CC BY
18
УДК 378:636.611.
Ших Ю.С., Драч М.П., Мис1в О.В., Федик Ю.Я. ®
Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького.
П1ВТОРАР1ЧНИЙ ДОСВ1Д ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС З КУРСУ«ЦИТОЛОГ1Я, Г1СТОЛОГ1Я, ЕМБР1ОЛОГ1Я»: МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ, ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЗНАНЬ, НЕДОЛ1КИ.
У ЛНУВМ та бютехнологш iменi С.З. Гжицького з 2006-2007 н. р. навчальний процес здiйснюeться згiдно з «Тимчасовим положенням про кредитно-модульну систему оргашзаци навчального процесу», розробленого робочою групою з оргашзацп та методичного супроводження кредитно-модульно! системи i затвердженого ректором академи вiд 11 квiтня 2006 року. Особливютю переходу на нову систему навчання в ушверситет було те, що впровадження И в навчальний процес розпочалось iз перших курЫв. На кафедрi пстологи "Положення" впроваджуеться у навчальний процес вже на протязi трьох семестрiв.
Згщно «Положення» i вiдповiдно до навчально! програми на кафедрi, з курсу «Цитолопя, гiстологiя, ембрюлопя» розроблено нову робочу програму, де змiст дисциплши розподiлено на 8 змiстових модулiв, iз яких сформованi 4 основш модулi. Кафедра, у вiдповiдностi до вщведених на дисциплiну 216 годин, розробила тематичний план, згiдно якого на аудиторш заняття вiдводиться 122 години (50 годин лекцшних та 72 лабораторних), на самостшну роботу - 94 години, з яких на тематичну самостшну роботу - 28 годин.
Одним iз основних покликань кредитно-модульно! системи е мотиващя студента до навчання. На першому курсi ця мотивацiя зводиться до одержання добро! оцшки, яка дозволить студенту отримувати стипендш, але не здавати екзамен. Тому, мабуть, бшьшу кшькють студентiв задовiльняе оцiнка «добре», яка вщповщае цим критерiям. Про необхщшсть отримати повноцiннi та яюсш знання уяву мае лише незначна кшьюсть першокурсникiв, тому завдання лектора, або викладача на заняттях полягае в тому, щоб вплинути на свщомшть студента переконливими доказами про необхщшсть мщно!, яюсно! пiдготовки з базових дисциплiн, якi будуть для нього основою при вивченш клмчних дисциплiн, а в подальшому будуть необхщш для формування його, як фахiвця ветеринарно! медицини.
Згiдно «Положення», на кафедрi успiшнiсть студента ощнюеться шляхом проведення поточного, модульного та тдсумкового контролю. У кожному семестрi змiст дисциплiни подiлено на два модулу кожний з яких завершуеться модульним контролем, який проводиться тд час модульного тижня. Модульна ощнка (МО) в балах складаеться iз бально! оцiнки за поточний контроль (ПК),
® Ших Ю.С., Драч М.П., Мис1в О.В., Федик Ю.Я.,
407
та за модульний контроль (МК). Поточний контроль проводиться частше за тестовим опитуванням, рщше - за усним, в той час як модульний контроль проводить тшьки за тестовим опитуванням. Результати поточного контролю за кожне заняття тдсумовуються та виводиться середне-арифметичне значення (САЗ) iз наступним переведенням його у бали за вщповщною до "Положення" формулою
БПК = САЗ * тахПК 5
де: БПК - бали за поточний контроль; САЗ - середне - арифметичне значення уах отриманих ощнок; мах ПК - максимально можлива кшьюсть балiв за поточний контроль у семестрц 5 - максимально можливе САЗ.
Бали за модульний контроль (МК) нараховуються студенту за виконання модульно! контрольно! роботи. Сумарна модульна ощнка (СМО) - це сума балiв за два модулi (максимальне значення - 100 балiв).Оцiнювання студенев проводять за шкалою оцiнок в балах пропонованою "Положениям".
_Шкала ощнок в балах_
За шкалою ECTS За нацюнальною шкалою За шкалою Ушверситету
А ВДдмДнно 90-100
ВС Добре 75-89
DC Задовшьно 60-74
Рх Не задовшьно з перездачею 35-59
F Незадовшьно з повторним курсом 1-34
Результати екзаменацшних сесш факультету ветеринарно!' медицини
СЕС1Я ОЦШКИ Всього студенлв
вщмшно Добре задовшьно незадов1льно
К-сть студ. % К-сть студ. % К-сть студ. % К-сть студ. %
1 курс 2007 р. 18 8,4 117 54,6 59 27,5 20 9,5 214
2 курс 2008 р. 25 12,1 128 62,1 43 20,8 10 5 206
1 курс 2008 р. 33 16 120 57 47 23 9 4 209
Аиалiз результапв екзаменащйно! сеси за три семестри показав, що студенти 1-2 курсу ФВМ, яю проходили на протязi року курс пстологи, значно покращили успiшнiсть, виходячи з того, що зросла кiлькiсть вiдмiнникiв на 3,7%, зменшився вщсоток задовшьних i незадовiльиих ощнок на (6,7 i 4,5вiдповiдньо). Порiвнюючи успiшиiсть студенив за перший курс 2007 р Д 2008 р. вiдзначаемо зрют вщмДнних
408
оцшок у студенпв 2008 р майже у 2 рази i зменшення вщсотку задовщьних i незадовiльних оцшок на 4,5 i 5,5 вiдповiдно.
Таю позитивш тенденци до покращення устшност студентiв в цiлому можна пояснити кращою !х проiнформованнiстю про суть i вимоги до навчання за Болонською системою, а також кращою пщготовкою i усвiдомленням вiдповiдальностi за навчальний процес iз сторони викладачiв.
Студенти, якi отримали позитивнi оцшки (3, 4, 5) можуть !х записати у залiкову книжку без здачi iспиту, або пiдвищити !х на екзаменацiйному випробуваннi. Студенти, що отримали незадовiльну оцiнку (30-49 балiв), складають екзамени пiсля сеси за першим, другим, або комiсiйним (К) талоном деканату.
На кафедрi на кожну тему та заняття розроблено по 50-60 тестових запитань, з яких складеш варiанти тестових завдань. По них проводиться контроль засвоення матерiалу за кожне заняття. Досвiд роботи викладачiв показав, що поряд з тестовим опитуванням необхiдно використовувати також iншi види контролю (усне, письмове опитування i iншi). До контролю якост засвоення студентами матерiалу впроваджеш також вимоги притаманнi специфiцi дисциплши та методищ проведення занять з курсу «Пстолопя». Зокрема, обов'язковим при проведенш модульного контролю та екзамену е перевiрка знань гiстопрепаратiв, а також перевiрка альбомiв для замальовування гiстопрепаратiв, де враховують акуратнiсть виконання малюнку, правильнiсть пiдписiв та вщповщшсть малюнка до гiстопрепарата.
З метою виявлення ефективностi впровадження у навчальний процес кредитно-модульно! системи навчання, кафедра провела анкетоване аношмне опитування 150 студенев першого курсу ФВМ. Аналiз опитування показав, що тижневе аудиторне навантаження студента вимагае значного зменшення, за що висловилось 51% опитаних. Кiлькiсть предметiв, винесених на другий семестр, 65% опитаних студенев вважае завеликим, а ряд дисциплш, на думку опитаних, можна винести на факультативш заняття. На запитання «Чи потрiбнi тестовi опитування на кожному занята?», - 50% опитаних вважае, що потрiбнi, 36% студенев за тестове опитування по важливих темах i 14% вважае, що на кожному занята тестове опитування неефективне. На запитання «Яка форма контролю знань студента буде найефектившшою?», - 63% вважае, що це буде тестове опитування, 28% за усне, i лише 9% за письмове опитування. Аналiз анкетування також показав, що бшьшють студенев позитивно сприйняло тестове опитування, вважаючи вимоги кредитно-модульно! системи, яю пропонуе кафедра, обгрунтованими i справедливими (63% опитаних). Водночас, досвщ роботи викладачiв з впровадженням в поточний контроль тестово! форми опитування показав !! односторонньою i не завжди об'ективною. Тому, на наше переконання, в навчальний процес необхщно впроваджувати комбiнованi форми контролю, iз яких одним iз найбiльш ефективних для бiологiв, ветеринарних i медичних лiкарiв е усне опитування. Усне спшкування з викладачем розвивае логiчне мислення, мову, вмшня використовувати спецiальну термiнологiю, здатнiсть пов'язувати будову з функщею, починаючи
409
вщ клДтини Д закшчуючи оргашзмом в цшому. Однак, усне чи письмове опитування не мислиме без радикального зменшення кшькост студентiв у груш (5-7). Не менш важливим е зменшення погодинного навантаження на викладача, яке досить активно заявило про себе тд час впровадження у навчальний процес самостшно! роботи студента. На цей вид дДяльност в педагопчному навантаженнi викладача не видiлено ш одше! години. Важливим е також скорочення кшькосп дисциплш гуманiтарного профшю та збiльшення годин на спещальш професiйнi дисциплши, на що також вказуе 61% опитаних студентiв.
Згщно вимог ЕКТ8 студент повинен мати на рДк 60 кредитiв (по 30 кредитДв на семестр), а якщо рахувати по кшькосп дисциплш, то це, приблизно, 5-6 дисциплш на семестр. Студент факультету ветеринарно! медицини мае 10-11 дисциплш, 5-6 залДкДв та 3-5 екзамешв. Крок до скорочення кшькосп дисциплш а також об'еднання роздрiблених спорiднених дисциплш у 4-5 кредитш блоки був би кроком на зустрДч студентам, а також на зустрДч тому «Положенню», яке задеклароване Болонською угодою.
Впровадження кредитно-модульно! системи органiзацi! навчального процесу та оцшки знань студенев значно загострило увагу до введення у навчальний процес ВНЗ нових технологш. Зокрема, пройшла переорiентацiя у перерозподш годин Д вщбулось акцентування на значне !х збiльшення для самостшного оволодшня студентом певних положень, тем, або роздшв дисциплши. Свропейська система вищо! освДти в даний час робить наголос на шдивщуальну роботу студента, вважаючи, що найкраща освДта, це - самоосвДта. Виходячи з цього, самосiйна робота переходить Дз допомДжно! форми навчання у ранг провщно!. Традицшно самостшна робота студентами проводилась Д до впровадження вимог Болонсько! угоди, однак на !! виконання не вщводилось тако! значно! кшькосп годин (40-50% Д бшьше).
Тому в даний час ряд вузДв, факультетДв Д, особливо, викладачДв, знаходяться в пошуках ефективно! оргашзаци цього виду навчально! роботи, тим бшьше, що едино!, методично обгрунтовано!, типово! програми Д ,зокрема, для курсу "Цитолопя, пстолопя, ембрюлопя" на даний час немае.
ПДвторарДчний досвщ запровадження самостшно! роботи у навчальний процес на кафедрД пстологи показав, що найважливДшими складовими е !! добра оргашзащя Д забезпечення (методичне, матерДальне). Якщо Дз оргашзащею самостшно! роботи особливих перешкод немае, то забезпечення, особливо матерДальне, силами кафедри не завжди можна вирДшити (мДкроскотчна та вщеотехшка, цифрова фотоапаратура, 1нтернет, комп'ютерш програми та ш.)
ОднДею Дз вищих форм самостшно! роботи студента вважаеться наукова робота, яка поеднуе в собД всД ДншД види, а саме: пошук Д вивчення основно! Д додатково! навчально! Д науково! лДтератури, написання тез та рефератДв, користування мережею 1нтернет, вмшня користуватись бДблютечними фондами, ознайомлення з матерДалами наукових та науково-
410
популярних журналiв i шше. Нажаль, науковий гурток, який ефективно привчае до самостшно! роботи, не може охопити значну кшьюсть студенпв. Для залучення до науково-пошуково! роботи всiх студенев курсу на окремих факультетах академп у навчальний процес впроваджено виконання кожним студентом шдивщуального навчально-дослiдного завдання (1НДЗ), як одного iз видiв самостiйно! роботи. Для цього розроблено тематику завдань iз окремих роздтв програмного матерiалу з курсу «Пстолопя». Досвiд впровадження 1НДЗ в навчальний процес показав, що студенти почали краще працювати в бiблiотецi, отримують навики роботи iз додатковими джерелами л^ератури, освоюють методику написання рефераив, !х представлення та захист.
На факультетi ветеринарно! медицини в робочш програмi з курсу «Цитолопя, Гiстологiя, Ембрiологiя» на самостшну роботу заплановано 94 години, що складае 44% вiд загального обсягу годин, видiлених на дисциплiну. I з них на тематичну самостшну роботу вщведено 29%, що в цифровому виразi вiдповiдае 28 годинам. Теми, що виносяться на самостшне опрацювання, переважно, середнього ступеня складность Тематику доводять до вщома студента на початку семестру. На основi опрацювання основно! та додатково! л^ератури по темi, студент складае короткий реферат (3-4 сторшки) з обов'язковим заманюванням вщповщних гiстопрепаратiв, якi вивчаються пщ контролем викладача. Тестове опитування та захист рефераив входять в оцшку самостiйно! роботи по данш темi. Ряд питань iз самостшно! роботи виноситься на модульний контроль i входять в екзаменацшш бшети.
З метою покращення самостiйно! роботи кафедрою проведено аношмне анкетне опитування 170 студенев I курсу ФВМ, яким запропоновано дати вщповщь на 11 запитань. Аналiз результатiв опитування показав, що 17% студенев влаштовуе методика проведення самостшних занять викладачами кафедри, бшьше половини опитаних вважае, що не завжди вона !х влаштовуе, хоча понад 80% студентiв вщзначили, що кафедра надае достатне методичне забезпечення по матерiалу, винесеному на самостшне опрацювання. На запитання «Що, на Ваш погляд сприятиме покращенню самостшно! роботи ? », - 40% студенев вщповшо: «Зменшення об'ему матерiалу». Ще 40% висловилися за необхщшсть зменшення кiлькостi дисциплiн, яю читають на курсi ( гумаштарш i роздрiбненi дисциплiни, фiзкультуру). На запитання « Який вид самостшно! роботи Ви вважаете найефектившшим ?», приблизно 90% студентiв переконанi, що самостiйна робота повинна проводитись пщ контролем, або з використанням консультацш викладача, i лише 9% опитаних готовi самостiйно опановувати теми, винесеш на цей вид занять. Цей факт говорить про те, що самоспйна робота для першокурсника е складною та незвичною i це, очевидно, через те, що форми i методи навчання у середнш школi не акцентують на необхщност впровадження у свiй навчальний процес самостшно! роботи. I хоча перехщ вщ шкiльно! до вузiвсько! форми навчання для першокурсника е непростим, тим бшьше за умов використання кредитно-модульно! системи, досвiд
411
самоспйного опрацювання програмного Marepiany студентство набирае саме на першому Kypci.
Пiдсyмовyючи сказане, не можна не вщзначити ряд моменпв, вiд виpiшення яких будуть залежати якiснi показники знань студенпв, як вiд самостшно1 роботи, так i вщ запровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу в цлому. Тут можна наголосити на велику кiлькiсть стyдентiв в групах (12-18 студ.), на значну кiлькiсть предмеив, винесених на один семестр (до 11 предмеив), на недостатне мaтеpiaльне забезпечення навчального процесу, недостатне забезпечення бiблiотек лiтеpaтypою i, звичайно, велике погодинне навантаження на викладача (до 900год). Все це в цшому буде негативно впливати на навчальний процес i не дасть добитись тих результапв, яю ми очкуемо вiд впровадження кредитно-модульно! системи у навчальний процес.
412
