CC BY
108
УДК 336.02
БЮДЖЕТ УЧАСТ1 В СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Козарезенко Л.В.
В статтi розглянуто переваги i ризики запровадження бюджету учат в цлях людського розвитку в Укран. Визначено, що перевагами застосування бюджету участi е вдосконалення та розробка напрямiв мсцевоУ полтики, пошук шляхв бльш ефективного використання дефцитних ресурсв, моблзаця додаткових ресурсв та становленню активноУ громадянсько'У позицУУ. Ризиками запровадження бюджету участi е розмивання легтимностi снуючих виборних iнститутiв на користь менш пдзвтних громадських органзацш; монополiзацiя процесв участi мсцевими елтами або найкраще органзованими групами населення що вдстоюють власн нтереси; завищення очкувань громадян в умовах обмеженостi ресурсв або недостатньо'У свободи дш мсцевих органiв влади у питаннях прийняття ршень з бюджетних питань. Умовами ефективного функц онування бюджету участ визначено здатн сть громадянського сусп льства на мсцях долучатися до процесв управлння, бажання мюцевих управлнцв вдкривати сво'У бюджети для громадськостi, Ух здатнсть керувати процесом участi громадян в бюджетному процесi, наявнсть бюджетних кошт'т, як можна витратити на розсуд мсцевоУ громади, ступнь '¡нституал'зацИ механ1'зм1в участi та яюсть участ'!, яку вони можуть забезпечити.
Ключов'1 слова: бюджет, бюджетний процес, бюджет участ'1, державы фнанси, м'1сцев'1 бюджети, людський потенцал.
БЮДЖЕТ УЧАСТИЯ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ФИНАНСОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА
Козарезенко Л.В.
В статье рассмотрены преимущества и риски внедрения бюджета участия в целях человеческого развития в Украине. Определено, что преимуществами применения бюджета участия является совершенствование и разработка стратегических направлений местной политики, поиск путей более эффективного использования дефицитных ресурсов, мобилизация дополнительных ресурсов и становление активной гражданской позиции. Рисками введения бюджета участия является размывание легитимности существующих выборных институтов в пользу менее подотчетных организаций, монополизация процессов участия местными элитами или более организованными группами населения отстаивающих свои интересы; завышение ожиданий граждан в условиях ограниченности ресурсов или недостаточной свободы действий местных органов власти в вопросах принятия решений по бюджетным вопросам. Условиями эффективного функционирования бюджета участия определены способность гражданского общества на местах участвовать в процессах управления, желание местных управленцев открывать свои бюджеты для общественности, их способность управлять процессом участия граждан в бюджетном процессе, наличие бюджетных средств, которые можно использовать на усмотрение местной общины, степень институционализации механизмов участия и качество участия, которую они могут обеспечить.
Ключевые слова: бюджет, бюджетный процесс, бюджет участия, государственные финансы, местные бюджеты, человеческий потенциал.
THE PARTICIPATION BUDGETTING IN THE SYSTEM OF STATE FINANCIAL REGULATION OF HUMAN DEVELOPMENT
Kozarezenko L.V.
The article discusses the benefits and risks of the implementation of the budget for participation in human development in Ukraine. It was determined that the benefits of the use of participatory budget is the improvement and development of the strategic directions of local politics, the search for ways to make more efficient use of scarce resources, the mobilization of additional resources and the formation of active citizenship. Risk introducing participatory budget is the erosion of the legitimacy of the existing elected institutions in favor of the least accountable organizations monopolizing the processes of participation by local elites or more organized groups of the population to defend their interests; overestimation of the citizens' expectations in the context of limited resources or lack of freedom of action of local authorities in decision-making on budgetary matters. Terms of the effective functioning of local budget the participation of identified civil society capacity to participate in governance processes, the desire of local managers to open their budgets to the public, their ability to manage the process of citizen participation in the budget process, the availability of budget funds, which can be used at the discretion of the local community, the degree of institutionalization of mechanisms participation and the quality of participation, they can provide.
Keywords: budget, budget process, the participation of the budget, public finance, local budgets, the human potential.
Постановка проблеми. Виршення со^альних проблем в краМ потребують значних видатмв з бюдже^в ycix рiвнiв на утримання медичних, со^альних, спе^альних осв^янських закладiв, утримання та розвитку
180
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Козарезенко Л.В., 2016
iнфраструктури. В умовах бюджетного дефщиту, системно!' полп"ичноТ i економiчно''' кризи, постiйних вимогах 1^жнародного валютного фонду щодо обов'язкового зменшення рiвня соцiальних видаткiв, Т'х низькiй ефективностi при зростаннi частки у зведеному бюджету зниження рiвня життя в кран необхiдностi подолання корупцп та неформальних вiдносин у вах сферах життя суспiльства виникае гостра потреба у використаннi нових Ыновацшних iнструментiв управлiння, насамперед у сферi державних фiнансiв.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Питанню залучення нових iнструментiв у сферу управлЫня державними фiнансами в УкраМ присвячен працi Чугунова I., ЗатонацькоТ' Т., Тарангул Л., ЛуыноТ' I., Павлюк К. Але питання залучення громадськосл до бюджетного процесу та наданням 'м права розпоряджатися певною часткою мiсцевого бюджету е новим для украшсько''' науки. У деяких працях детально вивчено правовий аспект впровадження даних Ыструметчв, але з позицп ризиш, загроз та переваг впровадження таких шструметчв управлiння в цтях розвитку людського потенцiалу це питання детально не дослщжено. Вiдсутнiсть наукових розвщок даного напряму визначило мету написання статп, 'Т змiст i завдання.
Виклад основного матерiалу. Враховуючи необхiднiсть термiнових змiн у методах господарювання, вже з початку 2015 року активно розпочався процес реформування мюцевих бюдже^в. Головними напрямами змш проголошено [1] фiнансова самостiйнiсть мюцевих бюдже^в, закрiплення за мiсцевими бюджетами стабтьних джерел доходiв та розширення дохiдноТ бази мiсцевих бюджетiв, новий мехашзм бюджетного регулювання та вирiвнювання, нова трансфертна полiтика для посилення вщповщальносл профiльних мiнiстерств за реалiзацiю державно'' полiтики у вiдповiдних галузях, децентралiзацiя видаткових повноважень та ч^кий розподiл компетенцiй, сформований за принципом субсидiарностi, стимулювання громад до об'еднань та формування спроможних територiальних громад.
Приклади усшшних кра'н з розвиненою демокра^ею показують, що значну роль у мюцевому розвитку вiдiграють мiсцевi жителi, яким найкраще вiдомо про проблеми, виршення яких для них е першочерговим. Враховуючи це, починаючи з 90-х рош ХХ стол^тя в свiтi активно поширюеться практика застосування бюджету участ (Ра|1ю1ра1огу В^деНпд). Бюджет участi був вперше впроваджений в Бразилп в 1989 роцк Його поява зумовлена особливостями економiчноТ ситуацп в якiй опинилася кража в той перюд. Насамперед, Бразилiя на той час була кра'ною з найбiльшим показником розриву в доходах у свт. Корупцiя та практика неформальних взаемовщносин, гiпертрофована роль особисто'' вигоди в економiчних взаемовщносинах, так зване «кумiвство» [2], в той час також заполонили вс сфери господарського життя. Особливо ц фактори проявлялися на мюцевому рiвнi. Впровадження бюджету участ в Порту-Алегрi сприяло розвитку первинно' медико-саштарно''' допомоги в найбщшших районах, збiльшенню ктькосп шкiл та дитячих садкiв, розвитку транспортно' iнфраструктури, збiльшенню (майже втрое) числа домогосподарств з доступом до водопостачання та водовщведення. За рахунок використання цього шструменту, мюто Порту-Алегрi того часу значно в^знялося вiд iнших мiст Бразилп, насамперед, вищим за середнш рiвнем життя, чому сприяло впровадження, в тому числ^ бюджету участк
За визначенням Св^ового банку [3], бюджет участ е iнновацiйним механiзмом, спрямованим на залучення громадян до процесу прийняття ршень щодо розподту бюджетних кош^в. Бюджет участi е демократичним процесом обговорення та прийняття ршень, де кожен мюцевий мешканець вирiшуе, в який споаб витрачати частину мюцевого бюджету. Найчастiше вiн формуеться через використання таких шструменлв, як визначення прюрите^в щодо мiсцевих видаткiв мешканцями мiста, вибiр делега^в-представникiв мюцевих громад для участ у бюджетному процеа, технiчна пiдтримка з боку мюцевих раднимв, проведення мiсцевих та регюнальних зборiв з метою обговорення та голосування прюритетних видаткiв та вттення iдей, що безпосередньо впливають на якiсть життя мешканцiв мют. Науковi дослiдження, а також реальна практика мют, як використовують цей шструмент, показують, що результатом тако' форми управлiння е рiвномiрний розподт державних фiнансiв, пiдвищення якостi життя, бтьш повне задоволення в сусптьних послугах, пiдвищення рiвня прозоростi дiяльностi органiв державно' влади, активiзацiя участ громадян у суспiльному життi.
Характерними рисами бюджету участ е наступш:
- певна частка бюджету мюта;
- реалiзацiя проектiв повинна вщбутися протягом року;
- подання пропозицш за встановленими вимогами лише вщ свого iменi, вiд iменi мешкан^в мiста за пiдтвердження 'х проживання на територп мiста;
- можлив^ь визначати i голосувати за проекти, реалiзацiя яких задовольнить потреби вае''' мюцево' громади;
- реалiзацiя швестицшних проектiв i проведення ремонтних роб^ може вiдбуватися лише на територiях, якими мiсто мае право розпоряджатися зпдно з дiючим законодавством;
- безпосереднш контроль мешканцями мiста його витрат.
В цтому, виокремлюють три основы базовi передумови запровадження бюджету участи
1. Принцип демократи знизу, що реалiзуеться через громадськi зiбрання в районах мiста. Метою цих зборiв е визначення прiоритетiв та делегування представнимв, що вiдстоюють штереси громади. На додачу до обговорення каттальних проектiв, увага зосереджуеться на пол^и^ у сферi охорони здоров'я, осв^и, культури, навколишнього середовища. Прюритети встановлюються за принципом «одна людина - один голос», так що кожен громадянин мае право прийняти участь у формуванн мюцево' пол^ики i взяти участь у реалiзацiТ стратеги розвитку мiста.
2. Принцип со^ально''' справедливостi. Фiнансовi ресурси, що знаходяться в розпорядженн територiальноï громади розподтеш з урахуванням кiлькостi жителiв того чи iншого району, якост та доступностi iнфраструктури в ньому. Ц критерiï забезпечують право райоыв, що мають потребу у виршенш проблемних питань на ïx першочергове вирiшення.
Участь громадян у бюджетному процеа*
Етап бюджетного процесу 1нструменти y4acTi Результат
Формування бюджету Проведення обговорень та фокус-груп по секторах та серед населення Аналiз iснуючиx проблем та потреб, визначення прюрителв та вироблення конкретних шляxiв 'х вирiшення
Проведення дискусш за круглим столом Консультаци' з зацкавленими особами, утворення робочих груп, зосереджених на виршенш конкретних завдань
Супроводження робочих груп/консультативних ком^елв Змшане представництво мiсцевоï виконавчо' влади, законодавчого органу та фаxiвцiв вщ громади
Громадськ слухання Залучення загально'' пiдтримки громадян для виршення загальних бюджетних або конкретних галузевих питань, а також для моб^зацп громадсько'' пiдтримки для опору несправедливим бюджетним рiшенням оргашв влади
Загальн збори громадян Пiдготовка громадськостi до слухань з певних складних питань, одержання широкого спектру думок та зауважень вщ громади
Опитування та обстеження громадсько'' думки Збiр шформаци стосовно сприйняття громадянами пол^ично''' лшп, проблем, якост послуг, прiоритетiв тощо
Участь громадян у сеаях ради та засщаннях комiтетiв Привнесення думок громадськосл у формальнi зiбрання, де вiдбуваеться обговорення бюджету та приймаються рiшення
Прийняття бюджету Участь у засiданняx мюцево' ради, де затверджуеться мiсцевий бюджет Забезпечення контролю над вщповщнютю остаточних рiшень рад попередшми домовленостями
Виконання бюджету Громадськ наглядовi / монiторинговi комiтети або ради Контроль за прогресом у впровадженн програм, що фiнансуються iз бюджету та контролюють витрати
Опитування громадсько!' думки та обстеження Вивчення думок громадсько'' щодо доцiльностi впровадження нових проеклв
Участь громадян у ком^етах з державних закушвель (як повноправних члешв чи спостерiгачiв) Перешкоджання корупцiйним схемам, забезпечення чесност проведення тендера;
Одержання громадськими оргашза^ями субпiдрядiв на виконання програм або надання послуг Зниження рiвня бюджетних витрат, пiдвищення якост надання суспiльниx послуг, дотримання чесност та конкурентностi
Самомоб^за^я / самооргашза^я населення Самозабезпечення та/або сптьне надання послуг шляхом вкладення громадянами ресурав (фiнансовиx, трудових та ш.)
Розгляду звггу про виконання бюджету Проведення обговорень та фокус груп Огляд виконання бюджету та програм
Дискуси' за круглим столом Обговорення юнуючих проблем, коригування пол^ично''' лшп та стратеги
Опитування чи обстеження громадсько!' думки Оцiнка сприйняття населенням змш та iснуючиx проблем, мошторингу прогресу за декiлька ромв
Публiчнi слухання щодо бюджету Звiт про результати минулого року та презента^я проекту бюджету на наступний рк
*Джерело: складено автором за [5].
3. Громадське управлшня, що реалiзуeться за допомогою таких шструменпв як Рада з бюджету учасп, що скликаеться раз в тиждень та працюе протягом визначено''' кшькосп часу. Члени цих рад
обираються на загальних зборах райошв мiст. В Тх обов'язки входять контроль та гарантування реaлiзaцN прiоритетних напрямiв мюцевого розвитку.
В цiлому, цi три принципи призвели до реального розширення прав та можливостей громадянського сусптьства, та, в першу чергу, учасл мiсцевих жителiв у формуваннi основних напрямiв мiсцевоТ полiтики. З роками все бтьше населення приеднувалося до ^^ативи представляти своТ iнтереси в процеа формування бюджету частi. Це стало основою переорiентацiТ державних швестицш в бiк найбiльш знедолених верств населення та малорозвинених райошв у мютах. Це вщбулося тому що цей процес переважно активно рухали представники середнього класу [4].
В умовах обмеженосл фшансових ресурав мюцевих громад, важливими е виконання ряду вимог:
- кошти мiсцевих бюджелв мають використовуватися за призначенням;
- бюджет мае складатися iз врахуванням реальних потреб громади;
- складенню та затвердженню бюджету мае передувати процес аналiзу потреб громади;
- бюджет мае вщповщати основним напрямам мюцевого розвитку;
- бюджет мае бути шструментом реалiзацiТ стратегiчного плану розвитку регюну;
- за результатами виконання мюцевого бюджету мае здмснюватися оцшка ефективностi використання коштiв.
Структура формування бюджету учасл представлена на рисунку.
На основi набору з 4 критерпв3 iдентифiковано шiсть моделей бюджету учасл що використовуються в европ [4], а саме:
1. Модель Порту-Алегрi (адаптована);
2. Модель учасл органiзованих iнтересiв;
3. Модель сшльноТ участi
4. Модель учасл всiх зацiкавлених сторiн
5. Модель формально!' учасл
6. Модель шформування щодо мiсцевих фiнансiв
Модель Порту-Алегрi (адаптована). Модель бюджету участi, що практикуеться в Порту-Алегрi вважаеться «золотим» стандартом. Насамперед, модель характеризуеться довготривалим процесом громадських обговорень щодо напрямiв витрачання фксованого вщсотка мiсцевого бюджету. У ствпрац мiсцевоТ влади i представникiв громад реалiзуються iнвестицiйнi проекти розвитку мюта. Не дивлячись на те, що остаточне ршення щодо реалiзацiТ проектiв належить мiсцевiй влад^ переважно, завдяки тiснiй спiвпрацi сторш, приймаеться повний список проектiв. Особливютю моделi Порту-Алегрi е ТТ со^альна спрямованiсть. Мiсцева влада використовуе ряд со^альних, економiчних, екологiчних та шших критерпв та зважуе на ва переваги запропонованих проектiв з метою справедливого розподту ресурсiв по всьому мюту.
Модель участi органiзованих штереав. За такоТ моделi бюджету учасл представляти iнтереси мiсцевих жителiв можуть лише неурядовi органiзацiТ, профспiлки, громадськ органiзацiТ, а не окремi громадяни. На вщмшу вiд моделi Порту-Алегр^ модель органiзованих iнтересiв не зосереджуеться на iнвестицiйних проектах, а, переважно спрямована на фшансування програм у сферi охорони здоров'я, освiти, мюького розвитку. Модель органiзованих iнтересiв також передбачае проведення публiчних обговорень, щодо напрямiв витрачання коштiв, але не обов'язково. Дана модель притаманна для тих райошв мют, де е дуже сильними та активними мiсцевi громади.
Модель спшьноТ учасл. Ця модель бюджету учасл е симбюзом моделей Порту-Алегрi та участi оргашзованих iнтересiв та передбачае участь у бюджетному процеа як громадян, так i громадських об'еднань. В процеа обговорення виршуеться питання встановлення прюритетних напрямi витрат у соцiальнiй, еколопчнш, культурнiй сферах та допомоги тим верствам населення, ям перебувають у складних життевих обставинах. На вщмшу вщ моделi Порту-Алегрi, джерелом фшансових ресурав виступае не фiксована частка мюького бюджету, а спе^альний фонд громади. Ц фонди формуються за рахунок надходжень мiжнародних органiзацiй, неурядових оргашзацш або внескiв самоТ громади. Як правило, мюцева влада не приймае ршень, щодо затвердження таких проеклв i не приймае учасл у Тх реалiзацiТ.
Модель учасл всiх зацiкавлених сторiн. Модель учасл всiх зацiкавлених сторiн доповнюеться можливютю фiнансування громадських фондiв з боку приватного сектора та оргашв мюцевоТ влади. В результатi, роль приватного сектора та мюцевоТ влади е сильшшою, ашж громадян. Це часто негативно впливае на можливосл учасл громадян у бюджетному процесi та Тх впливi на прийняття остаточних ршень.
Модель формальноТ участi. Дана модель учасл громадян у бюджетному процеа мае консультативний характер. Представники громадських оргашзацш учасл в цш моделi не беруть. Модель формальноТ учасл передбачае прямий контакт громадян з мюцевою владою шляхом формування консультацшних платформ з конкретних питань. Обговорюються переважно шфраструктурш питання. Мюцевою владою приймаються лише л ршення, якi вiдображаються у полiтичнiй програмi правлячоТ бiльшостi.
Модель iнформування щодо мюцевих фшанав. Метою консультaцiй з державних фшанав е пiдвищення прозоросл бюджетного процесу мiстa шляхом поширення iнформaцiТ фiнaнсового характеру
3 1) Походження процесу; 2) Органзаця зустрчей (район, мiсто та / або тематичнi збори; закрита проти громадських з/'брань, i т.д.); 3) Тип обговорення (теми обговорення; умови обговорення, i т.д.); 4) Положення громадянського суспльства в порядку, (тип беруть участь громадяни, спльно розробка методологи, i т.д.).
серед громадян. Зустрiчi мюцево''' влади i громади мюта мають iнформацiйний характер, де пояснюються доходи i витрати мюцевого бюджету та 'х обговорення.
Структура процесу формування бюджету участР
*Джерело: складено автором
Мехашзми застосування бюджету учасп пристосованi до мiсцевого контексту, рiзняться мiж собою, рiзняться також частки мунщипальних бюджетiв, вiдданиx у розпорядження мешкан^в.
Вiд часу виникнення, бюджет учасп поширився на соты мют бвропи. У деяких мютах бюджет участi був запроваджений навпъ у школах, унiверситетаx i в будiвництвi. Найактивнiше iнструменти бюджету учасп використовуються мунщипалп"етами Франци, 1талй', Ымеччини, 1спанй' та Великобританй', Польщi. Але крм активних приxильникiв застосування меxанiзмiв бюджету участi е ряд крат-члеыв бвропи, де його критикують, наприклад, Угорщина та Румунiя. З 2008 року бюджет учасп почав практикуватися в кражах твшчно''' бвропи (Норвепя, Шве^я, lсландiя в 2010 роц та ФЫлянди' в 2012 роц^. Кiлькiсть бюджетiв участi в бвроп стрiмко зростае, завдяки практицi Португали', Нiмеччини та Великобританй', i (з 2009 року) в першу чергу завдяки «Закону про солтиства» [6] в Польщi [7], вiдповiдно до якого у прийнятл рiшень щодо мюцевого бюджету сьогодн бере участь бтьше 1000 сiльськиx, сiльськиx у районах та мюьких мунiципалiтетiв.
Одним з аспеклв европейсько' практики бюджетiв учасл е pi3HOMaHiTHicTb пiдходiв. Адаптацiя моделi Порту-Алегрi переважно практикуються в 1спани' та lталiï. KpiM того, в 1тали' поширеною е практика бюджелв учасл на основi моделi вах зацiкавлених сторiн. Однак, найпоширенiшими е моделi формально!' участi, головним чином у Франци, Португалп', Бельги, Швеци, Норвегiï та 1талп'. Крiм того, практика бюджелв учасл у европ активно пiдтримуеться неурядовими та мiжнародними органiзацiями. Саме завдяки пiдтримцi цих оргашзацп практика бюджетiв участi поширилася на великi европейськi мiста [8].
У кражах Схщно' европи неурядовi оргашзацп також вiдiграють важливу участь у поширенш практики бюджету учасл. Ними е Св^овий Банк, ПРООН, Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), Ымецьке товариство мiжнародного ствроб^ництва (GIZ). Тобто бюджет участi часто пропонуеться зовш, з метою моб^заци' громадян та сприяння розвитку мюцевого самоврядування. Процеси такого роду часто починаються з прозоро' пiдготовки державних бюджелв, як в Роси', Вiрменiï та кражах Балтп [9].
В 2012 роц Польща займала перше мюце в европi за мльмстю мiст де практикуеться бюджет учасл (близько 2173 одиниць), чому також сприяють «кошти солтиств», спецiальнi пакети ресурав, ям мiсцевi aдмiнiстрaцiï надають для розпорядження мюцевим мешканцям, даючи можливють змiнити свое оточення, шляхом голосування на перелк прiоритетних зaходiв. Закон не створюе обов'язкових вимог, але забезпечуе стимули для уряду вщшкодувати ресурси для мунщипал^елв в пропорци' вiд 10 до 30 вщсотмв, залежно вiд кiлькостi жителiв i рiвня мiсцевого розвитку. З 2009 року бтьше 20000 ст отримали у свое розпорядження вщ уряду 85 млн. евро. В середньому, 0,3% вах витрат оргашв мiсцевого самоврядування в Польщi залежать вщ рiшень мiсцевих громад.
В Укра'ш чинне законодавство не дае ч^ких орiентирiв щодо залучення громадян до процеав мiсцевого упрaвлiння та формування бюджету, хоча й пропонуе деям мехашзми, якi дозволяють залучати громадських активюлв до процесiв управлшня на мiсцях. Наприклад, мiсцевi територiaльнi громади можуть виступати iнiцiaторaми створення невеликих пщрозд^в сaмоупрaвлiння, скaжiмо, на рiвнi квaртaлiв, вулиць i т.п. (в закон це називаеться «органи самооргашзаци' населення»), яким мiсцевi органи влади можуть передавати сво' повноваження та доручати управлшня фшансами i комунальною власнютю. До зaсобiв прямо'' демократи', якi передбaченi законом в якосл форм громадсько' учaстi у мюцевому сaмоврядувaннi на додачу до виборчого процесу, можна вщнести:
- мiсцевi референдуми, якi можна проводити з питань мюцевого значення та результати яких е обов'язковими до виконання мюцевими органами влади;
- загальш збори громадян, ям можуть висувати рекомендаци' для мюцевих оргашв щодо виршення певних питань в межах 'хньо' компетенци';
- мiсцевi iнiцiaтиви - право членiв громади жщшвати зaкритi та вiдкритi обговорення будь!якого питання в межах компетенци мюцевих оргашв на засщаннях мюцево''' Ради;
- доручення виборцiв представникам Ради направляти делегалв на обов'язковi зустрiчi виборцiв та вибраних ними депуталв, що проводяться двiчi на рк;
- громaдськi слухання, ям можуть проводитися з будь-яких питань, що належать до мюцево''' юрисдикци', включаючи бюджетнi питання;
- дорадчий ком^ет, що виконуе консультативну роль при мюцевих органах виконавчо' влади та зазвичай керуеться регламентом мюцево''' Ради;
- громадська комiсiя, яка створюеться на бтьш короткий промiжок часу, шж дорадчий комiтет, як правило, для надання мюцевим Радам допомоги при розглядi певних питань.
Не дивлячись на це, в УкраМ у рамках Польсько-Канадсько'' Програми пщтримки демократи що фшансуеться сптьно з програмою польсько'' спiвпрaцi на користь розвитку Мiнiстерствa закордонних справ Республки Польща та канадського МУстерства закордонних справ, торгiвлi та розвитку (DFATD) реaлiзуеться проект «Партиципаторний бюджет - можливосл для пiдвищення громадсько'' aктивностi i встановлення належного партнерства з органами влади»[10]. Метою проекту е пщвищення рiвня залучення мешкан^в мiст Чернiговa, Черкас та Полтави до процесу прийняття рiшень щодо мюцевого розвитку та формуванню дiaлогу мiж мiсцевою владою i громадськютю шляхом спiвпрaцi в плaнувaннi та iмплементaцiï бюджетiв учaстi. В результату в мiстi Чернiгiв, на 2016 рк заплановано 1% вiд надходжень загального фонду мюького бюджету (це 4,8 млн. грн.) спрямувати на реaлiзaцiю проеклв мюцевих мешкан^в. Вщповщно до Рiшення мiськоï ради, загальна сума дтиться в рiвних частинах на каттальш видатки (вaртiсть одного проекту не бтьше 1,2 млн.грн.) та поточш видатки (один проект не бтьше 360 тис. грн.). В голосуванш за 70 рiзномaнiтних проеклв взяли участь бтьше 6 тис. людей (з 296,1 тис. мюцевих жителiв) та понад. В цтому, в категорп каттальних видатюв перемогли 4 проекти, в розд^ поточних видaткiв 13 проектiв. В сумi це 17 проектiв, яю мають бути реaлiзовaнi протягом 2016 року [11]. В мюл Черкаси на реaлiзaцiю громадських проектiв мешкан^в в 2016 роцi з мюького бюджету видтено 4 мiльйони 990 тисяч гривень. В голосувaннi за проекти прийняло участь 5100 жтелв м^а (0,4% мешкaнцiв) Рiшенням мюько''' ради встановлено обмеження, що вартють проекту не мае перевищувати 1 млн. грн. Переможцями програми стали шють проектiв вiд громaдськостi мюта, що будуть втiленi у 2016 ро^ за бюджетнi кошти. Серед них: облаштування тротуарною плиткою подвiр'я гiмнaзiï, створення комфортних умов у трьох дитсадках, блaгоустрiй але'' парку на територп лiкaрнi, вiдкриття спортивного залу [12]. В мюл Полтава реaлiзaцiю бюджету учасл прогнозуеться розпочати в 2017 роцк На фiнaнсовi потреби плануеться видтити не менше 0,1% мюького бюджету. На загальномюью та районы проекти видтяеться по 50% обсягу бюджету учaстi. З них, 30% вщ суми кошлв, видiленоï
на райони, становить базову та дiлиться рiвномiрно мiж трьома районами, а 70% вщ суми коштiв, видшено'' на районы проекти, дiлиться вiдповiдно до загально'' площi району та кшькосп жтелв району [13].
В цтому, залучення громадян до бюджетного процесу е для Укра'ни досить новою справою. З одного боку, мiжнароднi фiнансовi органiзацiï придiляють все бтьше уваги питанням прозоростi бюджету, запоб^анню корупци' та громадському контролю за бюджетним процесом у кра'нах-членах. Демократиза^я системи мiсцевого управлiння та прозорють прийняття рiшень на мiсцяx активно пщтримуеться в Украïнi шляхом реалiзацiï рiзноманiтниx проектiв розвитку, що фшансуються багатостороннiми, двостороннiми донорами та мiжнародними неурядовими органiзацiями. З iншого боку, в Укра'ш лунають голоси на пщтримку бiльш демократичних методiв управлшня на всix рiвняx. Бiльшiсть таких ^^атив iде вiд мiсцевиx неурядових оргашзацш, переважно тих, що вже мають досвщ участi в проектах, як одержали мiжнародну пiдтримку та обiзнанi з практикою захщно'' демократ В мiру зростання зв'язкiв мiж представниками мiсцевиx органiв влади в Укра'ш та на Заxодi, а також встановлення довгострокових партнерств, прибiчники демократичних шляxiв управлiння з'являються також серед посадових оаб. Мiсцевиx громадських активю^в все бiльше цiкавлять питання прямо'' учасп громадян в процеа управлiння в цiлому та мехашзми, через якi зацiкавленi представники громадських оргашзацш та широк верстви населення можуть справляти вплив на регюнальний та мiсцевий бюджетний процес в окремих галузях.
На сучасному етап проблеми бюджетного процесу на мюцевому рiвнi полягають, серед iншого, в домЫуванш виконавчо'' влади у бюджетному процеа, недостатньо'' грамотностi з бюджетних питань члешв мюцево'' ради та громадських активов, а також у недостатньому доступi громадськостi до бюджетно'' шформацп'.
Залучаючи громадян до процесу прийняття ршень, мiсцева влада повинна знайти делкатний баланс мiж певною полп"ичною гнучкiстю, яку вони ниш мають в процесi новаторських пiдxодiв до вироблення полiтики, та недостатшм рiвнем фiнансування, яке вони можуть використати в цтях мотиваци' громадян до учасп.
Пщвищення рiвня учасп громадськосп в бюджетному процесi та функцюнуванш системи надання послуг дае ряд переваг як для оргашв влади, таю для громадян. Вважаемо, що нав^ь за нишшшх умов бюджетних обмежень це може допомогти вдосконаленню та розробц напрямiв мюцево''' пол^ики, пошуку шляxiв бiльш ефективного використання дефщитних ресурсiв, мобiлiзацiï додаткових ресурав та становленню активно'' громадянсько' позици'.
Застосовуючи модель участi громадськосп в прийняттi рiшень щодо бюджету,органи влади можуть:
- розбудовувати базу пол^ично''' пщтримки в суспiльствi;
- роздтити вiдповiдальнiсть за прийняття ршень (особливо що стосуеться непопулярних реформ) i таким чином здобути громадську пщтримку в ïx впровадженш;
- стимулювати навчання громадян;
- пщвищувати рiвень громадського розумiння обмежень, з якими стикаеться уряд, та ступшь довiри до органiв мiсцевоï влади;
- знаходити нетрадицшш шляхи виршення проблем та економiчно ефективнi способи надання послуг.
Громадяни також можуть отримати переваги вщ учасп в процесах прийняття ршень на мюцях,
осктьки це сприяе навчанню громадськосп, зменшуе розрив мiж громадою та мюцевими органами влади та пщвищуе вiдчуття безпеки шляхом забезпечення довiри до влади. Зростання значимостi громади мае мюце тодi, коли ïï внесок знаходить виxiд в бюджетних результатах та фактичному пiдвищеннi якосп послуг. Нарештi, громада може одержати вигоди вщ участi в бюджетному процеа, осктьки, на думку ïï представниш, це сприяе прозоростi,зниженню корупци' та дозволяе пiдрядникам брати участь у тендерах в умовах вщкрито' та справедливо' системи.
Участь громадян у бюджетному процеа значною мiрою залежить вщ здатностi громадянського сусптьства на мiсцяx долучатися до процеав упрaвлiння, а також вiд бажання мюцевих управлш^в вiдкривaти сво'' бюджети для громадськосп та ïx здатносп керувати процесом учасп. Устх справи також визначаеться такими факторами, як наявнють бюджетних кош^в, якi можна витратити на розсуд мюцево''' громади, стушнь iнституaлiзaцiï меxaнiзмiв учaстi та якють учaстi, яку вони можуть забезпечити.
Залучення громадян до процесу прийняття р^ень iз формування бюджету надае також певш вигоди органам влади. Серед них можна назвати наступш:
- створення основи для пол^ично''' пщтримки в сусптьства
- розподт вiдповiдaльностi за прийняття р^ень (особливо що стосуеться непопулярних реформ) та одержання громадсько''' пiдтримки при ïx вттенш в життя;
- покращення розумшня громaдськiстю iснуючиx бюджетних обмежень для оргашв влади та пщвищення рiвня довiри до мюцево''' влади;
- знаходження нетрадицшних шляxiв для вирiшення проблем, а також економiчно ефективних шляxiв надання послуг.
Така участь сприяе появi активно'' громадянсько'' позици, пiдвищуе прозорiсть та зменшуе корупцш.
Залучення громaдськостi до бюджетного процесу несе за собою ряд ризимв. Зокрема, це розмивання лептимносп юнуючих виборних iнститутiв на користь менш пщзв^них громадських оргaнiзaцiй; монополiзaцiя процеав учасп мюцевими елками або найкраще оргашзованими групами населення що вщстоюють влaснi iнтереси; завищення очiкувaнь громадян в умовах обмеженосп ресурсiв або недостатньо' свободи дiй мiсцевиx оргашв влади у питаннях прийняття р^ень з бюджетних питань.
Подальший розвиток учасп громадян у бюджетному процеа в Укра'ш вимагатиме глибинно'' розбудови шституцмних можливостей як по вертикaлi мiж рiзними рiвнями упрaвлiння (розмежування завдань та фюкально'/бюджетно'' компетенцi'), так i по горизонт серед рiзниx учaсникiв на мiсцевому рiвнi (законодавчо'', виконавчо'' влади, громадських оргaнiзaцiй, об'еднань громадян, зaсобiв масово'' iнформaцi'' та Ы.) [14]. Вважаемо, що впровадженню меxaнiзмiв бюджету учaстi мають передувати посилення прозоросл бюджету, насамперед, впровадження меxaнiзмiв громадського бюджету. Громадський бюджет е доступною вераею бюджету, нацтеною на збiльшення суспiльного розумiння державних плашв по оподаткуванню i видатках, крiм того, громадський бюджет е засобом залучення громадян у бюджетний процес так як в даному випадку дiе принцип «розумю /знаю-можу брати участь/впливати». В УкраМ так шструменти е недостатньо розвиненими. Вщповщно до оцiнки зaгaльнодоступностi i повноти восьми ключових бюджетних документiв, як всi уряди повиннi оприлюднювати у вщповщносп з мiжнaродними стандартами, можливостей громадськосп взaемодiяти з урядом протягом чотирьох етатв бюджетного процесу, i ступеня ефективносл формальних наглядових установ уряду, Укра'на в 2015 роц мае 1ндекс вiдкритостi бюджету на рiвнi 46 бaлiв зi 100 можливих (Румунiя (75), Чеська Республка (69), Болгaрiя (65), Польща (64), Словаччина (57) та Угорщина (49)), що за висновком The International Budget Partnership [15] е свщченням надання Урядом Укра'ни обмежено'' Ыформацп про бюджет. ^м того, показник учасп громадськосп у формуванш бюджету знаходиться на рiвнi 23 зi 100 можливих (Польща (44), Румушя (42), Чеська Республка (42), Бол^я (38), Угорщина (31), Словаччина (25)) [16], що е свщченням надання Урядом Укра'ни недостатшх можливостей для учасп населення у бюджетному процеа.
Висновки з проведеного дослщження. Внаслщок критичного розриву мiж декларованими цтями i результатами ïx досягнення склався вкрай низький рiвень довiри до держави та пропонованих нею нaпрямiв модершзацп. Це е загрозою низького рiвня учaстi громадян у бюджетному процеа. Вважаючи що корупцiя кумiвство та решта неформальних iнституцiйниx вщносин перешкодять в будь-якому випадку процесу прозорого формування та виконання бюджету учасп громадяни вщмовляться використовувати надаш 'м законом iнструменти учaстi у бюджетному процеа.
Вважаемо, що бюджет учасп е Ыструментом здатним зламати юнуючу систему со^ально'' пiдтримки. У зв'язку з орiентaцiею на пдтримку нaйбiднiшиx, малозабезпечених, соцiaльно вразливих, непрацездатних груп населення вдбулося рiзке зниження рiвня ефективностi соцiaльно'' полгтики загалом i со^альних витрат зокрема. Через це поступово скорочуеться кiлькiсть со^ально успiшниx домогосподарств, якi е не лише платниками податюв а й суб'ектами ведення ефективного дiaлогу iз владою. Саме можлив^ь населення приймати участь у виршення питань розвитку м^а, надання 'м права розвивати та реaлiзовувaти влaснi проекти може переламати юнуючу тенденцю, коли единим бажанням населення е отримання вд держави благ. К^м того, проекти, що реaлiзовуються в межах бюджету учасп переважно е соцiaльно спрямованими i покликан в першу чергу вирiшити питання соцiaльно'' iнфрaструктури. Це дасть поштовх до якiсниx змЫ у соцiaльнiй полiтицi кра'ни i дозволить покращити яксть життя.
Список використаних джерел
1. Закон УкраУни «Про внесення зм/'н до Бюджетного кодексу УкраУни щодо реформи м1'жбюджетних в'дносин» &д 28.12.2014 р. № 79-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-19/print1452596799151589
2. Вкпед'т. Визначення кл'ентелизму [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// https://en.wikipedia.org/Wiki/Clientelism
3. Офцйний сайт Свтового Банку. Визначення бюджету участ'1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web. worldbank. org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/EXTSOCIALDEVELOPMENT/EXTPCENG/ 0,,contentMDK:20509380~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:410306,00.html
4. Sintomer Y., Herzberg C., Röcke A. Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges / // International Journal of Urban and Regional Research. - Volume 32.1. - March, 2008. - РР. 167-168.
5. Артеменко В. Форми та методи залучення громадськост'г. Навч. посб. / 1нститут громадянського сусптьства; за заг. ред. В. Артеменка. - К.: 1КЦ «Леста», 2007. - 240 с.
6. ВШпед'я. Визначення солтиства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
7. Попова О. Реформуемо мсцеве самоврядування «як у Польщ»: хто бльше? Дзеркало тижня. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html
8. Sintomer Y., Herzberg C., Allegretti G. Participatory Budgeting Worldwide - Updated Version Dialog Global No. 25 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ces.uc.pt/myces/UserFiles/livros/1097_DG-25_bf.pdfр. 41
9. Driscoll, J.; Laskowska, A.; Eneva, M. A Community-based Investment Program for Municipal Development, USAID, Washington, D.C. 2004.
10.0фiцiйний сайт ФундацИ польсько-укра'УнськоУ сп1впрац1' ПАУС1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pauci.org/open_project.php?id=22
11.Оф'1ц'1йний сайт Чернгвсько'У м'юько'У ради [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chernigiv-rada.gov.ua/budget/news/7436
12.Оф'1ц'шний сайт ЧеркаськоУ м'ськоУ ради [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10524&s=34&s1=375
13.Оф'1цШний сайт ПолтавськоУ м'юько'У ради [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada-poltava.gov.ua/news/41639634/
14. Крилова Олена. Участь громадськот у формуванн бюджетiв в Укра'Ун: поточна практика та рекомендацУУ шрдо УУ розширення. Аналтичний звт №3. DPI Development Partnership International GmbH [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://siteresources.worldbank.org/INTPSIA/Resources/490023-1120841262639/SouheilHAbboud.pdf
15.The International Budget Partnership. Обзор открытости бюджета за 2015 год. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.internationalbudget.org/opening-budgets/open-budget-initiative/open-budget-survey/publications-2/full-report/
16.Питання в'дкритостi бюджету в Укран. Короткий огляд. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.internationalbudget.org/wp-content/uploads/0BS2015-CS-Ukraine-Russian.pdf
References
1. Zakon Ukraini «Pro vnesennja zmin do Bjudzhetnogo kodeksu Ukraini shhodo reformi mizhbjudzhetnih vidnosin» vid 28.12.2014 r. № 79-VIII [Law of Ukraine «<0n Amendments to the Budget Code of Ukraine on the reform of intergovernmental relations»]: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/79-19/print1452596799151589
2. Vikipedija. Viznachennja klicntelizmu [Wikipedia. Definition clientelism]: https://en.wikipedia.org/wiki/Clientelism
3. Oficijnij sajt Svitovogo Banku. Viznachennja bjudzhetu uchasti [The official website of the World Bank. Budgeting participation : http://web. worldbank.org/wbsite/external/topics/extsocialdevelopment/extpceng/ 0,,contentMDK:20509380~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:410306,00.html
4. Sintomer Y., Herzberg C., Röcke A. Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges // International Journal of Urban and Regional Research. - Volume 32.1. - March, 2008. - RR. 167-168.
5. Artemenko V. Formi ta metodi zaluchennja gromads'kosti: Navch. posib. [Methods of public involvement] /Institut gromadjans'kogo suspil'stva; za zag. red. V. Artemenka. - K.: IKC «Lesta», 2007. - 240 s.
6. Sintomer Y., Herzberg C., Röcke A. (2008). Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges /International Journal of Urban and Regional Research. - Volume 32.1 March. PP. 164-78.
7. Vikipedija. Viznachennja soltistva [Definition Sotectwo] : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
8. Popova O. Reformucmo misceve samovrjaduvannja «jak u Pol'shhi»: hto bil'she? Dzerkalo tizhnja [Reforming Local Self-government «like Poland»] : http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html
9. Sintomer Y., Herzberg C., Allegretti G. Participatory Budgeting Worldwide - Updated Version Dialog Global No. 25: https://www.ces.uc.pt/myces/UserFiles/livros/1097_DG-25_bf.pdfr. 41
10.Driscoll, J., Laskowska, A., Eneva, M. (2004). A Community-based Investment Program for Municipal Development, USAID, Washington, D.C.
11.0ficijnij sajt Fundacii pol's'ko-ukrains'koi spivpraci PAUSI [The official website for Polish-Ukrainian Cooperation Foundation PAUCI]: http://www.pauci.org/open_project.php?id=22
12.0ficijnij sajt Chernigivs'koi mis'koi' radi [The official website of Chernihiv City Council] : http://www.chernigiv-rada.gov.ua/budget/news/7436
13.0ficijnij sajt Cherkas'koi mis'koi' radi [The official website of Cherkasy City Council] : http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10524&s=34&s1=375
14.0ficijnij sajt Poltavs'koi' mis'koi' radi [The official website of Poltava City Council] : http://www.rada-poltava.gov.ua/news/41639634/
15.Krilova O. Uchast' gromads'kosti u formuvanni bjudzhetiv v Ukraini: potochna praktika ta rekomendacii shhodo ii rozshirennja. Analitichnij zvit №3. DPI Development Partnership International GmbH [Participatory Budgeting in Ukraine: current practice and recommendations for its expansion. Analytical Report] : http://siteresources. worldbank.org/INTPSIA/Resources/490023-1120841262639/SouheilHAbboud.pdf
16.0bzor otkrytosti bjudzheta za 2015 god. The International Budget Partnership. [The International Budget Partnership. Open Budget Survey for 2015 year] : http://www.internationalbudget.org/opening-budgets/open-budget-initiative/open-budget-survey/publications-2/full-report/
17.Pitannja vidkritosti bjudzhetu v Ukraini. Korotkij ogljad [The question of budget transparency in Ukraine. Overview]: http://www.internationalbudget.org/wp-content/uploads/0BS2015-CS-Ukraine-Russian.pdf
ДАН1 ПРО АВТОРА
Козарезенко Людмила Володимирiвна, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри пол^ичноТ економп
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Козарезенко Людмила Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина DATA ABOUT THE AUTHOR
Kozarezenko Ljudmila, PhD, associate professor, assistant professor of political economy department SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
УДК 336:502
ДЕРЖАВНА Ф1НАНСОВА ПОЛ1ТИКА В СФЕР1 ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: ЗАРУБ1ЖНИЙ I НАЦ1ОНАЛЬНИЙ ВИМ1РИ
Кужелев М.О., Новицька О.В.
Предмет досл'дження - прикладн!' аспекти використання заруб'жного досв/'ду реал1заци державно)' ф/'нансово'У пол1тики в сфер1 охорони навколишнього природного середовища в Укра'Ун'!.
Мета досл'дження - вивчення досв/'ду реал1зацП' державно)' ф/'нансово'У пол1тики в сфер1 охорони навколишнього природного середовища у р1зних кра'Унах та можливостей його ¡мплементаци в Укра'Ун'!.
Методи досл'дження. У процес'! досл'дження було використано сукупнсть наукових метод'т, а саме пор1вняння, науковоУ абстракци, ¡ндукци та дедукци, анал ¡зу та синтезу.
Результати роботи. На основi зарубжного досв/'ду обфунтовано основы ор1ентири вдосконалення державно)' ф/'нансово'У пол1тики в сфер1 охорони навколишнього природного середовища в Укра'Ун'!, а саме: ¡нтеграця еколог1чноУ пол1тики в ус'! сфери виробничо'У д'яльност'!, запровадження та розвиток альтернативних джерел фнансування природоохоронно'У д'яльност'!, удосконалення ф нансового планування фонду охорони навколишнього природного середовища та розрахунку штраф в за порушення еколог чного законодавства.
Галузь застосування результатiв роботи. Державна фнансова полтика та корпоративне управлння в сфер1 охорони навколишнього природного середовища.
Висновки. Впровадження успшного зарубжного досв/'ду реал1зац1У державно)' еколог1чноУ пол1тики в Укра'Ун'! дозволить не лише збльшити обсяги фнансування природоохоронно'У д'яльност'! та значно п1двищити ефективн1сть управл'1ння в галуз охорони навколишнього природного середовища, а й в'дчутно покращити стан навколишнього природного середовища.
Ключов'1 слова: державна фнансова полтика, державна еколог'чна полтика, навколишне природне середовище, еколог чн податки, еколог чн програми, фонд охорони навколишнього природного середовища.
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ФИНАНСОВАЯ ПОЛИТИКА В СФЕРЕ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ: ЗАРУБЕЖНОЕ И НАЦИОНАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Кужелев М.А., Новицкая Е.В.
Предмет исследования - прикладные аспекты использования зарубежного опыта реализации государственной финансовой политики в сфере охраны окружающей природной среды в Украине.
Цель исследования - изучение опыта реализации государственной финансовой политики в сфере охраны окружающей природной среды в разных странах и возможности его имплементации в Украине.
Методы исследования. В процессе исследования были использованы совокупность научных методов, а именно сравнения, научной абстракции, индукции и дедукции, анализа и синтеза.
Результаты работы. На основе зарубежного опыта обоснованы основные ориентиры совершенствования государственной финансовой политики Украины в сфере охраны окружающей природной среды, в частности: интеграция экологической политики во все сферы производственной деятельности, внедрение и развитие альтернативных источников финансирования природоохранной деятельности, совершенствование финансового планирования фонда охраны окружающей природной среды и расчёта штрафов за нарушение экологического законодательства.
Область применения результатов работы. Государственная финансовая политика и корпоративное управление в области охраны окружающей природной среды.
Выводы. Внедрение успешного зарубежного опыта реализации государственной финансовой политики в сфере охраны окружающей природной среды в Украине позволит не только увеличить объёмы её финансирования и значительно повысить эффективность управления в этой области, но и существенно улучшить состояние окружающей природной среды.
Ключевые слова: государственная финансовая политика, государственная экологическая политика, окружающая природная среда, экологические налоги, экологические программы, фонд охраны окружающей природной среды.
© Кужелев М.О., Новицька О.В., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
189
