CC BY
56
compound has direct spasmolytic action and significant therapeutic spectrum. 7-p-Hydroxy-y-(2'-methylphenyloxy) propyl-8-aminoxanthine as a nearly non-toxic compound with tocolytic properties can be a perspective compound for the synthesis of new effective medicines for prevention and treatment of threat of premature birth.
УДК 616.831 - 001:575.1 Стародубська О. О.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ КАРБАЦЕТАМУ ДЛЯ В1ДНОВЛЕННЯ КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й ЧЕРЕПНО-МОЗКОВ1Й ТРАВМ1
Нацюнальний медичний ушверситет ím. О. О. Богомольця, м. КиТ'в, УкраТна
Чисельн!' досл'дження св'дчать про розвиток когштивних порушень при черепно-мозковш травмi (ЧМТ) не тльки в гострому пер'юдi, але й на протяз1 рок'т псля ушкодження. Ушкодження вищих функц1й мозку спостергаеться у третини пац1ент1в з легкою ЧМТ, а у постраждалих з середньо важкою та важкою травмою розвиваються бльш стшкi й вираженi порушення. Карбацетам - це новий модулятор ГАМК-бензод'азеп'нового рецепторного комплексу, пох'дне /3-карбол1ну, ефективнють якого ¡нтенсивно досл'джуеться при ЧМТ. Мета роботи - визначення ефективност1 викори-стання карбацетаму з метою в'дновлення когштивних функц1й при експериментальн1й чМт. Досл1дження проведено на 160 блих безпородних щурах-самцях; моделювання ЧМТ в'дтворювали за методикою В.М. Сльського, С.В. Зяблцева (2005). Контрольну групу склали 16 хибнотравмованих тварин, досл'днi групи з ЧМТ мстили по 48 тварин: 1-а група - з введенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-а група - з введенням актовегну (16 мг/кг маси), група пор1вняння - з введенням 1 мл ф1з1-олог'чного розчину внутршньочеревно протягом 10 д'б псля травми. Когн1тивн1 розлади дослi-дженi за методиками: в'дкрите поле, н1рковий рефлекс, восьмирукавний лаб'ринт через 7 та 30 д'б псля травми. Внасл'док ЧМТ в'дбуваеться суттеве пригн1чення когштивних функц1й, про що св'д-чили показники тест'т всх досл'дних груп як через 7, так i через 30 д'б псля травми. В'дновлення показник'т в'дбувалося пд д'ею препарат'т: карбацетам ефективно в'дновлював показники ор1ен-товно-руховоУ активностi до контрольного р'тня через 30 д'б псля травми. Також спостергалося в'дновлення навчально-досл'дноi активност'!, емоц1йност1, тривожност1 та пам'ят1 за показниками тест'т з норковим рефлексом та восьмирукавним лаб1ринтом. Ефективнють дй карбацетаму у кi-льксному вираженнi була бльша за таку актовегну. Результати вивчення ефективност1 карбацетаму при експериментальн1й ЧМТ показали в'дновлення протягом 30 д'б показник'т ор'ентовно-руховоУ активност'!, навчально-досл'дноi д'яльност'! та пам'ят1, що за ефектившстю не поступа-еться актовегну.
Ключов1 слова: черепно-мозкова травма, когн1тивн1 порушення, карбацетам
Черепно-мозковий травматизм поширюеться енпв з легкою ЧМТ, а у постраждалих з серед-
в рiзних кра'Тнах св^у, при цьому завдяки сучас- ньо-важкою та важкою травмою розвиваються
ним досягненням медицини та впровадженню бтьш стшк та виражен порушення [11]. В.В.
бтьш вдосконалених методiв лкування ктькють Захаров та Е.А. Дроздова (2013) стверджують,
летальних випадш зменшуеться, але постають що порушення вищих мозкових функцш нав^ь
проблеми з розвитком ускладнень травми [2, 6, при легкш та середньо-важкш травмi мозку роз-
8]. В УкраТн щорiчно до 200 000 па^енпв з ЧМТ виваеться у 100 % випадш, при цьому саме по-
потрапляють в лкарж, у 45 % з них вщбуваеться рушення когштивних функцш в бтьшосп випад-
втрата працездатност [7, 8]. Чисельн дослн ^в обумовлюють швалщизацш па^енпв з ЧМТ
дження свщчать про розвиток когштивних пору- [2]. Як правило страждають таю когштивш функ-
шень при черепно-мозковш травмi (ЧМТ) не цп, як пам'ять, увага, процеси мiркування, конт-
ттьки в гострому перюд^ але й на протязi рош ролю та прийняття ршень [11]. шсля ушкодження [10, 12]. Вираженють когшти- Залишаються актуальними питання вибору
вних порушень залежить вщ тяжкост травми, ТТ' ефективних медикаментозних засобiв лкування
комбшацп з травмами шших оргашв, розвитку ЧМТ, в тому чи^ i з метою попередження когш-
ускладнень, а також вку постраждалих та попе- тивних порушень i проведення ефективно'Т реа-
реднього стану (наявност супутньоТ патологи) бт^ацп па^ен^в з травмою мозку та пошук ш-
[6, 11]. В гострому пер^ травми можуть розви- формативних критерпв ефективност фармако-
ватися таю порушення як непритомнють та пост- лопчних засобiв [6, 12]. Карбацетам вщноситься
травматична амнезiя, в подальшому у постраж- до ендогенних модуляторiв ГАМК-
далих спостер^аються порушення сну, збуджен- бензодiазепiнового рецепторного комплексу, по-
ня, афективна лабтьнють [3]. За даними A.R. хщних p-карболшу, ефективнють похщних ГАМК
Rabinowitz та H.S. Levin (2014) ушкодження ког- штенсивно дослщжуеться при ЧМТ [4, 5, 9].
штивних функцш спостер^аеться у третини пацн Ефективнють застосування карбацетаму з ме-
тою зниження оксидативного стресу та ендоген-Hoï штоксикацп при полiтравмi показано в роботах Д.В. Козак [4, 5].
Мета роботи: визначення ефективност вико-ристання карбацетаму з метою вщновлення ког-нiтивних порушень при експериментальнш ЧМТ.
Матерiал i методи дослщження
Дослiдження проведено на 160 бiлих безпо-родних щурах-самцях вком вiд шести до семи мюя^в, вагою 170-210 г, при втьному доступi до ïжi та води. Моделювання ЧМТ вiдтворювали за методикою В.М. бльського, С.В. Зяблiцева (2005) [1]. Експерименти на тваринах проводили з дотриманням Гельансько!' деклараций прийня-тоï Генеральною асамблеею Всесвiтньоï медич-но' асоцiацiï (2008 р.), загальних норм та прин-ципiв европейсько1 конвенцп про захист хребет-них тварин, що використовуються для дослщни-цьких й iнших наукових цтей, Першого Нацюна-льного Конгресу з бюетики та законодавства Украïни. Контрольну групу склали 16 хибноопе-рованих тварин, дослщш групи з ЧМТ були роз-подiленi наступним чином: 1-а група (48 тварин) - з введенням карбацетаму в дозi 5 мг/кг протя-гом 10 дiб пiсля травми, 2-а група (48 тварин) - з введенням актовепну в дозi 16 мг/кг протягом 10 дiб пiсля травми, група порiвняння (48 тварин) - з введенням 1 мл фiзiологiчного розчину, внутршньочеревно. Дослiдження когштивних розладiв проводили через 7 та 30 дiб пiсля ЧМТ за наступними методиками: 1) вщкрите поле -визначення ктькосл пересiчених квадра^в та оглянутих отворiв (орieнтовна та рухова актив-
Показники opieHmoeHO-pyxoeoï активной, Hipi
нють, ОРА); 2) шрковий рефлекс (НР) - визначення часу, за який тварина переходить до темнот камери; 3) восьмирукавний лабiринт (ВЛ) -вимiрювання ктькосп заходiв до рукавiв з годiв-ницями без повторiв. При аналiзi ОРА, НР та ВЛ у тварин контрольно! групи протягом 30 дiб вiро-гiдних вщмшностей мiж показниками переаче-них квадра^в, кiлькостi оглянутих отворiв, часу переходу до темно! камери та ктькосп вдалих заходiв до рукавiв виявлено не було (р > 0,05). Тобто, сам процес вимiрювання не впливав на когштивш функцп тварин контрольно! групи. У тварин контрольно! групи показники теспв були такими: ктькють переачених квадратiв -13,98+2,01 од., кiлькiсть оглянутих отворiв -10,87+1,49 од., НР - 53,76+8,42 секунд, кiлькiсть вдалих заходiв до рукавiв - 6,9+0,73 од. Статис-тичнi розрахунки здiйснили в середовищi при-кладних програм Statistica 10 (StatSoft Inc., USA).
Результати й обговорення
Дослщження когштивних функцш проводили через 7 та 30 дiб пюля ЧМТ. За тиждень вже за-кiнчуeться гострий перiод травматичного ушко-дження, починаеться вiдновлення функцш ушкоджених нейронiв головним чином завдяки пластичност нервовоТ системи та перебудовi зв'язкiв мiж нейронами [1, 6]. Комплексне дослн дження поведiнкових, нейромоторних та когштивних функцш тварин при моделюванш травми дозволяе визначити закономiрностi ураження та динамку процесу в посттравматичному пер^ (табл. 1).
Таблиця 1.
о рефлексу та тесту з восьмирукавним лабiринтом (M ± m)
Показник Група 7 доба | 30 доба
Ктькють переЫчених квад-ра"пв, од. контрольна 13,98±2,01
1-а 7,35±0,661 10,40±0,922,3
2-а 6,72±0,711 9,42±0,891,2,3
порiвняння 5,41±1,861 6,78±1,421
Кiлькiсть оглянутих отворiв, од. контрольна 10,87±1,49
1-а 6,27±0,561,3 8,78±0,842,3
2-а 3,98±0,311,4 6,73±0,571,2,4
порiвняння 3,56±0,711 5,24±0,831
Ырковий рефлекс, с. контрольна 53,8±8,4
1-а 114,2±10,61 61,6±3,52,3
2-а 121,3±10,51 58,8±5,82,3
порiвняння 136,5±12,81 91,3±12,71,2
Кiлькiсть вдалих заходiв до рукавiв, од. контрольна 6,91±0,73
1-а 4,80±0,511 7,29±0,682,3
2-а 4,52±0,521 6,71±0,712,3
порiвняння 3,49±0,531 4,32±0,741
Примтки: - р <0,05 при пор'внянш з контролем;
2 - р <0,05 при пор1внянн1 показник!в 7-Ïта 30-Ïдоби;
3 - р <0,05 при пор1внянн1 показник!в 1-Ïта 2- груп з групою пор1вняння;
4 - р <0,05 при пор1внянн1 показник!в 1-Ïта 2- груп м1ж собою.
Через 7 дiб було в^^чено суттеве пригшчен-ня когштивних функцш у тварин BCix експериме-нтальних груп. Спостер^алося вiрогiдне змен-шення ОРА в порiвняннi з показниками контрольно!' групи. Найнижчi показники в^^чено у тварин на ™i введення фiзiологiчного розчину -ктькють переачених квадра^в у груш порiвнян-
ня склала всього 38,7 %, а ктькють оглянутих отворiв - 32,8 % вщ контрольно!' групи(р < 0,05 в обох випадках). Бтьш висок показники були в^^чеш у тварин з введенням карбацетаму (вщповщно, 52,6 % та 57,7 %) та актовепну (вщповщно, 48,1 % та 36,6 %; p < 0,05 для вах на-ведених рiзниць).
BiporiqHa pi3HH^ була в^^чена мiж кiлькiстю оглянутих через 7 дiб тваринами 1-ï дослiдноï групи в порiвняннi з показниками тварин 2-Ï до-слiдноï групи та групи порiвняння. Тобто, на тлi введення карбацетаму вщбувалося бiльш швидке вщновлення рухово!' активностi, про що свщчила бiльша кiлькiсть оглянутих отворiв в порiвняннi з 2-ю дослiдною групою (у 1,6 рази) та групою порн вняння (у 1,8 рази; р < 0,05 у обох випадках).
При дослщженш НР через 7 дiб було визначе-но подовження часу переходу до темно!' камери бтьш шж в два рази: для 1-ï дослщно!' групи тер-мiн збтьшився у 2,1 рази, для 2-Ï дослщно!' групи - у 2,3 рази, а для групи порiвняння - у 2,5 рази до показнимв контрольно!' групи (р < 0,05 для вах порiвнянь). Вiрогiдних вщмшностей мiж експери-ментальними групами встановлено не було. Збн льшення часу переходу тварин до темно'1' камери свщчило про подовження тормозних процеав пн сля ЧМТ, осктьки у звичайних умовах тварини надають перевагу затемненим мiсцям i швидко переходять зi св^ло!' до темно!' камери. Отже, лн кування обома препаратами на даний показник через 7 дiб пюля ЧМТ суттево не впливало.
Визначення тесту Вл через 7 дiб показало суттеве зменшення вдалих заходiв до рукавiв, що спостерiгалося у тварин вах експеримента-льних груп. Так, для 1-ï дослщно!' групи показник знизився до 69,5 %, для 2-Ï дослiдноï групи - до 65,4 %, а для групи порiвняння - до 50,5 % вщ контрольних показникiв (р < 0,05 для вах порiв-нянь). Вщмшностей мiж дослiдними групами ви-явлено не було. Отже, як i для НР, при оцшц через 7 дiб результат тесту з ВЛ, впливу обох препара^в не виявлено.
Таким чином, через 7 дiб пюля травми було в^^чено суттеве пригшчення когнiтивних функцш, що проявлялося зниженням всiх дослщжу-ваних показникiв. На тлi введення карбацетаму були в^^чеш вiрогiдно вищi показники ОрА (за кiлькiстю оглянутих отворiв) в порiвняннi з тваринами, як отримували актовегiн або фiзiологiч-ний розчин.
Через 30 дiб пiсля травми визначення ОРА показало змши в поведiнцi тварин, що проявлялося збтьшенням показниш в порiвняннi з по-передшм строком спостереження. Так, кiлькiсть переачених квадра^в у тварин 1-ï дослщно!' групи збтьшилася у 1,4 рази в порiвняннi з показниками 7-ï доби (р < 0,05), але залишалася нижче вiд показниш контрольно!' групи (склало 74,4 %), що, однак, було статистично не значу-щим (p > 0,05). У тварин 2-Ï дослiдноï групи даний тест також показав збтьшення показника у 1,4 рази (р < 0,05) в порiвняннi з 7-ю добою. При цьому показник склав 67,4 % вщ контрольно!' групи, що було статистично значущим (р < 0,05). У тварин групи порiвняння показник збтьшився у 1,3 рази, що не було статистично значущим (р > 0,05). При цьому були в^^чеш значущi вщ-мшносп мiж 1-ю та 2-ю дослщною групою i гру-
пою порiвняння: показники були вище у 1,5 та 1,4 рази, вщповщно (p < 0,05 для обох порiв-нянь). Суттево! рiзницi мiж 1-ю та 2-ю групами виявлено не було.
Ктькють оглянутих отворiв через 30 дiб пюля ЧМТ також суттево зростала: у тварин 1-ï дослн дно!' групи - у 1,4 рази, у тварин 2-Ï дослщно!' групи - у 1,7 рази в порiвняннi з 7-ю добою (р < 0,05 для обох груп). Виявлена значима рiз-ниця мiж показниками 1-ï та 2-Ï груп - у 1-й груш вш був у 1,3 рази вище (р < 0,05). Ктькють оглянутих отворiв тваринами групи порiвняння зростала не значуще та на 30 добу була суттево нижче, шж у 1-ï та 2-Ï дослщних групах (вщповщно, у 1,7 та 1,3 рази; р < 0,05 у обох групах).
Отже введення препара^в актовепну та карбацетаму свщчило на користь бтьшо!' швидкосл вщновлення ОРА за 30 дiб при використанш ка-рбацетаму.
Дослщження НР через 30 дiб показало зменшення латентного часу переходу тварин до темно! камери. У тварин 1-ï дослщно!' групи показник знизився у 1,9 рази та майже повертався до контрольного значення. Тварини 2-Ï дослщно!' групи також зменшили час переходу (у 2,1 рази). При цьому вiрогiдних вщмшностей мiж показниками 1-ï та 2-Ï групи виявлено не було. У тварин групи порiвняння також було в^^чено позитив-ну динамку, але вона суттево вщставала вщ динамки 1 -оТ та 2-о!' дослщних груп.
Ктькють вдалих заходiв до рукавiв через 30 дiб пюля травми збтьшувалась у вах травмова-них тварин. У тварин 1-ï та 2-Ï дослщних груп показник вщновлювався до контрольних значень. Тварини групи порiвняння також збтьшили ктькють вдалих заходiв до рукавiв (у 1,2 рази; p < 0,05), але рiзниця не досягла суттевого значення i була значно нижче контрольного рiвня.
Таким чином, проведене дослщження показало, що внаслщок ЧМТ вщбуваеться стшке та виражене пригшчення когштивних функцш. Через 7 дiб пюля травми у тварин вах дослщних груп було виявлено значне зниження показниш ОРА, Нр та ВЛ, яке мало тенденцш до вщновлення, але через 30 дiб не сягало контрольних значень для жодного з показниш. Тобто за вщ-сутност фармаколопчно!' корекцп когштивш роз-лади спонтанного вщновлення не мали. Через 7 дiб за умов введення карбацетаму вщбувалося ефективне вщновленню ОРА, про що свщчили вiрогiднi вщмшносп показника оглянутих отво-рiв. Це вказувало на швидше вщновлення асоцн ативних зв'язш нейронiв та, вiдповiдно - бтьшу активнiсть нейропластичних процесiв на ™i введення карбацетаму у порiвняннi з актовегiном.
На 30-у добу у тварин з фармаколопчною ко-рекцiею спостерiгалося покращення когштивно!' дiяльностi: результати тестiв вiрогiдно полтши-лися в порiвняннi з 7-ю добою у вах тварин. Найбтьш ефективне вщновлення було в^^че-но на ™i введення карбацетаму, про що свщчили вщновлення показника НР та тесту ВЛ; зна-
чення показниюв ОРА хоча i були нижчими вщ контролю, але TaKi рiзницi не мали статистично'Г знaчущостi. Використання актовепну через 30 дiб також показало високу ефективнють та по-ступалося карбацетаму ттьки за показниками ОРА. Тобто обидва препарати були досить ефе-ктивними у плат вщновлення навчально-дослiдних реaкцiй та процеав пaм'ятi.
Висновки
1. ЧМТ призводить до суттевого пригнiчення когштивних функцш за показниками ОРА, НР та ВЛ, як протягом 30 дiб спостереження спонтанно не вщновлювалися.
2. Застосування карбацетаму на 7 добу у по-рiвняннi з aктовегiном бiльш ефективно вщнов-люе ОРА (за показником кшькосп оглянутих отворiв).
3. На 30 добу спостереження карбацетам в порiвняннi з актовепном бiльш ефективно вщно-влював показники ОРА; по показникам НР та тесту з ВЛ суттево'Г рiзницi ефективност препара-тiв не виявлено.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у вивченнi мехaнiзмiв впливу карбацетаму на вщновлення функцш головного мозку при ЧМТ.
Лтература
1. Ельский В.Н. Моделирование черепно-мозговой травмы / В.Н. Ельский, С.В, Зяблицев - Донецк: Издательство «Новый мир», 2008. - 140 с.
2. Захаров В.В. Когнитивные нарушения у больных с черепно-мозговой травмой / В.В. Захаров, Е.А. Дроздова // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2013. - № 4. - С. 88-93.
3. Казаков В.Е. Факторы риска возникновения психических нарушений в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы / В.Е. Казаков // Международный неврологический журнал. - 2013. -№ 7 (61). - С. 169-172.
4. Козак Д.В. Вплив карбацетаму на динамку показниюв цитстзу та вмют циркулюючих iмунних комплекЫв в умовах полправми / Д.В. Козак / Вюник наукових дослщжень. - 2014. - № 2. - С. 8082.
5. Козак Д.В. Динамка синдрому ендогенноТ штоксикацп в умовах полправми та його корек^я карабцетамом / Д.В. Козак // Здо-бутки кшшчноТ' i експериментальноТ медицини. - 2015. - № 2-3.
- С. 58-60.
6. Немкова С.А. Диагностика и коррекция когнитивных нарушений у детей с последствиями черепно-мозговой травмы / С.А. Немкова, Н.Н. Заваденко, О.И. Маслова, Г.А. Каркашадзе // Педиатрическая фармакология. - 2014. - Т. 11, № 3. - С. 54-60.
7. Хобзей Н.К. Эпидемиология инвалидности вследствие черепно-мозговых травм в Украине / Н.К. Хобзей, Е.Г. Педаченко, В.А.Голик, А.П. Гук, Н.А. Гондуленко // УкраТна. Здоров'я наци.
- 2011. - № 3 (19). - С.30-34.
8. Школьник В.М. Когштивш розлади у вщдаленому перiодi череп-но-мозковоТ' травми як причина обмеження жип^яльност по-тершлих / В.М. Школьник, Г.Д. Фесенко, В.А. Голик, С.А. Пого-релова, В.1. Пашковський, А.П. Гук // УкрвТ'кський нейрохiрургiч-ний журнал. - 2015. - № 2. - С. 5-10.
9. Щербакова Т.Н. Изучение противоотечного действия фенибута и новых производных ГАМК / Т.Н. Щербакова, П.А. Озерова // Фармация и фармакология. - 2015. - № 3 (10). - С. 72-75.
10. Draper K. Cognitive functioning ten years following traumatic brain injury and rehabilitation / K. Draper, J. Ponsford // Neuropsychology. - 2008. - Vol. 22 (5). - P.618-625.
11. Rabinowitz A.R. Cognitive sequelae of traumatic brain injury / A.R. Rabinowitz , H.S. Levin // Psychiatr. Clin. North Am. - 2014. - Vol. 37 (1). - P.1-11.
12. Tsaousides T. Cognitive rehabilitation following traumatic brain injury: assessment to treatment / T. Tsaousides, W.A. Gordon // Mt. Sinai J. Med. - 2009. - Vol. 76 (2). - P. 173-181.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КАРБАЦЕТАМА ДЛЯ ВОССТАНОВЛЕНИЯ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЕ Стародубская А.. А.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, когнитивные нарушения, карбацетам
Многочисленные исследования свидетельствуют о развитии когнитивных нарушений при черепно-мозговой травме (ЧМТ) не только в остром периоде, но и на протяжении нескольких лет после травмы. Повреждение высших функций мозга наблюдается у трети пациентов с легкой ЧМТ, а у пострадавших со средне-тяжелой и тяжелой травмой - развиваются более стойкие и выраженные нарушения. Карбацетам - это новый модулятор ГАМК-бензодиазепинового рецепторного комплекса, производное ß-карболина, эффективность которого интенсивно исследуется при ЧМТ. Цель работы - определение эффективности использования карбацетама для восстановления когнитивных функций при экспериментальной ЧМТ. Исследование проведено на 160 белых беспородных крысах-самцах; моделирование ЧМТ проводили по методике В.Н. Ельского, С.В. Зяблицева (2005). В контрольную группу включили 16 ложнооперированных животных, опытные группы с ЧМТ составили по 48 животных: 1-я группа - с введением карбацетама (5 мг/кг массы), 2-я группа - с введением актовегина (16 мг/кг массы), группа сравнения - с введением 1 мл физраствора, внутрибрюшинно в течение 10 суток после травмы. Когнитивные расстройства исследованы по методиками: открытого поля, норкового рефлекса, восьмирукавного лабиринта через 7 и 30 суток после травмы. В результате ЧМТ происходит существенное угнетение когнитивных функций, о чем свидетельствовали показатели тестов всех опытных групп как через 7, так и через 30 суток после травмы. Возобновление показателей происходило только под действием препаратов: карбацетам эффективно возобновлял показатели ориентировочно-двигательной активности до контрольного уровня через 30 суток после травмы. Также наблюдалось восстановление учебно-исследовательской активности, эмоциональности, тревожности и памяти по показателям тестов с норковым рефлексом и восьмирукавным лабиринтом. Эффективность действия карбацетама в количественном выражении была больше такой актовегина. Результаты определения эффективности карбацетама при экспериментальной ЧМТ показали восстановление в течение 30 суток показателей ориентировочно-двигательной активности, учебно-исследовательской деятельности и памяти, которая по эффективности не уступает актовегину.
Summary
EFFICIENCY OF CARBACETAM FOR RESTORATION OF COGNITIVE DISTURBANCES IN EXPERIMENTAL BRAIN INJURY Starodubska O. O.
Key words: traumatic brain injury, cognitive disturbances, Carbacetam
Numerous researches demonstrate the development of cognitive disturbances following the traumatic brain injury (TBI) not only in the acute period, but in several years after a trauma. Damages of the highest functions of a brain are observed in a third of patients with mild TBI, and victims with moderate and severe injuries develop more stable and expressed disturbances. Carbacetam is a new GABA-benzodiazepine modulator of a receptor complex, a derivative of p-Carboline, which efficiency is being intensively investigated in cases of TBI. The purpose of this study was to explore the efficiency of Carbacetam therapy in the restoration of cognitive functions in experimental TBI. The study was conducted on white purebred male rats; TBI modeling was carried out by V. N. Elsky and S. V. Ziablitsev technique (2005). The control group included 16 rats, the test groups with TBI were made up of 48 animals: the 1st group was administered Carbacetam (5 mg/kg), the 2nd group received Actovegin (16 mg/kg), the rats of the group of comparison were administered 1 ml of physical solution intraperitoneally within 10 days after the trauma. Cognitive disorders were investigated by the following techniques: the open field, a mink reflex, an eight-hose labyrinth in 7 and 30 days after the trauma. TBI results in marked suppression of cognitive functions that was confirmed by findings obtained by all tests in all the groups of the study in 7, and in 30 days following trauma. Restiration of brain function indicators was observed only under the influence of the medication: Carbacetam effectively restored indicators of an orientation and motor performance to the reference level in 30 days after the trauma. The restoration of cognitive activity, anxiety, emotional and mnemonic functions by the indicators of the mink reflex and eight-hose labyrinth tests was observed as well. The efficiency of Carbacetam action in quantitative expression was more pronounced than that by Actovegin. Results obtained by studying Car-bacetam therapeutic efficiency in modeled TBI showed the indicators of orientation and motor performance, cognitive activity, memory and emotional functions can be restored in 30 days, and this medicine is as effective as Actovegin.
УДК 579.22:579.262:616.98-092.6/.7
Степанський Д.О., Кременчуцький Г.М., Кошова 1.П.
ВИВЧЕННЯ ВЗАеМОДП АУТОШТАМ1В АЕРОКОК1В З УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ М1КРООРГАН1ЗМАМИ IN VITRO
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни»
Нормальна мкрофлора органзму людини являе собою сукупнсть pi3Hux б'юценоз'т, що займають 4u^eHHi екологiчнi нiшi на шк'р i слизових оболонках всх порожнин, сполучених i3 зовшшн'ш середо-вищем. Aerococcus viridans володють цлим рядом корисних властивостей. Була проведена сер'я експеримент'т з вивчення взаемоди аутоштам'в аерококв на Гр + i Гр - бактери. При вивченн в'д-строченого антагонзму показано, що тест-мкроорганзми по^зному реагують на присутнсть у сeрeдовищi вирощування продукт'т метабол'зму аутоштам'в аерокок'т. Кр1'м того, навть усере-динi одного i того ж виду спостергаються коливання. Аутоштами аерокок'т, на в1'дм1'ну в'д стафi-локок'т та кишковоТ палички, не проявляють чутливостi до ди активного початку псевдомонад. Аерококи володють вираженими антагонстичними властивостями по в'дношенню до псевдомонад. Колонн псевдо монад, як виростають, як правило, не мають пiгмeнту. Досл1'ди показали, що аерококи е сильними антагонстами та отриманi дан можуть служити пдставою для подальшого вивчення застосування аутоштам'в аерокок'т.
Ключов1 слова: нормальна мкрофлора, аерококи, аутосимбюнти, антагожзм.
Робота виконана в рамках докторськоТ дисертацп «Мiкробiологiчнe обфунтування аутоштамiв роду Aerococcus в якот основи для створення нових пробiотикiв», № держ. реестрацп 0113U001948.
Вступ
Розлад захисно! функци мiкрофлори пщ впливом рiзних чинниш призводить до шлунко-во-кишкових захворювань шфекцшно! i aлiмен-тарно! етюлогп, знижуеться здатнють нормально! мiкрофлори кишечника ефективно пригшчу-вати рют патогенних мiкроорганiзмiв.
Нормальна мiкрофлора оргашзму людини являе собою сукупнють рiзних бiоценозiв, що займають числены еколопчш нш на ш^ i слизових оболонках вах порожнин, сполучених iз зов-шшшм середовищем [6,8]. Бiоплiвкa, як рукавич-
ка, покривае шюру i слизовi вщкритих навколиш-ньому середовищу порожнин здорово! людини i тварин i складаеться крiм мiкроколонiй мiкроор-ганiзмiв з екзополiсахаридiв рiзного складу мк-робного походження, а також муцину, що видн ляеться келихоподiбними кл^инами слизових. З функцюнально! точки зору, бiоплiвку можна по-рiвняти з плацентою. Якщо остання регулюе взаемовщносини плоду i оргашзму матера то бiоплiвка регулюе взаемини мiж макроорганизмом i навколишшм середовищем.
Зменшення ктькосп нормально! кишково! мь крофлори веде до ослаблення конкуренцп з па-
