CC BY
36
УДК 339.92 JEL: F02
ПАРАДИГМАЛЬН! ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОГО КОНКУРЕНТНОГО Л1ДЕРСТВА
®2019 ШЛАПАК А. В.
УДК 339.92 JEL: F02
Шлапак А. В. Парадигмальш засади глобального конкурентного лiдерства
Метою дано'1 cmammi е визначення парадигмальних засад глобального конкурентного л'дерства. Наведено динам'шу обсягю свтового експорту, що яскраво виявляеться у спiввiдношеннi темтв зростання св'тово!торгiвлi й темтв зростання глобального валового внутршнього продукту. Вказано на зростання каттал'ваци свтового ф'шансового ринку, де диверсиф'шаф i'нструментальноÏструктури та нарощування обсягiв ф'шан-сових трансакцй здшснюються економiчними агентами р'вно> национально! належности Вказано на фундаментальний вплив техноглобал'вму на розширення джерел конкурентного лдерства кран, що виявляеться насамперед в штенсиф'шаци мждержавного науково-технологiчного обм'шу та швидкш мiжрегiональнiй дифуз'и науково-техшчних розробок й iнновацiй. Зазначено багатовимiрний вплив 'шституцюнал'ваци на ме-хан'вм конкурентногол'дерства кра'ш через активнурозбудовурозгалужено'1 системи наднацональних 'шститут'в регулювання уах тдсистем i структурних компонент'в свтового господарства. Охарактеризовано потужний консолiдацiйний вплив на процеси розбудови глобальноÏринко-во1 системи власнеглобального ринку, глобального попиту i пропонування. Проанал'вована векторна спрямовашсть забезпечення конкурентного лдерства краш з його переорiентацiею з нацональноïтраектор'и на регюнальну та глобальну. Зроблено висновок, що глобальна фаза свто-господарського розвитку кардинально трансформуе ва складовi елементи ф'шософи розвитку конкурентногол'дерства. Кпючов'1 слова: парадигма, глобальне конкурентнелдерство, капiталiзацiя свтового фнансового ринку, мiждержавний науково-технологiчний обмт, наднацональм 'нститути, глобальний ринок, глобальний попит, глобальне пропонування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-30-36 Вбл.: 10.
Шлапак Алла Васил'тна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри м'жнародного облку i аудиту, Ки/вський нацональний економ'мний унвер-ситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
УДК 339.92 JEL: F02
Шлапак А. В. Парадигмальные основы глобального конкурентного лидерства
Целью данной статьи является определение парадигмальных принципов глобального конкурентного лидерства. Приведена динамика объемов мирового экспорта, которая ярко выражена в соотношении темпов роста мировой торговли и темпов роста глобального валового внутреннего продукта. Указано на рост капитализации мирового финансового рынка, где диверсификация инструментальной структуры и наращивание объемов финансовых трансакций осуществляются экономическими агентами разной национальной принадлежности. Обозначено фундаментальное влияние техноглобализма на расширение источников конкурентного лидерства стран, которое проявляется прежде всего в интенсификации межгосударственного научно-технологического обмена и быстрой межрегиональной диффузии научно-технических разработок и инноваций. Указано на многомерное влияние институционализации на механизм конкурентного лидерства стран через активное развитие разветвленной системы наднациональных институтов регулирования всех подсистем и структурных компонентов мирового хозяйства. Охарактеризовано мощное консолидационное влияние на процессы развития глобальной рыночной системы собственно глобального рынка, глобальных спроса и предложения. Проанализирована векторная направленность обеспечения конкурентного лидерства стран с его переориентацией с национальной траектории на региональную и глобальную. Сделан вывод о том, что глобальная фаза мирохозяйственного развития кардинально трансформирует все составные элементы философии развития конкурентного лидерства.
Ключевые слова: парадигма, глобальное конкурентное лидерство, капитализация мирового финансового рынка, межгосударственный научно-технологический обмен, наднациональные институты, глобальный рынок, глобальный спрос, глобальное предложение. Библ.: 10.
Шлапак Алла Васильевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
UDC 339.92 JEL: F02
Shlapak A. V. The Paradigmatic Bases
of the Global Competitive Leadership
The article is aimed at defining the paradigmatic principles of the global competitive leadership. The dynamics of volumes of the world exports, clearly expressed in the growth rate of the world trade and growth rate of global gross domestic product, are displayed. The growth of capitalization of the world financial market is indicated, where diversification of the instrumental structure and increase of volumes of financial transactions are carried out by the economic agents of different national affiliation. The fundamental influence of technoglobalism on the expansion of sources of the competitive leadership of countries is indicated, which is manifested primarily in the intensification of the interstate scientific-technological exchange and the rapid interregional diffusion of the scientific-technological developments and innovations. Pointed out is the multidimensional influence of institutionalization on the mechanism of the competitive leadership of countries through active development of a branched system of supranational institutions of regulation of all subsystems together with the structural components of the world economy. A powerful consolidating influence on the processes of development of the global market system of the global market as such, global demand and supply is characterized. The vector orientation of providing competitive leadership of the countries with its reorientation from the national trajectory to the regional and global ones is analyzed. It is concluded that the global phase of the world economic development radically transforms all the constituent elements of the philosophy of development of competitive leadership. Keywords: paradigm, global competitive leadership, capitalization of the world financial market, interstate scientific-technological exchange, supranational institutions, global market, global demand, global supply. Bibl.: 10.
Shlapak Alla V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
Об'ективна необхтдшсть формулювання мета-системних передумов формування парадиг-ми глобального конкурентного лидерства кра!н обумовлена к1лькома ключовими причинами, основною з яких е докорiнна змiна характеру мгж-народних конкурентних вiдносин мiж економiчними агентами рiзного рiвня та рiзноi нацюнально! належ-ностi. Це, на перший погляд, тривiальне наукове су-дження мае глибокий змкт, розкрити який можливо ткьки на основi використання сучасних методiв нау-кового дослГдження. Йдеться насамперед про перехiд свГтового господарства на глобальну фазу свого по-ступу, що кардинально трансформуе ва склaдовi еле-менти фкософГ! розвитку конкурентного лiдерствa крaiн та справляе фундаментальний вплив на змшу його традицшно! парадигми як основи ГдентифкацГ! нaуковоi рефлексГ! на процеси та явища, що вГдбува-ються у свiтовiй економiцi, з подальшим розроблен-ням якiсно нових теоретичних конструкцш для ро-зумiння !х природи та формуванням прогностично! картини майбутнього мiжнaродного порядку.
Що стосуеться джерел розвитку конкурентного лидерства кра!н, то у глобальних умовах вони зазна-ють значно! диверсифiкaцii за рахунок насамперед нарощування мaсштaбiв мiжнaродноi торговельно! й iнвестицiйноi дiяльностi; диверсифкаци структури мiжнaродного прямого i портфельного швестування; лiберaлiзaцГi та дерегулювання мiжнaродного руху товaрiв, послуг, ГнвестицГйного й фшансового каш-талу; глобалГзаци мГжнародних потокГв робочо! сили й штелектуального ресурсу; безпрецедентно! диверсифкаци свГтових фГнансових ринкГв Г мГжнародного науково-технолопчного обмГну; активГзаци процесГв техноглобалГзму; демократизацГ! суспГльного життя; панування у свитому господарствГ ринкових вГдно-син; а також стрГмко! шституцюналГзацГ! мГжнарод-но! економГчно! системи. Так, значне послаблення митних бар'ерГв у торговельнГй та швестицшнш дь яльностГ в останш десятилГття стало потужним ру-шГем стимулювання для бкьшост кра!н вГдкриття нових ринкГв збуту вГтчизняно! продукцц та виходу на них нацГональних компанГй не тГльки у статуа екс-портерГв, але й генераторГв виробничих потужностей для мГсцевих виробнишв. У цьому зв'язку достатньо навести даш щодо динамГки середньорГчних вар-тГсних обсягГв свГтового експорту товарГв Г послуг: якщо у перюд 1981-1990 рр. вони становили близько 2,7 трлн дол. США, у 1991-2000 рр. - 5,7 трлн; то у 2011 р. досягнули вГдмГтки у майже 22 трлн [1, с. 142]; а у 2016 р. - 41,7 трлн, тобто, порГвняно з 19912000 рр. збГльшилися в 7,3 разу [2].
Враховуючи актуальнють дано! проблематики, метою дано! статтГ е визначення парадигмальних засад глобального конкурентного лГдерства.
Наведена вище динамка обсягГв свГтового експорту яскраво виявляеться Г в показниках сшввГдно-шення темшв зростання свГтово! торпвлГ та темшв
зростання глобального валового внутршнього продукту. Наведен даш показують, що у перюд 1981— 2016 рр. (за виключенням кризових перк^в глобального економiчного циклу) свкова торгiвля зростала щонайменше удвiчi (а в окремi роки й утричГ) швидше свiтового ВВП. Подiбне зростання значною мiрою було обумовлено суттевим зниженням торговель-них витрат, пов'язаних з тарифами i технологшми. Як результат - стрiмкою шдвищувальною динамь кою характеризуеться рiвень в1дкритосй нацюналь-них економiк переважно! бкьшосп кра!н свiту та !х участь у глобалiзацiйних процесах, а також активно формуються глобальш ланцюги постачань, що остан-нiми роками стимулюють прогрес в обробнш про-мисловост та пiдвищення продуктивностi працi. Про це св1дчить, зокрема, вiдношення товарного експорту до глобального валового внутршнього продукту, яке становило 4,6% у 1870 р., 7,9% у 1913 р., 9% у 1929 р., 10% у 1950 р., 14,5% у 1970 р., 20% у 1998 р. i близько 25% у 2008 р. [1, с. 42]. У 2016 р. даний показник становив близько 22%, а у кра!нах - членах ОЕСР вкношення експорту товарiв i послуг до валового внутршнього продукту становило: у США 11,8%, в бвропейському Союзi - 17,1%, Кита! - 20,5%, ЯпонГ! -16,3%, Шмеччиш - 45,7%, Великобритани - 26,9%, Францц - 28%, ^шдГ - 33,3%, Шдерландах - 100% [3]. Таким чином, дишмГчм розширення експорто-орiентованих секторiв нащональних економк значно збкьшуе ресурси !х конкурентного розвитку та шд-вищення матерiального добробуту громадян.
Щф
сво!ми мас
е одним потужним рушГем системно1 транс-формацГ! джерел конкурентного лГдерства . кра!н в умовах глобалГзацЦ е небачене за асштабами зростання кашталГзацГ! свГтового фГнансового ринку, диверсифГкацГя його Гнструмен-тально! структури та нарощування обсягГв фшансо-вих трансакцГй, здГйснюваних економГчними агентами рГзно! нацГонально! належностГ. Якщо у 1978 р. щоденний вартшний обсяг операцГй з Гноземними валютами на свГтових форексних майданчиках становив 15 млрд дол. США, то у 1992 р. - 880 млрд, у 1995 р. -1,2 трлн, у 2004 р. - 1,9 трлн, у 2010 р. - 4 трлн, а у 2016 р. - 5,1 трлн [4]. Як неформальна розгалужена мережа торговельних вГдносин мГж рГзнонацГональ-ними учасниками з числа центральних, комерцГйних й ГнвестицГйних банкГв, пенсГйних фондГв Г страхових компанГй, брокерГв Г дилерГв, транснацГональних кор-порацГ! Г приватних оаб, свГтовий фшансовий ринок значно розширюе доступ рГзних кра!н до глобальних ресурав фшансування нацюнального економГчного розвитку, а отже - джерел !х конкурентного розвитку.
Своею чергою, фундаментальний вплив техно-глобалГзму на розширення джерел конкурентного лГдерства кра!н виявляеться насамперед в штенсифка-цГ! мГждержавного науково-технологГчного обмГну та швидкГй мГжрегюнальнш дифузГ! науково-технГчних
розробок й шновацш. Шдтвердженням цiei тези е активна розбудова в останш десятилiття глобальних ш-новацшних мереж, здiйснювана на основi зростання юльккно1 структури зарубiжних пiдроздiлiв трансна-цiональних корпорацiй, що працюють у cферi висо-ких технологiй в обробнш промиcловоcтi. Достатньо сказати, що в Норвеги !'х частка перевищуе нинi 48%, Франци - 51,5%, Канадi - 52,5%, Великобритани -майже 60%, 1рланди - понад 95% [5]. З-помiж краш з новостворюваними ринками до реалiзацii шнова-цiйно-iнвеcтицiйниx проектiв у cферi офшорингу 1Т-послуг найбiльшою мiрою залучеш нинi краши Шв-денно'1 та Швденно-Схкно1 Ази. 1х головними конку-рентними перевагами, порiвняно з шшими регiонами, е наявнicть дешево1 та виcококвалiфiкованоi робочо1 сили та активна участь у регюнальних iнтеграцiйниx блоках (насамперед АТР, АТЕС, АСЕАН). Це дае змо-гу захкним ТНК ефективно розвивати внутршньо-i мшкорпоративш iнновацiйнi мережi на оcновi пере-несення за кордон як простих, так i вiдноcно склад-них шновацшно-виробничих функцiй - доcлiджень i розробок, програмування, комп'ютерного дизайну, маркетингових дослкжень, надання юридичних по-слуг i консалтингу тощо.
П Щдтвердженням зростаючо! ролi iнновацiйниx чинникiв у розширенш джерел конкурентного лидерства краш е i результати аналiзу фь нансово1 дiяльноcтi 399 компанш, нещодавно прове-деного фаxiвцями авторитетно':' консалтингово! ком-пани PwC. Вш заcвiдчив наявнicть глибокого розриву в показниках прибутковост фшансово-господар-сько! дiяльноcтi найб1льш i найменш iнновацiйниx компанш. У той час, як сукупна дохкшсть катталу акцiонерiв найбiльш шновацшних компанiй значно перевищувала середне значення по галузi (з концен-тращею 75% загального господарського обороту на товарах i послугах, впроваджених у масове вироб-ництва в останш п'ять рокiв), найменш iнновацiйнi компани виявили значне вiдcтавання вiд середньога-лузевих показникiв доxiдноcтi. Крiм того, майже 45% шновацшно-активних компанiй продемонстрували доволi високий рiвень кореляцiйного зв'язку мiж масштабами шновацшно1 дiяльноcтi та розширенням асортименту товарiв i послуг; а 35,5% - м1ж шноващя-ми i пiдвищенням якicниx кондицш вироблено1 про-дукци та наданих послуг. Таким чином, е ва шдстави стверджувати про вагомий вплив теxноглобалiзму на розширення джерел економiчного розвитку краш та забезпечення ix конкурентного лидерства.
Суттевих модифiкацiй в умовах глобальних економiчниx транcформацiй зазнае також мехашзм конкурентного лiдерcтва краш з причин делегування частини традицшних регуляторних повноважень дер-жави на регюнальний i наднацiональний рiвнi; дина-мiчного формування глобального ринку, глобального попиту та пропонування; зростаючо1 адаптаци нацю-
нальних товаровиробникГв до потреб глобальних спо-живачГв; загострення мГжнародно! конкурентно! бо-ротьби мГж економГчними агентами рГзного рГвня та Гн. Так, багатовимГрний вплив ГнституцГоналГзацГ! на мехашзм конкурентного лГдерства кра!н виявляеться насамперед в активнш розбудовГ розгалужено! систе-ми наднацГональних ГнститутГв регулювання усГх пГд-систем Г структурних компонентГв свГтового госпо-дарства з чГтко вираженим трендом щодо полГтизацГ! мГждержавних економГчних вГдносин та делегування частини традицГйних управлГнських повноважень держави на регГональний Г наднацГональний рГвнГ.
Саме мГжнароднГ оргашзаци способом конвер-генци нацГональних полГтик Г формування механГзмГв узгодження нацГональних еконо-мГчних стратегГй забезпечують на сьогоднГ потужний регуляторний вплив на формування глобально! по-лГтики у сферГ мГжнародно! торгГвлГ товарами Г по-слугами, мГждержавного ГнвестицГйного, кредитного Г валютного сшвробГтництва, мГжнародного обмшу технологГями й ГнновацГйними розробками, трансна-цГоналГзацГ! капГталу Г виробництва, спГвпрацГ кра!н Г регГонГв у сферГ енергетики, скьського господар-ства, екологГ! тощо. Не випадково, саме на глобалГза-цГйний етап свГтогосподарського поступу припадае «сплеск» '1х формування. Достатньо сказати, що за-гальна кГлькГсть мГжнародних органГзацГй становить ниш понад 68,6 тис (у тому числГ 7,7 тис - мГжурядо-вих Г 60,9 тис - неурядових), тодГ як у 1951 р. - 955, а у 1909 р. - всього 213[6, с.85].
Мехашзм конкурентного лГдерства кра!н в умовах глобального економГчного розвитку також зазнае суттевих трансформацГй у зв'язку з динамГч-ним формуванням глобального ринку, глобального попиту Г пропонування. Йдеться насамперед про !х потужний консолГдацГйний вплив на процеси роз-будови глобально! ринково! системи. Як сфера стГй-ких товарно-грошових вГдносин, сформованих на основГ мГжнародного подку працГ, вона детермшуе якГсно новГ вимоги та критерГ! забезпечення конку-рентоспроможностГ економГчних агентГв за широким спектром науково-технГчних, технологГчних, Гннова-цГйних, виробничих, органГзацГйних, маркетингово-логГстичних й управлГнських параметрГв. Визначаль-ний вплив на !х конкурентнГ позици на нацГональних Г мГжнародних ринках справляють також таи про-цеси, як загальносвГтова доступнГсть ресурсГв та Гн-новацГй; глобальний характер мобГльностГ факторГв виробництва; системна ринкова унГфГкацГя та регу-ляторна гармонГзацГя; регГонально-континентальна консолГдацГя; мегарегГональна ГнтеграцГя ринкового простору; вГртуалГзацГя ринкового середовища, а та-кож синхрошзацш нацГональних бГзнес-циклГв в умовах свково! економкно! кризовостГ [7, с. 47].
Саме вищезазначенГ тренди лежать в основГ прискорено! гомогенГзацГ! вимог Г запитГв свГтових споживачГв, стимулюючи процеси:
+ глобального поширення вГдомих торговель-них марок i брендГв, насичення рГзних сег-ментГв глобальних ринкiв стандартизовани-ми товарами i послугами, швелювання тор-говельних бар'eрiв у мiждeржавнiй торгiвлi, у тому числi на шституцшнш платформi СОТ; f конвергенцГ! нацiональних законодавств
у сфeрi захисту штелектуально! власностi; f динамiчного розвитку шформацшних, мар-кетингово-рекламних i комушкацшних тех-нологiй.
Так, згiдно з рейтингами брeндiв, що його що-рiчно складають експерти «BrandZ» компа-нГ! «Millward Broun», у 2017 р. у Топ-10 глобальних лiдeрiв увiйшли Google (з варпстю бренда 245,6 млрд дол. США), Apple (234,7 млрд), Microsoft (143,2 млрд), Amazon (139,3 млрд), Facebook (129,8 млрд), AT&T (115,1 млрд), Visa (110 млрд), Tencent (108,3 млрд), IBM (102,1 млрд), McDonald's (97,7 млрд вГдповГдно). ЗрозумГло, що саме щ бренди не ткьки найбкьшою мiрою задовольняють нинi потреби глобального споживача, але й самi формують його потреби в тих продуктах i послугах, про яю вш ранiшe на-вiть не мав гадки. Тож ткьки тi eкономiчнi агенти, як здатнi своечасно адаптуватися до вимог глобального попиту, i виявляються найбкьш спроможними щодо опанування глобальними конкурентними перевагами та нарощування свого сегмента глобального ринку.
I, нарeштi, значних коригувань зазнае векторна спрямовашсть забезпечення конкурентного лидерства кра!н з його пeрeорiентацiею з нацiональноi тра-екторГ! на рeгiональну та глобальну шд впливом дГ! таких фундаментальних глобальних трeндiв, як-от: f динамГчне поглиблення мiжнар одного подь лу пращ, небачена за масштабами глобальна транснащоналГзащя капГталу i виробництва; f мереживГзащя свГтового господарства; f динамГчний розвиток фрагментованого виробництва транснащональних корпорацш.
1х синергГйна дГя значно розширюе можливо-стГ конкурентного розвитку кра!н i цГлих регГонГв, а отже, - нарощуе потенцГйнГ ресурси глобального конкурентного лГдерства.
Так, процес глобально!' транснащоналГзацГ! ка-пГталу та виробництва характеризуеться динамГчним поглибленням внутрГшньокорпоративного подГлу працГ з дедалГ бГльшою сегментащею транснацю-нального виробництва, посиленням його функцю-нального й операцГйного «подрГбнення» та стрГмким «розростанням» глобальних виробничих ланцюпв створення додано!' вартостГ. На шдтвердження цГе! тези достатньо навести даш щодо динамГки транснащоналГзацГ! глобального суспГльного виробництва: упродовж 1990-2017 рр. загальна додана вартГсть, вироблена шоземними пГдроздГлами ТНК, зросла у 5,6 разу (з 1,3 до 7,3 трлн дол. США), !хш загальш
активи - у 18 разiв (з 5,9 до 103,4 трлн), сукупний продаж - уп'ятеро (з 6,8 до 30,8 трлн), ккьюсть зайнятих -у 2,7 разу (з 27 до 73,2 млн. оаб вкповГдно), а чиста що-рiчна варпсть транскордонних злитпв i доглинань -усемеро (з 98 до 694 млрд дол. вкповкно). Не менш вражаючою е й динамiка нагромадження вхГдних по-токiв прямих iноземних швестицш, вартiсть яких зросла за вказаний перюд з 2,2 до 31,5 трлн дол. США, а виидних - з 2,3 до 30,8 трлн вкповГдно. Це свкчить не ткьки про системну транснацiоналiзацiю в остан-нi десятилiття нацiональних економш, але й про охо-плення нею уск фаз вiдтворення глобального суспкь-ного продукту. 1накше кажучи, саме корпоративний споаб оргaнiзaцГi мiжнародноí економiчноí дшльнос-тi дае змогу найбкьш ефективно сконцентрували ве-лию за вaртiсним обсягом кaпiтaли в розпорядженш невелико'! кiлькостi суб'ектiв, здатних здшснювати потужний конкурентний тиск на економiчних aгентiв з кaпiтaлaми середнього i малого розмiру.
М
асштаб i структурна динaмiкa транснацГ-онально! дiяльностi спричинили стрiмке .поглиблення включення практично усГх на-цiонaльних економш кра'!н свiту у глобaльнi ланцюги додано'! вартост (ГЛДВ), що особливо динамГзува-лось з друго!' половини 1990-х роив. Про це красно-мовно свГдчить iндекс !х участ у ГЛДВ, який з 1995 р. до 2016 р. зрю з 40 до 52%. Водночас вартють шозем-но! додано! вартост у структурi щорiчного глобального експорту зросла у перюд 1990-2017 рр. з 1 до 7 трлн дол. США, що становить 30% свкових екс-портних поставок на кшець перюду.
Принапдно слк особливо вiдзнaчити, що част-ка шоземно! додано! вaртостi у структурi загального експорту кра!н ОЕСР збкьшилася з 14,9% у 1995 р. до 32% у 2017 р., бвропейського Союзу - з 19,2 до 38%, а Сполучених Штапв Америки - з 11,5 до 13% вГдпо-вГдно. У 2017 р. цей показник становив для кра!н, що розвиваються, 28% загального експорту, кра!н АзГ! -31%, Африки - 14%, СхГдно! та Швденно-СхГдно! АзГ! -34%, Швденно! АзГ! - 13%, Захкно! АзГ! - 15%, Ла-тинсько! Америки Г Карибського басейну - 20%, Центрально! Америки - 29%, Швденно! Америки - 14%, з транзитивною економкою - 13% вГдповГдно.
Це свГдчить про динамГчне об'еднання еконо-мГчних агенпв практично ус1х кра!н свГту в едину -глобально скоординовану мережеву структуру, у якш уа стадГ! виробничого процесу - вГд проектування Г виробництва до маркетингу, дистрибуцГ! та шсля-продажного обслуговування - глибоко вбудоваш в единий ланцюг формування вартостГ. ОскГльки кшцевий продукт включае в себе цГлу низку доданих вартостей, створених Г доданих у рГзних кра!нах свГту рГзними тдприемницькими структурами, то кожна стадГя !х формування базуеться на вартостГ, ство-ренш на попереднш стадГ! ланцюга, з !"! поетапним приростом вГдповГдно до притаманних кожнш краШ
факторних умов. Як результат - розвиток глобальних ланцюпв додано! вартост справляе потужний вплив на систему мiжнародного подiлу працi, мiждержавну виробничу кооперацш та торгiвлю товарами i по-слугами промiжного (виробничого) призначення на основi формування доволi складно'^ iерархiчно су-бординовано'1 мiжнародноï архiтектури виробничо'1', комерцiйноï, iнвестицiйно-фiнансовоï та науково-техшчно'1 дiяльностi транснацiональних корпорацiй. Ïï ядром е високодиверсифковаш механiзми розподь лу продукци (production sharing), ланцюги ïï постачань (supply chains), аутсорсинг (outsourcing), офшоринг (offshoring), транснацiональне фрагментоване вироб-ництво (fragmentedproduction) i вертикальна штегра-цiя (vertical integration).
Розмщуючи вартiсний ланцюг у рiзних кра'шах свiту, транснацiональнi корпораци' найпотуж-нших держав свiту концентрують вiдносно складш технологiчнi процеси у кра'шах свого базу-вання, а вiдносно прост - переводять у краши, що розвиваються. Дислокованi тут дочiрнi тдроздки ТНК спецiалiзуються на тих виробничих процесах, що дещо перевищують 'к технологiчнi можливостi, завдяки чому забезпечуеться нагромадження к виробничого й технолоичного досвiду, а отже, - бкьш ефективне виконання та тдвищення ефективностi виробничих завдань, а також змщнення конкурент-них позицiй нащональних товаровиробникiв на свiтових ринках. Таким чином, через поглиблення фрагментаци транснащонального виробництва та спецiалiзацiï на високотехнологкних та iнновацiйно мiстких виробничих процесах найбкьш конкурен-тоспроможнi нацiональнi економки дедалi бiльшою мiрою перемiщуються на вищi щаблi глобальних ланцюпв додано'1' вартостi, значно розширюючи потен-цiйнi ресурси свого конкурентного лидерства.
Водночас i краши, що розвиваються, здобува-ють якiсно новi можливосп пiдвищення сво'ïх кон-курентних позицш у свiтогосподарськiй системi завдяки фрагментарному шдключенню нацiональних товаровиробникiв до глобальних ланцюпв додано'1' вартост захкних ТНК, вирiвнюванню цiн на факто-ри виробництва та скороченню розриву у факторних доходах порiвняно з державами-лкерами. Отже, усi кра'1'ни - учаснищ глобальних вартiсних ланцюгiв не ткьки активно нагромаджують i розвивають сво'1' по-рiвняльнi конкурентнi переваги, але й шдвищують глобальний добробут [8, p. 5] як загальне благо для уск члешв свкового спiвтовариства. 1накше кажучи, вiдбуваеться дедалi бiльша переорiентацiя джерел конкурентних переваг краш з нащонально'1' на регю-нальну i глобальну траектори', що тдтверджуе карди-нальнi змiни векторно'1' спрямованостi забезпечення конкурентного лiдерства краш у сучаснш моделi свi-тогосподарського розвитку.
Однак активна розбудова державами-лГдера-ми глобальних ланцюпв додано! вартосп та транс-нацГональних виробничих мереж несе у собГ значну загрозу !х нацГональним економГчним Гнтересам. Йдеться насамперед про перенесення у кра'ни, що розвиваються, цГло! низки технологГчних ланцюгГв, а отже, - майже повну втрату в межах нащональних економк культури виробництва та школи пГдготов-ки спещалштГв. Красномовним прикладом цього е, зокрема, СполученГ Штати Америки, компанГ! яких в останш двадцять рокГв зовсГм перестали займатися переробкою рГдкоземельних металГв (що е основою виробництва високотехнологГчних гаджетГв), а перевели дане виробництво у Китай. У результатГ в цГй краМ сьогоднГ сконцентровано близько 95% свково-го добування Г переробки рГдкоземельних металГв [9], що стае потужним важелем конкурентного впливу Китаю навГть на держави-лГдери, не кажучи вже про решту кра1'н свГту.
Таким чином, докорГнна трансформацш у су-часних умовах усГх складових елементГв фГло-софГ1 розвитку конкурентного лГдерства кра1'н не тГльки поглиблюе розумшня найбГльш актуальних проблем свкогосподарського розвитку на його гло-бальнш фазГ, але й синтезуе на яккно новГй - гло-бальнГй - парадигмГ ключовГ теоретико-методоло-пчш пГдходи в теорГях мГжнародно! торивлГ та руху капГталу, ГнтернацГоналГзацГ! та транснацГоналГзацГ!, свГтового ринку працГ та мГжнародно! трудово! мГ-грацГ1, мГжнародних валютних вГдносин Г регГональ-но'1 штеграци. Цглком закономГрно, що глибокГ яккш змГни у характерГ та рушшних силах конкурентного лГдерства кра!н з явним домшуванням глобальних ресурсГв його забезпечення потребують не тГльки нового рГвня його теоретичного осмислення, але й модершзаци категоршльного апарату сучасно'1 еконо-мкно! науки. Йдеться про те, що за умов глобалГзацГ! категорГя «конкурентне лГдерство» певною мГрою ви-черпуе свш теоретичний потенцГал щодо визначення конкурентно! диспозици кра!н у свкових координатах, а у категорГальному арсеналГ сучасно! теорГ! мГжнародно! економГки та мГжнародних вГдносин дедалГ бГльшою мГрою утверджуеться неологкна категорГя «глобальне конкурентне лГдерство» з метою адекватного вГдображення глобальних форм, рГвнГв Г мехашзмш конкурентного розвитку кра'!н у !х багато-манГтностГ Г суперечливостГ.
Разом з тим, категорГя «глобальне конкурентне лГдерство», навГть увшшовши до науково! термшоло-гГ! економГчних наук, дотепер не отримала однозначного, чигого Г конкретно економкного трактування та найчастГше довГльно вживаеться дослГдниками. З одного боку, вГдсутня прив'язка до лшгвктично'! семантики цього слова, а з Гншого - дана категорГя не спГввГдноситься з цГлою низкою близьких за змГстом категорГй - економкна сила, економГчна могутнГсть, геополГтична влада, геополГтичний вплив.
Виходячи з первородно!" cyTi лiдерства як здат-носп суб'екта чинити вплив на окрему особистшть чи сощальну групу способом спрямування зусиль на досягнення загальних щлей органiзацiï [10, с. 454], економiчний змiст поняття «глобальне конкурентне лiдерство» полягае, на нашу думку, у здатност дер-жави задавати траекторй' соцiально-економiчного розвитку шших краш i ïx груп на основi формування свiтового економiчного порядку способом розробки правил i норм регулювання мiжнародниx вiдносин i визначення основних тренддв трансформаци' еконо-мiчниx систем рiзниx рiвнiв.
ВИСНОВКИ
Глобальна фаза свггогосподарського розвитку кардинально трансформуе ва складовi елементи фь лософи' розвитку конкурентного лiдерства, а саме: + диверсифiкyються його джерела розвитку (нарощування масштабiв мiжнародноï торго-вельно'1 й iнвестицiйноï дiяльностi; диверсифкащя структури мiжнародного прямого i портфельного швестування; лiбералiзацiя та дерегулювання мiжнародно-го руху товарiв, послуг, швестищйного й фь нансового капiталy;
глобалiзацiя мiжнародниx потокiв робочо'1 сили й штелектуального ресурсу; безпрецедентна диверсифiкацiя свггових фiнансовиx ринкiв i мiжнародного науково-теxнологiчного обмiнy; активiзацiя процесiв теxноглобалiзмy; демократизацiя сyспiльного життя; панування у свитому господарствi ринко-вих в^дносин, а також стрiмка шститущона-лiзацiя мiжнародноï економiчноï системи); модифiкyеться його мехашзм (делегування частини традицiйниx регуляторних повно-важень держави на регюнальний i наднащ-ональний рiвнi; динамiчне формування глобального ринку, глобального попиту i пропо-нування; зростаюча адаптацiя нацiональниx товаровиробникiв до потреб глобальних споживачiв; загострення мiжнародноï конкурентно! боротьби мiж економiчними агентами рiзного рiвня та iн.) та коригуеться векторна спрямовашсть забезпечення конкурентного лидерства краш (його переорiента-цiя з нацiональноï траекторй' на регюнальну i глобальну пiд впливом поглиблення мiжна-родного под1лу пращ, глобально! транснащо-налiзацiï капiталy i виробництва, мереживiза-цц свiтового господарства, динамiчного розвитку фрагментованого виробництва ТНК).
Абстрактний i багатокомпонентний характер глобального конкурентного лидерства краш спричи-няе множиннiсть методiв його шльшсного й якiсного вимiрiв, з-помiж яких на особливу увагу заслуговують
+
+
+
+
+ + +
+
KpMTepii на 0CH0Bi валового внутрiшнього продукту та нащонального багатства, однокритерiальнi оцiночнi методи (на основi енергоспоживання, урядових дохо-дiв, показникiв експортно-iмпортних операцiй, кра!-нових квот у мiжнародних валютно-фiнансових орга-нiзацiй тощо), а також багатокомпонентш iндекси й суб'eктивнi оцiнки. Серед загальних форм глобального конкурентного лидерства можна виокремити матерь ально-речову та вартшну; за функцiональною ознакою воно може бути вiйськово-полiтичним, економiчним, фшансовим, науково-технiчним й iнновацiйним, ш-формацшним, iнституцiйно-регуляторним. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / Д. Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук и др. Киев : КНЭУ, 2013. 466 с.
2. World Trade Statistical Review 2017 / WTO, 2017. P. 102-104. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/ wts2017_e/wts17_toc_e.htm
3. World Trade Statistical Review 2017 / WTO, 2017. P. 102-105. GDP (current US$) / World Bank National Accounts Data, and OECD National Accounts data files. URL: https://data. worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?view=chart
4. Average daily turnover in the global foreign exchange market from 1998 to 2016 (in billion U. S. dollars). Statists. URL: https://www.statista.com/statistics/247328/activity-per-trad-ing-day-on-the-global-currency-market/
5. Яценко Н., Сколотяный Ю. Инновационное развитие: венгерский опыт и украинские реалии. Зеркало недели. 9 февраля 2007. URL: http://gazeta.zn.ua/ECONOMICS/ innovatsionnoe_razvitie_vengerskiy_opyt_i_ukrainskie_realii. html
6. Столярчук Я. М., Татаренко Н. А., Поручник А. М., Звиргзде К. И. Франция в глобальном мире: поиск конкурентной стратегии : монография. Киев : ДАУ, 2017. 299 с.
7. Швиданенко О. А. Глобалiзацiя ринково! системи: детермшанти розвитку та регулювання. Незалежний аудитор. 2015. № 14 (IV). С. 46-53.
8. Liu Y. The Evolution of the Global Value Chain: Theory and Evidence / Department of Economics, University of Colorado at Boulder, Working Paper. 2013. No. 13. Р. 5-8.
9. Верижников А. Деглобализация как сценарий: маркетинг во фрагментированном мире. Психология и бизнес. 2016. URL: https://www.psycho.ru/library/3717
10. Енциклопедiя освiти / гол. ред. В. Г. Кремень. Ки!в : Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
REFERENCES
"Average daily turnover in the global foreign exchange market from 1998 to 2016 (in billion U. S. dollars). Statists". https://www.statista.com/statistics/247328/activity-per-trad-ing-day-on-the-global-currency-market/
Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008.
Liu, Y. "The Evolution of the Global Value Chain: Theory and Evidence". Department of Economics, University of Colorado at Boulder, Working Paper, no. 13 (2013): 5-8.
Lukyanenko, D. et al. Globalnoye ekonomicheskoye razviti-ye: tendentsii, asimmetrii, regulirovaniye [Global economic development: trends, asymmetries, regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Shvydanenko, O. A. "Hlobalizatsiia rynkovoi systemy: determinanty rozvytku ta rehuliuvannia" [Globalization of the market system: the determinants of development and regulation]. Nezalezhnyiaudytor, no. 14 (IV) (2015): 46-53.
Stolyarchuk, Ya. M. Frantsiya v globalnom mire: poisk konkurentnoy strategii [France in a global world: the search for competitive strategy]. Kyiv: DAU, 2017.
Verizhnikov, A. "Deglobalizatsiya kak stsenariy: marketing vo fragmentirovannom mire" [De-globalization as a sce-
nario: marketing in a fragmented world]. Psikhologiya i biznes. 2016. https://www.psycho.ru/library/3717
"World Trade Statistical Review 2017". WTO, 2017. https:// data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?view=chart
"World Trade Statistical Review 2017". WTO, 2017. https:// www.wto.org/english/res_e/statis_e/wts2017_e/wts17_toc_e. htm
Yatsenko, N., and Skolotyanyy, Yu. "Innovatsionnoye raz-vitiye: vengerskiy opyt i ukrainskiye realii" [Innovative development: the Hungarian experience and Ukrainian realities]. Zerkalo nedeli. February 9, 2007. http://gazeta.zn.ua/ECONOMICS/inno-vatsionnoe_razvitie_vengerskiy_opyt_i_ukrainskie_realii.html
<
S
u
36 BI3HECIHQOPM № 2 ' 2019
www.business-inform.net
