CC BY
822
"Bíchuk стоматологи", № 3, 2012
УДК: 616-001.17:599.323.4
В. В. Нагайчук
Вшницький нацюнальний медичний уншерситет
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ДЕРМАЛЬНИХ ПОВЕРХНЕВИХ ОП1КОВИХ РАНАХ ЩУР1В ПРИ Р1ЗНИХ СПОСОБАХ М1СЦЕВОГО Л1КУВАННЯ
Експериментально вивчено вплив рiзних способiв мiсцевого л^вання дермальних поверхневих откових ран у щурiв. Об-Грунтовано доцтьтсть !хл^вання вумовах вологоI камери тд силжоновим покриттям. Намiчено перспективи пода-льшого вдосконалення мкцевого л^вання дермальних поверхневих откових ран.
Ключовi слова: щури, отки, волога камера, ксеродерм, трансплантат, епiтелiзацiя.
В. В. Нагайчук
Винницкий национальный медицинский университет
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ
В ДЕРМАЛЬНЫХ ПОВЕРХНОСТНЫХ ОЖОГОВЫХ РАНАХ КРЫС ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ МЕСТНОГО ЛЕЧЕНИЯ
Экспериментально изучено влияние различных способов местного лечения дермальных поверхностных ожоговых ран у крыс. Обоснована целесообразность их лечения в условиях влажной камеры под силиконовым покрытием. Намечены перспективы дальнейшего усовершенствования местного лечения дермальных поверхностных ожоговых ран. Ключевые слова: крысы, ожоги, влажная камера, ксено-дермотрансплантат, эпителизация.
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE DERMAL SUPERFICIAL BURNED WOUNDS OF RATS DURING DIFFERENT METHODS OF LOCAL TREATMENT
Influence different methods of local treatment of dermal superficial burned wounds in rats was studied experimentally. Expedience of their treatment in the conditions of moist chamber under silicon tape was substantiated. The prospects of further improvement of local treatment of the dermal superficial burned wounds was planned.
Key words: rats, burns, moist chamber, ksenodermografts, epi-thelisation.
Вступ. Запальна реакщя, яка розвиваеться тсля опжу, проявляеться комплексом мшроциркуляторних i бюх1шчних розладш [1]. Якнайшвидше загоення дермальних поверхневих опшових ран у хворих з кри-тичними та надкритичними ошками е прогностично сприятливим признаком по ввдношенню до життя [2, 3, 4]. Тому досить актуальним е вивчення перебиу ранового процесу при рiзних способах мкцевого т-кування.
Мета нашого експериментального до^джен-ня. Визначення найбшьш оптимального способу мгс-
цевого лшування дермальних поверхневих опшових ран.
Матер1али та методи дослгдження. Досль дження проведет на 84 нелшшних бших щурах чоло-в1чо! стат1 в1ком 5-6 мкяцш з початковою вагою 210230 г., яш перед проведенням експерименту 14 д1б знаходились на карантиш у ввдповщносл з наказом № 755 ввд 12.08.77р. «Структури 1 утримання експе-риментальних бюлопчних клш1к (вшарив)».
Вс щури були отримаш 1з в1варш шституту фармакологи та токсикологи АМН Украши 1 утримува-лись у вшари Вшницького национального медичного уншерситету 1м. М.1. Пирогова на стандартному вод-но-харчовому рацюш при вшьному доступ до води та ]ж1 з урахуванням норм харчування лабораторних тварин вщповщно доповнення вщ 04.12.1977р. до наказу № 163 ввд 10.03.1966р. «Про добов1 норми году-вання лабораторних тварин 1 продуцент». Досль дження тварин проводили в лаборатори вшарш ВНМУ 1м. М.1. Пирогова, сертифковано! ДВУ МОЗУ (посввдчення № 000679 вад 11.01.2008р.).
Терм1чний ошк у тварин викликали зпдно методики експериментально! модел1 ошково! травми [5, 6]. Перед моделюванням патолопчного стану б1чш пове-рхш тулуба тварин стригли електричною машинкою та голили безпечною бритвою. Отк викликали пщ внутршньо-очеревенним пропофоловим наркозом шляхом прикладання стандартних мвдних дискш площею 1450 см2, як1 попередньо тримали протягом 6 хв. у вод1 з постшною температурою 100°С, викорис-товуючи експозицш 5 сек., що е достатн1м для фор-мування дермального поверхневого отку. На протяз1 першо! доби тсля травми щурам 1-11 груп електрич-ним дерматомом проводили некректомш в област1 откових ран до кров'яно! роси.
Залежно вщ способш мкцевого лшування ошко-вих ран, тварини були розподшеш на 3 групи по 28 щурш в кожнш. В I основнш грут тсляоперацшш рани лшували в умовах волого! камери, створено! за допомогою силыконового покриття. Шсляоперацшш рани щур1в II основно! групи закривали люфшзова-ними ксенодермотрансплантатами. В III груш, конт-рольнш, ранньо! х1рурпчно! некректоми не проводили. Рани лшували пщ волого-висихаючими пов'язками з бетадином, з послвдуючим самостшним вщшаровуванням некротичних тканин та епггел1защ-ею откових ран.
В ус1х групах на 4, 8, 14 та 21 доби виводили з експерименту по с1м тварин шляхом передозування ш'екцп пропофолу, тсля чого забирали фрагменти рани з щдлеглою платизмою, вщступаючи на 0,5 см в сторони вщ !! кра!в. Матер1ал фксували 10% водним розчином нейтрального формалшу, зневоднювали 1 заливали у парафш за стандартною схемою. Зр1зи то-вщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилшом 1 еозином та пшрофуксицином за Ван-Пзоном. Мшроскопш п-столопчних препарапв проводили за допомогою свгт-лового мкроскопу OLIMPUS ВХ 41 при збшьшеннях в 40, 100, 200 1 400 разш. При мкроскопи ощнювали стан 1 склад тканин в дшянщ дна, кра!в рани та приля-гаючих до не! тканин, наявшсть 1 характер патолопч-них 1 репаративних змш у них.
V. V. Nagajchuk
Vinnitsa National Medical University
© Нагайчук В. В.,2012.
"Вiсник стоматологИ", № 3, 2012
23
Результати досл1джень та гх обговорення. Пстоло-пчш дослщження препарата з центральних вщдш!в ран у щур1в I основно! групи на 4 добу шсля ранньо! дерматомно! некректоми виявляли дшянки молодо! сполучно! тканини, колагеновi волокна яко! розташо-ваш хаотично. В грануляцiйнiй тканинi спостерга-лись численнi капiляри, якi мали вертикальний на-прямок. М!ж волокнами були розташованi ф!броблас-ти, нейтрофшьш лейкоцити, поодинош макрофаги i лiмфоцити.
У II основнш груп! тварин на 4 добу шсля трав-ми, пстолопчш дослщження показали хорошу ф!кса-цш люфшзованих ксенодермотрансплантатв до рани без проявш серозно-гншного запалення.
У груп! тварин, оп!ков! рани яких лшували п!д волого-висихаючими пов'язками з бетадином, псто-лопчн дослщження на 4 добу шсля травми показали повн! деструктивн змши епщермюу ! значн змши дерми в дшянщ ошку.
В зон! ошку встановлено глибош некробютичн змши епщермоципв, набряк м!жклгшнно! речовини сосочкового шару дерми. Колагенов! та еластичн волокна були некротизоваш та паштзоват. В кровоно-сних капшярах сосочкового шару дерми спостерц'ався стаз еритроципв, !х просвгга були розширеними, ен-дотел!альна вистелка не суц!льна. В!дм!чено також пщвищену проникнють стшок капшярш для лейкоци-тв, еритроципв, плазми кров!. В сггчастому шар! де-рми був виражений набряк !нтерстиц!ю. Колагенов! волокна деструктуроваш, епггелюцити волосяних фо-л!кул!в ! сальних залоз дистроф!чно та некробютично змшеш Судини кровоносного мшрпоциркуляторного русла повнокровш, стшки артерюл потовщеш, навко-ло судин виражена лейкоцитарна !нф!льтрац!я.
На 8 добу з початку експерименту у тварин I групи дшянки молодо! сполучно! тканини були прониза-ш великою кшьшстю капшяр!в, м!ж якими розташо-ван ф!бробласти, макрофаги, лшфоцити та колагено-в! волокна. 1х розташування мало хаотичне направ-лення та було покрито пластом епггелш р!зно! тов-щини. Бшьшють судин були направлен! вздовж пучив колагенових волокон.
У тварин II групи на 8 добу з початку експерименту встановлено розширення просвгтш гемокапшярш сосочкового шару, часткову гомогешзацш колагено-вих та еластичних волокон, набряк основно! речовини сполучно! тканини. Ранова поверхня була заповнена грануляцшною тканиною, повно! еп!тел!зац!! рани немае. Разом з тим, на значних дшянках виявляли но-воутворений еп!тел!альний пласт, який сформувався !з еп!тел!оцит!в зовн!шньо! п!хви збережених волося-них цибулин.
У тварин III групи на 8 добу шсля травми зона опку покрита некротичними тканинами щд якими ро-зташован! скупчення мшроб!в ! нейтрофшв. Крово-носн! судини мшроциркуляторного русла були повно-кровними, стшки артерюл потовщеш Навколо судин - набряк штерстицш ! пстюл!мфоцитарна шфшьтра-щя. Волокна дерми гомоген!зован! ! шфшьтроваш лейкоцитами, серед яких переважали палочкоядерн! нейтроф!ли. К!льк!сть макрофаг!в невелика, б!льш!сть з яких заповнена гранулами та зруйнована. Пщ шаром деструкци та некрозу був розташований шар ф!броб-
ласт!в, м!ж якими виявляли поодинок! макрофаги та л!мфоцити. Над новоутвореною сполучною тканиною був розташований пласт еттелюцитш, який мав ви-гляд клину.
На 14 добу з початку експерименту, при застосу-ванш волого! камери, вщм!чено повне загоення ран у 12 (85,71 %) тварин. Згщно пстолопчних дослщжень, в дерм! було вщсутне диференцшвання на сосочко-вий ! с!тчастий шари. Новоутворена сполучна тканина вщр!знялась вщ сполучно! тканини в неушкоджених вщдшах шшри цитоарх!тектон!кою ! розташуванням колагенових волокон. Практично тшьки в центр! дефекту збертались дшянки з великою кшьшстю каш-ляр!в, м!ж якими розташован! ф!бробласти ! колагено-в! волокна, як! мали хаотичне направления. Епщерма-льний покрив неоднор!дний.
При використант люфшзованих ксенодермот-рансплантат!в повна епггел!зац!я ран на 14 добу була вщшчена тшьки у 10 (71,43 %) щур!в. У них вщм!ча-лось повне вщшарування ксенодермотрансплантат!в з оголенням отково! поверхш, практично на всш пло-щин! покрито! епггел!альним регенератом. Пстолоп-чно, епщермю потовщений ! складаеться переважно з клгтин сферично! та овально! форми. У вщдшах поб-лизу збережених волосяних цибулин в!дм!чено г!пер-плазш епггел!альних клгган, подекуди виявлено фцу-ри м!тозу. Ранова поверхня заповнена новоутвореною сполучною тканиною, яка мае р!зний стушнь зршосп. Колагенов! волокна ! кровоносн! кап!ляри направлен! паралельно поверхн! шк!ри, над якими розташований пласт еп!тел!оцит!в.
При використанш волого-висихаючих пов'язок з бетадином на 14 добу псля травми в дшянках оп!ку в1дм!чали вогнища в!дторгнення некротичних тканин, п!д якими розташоваш скупчення мшроб!в. В епщер-м!с! еп!тел!оцити некротично зм!нен!, десквамоваш вс! шари. Базальна мембрана зруйнована колагенов! волокна деструктурован!. В сосочковому шар! вира-жений набряк аморфно! речовини, лейкоцитарна шфь льтрац!я. Колагенов! волокна мали хаотичний напря-мок. Новоутворена грануляц!йна тканина була бшьш розвинена в пор!внянш з попередн!м терм!ном спо-стереження, що п!дтверджувалось б!льшою чисельн!-стю кровоносних капшяр!в. Деяк! кап!ляри були направлен! паралельно колагеновим волокнам, разом з тим, бшьша частина капшяр!в мала вертикальний на-прямок, а !х просв!ти були розширеними та заповне-ними гемол!зованими форменими елементами та !х агрегатами. В!дм!чено також пом!рний набряк м!жк-л!тинно! речовини та незначну г!ст!ол!мфоцитарну !нф!льтрац!ю.
В I основнш груп! тварин на 21 добу вщ початку експерименту у 100 % щур!в рани повн!стю покрип новоутвореним еп!дерм!сом, в якому виявляються ус! шари (рис. 1). В дерм! виявляли сосочковий ! с!тчас-тий шари, волосян! цибулини та сальн! залози. В спо-лучнш тканин! дерми колагенов! волокна розташоваш паралельно поверхн! рани. Кр!м ф!бробласт!в в кл!-тинному склад! сосочкового шару часто виявлялись л!мфоцити ! макрофаги.
24
"BicHUK стоматологи", № 3, 2012
©
®
Рис. 1. Гiстологiчна картина oniKOBOï рани щура на 21 добу тсля ранньо! xipypri4Hoï некрeKTOMiï. I група тварин. Заба-рвлення гематоксилшом-еозином х 100 1 - новоутворений епiтелiальний пласт; 2 - новоутворена сформована сполучна тканина; 3 - волосяш фолжули.
В II основнш груш у 100 % тварин на 21 добу ni-сля травми ранова поверхня також була повнютю по-крита пластом епщермюу, в якому визначались всi шари (рис. 2). В дермi чпгсе диференцшвання на со-сочковий та стчастий шари. Вiдмiчали незначно роз-ширенi просвiти кровоносних судин мшроциркулято-рного русла, ïx помiрнокрiв'я, незначну гшерплазш фiбробластiв i колагенових волокон, дещо збшьшену чисельнiсть лiмфоцитiв та макрофапв.
Рис. 2. Гiстологiчна картина опжово! рани щура на 21 добу тсля ранньо! хiрурriчноl некректоми. II група тварин. Заба-рвлення за Ван Гiзон х 100
1 - новоутворений еттапальний пласт; 2 - сосочки дерми; 3 - волосяш фолжули.
В III (контрольнш) груш тварин на 21 добу у 5 (71,43 %) щурш спостер1гався залишковий струп, ро-змiри якого в середньому склали 1,70±0,15 см2. У 2 (28,57 %) щур1в спостериалось нагноення ран. Грану-ляцшна тканина виступала над р1внем шкiри.
На значних дшянках ошково! рани гютолопчно над зршою сполучною тканиною виявлено новоутворений епiтелiальний пласт, який формувався iз крае-вих вiддiлiв та епггелюцит зовншньо! п1хви пооди-ноких волосяних фолiкулiв, збережених в централь-них вщдшах рани (рис. 3). Ештелiальний пласт був не рiвномiрний по висотг
Дно рани заповнено грануляцшною тканиною, яка мала р1зний ступшь зршост! В поверхневих вщдь лах рани ф1бробласти i колагенов1 волокна були розташоваш паралельно поверхш шшри. В глибоких шарах грануляцшна тканина утворювала периваскулярнi
скупчення фiбробластiв, що е передумовою для утво-рення келло!дних рубцiв ^бробластична стадiя).
.0
Рис. 3. Гiстологiчна картина опiковоï рани щура на 21 добу тсля травми. Контрольна група тварин. Забарвлення гема-токсилшом-еозином х 100
1 - новоутворений епп'епальний пласт; 2 - периваскулярш скупчення фiбробластiв.
В центральних вiддiлаx поверхневих шарiв рани грануляцшна тканина молода, колагеновi волокна в якй розташоваш хаотично. Вона мае велику кшьшсть судин вертикального напрямку. У 6,0 % щур1в в центрi виявлено дшянки гншних ран, покритих струпом. В дермi новоутворено! шшри вщсутне диференцiювання на со-сочковий та спчастий шари. Аморфний компонент мiж-клгтинно!' речовини мае набряклий вигляд. В ньому вог-нищево зустрiчаються дифузна лейкоцитарна шфиьтра-цш i альтерацш колагенових волокон.
Таким чином, проведен в динамiцi мшроскошчш дослщження патоморфологiчниx змш в дермальних поверхневих опшових ранах щурiв пщтверджують високу ефективнiсть ранньо! xiрургiчноï некректоми з послщуючим лшуванням пiсляоперацiйниx ран як в умовах волого! камери, створено! за допомогою силь конового покриття, так iз одномоментним !х закрит-тям лiофiлiзованими ксенодермотрансплантатами. Разом з тим, волога камера при лшуванш шсляопера-цшних ран найкраще створюе умови для формування грануляцiйноï тканини, пришвидшуе процеси краево! та остр1вцево! епiтелiзацi! за рахунок активншо!' про-лiферацiï капiлярiв, фiбробластiв та полшшення !х функцiональноï активносп, пщсилюе бiосинтез кола-гену i формування волокон, що сприяе яшсшшш ре-генераци.
Висновки. 1. Лшування пiсляоперацiйниx дермальних поверхневих ран в умовах волого! камери створюе оптимальш умови для формування грануляцшно! тканини та значно пришвидшуе процеси краево! i ост-р1вцево! епiтелiзацiï.
2. Активнша пролiферацiя капiлярiв, фiброблас-т1в з пщвищенням ïx функционально!' активно стi в умовах волого! камери пщсилюе бiосинтез колагену i формування волокон, що сприяе яшсншшш регенера-цй' дермальних поверхневих опшв пiсля ранньо! xiру-ргiчноï некректоми.
3. Лшування дермальних поверхневих опжових ран пщ волого-висихаючи-ми пов'язками з бетадином е бшьш травматичним, стимулюе розвиток тривалого запального процесу та потужного грануляцшного шару, який в майбутньому е основою для формування грубих гiпертрофiчниx та келло!дних спотворюючих рубцiв.
"BicHUK стоматологИ", № 3, 2012
Список литературы
1. Парамонов Б. А. Ожоги / Б. А. Парамонов, Я. О. Порембский, В. Г. Яблонский. - СПб. : Специальная литература, 2000. - 488 с.
2. Б^уняк В. В. Терм1чш ураження / В. В. Б1гуняк, М. Ю. Повстяний. - Терношль : Укрмедкнига, 2004. - 195 с.
3. Козинец Г. П. Состояние оказания комбустиологической помощи населению Украины за 2007 год и задачи по медицинскому обслуживанию населения страны на 2008 год / Г. П. Козинец, М. П. Комаров, А. В. Воронин // II Съезд комбустиологов России : сб. науч. тр. - М. : Ин-т хирургии им. А. В. Вишневского РАМН, 2008. - С. 23-24.
4. Жиркова Е. А. Влияние новых технологий лечения ран в комбустиологии на сроки пребывания больных в стационаре / Е. А. Жиркова, М. В. Сычевский, С. В. Смирнов // II Съезд комбус-тиологов России : сб. науч. тр. - М. : Ин-т хирургии им. А. В. Вишневского РАМН, 2008. - С. 222-223.
5. Regas F. C. Elucidating the vascular response to burns with a new ret model / F. C. Regas, H. P. Ehrlich // J. Trauma. - 1992. - Vol. 32, №5. - P. 557 - 563.
6. Mayer T. N. A standart burn model using rats / T. N. Mayer, A. L. da Silva // Acta Cir. Bras. - 1999. - Vol. 14, №4. - P. 56-62.
Поступила 25.06.12
УДК 616.731-07.23.008+612.045.11
В. Я. Скиба, д. мед. н., А. В. Скиба, к. мед. н., О. А. Макаренко, д. биол. н., И. А. Селиванская, к. тех. н., Л. Н. Хромагина, к. биол. н., Ю. В. Цисельский, д. мед. н.
ГУ "Институт стоматологии НАМН Украины"
ВЛИЯНИЕ ПАСТЫ ЧЕРНИКИ НА БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ВОСПАЛЕНИЯ И ДИСБИОЗА В СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКЕ КРЫС С АЛЛОКСАНОВЫМ ДИАБЕТОМ
Введение аллоксана на 7-й и 14-й дни вызывает в слизистой щеки значительное увеличение уровня МДА, активности эластазы, уреазы и снижение уровня лизоцима и антиокси-дантно-прооксидантного индекса АПИ, что свидетельствует о развитии воспаления и дисбиоза. Применение пасты черники с кормом существенно устраняет патологические явления в слизистой.
Ключевые слова: аллоксановый диабет, слизистая щеки, воспаление, дисбиоз, черника.
В. Я. Скиба, О. В. Скиба, О. А. Макаренко, I. О. СелЬванська, Л. М. Хромагта, Ю. В. Щсельський
ДУ «Днститут стоматологи НАМН Украши»
ВПЛИВ ПАСТИ ЧОРНИЦ1 НА Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ЗАПАЛЕННЯ I ДИСБ1ОЗУ В СЛИЗОВ1Й ОБОЛОНЦ1 ЩУР1В З АЛОКСАНОВИМ Д1АБЕТОМ
Введення алоксану на 7-й г 14-й дт викликають в слизовш щоки значне збыьшення ргвня МДА, активностг еластази, уреази г зниження ргвня л1зоцима г антикосидантно-
25
прокосидантного тдекса АП1, що ceid4umb про розвиток запалення i дисбюзу. Застосування пасти чорниц з кормом суттево усувае патологiчнi явища в слизовт. Ключов1 слова: алоксановий дiабет, слизова щоки, запалення, дисбiоз, чорниця.
V. Ya. Skiba, A. V. Skiba, O. A. Makarenko, I. A. Selivanskaja, L. N. Khromagina, Yu. V. Tsyselskaja
SE "the Institute of Dentistry of the NAMS of Ukraine"
THE INFLUENCE OF THE PASTE OF BILBERRY UPON BIOCHEMICAL INDICES OF INFLAMMATION AND DISBISOSIS
IN MUCOUS MEMBRANE OF RATS WITH ALLOXAN DIABETES
The introduction of alloxan on the 7th and the 14th day causes the considerable growth of the level of MDA, activity of elastase, urease and reduction of lysozyme level and antioxi-dant-prooxidant index of API in mucous membrane of cheek. This fact speaks of the development of inflammation and disbiosis. The application of the paste of bilberry with feed removes considerably the pathological phenomena in mucous membrane.
Key words: alloxan diabetes, cheek mucous membrane, inflammation, disbiosis, bilberry.
Известно, что при различных заболеваниях органов и систем организма в слизистой оболочке полости рта отмечаются существенные функциональные и морфологические изменения. При этом взаимосвязь между соматическими заболеваниями и состоянием слизистой оболочки полости рта связано как с нарушением метаболизма в ней, так и иммунологическими нарушениями и сдвигом микробиоценоза.
Одним из заболеваний, оказывающим воздействие на ткани полости рта является сахарный диабет. Гипергликемия, с одной стороны, приводит к повышению уровня глюкозы в слюне, снижению скорости саливации, что способствует развитию микрофлоры, а с другой стороны, к повышению концентрации медиаторов воспаления, цитокинов, коллагеназы и др. При этом многие микроорганизмы способны эффективно колонизовать поверхность слизистой оболочки объединяясь в одну биопленку, что значительно увеличивает их выживаемость.
В нашей предыдущей работе [1] было показано, что в слизистой оболочке полости рта (СОПР) при моделировании сахарного диабета 1 типа развиваются дисбиотические и воспалительные процессы, что согласуется с полученными нами ранее данными о развитии дисбиоза в полости рта больных сахарным диабетом [1, 2, 3].
Нами также было показано, что полифенолы обладают антидисбиотическим действием, устраняя в значительной степени явления дисбиоза и воспаления как в эксперименте, так и в клинике [4].
Одним из богатейших источников полифенолов являются ягоды черники [5]. Поэтому целью нашей работы стало изучение лечебно-профилактического действия пасты из ягод черники на СОПР крыс с ал-локсановым диабетом.
© Скиба В. Я., Скиба А. В., Макаренко О. А., Селиванская И. А., Хромагина Л. Н., Цисельский Ю. В., 2012.
