CC BY
13
УДК 378:636.611.
Ших Ю.С., Мис1в О.В., Федик Ю.Я., Бшозор О.Р. ®
Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
iмет С.З.Гжицького
П'ЯТИР1ЧНИЙ ДОСВ1Д ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1' СИСТЕМИ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС З КУРСУ «ЦИТОЛОГ1Я,
Г1СТОЛОГ1Я, ЕМБР1ОЛОГ1Я»: МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ, ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЗНАНЬ, НЕДОЛ1КИ
У ЛНУВМ та бютехнологш ÎMeHÎ С.З.Гжицького з 2006-2011 н.р. навчальний процес здiйснюeться згщно з «Тимчасовим положенням про кредитно-модульну систему оргашзаци навчального процесу», розробленим робочою групою з органiзацiï та методичного супроводження кредитно-модульно1 системи i затвердженим 11 кв^ня 2006 року. Особливють переходу на нову систему навчання в ушверситет було те, що впровадження ïï в навчальний процес розпочалося з перших курЫв. На кафедрi гiстологiï «Положення» впроваджуеться у навчальний процес вже протягом 5 рокiв.
Згiдно з «Положенням» i вщповщно до навчальноï програми на кафедра з курсу «Цитолопя, гiстологiя, ембрюлопя» розроблено нову робочу програму, де змкт дисциплiни розподшено на 8 змiстових модулiв, iз яких сформованi 4 основнi модуле Кафедра вiдповiдно до вiдведених на дисциплшу 216 годин, розробила тематичний план, згщно з яким на аудиторш заняття выводиться 122 години (50 годин лекцшних та 72 лабораторних), на самостшну роботу - 94 години, з яких на тематичну самостшну роботу - 28 годин.
Одним iз основних покликань кредитно-модульнох' системи е мотиващя студента до навчання. На першому кура ця мотиващя зводиться до одержання доброï ощнки, яка дозволить студенту отримувати стипендш, але не здавати екзамен. Тому, мабуть, бшьшу кшькють студентiв задовiльняе оцiнка «добре», яка вщповщае цим критерiям. Про необхщшсть отримати повноцiннi та якiснi знання уяву лише мае незначна кшькють першокурсниюв, тому завдання лектора, або викладача на заняттях полягае в тому, щоб вплинути на свщомкть студента переконливими доказами про необхщшсть мiцноï, якiсноï пiдготовки з базових дисциплiн, якi будуть для нього основою при вивченш клiнiчних дисциплш, а в подальшому будуть необхщш для формування його, як фахiвця ветеринарноï медицини.
Згiдно з «Положенням», на кафедрi успiшнiсть студента оцiнюеться шляхом проведення поточного, модульного та пщсумкового контролю. У кожному семестрi змют дисциплiни подiлено на два модулу кожний з яких завершуеться модульним контролем, який проводиться пщ час модульного тижня. Поточний контроль проводиться частше за тестовим опитуванням, рщше - за усним, в той час, як модульний контроль проводиться тшьки за тестовим опитуванням.
® Ших Ю.С., Миав О.В., Федик Ю.Я., Бшозор О.Р., 2011
397
Результати поточного i модульного контролю тдсумовуються у балах вщповщно до «Положення».
Результати екзаменацшних сесш студенев факультету ветеринарноТ*
медицини_
Сеая оцшки (0 2 1 ^ и о м о ёу т Яшсть навчання ь н о '¡3 о
Ввдшнно Добре Задовшьно Незадовшьн о
к- стьст уд % к- стьст уд % к- стьст уд % к- стьст уд %
2007 I к. 18 8 117 55 59 27 20 9 214 63 90
2008 II к. 25 12 128 62 43 21 10 5 206 74 95
2008 I к. 33 16 120 57 47 23 9 4 209 73 96
2009 II к. 36 17 107 52 32 15 33 16 208 69 84
2009 I к. 21 10 127 60 28 13 36 17 212 70 83
2010 II к. 31 17 69 40 52 30 19 13 174 57 87
2010 I к. 34 18 105 54 37 19 17 9 193 72 91
2011 II к. 38 16 106 46 57 25 30 13 231 63 87
Середне 30 14 110 53 44 22 22 11 205 67 89
Графж устшносп та якост! навчання
120 ■ 100 80 I
60 40 20
ггггггг
11111111
20071 200811 20081 200911 20091 201011 20101 201111 к, к, к, к, к, и, и, и.
I яшсть навчання густшысть
Аналiз результат екзаменацшних сесш за 5 роюв показав, що студенти 1 -2 курсу ФВМ, як проходили протягомi року курс пстологи, в цiлому покращили успiшнiсть, виходячи з того, що зросла кшькють вiдмiнних i добрих оцiнок i зменшилась, в основному, кiлькiсть задовшьних i незадовiльних оцiнок, покращилась яккть навчання.Позитивнi тенденци до покращення устшносп студентiв в цiлому можна пояснити кращою 1х поiнформованнiстю про суть i вимоги до навчання за Болонською системою, а також кращою тдготовкою i усвiдомленням вiдповiдальностi за навчальний процес зi сторони викладачiв.
На кафедрi на кожну тему та заняття розроблено по 50-60 тестових запитань, з яких складеш варiанти тестових завдань. За ними проводиться контроль
засвоення MaTepiany за кожне заняття. Досвщ роботи викладачiв показав, що поряд i3 тестовим опитуванням необхщно використовувати також iншi види контролю (усне, письмове опитування та шшГ). До контролю якост засвоення студентами мaтepiaлy впpовaджeнi також вимоги, притаманш спeцифiцi дисциплiни та методищ проведення занять з курсу «Гютолопя». Зокрема, обов'язковим при проведен модульного контролю та екзамену е пepeвipкa знань гiстопpeпapaтiв, а також пepeвipкa aльбомiв для замальовування пстопрепараив, де враховують aкypaтнiсть виконання малюнка, пpaвильнiсть пiдписiв та вiдповiднiсть малюнка i гiстопpeпapaтa.
З метою виявлення ефективност впровадження у навчальний процес кредитно-модульно1 системи навчання, кафедра провела анкетоване аношмне опитування 150 студенев першого курсу ФВМ. Анaлiз опитування показав, що тижневе аудиторне навантаження студента вимагае значного зменшення, за що висловилося 51% опитаних. Кшьккть предмеив, винесених на другий семестр, 65% опитаних студенев вважае завеликим, а ряд дисциплш, на думку опитаних, можна винести на факультативш заняття. Анaлiз анкетування також показав, що бшьшкть стyдeнтiв позитивно сприйняла тестове опитування, вважаючи вимоги кредитно-модульно1 системи, якi пропонуе кафедра, обгрунтованими i справедливими (63% опитаних). Водночас, досвщ роботи виклaдaчiв iз впровадження в поточний контроль тестово1 форми опитування показав ïï односторонньою i не завжди об'ективною. Тому, на наше переконання, в навчальний процес необхщно впроваджувати комбшоваш форми контролю, iз яких одним найбшьш ефективних для бiологiв, ветеринарних i медичних лiкapiв е усне опитування. Усне спшкування з викладачем розвивае лопчне мислення, мову, вмiння використовувати спещальну тepмiнологiю, здaтнiсть пов'язувати будову з функщею, починаючи вiд кл^ин i зaкiнчyючи оpгaнiзмом в цшому. Однак, усне чи письмове опитування немислиме без радикального зменшення кшькосп стyдeнтiв у гpyпi (5-7). Не менш важливим е зменшення погодинного навантаження на викладача, яке досить активно заявило про себе пщ час впровадження у навчальний процес сaмостiйноï роботи студента. На цей вид дiяльностi в педагопчному навантажеш викладача не видiлeно нi однiеï години, важливим е також скорочення кшькосп дисциплiн, на що вказуе 61% опитаних студенев.
Згiдно з вимогами EKTS студент повинен мати на рж 60 кpeдитiв (по 30 кредиив на семестр), а якщо рахувати по кiлькостi дисциплш, то це, приблизно, 56 дисциплш на семестр. Студент факультету вeтepинapноï медицини мае 10-11 дисциплш, 5-6 залшв та 3-5 екзамешв. Крок до скорочення кшькосп дисциплш, а також об'еднання pоздpiблeних спорщнених дисциплiн у 4-5 кpeдитнi блоки був би кроком нaзyстpiч студентам, а також на зyстpiч тому «Положенню», яке задеклароване Болонською угодою.
Впровадження кредитно-модульнох' системи оpгaнiзaцiï навчального процесу та оцiнки знань студенев значно загострило увагу до введення у навчальний процес ВНЗ нових технологш. Зокрема, пройшла пepeоpiентaцiя у перерозподш годин i вiдбyлось акцентування на значне ix збiльшeння для самост1йного
оволодшня студентом певних положень, тем або роздшв дисциплши. Свропейська система вищо! освгги в даний час робить наголос на шдивщуальну роботу студента, вважаючи, що найкраща освiта, це - самоосв^а. Виходячи з цього, самосiйна робота переходить iз допомiжно! форми навчання у ранг провщно!. Традицiйно самостiйна робота студентами проводилась i до впровадження вимог Болонсько! угоди, однак на И виконання не выводилось тако! значно! кiлькостi годин (40-50% ' бiльше).Тому в даний час ряд ВНЗ, факультета i, особливо, викладачiв, знаходяться в пошуках ефективно! оргашзаци цього виду навчально! роботи, тим бшьше, ще едино!, методично обгрунтовано! типово! програми, зокрема, для курсу "Цитолопя, гiстологiя, ембрiологiям на даний час немае.
П'ятирiчний досвщ запровадження самостшно! роботи у навчальний процес на кафедрi пстологи показав, що найважлившими складовими е И добра оргашзащя i забезпечення (методичне, матерiальне). Якщо iз органiзацiею самостшно! роботи особливих перешкод немае, то забезпечення, особливо матерiальне, силами кафедри не завжди можна вирiшити (мжроскошчна та вiдеотехнiка, цифрова фотоапаратура, Интернет, комп'ютерш програми та iн.)
Одшею iз вищих форм самостшно! роботи студента вважаеться наукова робота, яка поеднуе в собi вс iншi види, а саме: пошук та вивчення основно! i додатково! навчально! та науково! лiтератури, написання тез, реферата, користування мережею Хнтернет, вмшня користуватись бiблiотечними фондами, ознайомлення з матерiалами наукових та науково-популярних журналiв i iнше. Нажаль, науковий гурток, який ефективно привчае до самостшно! роботи, не може охопити значну кшькють студенев. Для залучення до науково-пошуково! роботи всiх студентiв курсу на окремих факультетах академи у навчальний процес впроваджено виконання кожним студентом шдивщуального навчально-дослiдного завдання (ЩДЗ) як одного iз видiв самостшно! роботи. Для цього розроблено тематику завдань iз окремих роздшв програмного матерiалу з курсу «Гктолопя». Досвщ впровадження ЩДЗ в навчальний процес показав, що студенти почали краще працювати в бiблiотецi, здобувають навички роботи iз додатковими джерелами л^ератури, освоюють методику написання рефератiв, !х представлення та захист.
На факультет ветеринарно! медицини в робочiй програмi з курсу «Цитологiя. Гiстологiя. Ембрюлопя» на самостiйну роботу заплановано 94 години, що складае 44% вщ загального обсягу годин, видiлених на дисциплшу. Хз них на тематичну самостшну роботу вiдведено 29%, що в цифровому виразi вiдповiдае 28 годинам. Теми, що виносяться на самостшне опрацювання, переважно середнього ступеня складности Тестове опитування та захист рефераив входять в оцшку самостшно! роботи з теми. Ряд питань iз самостшно! роботи виноситься на модульний контроль i входять в екзаменацшш бшети.
З метою покращення самостшно! роботи кафедрою проведено аношмне анкетне опитування 170 студенев I курсу ФВМ, яким запропоновано дати вщповщь на 11 запитань. Аналiз результата опитування показав, що кафедра
надае достатне методичне забезпечення щодо мaтepiaлy, винесеного на самостшне опрацювання. На запитання «Що, на Ваш погляд, сприятиме покращенню сaмостiйноï роботи?» 40% студенев вщповши: «Зменшення обсягу мaтepiaлy». Ще 40% висловилися за необхщшсть зменшення кшькосп дисциплш, яю читають на кура (гумаштарш i pоздpiбнeнi дисциплiни, фiзкyльтypy). На запитання «Який вид сaмостiйноï роботи Ви вважаете нaйeфeктивнiшим?», приблизно 90% студенев пepeконaнi, що самостшна робота повинна проводитись пiд контролем або з використанням консyльтaцiй викладача, i лише 9% опитаних готовi самостшно опановувати теми, винeсeнi на цей вид занять.
Пщсумовуючи сказане, не можна не вщзначити ряд моменив, вiд виpiшeння яких будуть залежати якiснi показники знань студенев, як вiд сaмостiйноï роботи, так i вщ запровадження кpeдитно-модyльноï системи оргашзаци навчального процесу в цшому. Тут можна наголосити на великш кшькосп стyдeнтiв у групах (12-18 студ.), на знaчнiй кiлькостi дисциплши, винесених на один семестр (до 11 предмеив), на недостатньому мaтepiaльномy зaбeзпeчeннi навчального процесу, недостатньому забезпеченш бiблiотeк лiтepaтypою i, звичайно, велике погодинне навантаження на викладача (до 900 год). Все це, в цшому, буде негативно впливати на навчальний процес i не дасть добитись тих результат, яю ми очжуемо вщ впровадження кpeдитно-модyльноï системи у навчальний процес.
