Научная статья на тему 'Палацовий парк у М. Пустомити – минуле і сьогодення'

Палацовий парк у М. Пустомити – минуле і сьогодення Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
182
41
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
палацово-парковий комплекс / насадження / видова структура / palace-park complex / plantations / species structure

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Г. В. Денисова

Досліджено історію створення та сучасний стан палацово-паркового комплексу, на основі даних інвентаризації описано видову структуру, проведено оцінку насаджень та благоустрою.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Palace park in Pustomyty – past and present

The history of foundation and present condition of the palace and park complex has been studied. Based on the inventory data. The species structure has been described. The plantations and public welfare has been evaluated.

Текст научной работы на тему «Палацовий парк у М. Пустомити – минуле і сьогодення»

Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.8

УДК 631.524+712.41 Астр. Г.В. Денисова1 - НЛТУ Украти, м. Львiв

ПАЛАЦОВИЙ ПАРК У М. ПУСТОМИТИ -МИНУЛЕ I СЬОГОДЕННЯ

Дослщжено юторш створення та сучасний стан палацово-паркового комплексу, на основi даних швентаризацп описано видову структуру, проведено оцшку наса-джень та благоустрою.

Ключов1 слова: палацово-парковий комплекс, насадження, видова структура.

Пустомити розташоваш у межир1чч1 р. Щирки та и притоки р. Став-чанки в систем! р. Дшстер за 19 км на твденний захщ вщ м. Львова.

Пщ назвою Пустомити село вперше згадуеться у 1441 р. у Льв1вськш судовш книзь З першо! половини XVI до середини XVII ст. мютечком воло-дши Д1душицью, кр1м перюду вщ 1528 до 1541 р., коли воно належало Яну Тарновському [3]. У 1787 р. Пустомити переходять у власшсть Якуба До-мшського, з 1820 р. - Яна Любича Хоецького. А в 1880 р. непримггш Пустомити стали курортом [2]. Тодшнш власник мютечка Лонгш Дунка защкавив-ся джерелом мшерально! Ырчисто! води. За його завданням доктор Вонсович зробив х1м1чний анал1з води, лшувальш властивост яко! вщзначав ще в 1795 р. шмецький мандр1вник Гакет. Спод1ваючись на велик прибутки, Дунка побудував тут лжувальний заклад, який швидко розширювався. У 1882 р. вщкрито купальню \ зведено двоповерховий будинок на 26 юмнат [1, 4]. Курорт припинив свое юнування з початком Першо! свггово1' вшни, але ще й дос потужним фонтаном б'е джерело лшувально! води.

На початку 1890-х роюв Пустомити належать графу Людвику Гро-хольському, на меж1 стол1ть переходять до доктора Владислава Гаванського, а шзшше - до 1потечного банку у Львовь Вже в банку мютечко купують Казимир { Владислав Марси { продають його Левакомському. Шзшше щ земл1 подшеш на бшьш др1бш дшянки, тож у 1939 р. вщ всього колишнього маетку залишився тшьки дв1р з парком.

Роман Афтаназ1 висловлюе припущення, що двоповерховий класицис-тичний палац збудовано на злам1 XVIII { XIX столггь, а навколо закладено ландшафтний парк [5]. Палац е прямокутною видовженою буд1влею з мансардою, дах бароковий, критий бляхою, 1з заломом. Головний фасад прикра-шений ризал1том з фронтоном. Парковий фасад мае гранчастий ризалгг, по-будований на тераЫ. Буд1влю перебудовано в 1920-х роках, шсля чого втра-тила багато з1 свого легкого { елегантного силуету. Саме тод1 з'явилися леви перед входом. 1нтер'ери теж були змшеш, кр1м, ймов1рно, двох восьмиб1чних зал1в на першому та другому поверхах.

Сьогодш Пустомити - це населений пункт площею 1337,0 га, де про-живае понад 11 тис. оЫб. У досить скромнш двоповерховш буд1вл1 колишнього палацу знаходяться р1зш державш установи, а ландшафтний парк, що оточуе 11, е частиною мюького парку { вимагае реконструкци з метою вщ-новлення та збереження стшких фггоценоз1в { садово-паркових композицш.

Пустомит1вський парк е пам'яткою садово-паркового мистецтва XIX ст. мюцевого значення. На сьогодш потребуе проведення заход1в 1з покра-

1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в

2. Еколопя довкiлля

75

Ha^OH&^bHHH ^icoTexHÏHHHH yHÏBepcHTeT yKpaÏHH

rn,eHHa emroriHHOï Ta peKpea^ÔHoï ^yH^iö. ,3,.na peani3a^ï ^oro 3aBgaHHa npoBegeHo ÏHBeHTaproa^ro gepeB i narapHUKÏB, оцiнку Hacag^eHb, gopmKoBo-CTe^KOBOÏ Mepe^i, ocBrraeHHa, Manux apxiTeKTypHux $opM. BcTaHOB^eHO, rn,o gopmKoBo-cre^KoBa Mepe^a noTpeöye KapguHanbHoï peконстpукцiï (nacTKOBOÏ 3mïhh cïtkh gopir i noBHoï 3aMÏHu BKpHTTa). BuaB^eHo HecnpaBHicTb cucreMu ocBrraeHHa i BigcyTHicTb Manux apxiTeKTypHux $opM (napK0B0ï oroporn, Meö-mB, ypH gna cMÏTTa).

3aranoM Ha gocmg^yBamö TepuTopiï oömKoBaHo 967 gepeB. AcopTHMeHT nopig nogaHO b Taö^. Haöömbme npegcTaB.nem .rnna cep^-nucra (136 mT.), poöi-Hia 3BHHaÖHa (202 mT.), rpaö 3BHHaÖHHÖ (147 mT.), anuHa eBponeöcbKa (89 mT.), Tya 3axigHa (75 mT.), ripKOKamTaH 3BHHaÖHHÖ (48 mT.). ^Hme nooguHoKo Tpan-^aroTbca TaKi Bugu, aK öapxaT aMypcbKuö, 6yK mcoBuö, KamTaH ïctïbhhô, 6y3OK 3BHHaÖHHH, ropix rpe^Kuö, öpyc^HHa eBponeöcbKa, cocHa 3BunaÖHa Ta chï^ho-arigHHK ömuö. KrnbKicTb narapHUKÏB (oKpeMux Ta b rpynax) cTaHoBHTb 583 mT., npunoMy ôy3HHa nopHa CKnagae 92 % Big ïx 3aranbHoï KmbKocri. ^HBon^oTu (50,5 m. n.) npegcTaB^em KaparaHoro gepeB'aHucToro Ta nyxuponrngHHKoM Kanu-hoïïhcthm.

taôn. 1. acopmumeiim дереeно-цагарникоeих poauii napvy m. îjycmomumu

^aTMHObKa Ha3Ba Bugy yKpaïHcbKa Ha3Ba Bugy K-cTb, mT.

PINOPHITA - mmHÂcmm

CUPRESSACEAE - KHnÂPHCOBI

Chamaecyparis pisifera Sieb. Et Zucc. KunapucoBUK ropoxonmgHnö 2

Thuja occidentalis L. Tya 3axigHa 75

PINACEAE - COCHOBI

Larix deciduas Mill. MogpuHa eBponeöcbKa 30

Picea abies L. ^nuHa eBponeöcbKa 89

Pinus silvestris L. CocHa 3BHHaÖHa 1

MAGNOLIOPHYTA - nOKPHTOHÂCIHHI

ACERACEAE - KXEHOBI

Acer negundo L. KneH aceHenncTHM 15

Acer platanoides L. KneH rocTponncTHM 26

Acer pseudoplatanus L. KneH-aBip 13

Acer saccharinum L. KneH uyKpncTKM 36

BETULACEAE - EEPE3OBI

Betula pendula Roth. Eepe3a noBncna 7

Carpinus betulus L. rpaö 3BHHaHHMM 147

Corylus avellana L. ^im,MHa 3BHHaÖHa 10

BIGNONIACEAE - EHHOHICBI

Catalpa bignonioides Walt. KaTanbna öiraomenogiÖHa 2

BUXACEAE - CÂMmHTOBI

Buxus senpervirens L. CaMmuT 3BHHaÖHHÖ 4

CARPIFOLIACEAE - MHMO^OCTEBI

Sambucus nigra L. Ey3HHa nopHa 535

Symphoricarpus albus Blake. CHi^HoarigHMK örnnö 1

CELASTRACEAE - EPYCXHHOBI

Evonymus europaea L. EpycnuHa eBponeöcbKa 1

CERZIDIPHYLLACEAE - EÂrPXHHKOBI

Cercidiphyllum japonicum Sieb. EarpaHHK anoHcbKuö 2

76

36ipHHK HayKOBO-TexHÏHHHx iipani»

CORNACEAE - ДЕРЕН0В1

Cornus mas L. Дерен чоловiчий 4

FABACEAE - БОБОВ1

Caragana arborescens Lam. Карагана дерев'яниста 48,5*

Robinia pseudoacacia L. Робшя звичайна 202

FAGACEAE - БУКОВ1

Castanea sativa Mill. Каштан 1ст1вний 1

Fagus silvatica L. Бук лшовий 1

Quercus robur L. Дуб звичайний 7

Quercus rubra L. Дуб червоний 23

HIPPOCASTANACEAE - Г1РКОКАШТАНОВ1

Aesculus hippocastanum L. Пркокаштан звичайний 48

JUGLANDACEAE - ГОР1ХОВ1

Juglans regia L. Горix грецький 1

OLEACEAE - МАСЛИНОВ1

Fraxinus excelsior L. Ясен звичайний 20

Fraxinus pennsylvanica Marsh. Ясен пенсшьванський 3

Syringa vulgaris L. Бузок звичайний 1

ROSACEAE - РОЗОВ1

Cerasus vulgaris Mill. Вишня звичайна 2

Grataegus monogyna Jacq. Глщ одноматочковий 10

Crataegus oxyacantha L. Глщ колючий 12

Malus domestica Borkh. Яблуня домашня 34

Padus racemosa Gilib. Черемха звичайна 8

Physocarpus opulifolia L. Пухироплвдник калинолистий 2*

Prunus divaricata Ledeb. Алича 9

Rosa canina L. Шипшина звичайна 1

Sorbus aucuparia L. Горобина звичайна 2

Spiraea media Schmidt. Стрея середня 7

RUTACEAE - РУТОВ1

Phellodendron amurense Rupr. Бархат амурський 1

SALICACEAE - ВЕРБОВ1

Populus alba L. Тополя бша 4

Populus nigra L. Тополя чорна 11

Salix alba L. Верба бша 4

Salix caprea L. Верба козяча 1

SAXIFRAGACEAE - ЛОМИКАМЕНЕВ1

Philadelphus coronaries L. Садовий жасмин звичайний 1

TILIACEAE - ЛИПОВ1

Tilia cordata Mill. Липа серцелиста 136

Прим1тка: * - живоплоти в м. п.

Таксоном1чний склад дендрофлори Пустомит1вського парку форму-ють 47 вид1в, як належать до 20 родин та 39 род1в. Найбшьшу кшьюсть так-сошв у своему склад1 нараховують таю родини: розов1 (10), кленов^ буков1 та вербов1 (по 4).

Внаслщок проведено! швентаризацп встановлено сильне загущення, незадовшьний стан деревних рослин парку (серцевинна гниль, грибков1 зах-ворювання, пошкодження коро!дами, суховершиншсть та сухостш), наяв-шсть велико! кшькосп пеньюв, захаращешсть насаджень малоцшними поро-

2. Eкологiя довкiлля

77

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

дами (бузина чорна, робш1я звичайна), збщнений видовий склад хвойних по-рщ, вщсутшсть декоративно-кв^учих та декоративно-листяних кушдв, незадовшьний стан клумб i недостатня 1х кшьюсть, висока забур'янешсть газонного вкриття, порушення iсторичних паркових композицш.

З метою збагачення видового складу та шдвищення його декоратив-них властивостей пропонуемо введення декоративно-квпучих i декоративно-листяних дерев та кушдв, таких як магнолiя кобус, лжвщамбр смолоносний, айва, платан захщний, тис ягiдний, тюльпанне дерево, дейщя шорстка, керiя японська, золотий дощ та шшь Доцiльним буде встановлення лав, лiхтарiв та малих арх^ектурних форм для створення умов вщпочинку мешканцiв.

Л1тература

1. Замки та храми Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.castels. com.ua/galicia.html.

2. Заповщш територи Льв1вщини / С.М. Стойко, Б.М. Матолич, 1.Л. Шемелинець та ш. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2008. - 128 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. 1стор1я мют i сш Украшсько! РСР. Льв1вська область. - К. : Гол. ред. Украшсько! ра-дянсько! енциклопеди АН УРСР, 1968. - 980 с.

4. Лаба В. 1стор1я села Пустомити вщ найдавшших чаав до 1939 року / В. Лаба. - Льв1в, 2001. - 40 с.

5. Roman Aftanazy Materialy do dziejow rezydencji: tom VIIA; pod redakcja Andrzeja J. Ba-ranowskiego. - Warszawa, 1990. - P. 23-28.

Денисова Г.В. Дворцовый парк г. Пустомыты - прошлое и настоящее

Исследована история создания и современное состояние дворцово-паркового комплекса, на основании данных инвентаризации сделана опись видовой структуры, проведена оценка насаждений и благоустройства.

Ключевые слова: дворцово-парковый комплекс, насаждения, видовая структура.

Denysova G.V. Palace park in Pustomyty - past and present

The history of foundation and present condition of the palace and park complex has been studied. Based on the inventory data. The species structure has been described. The plantations and public welfare has been evaluated.

Keywords: palace-park complex, plantations, species structure.

УДК 630*431:630*11 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук -

Львiвський ДУ БЖД

ТИПИ Л1СУ ТА IX ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА

Розглянуто вплив особливостей р1зних титв люу вщповщно до люотиполопч-но! класиф1кацп Алексеева-Погребняка та кл1матотв на !х пожежну небезпеку. Акцептовано увагу на таю особливосп титв, яю формують сприятлив1 умови для ви-никнення пожежi та ii поширення: впливають на просторове розташування компо-ненпв люу як горючого матер1алу та процеси його висушування. Такий тдхщ забез-печуе можливють застосування даних люового кадастру для визначення пожежно! небезпеки лю1в за !х типами.

Ключов1 слова: типи люу, люотиполопчна класиф1кащя, природна пожежна небезпека.

Дослщження у галузi пожежно! безпеки лiсiв потребують знань про люове середовище, у якому може виникати та поширюватися люова пожежа.

78

Збiрник науково-технiчних праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.