CC BY
12ПАРТИЦИПАТОРНИЙ БЮДЖЕТ, ЯК 1НСТРУМЕНТ П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СПОЖИВАЧ1В ЖКП
Савенко К. С.
Харювський нацюнальний економiчний утверситет iMeHi Семена Кузнеця (ХНЕУ iM. С. Кузнеця), викладач
Лтецька А.О. Харювський нацiональний утверситет мкького господарства iмeнi О.М. Бекетова
PARTICIPATORY BUDGET AS AN INSTRUMENT FOR INCREASING THE ECONOMIC SECURITY OF HUMAN
CONSUMERS
Savenko K.S.
Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, lecturer
Linetska A.O.
O.M.Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
АНОТАЦ1Я
Дослвджено бюджетний процес на регюнальному piBHi i3 запровадження партиципаторного бюджету, як дieвого шструменту тдвищення piBra економiчною безпеки споживачiв в сферi житлово-комунального господарства. Узагальнено свiтовий та нацiональний досвiд сшвпращ та залучення гpомадськостi до виршення питань життeдiяльностi мiста у результата участi споживачiв послуг, що надаються органами мiсцевого самоврядування за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв в напрямку проведения покращення благоустрою територи мiста, виpiшенню житлово-комунальних питань. Проведений поpiвняльний аналiз пар-тиципаторних бюджепв адмiнiстpативно-теpитоpiальних одиниць Укра!ни. Визначено значення партиципаторного бюджету, як передумови не тiльки культурного, соцiального розвитку мюта, а напрямку покращення житлово-комунального стану адмiнiстpативно-теpитоpiальноi одиницi, як слщство - змiцнення piвня економiчноl безпеки споживача послуг.
ABSTRACT
The budget process at the regional level with the introduction of a participative budget as an effective instrument for raising the level of economic security of consumers in the sphere of housing and communal services is researched. The world and national experience of cooperation and involvement of the public in solving city life issues as a result of the participation of consumers of services provided by local self-government bodies at the expense of local budgets in the direction of improving the improvement of the territory of the city, settlement of housing and communal issues are summarized. A comparative analysis of the party-financed budgets of administrative-territorial units of Ukraine was carried out. The significance of the party's budget as a precondition for cultural and social development of the city is determined, as well as the direction of improving the housing and communal state of the administrative-territorial unit, as a consequence, the strengthening of the level of economic security of the consumer of services.
Ключовi слова: партиципаторний бюджет, фшансовий ресурс, мюцевий бюджет, споживач послуг ЖКГ,економiчна безпека споживача.
Keywords: participatory budget, financial resources, local budget, customer service housing, economic security consumer.
Сучасш тенденцп розвитку житлово-комунального господарства (ЖКГ) свщчать про при-дшення шдвищено! уваги до проблем якосл та до-тримування обсяпв наданих сферою послуг як з боку науковщв так i безпосередньо споживачiв послуг житлово-комунального господарства. Таке за-щкавлення пояснюеться зростанням цш та таpифiв на послуги сфери ЖКГ та змшами законодавства щодо особливосп здшснення права власносп у ба-гатоповерхових будинках.
Останшм часом, у результат зростання гро-мадсько! активносп та з метою змщнення тери-тоpiальноi громади, органи виконавчо! влади ба-гатьох мют кра!ни тдгримують гтщативу активно!
учасп громадян в життед!яльносп мiста. Ство-рення дiевих iнстpументiв спiвпpацi та залучення громадськосп до виpiшення питань життедiяль-носп мiста на сьогоднi е необхвдною передумовою подальшого як культурного, сощального розвитку мiста так i покращенню житлово-комунального стану теpитоpiальноi одиницi.
Анатз останшх публiкацiй по проблемi.
Процесом партиципаторного бюджетування, що включае питання аналiзу тенденцiй активносп мешканцiв, розробки стpатегii та механiзмiв !х взаемодii з мiсцевими органами влади, дослвджен-ням пpоцесiв розробки та шдготовки пpоектiв, пpинципiв визначення пpiоpитетiв при pозподiлi
витрат бюджету участi, принципiв та порядку розгляду i пiдтримки пропозицiй на етат вiдбору проектiв, визначення виконавщв для реал!зацп проекту придали значну увагу так! вченi, як Алле-гретгi Дж. [1,2], Кабанс Р. [3], Длугош Д. [4], Ке-бловский В. [5,6], Приковський Л. [8], Рюш Мшель А. [9], Вагнер М. [9], Садура П. [10], Шах А. [10], Трикозко Р. [13], Вамплер Б. [14] та шш.
Формулювання цшей досл1дження. До-слвдження необхвдно спрямувати у таких напрям-ках:
- розглянути особливосп фшансування сфери житлово-комунального господарства Украни;
- дослщити юторш виникнення партиципа-торного бюджету;
- визначити особливосп свгтового досвщу щодо залучення громадян до бюджетного процесу;
- узагальнити нацюнальну практику парти-ципаторного бюджетування;
- визначити вплив партиципаторного бюджету на р!вень економ!чно! безпеки споживача по-слуг.
Виклад основних результат та 1х обгрунту-
вання. Одним !з д!евих шструменпв тдвищення якосп послуг сфери ЖКГ, а отже тдвищення р!вня економ!чно! безпеки споживач!в житлово-кому-нальних послуг (ЖКП) е фшансовий ресурс. Осшльки фшансування сфери житлово-комунального господарства на тепершнш час вщбуваеться здебшьшого за рахунок кошпв мюцевих бюджепв (наприклад обсяг субвенцп з державного бюджету м. Харкова на сощально-економ!чний розвиток у 2016 рощ в частит фшансування об'екпв житлово-комунального господарства склав 16,9 млн грн. при загальному обсяз! видатшв на житлово-комунальне господарства - 1121,4 млн грн., або 1,5 ввдсотка об-сяпв видатшв на житло-комунальне господарство мюта [15]). Тому актуальним залишаеться питання ефективного використання кошпв мюцевих бюджета в частит фшансування сфери ЖКГ з урахуванням штереав територ!ально1 громади, при учасп представнишв громади у формувант мюце-вих бюджепв.
Вдалим свгтовим досвщом щодо залучення громадян до бюджетного процесу е запровадження партиципаторного (бюджету учасп, громадського бюджету), головною метою якого е реал!защя щей громадян - споживач!в послуг, що надаються органами мюцевого самоврядування за рахунок кошпв мюцевих бюджепв в напрямку проведения як сощальних, культурно-мистецьких, спортивних за-ход!в, так покращення благоустрою територп мюта, виршенню житлово-комунальних питань. Гро-мадський бюджет - це процес дискусп та прийняття ршень, що здшснюеться на демократичнш основ!, де кожен мешканець територ!ально-адмшютратив-но! одинищ краши виршуе, в який споаб витра-чати частину мюького бюджету. Найчаспше такий бюджет складаеться через використання таких ме-хатзм!в, як визначення прюритепв розподшу мюцевих видатшв самими членами громади, виб!р бюджетних делегапв - репрезентанпв мюцевих
громад, техтчна тдтримка з боку виконавчих ор-гатв мюцево! влади, мюцев! та регюнальт збори з метою обговорення та голосування прюритетних видатшв, а попм здшснення проекпв, що мають безпосереднш вплив на яшсть життя мешканщв.
1дея громадського бюджету виникла в мюп Порту-Алегр! (Бразил!я) та була устшно перейнята та втшена багатьма мютами в усьому свт. Вперше повний процес творення парципаторного бюджету ввдбувся у мюп Порту-Алегр! (Бразил!я) у 1989 рощ. Це щор!чний процес дискуси та ухвалення ршень, у якому тисяч! мешканщв мюта виршують, як видавати частину мюького бюджету. У процес! загальнодоступних сус!дських, районних ! загаль-номюьких з!брань громадяни й обрат бюджетт делегата голосують за те, як прюритетт потреби профшансувати додатково ! на якому р!вт. На пер-шому етат сусвди обирають дшьничних ! «тематич-них» делегапв, яш попм на неофщшних зустр!чах ухвалюють ршення про прюритетт швестици, надаючи !м визначене число пункт!в - чим б!льше, тим важливша швестищя. У другому раунд! беруть спшьну участь д!льничт ! «тематичт» збори, як! вибирають депуталв до Ради парципаторного бюд-жету[16].
Дослщженням впливу парципаторного бюджету на урядове асигнування грошей ! розподш ре-сурс!в займалися так! науковц! як Ребекка Аберс, Джанпаоло Байокк! ! Леонардо Авр!цер. Ними була зафжсована тенденщя до асигнування бшьшо! шль-кост! грошей в доти найменше ф!нансован! д!льниц! мюта. Проте б!льшють пропозицш важко однозначно вериф!кувати бо були використан! урядов! дан!.
Дотепер, бюджет участ! поширився на сотн! м!ст св!ту - понад 200 м!сцевих сп!льнот запровад-жують його. У деяких мютах бюджет учасп вико-ристовуеться також у школах, утверситетах ! гро-мадському буд!внищта. Мехатзми застосування парципаторного бюджету, що використовуються до м!сцевого бюджету, в!др!зняються м!ж собою, а та-кож за частками мунщипальних бюджет!в, в!дда-них у розпорядження мешканц!в.
У £врош парципаторний бюджет застосо-вуеться деякими мунщипалггети Франц!!, 1тал!1', Шмеччиш, 1спан!1 та Велико1 Британ!!, зокрема, дтнищ Берл!на (Кройцберг / КгешЬе^) ! Лондона (Лед!велл / Ladywell). У Польщ! в!д 2013 року ш-струмент бюджету участ! використовуеться у Краков!. Також парципаторний бюджет дуже популяр-ний спос!б залучення до влади мешканц!в у м!стах Канади.
Укра!н! лише доведеться набути практичних навичок та знань щодо партиципаторного бюдже-тування. Нав!ть в законодавств! зазначен т!льки «бюджет м!сцевого самоврядування», проте зовам не про залучення громад до реал!зац!! м!ських шщатив. Зм!ни вщбулися у 2015 року, коли Фундащя польсько-украхнсько! сп!впрац! ПАУС1 при!хала в Чершпв, Черкаси та Полтаву з проектом «Партиципаторний бюджет - можливост! для тдвищення громадсько! активност! ! встановлення належного партнерства з органами влади»[17].
1дея проекту полягала в тому, аби три украш-ських мюта спробували модель громадського бюджету. На протязi восьми мiсяцiв !х пiдтримували фахiвцi польсько-украшсь^' фундацп ПАУС1 -проводили семiнари для мюько! ради та активiстiв, возили в Польщу, щдтримували консультацiйно i фшансово, допомагали проводити рекламнi кампаний Наразi розробляються плани щодо продов-ження пiдтримки поширення бюджетiв учасп серед украшських мiст та залучення учасник1в проекту вже як украшських експертiв[18].
За останнiй рiк такий дieвий механiзм впливу на владу став популярний у багатьох мютах Украши. Крiм мiст-новаторiв, таких як Чершпв, Черкаси, Полтава, Луцьк, партиципаторний бюджет дie в 20 мютах, а в 13 - знаходиться в процеа впровадження. Для громадян Украши таке нововведения в бюджетуванш - це не пльки можливiсть оцiнки потенцiалу мобшзацп громади у встанов-леннi партнерських ввдносин з органами влади, а i реальна можливiсть полiпшения рiвия житлово-ко-мунальних послуг.
Прикладом застосування громадського бюджету в малих мютах е приклад мiста Самбiр з населениям 35 тис. оаб та бюджет якого складае понад 3 млн грн. Мiсто скористалося можливютю викори-стати досввд польського мiста Жешув у створеннi бюджету учасп. «Самбiрчани мають голос -пшотне впровадження партиципаторного бюджету» - це проект, який реалiзуеться Самбiрською Агенцiею розвитку та £вроштеграци, мiською радою м. Самбора, Асоцiацiею iнновацiй та трансферу технологш «Горизонти» Республiка Польща та Фондом Мiжиародноí Солiдарностi Польсько-Канадсько! Програми Пiдтримки Демократ [19].
Протягом 2016 року посадовщ мюько1 влади мюта Самбiр отримували детальну шформащю про концепщю бюджетiв участi, представники гро-мадських органiзацiй - практичш навички моде-рування зустрiчей з громадянами, а учасники проекту упродовж навчального вiзиту до Польщi вив-чили досввд Жешува, який вже мае практику громадського бюджетування.
За структурою впровадження бюджету учасп мае так1 елементи: по-перше це визначення суми з бюджету (200 000 грн. у випадку Самбора); подача проекпв, яш повинш мати пiдписи громадян, що належать до територiальноl громади; по-трете, про-цес голосування та реалiзацiя проекту. Спецiально створена комгая розглядае заявленi проекти, а тсля голосування - зобов'язана контролювати !х впровадження. Наприклад, у 2016роцi в Самборi було подано 8 проекпв-заявок, пов'язаних з облаштування територп та будiвель мiста. Пока-зово, що перемогу у 439 голоав з 1023 отримав проект iз сфери житлово-комунального господарства -поточний ремонт водовiдведения Самбiрськоí пм-нази.
Стосовно технiчноl пiдтримки, слiд зазначити, що у 2016 рощ украшська технолопчна громадська оргаиiзацiя SocialBoost створила онлайн-плат-форму «Громадський проект», що допомагае
украшським мiстам автоматизувати процес партиципаторного бюджету [20]. «Громадський проект» юнуе в рамках проекту ^АГО «Змщнення мюцево! фiнансовоl шщативи», що реалiзуеться 1нститутом бюджету та соцiально-економiчних дослiджень. SociaLBoost е техшчним партнером й ввдповвдае за розробку та iнтеграцiю iнформацiйних систем з ав-томатизаци процесу в 46 мютах Украши . Серед них Кшв, Львiв, Днiпро, Суми, Тернотль, Крама-торськ. [21]
Запровадження громадського бюджету в Украíнi йде,починаючи з 2015 року. На сьогодш iдею втiлюють так1 мiста як Кшв, Львiв, Днiпро, Полтава, Чершвщ, Черкаси, Рiвне, Тернопiль тощо. Громадський бюджет е вщносно новим явищем у демократичнiй практицi мiст, але ж встиг зареко-мендувати себе як ефективний шструмент взаемодп оргашв мiсцевого самоврядування з громадою.
Громадський бюджет забезпечуе змiцнения громади шляхом надання И членам можливостi об-говорення основних проблем та прийняття спшь-них виважених рiшень. Кожен мешканець мае мож-ливiсть подати власну пропозищю щодо фшансу-вання за рахунок коштiв громадського бюджету та шляхом голосування виршити, яка з поданих про-позицiй найкраща та мае бути впроваджена.
Громадський бюджет передбачае активне за-лучення громадян, пiдвищения громадянсь^' освiти, ввдчуття причетностi до творення майбутнь-ого свого мюта та мюцевий патрютизм, подолання бар'ерiв у спiлкуваннi мiж мешканцями та органами влади, прозорий спосiб ведення дiалогу з громадянами, тдвищення рiвня прозоросп прийняття рiшень, розвиток громадянського сустльства в цiлому.
Так, з метою створення сприятливих умов для участi мешканцiв мюта Харкова у стаб№ному розвитку мюта, ршенням 14 сеси 7 скликання Харшвсь^' мюько1 ради затверджена Мiська цiльова програма «Громадський бюджет (бюджет учасп) мiста Харкова» на 2018-2021 роки. Метою Програми е налагодження ефективного системного дiалогу оргашв мюцевого самоврядування мiста з його мешканцями, широке залучення громадсь-косп до питань визначення напрямкiв викори-стання бюджетних коштiв для задоволення потреб мешканцiв мiста Харкова.
Програма встановлюе та регулюе систему взаемодп виконавчих органiв Харшвсько! мюько1 ради та мешканщв мiста Харкова щодо реалiзацií за рахунок коштiв бюджету мюта Харкова проекпв, iнiцiйованих та обраних населенням мiста. Програма створить шструменти для залучення мешканщв мюта до бюджетного процесу, сприятиме за-провадженню демократичних процеав обгово-рення питань загального значення та спiльного з громадою прийняття ршень, подальшому розвитку мiста та змщненню довiри громадян до влади.
Програмою передбачено спрямування коштiв громадського бюджету мюта Харкова на шно-вацшш проекти, що передбачають розвиток мюько! iнфраструктури з використанням сучасних пiдходiв
! технолог!й. Головною умовою конкурсу е орипнальнють проекту, а саме ввдсутнють дублю-вання запланованих розпорядниками кошпв за-ход!в, як! передбачен! д!ючими затвердженими м!ською радою програмами.
Фшансування Програми здшснюеться за раху-нок кошпв бюджету мюта Харкова та шших дже-рел, не заборонених чинним законодавством Укра!ни. У бюджет! мюта Харкова на 2018 рж пла-нуеться передбачити на дан! цш близко 50 млн грн.
Кошти громадського бюджету розпод!ляються за категор!ями проекпв:
- проекти, що подаються авторами - ф!зич-ними особами, на як! вид!ляеться 60% загального обсягу громадського бюджету;
- проекти, що подаються авторами - громадсь-кими орган!зац!ями, на як! вид!ляеться 40% загаль-ного обсягу громадського бюджету.
Суми кошт!в, ц!л! та напрямки використання щодо кожного проекту-переможця визначаються кошторисом витрат на виконання Програми на в!дпов!дний р!к п!сля оф!ц!йного оприлюднення ре-зультат!в голосування та визначення переможц!в.
Головним розпорядником кошпв за проектами е один з виконавчих оргашв Харшвсько! мюько! ради, якому надаються в!дпов!дн! бюджетн! повно-важення ршенням про бюджет мюта Харкова на в!дпов!дний р!к.
Ввдповщний головний розпорядник бюджет-них кошпв е ввдповщальним за виконання певного проекту, забезпечуе ц!льове та ефективне викори-стання бюджетних кошпв протягом усього строку реал!зац!! проекту та зв!туе про його впровадження.
Окремо визначаеться головний розпорядник та сума кошпв на забезпечення шформацшно! кам-пан!! та супроводжувальн! послуги, що включае в себе !нформац!йне забезпечення, рекламн! послуги, послуги дизайну, полнраф!чш послуги, оброблення даних, функц!онування !нформац!йного порталу тощо.
Оч!куваними результатами виконання Про-грами е:
- створення ефективного мехашзму взаемоди виконавчих оргашв Харшвсько! мюько! ради та мешканщв мюта в питаннях розпод!лу бюджетних кошпв;
- залучення мешканщв до процесу прий-няття ршень;
- формування дов!ри громадян до оргашв м!сцевого самоврядування;
- тдвищення вщкритосп д!яльносп оргашв м!сцевого самоврядування;
- налагодження д!алогу м!ж громадськ!стю та посадовцями;
- вир!шення сусп!льно важливих та нагаль-них проблем територ!ально! громади;
- ознайомлення територ!ально! громади з по-няттям громадського бюджету;
- тдвищення р!вня прозоросп процесу прийняття ршень шляхом надання мешканцям мюта можливосп впливу на бюджетну поливку;
- впровадження шновацшних проекпв, здат-них п!дняти м!сто та м!ську !нфраструктуру на як!сно новий р!вень розвитку.
Якщо для мюта Харшв громадський бюджет -нова практика ! старт програми ввдбудеться у 2018 рощ, то так! мюта як Ки!в, Льв!в, Дншро, Полтава, Черн!вц!, Черкаси, Р!вне, Терноп!ль, вже мають под!бний досв!д вже дек!лька рок!в, який варто було проанал!зувати. У той же час свповий досвщ нал!чуе багато десятир!ч та мае сво! особливост! [22].
Так, громадський бюджет Нью-Йорка складае 0,06% в!д бюджету мюта, в 2015 рощ вш склав $ 31,894,025. Голосування по проектах вщбуваеться пльки в друкованому вигляд! В основ! процесу -виборн!сть делегат!в, як! представляють проекти, ! публ!чне обговорення.
У Париж! громадський бюджет нал!чуе до 5% мюького бюджету (100 млн £вро в 2016 р) та розподшяеться за допомогою громадян мюта. Голо-сування в електронному та друкованому вигляд!. Кожен автор зустр!чаеться з авторами шших проекпв на схожу тематику, проводяться публ!чш слу-хання. Бюджет учасп Берл!ну реал!зуеться з 2005 року.Орган!зац!йною особлив!стю е те, що грома-дяни висувають !де!, обговорюють !х на в!дкритих форумах, голосування проходить трьома способами: онлайн, на останньому громадських зборах ! письмово. Дал! м!сцева влада розглядае списки прюритетних проекпв ! звиуе, як! пропозицп були прийнят! ! як! були причини в!дмови.
У Варшав! процес по бюджету учасп розпо-чато в 2014 рощ, населенням було подано понад 2000 проекпв, 3 мюящ вщбуваеться !х перев!рка. На бюджет учасп вид!ляеться вщ 0.5 до 1.1% бюджету кожного району, в 2016 рощ - 20 млн. PLN. Особливютю е те,що жител голосують по сво!х районах. У м!ст! Лодзь розпочато процес в 2014 году, в 2015 подано 84 проекпв (з них 72 внутршньорайонних), за як голосувало 135 000 чо-лов!к. 30% голосувало в друкованому вигляд! та 70% в електронному. Основна тематика поданих проекпв - спорт, вщпочинок, школи.
Кельн реал!зуе бюджет учасп з 2007 року. Вже в перший р!к роботи в процес! взяло участь 11 000 жител!в ! було вщбрано 300 проекпв в результат! он-лайн голосування, остаточне ршення по !х ре-ал!зац!! брала м!ська Рада. Громадяни, у яких немае доступу в штернет, можуть подавати проекти пись-мово. Бюджет учасп на другий рш роботи склав 311 мшьйошв з 4 м!льярд!в евро загального бюджету.
Стосовно укра!нського досвщу, слщ зазна-чити, що бюджет учасп Киева на 2017 становить 50 млн грн. Максимальний бюджет проекту — 1 млн грн. Найб!льше !н!ц!атив кияни запропонували про-екти у сферах спорту, освпи та культури. На голо-суванш понад 50 тисяч мешканщв вщдали б!льш шж 112 тисяч голоав. У вересш 2016-ачш 2017 вебсайт вщвщало 278 тисяч користувач!в. Загаль-ний обсяг видатшв на 2018 рш, що плануеться спря-мувати Ки!всько! м!сько! ради на реал!зац!ю про-екпв: 100000,0 тис. грн, в т.ч. 20000,0 тис. грн - на
реал!зац!ю малих проект!в, 80000,0 тис. грн - на ре-атзацш великих проекпв. [23]
Бюджет учасп мюта Льв!в на 2017 рж склав 16 млн грн. Льв!в'яни запропонували 259 проекпв, 30% стосувалися спортивно! !нфраструктури. До голосування долучилася понад 21 тисяча жител!в мюта. Згвдно Ухват № 1874 вщ 27.04.2017 «Про внесення змш до ухвали мюько! ради ввд 30.06.2016 № 632 "Про затвердження Положення про гро-мадський бюджет м. Львова", загальний обсяг гро-мадського бюджету м. Львова на в!дпов!дний бюд-жетний рж становить не менше 1 % ввд затвердже-ного розм!ру видатшв бюджету розвитку спец!ального фонду м!ського бюджету м!ста Львова на той р!к, у якому подаються пропозиц!! зпдно з роздшом 3 цього Положення. [24]
Бюджет участ! м!ста Дн!про теж складае 10 млн грн. Прийом проект!в стартував 1 лютого 2017 року. До розгляду приймаються !н!ц!ативи у два-надцяти сферах — сощального захисту, культури, осв!ти та !нших. М!сто спрямовуе в!с!м м!льйон!в на велик! проекти ! в!с!м на мал!. [25]
На бюджет учасп мюта Чершвщ у 2017 рощ м!сто спрямувало 7 млн грн. городяни подали на розгляд 58 проекпв, найпопуляршш! категори — культура та туризм, спорт. Голосування за кращ! шщативи здшснювалося онлайн та у ЦНАПах мюта[26]. Бюджет учасп у Хмельницькому на 2017 р!к становить 1 млн гривень. Пропонован! категор!! проекпв: спорт, освгга, сощальний захист тощо. Б!льш!сть проект!в, обраних на голосуванн!, стосу-ються сфер охорони здоров'я, освгга та культури. [27]
Бюджет учасп Тернополя на 2017 рж склав 5 млн грн. Найпопулярн!ш! категор!! поданих про-ект!в — спорт, культура, осв!та. М!сто пропонувало
При тому, якщо спiвставити po3Mip видатк1в на партиципаторний бюджет до видатшв запланова-них на финансування житлово-комунально! сфери у бюджеп мiста, безперечно даний показник значно
два вар!анти голосування: онлайн або у пунктах су-проводу. [28]
На Бюджет учасп мюта Р!вне у 2017 рощ мюто вид!лило 10 млн грн. До Бюджету участ! м!стяни подали 45 проекпв, 34 взяли учать у голосуванш. Найб!льше мешканцями м!ста п!дтримано шщитиви у сфер! спорту та комунального госпо-дарства. [29]
На Бюджет участ! Мел!тополя у 2017 роц! м!сто спрямувало 2 млн грн. Найб!льшу к!льк!сть проекпв подано у сфер! комунального господар-ства. У голосування взяли участь майже дев'ять ти-сяч городян. [30] У 2017 рощ бюджет учасп мюта Краматорськ — 1,5 млн грн. Максимальний бюджет одного проекту становить 375 тис грн. Мютяни подали на розгляд 46 !н!ц!атив, найзатребуван!ш! сфери — освгга та енергозбереження[31].
Бюджет учасп Бердянську на 2017 рж складае 1,5 млн грн. Проекти под!ляються на велик! ! мал! вадповадно до розм!ру бюджету. Найб!льше шща-тив запропоновано у сферах культури, освгга, ко-мунального господарства[32].
Пор!вняльний анал!з партиципаторних бюд-жет!в адм!н!стративно-територ!альних одиниць Укра!ни представлений на рис. 1.
Якщо анал!зувати частки партиципаторного бюджету, що припадають на бюджети мют у вщсот-ковому вираженн!, то виявляеться що бюджет учасп не перевищуе 0,5 вщсотка видатк1в мюцевих бюджет!в адм!н!стративно-територ!альних оди-ниць Укра!ни, затверджених на 2017 р!к.
Так, найвищш показник частки видатк1в на проведення програм партиципаторного бюджету-вання, в бюджет! м!ста, запланованих на реал!зац!ю програм по громадському бюджету - 0,46% спо-стер!гаеться у м!ст! Р!вне, а найменший у Черн!вцях
зросте. Однак вiн буде замалий для вирiшення жит-лово-комунальних питань i скадатиме близько 3-4 ввдсоки. До того ж треба враховувати, що даш кошти можуть бути використаш мешканцями мiста не тшьки на житловлово-комунальну сферу.
- 0,04%.
40 000,00 35 000,00 30 000,00 25 000,00 20 000,00 15 000,00 10 000,00 5 000,00
I Бюджет учасп на 2017 рт, млн грн.
I Видатки млста затверджеш на 2017 рщ, млн грн.
Рис. 1. Порiвняльний аналiз партиципаторних бюджетiв адмiнiстративно-територiальних одиниць Украши [Побудовано автором на основi джерел 23-32]
Висновки та перспективи подальших до-слщжень.
У результатi дослiдження можна ствер-джувати, що партиципаторний бюджет е безпе-речно кроком до демократизаций бюджетного процесу, шансом реально вплинути на стан житлово-комунального господарства мiста, що ввдкривае споживачевi житлово-комунальних послуг мож-ливiсть учасп в розподiлi коштiв мiсцевого бюджету через створення проектiв для покращення мiста та/або голосування за них, але мае ряд заува-жень:
- наявнiсть партиципаторного бюджету у бюджетах адмiнiстративно-територiальних одиниць за-лежить вiд органу мюцевого самоврядування чи ви-конавчо! влади, яш вiдповiдальнi за прйняття ршень;
- обов'язковiсть партиципаторного бюджету в бюжеп мiста не зафiксовано законодавчо;
- незначнi обсяги коштiв партиципаторного
бюджету;
- вщсутнють можливостi оцiнки ефективносп використання фiнансових ресурсiв партиципаторного бюджету через вщнесення видатк1в по обра-них проектах до проф№них департаментiв.
Усунення виявлених недолiкiв i вiдпрацювання порядку вiдбору проекпв, з урахування застосування м1жнародного досвiду дозволить розглядати партиципаторний бюджет, як шструмент пiдвищення рiвня економiчно! безпеки споживачiв житлово-комунальних послуг.
Л1тература
1. Allegretti G., Najcz^sciej zadawane pytania dotycz^ce budzetu obywatelskiego, Fundacja Pracownia Badao i Innowacji Spolecznych „Stocznia", Warszawa 2012.
2. Allegretti G., Herzberg C., Participatory Budgeting Worldwide - Updated Version, Dialog Global, Bonn 2014
3.Cabannes Y., 72 Frequently Asked Questions about Participatory Budgeting, United Nations Human Settlements Programme , Nairobi 2004.
4. Dlugosz D., Skrzypiec R., Budzet gminy bez tajemnic, Stowarzyszenie Liderow Lokalnych Grup Obywatelskich, Warszawa 2007.
5. K^blowski W., Budzet partycypacyjny. Krotka instrukcja obslugi, Instytut Obywatelski, Warszawa 2013.
6. Kraszewski D., Mojkowski K., Budzet obywatelski w Polsce, Fundacja im. Stefana Batorego - Program Masz Glos, Masz Wybor, Warszawa 2014.
7. Participatory budgeting values, principles and standards, The Participatory Budgeting Unit, Wielka Brytania 2009.
8. Prykowski L., Glos lodzian si§ liczy - czyli doswiadczenia z budzetem obywatelskim w radach osiedli, Centrum Rozwoju i Promocji Inicjatyw Obywatelskich OPUS, Lodz 2012.
9. Ruesch Michelle A., Wagner M., Participatory Budgeting in Germany: Citizens as Consultants, Zebralog Gmbh & Co KG, Niemcy 2013.
10. Sadura P., Podzielmy si§ kultur^. Budzet partycypacyjny Domu Kultury Srodmiescie. Opis procesu z rekomendacjami, Fundacja Pole Dialogu, Warszawa 2013,.
11. Shah A., Participatory Budgeting, World Bank, Washington 2007.
12. Skrzypiec R., Budzet obywatelski, ale czy partycypacyjny?, w: Tezy do dyskusji, nr 13, styczeo 2014.
13. Trykozko R., Ekspertyza prawna dotycz^c^ mozliwosci wprowadzania budzetu obywatelskiego w miastach, Fundacja im. Stefana Batorego - Program Masz Glos, Masz Wybor, Warszawa 2013. 30
14. Wampler B., Participatory Budgeting: Core principles and Key Impacts, w: Journal of Public Deliberation, Vol. 8: Iss. 2 (2012), http://www.pub-licdeliberation.net/jpd/vol8/iss2/.
15. Офщшний веб-сайт Харшвсько! мюько! ради http://www.city.kharkov.ua/ru/
16 .ParticipatoryBudgetingProjec-thttps://www.participatorybudgeting.org/about-partici-patory-budgeting/where-has-it-worked
17. PAUCI www.pauci.org.
18. Партисипаторний бюджет-2015: перший укра!нський досвщ 4 мют. Платформа розвитку мют. http://urbanua.org/dosvid/ukrayinski-pryklady/184
19. Самбiрська агенщя розвитку та евроентн-грацй' http://arsambor.com/-3/
20. http ://biz.liga. net/all/it/intervyu/3 592158-mery-raskoshelivayutsya-kak-pervye-goroda-vnedryayut-byudzhety-uchastiya.htm
21. 1нститут бюджету та сощально-еко-номiчних дослщжень http://ibser.org.ua/gromadskyy-proekt
22. Громадський проект Режим доступу : https ://gb.kyivcity. gov.ua/about
23. Офiцiйний веб-сайт Ки!всько! мюько! ради. Режим доступу: http://kmr.gov.ua/
24. Офщшний веб-сайт Львiвсько! мюько! ради. Режим доступу: http://city-adm.lviv.ua/
25. Офщшний веб-сайт Дшпровсько! мюько! ради. Режим доступу: https://dniprorada.gov.ua/uk
26. Офщшний веб-сайт Чершвецько! мюько! ради. Режим доступу: http://city.cv.ua/portal/
27. Офщшний веб-сайт Хмельницько! мюько! ради. Режим доступу: http://www.khmelnytsky.com/
28. Офщшний веб-сайт Терношльсько! мюько! ради . Режим доступу: http://www.rada.te.ua/
29. Офщшний веб-сайт Рiвненсько! мюько! ради. Режим доступу: http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/index.aspx
30. Офщшний веб-сайт Мелггопольсько! мюько! ради. Режим доступу: http://www.mlt.gov.ua/
31. Офщшний веб-сайт Краматорсько! мюько! ради. Режим доступу: http://www.krm.gov.ua/
32. Офщшний веб-сайт Бердянсько! мюько! ради . Режим доступу:https://bmr.gov.ua/
