CC BY
8
УДК 618.531/. 532: 616.61
ПАТ0М0РФ0Л0Г1ЧН1 МАРКЕРИ ВПЛИВУ ЗАТРИМКИ ВНУТР1ШНЬ0УТР0БН0Г0 РОЗВИТКУ НА СТРУКТУРУ НИРОК ПЛ0ДУ
Храброва О.П., Сисоенко О.П., Бабахта 6.В., Ъоркта I.I. Луганський державний медичний уыверситет
У дан1й роботi вивчен1 антропометричнi, органометричн1 та морфолог1чн1 показники нирок плод1в людини 20-22 тижшв гестацУ. Mатeрiал був отриманий пicля штучного переривання вагiтноcтi за со-uiальними показниками i складав з 26 плодв та Ух нирок. В групi дослдження (10 плодв) з озна-ками затримки внутрiшньоутробного розвитку (ЗВУР), зафксовано зниження показникiв маси пло-д1в, зменшення маси та об'ему фетальних нирок, морфологiчнi змни в них (диспластичнi, прол'1-феративно-фiброплаcтичнi та диcтрофiчно-некротичнi),. Стереометричне дослщження вказало на збiльшення питомих об'ем'!в незр'!лих клубочкiв судинних та стромальних елемент'!в, зменшення пи-томих об' ем'\в зрiлих клубочкiв та каналь^в. Вiдмiчений ряд кореля^йних зв'язшв мiж масою плоду, нирок та структурними елементами нирок. Отриманi результати вказують на ознаки впливу ЗВУР на пл!д та його нирки.
Ключов1 слова: затримка внутршньоутробного розвитку, плщ, нирки плоду.
На сучасному етап1 розвитку пед1атричноТ практики одшею з актуальних проблем е зниження показниш дитячо! захворюванносп та смертносл в УкраТш. [2]. Хвороби сечовоТ систе-ми поещають одне з провщних мюць серед причин, як1 ведуть до збтьшення показниш лета-льност1 та ¡нвалщносп у дп"ей, особливо ранньо-го вку [3]. За даними л1тератури, вщеоток ц!сТ патологи у д1тей за останне десятир1ччя збть-шився приблизно у 2 рази [1].
У зв'язку з цим в останнш час особливу увагу придтяють профтактиц1 та раннш диагностик ниркових хвороб, а також вивченню первинних фактор1в, як1 можуть призводити до патологи нирокуд1тей [4,5]. Затримка внутршньоутробно-го розвитку (ЗВУР) е одним з важливших фак-тор1в, як1 можуть впливати на розвиток оргашв плода, у тому числ1 \ нирок [7,9]. Численш стати-стичш та експериментальш дослщження вказують на те, що саме ретардац1я розвитку може призводити до розлад1в нирковоТ функцЛ у бтьш вщдалеы перюди життя дитини, а подекуди й зумовлюють схильнють до ппертоычноТ хвороби, ураження нирок у дорослому вщ1 [6,8,10]. Тому вивчення ступеню впливу затримки розвитку плоду на функцюнальш структури нирок в рн зш перюди ембрюгенезу е на сьогодышнш час актуальною темою.
Мета дослщження вбирала в себе фкеацш \ анал1з антрополопчних, органометричних, мор-фолопчних та стереометричних змш в структур! нирок плод1в людини 20-22 тижыв гестаци при ретардацп внутршньоутробного розвитку, вивчення кореляцшних взаемовщносин м1ж показниками плоду, його нирок \ функцюнальними елементами цих оргашв, та виявлення основних маркер1в уповтьнення ниркового органогенезу в умовах затримки внутршньоутробного розвитку.
Матерали та методи дослдження
У ход1 дослщження були проведен! аутопси 26 плод1в людини, ям були направлен! на патомор-фолопчне дослщження пюля штучних медичних аборт1в за викпючними соц1альними показниками в 20-22 тижш ваптносп Отриманий матер1ал по-
дтявся на дв1 групи, в першу з яких (основна трупа) увшшли 10 плод1в ¡з затримкою внутршньо-утробного розвитку. 1нш1 плоди, маса яких була завищою ыж 10-тий центиль маси Bcie'i популяци плод1в, складали групу пор1вняння (16 плод1в). Об'ектами дослщження матер1алу стали плоди, фетальш нирки та плаценти. Дослщження проводилось 3i згоди пац1енток, яким проводилась опе-рац1я штучного переривання BariTHOCTi з ураху-ванням правил i норм медичноТ етики.
При дослщженш була проведена антропомет-р1я плод1в, органометр1я нирок та плаценти. Нирки дослщжували макроскотчно, враховували зовшшнш вигляд, форму, консистенцш органа. Для пстолопчного, г1стох1м1чного та стерео-метричного дослщження з кожно'Г нирки бралась сер1я шматочш тканини, фксувалась в забуфе-рному 10% водяному розчиш нейтрального фо-рмалшу, проводилась через цело'щш-парафш. Зр1зи фарбували гематоксилшом та еозшом, фу-кселшом за Вейтгартом на виявлення еластич-них волокон з дофарбуванням шкрофуксином, за методом ван Пзон, анилшовим сиым за Ма-лорк Глкоген виявляли з використанням Ш1К-реакцЛ. Для вивчення коллагеноутворення в ни-рках використовувався ¡ммуног1стох1м1чний метод з використанням антитт до коллаген1в I, III та IV тип1в. Результати дослщження обробля-лись з використанням статистичноТ програми „Statistic 5.11 for Windows".
Результати та i'x обговорення
В xofli дослщження було виявлено, що в осно-вн1й rpyni маса плод1в була меншою н1ж у контроль При ЗВУР вона складала - 372,0+18,3г, контроль - 617,2+20,1, р<0,0005). При цьому показники маси плаценти не мали достов1рних роз-б1жностей в групах (ЗВУР- 152,3+16,4г, контроль - 160,1+12,2г, р>0,05). Сп1вв1дношення цих пока-зник1в в основн1й rpyni призвели до достов1рного зб1льшення плацентарно-плодового коефщ1енту до 0,41+0,02, TOfli як в rpyni пор1вняння BiH складав 0,26+0,007; р<0,0005).
При затримц1 розвитку було зафксоване до-стов1рне зменшення маси нирок та ix об'емов. В
rpyni дослщження середня маса нирок складала 1,67+0,14г (контроль - 2,75+0,18, р<0,0005), се-реднш об'ем - 1,43+0,09см (контроль -2,41+0,11, р<0,0005). TaKi органометричш показ-
НИКИ НИрОК буЛИ ПрОПОрЦШНИМИ BiflHOCHO маси тта плод1в, на що вказали нирково-плодовий коефщ!ент (0,0045+0,0004, контроль -0,0047+0,0003, р>0,05) та вщносна маса нирок (0,89+0,07%, контроль - 0,91+0,06%, р>0,05). Показник вщношення маси нирок до маси пла-центи при цьому в основнш rpyni був зменшиний i складав 0,011+0,001 вщносно 0,018+0,0011 в rpyni контролю (р<0,005).
При макроскошчномудослщжены нирокплод1в в1зуально виявлялось незначне зменшення ix po3MipiB. Консистен^я та форма цих opraHiB не мали принципових розб1жностей. На po3pi3i в деяких випадках в основнш rpyni вщм1чалась неч^кють меж! м1ж мрковою та мозковою речо-винами нирок.
Проведене пстолопчне дослщження в обох трупах виявляло наявнють велико! ктькост! не-зртих ниркових ттець, як1 р1вном1рною смужкою розташовувались nifl капсулою в 3-4 рядки, мали р1зноман1тну форму та складалися з недифе-ренцшованих еп1тел1альних кл1тин. При ЗВУР вщм!чалась нер1вном1рн1сть ц!еТ смужки, а незрн л1 ттьця та скопичення нефрогенноТ тканини не-р1дко фксувались у глибоких шарах кори.
В основнш rpyni, на вщмшу вщ контролю, в 12,3% випадш виявлялась осередкова диспла-з1я, у вигляд! присутносп в кортикальнш 30Hi велико! кшькосп скопиченнь недорозвинених ниркових ттець та канальц!в, оточених ембрюналь-ними кл1тинами. В субкапсулярнш 30Hi, а поде-куди й бтьш глибоких шарах кори, виявлялись KicT03Hi утворення, як1 сполучались з осередка-ми нефрогенно! бластеми. Нер1дко фксувалась г1перем1я судин, осередков1 та диффузы крово-виливи. В 16,5% випадш при ЗВУР мала MiCTO наявнють дистроф1чних, прол1феративно-ф1бропластичних, а в поодиноких випадках нек-ротичних 3MiH.
При ¡ммуног1стох1м1чному досл1дженн1 виявлялись дтянки з посиленою експресс1ею колагена III типу, як1 част1ше розташовувались навколо
добре сформованих ниркових ттець та каналь-ц1в к1рково! речовини.
Проведене стереометричне досл1дження фе-тальних нирок вказало на в1дсутн1сть розб1жнос-тей в показниках питомих об'ем1в к1рково! речовини (54,3+1,83% - ЗВУР, 54,5+1,46 - контроль, р>0,05), та мозково! речовини (45,7+1,81% -ЗВУР, 45,5+1,49 - контроль, р>0,05). Але ж при ретардацИ' розвитку плода в кор1 було вщм1чено достов1рне зменшення питомого об'ему гломе-рулогенно! (субкапсулярно!) зони до 17,6+0,45% (контроль - 19,1+0,33, р<0,01), в той час як деф1-штивна зона (зона вже сформованих та зртих клубочк1в) складала 82,4+0,43% (контроль -80,9+0,36, р<0,01). В результат! цього була заф1-ксована достов1рна р1зниця коеф1ц1ент1в сп1вв1д-ношення цих зон юрковоТ речовини (0,21+0,006 -основна група, 0,24+0,005 - контроль, р<0,05).
При п1драхунку к1лькост1 ряд1в зр1лих клубочк1в в кор1 (один з критерпв оц1нки нефрогенезу) вка-зав на незначне зменшення цього показника в груп1 досл1дження, але ж не до р1вня достов1рно-ст1 (3,5+0,23, 3,8+0,31, р>0,05).
При стереометричному досл1дженн1 к1рково! та мозково! речовини проводився також п1драхунок питомих об'ем1в функц1ональних структур нирок. Отриман1 дан1, як1 представлен! в таблиц!, вка-зують на те, що в контрольнш груп! в кор1 було встановлене достов!рне зменшення питомих об'ем!в зр!лих гломерул ! канальц!в, при тому по-казники незртих ниркових т!лець, судин та строми кори достов!рно зб!льшувалися. Питом! об'еми капсули клубочк!в та просв!ту Тх капсули суттево не розр!знялись.
В мозков!й речовин! нирок виявлено аналопч-не з корою зменшення питомого об'ему каналь-ц1в та збтьшення судинних елемент!в (таблиця). Кореляц!йний анал!з отриманих в ход! досл!-дження антрополог!чних, органометричних та стереометричних даних вказав на наявн!чть ряду кореляцшних зв'язюв ! в груп! пор!вняння, ! в груп! з затримкою розвитку плоду. В контрольнш груп! ктькють таких зв'язк!в складала 10 (1 фун-кц!ональну, 3 сильных та 6 пом!рних), в груп! з затримкой розвитку плода - 21 (4 функцюналь-них, 13 сильнихта 4 пом!рних).
Таблиця.
CmepeoMempuHHi показники гютолог1чних структур к/'рковоУ та мозково)' речовини нирок nnodie 2022 тижн'1в гестаци при ЗВУР (пит.об.%, M+m)
Параметри ЗВУР Контроль
Юркова речовина
Незр1л1 клубочки 18,8+0,23* 18,2+0,27
Зр1л1 клубочки 8,1+0,24* 8,6+0,28
Капсула клубочк1в 4,0+0,11 3,8+0,14
Просв1т капсули кпубочш 5,1+0,13 5,0+0,21
Канальц1 43,4+0,56* 46,5+0,78
Судини 8,9+0,21* 8,1+0,31
Строма 11,7+0,32* 10,0+0,42
Мозкова речовина
Канальц1 65,1+0,34* 66,2+0,21
Судини 10,0+0,33* 9,2+0,25
Строма 24,9+0,36 24,6+0,23
Примака: вфопднють р1зниц1 показнигав: * - р<0,05.
Сптьними прямими коррелящями в обох трупах були зв'язки м1ж параметрами маси плацен-ти та маси плоду (г=+0,531, р<0,05 - контроль, г=+0,724, р<0,05 - ЗВУР), м1ж масою плоду та масою нирок (г=+0,648, р<0,05 - контроль, г=+0,723, р<0,05 - ЗВУР), Зворотнш корреляцш-ний зв'язок фксувався м1ж питомими об'емами юрковоТ та мозково! речовини (у контрол1 г=-0,913, р<0,05; при ЗВУР г=-0,938, р<0,05), м1ж питомим об'емами гломерулогенноТ та дефУти-вно1 зони кори (у контрол1 г= -0,874, р<0,05; при ЗВУР г= -0,952, р<0,05).
В контрольнш груп1 виявлеы пом1рш кореля-цшш зв'язки м1ж плацентарно-плодовим коефн ц1ентом та вщносною масою нирок (г = +0,568, р<0,05), канальцями та судинами кори (г = -0,624, р<0,05), канальцями та судинами медули ( г = -0,513; р<0,05) - с одного боку та канальцями \ стромою мозкового шару (г = -0,623; р<0,05) - сдругого.
При затримц1 внутр1шньоутробного розвитку вщм1чеж сильш корреляцшы зв'язки м1ж масою плода та питомим об'емом незртих клубочмв ( г = -0,785; р<0,05 ), масою плода и питомим об'емом канальщв юркового шару (г= +0,836; р<0,05), м1ж канальцями та судинами мозкового шару (г = -0,713, р<0,05), м1ж канальцями та стромальними елементами кори (г = -0,783, р<0,05), а також м1ж канальцями та судинами (г = -0,727; р<0,05), канальцями та стромою мозко-В01 речовини фетальних нирок (г= -0,781; р<0,05). Пом1рна корреляц1я виявлялася м1ж мвсою плода та питомим об'емом канальц1в кори (г= +0,637; р<0,05), масою плода та судинами кори (г= -0,564; р<0,05).
ллагеноутворення в нирковш тканиш плод1в, зменшення ктькост1 зртих кпубочш з парале-льним зростанням ктькост1 незртих гломерул в Kopi, зменшення питомих об'ем1в канальц1в в юр-ковш та мозковш речовиш, збтьшення строма-льних та судинних елемент1в в нирках, збть-шення кшькосп та якост1 корелятивних зв'язмв м1ж антропометричними, морфолопчними та стереометричними показниками плоду, плацен-ти та нирок.
ЛТература
1. Воз1анов О.Ф., Сеймюський Д.А., Бл1хар B.G. Уро-джен1 вади сечових шлях1в у д1тей. - Терноп1ль: Укрмедкнига, 2000. - 220с.
2. Гойда Н.Г. Актуальн1 проблеми охорони материнства та дитинства на eTani реформування медичноТ галуз1 в УкраТн1 // Нова медицина. - 2002.- №1. -С.18-20.
3. Мо1сеенко P.O. Актуальн1 питання охорони мати-ринства i дитинства в УкраТн1 // Перенатолопя та пед1атр1я. - 2008. - №4(36). - С.4-10.
4. Яблонь О.С. Прогнозування несприятливих нас-л1дк1в патолог^', асоц1йованоТ з дуже малою масою т1ла при народжены //Перенатолог1я та пед1атр1я. -2008. - №1(33). - С.28-31.
5. Янюта С.М., Дашкевич B.G., Татенко Н.О., Колом1йченко Т.В. HoBi пщходи до проф1лактики затримки розвитку плода //Перинатолопя та пед1атр1я. - 2001. - № 1. - С.30-33.
6. Bagby S.P. Developmental hypertension, nephro-genesis, and mother's milk: programming the neonate // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. - 2007. - № 18. -P.1626-1629.
7. Bagby S.P. Developmental origins of renal disease: should nephron protection begin at birth? //Clin. J. Am. Soc. Nephrol. - 2009. - № 4. - P. 10-13.
8. Black M.J., Briscoe T.A., Constantinou M., Kett M.M., Bertram J.F. Is there an association between level of adult blood pressure and nephron number or renal filtration surface area? // Kidney Int. - 2004. - №65. -P. 582-588.
9. Schreuder M., Delemarre-van de Waal H., van Wijk A. Consequences of intrauterine growth restriction for the kidney //Kidney Blood Press. Res. - 2006. - №29. - P.108-125.
10. Zandi-Nejad K., Luyckx V.A., Brenner B.M. Adult hypertension and kidney disease: the role of fetal programming //Hypertension. - 2006. - №47. - P.502-508.
Висновки
У ход1 дослщження було виявлено ряд мор-фолопчних маркер1в, як1 вказують на вплив затримки внутр1шньоутробного розвитку на розви-ток функцюнальних структур нирок плоду. Серед них можна вказати на так1, як зниження по-казниш середньоТ маси та середнього об'ему нирок плод1в, наявнють диспластичних, пролн феративно-ф1бропластичних та дистроф1чно-некротичних морфолог1чних змш, посилення ко-
Реферат
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ ВЛИЯНИЯ ВНУТРИУТРОБНОГО РАЗВИТИЯ НА СТРУКТУРУ ПОЧЕК ПЛОДА
Храброва Е.П., Сысоенко А.П., Вабахина Е.В., Изоркина И.И. Ключевые слова: задержка внутриутробного развития, плод, почки плода.
В работе изучены антропометрические, органометрические и морфологические показатели почек плодов человека 20-22 недель внутриутробного развития. Материал был получен после искусственного прерывания беременности по социальным показаниям и включал в себя 26 плодов, их почек и плацент. Основная группа включала 10 плодов, которые имели признаки задержки внутриутробного развития (ЗВУР). В данной группе определялось достоверное снижение показателей массы плодов и уменьшение массы и объемов их почек. При стереометрическом исследовании коры данных органов определено увеличение удельного объема незрелых клубочков, сосудистых и стромальных элементов, уменьшение удельных объемов зрелых клубочков и канальцев. В мозговом веществе отмечено увеличение удельного объема стромы и сосудов, в то время как данный показатель канальцев был ниже показателей группы сравнения. Полученные результаты указывают на признаки задержки органогенеза почек при влиянии ЗВУР плода в указанные сроки гестации.
Summary
PATHOMORPHOLOGICAL MARKERS OF INTRAUTERINE GROWTH EFFECT AND THEIR INFLUENCE ON FETAL KIDNEY STRUCTURE
Khrabrova O.P., Sysoienko O.P., Babakhina E.V., Izorkina I.I. Key words: intrauterine growth retardation, fetus, kidneys.
The paper is devoted to the study of anthropometric, organometric, and morphological indices of human fetal kidneys. This investigation is based on the material taken after artificial abortions on social reasons. 26 fetuses aged 20-22 weeks of gestation were investigated. 10 of them were identified to have intrauterine growth restriction (IUGR) syndrome (control group). Fetal anthropometry, kidneys organometry and morphological indices in the test group shows the reduction in body weight and length of fetus, and the decrease of mass and volumes. Stereometric research of renal cortex identifies the increase of immature glomeruli, vascular and stromal elements, and the reduction in the volume of mature glomeruli and tubules. In the medullar matter the increase in the volume of stroma and vessels under IUGR has been marked. Findings we have obtained demonstrate the signs of renal ontogenesis retardation under the IUGR effect on the fetus.
УДК 612.017.4:579.871.1:616.12.018.27
ЗМ1НИ В СИСТЕМ1 ЕЛАСТАЗА-1НГ1Б1Т0РИ ПР0ТЕ0Л1ЗУ В ТКАНИНАХ СЕРЦЯ ТА СИР0ВАТЦ1 КР0В1 ПРИ ДИФТЕР1ЙН1Й 1НТ0КСИКАЦ11
Цветкова М.М., Кришталь М.В.
Нацюнальний медичний умверситет ¡м. О.О.Богомольця, Ки'Гв
В експериментах по моделюванню дифтер'йноУ iнтоксикаЦУ — шляхом одноразового введення 0,4 D DLM/кг дифтерiйного токсину пiдшкiрно — у морських свинок вивчалася активнicть еластази, вм'<ст С/2- макроглобул'шу i Cli- нг'б'тору протеУназ в сироватц кровi i тканинах серия. Отриман результати вказують на те, що при моделюванн дифтерiйноУ iнтоксикацУ спостер '!гаеться порушен-ня балансу м'<ж активнicтю еластази та УУ iнгiбiторами. Так через 6 годин тсля введення дифтерй-ного токсину коеф'!^°нт iнгибiтори/елаcтаза зменшуеться в тканинi серия за рахунок зниження вмicту Cli- нг'б'тору протеУназ, а через 24 години — за рахунок зниження С/2- макроглобул'шу. Через 72 години вм'<ст iнпбтор'в протеУназ зб'!льшуеться, але значне збiльшення активноcтi еластази визначае зменшення iнтегрального коеф'щента. У сироватц в ц'лому спостер'<гаються аналогiчнi зм'ни, за винятком того, що активнсть еластази значно зб'!льшуеться через 24 години тсля введення дифтерiйного токсину. Таким чином активащя еластолтичноУ системи при дифтер'йшй iнто-ксикацУ може сприяти деградацУ еластичних волокон в сполучн'й тканин' серия, що сприяе розвитку дифтерiйного м 'юкардиту.
Ключов1 слова: еластаза, ¡нпб1тори протешаз, дифтершна ¡нтоксикац1я, серце.
В 30-Ti роки в результат! обов'язковоТ ¡муызацй Вщомо, що активац1я процеав тканинного про-на УкраТш була практично лквщована дифтер1я теол1зу, зокрема еластол1зу, е важливою ланкою
(показник захворюваносл у 1981 роц1 складав 0,66 на 100 000 населения). Проте вже з 199091-х рош спостер1гаеться значний рют дифте-ршно'Г ¡нфекцп: у 1991р. захворюванють складае 2.2 на 100 000 населения, у 1993 - 5.7 , а в 1995 досягае 10.1 [4].
Найчаспше ускпаднення дифтерй спостер1га-ються з боку серцево-судинноТ системи, а най-бтьш характерним е розвиток мюкардиту [4;15;6;1 ;18].
Мехаызм ушкодження мюкарда остаточно не вивчено, проте вщомо, що екзотоксин дифтерш-Н01 палички [9,12,11] ви&рково пошкоджуе ско-ротлив1 та провщы кардюмюцити. Це супрово-джуеться бюх1м1чними та морфолопчними озна-ками порушення лтщного обмшу [13;20] та синтезу бтмв [7;8], а також ферментних систем, що приймають участь в процесах окисного фосфо-рування [17], та призводять до ацидозу та елек-трол1тного дисбалансу [10; 14]. Все це свщчить про комплексний характер пошкодження мюкар-ду при дифтершнш ¡нтоксикацп.
в патогенез! захворювань р1зних оргашв [21]. В експеримент1 еластол1з внутр1шньоТ еластичноТ мембрани та еластичних мембран середньоТ оболонки артерп спостер1гаеться при дй дифте-ршного токсину. Проте патогенетичш мехашзми, пов'язаш з активац1ею протеол1тичних систем, при дифтерппрактично не вивчеш.
Мета даного дослщження - вивчення в експе-римент1 системи еластаза-1нпб1тори еластази (альфа-1- ¡нпб1тор протеУназ (а1-1П) та альфа-2-макроглобулш (а2-М)) в тканинах серця та си-роватц1 кров1 при дифтершнш ¡нтоксикацй.
Матерали та методи дослджень
Дослщи проведен! на морських свинках масою 290-350г. Дифтершну ¡нтоксикацш моделювали шляхом одноразового введения 0,4 РЬМ/кг диф-тер1йного токсину пщшфно.
Тварин забивали через 6, 24 та 72 години пю-ля ¡н'екцп токсину шляхом декаштацй п1д легким еф1рним наркозом. Пюля видалення серця через торакоабдом1нальний розтин його негайно зану-
