ще! процедури полягае у тому, що розраховаш для кожно! ознаки ДК порiвнюються iз вiдповiдними значеннями бажаного рiвня достовiрностi дiагностики. Так, наприклад, достовiрностi дiагностики на рiвнi р<0,05 вiдповiдае значення дiагностичних коефiцiентiв Едк>13 одиниць (за модулем, оскшьки ДК
можуть приймати як позитивш так i негативш значення), на рiвнi р<0,01 - X дк >20 одиниць, а на рiвнi р<0,001 - X дк >30 одиниць.
З огляду на сказане, стае зрозумшим, що кожна ознака може бути, або самодостатньою для впевнено! дiагностики (якщо вона сама мае величину ДК >13, 20 або 30 для р<0,05, р<0,01 i р<0,001 вiдповiдно), або такою, що забезпечуе необхщну достовiрнiсть дiагностики лише у сукупносп з iншими ознаками (якщо вона мае величину ДК < 13, 20 або 30 вщповщно). В останньому разi ДК рiзних ознак додаються одна до одно! поки не буде досягнуто бажаний рiвень достовiрностi).
В свiтлi сказаного стае зрозумшим, що серед отриманих маркерiв ПШ лише два (тривожшсть > 0,6 балiв та обсесившсть-компульсившсть > 1,00 балу) можуть вважатися самодостатшми, i то за умов мшмально прийнятного рiвня достовiрностi дiагностичного висновку (р<0,05). Адже значення 1'хшх ДК (табл. 2) лише трохи перевищують перший iз трьох згаданих вище порогiв достовiрностi (13 одиниць).
Таблиця 2
Оцiнки психопатолопчноТ симптоматики за шкалами опитувальника Derogatis, як маркери
наявност^вщсутностч ^ ПШ. Маркери подано в порядку ^ зменшення iнформативностi (М1)
Ознаки Частоти ознак Р 1) Вщнош. частот (A/B) 2) ДК 2) MI 2)
Шкала 3) Д1аиазои, бали Абсолютш, ос1б Вщносш, %
Хвор1 (n=107) Здоров1 (n=70) Хвор1 (A) Здоров1 (B)
Маркери наявносп ПШ
ANX > 0,6 45 1 42,06 1,43 <0,00001 29,44 14,69 2,98
DEP > 0,6 58 3 54,21 4,29 <0,00001 12,65 11,02 2,75
O-C > 1,0 41 1 38,32 1,43 <0,00001 26,82 14,28 2,63
PSY > 0,3 55 3 51,40 4,29 <0,00001 11,99 10,79 2,54
INT > 0,7 57 7 53,27 10,00 <0,00001 5,33 7,26 1,57
GSI > 0,5 59 8 55,14 11,43 <0,00001 4,82 6,83 1,49
PAR > 0,7 49 7 45,79 10,00 <0,00001 4,58 6,61 1,18
ADD > 0,6 54 10 50,47 14,29 <0,00001 3,53 5,48 0,99
PHOB > 0,0 76 19 71,03 27,14 <0,00001 2,62 4,18 0,92
SOM > 0,9 34 7 31,78 10,00 0,00075 3,18 5,02 0,55
HOS < 0,3 53 15 49,53 21,43 0,00016 2,31 3,64 0,51
Сумарш шформатившсть (Smi) маркер1в 18,13
Маркери вщсутносп ПШ
PHOB < 0,0 31 51 28,97 72,86 <0,00001 0,40 -4,00 0,88
DEP < 0,6 49 67 45,79 95,71 <0,00001 0,48 -3,20 0,80
PSY < 0,3 52 67 48,60 95,71 <0,00001 0,51 -2,94 0,69
GSI < 0,5 48 62 44,86 88,57 <0,00001 0,51 -2,95 0,65
INT < 0,7 50 63 46,73 90,00 <0,00001 0,52 -2,85 0,62
ANX < 0,6 62 69 57,94 98,57 <0,00001 0,59 -2,31 0,47
ADD < 0,6 53 60 49,53 85,71 <0,00001 0,58 -2,38 0,43
PAR < 0,7 58 63 54,21 90,00 <0,00001 0,60 -2,20 0,39
O-C < 1,0 66 69 61,68 98,57 <0,00001 0,63 -2,04 0,38
HOS > 0,3 54 55 50,47 78,57 0,00016 0,64 -1,92 0,27
SOM < 0,9 73 63 68,22 90,00 0,00075 0,76 -1,20 0,13
Сумарш шформатившсть (Smi) маркер1в 5,70
1)1 - Достстаршсть вiдмiнностей мiж групами порiвняння розрахована точним методом Фшера (ТМФ); наведеш лише значення p<0,05. 2) - При розрахунку ДК та М1 "нульовi" значення абсолютних частот замшювались на одиничнi (за Е.В.Гублером, 1978). 3) -Шкали опитувальника Derogatis: SOM - шкала соматизацп; O-C - шкала обсесивностькомпульсивностц INT - шкала мiжособистiсноí сенситивносп; DEP - шкала депресп; ANX - шкала тривожностц HOS - шкала ворожостЦ PHOB - шкала фобiчноí тривожносп; PAR - шкала паранояльностi; PSY - шкала психотизму; ADD - шкала додаткова; GSI - шдекс загально! виразносп психопатолопчно! симптоматики.
Однак сукупне використання кшькох отриманих маркер1в може забезпечити достатньо впевнену д1агностику ПШ. Так, наприклад, виявлення у особи трьох найбшьш шформативних маркер1в ПШ, а саме: тривожностосп > 0,6 бал1в; депреси > 0,6 бал1в та обсесивност> компульсивносп > 1,00 балу з достов1рнютю не прше p<0,001 (одна помилка на 1000 висновюв) свщчитиме про наявшсть цього захворювання, оскшьки S дк такого сполучення маркер1в перевищуе пори в 30 одиниць (£дК= 14,69 + 11,02 + 14,28 = 39,99).
Останнш етап ще! роботи був присвячений аналiзу взаемозв'язюв мiж психопатологiчною симптоматикою (ощненою за допомогою опитувальника Derogatis), а також И залежност вiд вшу обстежених в групах порiвняння (табл. 3).
Так було встановлено, що у хворих на ПШ ус психопатологiчнi симптоми мали сильний чи помiрний позитивний кореляцiйний зв'язок мiж собою. При цьому, загальна виразшсть психопатолопчно! симптоматики, вiдбита в iндексi 081, найбiльш мiцно корелювала з показниками депресй (г=0,94); обсесивностi-компульсивностi (г=0,92) та тривожностi (г=0,92) (табл. 3).
Це спостереження добре узгоджуеться з оцiнками цих проявiв психопатологи, як найбiльш шформативних маркерiв наявностi ПШ (табл. 2). Що до практично здорових ошб, то психопатолопчш симптоми в цш групi обстежених мали значно слабшi кореляцiйнi зв'язки мiж собою, що е прямим наслщком незначно! виразносп самих симптомiв.
Таблиця 3
Кореляцiя оц1нок психопатолопчнот симптоматики за шкалами опитувальника Derogatis _м1ж собою, а також з вжом обстежених в групах порiвняння_
Ознаки 2) Коефщенти кореляци ознак 1)
Вк Шкали Derogatis
SOM |O-C |INT |DEP |ANX |hos |phob |par |psy |add |gsi
Хвор1 (n=107)
В1к 1,00
Шкали Derogatis SOM 0,11 1,00
O-C 0,01 0,75 1,00
INT 0,11 0,66 0,78 1,00
DEP 0,10 0,78 0,88 0,79 1,00
ANX 0,08 0,81 0,83 0,78 0,84 1,00
HOS 0,08 0,61 0,65 0,77 0,65 0,70 1,00
PHOB 0,05 0,74 0,74 0,76 0,74 0,85 0,64 1,00
PAR 0,10 0,64 0,74 0,80 0,75 0,66 0,74 0,63 1,00
PSY 0,10 0,67 0,83 0,77 0,86 0,83 0,71 0,77 0,74 1,00
ADD 0,03 0,66 0,78 0,71 0,82 0,67 0,64 0,64 0,69 0,77 1,00
GSI 0,09 0,85 0,92 0,89 0,94 0,92 0,79 0,86 0,83 0,91 0,84 1,00
Здоровi (n=70)
Вiк 1,00
Шкали Derogatis SOM 0,53 1,00
O-C 0,24 0,53 1,00
INT 0,11 0,40 0,43 1,00
DEP 0,16 0,46 0,60 0,42 1,00
ANX 0,14 0,56 0,59 0,49 0,67 1,00
HOS 0,27 0,31 0,23 0,51 0,33 0,28 1,00
PHOB -0,16 0,27 0,34 0,46 0,61 0,64 0,12 1,00
PAR 0,13 0,04 0,22 0,45 0,30 0,18 0,67 -0,03 1,00
PSY 0,11 0,24 0,27 0,24 0,52 0,52 0,12 0,54 0,20 1,00
ADD 0,28 0,67 0,69 0,55 0,49 0,53 0,48 0,28 0,21 0,22 1,00
GSI 0,34 0,77 0,77 0,70 0,78 0,79 0,57 0,56 0,41 0,50 0,80 1,00
Примiтки: 4 - Достсшрш (p<0,05) коефiцieнти кореляцп видшено кольоровою заливкою. Насиченiсть кольору вказуе на силу зв'язку. 2) - шкали опитувальника Derogatis: SOM - шкала соматизацп; O-C - шкала обсесивносп-компульсивностц INT - шкала мiжособистiсноí сенситивностц DEP - шкала депресй; ANX - шкала тривожностц HOS - шкала ворожостц PHOB - шкала фобiчноí тривожностц PAR - шкала паранояльностц PSY - шкала психотизму; ADD - шкала додаткова; GSI - шдекс загально! виразносп психопатолопчно1 симптоматики.
Тим не менш, в груш здорових були зафшсоваш мщш кореляцшш зв'язки загально! виразност психопатолопчно! симптоматики, в1дбито! в ¡ндекш GSI, з показниками додатково! шкали Derogatis, а також р1внями тривожност i депресп (табл. 3).
Вш слабо корелював з виразнiстю практично вшх показникiв психопатологiчно! симптоматики за Derogatis в обох групах порiвняння. Сдиним винятком iз цього правила був цшком зрозумiлий i прямий кореляцiйний зв'язок вiку i показниками шкали соматизацп у практично здорових ошб (табл. 3).
1. Встановлено, що психопатолопчна симптоматика, оцшена за допомогою опитувальника
Derogatis, в разi li використання у складi послщовно! процедури Вальда (в модифiкацil Е.В.Гублера), може слугувати надшним додатковим засобом дiагностики парано1дно1 шизофренй, що здатний забезпечити щентифшащю цього захворювання з достовiрнiстю не гiрше p<0,001.
2. Показано, що найбшьш шформативними маркерами наявност параноИдно! шизофрени е: тривожшсть > 0,6 бал1в (ДК = 14,69; М1 = 2,98); депреая > 0,6 бал1в (ДК = 11,02; М1 = 2,75); обсесившсть-компульсившсть > 1,00 балу (ДК = 14,28; М1 = 2,63); а також психотизм > 0,3 бал1в (ДК = 10,79; MI = 2,54).
Перспективи подальших дослгджень. Подальша робота буде спрямована на виявлення шших дiагностично значущих маркерiв наявностi-вiдсутностi ПШ з метою тднесення надiйностi iдентифiкацii цього nсихiчного розладу в дiагностично-складних ситуацях.
1. Gubler E. V. Vyichislitelnyie metodyi analiza i raspoznavaniya patologicheskih protsessov / E. V. Gubler // - M., Meditsina,
- 1978. - 294 s.
2. Yenikolopov S. N. Stigmatizatsiya i problema psihicheskogo zdorov'ya / S. N. Yenikolopov // Meditsinskaya (klinicheskaya) psihologiya: traditsii i perspektivyi. - 2013.
3. Ivaschenko N. E. Vnutrishnya kartina hvorobi i reabilitatsiya patsientiv z paranoyidnoyu shizofrenieyu: avtoref. dis. ... kand. med. nauk: Ivaschenko N. E. - K., - 2014. - 18 s.
4. Kutko I.I. Klinicheskiy metod diagnostiki na sovremennom etape razvitiya psihiatrii. / I. I. Kutko, O. A. Panchenko, A. N. Linev [i dr.] // «Novosti meditsinyi i farmatsii» 10 (461) - 2013.
5. Lapach S.N. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Excel / S. N. Lapach, A. V. Chubenko, P. N. Babich // Kiev, "Morion", - 2000 - 320 s.
6. Petryuk P. T. Definitsiya i kriterii diagnostiki shizofrenii (obzor literaturyi) / P. T. Petryuk // Psihichne zdorovya. - 2009. -No. 4. - S. 4-17.
7. Pinchuk I. Ya. Rasprostranyonnost psihicheskih rasstroystv v Ukraine / I. Ya. Pinchuk // Zhurn. AMN Ukrayini. - 2010. -T.16, No. 1. - S.168-176.
8. Slobodyanyuk L. F. Tezi lektsIYi z psihIatrIYi: ShizofrenIya / L. F. Slobodyanyuk // - Vinnitskiy natsionalniy medichniy universitet im. M. I. Pirogova — 2012-2013 r. r.
9. Churkin A. A. Kratkoe rukovodstvo po ispolzovaniyu MKB-10 v psihiatrii i narkologi / A. A. Churkin, A. N. Martyushov //
- M.: Izdatelstvo «Triada-H», - 2002. - 232 s.
10. Yurieva L. N. Shizofreniya. Klinicheskoe rukovodstvo dlya vrachey. / L. N. Yurieva // - D.: «Novaya ideologiya», - 2010. -244 s.
11. Derogatis L. R. SCL. - 90: An outpatient psychiatric rating scale. - Preliminary report. / L. R. Derogatis, R. S. Lipman, L. Covi // Psychopharmacology Bulletin. - 1973. - Vol. 9, No 1. - P. 13 - 27.
12. Derogatis L. R. The SCL. - 90 and the MMPI: A step in the validation of a new self-report scale. / L. R. Derogatis, K. Rickels, A. Rock // British Journal of Psychiatry. - 1976. - Vol. 128. - P.280 - 289.
КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКАЯ И ПСИХОДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ И ЕЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ Юрченко О. Н.
Целью работы была оценка диагностической значимости клинико-психопатологических и психодиагностических характеристик больных параноидной шизофренией (ПШ) и возможностей их использования для повышения надежности распознавания этого психического расстройства путем использования современных методов комплексного учета разнородных признаков. С помощью опросника выраженности психопатологической симптоматики Беп^айз (8СЬ-90-Я) обследовано 107 мужчин, больных ПШ и 70 здоровых мужчин, сопоставимого возраста (36,45 ± 0,91 лет и 36,53 ± 1,74 лет соответственно). Установлено, что психопатологическая симптоматика, оцененная с помощью опросника Беп^айз, в случае ее использования в составе последовательной процедуры Вальда (в модификации Е. В. Гублера), может служить надежным дополнительным средством диагностики параноидной шизофрении, который способен обеспечить идентификацию этого заболевания с достоверностью не менее р <0,001. Показано, что наиболее информативными маркерами наличия параноидной шизофрении являются: тревожность> 0,6 баллов (ДК = 14,69; МИ = 2,98); депрессия> 0,6 баллов (ДК = 11,02; МИ = 2,75); обсессивность-компульсивность> 1,00 балла (ДК = 14,28; МИ = 2,63); а также психотизм> 0,3 баллов (ДК = 10,79; МИ = 2,54).
Ключевые слова: параноидная шизофрения, комплексная диагностика, непрямые признаки, последовательная процедура Вальда.
Стаття надшшла 16.09.2016 р.
CLINICAL-PSYCHOPATHOLOGICAL AND PSYCHODIAGNOSTIC CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA AND ITS DIAGNOSTIC VALUE Yurchenko O. M.
The aim of this work was to evaluate the diagnostic value of clinical-psychopathological and psychodiagnostic characteristics of patients with paranoid schizophrenia (PS) and possibilities of their use to increase the reliability of recognition of the mental disorder using modern methods of complex account of disparate symptoms. The Symptom Checklist-90-Revised (SCL-90-R) by Derogatis was used in this work. 107 patients with PS and 70 healthy volunteers (all surveyed were male), of comparable age (36,45 ± 0,91 years and 36, 53 ± 1.74 years, respectively) were examined. It was established that psychopathological symptoms, assessed with SCL-90-R, are suitable for complex use as a part of strictly formal, consecutive Wald test procedure (updating by Gubler) and it can be a reliable additional tool for paranoid schizophrenia diagnostic, capable to identify this disease with the reliability at least p <0,001. It is shown that the most informative markers of paranoid schizophrenia presence are: anxiety> 0.6 points (DC = 14.69; MI = 2.98); depression> 0.6 points (DC = 11.02; MI = 2.75); obsessive-compulsive > 1.00 points (DC = 14.28; MI = 2.63); and psychoticism > 0.3 points (DC = 10.79; MI = 2.54).
Key words: paranoid schizophrenia, complex diagnostics, indirect signs, consecutive Wald procedure.
Рецензент Скрипшков А.М.
