Научная статья на тему 'Патогенетическое обоснование системной профилактики и терапии инфекционно-воспалительных поражений плода женщин, страдающих материнско-плодовой инфекцией'

Патогенетическое обоснование системной профилактики и терапии инфекционно-воспалительных поражений плода женщин, страдающих материнско-плодовой инфекцией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
48
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПЕРИНАТАЛЬНА ЗАХВОРЮВАНіСТЬ / іНФЕКЦіЙНИЙ МОНіТОРИНГ ВАГіТНИХ / іНФЕКЦіЙНО-ЗАПАЛЬНі УРАЖЕННЯ ПЛОДА / PERINATAL MORBIDITY / INFECTIOUS MONITORING OF PREGNANT WOMEN / INFECTIOUS-INFLAMMATORY LESIONS OF THE FETUS / ПЕРИНАТАЛЬНАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ / ИНФЕКЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ БЕРЕМЕННЫХ / ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ПОРАЖЕНИЯ ПЛОДА

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Пасиешвили Н. М., Вдовиченко Ю. П., Карпенко В. Г., Лазуренко В. В.

Проведены: ретроспективный анализ причин перинатальной заболеваемости и смертности у 14276 женщин; инфекционный мониторинг 1043 беременных с инфекционно-воспалительным поражением плода (ИВПП); обследовано 50 беременных с антенатальной гибелью плода; патоморфологическое и иммуногистохимическое исследование 55 плацент от беременных с ИВПП; оценка эффективности комплексного лечения и профилактики ИВПП у 423 беременных, страдающих материнско-плодовой инфекцией, с использованием иммунокоректоров и озонотерапии. На основании результатов исследования доказано, что патогенез ИВПП включает комплексное нарушение цитокинового статуса, эндотелиальную дисфункцию, оксидативный стресс в организме беременной, что обусловлено типом инфицирования, вызывает осложнения беременности и родов, повышает перинатальную заболеваемость и смертность. Комплексное лечение и профилактика ИВПП назначением иммунокоректоров и озонотерапии приводит к нормализации иммунного, эндотелиального гомеостаза, способствует уменьшению количества инфекционных осложнений у новорожденного, не имеет побочных эффектов. В результате повышается эффективность лечения беременных с материнско-плодовой инфекцией, снижается количество акушерских осложнений и улучшаются перинатальные показатели.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Пасиешвили Н. М., Вдовиченко Ю. П., Карпенко В. Г., Лазуренко В. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

PATHOGENETIC SUBSTANCE OF SYSTEMIC PREVENTION AND THERAPY OF INFECTIOUS-INFLAMMATORY LESIONS OF THE FETUS OF WOMEN SUFFERING MATERNAL AND FETAL INFECTION

A retrospective analysis of the causes of perinatal morbidity and mortality in 14276 women is performed as well as infectious monitoring of 1043 pregnant women with infectious-inflammatory lesions of the fetus (IILF); 50 pregnant women with antenatal fetal death are examined; pathological and immunohistochemical study of 55 placentas from pregnant women with IILF; evaluation of the effectiveness of complex treatment and prevention of IILF in 423 pregnant women suffering maternal and fetal infection using immunocorrectors and ozone therapy. Based on the results of the study, it is proved that the pathogenesis of IILF includes a complex cytokine dysfunction, endothelial dysfunction, oxidative stress in the organism of a pregnant woman (which is due to the type of infection), causes complications of pregnancy and labour, increases perinatal morbidity and mortality. Comprehensive treatment and prevention of IILF by prescription of immunocorrectors and ozone therapy lead to normalization of immune and endothelial homeostasis, promote the decrease of infectious complications in newborns, have no side effects. As a result, we observe increase in treatment effectiveness of pregnant women suffering maternal and fetal infection, decrease in the number of obstetric complications and improvement in perinatal indicators.

Текст научной работы на тему «Патогенетическое обоснование системной профилактики и терапии инфекционно-воспалительных поражений плода женщин, страдающих материнско-плодовой инфекцией»

(протокол) в части диагностики и обследования по 5 критериям был полностью соблюден в 25,0±1,9% случаев, в части назначения лекарственных средств по 11 индикаторам - при лечении только 7,9±1,2% пациентов. Ранняя мобилизация в остром периоде ишемического инсульта проводилась в 59,8±2,2% случаев, индивидуальный план реабилитации был в 54,7±2,2% случаев лечения. Мероприятия по профилактике повторного инсульта соответствовали протоколу в 59,8±2,2% случаев. По результатам оценки 21 индикатора в 2018 году полное соблюдение протокола зафиксировано при лечении только 15 пациентов (3,0±0,8% случаев), хотя по отдельным критериям в части обследования и лечения по сравнению с данными 2014 отмечена достоверно положительная динамика. Определен низкий уровень стандартизации медицинской помощи при ишемическом инсульте, что обусловлено недостаточной верификацией диагноза, назначением лекарственных средств с недоказанной эффективностью, отсутствием современных подходов к реабилитации пациентов и профилактики повторных инсультов.

Ключевые слова: аудит, ишемический инсульт, протокол, индикатор, медицинская помощь.

Стаття надшшла 16.09.18 р.

providing medical care for ischemic stroke regarding diagnosis and examination were fully observed in 25.0 ± 1.9% of cases, regarding medicine prescription - while treatment to only 7.9 ± 1.2% of patients. Insufficient use of the protocol provisions regarding patient rehabilitation was observed - early mobilization during the acute ischemic stroke was carried out in 59.8 ± 2.2% of cases, an individual rehabilitation plan was available in 54.7 ± 2.2% of treatment cases. Measures aimed at preventing re-stroke complied with the protocol in 59.8 ± 2.2% of cases. High frequency of prescribing medicine of neuroprotective and nootropic groups with unproved efficiency was observed (81.9% of cases). Complete compliance with 21 indicators of the protocol was observed in treatment of only 15 patients (3,0 ± 0,8% of cases). Compared with the results of the preliminary audit conducted in 2014, there has been a markedly positive dynamics in the neuroimaging (the proportion of the surveyed increased from 26.2% to 50.2%), the prescription of anti-aggregators (increased from 70.1% to 87.0%). Despite the availability of current healthcare guidelines for rendering medical aid to patients with acute ischemic stroke, which have been introduced since 2012, we discovered that they were fully complied with for the treatment of only 3.0% of patients. This is conditioned by insufficient diagnosis verification, prescription of medication with undetectable efficiency, lack of modern approaches to rehabilitation of patients and the prevention of recurrent strokes.

Key words: audit, ischemic stroke, protocol, indicator, medical aid.

Рецензент Голованова 1.А.

DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-96-100 УДК 618.33+616-036.88-053.31

11.М. Паси Mini. ii'. IO.M. В ии'.мченко'. В.I. Карпенко'. В.В. . 1а ¡у ренко' КПП Хармви.коТ обиасноТ ра.ш „Об.lauiuii к. шпчнмм пермнаиа. и.нмм метр" '. Национальна мешчна ака.нмш iiic.m шп. юмноТ oiniiu'. Харкмиька мешчна ак;иемш iiii. hi шп. шмноТ ост iu'. Чаркпи ькмм намтна. м.нмм ме.шчнмп у нич-рсмич '

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМНО! ПРОФ1ЛАКТИКИ I ТЕРАПП ШФЕКЦШНО-ЗАПАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ПЛОДА Ж1НОК, ЯК1 СТРАЖДАЮТЬ НА МАТЕРИНСЬКО-ПЛОДОВУ 1НФЕКЦ1Ю

е-mail: [email protected]

Проведет ретроспективний аналiз причин перинатально! захворюваносп та смертностi у 14276 жток; iнфекцiйний монiторинг 1043 вагiтних з тфекцшно-запальним ураженням плода (1ЗУП); обстежено 50 ваптних з антенатальною загибеллю плода; патоморфологiчне й iмуногiстохiмiчне дослщження 55 плацент вiд вагiтних з 1ЗУП; оцiнка ефективностi комплексного лкування i профiлактики 1ЗУП у 423 ваптних, яю страждають материнсько-плодовою тфекщею з використанням iмунокоректорiв та озонотерат!. На пiдставi результатiв дослiдження доведено, що патогенез 1ЗУП включае комплексне порушення цитокiнового статусу, ендотелiальну дисфункщю, оксидативний стрес в органiзмi ваптно!, що обумовлено типом iнфiкування, викликае ускладнення вагiтностi та пологiв, тдвищуе перинатальну захворюванiсть i смертнiсть. Комплексне лкування та профiлактика 1ЗУП призначенням iмунокоректорiв та озонотерапii' призводить до нормалiзацii' iмунного, ендотелiального гомеостазу, сприяе зменшенню кiлькостi iнфекцiйних ускладнень у новонародженого, не мае побiчних ефекив. Як результат пiдвищуеться ефективнiсть л^вання вагiтних з материнсько-плодовою тфекщею, знижуеться кiлькiсть акушерських ускладнень i полiпшуються перинатальнi показники.

Ключовi слова: перинатальна захворюватсть, iнфекцiйний монiторинг ваптних, тфекцшно-запальт ураження

плода.

Робота е фрагментом НДР «Особливост лiкування i прфшактики патологiчних станiв у прегравiдарний перюд i в перiод гестацп та шляхи !х корекцп», № державноЧ реестраци 0111и003583.

Одшею 1з суперечливих та невиршених проблем у сучасному акушерсга е профшактика 1 тератя шфекц^но-запальних уражень плода (1ЗУП), яю призводять до зростання перинатально! захворюваносп та смертносп [1, 4, 7]. За даними л1тератури частота внутршньоутробного шфшування становить вщ 25 до 70%, при цьому шфекцшна патолопя е чинником 10-45% перинатальних втрат [2, 5]. Кшьюсть перинатальних ускладнень продовжуе зростати, що свщчить про недостаню ефективнють юнуючих метод1в !х корекцп. Ризик розвитку шфекцшно-запальних уражень плода залежить вщ наявносп у ваптних гештальних шфекцш, екстрагештально! патологи, стресових ситуацш, швазивиих метод1в обстеження, иерацюнальио! антибактер1ально! терат! [8].

© Н.М. Пааешвш, Ю.П. Вдовиченко, 2019

Сучасш HayKOBi дослщження демонструють взаемозв'язок мiж iнфекцiйно-запальними захворюваннями BariTHOÏ та перинатальними ураженнями плода [3]. У бшьшосп жiнок, яю мають материнсько-плодову шфекщю (МП1), спостерiгаються рiзноманiтнi ускладнення ваптност та пологiв (невиношування, плацентарна дисфункщя, багатоводдя, хорiонамнiонiт, пологовi травми), ураження плода i новонародженного ( шфекцшно-запальш ураження, дистрес плода, асфiксiя новонароджених, синдром дихальних розладiв, порушення мозкового кровотоку, невролопчш порушення та шш^ [6]. При цьому залишаеться невизначеною роль iнфекцiйних факторiв, пов'язаних з ïx дiею про- та протизапальних реакцiй органiзму, рiвня судинно-ендотелiального потенщалу, активностi процесiв вiльнорадикального окислення лшщв та антиоксидативного захисту в патогенезi 1ЗУП. Вищевикладене вказуе на актуальшсть дослiдження проблеми 1ЗУП та необхщшсть розробки нових патогенетичних засобiв його лшування та профiлактики.

Метою роботи стало уточнення меxанiзмiв розвитку шфекцшно-запальних уражень плода у жiнок з материнсько-плодовою iнфекцiею та розробки ктшко-патогенетичних пiдxодiв до Ïx лiкування та профшактики.

Матерiал та методи дослщження. Для досягнення мети було проведено ретроспективний аналiз причин перинатальноï захворюваност та смертностi за 5 роюв в умовах КЗОЗ Харкiвського обласного ктшчного перинатального центру у 14276 жшок; iнфекцiйний монiторинг 1043 ваптних з 1ЗУП та ïx новонароджених; обстеження 50 ваптних з антенатальною загибеллю плода (АЗП); патоморфолопчне та iмуногiстоxiмiчне дослiдження 55 плацент вщ вагiтниx з 1ЗУП; вiдтворення експериментальноï моделi 1ЗУП на 104 самицях щурiв лiнiï Вiстар та 326 ïx плодiв; використання запропонованих методiв лiкування та профiлактики 1ЗУП в залежносп вiд iнфекцiйного збудника у 423 ваптних.

З метою визначення збудника захворювання використовували бактерюлопчш, бактерюскошчш методи, метод ПЛР, iмуноферментний скриншг на iнфекцiï групи TORCH, визначення бюценозу пixви за допомогою системи Фемофлор-8 (Росiя). Вивчення вмiсту штерлейюшв (IL-1ß, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10) та фактору некрозу пухлини (TNF а) було засновано на методi твердофазного iмуноферментного аналiзу (ELISA) з використанням реагентiв «Протеïновий контур» (Росiя). Концентращю судино-ендотелiального фактору росту (VEGF) визначали за допомогою набору «Вектор Бест» (Росiя). Кiлькiсне визначення вмiсту ендотелшу-1 в плазмi венозноï кровi проводилося за допомогою набору реактивiв «Endothelin-1» виробництва фiрми Amersham pharmacia biotech (Англiя), Визначення розчинного Fas-лiганду проводилося з використанням набору реактивiв ELISA «Diaclone» (Францiя). Iнтенсивнiсть ПОЛ i стан АОС оцшювали спектрофотометрично (спектрофотометр "СФ-46", Росiя). Для визначення вмюту вiтамiну D в кровi матерi та дитини визначали рiвень 25(OH)D з використанням методу рiдинноï хроматографа (HPLC) на автоматизованiй системi Roche Diagnostics (Шмеччина). Ультразвукове та доплерометричне дослiдження проводилося всiм вагiтним за загальноприйнятою методикою з використанням апарату «Sono Ace 8000 SE» ^рми «Medison», Корея, 2007).

Для визначення ефективносп терапiï 423 обстежуванi жшки були розподiленi по клiнiчниx шдгрупах: перша група - з бактерiальним ураженням (100 вагiтниx), друга група - з переважно вiрусною патолопею (108 вагiтниx), третя група - з кандщозним ураженням (100 ваптних), четверта група - зi змшаною iнфекцiею (115 вагiтниx). Кожна з ктшчних груп була подшена на три пiдгрупи в залежносп вiд терапевтивноï програми: 120 ваптних отримали традицiйне лiкування МП1 вщповщно Наказу МОЗ Украïни № 906 вщ 27.12.2006 р. "Перинатальш шфекцй"'; 129 вагiтниx -комплексну тератю з додатковим призначенням iмунокоректорiв (для фармакологiчноï iмунокорекцiï використовували iмуномодулятори - трансфер-фактор, тюпоетин iмунофан, азоксiмера бромщ (полiоксiдонiй) (Наказ МОЗ Украïни № 113 вщ 01.03.2011 р.); 174 жшки з МП1 склали основну групу спостережень i отримували додатково до традицiйноï терапiï i iмунокорекцiï процедури озонотерапiï (озонований розчин готували за допомогою апарату «Озон УМ-80» (Украïна, Харкiв, 2004), проводилося озонування 200 мл 0,9% фiзiологiчного розчину барботажем озонокисневоï сумiшi з концентращею в нiй озону 1200 мкг/л медичного озону. Контрольна група включала 30 ваптних, практично здорових жшок, яю народили здорових немовлят.

Статистичну обробку отриманих результатiв виконано за допомогою варiацiйного, кореляцiйного, одно- i багатофакторного дисперсшного аналiзу (програми "Microsoft Excel" i "Statistica").

Результати дослщження та ïx обговорення. В результат аналiзу отриманих даних проведеного дослщження виявлено, що у виникненнi 1ЗУП вирiшальну роль вiдiграють бактерiальна (69%), вiрусна (26,6%) та кандидозна (13,9%) шфекцп, змiшана флора визначалася в 24,4% ваптних. Стафшококова iнфекцiя вражала 34,8%, ентеробактерiï - 6,04%, хламщи (5,3%),

стрептококи - 4,02% жшок. Серед в1русних збудниюв провщне мюце займали в1рус простого герпесу другого типу (ВПГ-2) - 9,1%, цитомегалов1рус (ЦМВ) - 8,3%. Мшст-шфекщя найчаспше була представлена стафшококами та грибами кандида (30,3%), ЦМВ та ВПГ-2 (13,4%), ентеробактер1ями з шшими збудниками (20,1%). Констатовано високу захворюванють 1ЗУП у ваптних з шфекщями, яю передаються статевим шляхом (43,7%), дизбактерюзом (30,9%). При пор1внянш шфекцшного мошторингу статевих шлях1в жшки, плодово1 поверхнi плаценти та обстеженш новонародженого результати мiкрофлори сшвпадали в 80,1% випадкiв.

Серед ускладнень ваптносп у жшок з 1ЗУП найчастiше зустрiчалися загроза передчасних полопв (72,8%), кольпiти рiзноl етюлоги (64,8%), плацентарна дисфункщя (57,5%), порушення цшсносп епiтелiю шийки матки (50,8%), гос^ респiраторнi захворювання (31,2%), шфекци сечостатево! системи (27,4%).

При ультразвуковому обстеженш ваптних з 1ЗУП при бактерiальному ураженнi зустрiчалися сегментарнi скорочення матки (92%), передчасне дозрiвання плаценти (88%), шдвищення ехогеностi кишкiвника плода (69%), гiперплазiя плаценти (64%), багатоводдя (45%). При вiруснiй патологи - сегментарш скорочення матки (62,1%), маловоддя (68,7%), передчасне дозрiвання плаценти (41,7%). Кандидозне ураження супроводжувалося загрозою передчасних полопв (60%), передчасним дозрiванням плаценти та затримкою росту плода (ЗРП) (31,9%). У 71,2% ваптних з 1ЗУП виявлялися зменшеш розмiри тимусу плода (ИЯ=0,36±0,01), особливо при вiрусному ураженш (г=0,67), що вказуе на значну роль плодового тимусу в iмунних розладах та пiдтверджено при антенатальнш загибелi плода (АЗП).

У ваптних iз 1ЗУП вiрусного, бактерiального та змшаного походження iмунологiчний статус характеризуешься розладами в цитокiновому профiлi. При бактерiальнiй шфекци спостерiгалося пiдвищення рiвня 1Ь-1 в у 1,3 рази, 1Ь-2 - у 1,6 рази i ТОТа - у 1,8 рази в порiвняннi з контрольними показниками. Цитокшовий профiль при вiрусному ураженнi характеризувався пiдвищенням 1Ь-1 в (у 1,7 рази), 1Ь-2 (у 1,9 рази) i ТОТ а (у 1,8 рази), яю е факторами „гостро1 фази" запалення, але при хрошзаци процесу пiдвищувався рiвень 1Ь-10 (78,6±6,9пг/мл) та 1Ь-6 (44,2±7,8пг/мл) при незмшних рiвнях ТОТа та 1Ь-1 (Р<0,05). При iнфiкуваннi змiшаною патогенною флорою звертало на себе увагу шдвищення вмюту 1Ь -1в в сироватщ кровi в 5,7 рази (56,3 ±1,7пг/мл) та збiльшення вмюту прозапальних цитокiнiв 1Ь- 6 майже вдвiчi (37.8±3.5пг/мл), 1Ь-10 (78,6±6,9пг/мл), зниження рiвня протизапальних цитокiнiв 1Ь -4 (40,7 ± 2,6 пг/мл), 1Ь -8 (34,6 ± 4,5 пг/мл), що корелюе з дизбалансом цитоюшв в амнiотичнiй рiдинi та в кровi у новонароджених.

У iнфiкованих ваптних визначено шдвищення концентрацп секреторного ^А (sIgА) в 2,2 рази при бактерiальному ураженнi, в 1,6 рази при змшаному ураженнi в порiвняннi з контролем, що iнтерпретуеться як дизбаланс локального iмунiтету. При вiрусному ураженнi виявлено зниження вмiсту sIgА в зв'язку з пригнiченням дп вiрусiв на його синтез або виснаження продукцil при високiй потреб^ що розцiнюеться як дефект мюцевого захисту.

Вмiст вiтамiну Б у ваптних з 1ЗУП був значно знижений та коливася вiд 14 до 21 нг/мл, складаючи в середньому 18,9±3,2нг/мл, у новонароджених дефщит вiтамiну Б (20,5+1,9 нг/мл ) зус^чався з частотою 53,3%, що вказуе на його важливу роль при материнсько-плодово1 iнфекцil, а дифщит - в пiдвищеннi частоти 1ЗУП та новонародженого.

При вивченнi ендотелiального статусу найбiльшi зсуви вмiсту ЕТ-1 спостерiгалися у вагiтних iз змшаним (19,7±2,8нг/мл) та бактерiальним (16,5±2,3нг/мл) ураженням вагiтноl та плода; вiрусне ураження також вiрогiдно змiнювало показники ЕТ-1 (11,8±1,9нг/мл); кандидоз майже не впливав на показники ЕТ-1 в порiвняннi з контрольною групою. У шфшованих вагiтних рiвень УБОБ коливався вщ 258,2 до 411,7 пг/мл, складаючи в середньому 326,5±35,3 пг/мл i змiнювався в залежностi вiд типу збудника. Отримаш результати свiдчать, що 1ЗУП обумовлюе розвиток дисфункцil ендотелда, супроводжуеться змiнами в ендотелiй-залежнiй вазодилятаци, патологiчною вазоконстрикцiею, порушенням процесу апоптозу: показник апоптозу - рiвень sFAS-лiганду - при 1ЗУП зростае в декшька разiв, особливо при вiрусному (4,2±0,7нг/мл) та змiшаному (5,1±0,9 нг/мл) ураженш

При аналiзi антиоксидантного гомеостазу у ваптних з 1ЗУП виявлена активацiя ПОЛ у виглядi шдвищення вмюту початкових продуктiв ПОЛ - пдроперекису лiпiдiв до 11,5±1,3 нмоль/мл при нормальних показниках Шиффових основ (1232,5±148,6 уо/мл) (р<0,05). Також було визначено шдвищення активносп церулоплазмiну (2,56±0,159 нмоль/мл) та глутатiонпероксидазноl активностi (159,43±19,4 нмоль/мл), зниження антиокислювально1 активностi плазми (з 58,3±4,2 до 19,6±2,8%), що вказуе на напруження антиоксидантних систем оргашзму.

При iмуноморфологiчному дослщженш плацент вщ ваптних з 1ЗУП виявлялися ознаки функцюнально! недостатностi синцитiотрофобласту, домiнування колагену IV типу в crpoMi ворсин, зниження piB^ eKcnpecii' металопроте!нази, що вщображае перевагу склеротичних пpоцесiв в екстрацелюлярному матpиксi пpомiжних та теpмiнальних ворсин. Спостериалось порушення взаeмовiдносин мiж ендотелюцитами та базальною мембраною за рахунок деструкцп та набряку, десквамацiя i окpемi некрози ендотелiю. Експpесiя маркеру Ьс1-2 в цитоплазмi епiтелiальних клггин ворсин визначалася як помipна; в iнтимi !х судин, ендотелiоцитах капiляpiв, -як негативна, що розцшювалося як прояви оксидативного стресу i нездатностi до вiдтвоpення цiлiсностi ендотелiального пласту. Рiвень експресп VEGF в плацентах групи вагiтних з 1ЗУП демонстрував схiдну з piвнем bcl-2 картину: чинник росту ендотелiю або не виявлявся зовшм, або показував слабку iмунну pеакцiю. 1мунонегативними виявились не тшьки всi клiтини - продуцента цього судинного чинника, але й ендотелш капiляpiв ворсин [1].

Визначено, що 68% ваптних з антенатальною загибеллю плода (АЗП) мали кольшти бактеpiального або кандидозного походження, хламщюз (14%), уреаплапзмоз (22%), мшоплазмоз (28%), герпетичну iнфекцiю (16%), тpiхомонiаз (10%). Звертало на себе увагу, що 22% ваптних мали переважно бактеpiальну iнфекцiю, 32% - вipусну, 10% - грибкову, 36% - змшану. Серед загально! кiлькостi антенатально загиблих дiтей переважали недоношенi в термш до 37 тижнiв (61,9%). У загиблих плодiв визначенi двобiчна пневмонiя (72%), менiнгоенцефалiт (64%), некротичний гепатiт (44%), iнфiльтpативний мiокаpдiт (36%). В тимус плодiв з 1ЗУП визначалася акцидентальна тpансфоpмацiя, яка проявлялася зменшенням його маси та об'ему пiд впливом iнфекцiйних фактоpiв в 1,5-2 рази (6,2±1,3г) [3, 5].

Експериментальне дослiдження патогенезу 1ЗУП на самицях щуpiв та !х плодiв демонструвало аналогiчнi патологiчнi змiни в iмунному станi, показниках гемостазу, процесах осифшаци плоду, плацентарному комплексi тд впливом iнфекцiйних фактоpiв. При бактеpiальному та вipусному процесах цi змши були бiльш виpаженi, нiж при грибковому. [5, 6]

Використання iмунокоpектоpiв з озонотерашею в комплексному лшуванш iнфекцiй вагiтних виявилося найбiльш ефективним, щодо лiкування МП1 i, вщповщно, 1ЗУП. В ходi дослiдження виявлено, що такий шдхщ дозволив ноpмалiзувати iмунний, гормональний, ендотелiальний та оксидативний статус вагiтних основно! групи, попередити розвиток в подальшому 1ЗУП, оптимiзувати доношування вагiтностi, знизити перинатальну захворювашсть на 61% та смеpтнiсть в 2,3 рази.

1. Патогенез iнфекцiйно-запальних уражень плоду включае комплексне порушення цитокшового статусу, ендотелiальну дисфункщю, оксидативний стрес, що обумовлено типом шфшування, викликае ускладнення пеpебiгу ваптносп i пологiв, пiдвищуе перинатальну захворювашсть та смертнють.

2. Комплексне лшування та пpофiлактика 1ЗУП призначенням iмунокоpектоpiв та озонотерапи призводить до ноpмалiзацil iмунного та ендотелiального гомеостазу, сприяе зменшенню кiлькостi iнфекцiйно-бактеpiальних уражень у новонародженого, не мае побiчних ефекпв, дозволяе полiпшити результати лiкування ваптних з материнсько-плодовою iнфекцiею, що сприяе значному зниженню кiлькостi акушерських ускладнень та покращенню перинатальних показникiв.

Список- . IMC|)lll>|)ll

1. Grishchenko OV, Bobritskaya VV, Demchenko OB. Puti resheniya problemy perinatalnykh poter. Zb. nauk. prats asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. Kyiv: Intermed; 2011; s. [in Russian]

2. Kaminskyi VV, Shypko IM. Profilaktyka akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen u vahitnykh na tli henitalnoho herpesu ta tsytomehalovirusnoyi infektsiyi pislya vykorystannya dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy. Zdorovye zhenshchyny. 2013; 1(77):72-5. [in Ukrainian]

3. Kusa OM, Shovhenyuk RYa, Bendas MP. Klinichne znachennya vnutrishnyoutrobnykh infektsiy pid chas vahitnosti ta metody profilaktyky. Akusherstvo.Hinekolohiya.Henetyka. 2016; 2(3):11-5. [in Ukrainian]

4. Pyrohova VI, Shurpyak SO. Syndrom vtraty ploda: vid nauky do praktyky. Zdorovya Ukrayiny. 2014; 1: 16-7. [in Ukrainian]

5. Podolskyi VV, Dronova VL, Kasatkina OT. Osoblyvosti perebihu vahitnosti, polohiv ta perynatalni porushennya u zhinok, shcho perenesly khronichni zapalni zakhvoryuvannya statevykh orhaniv. 36. naukovykh prats asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. Kyiv: Intermed; 2011; s. 682-6. [in Ukrainian]

6. Chermak II, Martynova DA, Kalyuzhna VM. Osoblyvosti perynatalnoho dohlyadu u patsiyentok iz hrupy ryzyku vnutrishnyoutrobnoho infikuvannya ploda. Aktualni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 2015.1:196-8. [in Ukrainian]

7. Fardiazar Z, Ronaci F, Torab R. Vulvovaginitis candidiasis recurrence during pregnancy. Pak.J.Biol.Sci. 2012;15(8):399-402.

8. Ray A, Ray S. Antibiotics prior to amniotomy for reducing infections morbidity in mother and infant. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014 Oct. DOI: 10.1002/14651858.CD010626.pub2.

ISSN2079-8334. Ceim медицини та бюлогп. 2019. № 2 (68) Реферат

ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СИСТЕМНОЙ ПРОФИЛАКТИКИ И ТЕРАПИИ ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПОРАЖЕНИЙ ПЛОДА ЖЕНЩИН, СТРАДАЮЩИХ МАТЕРИНСКО-ПЛОДОВОЙ ИНФЕКЦИЕЙ Пасиешвили Н.М., Вдовиченко Ю.П., Карпенко В.Г.,

Лазуренко В. В. Проведены: ретроспективный анализ причин перинатальной заболеваемости и смертности у 14276 женщин; инфекционный мониторинг 1043 беременных с инфекционно-воспалительным поражением плода (ИВПП); обследовано 50 беременных с антенатальной гибелью плода; патоморфологическое и иммуногистохимическое исследование 55 плацент от беременных с ИВПП; оценка эффективности комплексного лечения и профилактики ИВПП у 423 беременных, страдающих материнско-плодовой инфекцией, с использованием иммунокоректоров и озонотерапии. На основании результатов исследования доказано, что патогенез ИВПП включает комплексное нарушение цитокинового статуса, эндотелиальную дисфункцию, оксидативный стресс в организме беременной, что обусловлено типом инфицирования, вызывает осложнения беременности и родов, повышает перинатальную заболеваемость и смертность. Комплексное лечение и профилактика ИВПП назначением иммунокоректоров и озонотерапии приводит к нормализации иммунного, эндотелиального гомеостаза, способствует уменьшению количества инфекционных осложнений у новорожденного, не имеет побочных эффектов. В результате повышается эффективность лечения беременных с материнско-плодовой инфекцией, снижается количество акушерских осложнений и улучшаются перинатальные показатели.

Ключевые слова: перинатальная заболеваемость, инфекционный мониторинг беременных, инфекционно-воспалительные поражения плода.

Стаття надшшла 15.07.18 р.

PATHOGENETIC SUBSTANCE OF SYSTEMIC PREVENTION AND THERAPY OF INFECTIOUS-INFLAMMATORY LESIONS OF THE FETUS OF WOMEN SUFFERING MATERNAL AND FETAL INFECTION Pasiyeshvili N.M.. Vdovychenko Yu.P.. Karpenko V.G..

Lazurenko V.V.

A retrospective analysis of the causes of perinatal morbidity and mortality in 14276 women is performed as well as infectious monitoring of 1043 pregnant women with infectious-inflammatory lesions of the fetus (IILF); 50 pregnant women with antenatal fetal death are examined; pathological and immunohistochemical study of 55 placentas from pregnant women with IILF; evaluation of the effectiveness of complex treatment and prevention of IILF in 423 pregnant women suffering maternal and fetal infection using immunocorrectors and ozone therapy.

Based on the results of the study, it is proved that the pathogenesis of IILF includes a complex cytokine dysfunction, endothelial dysfunction, oxidative stress in the organism of a pregnant woman (which is due to the type of infection), causes complications of pregnancy and labour, increases perinatal morbidity and mortality. Comprehensive treatment and prevention of IILF by prescription of immunocorrectors and ozone therapy lead to normalization of immune and endothelial homeostasis, promote the decrease of infectious complications in newborns, have no side effects. As a result, we observe increase in treatment effectiveness of pregnant women suffering maternal and fetal infection, decrease in the number of obstetric complications and improvement in perinatal indicators.

Key words: perinatal morbidity, infectious monitoring of pregnant women, infectious-inflammatory lesions of the fetus.

Рецензент Лiхачов В.К.

DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-100-104 UDC 616.127-005.8-037:575:611.018.74

O.V. lYtynnina, M.P. Kopytsya SI "L.T. Malaya Therapy National Institute. NAMS of I kraiiie". Kharkiv

RISK FACTORS AND ENDOTHELIN-1 (rs5370) GENE POLYMORPHISM IN PATIENTS WITH MYOCARDIAL INFARCTION WITH ST SEGMENT ELEVATION

e-mail: [email protected]

The purpose of the work was to study the associations between Lys198Asn gene polymorphism (EDN-1) and clinical-anamnestic data in patients with ST segment elevation myocardial infarction (STEMI). The total of 91 patients with STEMI, 70 (77%) - men and 21 (13%) - women, of the middle age of 60,3±9,4 were enrolled into the study. Traditional cardiovascular risk factors, anxiety and depressive disorders were determined. Polymerase chain reaction was used to determine Lys198Asn allelic polymorphism of EDN-1 gene. The possibility of STEMI occurence was by 3.19 times higher in male with LysAsn+AsnAsn genotype of EDN-1 gene (c2=4.01, P=0.043); in those with arterial hypertension - by 3.72 times higher (c2 =4.31, P=0.038), smoking - by 2.06 (c2=4.66, P=0.031), and it was associated with more expressed coronary injury. Anxiety and depression were manifested in higher degree in patients with STEMI and LysAsn+AsnAsn polymorphism of EDN-1 gene. Based on the results obtained, the authors come to the conclusion that LysAsn+AsnAsn polymorphism of EDN-1 gene is associated with higher degree of cardiovascular risk factors in patients with STEMI.

Keywords: Lysl98Asn gene polymorphism, EDN-1, STEMI, cardiovascular risk factors.

The study is a fragment of the research project "To study the biochemical, genetic mechanisms of reperfusion damage of the myocardium and to assess the cardioprotective effect of antiplatelet therapy in acute myocardial infarction", state registration No. 0117U003028.

Endothelial dysfunction is a key chain of pathogenesis of coronary artery disease in all its manifestations, an important role in its implementation belongs to the system of endothelins, the strongest of which is endothelin-1 (ET-1). Endothelin-1 is formed in endothelial cells, smooth muscle of vessels, astrocytes, neurons and other cells, causes systemic and coronary vasoconstriction, it is characterized by

© O.V. Petyunina, M.P. Kopytsya, 2019

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.