CC BY
10
ОТ МЕДИЦИНСКОЙ ЕТИКИ ДО БИОЭТИКИ: ИСТОРИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ И ФАКТОРЫ СТАНОВЛЕНИЯ
Швидкая Л. I.
Рассмотрены вопросы, связанные с актуализациею исследований биоэтических проблем в обществе. Выделены факторы, повлиявшие на возникновение и становление биоэтики как отрасли научного знания и социального института.
Ключевые слова: научно-технический прогресс, медицина, медицинская этика, биоэтика, права человека, биомедицинские проблемы, биотехнологии, медикализация.
FROM MEDICAL EHTIK TO BIOEHIKS: HISTORY PREMISES AND FACTORS OF THE FORMATION
Shwidka L. I.
This paper talks about questions connected with actualization of studying bioethical problems in society, sorts out factors that affected the origin and formation of bioethics as a branch of science and a social institute.
Key words: research progress, medicine, medical ethics, bioethics, human rights, biomedical problems, biotechnology, medicalization.
УДК 316.334.22
В. Б. Мягких, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ШНОВАЦП У ВИЩ1Й ШКОЛ1 ОЧИМА СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 ТЕХН1ЧНОГО ВНЗ: соцюлопчний аиа. из
Розглянуто питання, пов 'язат з уведенням в практику навчального процесу по-ложень БолонськоЧ конвенцп. Проаналiзовано ставлення студентiв до кредитно-модульноЧ технологи. Визначеж змти, що вiдбулися в навчальному процеЫ тсля вве-дення тновацш.
Ключовi слова: Болонська конвенщя, вищий навчальний заклад, тноващЧ, студен-ти, викладачi, навчальний процес, кредитно-модульна система, рейтингове оцтю-вання, навчальш модулi.
Актуальтсть проблеми. Ефектившсть функцюнування будь-якого сус-шльства багато в чому залежить вщ кшькосп та якосп шновацш, 1хнього змiсту, характеру i спрямованосп шновацшних процемв. З актуатзащею по© Мягких В. Б., 2010 261
треби у вщновленш вмх сторш життeдiяльностi укра!нського соцiуму на еташ трансформацп його сощально-економГчно! та полгтично! систем на-гальним стае впровадження соцiальних iнновацiй в систему освгти. Особливого значения це набувае у зв'язку з iнтеграцiйними процесами у сферi вищо! освгш, що охопили европейськ кра!ни, в тому числГ й Укра!ну.
Створення Свропейського Союзу, формулювання загальноевропейських правових норм, впровадження едино! грошово! одинищ зумовили необхiднiсть формування едино! системи европейсько! освiти як одного з елеменпв, без котрого просто неможливо забезпечити функцюнування европейсько! ств-дружностi. У 1999 р. у найстаршому ушверситеп свiту в iталiйському мiстi Болонья було шдписано документ, який поклав початок глобальним пере-творенням, — так звану Болонську конвенцiю. У травш 2005 р. Укра!на пГд-писала в Бергенi документи про приеднання до Болонського процесу, тим самим пГдтвердивши свое прагнення бути европейською державою. Одним з основних напрямiв штеграцп Укра!ни було визначено впровадження европей-ських норм i стандартiв в освiтi. Разом з цим постшно наголошуеться, що метою державно! политики в системi освгш е не унiфiкацiя iснуючо! вищо! освгш, не втрата нацiональних стандарпв та традицiй освiти, а спрямування зусиль на створення умов для розвитку особистостi, творчо! самореалГзацп кожного громадянина кра!ни. Тому дослiдження особливостей протжання впровадження положень Болонського процесу е вельми актуальним, оскшьки дае шформащю щодо iнновацiйного середовища вищо! освгш, яка являе собою комплекс освгтянських курив, освгтянських технологш, розкривае спе-цифжу модернiзацi! навчального процесу з погляду творчо! взаемодп викла-дачiв г студентiв.
Стутнь розробленостi проблеми. В Укра!ш проблеми шновацш, впро-ваджуваних в умовах вищо! школи, вивчае значна кшькють учених педагопч-но! та психолоочно! галузей. Серед учених соцюлоочного напряму слГд вщзначити наробки В. Андрющенка [1], О. Гилюна [2], В. Городяненка [4], О. Лозинського [5], О. Навроцького [6], Б. Нагорного [7], Л. Сокурянсько! [8], А. Яковенка [7], Ю. Якименка [9] та ш.
Важливою, на наш погляд, е та обставина, що згГдно з принципами Бо-лонсько! деклараци первинна вГдповщальшсть за якють одержуваних знань, умшь та навичок лежить на кожному навчальному закладГ, а отже, саме певний ушверситет, а в ньому факультети, в межах яких функцюнують кафедри та окремГ викладачГ, несуть персональну вщповГдальшсть разом зГ студентами за професшну тдготовку фахГвця, навчальний процес, рГвень викладання дисциплш та !х засвоення. Саме тому е важливим дослщження особливостей впровадження положень Болонського процесу в навчальну практику кожного ВНЗ, оскшьки, зважаючи на специфжу та профГль ВНЗ, склад викладачГв та 262
студенпв, воно мае свою специфiку. Особливо! актуальност набувае досль дження думки з цього приводу студентсько! молод^ оскшьки, будучи активним учасником навчального процесу, вона випробуе на w6i впроваджуваш шно-вацп, адаптуеться (або не адаптуеться) до них.
Ураховуючи наведене, кафедра сощологп пращ та управлшня ВНЗ «Укра-!нський державний хiмiко-технологiчний ушверситет» за участю авторки в 2010 р. провела опитування з метою вивчення думки студентсько! молодi щодо впровадження в навчальний процес положень Болонсько! системи. За спещ-ально розробленою вибiркою (враховувалися так! показники: факультет, курс, стать) було опитано 400 респондента.
Мета статп — на основi аналiзу даних проведеного соцiологiчного дослщження з'ясувати ставлення студентiв ВНЗ «УДХТУ» до iнновацiй, впроваджуваних в навчальний процес в ходi реалiзацi! положень Болонсько! системи навчання. Передушм слщ вiдзначити, що положення, яю повиннi виконуватися в рамках Болонського процесу, в найбшьш загально-му виглядi зводяться до шести основних позицш: 1) уведення двох циклiв навчання: перший цикл для одержання ступеня бакалавра з тривалютю навчання 3-4 роки; другий цикл — для одержання ступеня маостра (1-2 роки навчання шсля бакалаврату) або ж ступеня доктора; 2) кредитна система, що передбачае уведення в ушх нащональних системах освгги едино! системи облжу трудомюткост навчально! роботи в кредитах; 3) контроль якост освгти, який Грунтуватиметься не на тривалост чи змiстi навчання, а на тих знаннях, умшнях та навичках, яких набули ви-пускники; 4) розвиток мобiльностi студентiв та викладацького складу, а також внесення змш до нащональних законодавчих акпв у галузi праце-влаштування шоземщв; 5) забезпечення працевлаштування випускникйв — вш академiчнi ступенi та iншi квалiфiкацi! повиннi реалiзовуватися на европейському ринку пращ; 6) забезпечення привабливосп европейсько! системи освiти, залучення в Свропу велико! кiлькостi студентiв з шших регiонiв свiту [ 5, с. 22].
У рамках ще! статп ми акцентуемо основну увагу на такому елеменп Болонсько! конвенцп як кредитно-модульна система (КМС), яка е стрижнем навчального процесу сучасно! вищо! школи. З самого початку визначимо загальне сприйняття студентами ВНЗ «УДХТУ» положень Болонського процесу. Так, на запитання, чи ознайомлеш студенти з основними поло-женнями Болонського процесу, були одержат наступш вщповщг добре ознайомлений — 26,1 %, маю загальш уявлення — 56,3 %, не ознайомле-ний зовмм — 9,4 %, важко вщповюти — 7,7 %. Як бачимо, основна кшь-юсть студентiв мае тшьки загальнi уявлення щодо Болонського процесу та його положень (таблиця).
Таблиця
Розподш опитаних студенев за ступенем Тх задоволеност елементами кредитно-модульноТ системи
(5 — повшстю задоволений; 4 — задоволений значною мiрою; 3 — одними елементами задоволений, а шшими — незадоволений; 2 — незадоволе-ний значною мiрою; 1 — повшстю незадоволений; 0 — важко вщповюти), у % до кшькосп опитаних.
Задоволенiсть К задово-леноста 5 4 3 2 1 0
1. Формами контролю знань 2,67 30,6 2,9 4,9 17,1 25,7 18,8
2. Тривалiстю часу на засвоення кожного 1,33 29,4 8,6 13,1 20,8 18,0 10,2
модуля
3. Шдходами до оцшювання знань 2,72 31,8 5,7 5,7 23,7 25,7 7,3
4. Структуруванням учбового матерiалу кожно! навчально! 2,83 34,7 4,9 6,9 22,0 25,3 6,1
дисциплiни
5. Мiждисциплi-
нарними зв'язками 2,74 35,9 2,0 6,1 21,2 25,7 9,0
учбових дисциплгн
6. Якiстю методич-
них рекомендацги до самост1йно1 роботи 2,85 33,1 7,3 12,7 16,7 18,8 11,4
студентгв
7. Своечаснiстю по-
дання викладачами необхiдноl iнформацil 2,43 31,8 2,9 6,9 13,1 25,3 20,0
для вивчення модуля
8. Яюстю врахування викладачами всiх скла- 2,53 32,7 2,0 6,5 18,0 26,1 14,7
дових модуля
9. Змютом
lндивiдуальних за-вдань, розроблених 2,55 31,8 2,0 5,7 25,3 20,4 14,7
викладачами
10. Юльюстю
lндивiдуальних занять в рамках кожного 2,70 32,7 3,7 10,6 18,4 23,3 11,4
модуля
Розрахунок коефщента задоволеностi показав незадоволення опитаних студенпв практично всiма елементами кредитно-модульно! технологi!. Як свiдчать наведет дат, найбшьшу незадоволенiсть викликають так! елементи КМС: тривалiсть часу на засвоення кожного модуля, своечасшсть подання викладачами необхвдно! шформацп для вивчення модуля, яюсть врахування викладачами вмх складових модуля. Як бачимо, найбшьше невдоволення викликають елементи кредитно-модульно! технологи, пов'язаш з контроль-ними заходами. Змiстовне i методичне забезпечення функцюнування КМС викликае у студентiв менше незадоволення.
Яю ж змши у навчальний процес внесли впроваджуваш шновацй, як сприй-маються вони студентами? Так, 80,0 % опитаних вщповши, що вони стали частше вщвщувати лекцi!, 91,4 % — стали частше вщвщувати семiнари, 75,9 % — стали придшяти бшьше часу пгдготування до контрольних модульних заходiв, 42,9 % — стали придшяти бiльше часу самостiйнiй робот, 28,6 % — стали бшьше брати участь у науково-дослщницькш робот, 22,0 % — стали бшьше уваги придшяти часу додатковим заняттям з предмета, 14,7 % — брати участь в гро-мадськш робот, 11 % — стали частше вщвщувати бiблiотеку, 5,3 % — займати-ся в гуртках за фахом. Отже, змши, що вщбулися пiсля введення КМС, в основному стосуються вщвщування лекций i семiнарiв. Значно менше вони торкну -лися такого важливого елемента, як самостшна шдготовка.
I це при тому, що основна маса респондентв (70,6 %) виказала думку, за якою ВНЗ надае !м достатньо теоретичних знань для майбутньо! професшно! дiяльностi, але необхщно посилити практичну спрямованiсть, полiпшити формування професiйних навичок i вмiнь, як сприяють ефективнiй адаптацп майбутнього фахiвця. Тобто, маемо зафiксувати певну суперечшсть — опи-танi студенти справедливо бажають полiпшення практично! пiдготовки, але сво!х зусиль для цього не докладають, вважаючи це справою викладацького складу ВНЗ. Наведенi данi дозволяють також припустити, що Болонська система у тому вигляд^ як вона впроваджуеться, бiльше орiентуе студентiв на кшцевий результат — накопичення балiв для рейтингового оцiнювання. У меншому ступеня вона стимулюе до оволодшня фахом, розвитку професiйних i громадських якостей. Це припущення п^дтверджують вщповвд студентiв на запитання, чи вщбулися зм1ни в !х мотивац1! до навчання в умовах КМС. 16,7 % вважають, що вони стали бшьше орiентуватися на одержання знань, 31,4 % — спрямоваш на одержання необхщних балiв, 4,5 % намагаються встановити певн1 стосунки з викладачами для одержання необхщних балiв, 9,1 % вважають, що !х мотиващя не зм1нилася, а 38,4 % не вщповши на це запитання.
Болонська система навчання, як уже наголошувалося, передбачае розвиток самостшносп в оволодiннi знаниями, розвиток здобностей не просто до пасив-ного одержання знань, а до !х самостiйного накопичування i оновлення. Як було встановлено, ставлення студент1в до самостiйно! роботи е досить несерйозним.
Це невипадково, оскшьки вгтчизняна система освгти сформувала у багатьох поколгнь орiентацiю на пасивне засвоення знань. Тому тгльки 14,3 % опитаних вважають самостiйну шдготовку реальним шляхом одержання знань, 24,9 % — що вона сприяе саморозвитку студенпв, 16,3 % — що самостшна робота вносить творчiсть в навчальний процес. Для значно! кшькосп опитаних студентiв це додатковий час для вгдпочинку, спiлкування, виконання особистих справ тощо. Тому зрозумiлим е той факт, що оптимальною формою учбового про-цесу основна маса опитаних (57,3 %) вважае традицшну (обов'язковi лекцшт i семiнарськi заняття) форму занять, а 32,2 % як таку вважають саме Болонську систему. Певним чином це також може пояснити думку опитаних щодо при-скорення впровадження Болонсько! системи у навчальний процес. Так, тшьки 10,2 % опитаних вважають таке прискорення найважливгшим i першочерговим завданням, 21,6 % — важливим, але не першочерговим завданням, а 50,2 % вгдповгли, що вiтчизняна система освгти не гiрша за Болонську, тому впрова-джувати останню необхгдно з обережнiстю, поступово. Значна юльюсть рес-пондентiв (18 %) взагалi не мають власно! думки з цього приводу.
Як висновок зазначимо, що процеси реоргашзацп, реформування, модер-шзацп в галузi освiти — дуже складнi i актуальнi в наш час. Радикальнг змiни, що вгдбуваються в нашому суспiльствi, поставили перед системою освгти нагальну необхщшсть Г! трансформаци та адаптацп до нових суспгльних умов життя. Найбгльш життездатними г перспективними виявилися тг освгтш за-клади, чи! науково-педагоггчнг кадри дбайливо зберггають кращг вгтчизняш освгтянськг традици, модернгзуючи !х вгдповгдно до нових соцгально-економгчних умов, поповнюючи !х новгтшми методами викладання з ураху-ванням потреб студенпв — майбутнгх фахгвцгв г суспшьства. Саме тому ак-туальними стають дослгдження студентсько! молодг, яка е найчутливгшою до шновацш, !й притаманнг шдвищена соцгальна активнгсть г соцгальний дина-мгзм, вона може розглядатися як ефективний гндикатор соцгальних змгн, що вгдбуваються у ВНЗ.
Опитування ВНЗ «УДХТУ» дало змогу зафгксувати неоднозначне став-лення студентства до елементгв КМС. З одного боку опитанг студенти визна-ють необхгднгсть полгпшення фахово! пгдготовки в практичному аспектг, що, безсумнгвно, пов'язано з активгзацгею власних зусиль, використанням до-даткових ресурсгв (практик, читання додатково! лгтератури, участь у науково-дослгдницькгй роботг тощо), а з другого — вони вважають ефективною тра-дицгйну систему навчання, нехтують самостгйною роботою. Одержанг данг дозволяють також припустити, що Болонська система ще не розкрила сво!х можливостей, вона стимулюе студенпв на заняття тими видами навчально! дгяльностг, якг забезпечують виконання контрольних заходгв, одержання по-точних г пгдсумкових модульних балгв. У меншому ступенг вона спонукае до оволодгння спецгальнгстю, розвитку професгйних г громадських якостей. 266
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрющенко, В. П. Приватна вища школа на шляху шновацш [Текст] : монограф1я / В. П. Андрющенко, Б. I. Корольов. — Х. : Вид-во НУА, 2005. — 320 с.
2. Гилюн, О. В. Студент початку ХХ1 столитя: особливост цшшсних орiвнтацiй та сощальних норм [Текст] / О. В. Гилюн // Сощальш технологи. Актуальт пробле-ми теори i практики. — Запорiжжя, 2010. Вип. 45. — С. 183-190.
3. Городяненко, В. Г. Сощальне самопочуття профессорсько-викладацького складу ДНУ iм. О. Гончара [Текст] / В. Г. Городяненко, О. В. Гилюн // Вюн. Дшпропетр. ун-ту. — Т. 18. — № 9/2. — С. 68-74.
4. Колот, А. Реалiзацiя основних принцишв Болонсько! деклараци при пiдгlэтовцi фахшщв економiчногlэ профшю [Текст] / А. Колот // Вища шк. — 2004. — № 2-3. — С. 21-25.
5. Лозинський, О. Концептуальт засади кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу та особливост формування навчально! тдготовки фахiвцiв [Текст] / О. Лозинський // Вища шк. — 2004. — № 1. — С. 42-44.
6. Навроцький О. I. Деяю проблеми обГрунтування методолопчно! стратеги досль дження шновацшних процесiв у виттпй освiтi [Текст] / О. I. Навроцький // Граш. —
2005. — № 6. — С. 100-104.
7. Нагорний, Б. Г. Студентство i сучаснiсть [Текст] / Б. Г. Нагорний, М. Л. Яковенко, А. В. Яковенко. — К. : Арютей, 2005. — 164 с.
8. Сокурянская, Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода [Текст] / Л. Г. Сокурянская. — X. : Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина,
2006. — 576 с.
9. Якименко, Ю. Кредитно-модульна система оргашзацп навчального процесу та особливостп формування навчально! тдготовки фах1вця [Текст] / Ю. Якименко // Вища школа. — 2004. — № 1. — С. 50-62.
ИННОВАЦИИ В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ ГЛАЗАМИ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА (социологический анализ)
Мягких В. Б.
Рассмотрены вопросы, связанные с внедрением в практику учебного процесса положений Болонской декларации. Проанализировано отношение студентов к кредитно-модульной технологии. Выявлены изменения, которые произошли в учебном процессе после внедрения нововведений.
Ключевые слова: Болонская декларация, высшее учебное заведение, инновации, студенты, преподаватели, кредитно-модульная система, рейтинговая оценка знаний, учебные модули.
INNOVATIONS IN HIGH SCHOOL EYE STUDENT YOUTH OF THE TECHNICAL HIGH SCHOOL (sociological analysis)
Myagkih V. B.
The Considered questions connected with introduction in practical person of the scholastic process of the positions Bolonskaya declaration
The Author analyzed the attitude a student to credit-module technology. Revealed change, which npo.3omnu in scholastic process after introducing the innovations.
Key words: Bolonskaya declaration, high educational institution, innovations, students, teachers, credit-module system, rating assessment, scholastic modules.
УДК 316.61
О. О. Маркозова, кандидат соцгологгчних наук, доцент
МОРАЛЬН1 Ц1ННОСТ1 I АНТИЦ1ННОСТ1 УКРАШЩВ: ЗМ1НА ПР1ОРИТЕТ1В У ГЛОБАЛ1ЗОВАНОМУ СВ1Т1
ЗдШснено комплексний аналiз традищйних моральних цтностей i антицтностей украГнського народу в уЫх сферах сусптьного життя вiд минулого до сьогодення. Показано, що глобалiзацiйнi процеси в цтому негативно позначаються на системi цтностей укратського сустльства. Зроблено висновок про те, що розв 'язання проб-леми полягае у тому, аби сполучити свiтовi цiнностi iз щнтсними стандартами укратськоГ культури в едину культуру, знайти оптимальне спiввiдношення двох про-тилежних начал: прагматизму та духовностi.
Ключовi слова: сусптьство, культура, цiнностi, антицiнностi, iдентичнiсть, глобалiзацiя.
Актуальтсть проблеми. Основною тенденцгею свгтового розвитку на сучасному етапг стала глобалгзацгя. Провгдну роль у нгй вгдгграють США г захгдноевропейськг держави, якг володгють потужними економгчними, вгй-ськовими, шформацшними та культурними ресурсами. Глобалгзацшш процеси перш за все виявляються в ушфгкацп усгх сфер життедгяльностг народгв свгту. Вгдбуваеться вестернгзацгя культури, англгйська мова стае мовою свгто-вого спглкування, безперервне споживання матергальних цгнностей пгдно-ситься як культ на вгдмгну вгд розвитку духовностг, якгй придгляеться значно менше уваги. За таких умов Укра!нська держава опинилася досить уразливою перед лицем захгдно! культурно! експанси. Чужа культура привнесла в укра-!нське суспгльство чуж цгнностг, незрозумглих геро!в та стиль життя, руйну-ючи тим самим гсторичш традицп, цгнностг г культуру в цглому. Сьогодш можна говорити про загрозу змгни парадигми духовно! культури укра!нсько-го сустльства г навгть руйнування культурно! спадкоемностг мгж поколгння-ми. У зв'язку гз цим актуальною постае проблема аналгзу традицгйних моральних цгнностей г антицгнностей украшщв та змгни !х пргоритетгв у глоба-
268 © Маркозова О. О., 2010
