CC BY
27
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.831-001:575.1 DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102559
Зяблцев С.В., Стародубська О.О., Богза С.Л. Нацюнальний медичний унюерситет iM. О.О. Богомольця, м. Кию, Украна
Вплив карбацетаму на когштивш порушення при експериментальшй черепно-мозковм травму можлива роль вазопресину
Резюме. Актуальнсть. Когнгтивн порушення при черепно-мозковй травм/ (ЧМТ) е актуальною / не до кнця ви-вченою проблемою, оскльки ступнь пригнчення функцонування центрально!нервово! системихарактеризуе тяжксть ЧМТ / визначае !! результат. Новий фармаколопчний засб карбацетам належить до анкаолпикв, ен-догенних модуляторв ГАМК-бензодазепнового рецепторного комплексу, похдних в-карболну. Використан-ня модуляторв ГАМКерпчно! системи за умов ЧМТ може бути перспективним напрямком корекц! когнтивних порушень. Мета досл'1дження. Визначити вплив карбацетаму на когнтвн'! порушення при експериментальнй черепно-мозковй травм'1. Матерали та методи. Досл'дження проведено на 45 блих безпородних щурах-самцях; ЧМТ в'дтворювали за методикою В.М. Сльського, С.В. Зяблцева (2005). Дослдн групи з ЧМТ станови-ли по 15 тварин: 1-ша група — з уведенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-га група — з уведенням актовепну (16 мг/кг маси), група порiвняння — з уведенням 1 мл фЫолопчного розчину, внутршньоочеревинно протягом 10 дб псля травми. Когнтивн розлади дослджен за методиками: в'дкрите поле, нрковий рефлекс, восьми-рукавний лабринт через 1, 3, 7, 14 та 30 дб псля травми. Результат. У групi порiвняння протягом спостере-ження в'дзначено рзке зменшення клькост пересчених квадратв i оглянутих отворв, що вказувало на повну вдсутнсть мотивац!, цкавост та когнтивних здбностей внасл'док ЧМТ. Рзке збльшення латентного часу переходу щура до темно! камери вказувало на дезорентовансть тварин / неспроможнсть знайти нрку (когнтивн порушення). З усхпоказникв спонтанно в'дновлювався тльки нрковийрефлекс. Краща динамка вдновлення когнтивних функцй була в'дм'чена у дослднй 1-й груп, де показники орентовно-рухово! активност починали вдновлюватися через тиждень. Через мсяць отримано вiропдне (на 41,0 %) збльшення клькост вдалих заходв до рукавв щодо групи порiвняння. Вдновлення когнтивних процесв у щурiв пд впливом актовепну починало-ся тльки через два тижня псля ЧМТ. Через мсяць показники орентовно-рухово! активност у в'дкритому пол вдновлювалися, але не повнстю (кльксть пересчених квадратв вiропдно збльшилася, але не досягала р'вня до травми; р < 0,05). Кльксть оглянутих отворв була вiропдно меншою на 23,3 % щодо дослдно! 1-! групи (р < 0,05), що вказувало на вiропдно менший ефект актовепну щодо карбацетаму. Пд впливом карбацетаму вдбувалося вдновлення секрец! вазопресину, що спричиняе антистресорну дю та, нашу думку, обумовлюе позитивний вплив препарату на когнтвн'! та мнестичн функц! тварин ¡з ЧМТ. Висновки. Отриманi дан вказували на вiропдне вдновлення когнтивних i мнестичних процесв у щурв п д впливом карбацетаму протягом 30 дб спостереження, що могло бути опосередковано вдновленням нейросекреци вазопресину. Ключовi слова: черепно-мозкова травма; карбацетам; когниивн порушення; вазопресин
Травма
Вступ
Когттивт порушення при черепно-мозковш TpaBMi (ЧМТ) е актуальною й не до к!нця вивченою проблемою, оскшьки стушнь пригтчення функцюнування центрально! нервово! системи (ЦНС) характеризуе тяжк!сть ЧМТ i визначае !! результат [5, 8]. У низщ випадкзв тсля ЧМТ роз-виваеться посттравматична енцефалопапя, тяжк!сть яко! не
завжди залежить вщ ступеня тяжкосп перенесено! ЧМТ — навиъ струс мозку може призводити до розвитку атроф!ч-них процеав, наростання невролопчно! симптоматики, появи пароксизмальних розладв свщомосп [5]. Когттивш порушення юнують у 70—100 % хворих, як! перенесли ЧМТ, i посщають важливе мюце серед вщдалених наслщкзв травматичного ураження головного мозку. Саме Ц розлади в
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Зяблщев Серий Володимирович, доктор медичних наук, професор кафедри патофiзюлоriT, Нацюнальний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки'Тв, 02000, Укра'Тна; e-mail: zsv1965@gmail.com
For correspondence: Sergey V. Ziablitsev, MD, Professor at the Department of pathophysiology, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: zsv1965@gmail.com
бтьшосп випадюв визначають стутнь побутово'1' i социально! дезадаптаци пад1ент1в i, зрештою, яюсть ïx жигтя. KpiM того, наявн1сть когн1тивних порушень ктотно утруднюе участь пац1ент1в у реабштацшному процес1, що також негативно позначаеться на його результатах.
У зв'язку з цим доцтьним i необхщним е вивчення ког-ттивних порушень при ЧМТ для розумшня патогенезу цього тяжкого патолог1чного процесу, що мае чималу ак-туальшсть, теоретичне та прикладне значення. Отже, акту-альним е дослщження структури та вираженост1 когттив-них розладав i визначення чинниив, що впливають на них, у хворих, яи перенесли ЧМТ [4—6].
Вщомо, що вазопресин стимулюе секрец1ю адренокор-тикотропного гормону аденог1поф1зом, зд1йснюе функц1ю кортикотрошн-рил1зинг-фактора або потенц1юе д1ю вже юнуючого г1поталам1чного кортикотрошн-рил1зинг-фак-тора, доведена участь вазопресину в процесах консолщаци пам'ят та пол1пшенн1 навчання [5].
У наш час певний вплив фармаколопчних препара-т1в на когн1тивн1 функци п1сля ЧМТ поки не доведений, вщповщш рекомендаций й опци' юнують далеко не для вах препарат, щодо багатьох засоб1в е лише окрем1 вказ1вки про наявн1сть тих або шших особливостей дц, що залишае широке поле для подальших дослщжень [3, 7, 10]. Новий фармаколопчний зас1б карбацетам належить до анксюль тик1в, ендогенних модулятор1в ГАМК-бензодазепшового рецепторного комплексу, похщних р-карболшу [10]. Ви-користання модулятор1в ГАМКерпчно!' системи за умов ЧМТ дослщжуеться, визначено к вплив на кровооб1г моз-ку, гальмування глутаматно1 ексайтотоксичност1, змен-шення втьнорадикального ушкодження, покращення метабол1зму та енергозабезпечення нейрон1в [2, 6, 11]. У низц дослщжень отримаш дан1 щодо протизапальних, протипухлинних та муномодулюючих ефекпв гамма-амь номасляно!' кислоти [1, 7, 8] та ïï рол1 в механ1змах пам'ят1, можливосп нейромодуляци' при терапи' хвороби Альцгей-мера [3, 12-14].
Тому метою дослщження стало вивчення механ1зм1в розвитку когн1тивних i мнестичних порушень у динамщ ЧМТ та ефективност1 препарат ноотропно!' дц' (карбаце-таму) для к корекци'.
Матер1али та методи
Дослщження проведено на 45 бтих безпородних щу-рах-самцях, в1ком 6 мюяцш, вагою 180-220 г, яких утриму-вали на стандартному рацют при втьному доступ1 до ж та води в умовах вшарш. Моделювання ЧМТ проводили у ранков1 (з восьмо!' до десято!') години у спец1ально вщ-веденому провиреному прим1щенн1 за температури 1822 °С, вщноснш вологост1 40-60 % й освиленосп 250 люкс 1з дотриманням Гельсшсько!' деклараци', прийнято!' генеральною асамблеею Всесвиньо!' медично!' асоцшцц (2008), загальних норм i принцип1в бвропейсько!' конвенций про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщницьких i 1нших наукових цтей, Першого На-ц1онального конгресу з бюетики та законодавства Украши. Моделювання проводили за методикою В.М. бльського, С.В. Зяблщева (2005) вантажем, що втьно падае на ф1к-совану голову тварини, з енерг1ею удару 0,425 кДж [4].
Тваринам 1-ï та 2-ï дослщних груп (у кожнш rpyni n = 15) тсля моделювання ЧМТ внутр1шньоочеревинно вводили вщповщно карбацетам (5 мг/кг маси) та актовегш (16 мг/кг маси) протягом 10 даб пiсля травми [8]. Актовегш був об-раний для поpiвняння з ефектом карбацетаму як препарат, що широко використовуеться для лкування при уражен-нi ЦНС (ЧМТ, постшсультш станi, нейрошфекци тощо) [11]. Як групу поpiвняння (контроль) використано 15 щу-piв, яким виконували всi манiпуляцiï, аналогiчнi до таких у дослщних групах, але замiсть дослщжуваних лiкаpських засобiв уводили 1 мл фiзiологiчного розчину внутршньо-очеревинно. 1муноферментним методом у плазмi кpовi ви-значений вмiст вазопресину (Buhlmann lab. AG, Швеця).
До когштивних або вищих психчних функцш, згщ-но з працями засновнитв вiтчизняноï нейропсихологй' Л.С. Виготського, А.Р. Лур1я та iн., належать сприйняття, активнi рухи та дй', увага, пам'ять, мова, мислення. У тварин аналогом для вивчення когттивних розладав е тести «вщкрите поле» (кшьтсть пеpесiчених квадpатiв i огляну-тих отвор1в) та «нipковий рефлекс» (НР), як! дозволяють дати чгтку оцшку оpiентовнiй i рухов1й активносп (ОРА), дослщнш дяльносл, навику навчання, емоцюнальносл та тривожносп тварин. Також було використано експе-римент !з восьмирукавним лаб!ринтом (ВЛ), в якому ви-вчали робочу (тимчасову) i референтну (семантичну, дов-готривалу) пам'ять. Вим!рювали кшькють заходов у рукави з годвницями без повтор!в (тобто чи пам'ятае щур, який заходив у цей рукав, чи m, а також навик, що виробляеть-ся з часом, обстежувати рукави за виробленою методикою запам'ятовування, тобто навчання).
Статистичш розрахунки здшснили в середовищ! при-кладних програм Statistica 10 (StatSoft, Inc, США).
Результати та обговорення
При анатз! ОРА, НР i ВЛ у тварин групи пор!вняння спостер!галися значн змши показник1в тсля нанесення травми в динамщ та стосовно вщповщних показник1в до травми (табл. 1).
Изке зменшення кшькосл переачених квадрапв i огля-нутих отвор!в вказувало на повну вщсутшсть мотиваци, Шкавосп та когнгтивних здабностей у щур!в групи пор!в-няння тсля нанесення ЧМТ. Також спостерталося р!зке збтьшення латентного часу переходу щура до темно!' ка-мери. Це вказувало на дезор!ентовашсть тварин i неспро-можшсть знайти нрку (когттивш порушення). Кшьюсть вдалих заходов до рукав!в !з годавницями також р!зко змен-шилася. Так1 низьк1 показники вказували не тльки на ви-ражен мнестичн! порушення, але й на випадкогасть заходу тварин до рукав!в.
У груп! пор1вняння на 3-тю добу спостерталася вщсутшсть в!дновлення когн!тивних навичок. Тварини про-довжували перебувати у дезор!ентованому стан! та були неспроможш знайти трку (когн!тивн! порушення); спо-стер!галися виражеш мнестичн! порушення.
Початок в!дновлення ор1ентованосп тварин i спромож-ност! знайти трку (вщновлення когн!тивних функц!й) у груп! пор!вняння спостер!гали лише через тиждень п!сля ЧМТ. Через два тижш було перевищено р!вень випадко-вост! заходу до рукав!в, проте юльисть заходов була мен-
шою на 45,4 % щодо початкового рiвня (р < 0,05). Таы данi вказували на тенденцiю до вщновлення когнiтивних про-цесiв у щурiв, проте низью показники вказувати на трива-лiсть виражених мнестичних порушень при ЧМТ.
Через мюяць у групi порiвняння показники ОРА щурiв у вщкритому полi продовжували вщновлюватися. Майже вщновився показник тркового рефлексу. Така повшь-на динамка вщновлювання когнiтивних функцiй у грут порiвняння може бути пояснена виснаженням синтезу та утилiзацii вазопресину у цей перюд (рис. 1), що було ви-свiтлено нами у попереднк дослщженнях [5].
На першу добу тсля нанесення ЧМТ вiрогiдно! рiзницi у когнiтивних порушеннях м!ж групами пор1вняння та до-слщною 1-ю групою не спостерiгалося (табл. 1). Це поясню-еться тим, що на перший план у початковому перюда ЧМТ виходить невролопчний дефiцит [4, 5]. Проте ршень вазопресину у дослiднiй 1-й груш через добу був нижчим у 1,5 раза (р < 0,05) щодо групи пор1вняння, що вказуе на гальму-вання первинно! тслятравматично! активаци нейросекре-цй пщ впливом карбацетаму. На третю добу у дослщнш 1-й групi спостерйали вiдсугнiсть позитивно! динамiки щодо вщновлення когнiтивних i мнестичних навичок.
Через тиждень пiсля ЧМТ у дослщнш 1-й грут показники ОРА щурiв у вщкритому полi продовжували змню-ватися та були бшьшими за показники групи порiвняння (за юльюстю оглянутих отворiв i трковим рефлексом).
Таблиця 1. Показники ор'1ентовно-рухово! активности¡, тркового рефлексу та експерименту ¡з восьмирукавним лаб'ринтом до травми та по групах у динамц (М ± т)
Показник Доба 3 доби Тиждень 14 дiб 30 дiб
К1льк1сть пересчених квадратв, од.
До травми 13,98 ± 2,01
Контроль 5,59 ± 0,981 5,01 ± 1,551 5,41 ± 1,861 5,33 ± 1,281 6,78 ± 1,421
1-ша група 6,59 ± 0,681 6,95 ± 0,671 7,35 ± 0,661 5,83 ± 0,571 10,40 ± 0,922, 3
2-га група 6,54 ± 0,611 6,74 ± 0,721 6,72 ± 0,711 6,62 ± 0,561 9,42 ± 0,891, 2
К1льк1сть оглянутих отвор 'в, од.
До травми 10,87 ± 1,49
Контроль 3,26 ± 0,251 2,84 ± 0,221 3,56 ± 0,711 4,01 ± 0,321 5,24 ± 0,831
1-ша група 3,14 ± 0,291 3,43 ± 0,281 6,27 ± 0,561, 2, 3 6,59 ± 0,781, 3 8,78 ± 0,843
2-га група 2,85 ± 0,111 3,01 ± 0,211 3,98 ± 0,311, 4 4,99 ± 0,391 6,73 ± 0,571, 2 4
Н1рковий рефлекс, с
До травми 53,8 ± 8,4
Контроль 184,2 ± 15,71 190,6 ± 17,31 114,2 ± 10,61, 2 92,7 ± 8,41 61,6 ± 3,52
1-ша група 177,2 ± 18,11 166,4 ± 12,51 114,0 ± 10,61, 2 83,7 ± 6,91 61,6 ± 3,52
2-га група 190,5 ± 17,21 176,1 ± 16,71 121,1 ± 10,51, 2 75,7 ± 5,21, 2 58,8 ± 5,82
Кшьюсть вдалих заход1в до рукав1в, од.
До травми 6,91 ± 0,73
Контроль 3,51 ± 0,211 3,67 ± 0,311 3,49 ± 0,531 3,77 ± 0,541 4,32 ± 0,741
1-ша група 3,34 ± 0,281 4,30 ± 0,361 4,84 ± 0,511 6,87 ± 0,622, 3 7,32 ± 0,683
2-га група 3,32 ± 0,271 4,15 ± 0,381 4,52 ± 0,521 5,93 ± 0,873 6,71 ± 0,713
Примаки:1 — р < 0,05 при порiвняннi з початковим значенням (до травми);2 — р < 0,05 при порiвняннi з попередшм вим!рюванням;3 — р < 0,05 при порiвняннi з контролем (група порiвняння);4 — р < 0,05 при порiвняннi досл'щних груп м'ж собою.
Це вказувало на вiрогiдний позитивний ефект карбацетаму, який почав проявлятися вщновленням когттивних функцш на сьому добу експерименту. Спостерйалося вь рогщне (р < 0,05) зменшення латентного часу переходу до темно! камери щодо попереднього вимiрювання, що вказувало на початок вщновлення орiентованостi тварин i спроможност! знайти нiрку (вщновлення когттивних функцш). Позитивна динам^ виявлялася й на 14-ту добу.
Пмоль/л
90
■ До травми
■Контроль 1-ша група —■■2-га група
* I *
" - \ч
\ ^ ЕГ
1 * ч [* ч
* 1 4
1
*
1-ша
3-тя
Доба
7-ма
14-та
30-та
Рисунок 1. Динамка р 'вня вазопресину у групах; * — р < 0,05 порiвняно з р 'тнем до травми
^и поpiвняння отpимaниx даних iз piвнем вaзопpеcинy y кpовi щypiв можна говоpити пpо вщновлення центpaльниx взаемозв'язтв i нейpоcекpецiï в гiпотaлaмyci та гiпофiзi п!д впливом кapбaцетaмy.
Чеpез мicяць y доcлiднiй l-й ipym показники OPA щу-piв у вщкЕ>итому полi пpодовжyвaли вiдновлювaтиcя, що вказувало на вipогiдний позитивний вплив кapбaцетaмy на зaцiкaвленicть щypiв отвоpaми, вщновлення когнiтивниx пpоцеciв. Oтpимaно вipогiдне (на 4l,0 %) збiльшення кшь-коcтi вдалих заходв до pyкaвiв щодо гpyпи поpiвняння. Так! дан вказували на вipогiдне вщновлення когштивних i мнеcтичниx пpоцеciв у щу^в пщ впливом кapбaцетaмy на 30-ту добу екcпеpиментy.
Oтpимaнi дaнi зб^^^^я з тим, що кapбaцетaм на rop-ший тиждень cпоcтеpеження толя ЧМТ зaпобiгaв rmcp-активацй' центpaльноï ланки нейpогоpмонaльниx cиcтем, а чеpез два тижн та пiзнiше — вщновлював cекpецiю й за-побтав к виcнaженню [5], що cтвоpювaло умови для позитивно!' да гоpмонy на коши-ивн функцй'.
На пеpшy добу пicля нaнеcення ЧМТ вipогiдноï piзни-ц у когнггивних поpyшенняx м1ж гpyпaми поpiвняння та доалщною 2-ю гpyпою не cпоcтеpiгaлоcя (табл. l). Piвень вaзопpеcинy на цей rop^ cпоcтеpеження вказував на збе-pеження пicлятpaвмaтичноï гiпеpaктивaцiï нейpоcекpецiï, що було пpитaмaнне гpyпi поpiвняння (без зacтоcyвaння фapмaкологiчноï коpекцiï).
На тpетю добу екcпеpиментy у догащий 2-й гpyпi шосте-piгaли вiдcyтнicть вщновлення когнггавних навичок i щю-довження дезоpieнтовaноcтi твapин i неcпpоможнicть знай-ти нipкy (коган-ивн поpyшення). Також cпоcтеpiгaлиcя виpaженi мнеcтичнi поpyшення. Чеpез тиждень пicля ЧМТ у доашдшй 2-й фут cпоcтеpiгaли вipогiдно менший ефект актовег1ну щодо кapбaцетaмy за показником юлько^! огля-
нутих отвоpiв (p < 0,05), тобто на ^ому добу екcпеpиментy у догащий 2-й гpyпi ще не почали виявлятиcя вщновлення когнггавних функцш на вщмшу вщ доcлiдноï l-ï гpyпи.
Чеpез два тижн у доашднш 2-й гpyпi показники OPA щypiв у вiдкpитомy пол! мали позитивну динамку, але вказували на вipогiдно менший вплив актовепну, тж rap-бацетаму, щодо вщновлення OPA. Кльюсть вдалих заходов до pyкaвiв !з год1вницями мала вipогiднy (p < 0,05) тенден-цю до збтьшення поpiвняно з попеpеднiм piвнем, пpоте ще зaлишaлacя на piвнi випaдковоcтi. Так! дан! вказували на початок вщновлення когнггавних пpоцеciв у щypiв пщ впливом актовепну чеpез два тижн пicля ЧМТ, однак так! низьт показники вказували на наявнють виpaжениx мне^ тичних поpyшень.
Чеpез мicяць пicля ЧМТ у доашднш 2-й гpyпi показники OPA щypiв у вiдкpитомy пол! почали вщновлювати-cя, але не повшстю. Так, кiлькicть пеpеciчениx квaдpaтiв вipогiдно збiльшилacя, але не доcягaлa piвня до тpaвми (p < 0,05). Кльюсть оглянутих отвоpiв була вipогiдно мен-шою на 23,3 % щодо до^щно!' l-ï фупи (p < 0,05). Це вказувало на вipогiдно менший ефект актовепну щодо кapбaцетaмy на OPA щу^в. Не було отpимaно вipогiдноï pозбiжноcтi кiлькоcтi вдалих заходв до pyкaвiв cтоcовно доcлiдноï l-ï гpyпи, що вказувало на позитивну динамщу когни-ивних функцш пpи да актовепну.
Висновки
Слщ зазначити, що вщновлення cекpецiï вaзопpеcинy пщ впливом кapбaцетaмy чинить aнтиcтpеcоpнy дю та позитивно впливае на коши-ивн й мнестичш функцй' твapин [5]. Патогенетичн! cxеми pозвиткy когниивних i мнестич-них поpyшень та можлив! ланки впливу кapбaцетaмy на них ми пpодемонcтpyвaли у вигляд cxеми (pиc. 2).
Рисунок 2. Вщновлення функцюнування ЦНС (когнтивних i мнестичних функц!й) пщ впливом карбацетаму; ПКС — проте/'нкназа С; Ц1К — циркулююч! ¡мунн! комплекси; Ig — 1муноглобул1ни
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщ-сутшсть конфлiкту ÎHTepecÎB при шдготовщ дано1 статл.
Список л1тератури
1. Биорегуляция иммунного воспаления у людей пожилого возраста через систему гамма-аминомасляной кислоты на примере остеоартроза [Электронный ресурс] А.П. Патрухин,
B.В. Кирьянова, КИ. Прощаев, В.И. Бессарабов//Современные проблемы науки и образования. — 2014. — № 6. — Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/bioregulyatsiya-immunnogo-vospaleniya-u-lyudey-pozhilogo-vozrasta-cherez-sistemu-gamma-aminomaslyanoy-kisloty-na-primere-osteoartroza
2. Влияние фенибута и его соли с янтарной кислотой на устойчивость животных к форсированным динамическим и статическим физическим нагрузкам / В.В. Багметова, А.Н. Кривицкая, И.Н. Тюренков и др.//Фундаментальные исследования. — 2012. — № 4. — С. 243-246.
3. Демченко О.М. Когнтивна актившсть щурiв за умов дисфункцн щитоподiбноïзалози/ О.М. Демченко//Всник проблем бюлоги i медицини. — 2014. — Т. 3(109), вип. 2. —
C. 127-132.
4. Ельский В.Н. Моделирование черепно-мозговой травмы / В.Н. Ельский, С.В. Зяблицев. — Донецк: Новый мир, 2008. — 140 с.
5. Ельский В.Н. Нейрогормональные регуляторные механизмы при черепно-мозговой травме / В.Н. Ельский, С.В. Зяблицев. — Донецк: Новый мир, 2008. — 240 с.
6. Зяблицев С.В. Патогенез оксидативных нарушений при сочетанной черепно-мозговой травме и турникетной токсемии в эксперименте / С.В. Зяблицев, А.В. Нечепор-чук, Ю.Я. Крюк, С.В. Колесникова // Вестник Казахского национального медицинского университета. — 2013. — № 5(1). — С. 116-119.
7. Карташев А.В. Тормозные нейромедиаторы и их влияние на опухолевый процесс при глиомах головного мозга /
A.B. Карташев, В.Б. Войтенков// Сибирский онкологический журнал. — 2013. — № 4(58). — С. 70-74.
8. Козак Д.В. Системш порушення в патогенезiранньо-го i шзнього перiодiв травматичноiхвороби та Их корекщя: автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.03.04 — патологiчна фi-зюлогья/Д.В. Козак; Тернопыьський державний медичний ушверситет iм. 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши. — Тер-нопыь, 2015. — 36 с.
9. Коровка С.Я. Мехашзми формування синдрому ендоген-mi ттоксикацн при травматичны хворобi головного мозку: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 — патологiчнафiзiологiя/С.Я. Коровка; Донецький нацональний медичний утверситет м. М. Горького МОЗ Украти. — Донецьк, 2013. — 201 с.
10. Психиатрия: национальное руководство / под ред. Т.Б. Дмитриевой, В.Н. Краснова, Н.Г. Незнанова,
B.Я. Семке, А.С. Тиганова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 1000 с.
11. Эндотелиопротекторы — новый класс фармакологических препаратов [Электронный ресурс] / И.Н. Тюренков, А.В. Воронков, А.А. Слиецанс, Е.В. Волотова // Вестник РАМН. — 2012. — Т. 67, № 7. — Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/endotelioprotektory-novyy-klass-farmakologicheskih-preparatov
12. Li Y. Implications of GABAergic Neurotransmission in Alzheimer's Disease / Y. Li, H. Sun, Zh. Chen, H. Xu, G. Bu, & H. Zheng// Front. Aging. Neurosci. — 2016. — Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4763334/
13. Jo S. GABA from reactive astrocytes impairs memory in mouse models of Alzheimer's disease / S. Jo, O. Yarishkin, Y.J. Hwang//Nat. Med. — 2014. — Vol. 20(8). — P. 886-896.
14. McQuail J.A. Molecular aspects of age-related cognitive decline: the role of GABA signaling/ J.A. McQuail, C.J. Fra-zier, J.L. Bizon //Trends Mol. Med. — 2015. — Vol. 21(7). — p. 450-460.
Отримано 15.03.2017 ■
Зяблицев С.В., Стародубская А.О., Богза С.Л.
Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
Влияние карбацетама на когнитивные нарушения при экспериментальной черепно-мозговой травме, возможная роль вазопрессина
Резюме. Актуальность. Когнитивные нарушения при черепно-мозговой травме (ЧМТ) являются актуальной и не до конца изученной проблемой, поскольку степень угнетения центральной нервной системы характеризует тяжесть ЧМТ и определяет ее исход. Новое фармакологическое средство карбацетам относится к анксиолитикам, эндогенным модуляторам ГАМК-бензодиазепинового рецепторного комплекса, производным Р-карболина. Использование модуляторов ГАМКергической системы при ЧМТ может быть перспективным направлением коррекции когнитивных нарушений. Цель исследования. Определить влияние карбацетама на когнитивные нарушения при экспериментальной ЧМТ. Материалы и методы. Исследование проведено на 45 белых беспородных крысах-самцах; ЧМТ воспроизводили по методике В.Н. Ель-ского, С.В. Зяблицева (2005). Опытные группы с ЧМТ составили по 15 животных: 1-я группа — с введением карбацетама (5 мг/кг массы), 2-я группа — с введением актовегина (16 мг/кг массы), группа сравнения (контроль) — с введением 1 мл
физиологического раствора, внутрибрюшинно в течение 10 суток после травмы. Когнитивные расстройства исследованы по методикам: открытого поля, норкового рефлекса, восьмирукавного лабиринта через 1, 3, 7, 14 и 30 суток после травмы. Результаты. В группе сравнения в течение всего периода наблюдения отмечено резкое уменьшение количества пересеченных квадратов и осмотренных отверстий, что указывало на полное отсутствие мотивации, любопытства и когнитивных способностей после ЧМТ. Резкое увеличение латентного времени перехода к темной камере указывало на дезориентацию и невозможность самостоятельно найти норку (когнитивные нарушения). Среди всех показателей спонтанно восстанавливался только норковый рефлекс. Лучшая динамика возобновления когнитивных функций была отмечена в опытной 1-й группе, где показатели ориентировочно-двигательной активности начинали возобновляться через неделю. Через месяц получено достоверное (на 41,0 %) увеличение количества удачных заходов в рукава относительно
группы сравнения. Возобновление когнитивных процессов у крыс под действием актовегина начиналось только через две недели после ЧМТ. Через месяц показатели ориентировочно-двигательной активности в открытом поле возобновлялись, но не полностью (количество пересеченных квадратов значимо увеличилось, но не достигало уровня до травмы; p < 0,05). Количество осмотренных отверстий было значимо меньшим на 23,3 % по сравнению с опытной 1-й группой (p < 0,05). Это указывало на меньший эффект актовегина по сравнению с карбацетамом. Под воздействием карбацетама происходило
возобновление секреции вазопрессина, что имело антистрес-сорное действие и, на наш взгляд, обусловливало позитивное влияние препарата на когнитивные и мнестические функции животных с ЧМТ. Выводы. Полученные данные указывали на достоверное возобновление когнитивных и мнестических процессов у крыс с ЧМТ под воздействием карбацетама в течение 30 суток наблюдения, что могло быть опосредствовано восстановлением нейросекреции вазопрессина. Ключевые слова: черепно-мозговая травма; карбацетам; когнитивные нарушения; вазопрессин
S.V. Ziablitsev, A.O. Starodubskaya, S.L. Bogza Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Carbacetam influence on cognitive disturbances in experimental brain injury,
possible vasopressin role
Abstract. Background. Cognitive disturbances in traumatic brain injury (TBI) are urgent and understudied problem, as the extent of central nervous system suppression characterizes the severity of TBI and defines its outcome. The new pharmacological agent carbacetam belongs to the anxiolytics, endogenous gamma-aminobutyric acid (GABA) benzodiazepine receptor complex modulators, derivatives of P-carboline. The use of GABA system modulators in TBI can be a perspective direction of cognitive disturbances correction. The aim of this work was to define carbacetam influence on cognitive disturbances in experimental TBI. Materials and methods. The research includes 45 white outbred rat males; TBI has been reproduced by V.M. Yelskyi and S.V. Ziablitsev method (2005). Study groups with TBI included 15 animals each: group 1 — carbacetam introduction (5 mg/kg body mass), group 2 — actovegin introduction (16 mg/kg body mass), comparison (control) group — introduction of1 ml ofphysiological solution intraperitoneally within 10 days after a trauma. Cognitive disorders are investigated by techniques: open field test, hole-board test, radial arm maze on days 1, 3, 7, 14 and 30 after the trauma. Results. In comparison group during the entire period of observation, a sharp decrease in the quantity of the crossed squares and the examined holes is noted that indicated total absence of motivation, curiosity and cognitive abilities after TBI. The sharp augmentation of latent time of transition to the dark hole indicated
a disorientation and impossibility to find a hole independently (cognitive disturbances). From all indicators, only the hole-board test was spontaneously restored. Faster renewal dynamics of cognitive functions was noted in the study group 1, where indicators of an approximate motor performance began renewed in a week. In a month, a significant increase in the number of successful enters in sleeves as compared to the control group is received (by 41.0 %). Renewal of cognitive processes in rats under the actovegin influence began only two weeks after TBI. In a month, indicators of an approximate motor performance in the open field renewed, but not completely (the quantity of the crossed squares was significantly increased, but didn't reach the initial level (p < 0.05). The quantity of the examined holes was significantly smaller (by 23.3 %) in comparison with the study group 1 (p < 0.05). It indicated a smaller effect ofactovegin in comparison with carbacetam. Under the carbacetam influence, there was a vasopres-sin secretion renewal that had antistress action and, in our opinion, caused positive effect of the drug on cognitive and memory functions of animals with TBI. Conclusions. The obtained data indicated a reliable renewal of cognitive and memory processes in rats with TBI under the carbacetam influence within 30 days of observation that could be mediated by the restoration of vasopressin neurosecretion. Keywords: traumatic brain injury; carbacetam; cognitive disturbances; vasopressin
