CC BY
29
М.Л. Кирилюк, Ф.1. Костев*, Б.Д. Черпак**, С.С. Шаталюк
ПАТОГЕНЕЗ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ ТА ЙОГО ЗВ'ЯЗОК 13 ПЕРЕБ1ГОМ ДОБРОЯКIСНОÏ ГIПЕРПЛАЗIÏ ПЕРЕДМIХУРОВОÏ ЗАЛОЗИ
Укра'гнський науково-практичний центр ендокринно'г'хгрурги, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра'гни, Кшв *Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Одеса **Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця
Остаными роками pi3KO 3pic ¡нтерес ëkapiB pi3Hèx ôaxiâ до вивчення метабол!чного синдрому, що наочно простежуеться у збiльшеннi кiлькоcтi наукових робп", присвячених дослщжен-ню етiологiï, патогенезу, лкування метaболiч-ного синдрому (MC) та асоцмованих ¡з ним за-хворювань [2, 30, 41, 46, 85, 125].
Пщвищену зaцiкaвленicть ендокринолопв, кapдiологiв, xipуpгiв, уpологiв до MC обумовле-но бiльшим ризиком розвитку серцево-судин-них захворювань за наявност у пaцieнтa комплексу компонент, об'еднаних у метaболiчний синдром, поpiвняно з ризиком, обумовленим окремими його компонентами [58, 125]. Тому тепершне визначення метaболiчного синдрому пов'язано саме ¡з серцево-судинними захворю-ваннями: "Mетaболiчний синдром - це комплекс метaболiчниx, гормональних i клiнiчниx пору-шень, що е чинниками ризику серцево-судин-них ускладнень" [61].
Сучасне уявлення про метaболiчний синдром пов'язано з iменем G.M. Reaven, який звер-нув увагу на часте поеднання ожиpiння, арте-piaльноï ппертензп, диcлiпопpотеïнемiï та по-pушеноï толерантной до вуглеводiв i визначив ЫсулЫорезистентысть як пpовiдний патогене-тичний чинник розвитку цього синдрому [114, 115]. На поеднання вказаних або подiбниx скла-дових звертали увагу й раыше. Так, 1923 року його було описано як синдром ппертензи-ппер-глкеми-пперурикемп [47].
Наступну спробу об'еднати низку метaболiч-них порушень (пперлтщемш, цукровий дiaбет i подагру), що спостер^аються в одних i тих самих хворих, було зроблено J.P. Camus 1966 року. Висловивши припущення, що цей збк не е ви-падковим i визначаеться патогенетичними взае-мозв'язками, автор запровадив у науковий об^ теpмiн "метaболiчний трисиндром" [2]. Сукуп-
нicть цих метaболiчниx зcувiв 1977 року H. Meh-nert описав як синдром достатку, 1980 p. M. He-nefeldt i W. Leonhard - як метaболiчний синдром, 1991 p. R.A. DeFronzo i E. Ferranini - як синдром нсулнорезистентностк 1989 р. N. Kaplan увiв у практику поняття "смертельний квартет", включивши до нього ЦД 2-го типу, apтеpiaльну ппер-тензiю, дислтщемю й aбдомiнaльне ожиpiння, акцентувавши увагу на останньому [2, 69].
G.M. Reaven описав чотири складових MC: порушення толерантной до вуглеводiв або ЦД 2-го типу, ожирння, диcлiпопpотеïнемiя, арте-piaльнa гiпеpтензiя та нсулнорезистентнють -як об'еднуючий чинник [114, 115]. Проте проведен епщемюлопчш дослщження виявили у хворих ¡з MC iншi xapaктеpнi оcобливоcтi та продемонстрували зв'язок деяких cимптомiв також з iнcулiноpезиcтентнicтю.
Cьогоднi до складу метaболiчного синдрому запропоновано включати таю симптоми:
- ЫсулЫорезистентнють;
- хроычна компенсаторна гiпеpiнcулiнемiя;
- порушення толерантной до глюкози або цукровий дiaбет 2-го типу;
- apтеpiaльнa гiпеpтензiя;
- збiльшення маси тша або виражене ожи-piння;
- нaдмipне вiдклaдення жиру за андро'щним типом;
- низький piвень холестерину лтопроте'(ыв виcокоï щiльноcтi;
- гiпеpтpиглiцеpидемiя;
- високий piвень холестерину лiпопpотеïнiв низько!' щiльноcтi;
- пiдвищення piвня фiбpиногену, зниження фiбpинолiтичноï aктивноcтi кpовi та схиль-нicть до гiпеpкоaгуляцiï;
- гiпеpуpикемiя (подагра);
- ендотелiaльнa дисфунк^я, в тому чиcлi
мкроальбумнурт (у деяких автора - як окремий чинник);
- ¡шемнна хвороба серця;
- г¡перандроген¡я у жнок, г¡поандроген¡я у чолов¡к¡в;
- пперлептинемт та резистентн¡сть до леп-тину [10, 23, 78, 81].
Значення кожного компонента модулюеться:
- ступенем ожирЫня та розпод¡лом жиру;
- р^нем ф¡зичноí активност¡.
Стутнь ¡нсул¡норезистентност¡ та/або ппер-¡нсул¡нем¡я залежать вщ таких чинник¡в:
- генетичн особливост¡;
- зовн¡шн¡ впливи;
- умови внутршньоутробного розвитку [30, 63, 68].
У США було запропоновано нов^ значно проста критер¡í д^гностики МС (АТР III, 2001). Вщповщно до цих критер¡íв для встановлення д^гнозу метабол¡чного синдрому необх¡дно ви-явлення у пац¡eнта 3 ¡ б¡льше з нижчеперел¡че-них ознак:
- абдомнальне ожир¡ння, яке характери-зуеться окружнютю тал¡í понад 102 см у чоловшв ¡ понад 88 см у жнок;
- п¡двищений вмют тригл¡церид¡в у плазм¡ кров¡ понад 1,69 ммоль/л;
- зниження вмюту холестерину лтопротеС-н¡в високоí щтьност (ЛПВЩ): у чолов¡к¡в - менше в¡д 1,0 ммоль/л, у жЫок - менше в¡д 1,29 ммоль/л;
- артер^льна ппертензт або п¡двищення ар-тер¡ального тиску понад 130/85 мм рт. ст.,
- пперглкемт натще понад 6,1 ммоль/л [41, 50].
Мжнародна д^бетична федерац¡я (IDF) за-пропонувала консенсус ¡з д¡агностики МС. Вд повщно до цього консенсусу для встановлення д^гнозу метабол¡чного синдрому обов'язковою е наявн¡сть абдом¡нального (центрального, за типом "яблучко", андроíдного) ожир¡ння, за яко-го в ос¡б eвропеоíдноí раси окружысть тал¡í мае бути бшьшою за 94 см у чоловшв ¡ за 80 см - у жнок, ¡ додатково вимагаеться наявн¡сть двох ознак, аналог¡чних наведеним у рекомендацтх АТР III. Показники абдомЫального ожир¡ння вщ-р¡зняються у представниюв р¡зних рас. Отже, зазначений консенсус не вимагае виявлення ¡н-сул¡норезистентност¡, але виключае можлив¡сть д^гностики МС в ос¡б без ожирЫня [54, 55].
Зг¡дно ¡з сучасними поглядами, ключовим моментом формування метаболнного синдро-
му е ¡нсул¡норезистентн¡сть, розвиток яко'( пов'язують як ¡з генетичними чинниками, так ¡ з абдомнальним ожир¡нням. Kл¡н¡чн¡ дослщжен-ня показали пряму залежнють м¡ж ступенем розвитку абдомшально-вюцеральноС жировоС тканини та виражеыстю ¡нсул¡норезистентност¡ [10, 30, 71, 95].
ЫсулЫорезистентнють, компенсаторна ппер-¡нсул¡нем¡я й активацт симпатоадреналовоí сис-теми - основний патогенетичний ланцюжок, який обумовлюе та пщтримуе розвиток складових МС. Внаслщок цього в орган¡зм¡ вщбуваеться змен-шення надходження глюкози до м'язю - ппергли кем¡я суттево п¡двищуe ризик виникнення ЦД 2-го типу, в жировм тканин¡ наявно недостатне пригн¡чення л¡пол¡зу, що призводить до збшь-шення концентрац¡í триглщеридю ¡ в¡льних жир-них кислот у плазм¡ кров¡. Неадекватне пригы-чення синтезу ендогенноí глюкози призводить до пперглкемп, у печ¡нц¡ збшьшуеться синтез холестерину л¡попротеíн¡в дуже низькоС щшьнос-т¡, а ст¡нки судин дуже активно захоплюють |'х [4, 35, 43, 97].
Завдяки доведена ароматизаци тестостерону в гормонально активнм жиров¡й тканин¡, за МС зменшуються концентрац¡я останнього та його бюлопчы ефекти. Так, ¡шем¡чна хвороба серця (!ХС) в¡дзначаeться у чоловшв утрич¡ час-т1ше, н¡ж у жЫок, що пов'язують з антиатеро-склеротичною д¡eю естроген¡в [8, 29, 85, 128]. У чоловкв р^ень тестостерону зменшуеться з в¡ком [26, 28, 102]. Найвищий рюень тестостерону у чолов^в в¡дзначаeться у 25-30 роюв, пот¡м в¡н починае знижуватися на 1-3% за рк [27, 29]. В ос¡б 80-рнного в¡ку середн¡й р¡вень загального тестостерону нижчий на 40% пороняно з 20-рнними, а в¡льного - на 80% [16]. У хворих ¡з МС андрогенний дефщит виражено ще бшьшою м^ою [17, 24, 86].
Вщомо, що знижений р^ень тестостерону, виражен¡сть атеросклерозу, ожир¡ння та прогре-сування серцево-судинноí патолог¡í пов'язано мж собою [25, 81, 96, 102]. Встановлено, що зниження продукцп андрогеыв у л¡тн¡х чолов¡к¡в перебкае паралельно зростанню частоти IХС ¡ доброяк¡сноí г¡перплаз¡í передм¡хуровоí залози (ДГПЗ) [98, 129].
Обидв¡ патолог¡í - МС, ¡з притаманним йому андрогенодефщитом, ¡ ДГПЗ - характеризуються численними ускладненнями, необхщыстю три-валоí терапп, порушенням якост¡ життя та зни-женням працездатност¡ пац¡eнт¡в [37].
Поняття "яюсть життя" характеризуе здат-н1сть функцюнувати у сусп1льств1 вщповщно до свого статусу й отримувати задоволення вщ життя у рюних його сферах. Визначення якост життя фунтуеться на оцЫц людиною р1вня свого благополуччя у фюичному, психолопчному, сощальному та економнному аспектах [53, 105].
MC, раннм андрогенодефщит, розлади се-човипускання окремо здатн сприяти розвитку тривожно-депресивних розлад1в, таким чином негативно впливаючи на яюсть життя [44, 61].
Дослщження якост життя дозволяе оцнити стутнь впливу патолопчного процесу на рюы сфери життя хворого, що е важливим у повсяк-деный пращ практичного лкаря для плануван-ня адекватного л1кування й оцнки його ефек-тивностк Питання якост життя у хворих ¡з ДГПЗ, асоцмованою з MC, висв^лено недостатньо.
В¡кове зниження р^ня тестостерону вважа-еться запрограмованим та еволюцмно обумов-леним [1]. Пщтримка гормонального балансу також е генетично детерм¡нованою та форму-еться в процес¡ природного в¡дбору. У боротьб¡ за ¡снування до умов життя лтше пристосован¡ види, що мають репродуктивн переваги, тобто забезпечують народження та початок самостй ного ¡снування достатнього потомства. По за-юнченш репродуктивного пер¡оду батьк¡вськ¡ особини перестають справляти суттевий вплив на збереження виду. 1х подальше ¡снування стае байдужим для еволюц¡í. З цього моменту почи-наеться завершальний етап онтогенезу [31]. Саме у цей перюд спостер¡гаeться розвиток бюх^чного, у тому числ¡ й гормонального, дисбалансу. У людей, попри збереження й нав^ь рют сощально!' значущост¡ з в¡ком, пер¡од оптимального функцюнування, в¡дведений еволю-цюю, зак¡нчуeться у 35-40 рок¡в. Пюля 40 рок¡в у чолов¡к¡в знижуеться р¡вень циркулюючого в кров¡ тестостерону - це явище називаеться тз-н¡м г¡погонадизмом (в англомовн¡й л¡тератур¡ -Late Onset Hypohonadism - LOH, або частковим вковим андрогенним дефщитом (partial androgen deficiency of aging men - PADAM [12, 24]. Недостатнють мтогенно!' дм тестостерону при-зводить до формування комплексу компенса-торно-пристосувальних реакц¡й. Експеримен-тальне досл¡дження на тестостерон-чутлив¡й кл^иннм л¡н¡í ф¡бробласт¡в крайньоí плот¡ чо-лов¡ка показало, що активн¡сть ароматази та 5а-редуктази залежить вщ р¡вня тестостерону. Будь-яке коливання р^ня тестостерону (як у б¡к
зниження на ™ LOH, так ¡ зб¡льшення у раз¡ призначення надвеликих доз андрогенних пре-парат¡в) збшьшуе утворення 5а-дипдротесто-стерону (ДГТ) ¡ 17ß-естрад¡олу [15]. Oписан¡ зм¡ни поеднуються з пригн¡ченням утворення TGFß-чинника, що вщповщае за поступове про-ходження кл™ною етап¡в диференц¡ювання та настання апоптозу [17, 20, 88]. Саме компенса-торне збшьшення активност¡ 5а-редуктази й ароматази вважаеться ключовим у патогенез¡ розвитку доброяк¡сноí г¡перплаз¡í передмкуро-воí залози, а також онколопчних захворювань останньоí [11, 22, 32, 57, 82]. Стимулящя 5а-редуктазно!' та ароматазноí активност¡ супро-воджуеться г¡перплаз¡eю тканин, що м¡стять дан ферменти. Зокрема, розвиваеться доброяк¡сна пперплазт передм¡хуровоí залози та збшь-шуеться к¡льк¡сть жировоí тканини з розвитком ожирння [15, 16].
Це пщтверджують останн¡ експерименталь-н¡ досл¡дження, що довели зниження пщвище-но'( концентраци циркулюючого ДГТ у ппогонад-них л^ых чолов¡к¡в п¡сля застосування андро-ген-зам¡сноí терап¡í [82].
Зниження р^ня, а в¡дпов¡дно й м¡тогенноí активной тестостерону компенсуеться не лише збшьшенням ароматазноí та 5а-редуктазноí активности але й додатковим посиленням продук-ц¡í кл¡тинами пептидних ростових чинниюв [16, 64]. Дан¡ зм¡ни обумовлено браком ендокрин-них активатор¡в подшу [8]. 5а-дипдротестосте-рон ¡ндукуе синтез ¡нсулнопод^них чинник¡в росту, еп¡дермального чинника росту, основного чинника росту ф^робластю [77, 117, 122].
Збшьшення р^ня соматотротну (СТГ) на ™ LOH посилюе утворення ¡нсул¡нопод¡бного чинника росту 1 (IGF-1). Схожють рецептор^ IGF-1 та ¡нсул¡ну дозволяе IGF зв'язуватися з рецепторами ¡нсулну й активюувати íх. Збшьшення р^ыв IGF-1 та ¡нсул¡ну в о^б ¡з LOH е компенсаторною вщповщдю на розвиток ¡нсулЫорезис-тентност¡ [30, 42]. Враховуючи участь ¡нсулЫу (поряд ¡з IGF-1) у збшьшены м¡тотичноí актив-ност¡ кл™н, ¡нсул¡норезистентн¡сть можна роз-глядати як мехаызм зб¡льшення р¡вня ¡нсул¡ну, СТГ, IGF-1 ¡, в¡дпов¡дно, |'х м^огенно!' активнос-т¡. Зб¡льшення цих показниюв характерно для стад¡í промоц¡í кл™нного росту [60, 92]. На ™ зниження р¡вня тестостерону спостер¡гаeться тдвищення вм¡сту чинника росту ф¡бробласт¡в - ß-FGF, що справляе найсильн¡ший стимулюю-чий влив на прол¡ферац¡ю еттелю [70, 116]. За
своею м1тотичною активыстю ß-FGF перевер-шуе епщермальний чинник росту (EGF) та деяю ¡ной [20, 127, 76]. Виявлене за зниження рюня тестостерону зб¡льшення ароматазноТ та 5а-редуктазноТ активност¡, вм¡сту б¡льшост¡ росто-вих чинник¡в вказуе на спрямоваысть компен-саторно-пристосувальних реакц¡й на збшьшен-ня м¡тотичноí активност¡ кл¡тин, а Тх виражен¡сть е пропорц¡йною ступеню зниження продукц¡Т тестостерону. Для багатостутнчатих фермен-тативних процес¡в характерною е регуляц¡я за принципом негативного зворотного зв'язку - на тл¡ зниження р^ня к¡нцевого продукту зростае ¡нтенсивысть попередн¡х реакц¡й, а зб¡льшення рюыв попередн¡х субстрат¡в стимулюе утворення продукту останньоТ стад¡Т (так звана "активацт попередником"). Вказана законом¡рн¡сть при-таманна в^м живим орган¡змам [65].
Для стероТдних гормон¡в, зокрема для тестостерону, основним попередником Тх утворення е холестерин, а на ще бшьш ранн¡х етапах -глюкоза [7]. Фах^ц припускають, що за вково-го зниження продукци тестостерону в¡дбуваeться компенсаторне зб¡льшення р^ыв холестерину й глюкози - субстрат^ для наступного синтезу тестостерону [17].
Ймов^но, у процес¡ еволюц¡Т в орган¡зм¡ сформувалися стандартн¡ генетично детермЫо-ван¡ вар¡анти функц¡онування ендокринноТ сис-теми. Деяк¡ з них можуть виконувати роль ком-пенсаторних реакцм у низц¡ патолог¡чних ста-ыв. Pезистентн¡сть до ¡нсул¡ну та лептину, що супроводжуеться г¡перфаг¡eю, зб¡льшенням рюня глюкози в плазм¡ кров¡, збшьшенням м¡сткост¡ жирових депо, - широко розповсюджен стани у тваринному свт. Розвиток резистентност¡ до ¡нсул¡ну та лептину у лп"ньому в¡ц¡ дозволяе збшь-шити масу жировоТ тканини тварин для наступного використання у зимовий перюд [87].
У фЫолопчних умовах даний стан розви-ваеться тимчасово й не тягне за собою жодних негативних наслщюв. Сформований у процес¡ ф¡логенезу мехашзм ¡нсул¡норезистентност¡ використовуеться у пер¡од вкового зниження продукц¡Т тестостерону для компенсаторного пщвищення р¡вн¡в попередник¡в тестостерону -холестерину та глюкози. 3 огляду на те, що тс-ля 40 роюв у чоловкО зниження продукци тестостерону прогресуе, резистентнють до ¡нсуш-ну у них носить постмний характер, призводячи до цшо'Т низки ускладнень. 1нсулЫорезистен-тнють розвиваеться в ос¡б ¡з LOH, порушуе тран-
спорт та утилгёацю глюкози [60]. Блокада ¡нсу-лнових рецептор¡в кл¡тин печ¡нки спричинюе пщвищення продукци глюкози (за рахунок по-силення глюконеогенезу). lнсул¡норезистентн¡сть скелетних м'язО також п¡двищуe р¡вень глюкози в кров^ оск¡льки утил¡зац¡я глюкози у м'язах е одним ¡з пров¡дних механ¡зм¡в ТТ метабол¡зму. У вщповщь на порушення транспорту та мета-бол¡зму глюкози, п¡двищення р^ня ¡нсул¡ну ней-рони г¡поталамуса видшяють у вор¡тну систему г¡поф¡за соматол^ерин ¡ кортикол¡берин, що призводить до пщвищення р^ыв таких контрн-сулярних гормоыв, як СТГ ¡ кортизол. Компенсаторно СТГ п¡дсилюe кл^инну прол¡ферац¡ю, у тому числ¡ сприяе зб¡льшенню к¡лькост¡ кл¡тин жировоТ тканини [36, 126]. Отже, репл¡кац¡я пре-адипоцит¡в ¡з подальшим перетворенням Тх на ¡стинн жиров¡ кл¡тини, а також пперЫсулнемт сприяють надходженню у жиров¡ кл¡тини додат-ковоТ кшькост л¡п¡д¡в, зб¡льшують м¡стк¡сть жирових депо та провокують розвиток ожирЫня. Доведено, що посилення ароматазноТ активност за LOH - п¡двищення ароматизаци тестостерону та андростенд¡ону поеднуеться з ¡стотним зб¡льшенням маси тша у чолов¡к¡в [13, 60, 81]. Пщвищення р^ня естроген¡в у кров¡ та посилення Тх захоплення тканинами оргаызму спо-стер¡гаeться у хворих на ожирння чолов¡к¡в [85, 94]. Пщвищення р^ня естроген¡в, що утворю-ються, стимулюе зб¡льшення як числа та розми р¡в адипоцитО, так ¡ к¡лькост¡ стромальних кли тин жировоТ тканини.
Отже, останн¡м часом доведено, що за LOH пщвищено р¡вн¡ СТГ, ¡нсулЫу, естрад¡олу, 5а-диг¡дротестостерону, втамну D, ß-FGF, IGF-1, EGF, ¡ вони е промоторними чинниками кл™н-ноТ прол¡ферац¡Т [60, 110, 112, 129]. На користь стимульованоТ пролфераци на тл¡ андрогенно-го дефщиту св¡дчать ¡ дан¡ рос¡йських вчених, як довели, що адекватне замщення часткового в¡кового андрогенного деф¡циту зменшуе ризик розвитку доброяк¡сноТ г¡перплаз¡Т й раку перед-м¡хуровоТ залози, а за вже наявноТ г¡перплаз¡Т через шють м¡сяц¡в п¡сля початку корекци вщ-значаеться в¡рог¡дне зменшення об'ему перед-м¡хуровоТ залози [64].
Серед мехаызмО розвитку метабол¡чного синдрому останым часом великого значення надають оксидативному стресу, що е першою сходинкою до формування артер^льно'Т ппер-тензи (АГ) та атеросклерозу [24]. Доведено, що ¡нсулнорезистентысть ¡ компенсаторна пперн-
сулнем1я справляють вплив на мехаызми ре-моделювання м'язовоТ оболонки судин, що е предиктором формування у подальшому судин-них ускладнень цукрового д1абету. Так, виявле-но потовщення судинноТ стнки загальноТ сон-ноТ артерп та стегновоТ артерп, наростання швидкосл розповсюдження пульсовоТ хвил1 (збшьшення жорсткост стшки судин), змну д1аметра артерм i характеристик вазодилятацп вже нав^ь у пiдлiткiв iз проявами метаболiчно-го синдрому [38]. ^м того, на тлi нсулноре-зистентност порушуються синтез i секрецiя оксиду азоту в судинах. Враховуючи той факт, що оксид азоту не лише е вазодилятатором, але й впливае на процес атерогенезу, можна ствер-джувати, що порушення цього мехаызму при-зводить до розвитку АГ та атеросклерозу [14, 34, 75].
Дослщження, проведенi протягом останых рокiв, виявили значнi змни гемореологiчних показникiв у хворих iз метаболiчним синдромом [5]. Характерним для МС е пiдвищення рiвня фiбриногену, iнгiбiторiв фiбринолiзу - чинника VII та Ыпбтору активатора плазмiногену I. Ви-сокий рiвень iнгiбiтору активатора плазмноге-ну, що продукуеться переважно адипоцитами вюцерально'Т жировоТ тканини, розглядаеться як один iз важливих параметрiв метаболiчного синдрому. Вiн зв'язуе активатор плазмiногенезу в тканинах, що обумовлюе зменшення утворення плазмiну з плазмногену, внаслiдок чого змен-шуеться швидкiсть розщеплення фiбрину. На рiвень iнгiбiтору плазмiногену I у хворих iз МС впливають гiперiнсулiнемiя, ппертриглщериде-мiя та високий рiвень чинника некрозу пухлин а. Зменшення маси вюцерального жиру супро-воджуеться зниженням рiвня iнгiбiтору плазми ногену I. Змни функцiональноТ активностi тром-боци^в у хворих iз МС включають, перш за все, тдвищення Тх адгезiйноТ та агрегацiйноТ здат-ност [49, 63, 73]. Серед чинниюв, що видшя-ються активованими тромбоцитами, найбшьше значення мають тромбоксан А2 i тромбоцитар-ний чинник росту. Бшьшють дослiдникiв вважа-ють, що саме тромбоцити е провiдним чинни-ком, який обумовлюе схильнiсть до тромбозу у хворих на МС [49, 63]. За метаболiчного синдрому також вщзначено однотипн змЫи у струк-турi мембран еритроци™: збiльшення мiкров'яз-костi у Тх поверхневих шарах на всьому профЫ та змну структури мембранних бшюв [59].
Згiдно iз сучасними поглядами, МС розгля-
даеться також як стан, що супроводжуеться iмун-ним запаленням низьких градащй. Пiдвищення рiвня С-реактивного бiлка, що е наслщком збiль-шення секрецiТ прозапального цитоюну iнтер-лейкiну-6, е незалежним предиктором серцево-судинних захворювань (ССЗ) у популяцп [48]. Наростання вираженостi метаболiчного синдрому призводить до посилення активной марке-рiв запалення та дисфункцп ендотелiю. Часто визначаються гiперурикемiя, змiни в iмуннiй системi [59, 70, 75, 80].
Остаными десятирiччями накопичено досить даних щодо юнування асоцiацiТ мiж гiперурике-мieю, ожирнням, порушеною толерантнiстю до глюкози та цукровим дiабетом 2-го типу, пору-шенням метаболiзму лiпiдiв, ессенцiальною п-пертензieю, дисметаболiчною нефропатieю, що дозволило, як було показано вище, вщнести п-перурикемiю до складових метаболiчного синдрому [3, 10, 59, 78].
Деяю автори вважають, що гiперурикемiя може бути маркером гостроТ дисфункцiТ ендо-телiю, оскiльки висою концентрацiТ уратiв у цир-куляцп викликають подразнення iнтими артерiй та ТТ структурне ушкодження, що супроводжуеться ендотелiальною дисфункцieю, запаленням, порушенням мiкроциркуляцiТ та е прогнос-тичною ознакою судинних ускладнень [23, 25, 51, 73, 97].
Особливу роль у патогенезi МС в^щграе вегетативна нервова система. Порушення або п-перактиващя окремих ТТ ланок або рiвнiв мае провщне значення в клiнiчнiй картинi симптомiв нижнiх сечових шляхiв (СНСШ - Lower Urinary Tract Symptoms). Це стосуеться насамперед взаемодп iнсулiну та симпатоадреналовоТ сис-теми на ^i ожирiння. Ключова роль iнсулiну в реалiзацiТ цього механiзму е очевидною. Так, за ожирння компенсаторна гiперiнсулiнемiя, що виникае на тлi зниження чутливост до iнсулiну, веде до значного росту активной центральних вщдЫв вегетативноТ нервовоТ системи [6, 52, 83, 89]. В умовах ЫсулЫорезистентносл ппер-активацiя симпатичного вiддiлу вегетативноТ нервовоТ системи призводить до появи арте-рiальноТ гiпертензiТ за рахунок симпатичноТ сти-муляцiТ серця, судин i нирок [119].
Гiперсимпатикотонiя пiдсилюe секрещю ре-нiну в нирках, а пщвищення рiвня ренiну акти-вуе ренiн-ангiотензин-альдостеронову систему [108]. Пiдвищення концентрацп ангiотензину II впливае на рецептори резистивних судин i на
АТ1-рецептори у нейро-м'язових синапсах ске-летноТ мускулатури. Значне зб!льшення к!лькост! АТ1-рецептор1в в!дзначено за цукрового д!абе-ту 2-го типу [54]. Внаслщок цього в!дбуваються пщвищення артер!ального тиску та подальше наростання симпатикотонп у скелетн!й мускулатур!. Тривале пщвищення м'язовоТ симпатично! активност! викликае зменшення кап!лярноТ мереж! м'яз!в, знижуе к!льк!сть м'язових волокон, що пов!льно скорочуються, як! визначають р!вень чутливост! орган!зму до !нсул!ну. Пог!р-шення кровоб!гу у скелетних м'язах, як! е го-ловним споживачем глюкози в орган!зм!, призводить до зниження транспорту глюкози у м'язах ! подальшого пщвищення ступеня ¡нсул!-норезистентност! та компенсаторно! г!пер!нсу-л!немп. Формуеться хибне коло, що веде до реактиваци вс!х його компонент!в [30, 108].
За деякими даними, гладеньком'язов! еле-менти займають близько 40% обсягу г!перпла-зованоТ передм!хуровоТ залози. Стимуляц!я а-адренорецептор!в внаслщок зростання та про-гресування ДГПЗ призводить до пщвищення тонусу гладеньких м'яз!в [18, 33, 62, 123].
В експериментах in vitro доведено, що при-близно наполовину загальний уретральний тиск у чолов!к!в !з ДГПЗ регулюеться через а-ад-ренерг!чний механ!зм, який, на думку б!льшост! досл!дник!в, в!дпов!дае за розвиток динам!чноТ обструкцп за ДГПЗ. Вважаеться, що а1А п!дтип рецептор!в переважно регулюе скорочення гла-деньком'язових елемент!в передм!хуровоТ залози [9, 21, 101].
Отже, г!пер!нсул!нем!я за рахунок г!персим-патикотони може посилювати динам!чний компонент !нфравезикальноТ обструкци у хворих !з ДГПЗ [45, 74]. У свою чергу, в л!тератур! е дан! про те, що деяк! ключов! симптоми доброяк!сноТ пперплази передм!хуровоТ залози (част! позиви до сечовипускання вноч!, б!ль, порушення стате-воТ функци, СНСШ) призводять до розвитку стре-сових реакц!й, прогресування !шем!чноТ хвороби серця, сприяють п!двищенню артер!ального тис-ку (АТ) ! прискореному стар!нню орган!зму чоло-в!к!в середнього та похилого в!ку, а також пог!р-шують як!сть Тх життя [21, 44, 74, 103].
У науков!й л!тератур! переб!г ДГПЗ розгля-даеться у зв'язку як !з метабол!чним синдромом у ц!лому, так ! з окремими його елемента-ми. 1з прогресуванням ДГПЗ ! метабол!чних розлад!в, окр!м зб!льшення к!лькост! об'емних процес!в, зм!нюеться й переб!г останн!х [91].
Показано, що для чолов!к!в з !ндексом маси т!ла понад 35 кг/м2 ризик мати зб!льшену простату у 3,52 разу б!льший, н!ж для чолов!к!в з 1МТ до 25 кг/м2. Схож! спостереження стосу-ються !нших компонент!в метабол!чного синдрому: для чолов!к!в !з вищим р!внем глюкози натще та б!льшою окружн!стю тали ризик зб!ль-шення об'ему простати вищий [98, 111].
Близьк! результати щодо об'ему простати отримано в!тчизняними науковцями, але у пац!-ент!в !з ДГПЗ у поеднанн! з цукровим д!абетом [56]. За !ншими даними, за метабол!чного синдрому 1МТ також позитивно корелював з об'емом простати на тл! ДГПЗ [104]. За даними !нших досл!дник!в, саме за ЦД 2-го типу в!дзначаеться б!льша швидк!сть росту ДГПЗ пор!вняно з !нши-ми компонентами метабол!чного синдрому [74].
Kaplan S. ! сп!вавт. сп!вв!днесли окружн!сть тали як !ндикатора ожир!ння та метабол!чний синдром !з р!зними уролог!чними характеристиками. У пац!ент!в !з вужчою тал!ею були най-меншими об'ем простати та вм!ст простат-спе-циф!чного антигену (ПСА) ! найнижчим ступ!нь тяжкост! цукрового д!абету, артер!альноТ г!пер-тензи та еякуляторноТ дисфункци. Авторами також отримано дан! щодо суттевоТ кореляци ожи-р!ння, метабол!чного синдрому та захворювань нижнього сечостатевого тракту [98].
У чолов!к!в, хворих на !шем!чну хворобу серця, цукровий д!абет та оклюз!йну хворобу ниж-н!х к!нц!вок виявлено пог!ршення перфузи тран-зиторноТ зони простати та зб!льшення об'ему простати. Вчен! д!йшли висновку, що попршен-ня постачання кров! до простати та ïï !шем!я е чинником ризику ДГПЗ у хворих на метабол!ч-ний синдром [72]. Тому вивчення стану кровоо-б!гу простати у хворих !з МС стало складовою частиною власного наукового дослщження.
Досл!дження кореляц!йного зв'язку р!вня холестерину в кров! з ДГПЗ дозволило д!йти висновку, що у популяци стар!ючих чолов!к!в п!двищений р!вень холестерину ЛПНЩ асоц!-йовано з вищим ризиком ДГПЗ ! серцевими катастрофами [111]. Виявлено також зб!льшення частоти !шем!чноТ хвороби серця та гострого коронарного синдрому у чолов!к!в старшоТ в!-ковоТ групи саме за наявност! ДГПЗ [118].
Оск!льки !нсул!н - це р!ст-стимулюючий гормон, а пров!дною характеристикою МС е саме !нсул!норезистентн!сть, то надм!рна концентра-ц!я цього гормону у кров! за метабол!чного синдрому може бути чинником ризику прискоре-
ного прогресування ДГПЗ. Так, встановлено збшьшення концентрацп ¡нсулшу натще, ¡ндек-су ¡нсул¡норезистентност¡ (НОМА) у пацюнтю ¡з ДГПЗ та Тх кореляцю з об'емом передм¡xуровоí залози. Показано, що саме ппершсулшемт, асоц¡йована з ¡нсулшорезистентыстю, е неза-лежним чинником ризику розвитку ДГПЗ [93].
Загальновщомим е активуючий вплив тес-тостерону/андрогеыв на р¡ст передм¡xуровоí залози. Зниження р^ня тестостерону у старю-чих чолов^в не викликае сумн¡в¡в, а ожиршня (як компонент метабол¡чного синдрому) може пщсилювати в¡ковий андрогенний дефщит у чо-лов¡к¡в за рахунок зб¡льшеноí ароматизац¡í ан-дроген¡в в естрогени у жировм тканин¡ [94].
Ппершсулшемт, навпаки, здатна певною м^ою стимулювати продукц¡ю тестостерону, у тому чи^ за рахунок зниження синтезу печш-кою глобул¡ну, який зв'язуе статев¡ стероТди (SSBG), що також сприяе зростанню р¡вня вшь-ного, бюлопчно активного андрогену [102, 124]. Це е важливим, оск¡льки одыею з теор¡й розвитку ДГПЗ е теор¡я порушення апоптозу (регу-ляц¡í кл¡тинного росту та загибел^. У цьому ви-падку ^енез ДГПЗ розглядаеться не лише як наслщок патолог¡чноí репродукц¡í кл¡тин, але й як результат скорочення обсяпв заплановано'( загибел¡ кл¡тин. Доведено, що сукупний ефект андрогеыв ¡ чинниюв росту п¡дтримуe гомео-статичний баланс мж кл¡тинною загибеллю та пролферацюю. B¡ков¡ зм¡ни гормонального балансу та змши регуляц¡í чинник¡в росту (напри-клад, за ожир¡ння) здаты призводити до втрати ф¡з¡олог¡чного, функцюнального та генетичного контролю процесу апоптозу [20, 57, 106, 122]. Тому, з нашо'( точки зору, актуальним е прове-дення окремих дослщжень переб¡гу ДГПЗ у чо-ловшв ¡з нормальним ¡ зниженим р^нем вшь-ного тестостерону в кровк
Cл¡д п¡дкреслити, що не завжди кл¡н¡чн¡ прояви ¡нфравезикальноí обструкцп корелюють з об'емом г¡перплаз¡í. Описано патогенетичы чин-ники, що пщсилюють прояви ¡нфравезикально)' обструкц¡í. До них, наприклад, належить тип росту простати, гостре та хроычне запалення простати та ¡нш1, деяю з яких е елементами метабол¡чного синдрому (стан вегетативно!' реактивности [19, 40, 113].
Такий компонент МС, як хроычне запалення, деякими авторами розглядаеться як один ¡з головних чинниюв прогреси ДГПЗ ¡ початкова точка природного розвитку цього стану [19, 100].
У зв'язку з тим, що запальы ¡нфшьтрати часто знаходяться поруч ¡з вузлами пперплазп, фа-x¡вц¡ вивчили р¡вень С-реактивного протешу у пацюнтш ¡з СНСШ ¡ зробили припущення, що виявлена збшьшена концентрац¡я цього б¡лка може бути ¡ндикатором ¡нтрапростатичного запалення за ДГПЗ [100, 120].
Пор^нювали також випадки гострого та хро-ычного запалення передм¡xуровоí залози у па-ц¡eнт¡в, як¡ перенесли трансуретральну резекцш простати (TURP) у зв'язку з гострою затримкою сечовипускання. Даы пор^няльних досл¡джень св¡дчать, що ризик затримки сечовипускання у чоловшв ¡з ДГПЗ значно вищий для пацюнтю ¡з гострим або xрон¡чним запаленням передмжу-ровоí залози, ан¡ж без нього [84].
Пстолопчний анал¡з ¡мунних ознак хроычно-го запалення у простак за ДГПЗ встановив на-явн¡сть запальноí ¡нф¡льтрац¡í, але не виявив ыякого зв'язку з бактертми або ¡ншими зов-н¡шн¡ми агентами. Зроблено припущення, що за ДГПЗ в ¡нфшьтрат може зростати продукцт цитоюыв ¡нтерлейк¡ну-6 та ¡нтерлейк¡ну-8. Ос-танн¡ е ключовими чинниками стромального росту ДГПЗ [66, 67, 100].
Показано також, що за цукрового дебету 2-го типу залежно вщ його тяжкост мають мю-це значы морфолог¡чн¡ зм¡ни (дистроф¡я рюно-го ступеня, г¡перxром¡я ядер кл™н ¡ вакуолюа-ц¡я цитоплазми, оголення ядер) [39, 40].
Отже, даы, отримаы вченими, окреслюють напрями власних дослщжень: вивчення С-реактивного протешу, патоморфолопчний аналю бюптатш простати з метою оцшки стану крово-постачання, мкроциркуляци та запалення, у тому чи^ за г¡перурикем¡í у пацюнтш ¡з ДГПЗ, що вносить неспецифнний компонент в ет¡олог¡ю запалення, як було окреслено нами вище.
Проте найчастше в л¡тератур¡ розглядаеться вплив метаболнного синдрому як симптомоком-плексу на переб^ ДГПЗ. Так, вчеы розглядають МС як сукупн¡сть таких порушень: ¡нсулшорезис-тентн¡сть, абдом¡нальне ожиршня, дисл¡п¡дем¡я, АГ, п¡двищений вм¡ст С-реактивного протешу (хроычне запалення) та ппертонус автономно)' симпатично)' системи, що описано нами вище. 1х досл¡дження подтвердили залежн¡сть СНСШ за ДГПЗ вщ г¡пертонусу симпатично'( нервовоí системи, асощйованого з метабол¡чним синдромом. Вчеы доходять висновку про ймов^ысть пато-ф¡з¡олог¡чного зв'язку м¡ж метабол¡чним синдромом ¡ ДГПЗ [90, 99, 107].
Чинниками, що зб!льшують сукупний ризик ДГПЗ ! ССЗ, визначено ожир!ння, г!подинам!ю, дисл!п!дем!ю, цукровий д!абет, АГ ! висококало-р!йну жирну д!ету. Припускаеться, що модиф!-кац!я способу життя та ф!зичноТ активност! в молодому та середньому в!ц! може впливати у подальшому на швидк!сть росту ДГПЗ, що ав-тори пояснюють б!льш сприятливою асоц!ац!ею гормонального статусу з ф!зичними навантажен-нями [109].
Hammarsten J., Hogstedt B. у прац!, де ком-поненти метабол!чного синдрому розглядають-ся як чинники ризику ДГПЗ, довели, що об'ем простати був б!льшим у пац!ент!в !з ЦД 2-го типу, артер!альною г!пертенз!ею, ожир!нням, низьким р!внем холестерину ЛПВЩ ! позитивно корелю-вав !з концентрац!ею !нсул!ну в кров!. Вчен! також припустили, що ДГПЗ е проявом метабо-л!чного синдрому [90]. Це дослщження генеруе г!потезу каузального зв'язку м!ж високим р!в-нем !нсул!ну в кров! та ростом ДГПЗ. Автори в!дзначають, що, використовуючи Тх науков! ре-зультати на практиц!, можна допускати високу ймов!рн!сть ЦД 2-го типу, артер!альноТ г!пер-тензп, ожир!ння та !нсул!нрезистентност! у хво-рих на ДГПЗ, ! навпаки.
Т! ж автори п!зн!ше показали, що середне щор!чне зб!льшення об'ему простати в!рог!дно зростало з! зб!льшенням вм!сту !нсул!ну в плазм!, в!дображаючи таким чином наявн!сть пато-генетичного зв'язку м!ж г!пер!нсул!нем!ею та ДГПЗ. Автори також висловлюють г!потезу про зб!льшену симпатичну нервову активн!сть у хворих на ДГПЗ, яку, як було нами п!дкреслено вище, потенц!юе г!пер!нсул!немя [91].
За результатами !ншого досл!дження, па-ц!енти з ДГПЗ ! метабол!чним синдромом мали значно б!льш! масу т!ла, 1МТ, гл!кем!ю, концен-трац!ю тригл!церид!в у кров! та р!вень ПСА, а також прискорення середньор!чних темп!в росту пперплазп [124].
Отже, роблячи висновок !з проанал!зованих л!тературних джерел ! багатьох м!жнародних дослщжень, можна сказати, що:
- нараз! !снуе дв! точки зору, або г!потези, зг!дно з якими ДГПЗ можна вважати складовою частиною (проявом) метабол!чного синдрому, або ж ДГПЗ т!сно патогенетично пов'язано з ним;
- метабол!чний синдром може справляти вплив на кл!н!ку ДГПЗ ! прояви СНСШ;
- вплив метабол!чного синдрому на перед-м!хурову залозу опосередковано д!ею його скла-
дових (пперурикемт, пперфЮриногенемт — стан
мкросудинного русла; // цукровий д1абет 2-го
типу, дислтщемт — атеросклероз; // ожирння
— резистентнють до ¡нсулЫу — ппернсулЫемт
— г¡персимпатикотон¡я — СНСШ тощо).
Л1ТЕРАТУРА
1. Анисимов В.Н. Молекулярные и физиологические механизмы старения / В.Н. Анисимов. -СПб: Издательский дом наука, 2008. - Т. 2. -434 с.
2. Ащеулова Т. Артериальная гипертензия как компонент метаболического синдрома: особенности лечения / Т. Ащеулова, А. Янкевич // Doctor. - 2005. - № 2. - С. 38-39.
3. Бабак О.Я. Заболевания печени у пациентов с сахарным диабетом: современная тактика и стратегия терапии / О.Я. Бабак // Здоров'я Укра'ши. - 2008. - № 6(1). - С. 14-15.
4. Балаболкин М.И. Значение жировой ткани и ее гормонов в механизмах инсулиновой резистентности и развития сахарного диабета 2-го типа / М.И. Балаболкин, В.М. Креминская, Е.М. Клебанова // Клиническая медицина. -
2007. - № 7. - С. 20-27.
5. Баллюзек М.Ф. Состояние микроциркуляции у больных с метаболическим синдромом в пожилом возрасте / М.Ф. Баллюзек, Н.Г. Репе-тий, Т.Н. Гриненко // Клиническая геронтология. - 2005. - № 4. - С. 62-65.
6. Бачурин Г.В. Сравнительная оценка реакций вегетативной нервной системы у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы и сопутствующим сахарным диабетом / Г.В. Бачурин // Здоровье мужчины. -
2008. - № 2. - С. 173-174.
7. Березов Т.Т. Биологическая химия: учебник. / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин. - М.: Медицина, 1998. - 704 с..
8. Берштейн Л.М. Внегонадная продукция эстрогенов (роль в физиологии и патологии) / Л.М. Берштейн. - СПб.: Наука, 1998. - 97 с.
9. Богданов А.Б. Эффективность и безопасность комбинированного применения доксазозина и финастерида при лечении доброкачественной гиперплазии предстательной железы / А.Б. Богданов, И.В. Лукьянов, Е.И. Велиев // Здоровье мужчины. - 2008. - № 2. - С. 153-158.
10. Боднар П.М. Д1агностика та л1кування метабо-л1чного синдрому: метод. рекомендацп / П.М. Боднар. - К., 2001. - 12 с.
11. Бондаренко В.А. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы: механизм формирования, диагностика, медикаментозные методы лечения / В.А. Бондаренко // 1нновацмн1 технологи в сучаснм ендокринологи: 52 щор1ч-на наук.-практ. конф. з м1жнар. участю, 4-6 червня 2008 р., Харюв: тез. доп. - Харюв, 2008.- С. 11-20.
12. Бузнашвили И.И. Андропауза: возрастное снижение уровня половых гормонов у мужчин / И.И. Бузнашвили, Г. Мельниченко // Здоровье мужчины. - 2002. - № 1. - С. 13-18.
13. Василькова О.Н. Возрастной андрогенный дефицит, метаболический синдром и сахарный диабет 2-го типа: есть ли взаимосвязь? / О.Н. Василькова, Т.В. Мохорт, А.В. Рожко // Медицинские новости. - 2008. - № 3. - С. 3-6.
14. Влияние инсулина на продукцию оксида азота моноцитами больных с метаболическим сердечно-сосудистым синдромом / Т.Е. Суслова, А.В. Ситожевский, О.Н. Огуркова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2005. - Т. 139, № 4. - С. 380-382.
15. Влияние уровня тестостерона на образование 5а -дигидротестостерона и 17ß-эстрадиола в тестостерон-чувствительной клеточной линии фибробластов крайней плоти человека /
A.В. Печерский, В.И. Мазуров, В.Ф. Семигла-зов [и др.] // Цитология. - 2005. - № 47(2). -С. 172-174.
16. Влияние частичного возрастного андрогенно-го дефицита (PADAM) на импульсный режим инкреции некоторых гормонов и митотическую активность. / А.В. Печерский, В.Ф. Семигла-зов, О.Б. Лоран [и др.] // Цитология. - 2006. -№ 48(10). - С. 862-866.
17. Влияние частичного возрастного андрогенно-го дефицита на развитие метаболического синдрома. / А.В. Печерский, В.Ф. Семиглазов,
B.И. Мазуров [и др.] //. Лабораторная диагностика. - 2006. - № 4. - С. 12-19.
18. Возианов А.Ф. Атлас-руководство по урологии / А.Ф. Возианов, А.В. Люлько. - Днепропетровск: Днепр-VAL, 2001. - Т. 3. - С. 398-465.
19. Воз1анов О.Ф. Вплив хрошчного запального процесу передм1хуровоТ залози та сеч1вника на симптоми нижшх сечовивщних шлях1в у хворих ¡з доброякюною пперплаз1ею передм1хурово'Т залози / О.Ф. Возiанов, С.П. Пасечшков,
B.С. Грицай // Здоровье мужчины. - 2008. -№ 2. - С. 176-179.
20. Воз1анов О.Ф. Роль чинниюв росту в патогене-зi пперплази простати / О.Ф. Возiанов,
C.П. Пасечнков, А.О. Андреев // Уролопя. -1999. - № 3. - С. 93-98.
21. Воз1анов О.Ф. Уролопя / О.Ф. Возiанов, О.В. Люлько. - Дшпропетровськ: Дшпро-VAL, 2002. -830 с.
22. Воз1анов С.О. Передмiхурова залоза та ¡Т до-броякюна гiперплазiя / С.О.Возiанов. М.Р. Гже-гоцький, О.В. Шуляк [та ¡н.]. - Львiв, 2004. -343 с.
23. Вплив симвастатину ("Зоватину") на ендотели альну функцю у пащен^в середнього вку з метаболiчним синдромом X / В.Г. Лизогуб, О.О. Волошина, О.М. Бондарчук, О.С. Левщен-ко // УкраТнський терапевтичний журнал. -2006. - 2. - С. 72-74.
24. Гвасалия Б.Р. Поздний гипогонадизм, метаболический синдром и сердечно-сосудистая патология / Б.Р. Гвасалия, П.А. Щеплев // Лечащий врач. - 2009. - № 11. - C. 4-8.
25. Пперурикем1я: компонент метаболiчного синдрому та незалежний патогенетичний чинник / Н.М. Гурша, 1.О. Мосендз, А.А. Шупрович, В.В. Корпачев // Фмейна медицина. - 2005. -№ 3. - С. 59-61.
26. Горпинченко И.И. Андрологические проблемы пожилых людей / И.И. Горпинченко // Здоровье мужчины. - 2007. - № 1. - С. 66-67.
27. Горпинченко И.И. Заместительная гормональная терапия в жизни мужчины пожилого возраста / И.И. Горпинченко // Здоров'я УкраТни. -2008. - 22. - С. 58.
28. Горпинченко И.И. Мужской гипогонадизм: клиника и лечение / И.И. Горпинченко // Здоровье мужчины. - 2005. - № 1. - С. 7-9.
29. Дедов И.И. Возрастной андрогенный дефицит / И.И. Дедов, СЮ. Калиниченко. - М.: Практическая медицина, 2006. - С. 22-46.
30. Дедов И.И. Эндокринология / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.Ф. Фадеев. - М.: Гэостар-Медиа, 2007. - 432 с.
31. Дильман В.М. Почему наступает смерть /
B.М. Дильман. - Л.: Медицина, 1973. - 132 с.
32. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы в общемедицинской практике: метод. рекомендации / О.Б. Лоран, А.Л. Верт-кин, Е.И. Вовк [и др. ]. - М., 2008. - 46 с.
33. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы и ее осложнения в общемедицинской практике / А.Л. Верткин, О.Б. Лоран, Е.И. Вовк [и др. ] // Сonsilium Medicum. - 2008. -Т. 10, № 4. - С. 2-5.
34. Жданов В.С. Роль гиперплазии интимы артерий в атерогенезе у человека / В.С. Жданов // Архив патологии. - 1998. - № 6. - С. 8-12.
35. Зимов А.В. Печень при метаболическом синдроме и инсулинорезистентности: взгляд эндокринолога / А.В. Зимов // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. -2005. - № 5. - С. 14- 18.
36. Кеттайл В.М. Патофизиология эндокринной системы / В.М. Кеттайл, Р.А. Арки. - СПб.; М.: Невский диалект, 2001. - С. 30-37.
37. Кирилюк М.Л. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы и метаболический синдром / М.Л. Кирилюк // Здоровье мужчины. -2008. - № 4(27). - C. 148-150.
38. Кисляк О.А. Состояние сосудистой стенки у подростков с метаболическим синдромом / О.А. Кисляк, Е.В. Петрова // Педиатрия. - 2006. -№ 2. - С. 23-28.
39. Кобяков С.К. Клиническая характеристика простатита у больных сахарным диабетом 2 типа /
C.К. Кобяков, Е.В. Лучицкий, И.И. Складанная // Здоровье мужчины. - 2003. - Т. 7, № 4. -С. 56-59.
40. Кобяков C.K. Патогенетичн мехашзми хрошч-них запальних захворювань статевих оргашв у чоловшв, хворих на цукровий д1абет / С.К. Кобяков // Клшнна та експериментальна патоло-пя. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 169-171.
41. Ковалева О.Н. Диагностика метаболического синдрома в научных исследованиях и клинической практике / О.Н. Ковалева, A.A. Янкевич // Укра'шський кардюлопчний журнал. - 2005. -№ 1. - С. 103-109.
42. Копнер Р.Б. Инсулиноподобные факторы роста, или соматомедины, - новое семейство пептидных биорегуляторов / Р.Б. Копнер, A.A. Булатов // Успехи современной биологии. -1984. - Т. 97, № 2. - С. 225-240.
43. Кравчун Н.О. Чинник некрозу пухлин-а та цукровий д1абет 2 типу / Н.О. Кравчун // Проблеми ендокринно!' патологи. - 2005. - № 3. - С. 3-8.
44. Лопаткин Н.А. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы / H.A. Лопаткин, A.B. Сивков. - М., 1999. - С. 45-56.
45. Лоран О.Б. Диагностика и дифференциальная диагностика доброкачественной гиперплазии предстательной железы / О.Б. Лоран // Доброкачественная гиперплазия предстательной железы / под ред. H.A. Лопаткина. М., 1999. -С.84-90.
46. Мазо Е.Б. Aспекты патогенеза и особенности клинического течения эректильной дисфункции у больных с метаболическим синдромом / Е.Б. Мазо, С.И. Гамидов, Р.В. Гасанов // Соп-silium Medicum. - 2008. - 4(10). - С. 24-26.
47. Мамедов М.Н. Метаболический синдром -больше, чем сочетание факторов риска: принципы диагностики и лечения / М.Н. Мамедов. -М.: Верваг фарма, 2006. - С. 7-12.
48. Маньковский Б.Н. Метаболический синдром -принципы патогенетической терапии / Б.Н. Маньковский // Лекарь. - 2008. - 1/2 (7-8). - С. 42-45.
49. Медведев И.Н. Воздействие гипокалорийной диеты на реологию тромбоцитов у больных с метаболическим синдромом / И.Н. Медведев // Клиническая медицина. - 2006. - № 3. - С. 49-52.
50. Метод установления наличия метаболического синдрома у пациентов с артериальной гипертонией и ожирением / Т.Н. Эриванцева, С.П. Олимпиева, И.Е. Чазова [и др.] // Терапевтический архив. - 2006. - № 4. - С. 9-15.
51. Нагорнев В.А. Кинетика клеток сосудистой стенки и атерогенез / B.A. Нагорнев // Aрхив патологии. - 1998. - № 1. - С. 39-43.
52. НебиеридзеД.В. Гиперактивность симпатической нервной системы: клиническое значение и перспективы коррекции / Д.В. Небиеридзе,
Р.Г. Оганов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2004. - Т. 3, 1. - С. 94-99.
53. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / A.A. Новик, Т.И. Ионова. - СПб.; М., 2002. - 256 с.
54. Оганов Р.Г. Гиперинсупинемия и артериальная гипертония: возвращаясь к выводам United Kingdom Prospective Diabetes Study // Русский медицинский журнал. - 2002. - № 11. - С. 486-491.
55. Ожирение. Метаболический синдром. Сахарный диабет 2 типа / под ред. И.И. Дедова. -М., 2000. - С. 111.
56. Особливостi переб1гу захворювань передм1ху-ровоТ залози у чоловЫв, хворих на цукровий д1абет 2 типу / 6.В. Лучицький, С.К. Кобяков, 1.1. Складанна, 6.В. Мороз // Проблеми ендок-ринноТ патологи. - 2005. - № 1. - С. 14-17.
57. Переверзев A.C. Аденома предстательной железы / А.С. Переверзев, Н.Ф. Сергиенко. - К.: Ваклер. - C. 277.
58. Перова Н.В. Кластер факторов высокого риска сердечно-сосудистых заболеваний: метаболический синдром / Н.В. Перова, М.Н. Мамедов, В.А. Метельская // Международный медицинский журнал. - 1999. - № 2. - С. 21-24.
59. Потемкин В.В. Метаболические показатели и структура мембран эритроцитов при ожирении и метаболическом синдроме у женщин /
B.В. Потемкин, СЮ. Троицкая, А.Г. Максина // Российский медицинский журнал. - 2006. -№ 1. - С. 35-38.
60. Печерский A.B. Частичный возрастной андро-генный дефицит (роль в развитии метаболического синдрома и патологии предстательной железы) / А.В.Печерский. - Спб., 2007 - 40 с.
61. Приходько В.Ю. Метабол1чний синдром у гери атричшй клшщи ктшчне значення i терапевтичн пщходи / В.Ю. Приходько // Мистецтво лку-вання. - 2008. - Т. 51, № 5. - С. 5-10.
62. Простаплант в лечении больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы / И.И. Горпинченко, И.В. Судариков, Я.О. Мирошников, Ю.Н. Гурженко // Здоровье мужчины. - 2003. - № 3. - С. 69-71.
63. Пшеничникова Е.Б. Роль тромбофилии в развитии акушерской патологии у женщин с метаболическим синдромом / Е.Б. Пшеничникова, Т.Б. Пшеничникова, А.Д. Макрацария // Акушерство и гинекология. - 2006. - № 4. -
C. 15-19.
64. Роль тестостерона в регуляции экспрессии генов некоторых факторов пролиферации. / А.В. Печерский, О.Б. Лоран, В.И. Печерский [и др.] //. Цитология. - 2006. - № 48(10). -С. 856-861.
65. Угрюмов М.В. Механизмы нейроэндокринной регуляции / М.В. Угрюмов. - М.: Наука, 1999. - 124 с.
66. Хрошчний абактерiальний простатит: iмуноло-пчне дослщження еякуляту / 1.1. ГорпЫченко, Т.В. Порошина, Л.1. Добровольська [та Ы.] // Здоровье мужчины. - 2009. - № 2(29). - С. 80-82.
67. Хрошчний простатит при аденомi передмiхуро-воТ залози / В.Д. Байло, А.М. Птиця, В.Г. Бщ-ний, О.В. Байло // Сексолопя i андролопя. -1998. - № 4. - С. 122-122.
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
Швец Н. Метаболический синдром: методы ранней диагностики и лечения / Н. Швец, Т. Бенца // Лки Укра'ши. - 2002. - № 9. - С. 11-14. Эндокринология / П.Н. Боднар, Г.П. Михальчи- 82. шин, Ю.И. Комиссаренко, А.М. Приступюк. -Винница: Нова книга, 2007. - 344 с. Alteration in the pulsatile properties of circulating growth hormone concentrations during puberty in boys / P.M. Martha, A.D. Rogol, J.D. Veldhuis [et al.] // The Journal of clinical endocrinology 83. and metabolism. - 1989. - Vol. 69, № 3. -P. 569-570.
Associations of serum uric acid with markers of inflammation, metabolic syndrome, and subclini- 84. cal coronary atherosclerosis / T.A. Coutinho, S.T. Turner, P.A. Peyser [et al] // American journal of hypertension. - 2007. - Vol. 20, 1. -P. 83-89.
Atherosclerosis as a risk factor for benign pros- 85. tatic hyperplasia / A.P. Berger, G. Bartsch, M. Deibl [et al.] // British journal of urology international. - 2006. - Vol. 98, № 5. - P. 1038-1042. Baron A.D. Insulin resistance and vascular function / A.D. Baron // Journal of diabetes and its 86. complications. - 2002. - Vol. 16. - P. 92-102. Boon T.A. Effect of diabetes mellitus on lower urinary tract symptoms and dysfunction in patients with benign prostatic hyperplasia / T.A. Boon, G.E. Van Venrooij, M.D. Eckhardt // Current uro- 87. logy reports. - 2001. - Vol. 2(4). - P. 297-301. BurnettA.L. Metabolic syndrome, endothelial dysfunction, and erectile dysfunction: association and management / A.L. Burnett // Current Urology Reports. - 2005. - Vol. 6. - P. 470-475. 88.
Chronic treatment with epidermal growth factor induced growth of the rat ventral prostate / N. Torring, L.V. Jensen, J. Wen [et al.] // Scandinavian journal of urology and nephrology. - 2001. - 89. Vol. 35, 5. - P. 339-344. Circulating insulin-like growth factor-I and benign prostatic hyperplasia - a prospective study / P. Stattin, R. Kaaks, E. Riboli [et al.] // Scandina- 90. vian journal of urology and nephrology. - 2001. -Vol. 35(2). - P. 122-126. Col V. New insights into insulin resistance pathophysiology: how it affects glucose and lipid metabolism / V. Col // Acta clinica Belgica. - 2000. - 91. Vol. 56(3). - P. 155-162. Components of the "metabolic syndrom" and the incidence of type 2 diabetes / R.L. Hanson, G. Imperatore, P.H. Bennett, W.C. Knowler // Di- 92. abetes. - 2002. - Vol. 51. - P. 3120-3127. C-reactive protein frequently colocalizes with the terminal complement complex in the intima of early atherosclerotic lesions of human coronary arteries / J. Torzewski, M. Torzewski, D.E. Bowyer [et 93. al.] // Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology. - 1998. - Vol. 18. - P. 1386-1392. De Fronso R.A. Insulin resistance: a multifaceted syndrome responsible for NIDDM. Obesity, hyper- 94.
tension, dyslipidemia and atherosclerotic cardiovascular disease / R.A. De Fronso, E. Ferranini // Diabetes care. - 1991. - Vol. 14. - P. 173-194. Decline of plasma 5alpha-dihydrotestosterone (DHT) levels upon testosterone administration to elderly men with subnormal plasma testosterone and high DHT levels / L.J. Gooren, F. Saad, A. Haide, A. Yassin // Andrologia. - 2008. -Vol. 40, № 5. - P. 298-302. Di Bona G.F. Sympathetic nervous system and the kidney in hypertension / G.F. Di Bona // Current opinion in nephrology and hypertension. -2002. - Vol. 11. - P. 197-200. Does intraprostatic inflammation have a role in the pathogenesis and progression of benign pros-tatic hyperplasia? / V.C. Mishra, D.J. Allen, C. Nicolaou [et al.] // BJU. - 2007. - Vol. 100, № 2. - P. 327-331.
Effects of obesity on estradiol metabolism: decreased formation of nonuterotropic metabolites / J. Schneider, H.L. Bradlow, G. Strain [et al.] // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 1983. - Vol. 56. - P. 973-978. Endogenous sex hormones and metabolic syndrome in aging men / M. Muller, D.E. Grobbee, I. den Tonkelaar [et al.] // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 2005. - Vol. 90. -P. 2618-2623.
Fat-cell mass, serum leptin and adiponectin changes during weight gain and loss in yellow-bellied marmots (Marmota flaviventris) / G.L. Florant, H. Porst, A. Peiffer [et al.] // Journal of computational physics. - 2004. - Vol. 174, № 8. - P. 633-639. Growth hormone directly affects the function of the different lobes of the rat prostate / E. Reiter, O. Kesha, B. Henrruy [et al.] // Endocrinology. -1995. - Vol. 136, № 8. - P. 3338-3345. Growth of the rat prostate gland is facilitated by the autonomic nervous system / K.T. McVary,
A. Razzaq, C. Lee [et al.] // Biology of reproduction. - 1994. - Vol. 51. - P. 99-107. Hammarsten J. Components of the metabolic syndrome-risk factors for the development of benign prostatic hyperplasia / J. Hammarsten, B. Hug-stedt // Prostate Cancer Prostatic Diseases. -1998. - Vol. 1, № 3. - P. 157-162. Hammarsten J. Hyperinsulinaemia as a risk factor for developing benign prostatic hyperplasia./ J. Hammarsten, B. Hugstedt // European Urology. - 2001. - Vol. 39, № 2. - P. 151-158.
Ho P.J. Insulin-like growth factor-binding prote-in-2 in patients with prostate carcinoma and benign prostatic hyperplasia / P.J. Ho, R.C. Baxter / / Clinical endocrinology. - 1997. - Vol. 46(2). -P. 145-154.
Hyperinsulinemia and dyslipidemia in non-diabetic benign prostatic hyperplasia / H. Nandeesha,
B.C. Koner, L.N. Dorairajan, S.K. Sen // Clinica chi-mica acta. - 2006. - Vol. 370, № 1/2. - P. 89-93. Increased estrogen production in obese men /
J. Schneider, M.A. Kirschner, R. Berkowitz, N.H. Ertel // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 1979. - Vol. 48. - P. 633-638.
95. Insulin resistance and cardiovascular events with low HDL cholesterol. The Veterans Affairs HDL Intervention Trial (VA-HIT) / S.J. Robins, H.B. Rubins, F.H. Faas [et al.] // Diabetes Care. - 2003. -Vol. 26, № 5. - P. 1513-1517.
96. Insulin resistance syndrome predicts the risk of coronary heart disease and stroke in healthy middle aged men: the 22-year follow-up results of the Helsinki Policemen Study / M. Pyorala, H. Miettinen, P. Halonen [et al.] // Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology. - 2000. -Vol. 20. - P. 538-544.
97. Julius S. Sympathetics, insulin resistance and coronary risk in hypertension: the "chicken-and-egg" question / S. Julius, K. Jamerson // Journal of hypertension. - 1994. - Vol. 12. - P. 495-502.
98. Kaplan S. Association between BPH and the metabolic syndrome in the REDUCE population / S. Kaplan, T.H. Wilson // American Urological Association: program and abstracts. - Anaheim, California, 2007. - Abstract 1548.
99. Kasturi S. Metabolic syndrome and lower urinary tract symptoms secondary to benign prostatic hyperplasia./ S. Kasturi, S. Russell, K.T. McVary / / Current urology reports. - 2006. - Vol. 7, № 4. -P. 288-292.
100. Kramer G. Is benign prostatic hyperplasia (BPH) an immune inflammatory disease? / G. Kramer, D. Mitteregger, M. Marberger // European urology. - 2007. - Vol. 51, № 5. - P. 1202-1216.
101. Kyprianou N. Effects of alpha(1)-adrenoceptor (alpha(1)-AR) antagonists on cell proliferation and apoptosis in the prostate: therapeutic implications in prostatic disease / N. Kyprianou, J. Chon, C.M. Benning // Prostate. - 2000. - Vol. 9. -P. 42-46.
102. Low sex hormone binding globulin, total testosterone, and symptomatic androgen deficiency are associated with development of the metabolic syndrome in nonobese men / V. Kupelian, S.T. Page, A.B. Araujo [et al.] // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 2006. -Vol. 91. - P. 843-850.
103. Lower urinary tract symptoms suggestive of benign prostatic obstruction - triumph: the role of general practice databases / J.W. Logie, G.M. Clifford [et al.] // European urology. - 2001. -Vol. 39. - P. 42-47.
104. Matsuda T. Relation between benign prostatic hyperplasia and obesity and estrogen/ T. Matsuda, H. Abe, K. Suda // Rinsho byori. - 2004. -Vol. 52, № 4. - P. 291-294.
105. Measuring quality of life in stroke / R. de Haan, N. Aaronson, M. Limburg [et al.] // Stroke. - 1993. -Vol. 24. - P. 320-327.
106. Mesenchymal-epithelial interactions and transforming growth factor-? expression during morpho-
genesis / T.L. Timme, L.D. Truong, V.W. Merz [et al.] // Endocrinology. - 1994. - Vol. 134. № 3. -P. 1039-1045.
107. Metabolic factors associated with benign prostatic hyperplasia: the Baltimore Longitudinal Study of Aging. / J.K. Parsons, H.B. Carter, A.W. Partin [et al.] // American Urological Association: program and abstracts. - Atlanta, Georgia, 2006. -Abstract 1344.
108. Miller J.A. Impact of hyperglycemia on the renin angiotensin system in early human type I diabetes mellitus / J.A. Miller // Journal of the American Society of Nephrology. - 1999. - Vol. 10. -P. 1778-1785.
109. Moyad M.A. Lifestyle changes to prevent BPH: heart healthy = prostate healthy / M.A. Moyad // Urolo-gic nursing. - 2003. - Vol. 23(6). - P. 439-441.
110. Paracrine regulation of testicular function: growth factors as paracrine regulation of testicular function / J.M. Saez, O. Avallet, M. Vigier [et al.] // 31 Int. Congr. Physiol. Sci, Helsinki. - Oulu, 1989. -P. 17-19.
111. Parsons J.K. Lipids, lipoproteins and the risk of benign prostatic hyperplasia in community-dwelling men / J.K. Parsons, J. Bergstrom, E. Barrett-Connor // BJU international. - 2007. - Vol. 11. -P. 335-345.
112. Pollan M.C. Growth factor expression in early stages of benign prostatic hyperplasia upon exposure to sustained delivery of androgens / M.C. Pollan, H.A. Benghuzzi, M. Tucci // Biomedical sciences instrumentation. - 2003. - Vol. 39. -P. 329-334.
113. Prostatitis in bening prostatic hyperplasia: a his-tological, bacteriological and clinical study / G. Bedalov, I. Vuckovic, S. Fridrih [et al.] // Acta medica Croatica. - 1994. - Vol. 48. - P. 105-109.
114. Reaven G.M. Banting Lecture. Role of insulin resistance in human disease / G.M. Reaven // Diabetes. - 1988. - Vol. 37. - P. 1595-1607.
115. Reaven G.M. Pathophysiology of insulin resistance in human disease / G.M. Reaven // Physiological reviews. - 1995. - Vol. 75(3). - P. 473-486.
116. Regional concentration of basic fibroblast growth factor in normal and benign hyperplastic human prostates / F.C. Begun, M.T. Story, K.A. Hopp [et al.] // The Journal of urology. - 1995. - Vol. 153. -P. 839-843.
117. Regional variations of insulin-like growth factor I (IGF-I), IGF-II, and receptor type I in benign pros-tatic hyperplasia tissue and their correlation with intraprostatic androgens / S. Monti, F. Di Silverio, R. Iraci [et al.] // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 2001. - Vol. 86(4). -P. 1700-1706.
118. Relationship between benign prostatic hyperpla-sia and history of coronary artery disease in elderly men / K.M. Weisman, G.E. Larijani, M.R. Goldstein, M.E. Goldberg // Pharmacothe-rapy. - 2000. - Vol. 20, № 4. - P. 383-386.
119. Relationship of obesity and diet to sympathetic nervous system activity / R.J. Troisi, S.T. Weiss [et al.] // Hypertension. - 1991. - Vol. 17. -P. 669-677.
120. Serum C-reactive protein concentration and lower urinary tract symptoms in older men in the Third National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III) / S. Rohrmann, A.M. De Marzo, E. Smit [et al.] // Primary care. - 2003. -Vol. 30, № 2. - P. 281-299.
121. Spontaneous hyperplasia of the ventral lobe of the prostate in aging genetically hypertensive rats / E. Golomb, N. Rosenzweig, R. Eilam, A. Abra-movici // Journal of andrology. - 2000. - Vol. 21. -P. 58-64.
122. Story M.T. Positive and negative modulators of prostate cell proliferations / M.T. Story // Biome-dicine & pharmacotherapy. - 1994. - Vol. 48, № 1. - P. 359-415.
123. Tahmatzopoulos A. Apoptotic impact of alpha1-blockers on prostate cancer growth: a myth or aninviting reality? / A. Tahmatzopoulos, N. Kypri-anou // Prostate. - 2004. - Vol. 59. - P. 91-100.
124. The correlation between metabolic syndrome and prostatic growth in patients with benign prostatic hyperplasia / C. Ozden, O.L. Ozdal, G. Urganci-oglu, H. Koyuncu [et al.] // European Urology. -2007. - Vol. 51, № 1. - P. 199-203.
125. The metabolic syndrome and cardiovascular disease mortality in middle-aged men / H.-M. Lak-ka, D.E. Laaksonen, T.A. Lakka [et al.] // JAMA. -2002. - Vol. 283. - P. 2909-2916.
126. The pituitary-gonadal axis and health in elderly men: a study of men born in 1913 / G. Tibblin, A. Adlerberth, G. Lindstedt, P. Bjorntorp // Diabetes. - 1996. - Vol. 45, № 11. - P. 1605-1609.
127. Transforming growth factor-a induces nuclear to cytoplasmic distribution of androgen receptor and
inhibits androgen response in prostate smooth muscle cells / M.L. Gerdes, T.D. Dang, M. Larsen [et al.] // Endocrinology. - 1998. - Vol. 139, № 8. - P. 5369-5377.
128. Von Eckardstein A. Testosterone and atherosclerosis / Von A. Eckardstein, F.C.W. Wu // Growth hormone & IGF research. - 2003. - Vol. 13. -P. 72-84.
129. Weigent D.A. Interaction between neuroendocrine and immune systems: common hormones and re-septors / D.A. Weigent, J.E. Blalock // Immunological reviews. - 1987. - Vol. 100. - P. 79-108.
РЕЗЮМЕ
Патогенез метаболического синдрома и его связь с течением доброкачественной гиперплазии предстательной железы М.Л. Кирилюк, Ф.И. Костев,Б.Д. Черпак, С.С. Шаталюк
В обзоре представлены данные относительно классификации метаболического синдрома, его кластеров, патогенеза во взаимосвязи с доброкачественной гиперплазией предстательной железы.
Ключевые слова: метаболический синдром, доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
SUMMARY
The pathogenesis of the metabolic syndrome and its connection with the passage of benign prostatic hyperplasia M. Kyryliuk, F. Kostev, B. Cherpak, S. Shataliuk
The data of concerning the classification of the metabolic syndrome and its clusters in relation to the pathogenesis of benign prostates hyperplasia are presents in the review.
Key words: metabolic syndrome, benign prostates hyperplasia.
Дата надходження до редакцП 10.04.2012 р. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 2(39) 2012
