CC BY
18
М.Л. Кирилюк, Ф.1. Костев*, А.А. Шдаев, С.С. Шаталюк*
Б1ОМЕТРИЧН1 ТА Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ АБО РИЗИКУ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ У ХВОРИХ 13 ДОБРОЯК1СНОЮ ГШЕРПЛАЗ1СЮ ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв, *Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Одеса
ВСТУП
Доброяюсна пперплазт передмкурово'Т за-лози (ДГПЗ) е одним ¡з найпоширеыших захво-рювань чолов¡к¡в старшоТ в¡ковоТ групи. У зв'яз-ку з тенденцию до п¡двищення чисельност¡ людей похилого вку в УкраТн¡ кшькють пац¡eнт¡в ¡з доброяк¡сною г¡перплаз¡eю простати теж зрос-тае. Така ж законом^ысть простежуеться ¡ для метаболнного синдрому (MC). Але вплив компонента MC на переб¡г ДГПЗ залишаеться таким, що вимагае поглибленого досл¡дження [1].
Мета даноТ роботи полягала в досл¡дженн¡ впливу MC або ризику його виникнення на бю-метричн та бюхЫчы показники метабол¡чного гомеостазу у хворих на ДГПЗ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 143 хворих на ДГПЗ вком 45-80 рок¡в. У пацюнтю визначали антропометричн¡ дан¡: зр¡ст, маса тша (МТ), окружн¡сть тал¡Т (ОТ), стегон (ОС) та обчислювали ¡ндекс маси тша (1МТ), сп¡вв¡дношення ОТ ¡ ОС. Лабораторн¡ ме-тоди дослщження включали загальнокл¡н¡чний анал¡з кров¡ (глюкоза кров¡ натще, загальний холестерин, лтопроте'Тни високоТ щ¡льност¡ (ЛПВЩ), триглщериди, л¡попротеТни низькоТ щ¡льност¡ (ЛПНЩ), С-реактивний протеТн, сечова кислота, ф¡бриноген), визначення загального
тестостерону, загального простат-специфнно-го антигену (ПСА) у кровк Трансректальне ¡ко-нограф¡чне досл¡дження передм¡хуровоТ залози та визначення залишково'Т сеч¡ здмснювали за допомогою УЗ-сканера з мкроконвексним би план-датчиком частотою 5,0 МГц. Наприюнщ до-сл¡дження, п¡сля мкцп пац¡eнта, визначали об'ем залишковоТ сечк П¡д час обстеження передм¡-хуровоТ залози визначали ТТ структуру, щтьнють, контури, стан капсули, розм¡ри. За виявлення ¡зоехогенних вузл¡в у товщ¡ передм¡хуровоТ залози констатували пперплазю останньоТ.
Статистичну обробку результат¡в здмснюва-ли за допомогою програм Microsoft Excel 2003 ¡ Statistica 6.0. Застосовували непараметричний критерм Mанна-УТтн¡, критерм справжньоТ зна-чущост¡ Тьюк¡ (Honestly Significant Difference, HSD) [3, 4, 8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Група пацюнтю з¡ встановленим МС статис-тично значуще в¡др¡знялася в¡д групи пацюн^в без МС. Так, у грут пац¡eнт¡в ¡з МС в^огщно б¡льшими були 1МТ, ОТ, ОС, стввщношення ОТ/ОС та 1МТ (табл. 1).
БюхЫчы показники у грут пацюнтщ ¡з МС значно вщрюнялися в¡д таких у хворих без МС: в^опдно б¡льшими були глкемт, вм¡ст загаль-
Таблиця 1
Бюметричш показники у хворих на ДГПЗ ¡з наявн1стю або в1дсутн1стю МС (М±ст)
Метаболiчний синдром U-тест Манна-YiTHi
Показник немае е I 7| Р
(n=70) (n=73)
Маса тша, кг 78,7±7,7 93,2±10,6 7,72 <0,05
Окружнють тали, см 93,5i6,4 104,7±6,9 8,51 <0,05
Окружнють стегон, см 98,6±3,4 102,8±4,4 6,38 <0,05
ОТ/ОС 0,948'0,05 1,018±0,047 7,43 <0,05
1МТ, кг/м2 25,5±1,8 30,0±3,0 8,68 <0,05
ного холестерину, ЛПНЩ, тригл1церид1в у кро-Bi, сечовоТ кислоти, С-реактивного протеТну, ПСА та iндекс атерогенност^ нижчим - рiвень загаль-ного тестостерону у кровк Kонцентрацiя фiбри-ногену у кровi не рiзнилася (табл. 2).
У групi пащен^в i3 МС об'ем вузлiв ппер-плазií та об'ем залишковоТ сечi були вiрогiдно бiльшими за таю у пащен^в без МС (табл. 2).
Для бшьш детального аналiзу впливу МС на дослiджуванi показники ми ввели такий Ыдика-тор стану патента, як "ризик МС". Сумарне число (S) позитивних ознак МС за критерieм ATP можна прийняти як оцнку ступеня ризику (або ступеня прояву) МС, справедливо вважаючи, що чим сильыше виражено фiзiологiчнi зсуви за МС, тим бтьше окремих ознак вказують на факт цього зсуву (формула 1). Природу ознаки не беруть до уваги. Дмсно, критерм ATP, по сут^ вимагае, аби сума (S) бнарних змiнних (о) що приймають значення "1" або "0", якщо i-й окремий критерм виконуеться або нi, дорiвнювала: S = SOj (формула 1)
Якщо S >3, то МС наявний, якщо S <3, то МС немае.
Така наближена оцiнка, навiть без урахуван-ня ролi та внеску кожного критерю окремо, дозволяе деталiзувати загальну картину та ви-явити накопичувальн ефекти. Введений нами
Ыдикатор "ризик МС" дозволив уточнити зв'язок мiж накопиченням проявiв МС i тяжкiстю мета-болiчних зсувiв, що вщбиваються на змiнi вив-чених нами показниюв (табл. 3-5).
Класифкацю пацieнтiв за градацiями чин-ника "ризик МС" було перевiрено дискримнан-тним аналiзом за комплексом клнко-лабора-торних показникiв. Групи ризику метаболiчного синдрому (1-5) статистично значуще дискрими нуються першим коренем дискримiнантноí фукцп (x2=79,11; df =50; p=0,005).
Так, за допомогою критерю множинних по-рiвнянь (критерiй справжньоТ значущостi Тьюю) для бiометричних показникiв встановлено, що тсля досягнення 1-го рiвня ризику у хворих iз ДГПЗ вiрогiдно пiдвищуeться ОТ, рiвень систо-лiчного (САТ) i дiастолiчного (ДАТ) артерiально-го тиску, по досягненнi 2-го рiвня - статистично значно збшьшуеться також маса тiла, 3-го -стввщношення ОТ/ОС, ОС та 1МТ. Пiсля переходу з групи ризику метаболiчного синдрому (1-2-й рiвнi) до групи з МС ус бiометричнi показники, за винятком зросту й вiку, залишають-ся вищими з найбiльшою вiрогiднiстю для окружностi талií та 1МТ (табл. 3, 4).
У клнко-лабораторних показниках за наяв-ностi 1 i 2 чинникiв ризику МС вiрогiдних змiн у хворих на ДГПЗ не виявлено, iз появою 3-го
Таблиця2
EioxiMinHi та ¡нструментальш показники у хворих на ДГПЗ ¡з наявн1стю або вщсутнютю
МС (М±ст)
Показник Метаболiчний синдром U-тест Мана-yiTHi
немае (n=70) е (n=73) |Z| Р
Глiкeмiя, мМ/л 4,37+0,67 5,77+1,43 6,95 <0,05
Загальний холестерин, мМ/л ЛПВЩ, мМ/л ЛПНЩ, мМл Тригпщериди, мМ/л 1ндекс aTeporeHHOCTi, од. Сечова кислота, мкМ/л С-реактивний протеТн, мг/мл ПСА загальний, нг/мл Тестостерон загальний, нМ/л
Фiбpинoгeн, г/л
Об'ем вузлiв пперплазп, см3 Об'ем залишковоТ сеч^ см3
1,16±0,23
3,80+1,33
1,26+0,49
3,45+1,32
341+79
4,24+1,27
3,34+2,45
18,8+4,8
3,68+1,05 n=32
39,5+27,3
65,8+53,3
1,06+0,32
5,03+1,72
1,89+0,65
5,51+1,91
405+69
5,22+1,07
4,82+3,82
12,8+3,4
3,72+1,05 n=23
63,9+30,3 89,4+79,1
3,30 4,83 6,08 6,67
5.58
4.91
2.92 7,45
0,00
5.59 2,89
<0,05 <0,05 ■ 0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
= 1,0
<0,05 <0,05
Таблиця 3
Poзпoдiл бioмeтpичниx пoкaзникiв xвopиx нa ДГПЗ зa чиннидом "pизик MC" (M±ct)
Ризик МС (S) n Бiомeтpичнi показники
bík, роки зрют, см маса тiла, кг ОТ, см ОС, см
0 13 65.1±8.5 a 174.5±6.3 a 71.4±6.2 a 86.6±4.5 a 96.2±3.0 a
1 28 68.0'6.2 a 175.6±4.9 a 78.6±6.0 ab 92.9'4.6 b 98.413.3 a
2 29 67.4±6.0 a 175.9±6.2 a 82.6±7.4 b 97.7±5.7 c 100.0±3.0 ab
3 35 63.7±8.5 a 176.9±5.6 a 90.7±11.5 c 102.716.8 d 102.0±4.1 b
4 28 64.5±8.2 a 175.2±5.3 a 95.9±8.9 c 107.0±6.6 d 103.9±4.8 b
5 8 63.3±10.1 a 174.8-6.6 a 96.3±9.6 c 106.7±5.6 d 103.3±3.5 b
Bei 143 65.6±7.7 175.8±5.6 85.7±11.7 98.9±8.7 100.6±4.4 b
F—ФШера (df=5) 1.68 0.56 25.4 36.2 12.3
P =0.14 =0.73 <0.05 <0.05 <0.05
Прим'1тка: * - oднaкoвi лaтинcькi 6укви бшя cepeднix oзнaчaють cтaтиcтичнo нeзнaчyщe poзxoджeння cepeднix y cтoвпцi зa кpитepieм Тьюк (HSD) для вибipoк нepiвнoï чиceльнocтi; p - piвeнь cтaтиcтичнoï знaчyщocтi F-Ôirnepa.
Таблиця 4
Poзпoдiл бioмeтpичниx пoкaзникiв xвopиx нa ДГПЗ зaлeжнo вiд pизикy MC (M±ct)
Ризик MC(S) n ОТ/ОС Бiомeтpичнi 1МТ, кг/м2 показники САТ мм рт. ст. 1 ДАТ мм рт. ст.
0 13 0.90±0.03 a 23.4±1.6 a 119.0±4.3 a 76.7±4.5 a
1 28 0.94±0.04 a 25.5±1.5 ab 134.2±11.8 b 84.2±7.6 b
2 29 0.98±0.05 ab 26.6±1.2 b 135.3±10.2 b 84.8±8.0 b
3 37 1.01±0.05 b 29.0±3.1 c 144.417.8 c 90.8'7.4 c
4 28 1.03±0.04 b 31.2±2.1 d 147.5±14.6 c 91.5±6.8 c
5 8 1.03±0.04 b 31.6±3.3 cd 149.2±11.1 c 89.2±4.9 bc
yci 143 0.98±0.06 ab 27.7±3.3 138.6±13.5 86.8±8.4
F—^^i^uepa(df 5) 26.6 39.4 19.3 12.2
p <0.05 <0.05 <0.05 <0.05
Примпка: * - oднaкoвi лaтинcькi 6укви бля cepeднix oзнaчaють cтaтиcтичнo нeзнaчyщe poзxoджeння cepeднix y cтoвпцi зa кpитepieм Тьюк (HSD) для вибipoк нepiвнoï чиceльнocтi; p - piвeнь cтaтиcтичнoï знaчyщocтi F-Ôirnepa.
чиннига pизикy вipoгiднo збiльшyвaлиcя шн^н-тpaцiï тpиглiцepидiв, ceчoвoï киcлoти, C-pea^ тивнoгo пpoтeïнy, глюкoзи y кpoвi нaтщe, зa-гaльнoгo xoлecтepинy, iндeкcy aтepoгeннocтi, тa cтaтиcтичнo знaчyщe знижyвaлacя кoнцeнтpaцiя зaгaльнoгo тecтocтepoнy (тaбл. 5, б).
Зa нaявнocтi 4 чинникiв pизикy MC вipoгiднo вищими 6ули кoнцeнтpaцiï xoлecтepинy, ЛПНЩ, a ЛПВЩ - нижчoю. Якщo чинникiв pизикy MC бyлo 5, cтyпiнь вipoгiднocтi в^ зaзнaчeниx змiн був дeщo нижчим нa тлi вiдcyтнocтi знaчyщиx вiдмiннocтeй y динaмiцi вмicтy ПCA ^бл. 5, б).
Biдмiннocтi пoкaзникiв клiнiкo-iнcтpyмeнтaль-ниx дocлiджeнь пepeдмixypoвoï зaлoзи нaбyвa-ли cтaтиcтичнoï знaчyщocтi вжe зa нaявнocтi 3 чинникiв pизикy MC, дocягaючи мaкcимyмy зa нaявнocтi 4-5 чинниюв (тaбл. 7).
Oтжe, y rarop^ пaцieнтiв зi вcтaнoвлeним дiaгнoзoм ДГПЗ MC бyлo виявлeнo y 51,G% ви-пaдкiв. Цeй фaкт мoжнa пoяcнити acoцiaцieю ДГПЗ iз MC тa oкpeмими йoгo кoмпoнeнтaми -нaпpиклaд, apтepiaльнoю гiпepтeнзieю, moa^ дpoгeнieю з aбдoмiнaльним oжиpiнням. Biдoмo, щo cepeд чoлoвiкiв пoxилoгo вку, яким пpитa-мaннe oжиpiння caмe зa aбдoмiнaльним типoм, MC дiaгнocтyeтьcя дeщo чacтiшe. Пaцieнти з ДГПЗ е, пo cyтi, гepoнтoлoгiчнoю гpyпoю xвo-pиx, дocлiджeння лiпiднoгo тa вyглeвoднoгo o6-мiнiв в якиx е дoцiльним i вaжливим. У пaцieнтiв iз ДГПЗ i MC виявлeнo гiпepглiкeмiю нaтщe, п-пepxoлecтepинeмiю, гiпepтpиглiцepидeмiю, пo-гipшeний якicний ^eop фpaкцiй xoлecтepинy i, пpиpoднo, ^ero aтepoгeннocтi, пopyшeний oбмiн пypинoвиx ocнoв, пiдвищeнy пpoзaпaльнy
Таблиця 5
Розподт 6юх1м1чних показнимв хворих на ДГПЗ залежно вщ ризику МС (М±а)
Показники
Ризик МС п тестостерон, нМ/л ПСА загальний, нг/мл глiкемiя натще, мМ/л холестерин загальний, мМ/л ЛПВЩ, мМ/л
0 13 20,1+47 Ь 2,76+1,29 а 3,96+0,64 а 4,90+1,93 аЬ 1,28+0,16 Ь
1 28 18,0±4,0 Ь 3,02+1,86 а 4,38+0,64 а 4,91+0,79 а 1,15+0,18 аЬ
2 29 19,0+5,7 Ь 4,01+3,27 а 4,60+0,62 аЬ 5,29+1,53 аЬ 1,10+0,29 аЬ
3 37 13,5+3,5 а 4,60+3,91 а 5,24+0,77 Ь 6,33+1,92 Ь 1,15+0,38 аЬ
4 28 12,8+3,3 а 5,28+4,05 а 6,24+1,85 с 6,65+1,67 Ь 0,97+0,18 а
5 8 11,7+2,5 аЬ 4,09+1,83 а 7,03+1,07 с 7,47+0,79 аЬс 0,85+0,09 аЬ
Уа 143 15,9+5,2 4,06+3,27 5,06+1,30 5,78+1,74 1,11+0,28
Р-Фшера (df= ■5) 16,6 2,2 19,8 7,5 4,4
р <0,05 0,055 <0,05 <0,05 <0,05
Примпка: * - однаков/ латинськ/ букви б/ля середн/х означають статистично стовпц/ за критер/ем Тьюк/ (ИБЭ) для виб/рок нер/вно¡' чисельност/; р - р/вень
незначуще розходження середн/х у статистично¡' значущост/ Р-Ф/шера.
Таблиця 6
Розподт 6юх1м1чних показнимв залежно вщ ризику МС (М±ст)
Показники
Ризик МС п ЛПНЩ, триглщериди, шдекс сечова кислота, С-реактивний
мМ/л мМ/л атерогеннос^ мкмоль/л мг/мл
0 13 3,65+2,06 а 1,07+0,37 а 2,98+1,55 а 324+61 а 3,65+1,06 а
1 28 3,65+0,86 а 1,13+0,47 а 3,41+1,07 а 340+92 а 4,20+1,45 а
2 29 4,05+1,33 а 1,50+0,50 а 3,74+1,42 а 352+71 а 4,60+1,05 аЬ
3 37 4,71+1,88 аЬ 1,92+0,76 Ь 4,97+1,88 Ь 405+74 Ь 5,06+1,26 Ь
4 28 5,32+1,52 Ь 1,82+0,53 Ь 5,96+1,84 Ь 410+66 Ь 5,39+0,74 Ь
5 8 5,78+1,00 Ь 2,00+0,21 аЬ 6,97+1,27 Ь 384+62 аЬ 5,48+1,07 аЬ
Уа 143 4,40+1,65 1,57+0,65 4,45+1,93 373+81 4,72+1,27
Р-Фшера ^ = 5) 6,0 11,2 15,6 5,9 6,9
Р <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
Примпка: * - однаков/ латинсью букви б/ля середшх означають статистично незначуще розходження середшх у стовпц/ за критер/ем Тьюк/ (ИБЭ) для виб/рок нер/вно¡' чисельност/; р - р/вень статистично¡' значущост/ Р-Ф/шера.
активн\сть плазми кров1, знижении р1вень ан-дрогенноТ насиченост\ (в 1,47 разу) та р\вень ПСА на меж\ "с\роТ" зони.
Звертае на себе увагу тоИ факт, що концен-трац1ю тестостерону у кров1 знижено у пац1ен-т1в ¡з МС \ наближено до ппогонадного статусу. ДаниИ факт опосередковано можна пояснити ефектом глюкозотоксичност\, зниженням ефек-тивност\ антиоксидантного захисту, посиленням прооксидантноТ активност\, перекисного окис-лення л\п\д\в та активац\ею запалення у м\сцях пошкодження л\п\д\в мембран. Внасл\док окси-дативного стресу у ст\нках судин утворюеться пероксин\трит - високотоксична речовина, здат-на пошкоджувати ДНК, б\лки та л\п\ди, посилю-
вати вид\лення вазоконстриктор\в и апоптоз \, отже, призводити до пошкодження тканин [11]. Ц\ патогенетичн\ ланки можуть бути включени-ми \ до процесу синтезу та обм\ну тестостерону, адже тестикулярна тканина (леИд\гоцити) м\стить значну к\льк\сть фермент\в б\осинтезу стероТдних гормон\в, активн\сть яких у даних умовах може бути зниженою. Кр\м того, явище ароматизац\Т тестостерону в естрогени в гормонально активн\И жиров\И тканини у пац\ент\в \з МС е в\домим \ теж негативно впливае на р\-вень андрогенноТ насиченост\ [3, 12, 13]. Вияв-лено, що у груп\ пац\ент\в \з МС б\льшими е об'еми вузл\в г\перплаз\Т, що опосередковано вказуе на Имов\рниИ вплив г\поандроген\Т та
Таблиця 7
Poзпoдiл ypoдинaмiчниx пoкaзникiв зaлeжнo вiд pизикy MC (M±ct)
Показники
Ризик МС n об'ем простати, см3 об'ем вузлiв гiпepплазiï, см3 об'ем залишково!' сeчi, мл
0 13 54.1±16.6 ab 29.1±19.7 ab 53.1±25.2 a
1 28 59.649.4 a 40.0'23.4 a 62.7±36.1 ab
2 29 69.9±25.7 ab 47.6±29.7 ab 74.6±46.0 ab
3 37 78.0'39.9 bc 53.3±32.5 bc 81.4±51.7 b
4 28 97.0±51.7 c 67.9±41.4 c 95.3±56.4 b
5 8 102.7'49.8 abc 81.2±36.0 bc 106.8±63.6 ab
yci 143 75.6±33.1 52.7±31.4 77.9±46.6
F—ФШера (df=5) 8.1 8.5 6.9
P <0.05 <0.05 <0.05
Примака: * - oднaкoвi лaтинcькi 6укви бля cepeднix oзнaчaють cтaтиcтичнo нeзнaчyщe poзxoджeння cepeднix y cтoвпцi зa кpитepieм Тьюк (HSD) для вибipoк нepiвнoï чиceльнocтi; p - piвeнь cтaтиcтичнoï знaчyщocтi F-Ôirnepa.
aктивoвaниx iнcyлiнopeзicтeнтнicтю чинниюв poCTy нa пpoцecи пpoлiфepaцiï y пpocтaтi [б].
Звaжaючи нa тe, щo вплив дocлiджyвaнoгo чинникa (MC) мae щoнaймeншe 5 piвнiв, дaлi y дocлiджeнняx ми зacтocyвaли кpитepiй cпpaв-жньoï знaчyщocтi HSD, щo викopиcтoвyeтьcя для oднopiднoгo диcпepciйнoгo aнaлiзy [4]. Ha пщ-cтaвi HSD-кpитepiю пoкaзaнo, щo швидкють нэ-кoпичeння oзнaк MC тa ïx вeличинa piзнятьcя для piзниx пoкaзникiв. Haйбiльший внecoк y ди^ кpимiнaцiйнy фyнкцiю (вeличинa тa швидкють нaкoпичeння) внecли OT, IMT i глiкeмiя нaтщe. Цiкaвим е вcтaнoвлeний фaкт, щo з нaкoпичeн-ням oзнaк pизикy MC пoгipшyютьcя пoкaзники oб,eмy пpocтaти тa збiльшyeтьcя oб,eм вyзлiв гiпepплaзiï, щo дocягaють нaйбiльшoï виpaжe-нocтi зa вcтaнoвлeнoгo MC.
Oтpимaнi peзyльтaти вкaзyють нa диcкopдaн-тнicть y швидкocтi нaкoпичeння нeгaтивниx oзнaк мiж мopфoмeтpичними пoкaзникaми i дэ-ними лiпiднoгo oбмiнy, тобто бioмeтpичнi вдаи-лeння випepeджaють, як виявилocя, мeтaбoлiч-нi. Дaнe твepджeння дoзвoляe пepeглянyти icнyючy тoчкy зopy щoдo oднoчacнocтi тa пapa-лeльнocтi змiн piвня aбдoмiнaльнoгo oжиpiння, IMT i пoкaзникiв oбмiнy лiпiдiв в ocí6 iз MC [9].
Пiдвищeний piвeнь C-peaктивнoгo пpoтeïнy y пaцieнтiв iз ДГПЗ i MC вiдoбpaжae пocилeння пpoзaпaльнoгo пoтeнцiaлy кpoвi зa MC. Ha cьoгoднiшнiй дeнь стэе зpoзyмiлoю poль ви^-кoгo piвня ceчoвoï киcлoти як чинникa pизикy poзвиткy низки пaтoлoгiчниx пpoцeciв. Heдap-мэ 2GG2 poкy цeй пoкaзник бyлo визнaнo Aмe-pикaнcькoю acoцiaцieю клiнiчниx eндoкpинoлo-
гiв (AACE) oдним з ocнoвниx кpитepiïв MC, i cьoгoднi вiн poзглядaeтьcя як чинник pизикy cepцeвo-cyдиннoï пaтoлoгiï тэ зaxвopювaнь ни-poк, нecпpиятливa пpoгнocтичнa oзнaкa для irne-мiчнoï xвopoби cep^, гiпepтeнзiï, xpoнiчнoï cep-цeвoï нeдocтaтнocтi [2].
Дoцiльнicть пoдaльшoгo вивчeння пaтoгeнe-тичнoï poлi гiпepypикeмiï, ïï кopeкцiï нe викликэе cyмнiвiв, ocкiльки влacнi peзyльтaти тэ дaнi лте-paтypи пiдтвepджyють виcoкy cпpяжeнicть mep-ypикeмiï з ниpкoвими зaxвopювaннями, oжиpiн-ням, apтepiaльнoю гiпepтeнзieю, пopyшeннями вyглeвoднoгo тэ лiпiднoгo oбмiнiв, iнcyлiнopeзиc-тeнтнicтю тэ цyкpoвим дiaбeтoм [2, 7, 1G].
BÈCHOBKÈ
1. Зэ швидкicтю нaкoпичeння бioмeтpичнi пoкaзники MC y xвopиx нэ ДГПЗ випepeджaють клiнiкo-лaбopaтopнi, мэючи icтoтнy питoмy вэгу y paннix клacтepax (клacax) pизикy MC.
2. Пoтpeбye пoдaльшoгo вивчeння пэто^-нeтичнa poль гiпepypикeмiï y фopмyвaннi oзнaк ДГПЗ нэ тлi MC.
3. Гiпoaндpoгeнiю мoжнa дoдaти y ^aCTep oзнaк MC iз ДГПЗ тэ oжиpiнням.
ËITEPATÔPA
1. BoçiaHOB О.Ф. ôpoëom | О.Ф. Boзiaнoв, O.B. Люльто. - Днiпpoпeтpoвcьк: Днiпpo-VAL, 2002. - S30 c.
2. Гiпepypикeмiя: кoмпoнeнт мeтaбoлiчнoгo cин-äpoMy тa нeзaлeжний пaтoгeнeтичний чинник | H.M. Typrna, I.О. Moceндз, A.A. Шyпpoвич, B.B. Kopпaчeв || Ciмeйнa мeдицинa. - 2005. -№ 3. - C. 59-61.
3. Горпинченко И.И. Заместительная андрогено-терапия в сексопатологи: метод. рекомендации / И.И. Горпинченко, Л.П. Имшинецкая, В.Е. Лучицкий. - К., 2007. - 16 с.
4. Гринхальх Т. Основы доказательной медицины / Т. Гринхальх. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. -240 с.
5. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Гублер Е.В. - Л.: Медицина, 1978. - 296 с.
6. Кирилюк М.Л. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы и метаболический синдром / М.Л. Кирилюк // Здоровье мужчины. -2008. - № 4(27). - C. 148-150.
7. Потемкин В.В. Метаболические показатели и структура мембран эритроцитов при ожирении и метаболическом синдроме у женщин / В.В. Потемкин, С.Ю. Троицкая, А.Г. Максина // Российский медицинский журнал. - 2006. -№ 1. - С. 35-38.
8. Тюрин Ю.Н. Непараметрические методы статистики / Ю.Н. Тюрин. - М.: Знание, 1978. -63 с.
9. Чазова И.Е. Метаболический синдром / И.Е. Чазова, В.Б. Мычка. - М., 2004. - С. 102-107.
10. Associations of serum uric acid with markers of inflammation, metabolic syndrome, and subclinical coronary atherosclerosis / T.A. Coutinho, S.T. Turner, P.A. Peyser [et al] // American journal of hypertension. - 2007. - Vol. 20, № 1. - P. 83-89.
11. BurnettA.L. Metabolic syndrome, endothelial dysfunction, and erectile dysfunction : association and management / A.L. Burnett // Current Urology Reports. - 2005. - Vol. 6. - P. 470-475.
12. Effects of obesity on estradiol metabolism : dec-
reased formation of nonuterotropic metabolites / J. Schneider, H.L. Bradlow, G. Strain [et al.] // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 1983. - Vol. 56. - P. 973-978. 13. Increased estrogen production in obese men / J. Schneider, M.A. Kirschner, R. Berkowitz, N.H. Ertel // The Journal of clinical endocrinology and metabolism. - 1979. - Vol. 48. - P. 633-638.
РЕЗЮМЕ
Биометрические и биохимические показатели метаболического синдрома или риска его возникновения у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы М.Л. Кирилюк, Ф.И. Костев, А.В. Пидаев, С.С. Шаталюк
В статье представлены данные о кластерном формировании метаболического синдрома и его влиянии на течение доброкачественной гиперплазии предстательной железы.
Ключевые слова: метаболический синдром, доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
SUMMARY
Biometric and biochemical parameters of metabolic syndrome and risk of its occurrence in patients with benign prostatic hyperplasia M. Kyryliuk, F. Kostev, A. Pidaev, S. Shataliuk
The paper presents data on the cluster formation of the metabolic syndrome and its impact on the course of benign prostatic hyperplasia.
Key words: metabolic syndrome, benign prostate hyperplasia.
Дата надходження до редакцП 23.05.2012 р.
