CC BY
23
Х.Ф. Кехшпуло
ОЦ1НКА ВЗЛеМОЗБ'ЯЗК1В М1Ж 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТН1СТЮ, ЕНДОТЕЛ1АЛЬНОЮ ДИСФУНКЦИЮ, ДИСЛ1П1ДЕМ1СЮ, ВМ1СТОМ АДИПОНЕКТИНУ I С-РЕАКТИВНОГО Б1ЛКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Цукровий д1абет (ЦД) визначено Всесвггньою оргаыза^ею охорони здоров'я (ВООЗ) як нен фекцмну епщемю. Якщо на початку 80-х роюв минулого стол^тя число хворих на ЦД станови-ло близько 30 млн., то сьогоды воно сягнуло понад 366 млн., а за прогнозами експер^в Mix-народноТ дiабетичноí федерацií i ВООЗ до 2030 року очкуеться понад 552 млн. Число хворих на ЦД 2-го типу зростае в у^х без винятку краТнах свiту найчастiше серед людей вком вiд 40 до 59 роюв. 2011 року ЦД спричинив 4,6 млн. ви-падкiв смертi, а витрати на ЦД досягали принайми 465 млрд. доларiв США [5].
Основною причиною летальност за ЦД 2-го типу залишаються судинш ускладнення, а провщне значення у Тх розвитку надаеться Ысу-лЫорезистентност (IP) [2]. У свою чергу, IP впли-вае на комплекс патолопчних реакцiй, якi при-зводять до розвитку ендотелiальноТ дисфункцiТ (ЕД), дислiпiдемiТ, а також порушень реолопч-них властивостей кровi [1].
ОсобливоТ актуальностi у зв'язку з цим на-бувае вивчення ролi IP у розвитку ЕД за ЦД 2-го типу, що необхщно, насамперед, для прогнозу-вання переб^ захворювання та розвитку мож-ливих серцево-судинних ускладнень.
Метою даноТ роботи було визначення взае-мозв'язку мiж IP, ЕД, дислiпiдемieю, вмiстом адипонектину i С-реактивного бiлка у хворих iз рiзною тривалiстю ЦД 2-го типу.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Спостерiгали 80 хворих на ЦД 2-го типу ви ком вiд 41 до 74 роюв (середнiй вiк 56,1 ± ±2,2 року), 15 практично здорових о^б вiком вщ 46 до 55 рокiв (середый вiк 47,9±4,3 року) i 15 практично здорових людей вком вщ 20 до 29 роюв (середый вк 23,9±0,7 року), якi сфор-
мували двi контрольнi групи. Порiвняння з контрольною групою молодшого вiку дозволяло виключити вплив атеросклерозу на ЕД. Показ-ники контрольно)' групи бшьш старшого вiку використовували для оцнки змiн вмiсту адипонектину [8]. Серед обстежених хворих на ЦД 2-го типу переважали чоловки - 47 о^б (58,8%).
Обстежених хворих розподшили на двi групи: iз вперше виявленим ЦД (36 о^б, середнiй вк 53,1±3,7 року) i з ЦД 2-го типу тривалютю вiд одного до 10 роюв (44 особи, середый вк 56,1±2,8 року). У процес спостереження другу групу хворих роздшили на пiдгрупи з тривалютю ЦД вщ одного до 5 роюв включно (23 особи, середый вк 56,1±2,7 року) та з тривалютю хво-роби вщ 6 до 10 рокiв (21 особа, середый вк 55,2±2,9 року) для оцЫки динамiки показникiв для рiзноТ тривалостi ЦД.
Вимiрювали антропометричы показники: н декс маси тта (IMT), окружнiсть талiТ (ОТ), ок-ружнiсть стегон (ОС). Лабораторне обстеження включало вимiрювання в сироватцi кровi рiвнiв адипонектину, ендотелiну-1, iмунореактивного ЫсулЫу (IPI), визначення показникiв лiпiдного спектра, а також вмют глюкози в плазмi веноз-ноТ кровi натще.
Глкований гемоглобiн (HbA1c) визначали хроматографiчним методом на апаратi D-10 фiр-ми BIORAD (США) за допомогою реактиву Hemoglobin Testing System, Dual Program Recorder Pack (Франтя), визначення лтщв кровi (загаль-ного холестерину, лтопроте'Тыв низькоТ та високоТ щiльностi, триглiцеридiв) проводили ко-лориметричним методом на автоматичному бю-хiмiчному аналiзаторi Sapphire-400, Tokio Boek L.T.D. Elitech diagnostics виробництва Seppin S.A.S. (Франтя). Piвень IPI, С-пептиду, ендоте-лiну-1 та адипонектину в сироватц кровi визначали iмуноферментним методом за допомогою
реактив1в ф1рми DRG (Ымеччина) на автоматичному анал1затор1 iEMS Reader MF ф1рми Thermo-Labsystems (Фшляндт).
ОцЫку чутливост тканин до ¡нсулЫу проводили за допомогою ¡ндексу НОМА-IP (Homeostasis Model Assessment) за формулою: рюень IPI натще (МОд/мл) х гл¡кем¡я натще (ммоль/л) / 22,5. За ¡ндексу НОМА-IP понад 3 у.о. д^гностували IP. Товщину комплексу ¡нтима-мед^ (KIM) вими рювали методом кольорового доплерокартуван-ня (КДК) загальноТ сонноТ артери праворуч (до-сл¡джували середню третину артери) на апарат ультразвукового дослщження Sonoline G 40.
Для обробки отриманих результат¡в викорис-товували методи параметричноТ та непарамет-ричноТ статистики. До даних, що пщлягали нормальному закону розподшу, застосовували параметричн методи статистичного анал¡зу: t-критер¡й Стьюдента для пор¡вняння груп за кшьюсною ознакою, метод П^сона - для коре-ляц¡йного анал¡зу. Непараметричн¡ методи статистичного аналЬу (критер¡Т Манна-УТ'ты, методи кореляц¡йного анал¡зу Стрмена, Кендалла) використовували для даних, що не пщлягали нормальному закону розподшу. Пор^няння груп також проводили за яюсною бнарною ознакою за допомогою критерю %2. Розраховували по-казники дескриптивноТ статистики: виб¡ркове середне з помилкою репрезентативной M±m, середне квадратичне вщхилення середнього арифметичного значення (а). Критичний р^ень
знaчущост¡ (p) для перев^ки статистичних ппо-тез дор^нював 0,05. Математичну обробку ре-зульта^в проводили на комп'ютер¡ з викорис-танням пакету програм STATISTICA 5.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
В уск пaц¡eнт¡в ¡з ЦД 2-го типу незалежно вщ тривaлост¡ хвороби спостер^алося збшьшен-ня IMТ ¡ стввщношення ОТ/ОС пор¡вняно з мо-лодшою та старшою контрольними групами, що свщчило про нaявн¡сть ожир¡ння у бшьшост обстежених (табл. 1). Також вщзначено в^огщ-не п¡двищення глкемп, IPI з в¡рог¡дним збшь-шенням ¡ндексу HOMA-IR пор¡вняно з контрольними групами. Ц в¡дм¡нност¡ свщчать про наяв-н¡сть IP у пацюн^в ¡з ЦД 2-го типу.
Як за вперше виявленого ЦД 2-го типу, так ¡ за тривалост хвороби в¡д одного до 5 роюв ¡ в¡д 6 до 10 роюв спостер¡гaлося в^огщне поси-лення IP у хворих ¡з б¡льшою тривaл¡стю ЦД. Компенсаторна ппершсулшемт також спосте-р¡гaлaся в усж групах хворих як серед чоловшв, так ¡ серед жЫок, ¡ була нaйб¡льш вираженою за тривалост ЦД в¡д одного до 5 роюв. За вперше виявленого ЦД 2-го типу ппернсулЫемт була дещо меншою (10,8±1,1 мкОд/л ¡ 9,0±1,5 мкОд/л у чолов¡к¡в ¡ ж¡нок в¡дпов¡дно), що, на наш по-гляд, пов'язано з глюкозотоксичнютю на момент д¡aгностики захворювання.
P¡вень ¡нсул¡ну через 6-10 рок¡в стае таким же, як ¡ за вперше виявленого ЦД, але вже за
Таблиця 1
Показники вуглеводного обмшу та антропометричш дан в обстежених
Контрольн групи XBopi на ЦД 2-го типу
Показник 20-29 poKiB, 46-55 роюв, ЦД вперше ЦД (1-10 poкiв),
n=15 n=15 виявлений, n=36 n=44
Гпке1^я, ммоль/л 4,82±0,08
1Р1. мкОдл
6.3 1 0.5
HOMA-IR
1МТ, кг/м2
ОТ/ОС
1.36±0.14
22.65±0.23
0.79±0.01
5.02±0.09
6.9 1 0.5
1,54±0,17
24.15±0.28
0.83±0.02
7.32±0.27 p<0.05 p,<0.05 10.29 1 0.88 p<0.05 p,<0.05 3.76±0.39 p<0.05 p,<0.05 32.61 '0.87 p<0.05 p,<0.05 1.02±0.01 p<0.05 p,<0.05
8.07±0.36
p<0.05
p,<0.05
11.78±1.32
p<0.05
p, <0.05
4.72±0.41
p<0.05
p, <0.05
32.68±0.71
p<0.05
p '0.05
0.99±0.01
p<0.05
p, <0.05
Прим/тка: p - пор1вняння з молодшою контрольною групою; p1 - пор1вняння 3i старшою контрольною групою.
paxyнoк знижeнoï ceкpeцiï iнcyлiнy ß-клiтинaми пiдшлyнкoвoï зaлoзи.
У гpyпi xвopиx iз впepшe виявлeним ЦД 2-го типу вcтaнoвлeнo кopeляцiю мiж piвнeм IPI тa глiкeмieю (r=0,38, p<0,05), якa пicля poздiлeння гpyпи зa cтaтeвoю oзнaкoю збepiгaлacя лишe y чoлoвiкiв (r=0,41, p<0,05).
У пaцieнтiв чoлoвiчoï cтaтi iз впepшe виявлe-ним ЦД 2-гo типу знaйдeнo пoзитивний взae-мoзв'язoк мiж iндeкcoм HOMA-IR i вeличинoю OT/OC (r=0,37; p<0,05), piвнeм IPI i cпiввiднo-шeнням OT/OC (r=0,34; p<0,05).
У фут чoлoвiкiв iз впepшe виявлeним ЦД 2-гo типу вcтaнoвлeнo кopeляцiï мiж IMT тa rn-дeкcoм HOMA-IR (r=0,36, p<0,05), мiж IMT i шн-цeнтpaцieю IPI (r=0,43; p<0,05). У жiнoк тaкиx зaлeжнocтeй нe виявлeнo. У гpyпi xвopиx iз тpи-вaлicтю ЦД 2-го типу вщ oднoгo дo 10 po^ знaйдeнo пoзитивний зв'язoк ^e^y HOMA-IR зi знaчeнням OC (r=0,32; p<0,05), який збepi-гaвcя y ж^к цieï гpyпи (r=0,44; p<0,05). У xвo-pиx iз тpивaлicтю ЦД 2-гo типу вiд oднoгo дo 10 poкiв виявлeнo взaeмoзв'язoк iндeкcy HOMA-IR тa IMT (r=0,61; p<0,05). Цi peзyльтaти вш-зують нa зв'язoк oжиpiння з IP y пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу.
Пpaктичнo вci пoкaзники лiпiднoгo oбмiнy y xвopиx нa ЦД 2-гo типу вipoгiднo вiдpiзнялиcя вiд aнaлoгiчниx пoкaзникiв y кoнтpoльниx фу-пax. Haйбiльш виpaжeним бyлo знижeння як зa впepшe виявлeнoгo ЦД, тaк i зa тpивaлocтi xвo-poби дo 10 po^ piвня xoлecтepинy (XC) л^-пpoтeïнiв виcoкoï щiльнocтi (ЛП^Щ), вiдмiннocтi були вipoгiдними в пopiвняннi з oбoмa шн-тpoльними гpyпaми, тoдi як вмют зaгaльнoгo XC, XC лiпoпpoтeïнiв низькoï щiльнocтi (ЛПНЩ) були вipoгiднo пiдвищeними лишe пopiвнянo з мoлoдшoю кoнтpoльнoю гpyпoю. Bмicт зaгaль-нoгo XC y пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу зa тpивa-лocтi xвopoби дo 10 poкiв мaв тeндeнцiю дo знижeння пopiвнянo з гpyпoю впepшe виявлe-нoгo дiaбeтy. Oчeвиднo, цe мoжнa пoв'язaти з пpoвeдeним лiкyвaнням i дeяким знижeнням глюкoзo- тa лiпoтoкcичнocтi. Boднoчac вмют тpиглiцepидiв (Tr) i кoeфiцieнт aтepoгeннocтi (KA) зaлишaлиcя вipoгiднo пiдвищeними зa пoкaзники кoнтpoльниx гpyп. Цi пopyшeння ли пiднoгo мeтaбoлiзмy cвiдчaть пpo нaявнicть пpo-цecy aтepoгeнeзy. Poзвитoк aтepocклepoзy пщ-твepджye тaкoж i вeличинa KIM кapoтидниx apтepiй. B ycix гpyпax вiдзнaчeнo cтaтиcтичнo знaчyщe збiльшeння тoвщини KIM пopiвнянo з
aнaлoгiчним пoкaзникoм y двox кoнтpoльниx гpyпax.
Пicля poзпoдiлy xвopиx нa чoлoвiкiв i жiнoк y зaзнaчeниx гpyпax вcтaнoвлeнo, щo змiни пo-кaзникiв y чoлoвiкiв цiлкoм cпiвпaдaють з aнa-лoгiчнoю тeндeнцieю y ц^му пo гpyпi. У ж^к iз впepшe виявлeним ЦД piвeнь XC ЛП^Щ був дeщo нижчим, a вмicт XC ЛПНЩ i KA нe зaзнaли вipoгiдниx змЫ пopiвнянo зi cтapшoю кoнтpoль-нoю гpyпoю. Пicля poзпoдiлy гpyпи пaцieнтoк iз тpивaлicтю ЦД вiд oднoгo дo 10 poкiв нa двi пщ-гpyпи (вiд oднoгo poкy дo 5 poкiв i вщ 6 дo 10 po^) xapaктep змiн лiпiднoгo cпeктpa зaлишaвcя aнaлoгiчним.
Oтжe, poзвитoк IP i гiпepiнcyлiнeмiï cyпpo-вoджyeтьcя фopмyвaнням ди^^щ^ми IIb типу, якa xapaктepизyeтьcя пiдвищeнням вмicтy Tr, зaгaльнoгo XC, XC ЛПНЩ, знижeнням вмicтy XC ЛП^Щ y cиpoвaтцi кpoвi. Taкa диcлiпiдeмiя e aтepoгeннoю.
Beличинa KIM вipoгiднo пiдвищyвaлacя в ycix гpyпax oбcтeжeниx xвopиx, щo вкaзye нa нaяв-нicть пpoцecy aтepoгeнeзy y xвopиx ßxe iз впepшe виявлeним ЦД 2-гo типу. У чoлoвiкiв тов-щинa KIM збiльшyвaлacя зi збшьоюнням тpивa-лocтi xвopoби.
Kopeляцiйний aнaлiз y гpyпi xвopиx iз тpивa-лicтю ЦД 2-гo типу вщ oднoгo дo 10 poкiв вия-вив взaeмoзв'язoк вeличини KIM з aнтpoпoмeт-pичними дaними: IMT (r=0,44, p<0,05), OC (r=0,39, p<0,05), OT (r=0,41, p<0,05).
У цiй œe гpyпi xвopиx знaйдeнo пoзитивний зв'язoк мiж тoвщинoю KIM тa iндeкcoм HOMA-IR (r=0,44, p<0,05), мiж вeличинoю KIM i piвнeм IPI (r=0,36, p<0,05). Зaлeжнicть тoвщини KIM вщ знaчeння IMT вcтaнoвлeнo y чoлoвiкiв iз тpивa-лicтю ЦД вщ oднoгo дo 10 poкiв (r=0,54, p<0,52) i y жiнoк iз ЦД 2-гo типу тpивaлicтю дo 5 poкiв (r=0,63, p<0,05). У цм œe гpyпi жiнoк пoтoвщeн-ня cтiнки кapoтидниx apтepiй кopeлювaлo з пщ-вищeним piвнeм глюшзи y кpoвi (r=0,72, p<0,05).
Bзaeмoзв'язoк мiж вeличинoю KIM i HOMA-IR, KIM тa IPI виявлeнo y жiнoк iз ЦД 2-го типу тpивaлicтю вiд 6 дo 10 poкiв. Bиxoдячи з oтpи-мaниx дaниx, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo нa poзвитoк aтepocклepoтичниx змн cyдин впли-вae нaявнicть ЦД 2-го типу з пpитaмaннoю йoмy xpoнiчнoю гiпepглiкeмieю, IP нa ™i oжиpiння.
Bcтaнoвлeнo знaчнe пiдвищeння piвня C-pe-aктивнoгo бiлкa y гpyпax oбcтeжeниx xвopиx, щo вкaзye нa нaявнicть пpoцeciв aceптичнoгo зaпa-лeння y циx пaцieнтiв (тaбл. 2).
Таблиця 2
Р1вш адипонектину, ендотелшу, С-реактивного бшка у хворих на ЦД 2-го типу
Контрольнiгрупи Хворi на ЦД 2-го типу
Показник 20-29 роюв, 46-55 роюв, ЦД вперше ЦД (1-10 рокiв),
п=15 п=15 виявлений, п=36 п=44
Адипонектин, мкг/мл
ЕндотелЫ, фмоль/мл
С-реактивний бiлок, мг/л
10,23±0,48
0.31 ±0.07
2,56±0,67
11,92±0,23
0.39±0.08
5.21±0.38
8.78±0.41 р<0.05 р,<0.05 0.58±0.16 р>0.05 р, >0.05 10.08±0.82 р<0.05 р,<0.05
8,97±0.34 р>0,05 р, <0.05 0.48±0.07 р>0.05 р, >0.05 9,36±0,61 р<0.05 р, <0.05
Прим/тка: р - пор1вняння з молодшою контрольною групою; р1 - пор1вняння з/ старшою контрольною групою.
Порюняння вмюту С-реактивного бшка у чо-лов^в ¡ жнок ¡з ргёною тривалютю ЦД показало, що у чолов¡к¡в ¡з тривал¡стю ЦД вщ одного до 5 роюв (р<0,05) ¡ в¡д 6 до 10 роюв (р>0,05) в¡н менший, н¡ж у ж¡нок у ц ж терм¡ни. Зазначи-мо, що у прац МидаЬо Y. ¡ сп¡вавт. [6] дослщ-жували таю маркери запалення, як С-реактивний бшок, ЧНП-а, 1Л-6, у хворих на ЦД 2-го типу та у пацюн^в ¡з метабол¡чним синдромом. Як ¡ в проведеному нами дослщжены, спостер^а-лося значне пщвищення р¡вня С-реактивного б¡лка та в^огщне зб¡льшення ¡нших згаданих показник¡в.
У пацюнтю ¡з вперше виявленим ЦД 2-го типу зниження рюня адипонектину було статистично значущим пороняно з обома контрольними трупами. У пацюн^в ¡з ЦД 2-го типу з тривалютю ЦД в¡д одного до 10 роюв в¡дзначено його в^о-г¡дне зниження лише пороняно з цим показни-ком у старшм контрольн¡й груп¡. Ц¡ результати ствпадають ¡з даними численних дослщжень, як¡ пов'язують г¡поадипонектинем¡ю з ризиком розвитку ЦД 2-го типу [7]. Вмют адипонектину у ж¡нок ¡з тривал¡стю ЦД 2-го типу 1-10 роюв був в¡рог¡дно зниженим.
У жЫок ¡з вперше виявленим ЦД 2-го типу ¡стотне зниження р^ня цього адипок¡ну спосте-р¡галося лише в пороняны з його р^нем у стар-ш¡й контрольн¡й групк У чолов¡к¡в ¡з ЦД 2-го типу рюень адипонектину був в^огщно нижчим лише в пор¡внянн¡ з концентрацию адипонектину в старш¡й контрольна груп¡. У груп¡ чолов¡к¡в ¡з тривал¡стю ЦД 2-го типу вщ 6 до 10 рок¡в р^ень адипонектину мав негативний взаемозв'язок ¡з р¡внем ТГ (г=-0,63, р<0,05). Ц дан¡ сп¡впадають ¡з результатами ¡нших автора [3]. Проте у на-шому досл¡дженн¡ концентрац¡я адипонектину
мала негативний зв язок ¡ з р^нем загального ХС (г=-0,79, р<0,05), р¡внем ХС ЛПНЩ (г=-0,74, р<0,05), а також КА (г=-0,76, р<0,05). З¡ вмю-том ХС ЛПВЩ р¡вень цього адипок¡ну корелю-вав позитивно (г=0,79, р<0,05). У жнок ¡з такою ж тривал¡стю ЦД 2-го типу вищевказаних коре-ляцм не було виявлено. Ц¡ залежност св¡дчать про антиатерогенн¡ властивост¡ адипонектину. У л¡тератур¡ трапляються прац¡, як вказують на зниження р¡вня адипонектину та його зв'язок з атерогенними лтопротеТнами, проте ц дослщжен-ня проводилися не у пацюнтю ¡з ЦД 2-го типу [4].
У багатьох проведених дослщженнях ппо-адипонектинемт розглядаеться як чинник ри-зику розвитку серцево-судинних захворювань, а також високоТ смертностк У нашому дослщжены аналю частоти випадк¡в 1М у груп¡ чолови к¡в ¡ ж¡нок ¡з ЦД 2-го типу тривалютю вщ одного до 10 роюв виявив в¡рог¡дне б¡льшу кшькють випадк¡в 1М пор¡вняно з групою хворих ¡з вперше виявленим ЦД 2-го типу (%2=5,07).
Р^ень ендотел¡ну в групах хворих на ЦД 2-го типу мав лише тенденцю до збшьшення в пороняны з групами контролю. Вивчення вмю-ту ендотел¡ну дозволило виявити його в^огщне зб¡льшення у пац¡eнток ¡з вперше виявленим ЦД 2-го типу лише пороняно з його концентрацию в контрольн¡й груп¡ 40-60 роюв. За тривалост¡ ЦД 6-10 роюв його вм¡ст був вдв¡ч¡ бшьшим, н¡ж за тривалост¡ в¡д одного до 5 роюв, але рЬниця була нев¡рог¡дною. Вм¡ст ендотел¡ну у чоловшв ¡з ЦД 2-го типу мав тенденцю до п¡двищення, що досягало статистичноТ значущост¡ у хворих ¡з тривалим переб¡гом ЦД пороняно з аналопч-ним показником молодшоТ контрольноТ групи.
Встановлений нами факт тенденцп до пщ-вищення р^ня ендотел¡ну-1 на тл¡ в¡рог¡дного
зб\льшення р\вня С-реактивного б\лка дозволяе зробити припущення про те, що у розвитку ЕД у хворих на ЦД 2-го типу бере участь не лише 1Р, але й хрон\чне асептичне запалення.
Анал\з результат\в експериментальних \ кл\-н\чних досл\джень дае можлив\сть д\йти виснов-ку, що атерогенний вплив запалення жировоТ тканини зд\йснюеться за рахунок поширення запалення на \нтиму судин, шляхом розвитку 1Р, зм\ни секрец\Т адипок\н\в, що обумовлюють ЕД, АГ, протромботичний ефект, проатерогенний л\п\дний проф\ль.
Статистично в\рог\дний зв'язок виявлено м\ж р\внем ендотел\ну-1 \ гл\кем\ею в груп\ хворих \з р\зною тривал\стю ЦД 2-го типу (г=0,38; р<0,05). П\сля розпод\лу хворих за статтю взаемозв'язок м\ж цими показниками залишався лише у ж\нок \з тривал\стю ЦД 2-го типу 1-10 рок\в (г=0,44, р<0,05). У ц\й груп\ в\дзначено позитивний взаемозв'язок р\вня ендотел\ну-1 \з сп\вв\дношен-ням ОТ/ОС (г=0,56, р<0,05). П\сля розпод\лу хворих за тривал\стю ЦД зв'язок м\ж р\внем ендотел\ну-1 \ гл\кем\ею залишався та посилю-вався у ж\нок \з ЦД 2-го типу тривал\стю в\д 6 до 10 рок\в (г=0,61, р<0,05). У ц\й же груп\ хворих виникла позитивна кореляц\я м\ж ендотел\-ном-1 та \ндексом HOMA-IR (г=0,72, р<0,5). Р\-вень ендотел\ну-1 мав тенденц\ю до п\двищення у ж\нок \з тривал\стю ЦД 2-го типу 6-10 рок\в.
Г\пергл\кем\я як одна з ключових ланок про-цесу 1Р з\ зб\льшенням тривалост\ ЦД лише зрос-тае на тл\ зниження р\вня \нсул\ну. У свою чергу, ендотел\н-1 з\ своею потужною судинозвужую-чою активн\стю розглядаеться як один \з маркер\в ЕД. Дан\ кореляц\йного анал\зу дозво-ляють стверджувати, що м\ж 1Р та ЕД \снуе позитивний взаемозв'язок, що посилюеться з\ зб\льшенням тривалост\ ЦД 2-го типу та проявляемся переважно у ж\нок.
Отже, проведене досл\дження показало, що вже за вперше виявленого ЦД 2-го типу \сну-ють чинники ризику атеросклерозу: 1Р, атеро-генна дисл\п\дем\я, п\двищений вм\ст маркера запалення - С-реактивного б\лка, ЕД, г\поади-понектинем\я, зб\льшення товщини К1М. Врахо-вуючи, що у б\льшост\ хворих наявн\ макро- та м\кросудинн\ зм\ни, притаманн\ ЦД, можна п\д-твердити той факт, що д\агноз цього захворю-вання ставиться з великим зап\зненням. Вже на цьому етап\ для правильного вибору л\куваль-ноТ тактики дуже важливо вир\шити, що пере-важае у конкретного хворого - 1Р чи зниження
секреторноТ здатност Р-^тин. 3i збiльшенням тривалостi хвороби посилюеться IP i вираженiсть нших чинникiв ризику розвитку атеросклерозу.
ВИСНОВКИ
1. У чоловiкiв i жЫок iз вперше виявленим ЦД 2-го типу у поеднаны з вюцеральним ожи-рiнням спостерiгаeться гiперглiкемiя, пперЫсу-лiнемiя та iнсулiнорезистентнiсть. Максимальна гiперiнсулiнемiя вiдзначаeться в осiб обох статей за тривалост захворювання вщ одного до 5 рокiв. За тривалост захворювання вiд 6 до 10 роюв секрецiя iнсулiну знижуеться, а Ысулно-резистентнiсть посилюеться.
2. У хворих iз вперше виявленим ЦД 2-го типу вiдзначаeться атерогенна дислiпiдемiя IIb типу: гiпертриглiцеридемiя, зниження рiвня холестерину лiпопротеТнiв високоТ щiльностi, пiдвищення рiвня холестерину лтопротеТыв низькоТ щтьнос-тi та коефМента атерогенностi. 3i збiльшенням тривалостi хвороби рiвень холестерину лтопро-теТнiв високоТ щтьност у жiнок вiрогiдно знижуеться на ™i гiпертриглiцеридемiТ.
3. Гiпоадипонектинемiя сприяе розвитку iнсулiнорезистентностi, формуванню атероген-ного лiпiдного профiлю та ендотелiальноТ дис-функцiТ, потовщенню комплексу iнтима-медiа.
4. Miж iнсулiнорезистентнiстю та ендоте-лiальною дисфункцieю за даними кореляцмно-го аналiзу iснуe значний позитивний зв'язок, що посилюеться зi збтьшенням тривалостi ЦД у жЫок. Основними причинами дисфункцiТ ендо-телго у хворих на ЦД 2-го типу на момент вста-новлення дiагнозу е хронiчна гiперглiкемiя, ЫсулЫорезистентнють, дислiпiдемiя, ппоадипо-нектинемiя, запалення судинноТ стiнки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербовой А.Ф. Взаимосвязь адипонектина, эндотелина и инсулинорезистентности у больных ожирением и сахарным диабетом 2 типа / А.Ф. Вербовой, А.С. Осина // Ожирение и метаболизм. - 2010. - №2. - С. 45-48.
2. Cranberry M.C. Cardiovascular risk factors associated with insulin resistance: effects of oral antidiabetic agents / M.C. Cranberry, V.A. Fonseca / / Am. J. Cardiovasc. Drugs. - 2005. - Vol. 5. -P. 201-209.
3. Duncan B.B. Adiponectin and the development of type 2 diabetes: the atherosclerosis risk in communities study / B.B. Duncan, M.I. Schmidt, |J.S. Pankow et al. // Diabetes. - 2004. - Vol. 53. - P. 2473-2478.
4. Falasca K. Associations between hypertriglyceri-
demia and serum ghrelin, adiponectin, and IL-18 levels in HIV-infected patients / K. Falasca, M.R. Manigrasso, D. Racciatti et al. // Ann. Clin. Lab. Sci. - 2006. - Vol. 36. - P. 59-66.
5. IDF Diabetes Atlas Update 2012. - http: // www.idf.org / diabetesatlas / 5e / Update 2012.
6. Mugabo Y. The connection between C-reactive protein (CRP) and diabetic vasculopathy. Focus on preclinical findings / Y. Mugabo, L. Li, G. Renier // Curr. Diabetes Rev. - 2010. - Vol. 6. - P. 27-34.
7. Ostrowska L. Effect of diet and other factors on serum adiponectin concentrations in patients with type 2 diabetes / L. Ostrowska, J. Fiedorczuk, E. Adamska // Rocz. Pansrw. Zakl. Hig. - 2013. -Vol. 64. - P. 61-66.
8. Sun H.J. Serum adiponectin and type 2 diabetes: A 6-year follow-up cohort study / H.J. Sun, W.A. Chul, S.P. Jong et al. // Diabetes Metab. J. -2013. - Vol. 37. - P. 252-261.
РЕЗЮМЕ
Оценка взаимосвязей между инсулинорезистентностью, эндотелиальной дисфунцией, дислипидемией, содержанием адипонектина и С-реактивного белка у больных сахарным диабетом 2-го типа К.Ф. Кехиопуло
Наблюдались 80 больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа в возрасте от 41 до 74 лет. У мужчин и женщин с впервые выявленным СД 2-го типа в сочетании с ожирением обнаружены гипергликемия, гиперинсулинемия и инсулинорезистентность (ИР). Максимальная гиперинсулинемия отмечалась при длительности СД от одного до 5 лет. При длительности СД от 6 до 10 лет секреция инсулина снижалась, а ИР усиливалась. У больных с впервые выявленным СД 2-го типа отмечена атерогенная дис-липидемия 11 b типа. Гипоадипонектинемия содействует развитию ИР, формированию атерогенного липидного профиля и эндотелиальной дисфункции,
утолщению комплекса интима-медиа. Между ИР и эндотелиальной дисфункцией существует позитивная корреляционная связь, которая усиливается с увеличением длительности СД у женщин. Основными причинами дисфункции эндотелия у больных СД 2-го типа на момент постановки диагноза являются хроническая гипергликемия, ИР, дисли-пидемия, гипоадипонектинемия, воспаление сосудистой стенки.
Ключевые слова: сахарный диабет, инсулино-резистентность, эндотелиальная дисфункция, дис-липидемия, адипонектин, C-реактивный белок.
SUMMARY
Estimation of intercommunications between insulin resistance, endothelial dysfunction, dyslipidemia, plasma adiponectin and C-reactive protein concentrations in patients with type 2 the diabetes mellitus K. Kehiopulo
Under a supervision there were 80 patients with type 2 diabetes mellitus (DM) in age from 41 to 74. It is set that for patients with newly diagnosed type 2 DM in combination with obesity there are hyperglycemia, hy-perinsulinemia and insulin resistance (IR). Maximal hy-perinsulinemia is marked at disease duration up to 5 years. At duration of disease the insulin secretion goes down from 6 to 10 years, and IR increases. For patients with newly diagnosed type 2 DM the atherogenic type lib dyslipidemia was marked. Hypoadiponectinemia assists to IR development, forming the atherogenic lipid profile and endothelial dysfunction, bulge of intima-media complex. Between IR and endothelial dysfunction from data of correlation analysis there is high positive connection that increases with the increase of DM duration for women. By principal reasons of endothelial dysfunction the type 2 DM patients during the moment of diagnosis have a chronic hyperglycemia, IR, dyslipidemia, hypoadiponectiemia, vascular inflammation.
Key words: diabetes mellitus, insulin resistance, endothelial dysfunction, dyslipidemia, adiponectin, C-reactive protein.
Дата надходження до редакцИ' 08.09.2013 p.
