CC BY
25
УДК 35.072.1+334.012.74+316.4
doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-38-45
М. е. Дейч,
доктор економтних наук, ORCID - 0000-0001-7348-178X, e-mail: manide7@gmail.com,
Вiнницький кооперативний тститут
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я: СОЦ1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ГРОМАДЯН ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1Й
Постановка проблеми. Реформування укра!н-ського суспшьства з метою розвитку демократичних шститупв, стадий розвиток держави, досягнення високого рiвня якостi життя населения, задоволення iнтересiв дюдини, потреб громад, рiзних рiвнiв пуб-дiчно! вдади е кдючовими орieнтирами для розвитку нашо! держави.
Все це е неможливим без децентрадiзацi! вдад-них повноважень, пiдвищения родi мiсцевого само-врядування, перерозподiду вдадних повноважень мiж центром та регюнами.
Децентрадiзацiя, яка наразi вiдбуваеться в Ук-ра!ш, надае мождивост ддя реадiзацi! потенцiаду окремих регiонiв, !х стадого розвитку на засадах ед-ност та цшсносп державно! територп. Тому чiтке розумiння того, як вiдбуваеться децентрадiзацi! мае прикдадне значення, адже дозводить визначити на-прями та перспективи розвитку цього процесу в умовах укра!нсько! дшсносп та е надзвичайно акту-адьним i своечасним.
Вивченiсть проблеми. Питанням децетрадь заци вдади, И стану та перспектив як основного на-пряму досягнення стадого розвитку територш та за-собу пiдвищения демократ в Укра!т, соцiадьнiй вiдповiдадьностi громад, пробдемам вiдновдения Донбасу, модершзацл промисдовосп, мобшзацл соцiадьних ресурсiв в процеа децеmpадiзацi! будо присвячено роботи таких вчених, як: Т. Барановська
[I], Т. Гдадка [2], I. Гнидюк [3], Ю. Гороховська [3], М. Кравченко [4], В. Ляшенко [5, 6], Л. Маршук [7], О. Новшова [8, 9, 10], I. Смирнова [11], В. Ровенська
[II] та багатьох шших.
Аде аналiз реально! децеmрадiзацi!, И особди-востей, проблем, мождивих напрямiв 1х вирiшения мае ведике значення ддя розвитку регюшв, терито-рiадьно! оргашзацп вдади тощо.
Метою даного дослщження е анадiз децентра-дiзацi!, яка вщбуваеться в кра!ш, виявлення юну-ючих проблем та напрямiв И вдосконалення.
Виклад основного матерiалу. 1 квгтня 2014 року Уряд, ухваливши Концепцiю реформування мiсцевого самоврядування i територiадьну оргашза-цiю вдади в Укра!ш, дав старт ддя реадiзацi! нащо-надьного проекту «Децентрадiзацiя». Й цей старт буд доволi устшним. Так, за словами директора з
науки та розвитку 1нституту громадянського суст-дьства А. Ткачука, «... за три мюящ в Укра!ш сiм вiдсоткiв громад об'еднадися. Це рекорд вах часiв i народiв - жодна кра!на Свропи так швидко це не робида. У них добровшьний етап закiнчувався за десять роив чотирма-п'ятьма вщсотками» [12]. Буди сподiвання на швидке завершення децеитрадiзацil. Аде цього не сталося. Навпаки е побоювання щодо И завершення у запданованому 2020 рощ.
Впровадження реформи децентрадiзацi! поча-дося на базi «Стратегп-2020», «Концепци реформи мiсцевого самоврядування» та законодавчого пакета, напрацьованого Урядом та Верховною Радою.
Першим вагомим iнструментом втшення реформи став ухвадений у лютому 2015 року закон «Про добровшьне об'еднання територiадьних громад». У перспективних планах, затверджених Урядом, 9100 територiальних громад повиинi об'еднатися у 1311 об'еднаних територiадьних громад (ОТГ). Це об'еднае 29,5 млн оаб, або 75,4% ввд загадьно! чисельност наседення Укра!ни на 471475 км2, або 81,9% ввд загадьно! площi Укра!ни. Станом на 10 травня 2019 року за даними монгто-рингу процесу децентрадiзацi! вдади та реформування мюцевого самоврядування за перюд 20152019 рошв 4185 територiадьних громад об'еднадися або приедналися до iнших. Це становить всього 38,2% ввд загадьно! шдькосп рад базового рiвня станом на 01.01.2015 року1. На жаль, темпи цього процесу попршуються. Якщо, наприклад, за 2016 рш будо об'еднано 1396 громад, то в 2018 рощ - всього 447 громад. П'я-прка регiонiв-лiдерiв у реадiзацi! завдань децентрадiзацi! задишаеться незмiнною. Житомирська, Чернiгiвська, Запорiзька, Дшпропет-ровська, Хмельницька обдаст продовжують очодю-вати рейтинг областей щодо формування спромож-них громад (рис. 1).
Принцип фiнансово! самостiйностi е ключовим при формуваннi мiсцевого самоврядування. Тшьки тодi громада буда здатною забезпечити виконання сво!х завдань. Дииамiку результатов фiнансово! де-центрадiзацi! наведено на рис. 2.
Також зростають доходи загального фонду мю-цевих бюджетов на одного мешканця (рис. 3).
1 Без урахування тимчасово окуповано! територп.
Рис. 1. Рейтинг областей щодо формування спроможних громад [13]
Рис. 2. Динамжа результат финансово!' децентралiзацГi [13]
РЕЗУЛЬТАТИ Ф1НАНСОВОТДЕЦЕНТРАЛ13АЦН
ВИКОНАННЯ ВЯАСНИХ ДОХОД1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В. ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ
1НДИКАТОР 6.3
Зростання доходт загального фонду мкцевих бюджета на 1 мешканця за сшень-березень 2016-2019 р.р., % та грн.
+22,7%
+23,3%
+37,7%
+43,1%
+28,6%
+27,2%
2016
Власш доходи на 1 мешканця
+34,9%
2017
ПДФО на 1 мешканця
+16,4%
+29,2%
2018 2019
М1сцев1 податки \ збори на 1 мешканця
Рис. 3. Динамжа доходiв загального фонду мiсцевих бюджетiв на одного мешканця [13]
Сучасш дослвдження свiдчать, що у крашах з високим рiвнем доходiв на душу населения середнш рiвень децеmpалiзацil стимулюе вищi темпи довго-строкового економiчного зростання, нiж низький та високий рiвнi. Показником високого рiвия децентра-лiзацil е частка мiсцевих видатшв на рiвнi бiльш як 45% загальних урядових видаткiв, середнього рiв-
ня - 30-45%, а низького рiвня - менш як 30%. В Ук-ра!ш частка мюцевих бюджетов (без мiжбюджетних трансфертiв) у зведеному бюджетi станом на 31.03.2019 року становила лише 20,8% (розраховано за даними [14]).
е певнi результати щодо децентралiзащl у сферi сощально! полiтики (рис. 4).
ДЕЦЕНТРАЛ13АЦ1Я У СФЕР1 С0Ц1АЛЬН01П0ЛПИКИ
1НДИКАТОР 12
15 (42)
створення вщдалених робочих м'кць Пенсшним фондом з надання послугу сфер1 пенсжногозабезпечення (кмьюстьОТГ)
кммост&ОТГ, вяких сосало« послуги надаюто ¡нил комуна/ъж установи (районж/мкыи), заукладени.ми угодами
267
1110
V
1649
комунальних установ, що надають сощальш
послуги, засновниками яких е ОТГ
* У порiвняннi з минулим мiсяцем.
спец1ал1спв 13 сощальноТ роботи, введено до штатного розпису виконкомш ОТГ
старост здшснюе прийом документа для призначення уа'х видш сощально? гидтримки
Здйсгсм е I Розеито* сои ал -И, послу!- Захист прав елей
ОТГ прмиому 1= Л О
документе 3 2 51| г | в 1 контролю 5 орган
с -г • II £ « И II III и! ■ * *
Облает» 5 ё" = г ■» 1 ^ 5; 1 М§ ! 1 5 г 1 £ ^ 1 - 1 § 0. за о одаветта про праие та заинжрст» селищиих рад ОТГ
К-ст» ? 1 : б 1 | с
ней» (б» с ОТГ 5 I 1 | С В. £ в а £ I а ь-г | [ с = Ь II» « I 5 в.* § <3 \11 1 »= 5 1 ° 4 % ?: 5 ! 1 г | 1 1 »11 а | I 1 ± 1 9 & г 5 Г н = = ± 5- ш ■ н | : 1 : 1 з * .5 11| 1 в-г »8 г а о = 1 £ И И* "И | I | 11 5 11 В. 8 ё -ь ч ё .5 0 П11. ; 5 ? г ! 11"
В^-ц« 37 0 37 26 28 46 и 34 23 19 5 16
Волн««« 50 100 70 30 55 215 12 36 28 28 2 22
Днпроп«трое<е«а 62 293 66 49 100 109 8 89 28 26 19 44
10 43 33 7 35 46 6 11 9 12 7 2
Жигами рсо«а 53 225 215 44 172 198 37 13 16 14 14 52
я-арто-л б 7 9 3 0 0 0 4 5 5 1 5
Зкюрзм 44 114 50 26 61 94 22 32 25 24 7 33
гаг-о-Орзг-^ка^а 30 49 25 19 36 6 13 15 13 8 3 27
КиГеска 16 40 33 8 33 27 3 10 12 12 1 14
&роео<-радсв«а 20 29 22 10 12 29 9 16 4 4 9 11
Луганск 9 35 33 8 5 199 5 6 7 6 4 3
Лее вез 40 49 58 36 23 23 12 22 38 43 4 20
МиколаГесояа 29 103 13 24 69 104 5 36 7 5 2 10
Овес в^а 23 46 76 16 34 16 3 29 11 12 5 30
Полтаве »па 45 93 89 24 13 45 11 49 22 14 1 13
р1'е»>е»»свяа 32 93 51 18 39 32 9 21 9 11 2 13
Сумсо«э 30 116 60 30 48 32 15 21 19 20 13 14
Териол'Лвсвла 49 139 189 28 47 113 10 61 5 5 1 23
Xap-.sc »-л 17 56 61 10 106 236 7 13 5 5 11 4
Херсо*>с»яа 28 63 57 24 12 125 15 19 9 8 5 26
Хие/1в"ии»па 45 71 179 35 34 42 14 28 25 28 0 3
Чер-асв-а 54 51 143 21 49 20 8 28 15 7 7 12
Чер* 33 103 64 26 73 33 8 26 23 3 3 16
Чер^-есв-а 39 30 16 19 27 106 24 25 27 9 20 14
Веки» 806 1963 1649 541 1110 1895 267 644 385 328 146 427
ми П«У Держлраи7
Рис. 4. Децентралiзацiя у сфер! сощальноТ полiтики [13]
Для того щоб змiнити ситуащю потрiбнi зако-нодавчi змiни, бо чинним законам, ям регулюють дь яльнiсть районних державних адмiнiстрацiй та орга-нiв мюцевого самоврядування, це не пiд силу. е спо-дiвання, що Верховна Рада таки прийме ключовий закон № 8051 «Про засади адмшстративно-терито-рiального устрою Укра!ни», який законодавчо лшвь довуе дублювання повноважень районно! ради i районно! державно! адмшютрацп iз органами мю-цевого самоврядування ОТГ, тдвищить яшсть на-дання послуг за рахунок збiльшення фшансування бюджетов органiв мiсцевого самоврядування в частит створення госттальних окрупв, нового освiт-нього простору тощо.
В Укра!ш створюються всi необхiднi умови для подальшо! устшно! децентралiзацi!. Ратифiкована Укра!ною европейська хартия мiсцевого самоврядування до« чекае iмплементацi! у вiтчизняне законо-давство. Адже вiдповiдно до Закону «Про мiжна-
роднi договори Укра!ни», положення Хартл мають прiоритет щодо положень нацiонального законодав-ства. Тобто, щоб реформа стала дшсно безповорот-ною та успiшною, потрiбно остаточно закршити вiдповiднi змiни у роздш XI Конституцi! щодо де-централiзацi!.
Так, держава фiнансово пiдтримуе децентраль зацiю (рис. 5), але треба враховувати, що о^м правового, фшансового забезпечення децентралiзацi!, недопущення дублювання повноважень оргашв влади, передачi функцш вiд центральних та мюце-вих органiв влади органам мiсцевого самоврядування, сощально! вiдповiдальностi органiв управ-лiння велику увагу треба придшяти максимальному залученню жителiв громад до прийняття управлш-ських рiшень, розробщ механiзмiв контролю за якiстю надання населенню законодавчо визначених послуг.
Рис. 5. Динамжа державно'1 фшансовоТ пiдтримки [13]
Закон «Про громадськ об'еднання» значно спростив процедуру реестрацi! вiдповiдних установ, розширив !х права у ввдповвдносп до европейських стандартов, дав новий iмпульс для розвитку шститу-■пв громадянського сустльства, що дуже важливо для розбудови регiонально! демократi! й реалiзацi! мiсцевих iнiцiатив. Треба зазначити, що цього не-достатньо, бо бшьша частина населення ще не усвь домила свою роль щодо сощально! ввдповвдальносп
за можливiсть досягнення сталого розвитку свого регiону, тдвищення якостi не тiльки свого життя, а й усiх жителiв громади.
Ефективнiсть вирiшення мiсцевих проблем значно тдвищиться, якщо в !х виршенш будуть брати добровiльну участь i мешканцi громади. Зару-бiжний i вiтчизняний досвiд пiдтверджують, що без громадсько! участi регiональна полiтика перетворю-еться в байдуже «управлшня територ1ями».
Питаниям сощально! вщповщальносп на всiх рiвнях управлiння присвячено роботу [9]. Але ще ю-нуе таке визначення: громадська участь - це безпе-рервний двоспрямований процес взаемодi! мiж гро-мадянами та органом влади (установою, вщом-ством), що ввдповщають за прийияття рiшення, i мютить заходи, що сприяють повному розумшню громадськiстю процесiв i механiзмiв тдготовки та прийияття рiшень вiдповiдальним ведомством; повне шформування громадськостi про статус та просування розробления та впровадження проектiв, планiв, програм, про вироблення прiоритетiв поль тики або проведення оцiнки; активний збiр думок уах зацiкавлених громадян, вiдомостей про сприй-няття ними цiлей i завдань, а також про !хнi уподо-бания щодо використання ресурсiв та альтернатив-них стратегiй розвитку або управлiння будь-яко! ш-шо! шформацп, що стосуеться прийиятого рiшения [15].
Рiвнi участ у спiльнiй справi можуть бути рiз-ними: пасивна участь; участь у надани iнформацi!; участь шляхом консультування; участь за мате-рiальнi стимули; функцiональна участь (для вирь шення заздалегiдь передбачених завдань проекту розвитку громади iнiцiатори або фасилгтатори ство-рюють певнi групи. Дiяльнiсть цих груп вносить безпосереди змiни в життя громади, хоча самi члени групи залежать ввд iнiцiаторiв); участь шляхом взаемодп (iнтерактивна участь); самомобшза-цiя (члени громади висувають власнi iнiцiативи щодо змiни iсиуючо! системи та укладають угоди iз зовнiшнiми iнституцiями задля отримання необхщ-них ресурсiв та техшчно! допомоги й зберiгають контроль над !х використанням) [16].
Таким чином, розвиток територiально! громади багато в чому визначаеться рiвнем учасп громадян у вирiшеннi рiзноманiтних проекпв розвитку тери-торi!, на якш вони мешкають. Це можуть бути проекта щодо впровадження енергоефективних заходiв, модернiзацi! iнфраструктури, забезпечення грома-дян комунальними послугами та реформування житлово! полiтики; встановления тарифiв на по-слуги з рециклiнгу побутових та промислових вщ-ходiв тощо. У будь-якому разi громада сама визна-чае сво! прiоритети та напрями розвитку. Але мож-ливосп, як вiдкриваються перед ОТГ, е значно ширшими i привабливiшими, шж т!, якi були до ре-форми. При виборi прiоритетiв, напрямiв розвитку, певних соцiально-економiчних проектов слад визна-читися з проблемами стратепчного планування такого розвитку [17], реальним станом сощально-еко-номiчного становища територи [18].
Для вирiшения прюритетних проблем громади певним та ще недостатньо використаним ресурсом на цей час е мобшзащя соцiальних ресурив, а саме активне залучения внутршньо перемiщених осiб, ресурсний потенцiал яких характеризуеться висо-ким рiвнем трудового, освгтнього потенцiалу [10].
На рiвнi регiонiв необхiдна детальна розробка концепщй соцiального партнерства громади й ре-гiонально! влади, яка б урахувала специфiку соща-льно-економiчного розвитку кожного окремого ре-гiону, наявнiсть необхвдних матерiальних i люд-ських ресурив, фахiвцiв iз питань соцiально! ввдпо-вiдальностi. У концепцi! мае бути поставлене завдання тдвищения ролi та ввдповвдальносп громади за соцiально-економiчну безпеку та сталий розвиток регюиу.
Для ефективного функцiоиувания механiзму контролю за децентралiзацiею, впроваджеииям проектов соцiально-економiчного розвитку регiону у громадах потрiбно визначитись з рiвнем та якютю iнформування населення.
Для населення головним джерелом iнформацi! про децеитралiзацiю е «традицiйнi» засоби масово! шформаци. Зокрема через газети, телебачення, радю дiзнаються про децеитралiзацiйиу реформу бшьше 77% опитаних мешканцiв мiст та близько 83% -ОТГ. Також важливим джерелом е 1нтернет-ре-сурси, з яких черпае iнформацiю близько половини жителiв [19].
Й ось тут виникае проблема якостi цього iн-формування, бо наразi шформащя все бiльше стае товаром, а журналют не завжди залишаеться абсолютно вшьним i незалежним у сво!х судженнях. Лю-дина за своею суттю не завжди мае можливють або бажання розумно розпоряджатися необмеженою свободою. Як наслвдок, виникае право на свободу слова одних, але й право iнших на свободу захисту вiд сторонньо! свободи. На цш пiдставi створю-ються етичш кодекси. В Укра!нi в 2013 рощ було прийнято Кодекс етики укра!нського журналiста, який мютить 19 статей. Вони написаш на основi прав i свобод людини, викладених у Загальнiй декларацi! прав людини, Всесвгтнш Xартi! свободи преси ООН, Декларацi! принцип1в поведiнки журна-лiста Мiжнародно! Федерацi! журналiстiв, Консти-туцi! Укра!ни та чинного законодавства.
Свщоме порушення норм журналiстсько! етики може тддатися громадському осуду, бути тдста-вою для позбавлення прес-карти чи членства в про-феайних спiлках та Нацiональнiй спiлцi журналю-т^в Укра!ни. Розгляд конфлiктних ситуацш етичного та професiйного характеру здшснюе Комiсiя з жур-налiстсько! етики. На жаль, практично немае прик-ладiв застосування таких заходiв до журналютОв, як1 порушують цей Кодекс.
Й саме тому громадяни повиннi бiльш активно залучатися до вирiшения проблеми якост^ шформаци, яку вони отримують.
Шдсумовуючи вищенаведене слiд визнати, що децеитралiзацiя, соцiальна вiдповiдальнiсть меш-канцiв громад е одними з ключових чиннишв досяг-нения сталого розвитку територш, мешканцi яких об'едналися в територiальнi громади.
Висновки. Станом на 10 травня 2019 року за даними монiторингу процесу децеитралiзацi! влади
та реформування мюцевого самоврядування за пе-рiод 2015-2019 рошв 4185 територiальних громад об'едналися або приедналися до iнших. Це стано-вить всього 38,2% ввд загально! кшькосп рад базового рiвня станом на 01.01.2015 року. В останн два роки темпи цього процесу мають негативну дина-мiку у порiвняннi з попередшми роками.
Ефектившсть виршення мiсцевих проблем значно тдвищиться, якщо в ïx вирiшеннi будуть брати добровiльну участь i мешкандi громади. Зару-бiжний i вгтчизняний досвiд пiдтверджують, що без громадськоï участi регiональна полгтика перетворю-еться в байдуже «управлшня територiями».
На рiвнi регiонiв необхщна детальна розробка концепцiй соцiального партнерства громади й ре-гiональноï влади, яка б урахувала специфiку соща-льно-економiчного розвитку кожного окремого ре-гiону, наявшсть необх1дних матерiальниx i люд-ських ресурсiв, фаxiвцiв iз питань соцiальноï вщ-повiдальностi. У концепцл мае бути поставлене завдання пiдвищення ролi та вiдповiдальностi громади за соцiально-економiчну безпеку та сталий розвиток регiону. Для ефективного функцiонування меxанiзму контролю за децентралiзацiею, впро-вадженням проектов соцiально-економiчного розвитку регюну у громадах потрiбно визначитись з рiвнем та якютю iнформування населения.
Лiтература
1. Барановська Т.М. Децентралiзацiя влади як основний напрям вдосконалення державноï полiтики розвитку територiальноï громади. URL: http://www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2015-2/doc/3/09.pdf.
2. Гладка T.I. Децентралiзацiя влади в УкраМ як засiб посилення демократiï та пiдвищения ïï стаб№ностг URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/12_2015/10.pdf.
3. Гнидюк I.B., Гороховська Ю.1. Децентралiзацiя в Украш: сучасний стан та перспективи розвитку. Мо-лодий вчений. 2015. № 5(20). Частина 1. С. 108-111.
4. Кравченко М. Мехашзм децентралiзацiï сощальних послуг в Украïнi. URL: http://www.lvivacademy.com/ vidavnitstvo_1/visnyk14/fail/kravchenko.pdf. 5. Ляшен-ко B.I., Солдак М.О. Модернiзацiï промисловосп регiонiв в контекстi територiальноï та функцюнально1' децентралiзацiï. Bîchuk eK0H0Mi4H0ï науки Укра'ши. 2018. № 2. С. 120-129. 6. 1ванов С.В., Ляшенко B.I., 1ваншкова М.М. Децешралiзацiя альських громад: европейський досвiд та перспективи для Украши. Еко-номiчний вiсник Донбасу. 2016. № 2 (44). С. 51-55. 7. Маршук Л.М. Перспективи децентралiзацiï влади в Украшг Науковий вiсник Херсонського державного yHiверситету. Серiя: Економiчнi науки. 2015. Випуск 11. Частина 3. С. 95-98. 8. Новикова О.Ф., Логачова Л.М. Особливосп фшансування сощально1' шфра-структури в процесi бюджетноï децентралiзацiï. Еко-номiчний вкник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 4-12. 9. Но-вжова Ольга. Сощальна вiдповiдальнiсть в контекстi якостi державного та регионального управлiния. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-34/ doc/ 1/11.pdf. 10. Новжова О.Ф., Шамшева Л.Л. Мо-
бшзацп сощальних ресурав внутрiшньо перемiщених oci6 i3 промислових регюшв Укра1ни на забезпечення розвитку тepитopiальних громад. Економжа промисло-eocmi. 2016. № 4 (76). С. 70-79. 11. Смирнова I.I., Ро-венська В.В. Проблеми ввдновлення eкoнoмiки Дон-басу в контекст реформи дeцeнтpалiзацil. ЕкономЫний eicHUK Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 29-34. 12. Ткачук А. За три мюящ в Украш сiм ввдсотшв громад об'едналися. Це рекорд вах чaсiв i наpoдiв. URL: https: //www.prostir.ua/?focus=a-tkachuk-za-try-misyatsi-v-ukrajini-sim-vidsotkiv-hromad-objednalysya-tse-rekord-vsih-chasiv-i-narodiv. 13. Мошторинг процесу децен-тpалiзацil влади та реформування мсцевого самоврядування станом на 10 травня 2019 року. URL: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file /402/10.05.2019.pdf. 14. Цiна держави. Бюджет. URL: http://cost.ua/budget/revenue/. 15. Сунгуров А. Общественное участие как условие формирования гражданского общества. URL: http://www.prof.msu.ru/publ/conf/ conf05.htm. 16. Бооп Д., Березовецький Т., Пчелша С. Практичний поабник для тpeнepiв з розвитку громади. Ки1в: Ай-бi. 2002. 360 с. 17. Беззубко Л.В., Без-зубко Б.1. Проблеми сучасного етапу стратепчного планування розвитку тepитopiальних громад у До-нецьк1й oбластi. ЕкономЫний eicHUK Донбасу. 2018. № 2(52). С. 17-20. 18. Кочешкова 1.М. 1ндикативна дiагнoстика сталого розвитку peгioнiв. ЕкономЫний всник Донбасу. 2018. № 3(53). C. 71-76. 19. Лиска О., Осланд О. Дeцeнтpалiзацiя в Украш: пopiвняльний аналiз oцiнoк населення i дeпутатiв мiсцeвих рад у мютах i об'еднаних тepитopiальних громадах. BirnuK Харювського нацюнального утверситету iменi В. Н. Каразта. Серiя «Питання noлimoлoгii». 2018. № 33. С. 80-90.
References
1. Baranovska T.M. Detsentralizatsiia vlady yak osnovnyi napriam vdoskonalennia derzhavnoi polityky rozvytku terytorialnoi hromady [Decentralization of power as the main direction of improvement of the state policy of development of the territorial community]. (n.d.). kbuapa.kharkov.ua. Retrieved from http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/apdu/2015-2/doc/3/09.pdf [in Ukrainian].
2. Hladka T.I. Detsentralizatsiia vlady v Ukraini yak zasib posylennia demokratii ta pidvyshchennia yii stabilnosti [Decentralization of power in Ukraine as a means of strengthening democracy and increasing its stability]. (n.d.). dy.nayka.com.ua. Retrieved from http: //www.dy.nayka.com.ua/pdf/12_2015/10.pdf [in Ukrainian].
3. Hnydiuk I.V., Horokhovska Yu.I. (2015). Detsentralizatsiia v Ukraini: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku [Decentralization in Ukraine: Current Situation and Development Prospects]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 5 (20), Part 1, pp. 108-111 [in Ukrainian].
4. Kravchenko M. Mekhanizm detsentralizatsii so-tsialnykh posluh v Ukraini [The mechanism of decentralization of social services in Ukraine]. (n.d.). Ivivaca-demy.com. Retrieved from http://www.lvivacademy. com/vidavnitstvo_1/visnyk14/fail/kravchenko.pdf [in Ukrainian].
5. Lyashenko V.I., Soldak M.O. (2018). Moder-nizatsii promyslovosti rehioniv v konteksti terytorialnoi ta funktsionalnoi detsentralizatsii [Regional industry modernization in the context of territorial and functional decentralization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2, pp. 120-129 [in Ukrainian].
6. Ivanov S.V., Liashenko V.I., Ivannikova M.M. (2016). Detsentralizatsiia silskykh hromad: yevropeiskyi dosvid ta perspektyvy dlia Ukrainy [Decentralization of rural communities: European experience and perspectives for Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (44), pp. 51-55 [in Ukrainian].
7. Marshuk L.M. (2015). Perspektyvy detsentralizatsii vlady v Ukraini [Prospects for decentralization of power in Ukraine]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky -Scientific Herald of Kherson State University. Series: Economic Sciences, Issue 11, Part 3, pp. 95-98 [in Ukrainian].
8. Novikova O.F., Lohachova L.M. (2017). Osob-lyvosti finansuvannia sotsialnoi infrastruktury v protsesi biudzhetnoi detsentralizatsii [Features finance social infrastructure in the process of fiscal decentralization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 4-12 [in Ukrainian].
9. Novikova Olha. Sotsialna vidpovidalnist v konteksti yakosti derzhavnoho ta rehionalnoho upravlinnia [Social responsibility in the context of the quality of state and regional governance]. Retrieved from http: //www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-34/doc/1/ 11.pdf [in Ukrainian].
10. Novikova O.F., Shamileva L.L. (2017). Mobili-zatsii sotsialnykh resursiv vnutrishno peremishchenykh osib iz promyslovykh rehioniv Ukrainy na zabezpechennia rozvytku terytorialnykh hromad [Mobilization of social resources of internally displaced persons from industrial regions of Ukraine to ensure the development of territorial communities]. Ekonomika promyslovosti - Economy of industry, 4 (76), pp. 70-79 [in Ukrainian].
11. Smyrnova I.I., Rovenska V.V. (2018). Problemy vidnovlennia ekonomiky Donbasu v konteksti reformy detsentralizatsii [Problems of the restoration of the economy of Donbas in the context of the decentralization reform]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (52), pp. 29-34 [in Ukrainian].
12. Tkachuk A. Za try misiatsi v Ukraini sim vidsotkiv hromad obiednalysia. Tse rekord vsikh chasiv i narodiv [In three months in Ukraine, seven percent of the communities united. This is a record of all time and peoples]. (n.d.). prostir.ua. Retrieved from https: // www.prostir.ua/?focus=a-tkachuk-za-try-misyatsi-v-ukra-jini-sim-vidsotkiv-hromad-objednalysya-tse-rekord-vsih-chasiv-i-narodiv [in Ukrainian].
13. Monitorynh protsesu detsentralizatsii vlady ta reformuvannia mstsevoho samovriaduvannia stanom na 10 travnia 2019 roku [Monitoring of the process of decentralization of power and reformation of local self-government as of May 10, 2019]. storage.decentralization.gov.ua. Retrieved from https://storage.decentralization. gov.ua/ uploads/library/file/402/10.05.2019.pdf [in Ukrainian].
14. Tsina derzhavy. Biudzhet [Price of the state. Budget]. cost.ua. Retrieved from_http://cost.ua/budget/ revenue/ [in Ukrainian].
15. Sungurov A. Obshchestvennoye uchastiye kak usloviye formirovaniya grazhdanskogo obshchestva [Public participation as a condition for the formation of a civil society]. (n.d.). prof.msu.ru. Retrieved from http://www. prof. msu.ru/publ/conf/conf05.htm [in Russian].
16. Boop D., Berezovetskyi T., Pchelina S. (2002). Praktychnyi posibnyk dlia treneriv z rozvytku hromady [A Practical Guide to Community Development Trainers]. Kyiv, Ai-bi [in Ukrainian].
17. Bezzubko L.V., Bezzubko B.I. (2018). Problemy suchasnoho etapu stratehichnoho planuvannia rozvytku terytorialnykh hromad u Donetskii oblasti [Problems of the modern stage of strategic planning of the development of territorial communities in the Donetsk region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(52), pp. 17-20 [in Ukrainian].
18. Kocheshkova I.M. (2018). Indykatyvna diahno-styka staloho rozvytku rehioniv [Indicative diagnostics of sustainable development of regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3(53), pp. 7176 [in Ukrainian].
19. Lyska O., Osland O. (2018). Detsentralizatsiia v Ukraini: porivnialnyi analiz otsinok naselennia i deputativ mistsevykh rad u mistakh i obiednanykh terytorialnykh hromadakh [Decentralization in Ukraine: comparative analysis of population and municipal council assessments in cities and united territorial communities]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Pytannia politolohii» - Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Series "Questions of Political Science", 33, pp. 80-90 [in Ukrainian].
Дейч М. С. Децентр^защя: сощальна ввдповЬ дальшсть громадян як чинник сталого розвитку те-риторш
Дeцeнтpалiзацiя, яка наpазi ввдбуваеться в Укра-mi, надае можливосп для peалiзацii потенщалу окре-мих регюшв, 1х сталого розвитку. В статп пpoаналiзo-вано динашку процесу дeцeнтpалiзацii в УкраМ. Зали-шаеться нeзмiннoю п'ятipка peгioнiв-лiдepiв у peалiза-цii завдань дeцeнтpалiзацii, а саме: Житомирська, Чер-нiгiвська, Запopiзька, Дшпропетровська, Хмельницька oбластi. Показником високого piвня дeцeнтpалiзацii е частка мiсцeвих видатшв на piвнi бiльш як 45% загаль-них урядових видаткiв, середнього piвня - 30-45%, а низького piвня - менш як 30%. В Украш частка мюце-вих бюджепв (без мiжбюджeтних тpансфepтiв) у зве-деному бюджeтi станом на 31.03.2019 р. становила лише 20,8%.
Ефeктивнiсть виршення мiсцeвих проблем, впро-вадження piзнoманiтних пpoeктiв розвитку тepитopii значно тдвищиться, якщо в 1х виpiшeннi будуть брати дoбpoвiльну участь i мешканщ громади. Проектами розвитку тepитopii можуть бути проекти щодо впрова-дження енергоефективних захoдiв, мoдepнiзацii шфра-структури, забезпечення громадян якiсними комуналь-
ними послугами; рециклшгу побутових та промисло-вих вiдходiв тощо. В будь-якому разi громада сама ви-значае сво! приоритета та напрями розвитку.
У статп обгрунтовано доцiльнiсть розробки кон-цепци соцiального партнерства громади й регюнально! влади, яка б урахувала специф^ соцiально-економiч-ного розвитку кожного окремого репону, наявнiсть не-обх1дних матерiальних i людських ресурсiв, фахiвцiв iз питань сощально! вiдповiдальностi.
Для ефективного функцюнування механiзму контролю за децентралiзацiею, впровадженням проектiв соцiально-економiчного розвитку репону у громадах потрiбно визначитись з рiвнем та як1стю шформування населення.
Децентралiзацiя, соцiальна вiдповiдальнiсть меш-канцiв громад е одними з ключових чинник1в досяг-нення сталого розвитку територш, мешканцi яких об'едналися в територiальнi громади.
Ключовi слова: децентралiзацiя, соцiальна вщпо-вiдальнiсть, об'еднаш територiальнi громади, сталий розвиток, сощальне партнерство громади й регюнально! влади.
Дейч М. Е. Децентрализация: социальная ответственность граждан как фактор устойчивого развития территорий
Децентрализация, которая сейчас происходит в Украине, дает возможность для реализации потенциала отдельных регионов, их устойчивого развития. В статье проведен анализ динамики процесса децентрализации в Украине. Остается неизменной пятерка регионов-лидеров в реализации задач децентрализации, а именно: Житомирская, Черниговская, Запорожская, Днепропетровская, Хмельницкая области. Показателем высокого уровня децентрализации является часть местных расходов на уровне больше, чем 45% общих правительственных расходов, среднего уровня - 3045%, а низкого уровня - меньше, чем 30%. В Украине часть местных бюджетов (без межбюджетных трансфертов) в сведенном бюджете состоянием на 31.03.2019 г. составляла лишь 20,8%.
Эффективность решения местных проблем, внедрение разнообразных проектов развития территории существенно повысится, если в их решении будут принимать добровольное участие и жители общины (громады). Проектами развития территории могут быть проекты, касающиеся внедрения энергоэффективных мероприятий, модернизации инфраструктуры, обеспечения граждан качественными коммунальными услугами; рециклинга бытовых и промышленных отходов. В любом случае община (громада) сама определяет свои приоритеты и направления развития.
В статье обоснована целесообразность разработки концепции социального партнерства общества и региональной власти, которая бы учитывала специфику социально-экономического развития каждого отдельного региона, наличие необходимых материальных и человеческих ресурсов, специалистов по вопросам социальной ответственности.
Для эффективного функционирования механизма контроля над децентрализацией, внедрением проектов социально-экономического развития региона в общинах (громадах) необходимо определиться с уровнем и качеством информирования населения.
Децентрализация, социальная ответственность жителей общин (громад) является одним из ключевых показателей достижения устойчивого развития территорий, жители которых объединились в территориальные общины (громады).
Клюневые слова: децентрализация, социальная ответственность, объединенные территориальные общины (громады), устойчивое развитие, социальное партнерство общины (громады) и региональной власти.
Deich M. Decentralization: social responsibility of citizens as a factor of sustainable development of territories
Decentralization, which is now happening in Ukraine, affords an opportunity to realize the potential of individual regions, their sustainable growth. The article analyzes the dynamics of the decentralization process in Ukraine. Remains unaffected the five leading regions which are realizing the tasks of decentralization: Zhytomyrska, Cher-nihivska, Zaporizhska, and Khmelnitska areas. An indicator of a high level of decentralization is a part of local cost at a level bigger than 45% of the general government expenditure, an average level is 30-45%, and a low level is less than 30%. The part of local budgets in Ukraine (without inter-budgetary transfer) at integrated budget on the 31st of March 2019 is only 20,8%.
The effectiveness of solving local problems, the inoculation of various territorial development projects scales up massively if the community's residents also take participation in their solution. The projects which can develop the area can be projects as for energy efficiency actions, modernization of infrastructure, implementation of high quality communal utility services; recycling of domestic and industrial waste. In any case the community by itself indicates their priorities on the way of the developing.
The Article explains practicability the developing of the concept of social partnership of community and regional authorities, which should pay in attention the specific of social-economic, develop of every single region, availability of required material and human resources, specialists in sphere of social responsibility.
For the effective operation of mechanism for controlling of decentralization, implementation of social-economic projects at communities is needed to know the level and quality of the public informed.
Decentralization, social responsibility of communities' citizens is one of the main factors for achievement of the region's develop, citizens of which are lumped into territorial communities.
Keywords: decentralization, social responsibility, united territorial communities, sustainable development, social partnership of the community and regional authorities.
Стаття надшшла до редакци 03.06.2019
Прийнято до друку 19.06.2019
