CC BY
14
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
ласл / A.M. Романюк, B.I. Конанихш, В.В. Андру-щенко [ та ¡нш. ] // Вюник СумДу.-2004.-№2.
15. Тарутинов В.И. Молочная железа: рак и предраковые заболевания / В.И. Тарутинов. - К : Полиграфист, 2006. - 415с.
16. Филатов A.B. Определение степени злокачественности рака молочной желези / A.B. Филатов // Арх. патологии. - 2009. - №1. - С.53-56.
17. Хесин Я.Е. Размери ядер и функциональное состояние клетки. / Я.Е. Хесин. -М. : Медицина, 1967. - С.10-12.
18. Crum C.P., Lester S.C., Cotran R.S. The Female Genital Sistem and Breast. // Robbins Basic Pathology /Eds V.Kumar, R.S. Cotran, S.L. Robbins.-Piladelphia, L., Toronto, Monreal, Sydney, Tokio : Saunders.- 2003.- P.679-718.
19. Tumor of the Breast and female genital organs. Word Health Organization Classification of Tumors / edit. By F.A. Tavassoli, P. Devi Lee, Lyon : JARC Press, 2003.- P.432.
Реферат
КРИБРОЗНАЯ ФОРМА ВНУТРИПРОТОКОВОГО РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В СОПОСТАВЛЕНИИ С ЕЕ ОНТОГЕНЕЗОМ. Николенко Д.Е.
Ключевые слова: онтогенез, молочная железа, внутрипротоковый рак, криброзная форма.
Результаты проведенных комплексных морфологических и морфометрических (кариометрия) исследований внутрипротокового рака молочной железы - фиброзного варианта роста - свидетельствуют о том, что диагностически значимыми иммуногистохимическими маркерами являются р63 и а -sma. Морфологически и иммуногистохимически данный тип роста коррелирует с этапами онтогенеза молочной железы, являясь отражением катаплазии.
Summary
CRIBRIFORM INTRADUCTAL BREAST CANCER IN COMPARISON WITH ITS ONTOGENESIS Nikolenko D.Ye.
Key words: ontogenesis, mammary glands, intraductal cribriform cancer.
The results of complex morphological and morphometric (karyometry) investigations of intraductal cribriform breast cancer demonstrate the diagnostically significant immunohistochemical markers are p63 and asma. According to morphological and immunohistochemical findings this type correlates with the stages of the mammary gland ontogenesis reflecting the processes of cataplasis.
УДК: 616-092:616.831-001«756»
ПАТ0М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ В ПАТ0ГЕНЕ31 ПОВТОРНО! ЛЕГК01 ЧМТ
Носов А.Т., Каджая М.В.
ДУ «1нститут нейрохгрургГГ ¡м. акад..А.П.Ромоданова АМНУ», Ки'Гв
У эксперимент! на 90 б'тих щурах вивчен1 патоморфолог1чн1 зм1ни при повторн1й легк1й ЧМТ. Ви-явлено, що повторна ЧМТ характеризуеться ст!йкими патоморфолог1чними зм1нами у вигляд! зб-льшення дегенеративно зм1нених нейрон1в, зменшення сп1вв1дношення «нейрон-гл1я», зменшення площ1 активних м1тохондр1й, зменшення хроматину в кар'юплазм'!. Причиною зм1н, що виникають, ° дифузне аксональне ушкодження в найгостр'!шому пер'юд! травми мозку, а у подальшому — пору-шення м'1кроциркуляи,и. Найб'тьш ст'!йш зм1ни в1дм1чен1 в г1покампальн1й д1ляни,1 та ппоталамус! на бои! нанесення травми.
Ключов1 слова: повторна легка черепно-мозкова травма, морфометрт, патогенез. За даними ВОЗ ктькють хворих ¡з гострою [2]. Показано, що у щур1в ¡з повторною травмою
ЧМТ збтьшуеться в середньому на 2% щорк.
Серед вах хворих з ЧМТ постраждал1 ¡з повторною травмою мозку складають до 20% \ повторна травма мозку значно вщр1зняеться вщ пер-винно1 по своТй клш1чнш течи, що формуе склад-шший посттравматичний дефект, основне ядро якого складають когштивы, психооргашчш \ ве-гетативш порушення [1].
Тому, важпиве значения мае визначення па-томорфолопчних змш, що полягають в основ! патогенезу повторно! ЛЧМТ.
Висуваеться ппотеза, що повторна легка травма мозку внаслщок ефекту кумулятивного ушкодження зрештою може привести до когшти-вних порушень внаслщок ушкодження ппокампу
на В1дм1ну В1д щур|в з одыею травмою мозку через 7 дшв наголошувалося значне зменшення нейрошв, особливо в пппокампальнш зош Са1 \ посттравматичш наслщки можуть вщр1знятися м1ж поодинокою \ повторними ЧМТ [3, 4].
Однак, приведен! л1тературш дан1 лише част-ково вщдзеркалюють патоморфолопчш змши при повторит ЧМТ, що слугувало причиною проведения дослщження.
Мета досл1дження. Вивчити ультраструктурш змши в динамщ1 переб1гу повторно! легко! ЧМТ, що визначають функцш ЦНС: компенсаторнють (стввщношення нейрон/гл1я), метабол1зм \ енер-гетичне забезпечення (мпюхондрш), активнють нейрошв, стан ядра ¡, поб1чно, можпивосп апоп-
тозу (ядерний хроматин), передачу сигнал1в (си-наптичний апарат), м1кроциркуляцш.
Матер/али i методи досл/дження
У експеримен"п на бтих щурах (90 статевозрн лих тварин, масою 250-300 г) було проведено вивчення морфофункцюнального стану тканини головного мозку при одиночнт, повторит i множиннт повторит черепно-мозковт травмк Контрольною групою служили ¡нтактн1 тварини.
Повторно'! легко!' черепно-мозковоТ травми за-вдавали через 2 мюяц1 пюля первинноТ травми. Повторно! множинноТ легко!' черепно-мозковоТ травми завдавали через 2 i 4 мюяц1 пюля пер-винно'1 ЧМТ.
Для створення у щур1в експериментальноТ повторно! легко! черепно-мозковоТ травми засто-совували пружинний ударник, який експеримен-тальним шляхом (по наслщках) був вщкал1бро-ваний для нанесення щурам легко! черепно-мозковоТ травми. Тваринам за допомогою дозо-ваного ударника наносилася легка ЧМТ в облас-Ti правоТ niBKyni головного мозку.
Тварини виводилися з дослщу через 2 години, на 1, 7, 14, 30 i 60 fli6 пюля постановки експери-менту, методом декаштаци.
1дентиф1кац1я спостережуваних в тканиш мозку процеав проводилася морфометричним аналн зом нап1втонких 3pi3iB (пстолопчне дослщження) i електронограм на систем! анал1затора зобра-жень 1БАС-2000 ф1рми "Оптон» (ФРН).
Статистична обробка отриманих даних проводилася на персональному комп'ютер1 з викорис-танням заданоТ програми пщрахунку. Достов1р-н1сть отриманих даних м1ж трупами визначалася за критер1ем Стьюдента.
Результати та i'x обговорення
В даний час KpiM порушення мозкового крово-oöiry все бтьша увага в патогенез! черепно-мозковоТ травми надаеться дифузному аксона-льному пошкодженню.
Морфолопчними маркерами дифузного аксо-нального пошкодження можуть бути поява аксо-нальних куль [5], пошкодження синаптичного апарату у вигляд1 його виснаження, набухання м1тохондрш i перерозподт тканинноТ рщини [6].
Питання про аксональне ураження вперше було поставлене в 1956 poqi S. Strich, яка вважа-ла, що причиною пюля травматичних атроф1ч-них зм1н головного мозку е мехаычне пошкодження найбтьш чутливих до дм травматичного агента аксональних вщростш. Пот1м шляхом УоллеровськоТ, ретроградною i транснейрональ-ноТ дегенерацп вщбуваеться атроф1я мозковоТ речовини.
Опонентом S. Strich виступив K. Jellinger [7], який наполягав, що причиною дегенерацп аксо-HiB е судинн1 порушення, що е посттним компонентом будь-якоТ ЧМТ.
Даш, отримаы в нашому дослщженш, дають право говорити, що в патогенез! морфофункцю-
нальних змш при повторит ЧМТ беруть участь обидва вищевикладеы чинники: як аксональне ураження, так \ порушення м1кроциркуляцп.
У найгостр1шому перюд1 ЧМТ структуры змши визначаються дифузними змшами, зв'язаними з аксональними пошкодженнями. Порушення току аксоплазми вже через дектька десятш хвилин пюля травми призводить до набряку м1тохондрт \ змш активно!' зони синаптичного апарату. На-дал1 порушення м1кроциркуляци також беруть участь в нейродистроф1чних змшах нейрона, що пщтверджують морфометричы дослщження.
Стушнь вираженосп змш дистроф1чно-деструктивного характеру в кл1тинних елементах головного мозку змшюеться по спадаючш у наступит послщовностк травмована п1вкуля, ппо-таламус, контрлатеральна п1вкуля. Пщфунтям змш тканини головного мозку у вах вщдтах мозку, що вивчаються, \ при вах видах ЧМТ е порушення внутр1шньомозкового м1кроциркулятор-ного кровооб1гу проявляеться засттним повно-кров'ям \ стазуванням загальноТ маси внутр1ш-ньомозкових каптяр1в, що найповшше виявля-еться на 7-14 добу пюлятравматичного перюду \ найвиражешше при повторит множиннт ЧМТ в дтянц1 травмованоТ п1вкул1 \ ппоталамуса. Згщ-но одержаним морфометричним даним, вщнов-лення внутр1шньомозкового кровооб1гу при повторит \ повторит множиннт ЧМТ настае лише на 30-60 добу пюлятравматичного перюду, а при первиннт ЧМТ - в термши 14-30 д1б в дтянц1 травмованоТ твкулк В той час як в дтянц1 гто-таламуса \ контрлатеральноТ швкул1 хоча \ спо-стер1гаеться дилятац1я внутр1шньомозкових мк-росудин, але це вщхилення е статистично недо-стов1рне вщносно контрольного р1вня, тобто при первиннт ЧМТ порушення внутр1шньомозкового кровооб1гу обмежуються переважно зоною забою головного мозку з вогнищевими порушен-нями внутр1шньомозкового кровооб1гу в дтянц1 ппоталамуса (рис.1).
Рис. 1. Графм зм1н внутр1шнього diaMempa m'ik-росудин в дтянц1 гюоталамуса при pi3Hux видах ЧМТ. Де I - первична ЧМТ, II - повторна ЧМТ,
III повторна множинна травма. Порушення внутр1шньомозкового кровооб1гу призводить до змши г1стоарх1тектон1ки великих п1вкуль кори головного мозку, при якт протягом
Актуальт проблемы сучасно! медицины
перюду, що вивчаеться (60 д1б), вщбуваеться деструкц1я нейрошв з1 зменшенням кшькосп ¡н-тактних \ паралельним збтьшенням кшькосп деструктивно змшених нервових кл1тин. При цьому найвиражешше порушення сшввщношен-ня ¡нтактних \ деструктивно змшених нейрошв спостер1гаеться при повторнш \ повторит множиннш ЧМТ, де навпъ у вщдалений перюд цей показник не досягае контрольного р1вня. Лише при первиннш ЧМТ спостер1гаеться вщновлення пстоарх1тектошки уах вщдш1в мозку, що вивча-ються - травмованоТ', контрлатеральноТ' швкул1 \ дшянки ппоталамуса. Це положения було повш-стю пщтверджене даними електронном1кроско-шчного анал1зу, на пщстав1 якого було встанов-лено, що найвираженЫ процеси внутр1шньокл1-тинноТ' репаративноТ' регенерацп в загальнш маа нейрошв спостер1гаються лише при первиннш ЧМТ, починаючи з 14 доби пюлятравматичного перюду, в той час як при повторнш \ повторит множиннш ЧМТ аналопчш процеси спостер1га-лися в бшьш шзш термши дослщження - 30-60 д1б пюля моделювання ЧМТ.
Важливим показником процеав деструктивного характеру, що вщбуваються в тканиш мозку, е збтьшення кшькосп нейрогл1альних кл1тин, кшь-кють яких прогресивно зростала \ була пов'язана з тяжкютю дистроф1чно-деструктивних процеав у тканиш мозку. При цьому зазнавав р1зких змш ¡ндекс нейрон-гл1я, тобто стввщношення кшькосп нервових \ гтальних кттин. Найнижчим цей показник був при повторнш множиннш ЧМТ, де в уа термши пюлятравматичного перюду, що ви-вчалися, вш не досягав контрольних величин, в той час як при первиннш ЧМТ ¡ндекс сшввщно-шення нейрон-гл1я знижувався лише в термши 714 добу пюля моделювання ЧМТ \ повнютю вщ-новлювався у вщдалеш термши експерименту (рис.2)._
Спшвщношення "нейрон-гшя". Гипоталамус.
6
15 5
'В
^ 4
контроль 1 доба 7 доба 14 доба 30 доба 60 доба
Рис.2 Граф1к зм/'н ¡ндексу сп1вв1дношення ней-рон-гп'!я в дтянц1 гюоталамуса при pi3Hux видах ЧМТ. Де I - первинна ЧМТ, II - повторна
ЧМТ, III повторна множинна травма. Все вищевикладене свщчить про наявнють досить виражених дистроф1чно-деструктивних 3MiH ycix BiflflrniB головного мозку, що вивчають-ся при повторнш i повторнш множиннш ЧМТ. BiflMi4eHi в дослщженш змши виявляються: у
збшьшенш дегенеративно-змшених нейрошв, зменшенш стввщношенш «нейрон-гл1я», зменшенш площ1 активних м1тохондрш, конденсаци \ зменшенш вщсоткового складу хроматину в ка-рюплазм1 вказують на задшвання зовшшньо- \ внутр1шньокл1тинних мехашзм1в, що призводять нейрони до початкових фаз апоптозу. Слщ пщ-креслити, що якщо при поодинокш або повторнш ЧМТ в р1зш термши пюля травми вщновлюеться кшькють хроматину практично до контрольного р1вня, то при повторнш множиннш ЧМТ цього не досягаеться навпъ у вщдаленому перюд1 травми мозку, що означае перехщ частини нейрошв в кшцеву фазу апоптозу (рис.3).
Хроматин. Площа. Гшоталамус.
50 40 30 20 10 0
контроль 1 доба 7 доба 14 доба 30 доба 60 доба
Рис.3. Граф1к зм'!н в1дсотку плоиу, яку займае хроматин в кар'юппазмi ядер нейрон1в ainoma-ламуса при р1зних видах ЧМТ. Де I - первинна ЧМТ, II - повторна ЧМТ, III повторна множинна
травма.
Отримаш нами результати сшвпадають ¡з даними деякихджерел [2, 3, 4], вказуючих на змшу нейронального фенотипу при повторнш ЧМТ. При цьому особливо страждають кттини гипо-кампальноТ' зони i ппоталамуса, що виявляються дефщитом пам'яп когштивними i вегетативними порушеннями.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження засвщ-чило, що при первиннш ЧМТ спостер1гаеться обмежене зоною забою порушення внутр1шьо-мозкового кровооб1гу з вогнищевими ураження-ми контрлатеральноТ п1вкул1 i дшянки ппотала-муса, яке повнютю нормал1зуеться до 30 доби пюля моделювання ЧМТ.
При повторнш ЧМТ спостер1гаеться дифузне ураження структур головного мозку не ттьки в 30Hi травмованоТ п1вкул1, але й поширюеться на контрлатеральну п1вкулю великих п1вкуль головного мозку i г1поталамус. При цьому часткове в1дновлення структурно! ц1лост1 головного мозку i нормал1зац1я внутр1шньомозкового кровооб1гу вщбуваеться на 30-60 добу п1слятравматичного перюду.
При повторн1й множинн1й ЧМТ спостер1гаеться виражене дифузне ураження ycix вщд^в головного мозку, що вивчаються, 3i ст1йкими проява-ми порушень внутр1шньомозкового кровооб1гу, деструкц1ею значноТ частини нейрошв i явищами
60
8
7
3
2
0
наростаючого глюзу тканини головного мозку, common or different mechanisms contributing to
особливо ппокампу та ппоталам1чноТ дтянки. mechanical and ischemic brain injury /Jenkins LW.,
При цьому нав!ть через 60 fli6 пюля травми но- Mo4s7^yNno7<-K^'2Liyiet2h24G. [ ] Brain - 1989 _
рмал1заци структур головного мозку не вщбува- 4. ^^ on . vascular permeability changes in
еться. experimental brain concussion. 3. A comparison
Даш нашого дослщження засвщчують, що вщ- between the effects of single and repeated sudden
Mi4eHi у клш1чних проявах когштивш та вегетати- mechanical loading of the brain /Olsson Y., Rinder L.,
BHi зм1ни при повторшй легкш ЧМТ мають не Lindgren S. [et al.]// Acta Neuropathol (Berl).- 1971.-
«функцюнальну», а цтком визначену морфоло- V19, №3- P225-233.
ri4HV пшставу 5. Topography of axonal injury as defined by amyloid
precursor protein and the sector scoring method in
Л'пература mild and severe closed head injury / P. Blumberg, G.
„ ,- _.. _ Scott J Manavis [et al ] // J Neurotrauma - 1995
1. Бэбиченко Е.И. Повторная черепно-мозговая тра- Vot. 12 м' 7" р565 579
вма /Бабиченко Е.И., Хурина А.С.- Изд-во Сарат. „ Voit |2, ^ Д - р 565-572.
Унта 1982 - 144с 6. Копьев О.В. Ультраструктурныи и ультрацитохи-
2. Repeated c. iid i.urycauses cumulative d amag e De
hippocampa| ce||s i /Slemmer JE l^teer ES., De доктора наук. сп/ц. 14.01.05
pe269W9-S09[et al]// Brain - 2002 - «Нейрохирургия». / КопьевО.В- K.,1988.
3 increased vulnerability of the mildly traumatized rat 7. Pathology and path°genesis of apa||ic syndromes
3. bnrCamasoed b;ssch emiie tE^sef rt^ ¡5 ^eZ^^r ^ ^ap^csyn^ome
secondary ischemia as a research tool to identify / Jellinger K- Springer Verlag, 1977- 586 P.
Реферат
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПАТОГЕНЕЗЕ ПОВТОРНОЙ ЧМТ Носов А.Т., Кэджэя М.В.
Ключевые словэ: повторная легкая черепно-мозговая травма, морфометрия, патогенез.
В эксперименте на 90 белых крысах изучены патоморфологические изменения при повторной легкой ЧМТ. Выявлено, что повторная ЧМТ характеризуется стойкими патоморфологическими изменениями в виде увеличения дегенеративно измененных нейронов, уменьшения соотношения «нейрон-глия», уменьшения площади активных митохондрий, уменьшения хроматина в кариоплазме. В причине возникших изменений лежит диффузное аксональное повреждение в острейшем периоде травмы мозга, а в дальнейшем нарушение микроциркуляции. Наиболее стойкие изменения отмечены в гиппо-кампальной области и гипоталамусе на стороне нанесения травмы.
Summary
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE PATHOGENESIS OF REPEAT MILD CRANIOCEREBRAL TRAUMA Nosov A.T., Adzhaya M.V.
Key words: repeat mild craniocerebral trauma, morphometry, pathogenesis.
In the experiment on 90 white rats the pathomorphology changes after repeat mild craniocerebral trauma (CCT) were studied. The experiment revealed that the repeat CCTs were characterized by lasting pathomorphology changes as enlargement of degenerative^ changed neurons, decrease in the ratio "neu-ron-glia", reduction of the area of active mitochondria, decrease in chromatin in the karyoplasm. The changes were triggered by diffusive axonal damage during the most acute period of the trauma and by further microcirculation disruption. The most stable changes were observed in the hippocampal area and hypothalamus on the injured side.
