CC BY
41
В. I. Дубницький
академк АЕН Украши д-р. екон. наук,
С. О. Федулова
канд. екон. наук
ДВНЗ «Укратсъкый державный хiмiко-технологiчний утверситет», м. Днтропетровсък
ПАРАДИГМА ФУНКЦЮНУВАННЯ РИНКОВИХ ПРОЦЕС1В В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП РЕГЮН1В
Постановка проблеми. Розбудова економiчно! мо-делi держави та 11 репошв потребуе змiн механiзму уп-равлшня вiдповiдно до трансформацп структури про-дуктивних сил та виробничих вщносин. На сучасному етапi вiдбуваеться поступова трансформацiя суспшь-них вiдносин та погпибпення прояву тсля шдивщу-ального суспшьства у всiх сферах господарських вщ-носин, в тому чист на регiонапьному рiвнi.
Актуапьним питанням визначення прюритепв регуляторно'1 полiтики розвитку регiону е вивчення су-часних особливостей розмiщення виробничих сил, зо-крема, концентрацп виробничо-економiчних чинниюв та трансформацп впливу географiчних чинниюв в ефекти концентрацп ресурсiв та продуктивних сил. Саме процеси концентрацп людських та виробничих чинниюв юторично визначили динамiку процесiв еко-номiчного розвитку регiонiв [1, c. 552].
Також, результатом процесу глобально! еконо-мiчноl штеграцп та вiдповiдних трансформацш у свь товiй економiчнiй конф^рацп початку XXI ст. стало формування економiчноl системи нового — глобального рiвня. Завдяки 11 цМсноси, емержентностi, а також об'ективно! взаемозалежностi м1ж 11 складовими на мега-, мета-, мезо-, макро- та мiкрорiвнях зростае важливiсть дослiдження ролi регiонiв у формуваннi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в целому. При тому, структура економiки держави i регiонiв мае велике значення для збалансованого розвитку нащонального та регiонального господарства, !х ефективного та стабильного зростання.
Регулювання процесiв яю пов'язанi зi структур-ними змiнами здiйснюеться у рамках державно'1 та ре-гюнально1 структурно'1 полiтики, яю впливають на стввщношення мiж галузями, шляхом «згортання» старих галузей та стимулювання розвитку нових. Не-гативнi тенденцп розвитку регiонiв Украши сьогоднi потребують комплексного пiдходу до формування ре-гюнально1 структурно'1 пол^ики як системи адмшст-ративних та економiчних заходiв державного впливу на економ^ регiону, яю здiйснюються спшьно дер-жавними та регiональними органами i спрямованими на удосконалення структури виробництва та спожи-вання репошв, ефективне використання !х потенцiалу та збереження навколишнього середовища [2, с. 570]. Структуры трансформацп економiки вляють собою не тальки результат, але й передмову розвитку економiки репошв. При тому, методолопя трансформацiйних процеетв, що вiдбуваються в Укра1ш, свщчать про на-явнiсть динамiчних процеетв у всiх сферах вггчизняно! економiки, i в першу чергу, у репональних господар-ських комплексах.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Серед останшх дослщжень, яю аналiзують проблеми розвитку репошв Украши можна видшити роботи В.М. Василенко [3,4], В.Ю. Ведмщь [5], Л.Т. Шевчук [6], В.В. Смирнова [7], Н.А. Кухарсько! [8], Г.Л. Монастир-ського [9].
Метою дослщження е формування та обГрунту-вання ново! парадигми функцюнування ринкових процесiв в умовах трансформацп регiонiв.
Виклад основного матерiалу. Розвиток ринкових вщносин в Укра!ш обумовив необхщшсть глибокого теоретичного аналiзу структурних трансформацiй в ре-гiональнiй економщ, одним з найважливiших проявiв яких е трансформацiя структури суспшьного ринко-вого виробництва. Трансформацiйнi перетворення складно! господарсько! системи регiонiв, якою е еко-номiка Укра!ни i !! регiонiв, потребують, на наш пог-ляд, ново! економiчно! парадигми, вихщно! концептуально! схеми, постановки проблеми сталого розвитку регiонiв Укра!ни й методiв !"! вирiшення.
С точки зору провщного укра!нського вченого, академжа А.А. Чухна (який роздшяе погляди амери-канського вченого I. Лакатоса) парадигма — це певна науково-дослщна програма, яка складаеться з жорст-кого ядра, «захисного пояса» i сукупностi методоло-гiчних правил — «негативш евристики», що окреслю-ють небажанi шляхи дослiдження та «позитивш евристики», яю рекомендують найкращi шляхи досягнення [10, с. 445].
Осюльки прiоритетним завданням сталого розвитку репошв Укра!ни мае бути забезпечення стабильного економiчного зростання, особливо! уваги потребують питання встановлення основних чинниюв цього зростання, особливосп !х залучення в еконо-мiчний обiг та ефективностi механiзмiв регулювання цих процесiв. У такому контексп регiональнi аспекти економiчного зростання для досягнення цшей сталого розвитку повинш, на нашу думку, базуватися на комплексному дослщженш теорш економiчного зрос-тання та !х практичного впровадження.
Тому в умовах ринково! трансформацп регiонiв Укра!ни сутшсть ново! парадигми регiонального еко-номiчного розвитку полягае в наступному: «Наше ключове слово — регiон, наш свггогляд — свiт (до-вюлля) регiонiв, нашi головнi iде! — регiоналiзм, ста-лий розвиток i мезоштегращя». При цьому парадигма «структура регюнального ринку — поведiнка — резуль-татившсть» — аналiтична побудова, покликана пояс-нити функцюнування ринкових процеав на рiвнi ре-гюну (рис. 1).
Дана парадигма — вщображае взаемозалежшсть структури, поведшки i дiевостi трансформованого ре-гiону, а також стутнь, з якою кожен з елеменпв здат-ний впливати на шшь Парадигма, на нашу думку, ко-рисна особам, вiдповiдальним за проведення державно! репонально! економiчно1 политики при розробцi заходiв, спрямованих на пщвищення дiевостi та соща-льно-економiчного зростання суб'ектiв господар-ського репону.
При цьому автори виходять, що регiоналiзм — пiдхiд до розгляду i вирiшення економiчних, сощаль-них, полiтичних та iнших проблем гад кутом зору ш-тересiв споживачiв того чи iншого регiону. Твд, тран-сформацiя на рiвнi репону — перетворення структур, форм i способiв економiчно1 дiяльностi, змiна 11 цше-во! спрямованостi [11, с.111].
Ринкова поведiнка
1. Цiлi суб'екта господарювання репону
2. Политика диференщацп цiни i продукту
3. Межфiрмова взаемодiя як на рiвнi репону, так i на мiжрегiонапьному рiвнi
4. Формування збалансовано! репонально! шфраструктури
Структура регiонального ринку
1. Стутнь концентраций продавцiв i по-купщв
2. Характер продукцп (однорiднiсть / диференщацп)
3. Умови входження
4. Вертикальна штегращя
5. Диверсифiкацiя
Дieвiсть регiонального ринку
1. Виробнича ефектившсть
2. Ефективнiсть регiонального розпо-дшу
3. Алокативна ефективнiсть
4. Прогресившсть технологи
5. Характеристика виробу
Громадська регюнальна полiтика
1. Полiтика щодо конкуренщ!
2. Галузева полiтика
3. Конкурентне освiтне i дшове середовище
4. Политика маркетингу взаемовiдносин
5. Формування збалансовано! сощально! i еколо-гiчно! iнфраструктури
Рис. 1. Складов1 детермтанти парадигми функцюнування ринкових процес1в в умовах трансформаци регютв
Згадувана алокативна ефектившсть — один з ас-пекив дiевостi дiяльностi суб'екпв господарювання регiону i регiонального ринку, що мае на увазi опти-мальне розмiщення обмежених ресурсiв за напрямами !х юнцевого використання, в результата чого виробля-еться саме той набiр товарiв i послуг, який найкращим чином вiдповiдае структурi споживчого попиту. Це до-сягаеться в умовах репону, коли рiвень ветх ринкових щн i прибутку вiдповiдае реальним витратам ресурсiв на виробництво продукцп.
Також необхiдно при ринковш трансформаций стратегiчних комплексiв репошв визначати межу ви-робничих можливостей (криву трансформаций) як метод шюстращ! економiчно! проблеми рiдкостi. Кордон
виробничих можливостей для промислового комплексу репону показуе максимальну кшьюсть товару або промислових послуг, яю можуть бути зробленi в репональнш економiцi в даний момент часу при пов-ному використаннi доступних ресурсiв i технологiй. На рiвнi регiону — промисловий комплекс — частина репонально! економiки, що вщноситься до виробни-цтва промiжного i юнцевого продукту, тобто матерiа-льного виробництва: пщприемства зайнятi видобутком сировини, виробництвом i переробкою матерiалiв i енерг!!, виготовленням машин. Поняття комплекс (лат. зв'язок, поеднання) — сукупшсть, поеднання об'екпв, предметiв, дiй, тюно пов'язаних i взаемодь ючих мiж собою, утворюють едину цiлiснiсть.
При обстеженш умов трансформаци промисло-вого комплексу репону необхщно враховувати, що су-купшсть промислового сектора, первинного сектора i сфери послуг — безперервний ланцюг економiчноï дь яльностi i саме вона формуе регiональну економiку.
Новий пiдхiд до економiчноï полiтики в умовах державного регулювання реалiзацiï регiональноï про-мисловосп полягае в тому, що держава повертае œ6i активну господарську функщю, яка реалiзуеться через макроекономiчне i оргашзацшно-правове регулювання. Методи, форми i розмiри державно! пiдтримки промислового розвитку повиннi визначаться вщповщ-ними державними щльовими програмами. Слiд заува-жити, що цiльовi програми репонального рiвня е важ-ливою частиною системи державного управлiння те-ритор!альним розвитком в европейських державах. В остант роки визначилися таю тенденщ! i в державному регулюванш на рiвнi ряду обласних держадмш-страцiй в тому числi у великому промисловому репош Украши — Дншропетровсьюй областi. Можна видь лити так! напрямки:
- розробка довгострокових i середньострокових програм з економiчного розвитку, науково-технiчного розвитку областi;
- посилення державного контролю над процесом реструктуризации регiонального виробничого комплексу;
- полшшення iнвестицiйного клiмату з позицш довгостроково! перспективи, формування збалансовано! репонально! iнфраструктури;
- пiдтримка адмiнiстрацiею зовншньоеконом!ч-них зв'язюв промислового сектора репошв.
До того ж ритмiчне функцюнування промислового комплексу репону багато в чому визначаеться станом виробничо! шфраструктури. Тому мае юнувати вщповщшсть потреб промисловоси i можливостей ш-фраструктури [12].
Як будь-яка шша система регiональна економiка повинна тдпадати щд можливоси аналiзу i ощнки вщповщних параметрiв. Для цього необхщна наявнiсть певних показниюв юльюсного та яюсного змюту. Але якщо для вибору показниюв як1сних характеристик економiки регiону труднощ!в не iснуе (принаймш, на-явш i використовуванi термши i поняття дозволяють досить аргументовано i об'ективно це здшснити), то з юльюсними показниками шша справа. Основною проблемою при вибор! показниюв, використовуваних для прийом!в i метсдав анал!зу та ощнки економ!чного стану репону, е виб!р масштабу вим!рювання i вщпо-вщних показник1в вим!рювання (що мають адекватне вщображення i значимють саме для репонально! еко-номжи). Для визначення вибору масштабу вим!рю-вання показник1в необхщно:
- уточнення цшей i завдань дослщження репона-льного р!вня економ!ки;
- уточнення стввщношень (сполучень) еконо-м!ки кра!ни i економ!ки репону;
- уточнення стввщношень економ!ки репону i економ!ки пщприемства.
Важливий показник, за яким також спостер!га-еться ютотна неоднорщшсть територ!альних утво-рень — це !х економ!чний потенщал, який е найваж-лившим фактором формування дохщно! частини мю-цевого (репонального) бюджету. Проблема ж неодно-рщносп за економ!чним потенщалом — як i ранше за-лишаеться надзвичайно актуальною. В сучасних умо-
вах оптимальне !! рiшення може бути досягнуте за до-помогою одночасного виршення двох основних за-вдань:
- створення ефективного механiзму управлiння iнновацiйним розвитком репону та розробка маркетингового шструментарда;
- надшення органiв репонального управлшня вщ-повiдними повноваженнями у сферi регулювання еко-номiчно! дiяльностi суб'ектiв господарсько! дiяльностi регiону та його комплексного соцiально-економiчного розвитку.
Ключовою проблемою державно! репонально! политики мае стати запровадження ефективних меха-нiзмiв зменшення дисбалансу розвитку регiонiв, як1 базуються на державнш пiдтримцi i стимулюванш !х внутрiшнього потенцiалу. Вiдсутнiсть ефективно! реп-онально! полiтики та органiзацiйно-економiчного ме-ханiзму збалансованого розвитку репошв, наявшсть депресивних регiонiв i проблеми структурних транс-формацiй старопромислових репошв привезло до досить радикально! диференщацп репошв Укра!ни за рiвнем економiчного i соцiального розвитку. 1снуюча мiжрегiональна диференцiацiя соцiально-економiч-ного розвитку становить 6,5 рази за показником валового репонального продукту на одну людину. При цьому, як зазначено в робот Т.С. Лазарево! [13], по-силення мiжрегiонально! асиметрп супроводжуеться збiльшенням кiлькостi депресивних, проблемних i вщ-сталих територiй. При таких умовах теритс^я Укра!ни не може вважатися однорщним i збалансованим еко-номiчним простором.
Таким чином, репональш трансформаций Укра!ни i безпосередньо репональний розвиток сьогоднi проходить щд впливом вищеописаних глобалiзацiйних процеав поряд з якими формуються протилежш про-цеси регiоналiзцii. Парадокс, але два цих процеси е як взаемодоповнюкга, так i взаемовиключнi. Так як гло-балiзацiя передбачае свгтове управлiння i стирання кордонiв держав як таких, а регiоналiзацiя, навпаки, передбачае iдентифiкацiю регiону. Однак, якщо ми говоримо про репони — групи держав, яю утворюються внаслщок подолу працi, рiзних шновацшних процесiв, то в такому випадку ми маемо ефективне злиття двох процесiв воедино. Якщо ж ми говоримо про репони — област Укра!ни, то з впровадженням регiоналiзацi! в Укра!нi ми маемо посилення процеав регiоналiзацi! на територп Укра!ни. Хоча, деяю вченi вважають сам процес регiоналiзацi1 вже глобалiзацiйним впливом.
Неможливо сьогоднi говорити про трансформа-цiю регiонального розвитку без поняття «децентраль защя». Знову таки, дане поняття, найчастiше, розгля-дають бшьше в полiтичному контекстi, нiж в еконо-мiчному. Хоча, не слщ забувати, що децентралiзацiя влади — це поняття полгтичне, але управлшня децен-тралiзованими регiонами — це економiчне завдання. Всiм вщомо, що «економжа» в перекладi означае «ве-дення господарства», i ветм абсолютно зрозумшо, що суспшьство знаходиться в постшному веденнi госпо-дарства, тому що основний вид дiяльностi людини — це праця. Тому економiчний аспект децентралiзацi1 в репонах значно важливiший за полiтичний i на ви-рiшеннi завдань якого повинна бути зосереджена сьогоднiшня економiчна наука.
Практика застосування децентралiзацi! кра!нами бвропи показуе, що рiвень економiчного розвитку кра!ни або регiону значною мiрою визначаеться мож-
ливостями децентралiзацiï влади. Бщш краши, як правило, вдаються до протилежного ршення — до центра-лiзацiï, вважаючи, що це найкраще вiдповiдаe теорп фiскапьного федералiзму. Хоча, фюкальна децентраль зацiя вважаеться важливою метою нацiонального уряду в багатьох крашах, що розвиваються. Тобто, чим багатша стае краша, тим бшьше вiдповiдальностi i ре-сурсiв вона передае на мюця.
Якщо прибрати полгтичний пiдтекст i професiйно подивитися на питання децентралiзацiï, то вона може бути перспективною щеею, реалiзацiя яко'1 може пiти на благо держави. Децентралiзацiя е одним з фунда-ментальних принципiв системи державного управ-лiння розвинених краш. В ïï витоках лежить гiпотеза теорп менеджменту про те, що звуження кола завдань призводить до тдвищення якостi гх виконання та по-лiпшення результатiв роботи. Наприклад, в 6С, де цей процес був здшснений не тальки в федеральних крашах i крашах з юторично впливовими позицiями мю-цево'1 влади, а й в уштарних державах, досвiд показав, що децентралiзацiя забезпечуе серйознi позитивнi змiни.
Президент Украши, Петро Порошенко, зазначив, що при розробщ реформи децентралiзацiï Украша брала за основу успiшний досвщ сусiдньоï Польщi. Польща належить до краш Вишеградсько1 групи, яю мали дуже швидке економiчне зростання тсля впро-вадження реформ. Приклад розвинених краш, таких як краши Скандинавп, краши «Вишеградсько1 групи» показуе, що ефективною економiчною системою е «ринкова економiка, соцiально орieнтована». Але, при цьому, ми знаемо, що можна побудувати або еконо-м^ споживання, або економiку виробництва в дер-жавi. Польща е прикладом побудови економiки споживання. Економiки споживання завжди дають стрiм-ке економiчне зростання, осюльки нацшеш на спожи-вача не тшьки нацiонального, а в бiльшостi зарубiж-ного. Однак, таю економiки дуже схильш до кризових явищ, осюльки дуже вiдкритi для iноземного катталу. I таю економiки дуже залежш, осюльки повиннi ви-тримувати певний вектор, в якому знаходиться к еко-номiчний розвиток. Економiка ж Украши характеризуемся як економ^ виробництва. Хоча, на сьогодш-шнш день, в наукових колах ведуться дискусп, чи може економiка Украши i далi бути економiкою виробництва. I е значна юльюсть думок, що в силу того, що в Украш основш фонди виробництва по репонах зношенi, практично, на 80% (тшьки в деюлькох областях на 50%) тддержувати i розвивати економiку виробництва в Украш буде досить складно. Хоча, Украша мае такий багатий природо-ресурсний потенщал, що не розвивати економiку виробництва, напевно, це був би злочин. Таю економiки, як економiки виробництва не дають стрiмкого економiчного зростання, однак вони стабшьш у своему розвитку i не на стшьки залежш вщ кризових явищ як економiки споживання. У разi глибоко'1 економiчноï кризи таку економiку можна переорieнтувати на внутрiшнiй ринок (тим самим зберегти робочi мiсця, заробггну плату i скоро-тити вщик нацiонального капiталу), що неможливо зробити в разi економiки споживання. Тому приклад Польщ^ можливо, для Украши не зоветм пiдходить i нам необхщно шукати складну комплексну модель де-централiзацiï в умовах трансформацшних та структур-них змiн економiки Украши.
Самi ж польсью вчеш видшяють як позитивнi, так i негативш сторони децентралiзацiï. Найбшьш ха-рактерними рисами польсько'1 децентралiзацiï е:
1) децентралiзацiя в Польщi змщнила шституцш-ний потенцiал мунiципалiтетiв. Але, потенщал муш-ципалiтетiв складаеться з двох ключових елементiв:
а) можливосп притягнення зовнiшнiх iнвесторiв;
б) можливоси отримання зовнiшнiх коштiв на розвиток (з держбюджету або кошпв 6С). Мiста i регiони в Польщi користувалися i користуються значними сумами з бюджету 6С;
2) децентралiзацiя прискорила темп суспшьно-економiчного розвитку в деяких репонах Польщь Але, ця ситуацiя стосуеться, в принцит, тальки багатих репошв, яю користуються додатково так званою «рентою по мюцю розташування». В результатi, завдяки виступу синергiчного ефекту (децентралiзацiя, вщнос-но високий попереднiй рiвень розвитку деяких репошв i «рента за мюцем розташування»), частина воеводств стала розвиватися швидше середнього по кра-ш. Для бiльшостi слабо розвинених репошв в Польщi (що знаходяться насамперед у схщнш Польщ^ децен-тралiзацiя означае зростання розриву по вщношенню до найбшьш устшних польських регiонiв i до середнього по всш краïнi;
3) децентралiзацiя вiдкрила можливiсть для роз-робки стратегiй розвитку регiонiв, мют, повятiв i гмiн знизу;
4) децентралiзацiя влади сприяе формуванню креативного класу в мiстах i мегаполюах.
З розглянутого досвiду впровадження польсько'1 децентралiзацiï зрозумшо, що вона супроводжувалась додатковою iнституцiйно-фiнансовою пiдтримкою для менш розвинених регiонiв або тих, що проходять еко-номiчну реструктуризацiю (наприклад пов'язану з переходом до нових галузей). Таким чином, приклад польсько'1 децентралiзацiï, знову таки, наголошуе на необхiдностi розробки iндивiдуальноï складно'1 моделi децентралiзацiï в Украïнi зi збереженням тенденцiй ре-гiоналiзацiï в умовах трансформаций регiонального розвитку з урахуванням процеетв збалансованого розвитку репошв i глобалiзацiйних процесiв, на що i бу-дуть спрямоваш нашi подальшi дослiдження.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. До-слщження методологiчних аспектiв структурних про-цеав в економiцi Украши i ïï репошв дае пщГрунтя для висновку, що вирiшальну роль в структурнш пе-ребудовi нацiональноï та регiональноï економiк вда-грае державна економiчна полiтика.
Структурна перебудова економiки здшснюеться як комплекс економiчних, полiтичних i оргашзацш-них заходiв на рiзних рiвнях нацiональноï i регюналь-TOÏ економiк.
Цiлi структурно'1 перебудови визначаються прю-ритетними напрямками розвитку репошв Украши у науково-техшчному, галузевому, територiальному i ш-фраструктурному аспектах, а також стремлшням реп-онiв Украши увшти в систему свiтогосподарських зв'язюв та сучасних ринкових вiдносин на основi роз-ширення економiчноï штеграцп.
Наше бачення парадигми функцюнування ринкових процеетв в умовах трансформацп репошв не претендуе на ютину у вищш шстанцп. Проте, як нам думаеться, в разi ïï реалiзацiï регiональна та нащона-льна економжа зможе швидше оговтатися вщ тих по-
трясшь, яких вона зазнала внаслщок економ!чно! та полгтично! кризи в Украшь
Список використаних джерел
1. Кузьменко Р.В. Оргашзацшни та структурш чинники змши прюритепв / Р.В. Кузьменко // Структуры реформи економжи: свгтовий досвщ, шститути, стратеги для Украши. — Тернопшь: Економ!чна думка ТНЕУ, 2011. — 848 с.
2. Колодинський С.Б. Структуры трансформаци старопромислових репошв / С. Б. Колодинський, Л.М. Кузьменко, И.В. Хаджинов // Структуры реформи економ!ки: свгтовий досвщ, шститути, стратеги для Украши. — Тернопшь: Економ!чна думка ТНЕУ, 2011. — 848 с.
3. Василенко В.Н. Многомерность параметров региона: территории, системы, пространство: монография / В.Н. Василенко. — Дружковка: 1ЕПД НАН Украши, «ЮГО - ВОСТОК», 2016. — 408 с.
4. Василенко В.Н. Диагностика развития регионов: виды, подходы, приемы: могнография / В.Н. Василенко, А.И. Благодарний, А.И. Ватченко и др.; под науч. ред. В.Н. Василенко. — Донецк: «ЮГО-ВОСТОК», 2012. — 558 с.
5. Медвщь В.Ю. Економ!чне регулювання репонального розвитку: теор!я, методолопя, практика: мо-нограф!я / В.Ю. Медвщь: наук. ред. В.Н. Василенко; НАН Украши Ун-т економжо-правових дослщжень. — К.: вид- во <<Щса плюс», 2015. — 282 с.
6. Просторовий ровиток репону: сощально-еко-ном1чш можливоси, ризики i перспективи: моногра-ф!я / за ред. д.е.н., проф. Л.Т. Шевчук. — Льв!в: 1РД НАН Украши, 2011. — 256 с.
7. Смирнов В.В. Парадигма и концепция эффективного социально — экономического развития региона / В.В. Смирнов // Регионология. — 2011. — №2. — С.56-63.
8. Кухарская Н.А. Стратегические приоритеты трансформации экономики регионов Украины: тенденции, формы, механизмы: монография / Н.А Кухарская. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2010. — 519 с.
9. Монастирський Г.Л. Модершзацшна парадигма управлшня економiчним розвитком територiа-льних спшьнот базового рiвня: монографiя / Г.Л. Мо-ностирський. — Тернопшь: Економiчна думка ТНЕУ, 2010. — 464 с.
10. Чухно А.А. Становлення еволюцшно! паради-гми економiчних теорш: Твори: У трьох томах / А.А. Чухно. — К.: 2007. — Т. 3. — 217 с.
11. Дубницкий В.И. Парадигма функционирования рыночных процессов в условиях трансформации регионов / В.И. Дубницкий // Трансформация промышленного комплекса региона: проблемы управления развитием / под ред. В.И. Дубницкого, И.П. Бу-леева. — Донецк: ДЭГИ, ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 548 с. [3.2. — С. 105-130]
12. Пепа Т.В. Сучасна парадигма репонального розвитку продуктивних сил економiчного простору Украши / Т.В. Пепа. — Черкаси: Вертикаль, 2012. — 526 с.
13. Лазарева Т.С. Обоснование необходимости выравнивания региональных различий (диспропорций) / Т.С. Лазарева // Структурные трансформации старопромышленных регионов Украины / ИЭП НАН Украины. — Донецк, 2013. — 412 с.
В. В. Жихаревич
канд. фiз.-мат. наук Чертвецький нащональний yHieepcumem iM. Ю. Федьковича, м. Чертвщ,
Н. О. Мацюк
Буковинський державний финансово-e^HOMi4Huü
yHieepcumem, м. Чертвщ
РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ1 МАРШРУТИЗАЦП З ВИКОРИСТАННЯМ МОДИФ1КОВАНОГО МУРАШИНО-КЛ1ТИННО-АВТОМАТНОГО АЛГОРИТМУ
Постановка проблеми. Задача маршрутизацп транспорту (Vehicle Routing Problem, VRP) представляв собою задачу комбшаторно! оптимiзацп, яка по-лягае у пошуку набору найкоротших маршрупв руху парку транспортних засобiв, що розташоваш в одному або кшькох депо, у процес розвезення продукцп точ-кам-споживачам. При цьому, можуть бути накладет обмеження щодо кшькоси та вантажопiдйомностi транспортних засобiв, обсяпв потреб споживачiв, часу доставки тощо.
Очевидно, що VRP е узагальненим випадком до-слщжувано! нами ранiше [1] задачi комiвояжера (Travelling Salesman Problem, TSP), коли попит спожи-вачiв приймаеться ненульовим та юнуе декшька аген-
та, що рухаються. Так! задач! належать до класу NP-складних, розв'язання яких вимагае значних обчислю-вальних ресуретв, а час пошуку оптимального роз-в'язку залежить вщ розм!рносп задач! експоненцшно. У зв'язку з цим, при розв'язанш конкретних практич-них завдань такого роду, коли розм1ршсть може дося-гати 100 пункив i больше, рекомендуеться застосову-вати наближеш методи [2]. Тому на сучасному етап актуальною е розробка та вдосконалення метаеврис-тичних метод!в розв'язання комбшаторних задач, до яких належать в тому числ! генетичш алгоритми (GA), клгтинш автомати (СА) та метод мурашиних колонш (ACO). Дан! методи будують свою роботу аналопчно з процесами, як! вщбуваються у живш природ!. Тому в
