CC BY
82
УДК 378.14
Гунчак В.М., д.вет.н., проф., Ощипок 1.М., д.т.н., проф., Драч М.П., к.вет.н. доц. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького Томаневич Л.М., к.е.н., доц. ® Льегеський держаений утеерситет енутрштх спрае
ДИДАКТИЧН1 ПРИНЦИПИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В
У статт1 еикладет осноет принципи контролю знань студент1е. Оптимальний розподт контрольних заедань у егдпоегдностг до бюджету часу еимагае е1д еикладачге I кергените факультет1е е1дпрацюеання пееног системи I методики його проеедення з урахуеанням р1еном1рного заеантаження студент1е наечальною роботою.
Ключовi слова: контроль, знання, емшня, наеички, принцип
Приеднавшись до Болонського процесу, Укра1на взяла на себе зобов'язання проводити роботу з приведення якост нацюнально! осв^и у вщповщшсть до Свропейських стандарт. Тому, ниш тдготовка випускниюв у вищих навчальних закладах (ВНЗ) змушуе науковщв i педагопв до пошуюв нових засобiв i методiв пiдвищення якостi 1х професшно! тдготовки.
У визначеннi напрямiв з удосконалення якостi навчального процесу i тдготовки фахiвцiв неабияку роль вiдiграе контроль якост результатiв навчання, забезпечуючи зворотнш зв'язок мiж учасниками навчального процесу.
Завдання викладача полягае у тому, щоб у процесi перевiрки i оцшки знань виявити справжнiй 1х стан, наявшсть вмiнь, навичок i тим самим допомогти студентам рацюнально оргашзувати навчальну роботу у майбутньому. Устх вирiшення даного завдання безпосередньо залежить вiд суворого дотримання викладачем дидактичних принцитв контролю знань.
Дидактичнi принципи контролю знань - це вихщш теоретичш положення, у вiдповiдностi до яких мае будуватись практична дiяльнiсть викладача i студентiв i на пiдставi яких визначаються змiст контролю знань, 1х методи i форми оргатзаци.
Основними е шiсть дидактичних принцитв перевiрки i оцiнки знань: дiевiсть, систематичнiсть, iндивiдуальнiсть, диференцiйованiсть, об'ектившсть i еднiсть вимог.
Д1ев1сть полягае у тому, що перевiрка i оцiнка знань студентiв мають не тшьки вiдображати рiвень засвоення знань, але i завжди стимулювати студенев i викладачiв до зусиль щодо досягнення у навчальнiй роботi нових успiхiв.
Систематичн1сть виражаеться у тому що, по-перше, перевiрка i оцшка знань здiйснюеться не вiд випадку до випадку, а планово, у нерозривному
® Гунчак В.М., Ощипок 1.М., Драч М.П., Томаневич Л.М., 2010
172
зв'язку з уЫм процесом навчання, з уЫх навчальних дисциплш; по-друге, контроль мае бути неперервним протягом усього процесу навчання; по-трете, перевiрка i оцшка знань проводяться у певнш послiдовностi, з поступовим ускладненням завдань, змiсту i методики. У зв'язку з цим дуже важлива кiлькiсть перевiрок. Чим регуляршша перевiрка i оцiнка знань студента, тим повшша iнформацiя про переб^ засвоення, тим краще виконуються всi функцп перевiрки i оцшки знань. Штурмiвщина перед екзаменацiйною сеЫею свiдчить про порушення принципiв систематичност i про те, що процес контролю здiйснюеться заради контролю, а не е засобом управлшня процесом навчання i пiдвищення якостi педагопчного процесу.
Iндивiдуальнiсть перевiрки i оцшки знань означае, що викладач прагне глибоко! i справедливо! оцiнки успiхiв кожного студента, а не групи в цшому. Тiльки враховуючи i оцiнюючи особливостi роботи кожного студента окремо, його досягнення, труднощi i зриви, викладач може успiшно керувати науковим, фаховим зростанням студенев.
Днференцшовашсть полягае у визначеннi кiлькiсних i якiсних рiзниць у знаннях, вмшнях i навиках студентiв та !х оцiнцi. Диференцiювання оцiнок знань студентiв дае необхiдну iнформацiю для ефективно! перебудови навчально! роботи i студенев, i викладача у майбутньому, до оцшки знань кожного конкретного студента, робить бшьш ефективною оцiнку результат якостi роботи студентських груп i курсiв; дасть змогу повнiше враховувати отримаш результати при пiдведеннi пщсумюв роботи, моральне i матерiальне стимулювання студентiв.
Необхiдно вiдзначити позитивнiсть розширення шкали оцiнок, поглиблення системи оцшки знань, хоча це потребуе тдвищення рiвня компетентностi викладача.
Об'eктнвнiсть означае, що кожна окрема оцшка мае бути об'ективною, тобто вщповщати ктиннш якостi i кiлькостi засвоених знань, вмшь i навикiв. В шшому разi оцiнка втрачае не тшьки свое педагогiчне значення, але i завдае шкоди навчально-виховнiй роботi.
Особливо слщ пiдкреслити, що до виставлення оцшки необхщно пiдходити принципово i суворо. Виявляючи надмiрну м'якiсть, жалють, доброту, викладач вводить студентiв в оману, в них складаеться неправильне уявлення про вимоги до якост знань. Бшьше того, всякий лiбералiзм в оцiнцi знань перетворюе весь облк у просту формальнiсть, дезоргашзуе весь навчальний процес, дiе негативно на студенев. При цьому складаеться недоброзичливе ставлення до тих викладачiв, якi добросовiсно виконують сво! обов'язки, вимогливо перевiряють роботу студентiв, об'ективно оцшюють !х знання. Зрештою, наслщком зазначеного механiзму е рiзке зниження якостi виконання iнших вимог (обов'язкове вщвщування лекцiй, конспектування рекомендовано! л^ератури). За об'ективнiсть оцiнки викладач несе вщповщальшсть перед державою. Практика свщчить, що навiть виставлення негативно! оцшки сприймаеться студентом позитивно, якщо вона виставляеться у вщповщносп до принципу об'ективност i справедливостi.
173
Але навт при прагненш бути максимально об'ективним, оцшки, ям виставляються, не е абсолютними, i часто на юпит бшьш сильно! групи i на юпит бiльш слабко! групи однi й и самi оцiнки за иею самою шкалою оцiнюють нерiвноцiннi вщповвд. Викладач невимушено коригуе рiвень вимог, щоб оцiнити рiзницю рiвнiв знань сильних i слабких груп.
Сдшсть вимог полягае у тому, що один i той самий рiвень знань, вмiнь i навичкiв мае оцшюватись всiма викладачами однаково.
Вщсутшсть единих вимог породжуе ряд негативних явищ, виховна дiя викладачiв на студенев посилюеться, якщо усi вони виступають "единим фронтом".
Ус принципи контролю знань студенев тiсно пов'язаш мiж собою i у сукупност визначають вимоги до форм i методiв перевiрки i оцiнки знань, тобто визначають систему !х контролю.
За мкцем, яке посiдае контроль у навчальному процесi, розрiзняють попереднш (вхiдний), поточний, рубiжний i тдсумковий контроль.
Попереднiй контроль (дiагностика вихщного рiвня знань студентiв) застосовуеться як передумова для устшного планування i керiвництва навчальним процесом. Вiн дае змогу визначити наявний рiвень знань дня використання !х викладачем як орiентування у складностi матерiалу. Формою попереднього контролю е вхщний контроль знань. Вш проводиться на 1-му кура, щоб оцшити реaльнiсть оцшок, отриманих на вступних iспитах з певного предмета. Попереднш контроль у виглядi перевiрки i оцiнки залишкових знань проводять також через деякий час тсля пiдсумкового iспиту з певно! дисциплiни як з метою оцшки мщносп знань, так i з метою визначення рiвня знань з основних предметiв для визначення можливост сприйняття нових навчальних дисциплш.
Поточний контроль знань е оргашчною частиною всього педагопчного процесу i слугуе засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоення) навчального мaтерiaлу. Упрaвлiння навчальним процесом можливе тiльки на пiдстaвi даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:
1) виявити обсяг, глибину i якють сприйняття (засвоення) мaтерiaлу, що вивчаеться;
2) визначити недолжи у знаннях i нaмiтити шляхи !х усунення;
3) виявити стутнь вiдповiдaльностi студенев i ставлення !х до роботи, встановивши причини, якi перешкоджають !х роботi;
4) виявити рiвень опанування навиюв сaмостiйно! роботи i нам^ити шляхи i засоби !х розвитку;
5) стимулювати штерес студентiв до предмета i !х aктивнiсть у пiзнaннi.
Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам оргашзувати свою роботу, навчитись самостшно, вщповщально i систематично вивчати ус нaвчaльнi дисциплiни. Поточний контроль - це продовження навчально! дiяльностi науково - педагопчного колективу, вш пов'язаний з уЫма видами навчально! роботи i мае навчити студентiв готуватись до перевiрки з першого дня занять i кожного дня, а не наприкшщ семестру або
174
навчального року. Разом з тим поточний контроль е показником роботи i науково-педагопчного колективу. Звкно, що студенти у семестрi вивчають одночасно до десяти предмеив, i не ус викладачi ставлять до них однаковi вимоги. Нерщко деякi викладачi ставлять дещо пщвищеш вимоги, i студенти змушенi весь семестр займатись тшьки одним предметом коштом шших. У цьому разi показники поточно! успiшностi можуть бути сигналом про серйозш порушення навчального процесу.
Зазначеш завдання поточного контролю вимагають вiд викладачiв i керiвникiв факультетiв вiдпрацювати певну систему i методику його проведення з врахуванням рiвномiрного i узгодженого розподiлення контрольних завдань у вщповщносп до бюджету часу студенев.
Рубiжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль завдань е показником якост вивчення окремих роздшв, тем i пов'язаних з цим тзнавальних, методичних, психологiчних i органiзацiйних якостей студенев. Його завдання - сигналiзувати про стан процесу навчання студенев для вжиття педагогiчних заходiв щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою дiагностики першого рiвня засвоення, тобто рiвня загального орiентування у предмету то рубiжний контроль дае можливкть перевiрити засвоення отриманих знань через бшьш довгочасний перiод i охоплюе бшьш значш за обсягом роздши курсу. Вiдповiдно змiнюеться методика контролю, вщ студентiв можна вимагати самостшно! конструктивно! дiяльностi, а також виявити взаемозв'язки з шшими роздiлами курсу.
Руб1жний контроль може проводитись усно й письмово, у виглядi контрольно! роботи, шдив^ально або у грут.
Однiею з форм рубiжного контролю е модуль. Вш мае за мету мобшзувати студентiв на поглиблене вивчення дисциплши. При проведеннi модулiв оцiнка бiльш невимушена, нiж на залжах та iспитах, що, природно, дае змогу вивчити штереси i схильностi студентiв, !х дiйсну тдготовку i встановити шляхи бiльш рацюнального проведення навчального процесу.
П1дсумковий контроль являе собою кпит студентiв з метою оцшки !х знань i навикiв у вiдповiдностi до моделi спецiалiста.
До пiдсумкового контролю належать семестров^ курсовi i державнi кпити, а також залiки перед юпитом. Основна мета iспитiв - встановлення дшсного змiсту знань студентiв за обсягом, якютю i глибиною i вмiннями застосовувати !х у практичнш дiяльностi.
Природно, що пiдсумковий контроль бшьшою мiрою, нiж iншi види контролю, здшснюе контролюючу функцiю, потребуе систематизаци i узагальнення знань i певною мiрою реалiзуе навчальну, розвиваючу i виховну функцi! контролю.
Основними формами контролю знань студенев е контроль на лекци, на семшарських i практичних заняттях, у поза навчальний час, на консультацiях, залжах i iспитах.
1. Контроль на лекци може проводитись як вибiркове усне опитування студенев за рашше викладеним матерiалом, особливо за роздшами курсу, якi необхiднi для зрозумшня теми лекцi!, що читаеться, або ж для встановлення
175
ступеня засвоення MaTepiany прочитано! лекци (проводиться за звичай у кшщ першо! або на початку друго! години лекци).
Поточний контроль на лекци покликаний привчити студенев до систематично! проробки пройденого мaтepiaлy i пiдготовки до майбутньо! лекци, встановити стyпiнь засвоення теори, виявити нaйбiльш вaжкi для сприйняття студенев pоздiли з наступним роз'ясненням ïx. Контроль на лeкцiï не мае вщшмати багато часу.
За витратами часу на контроль усне опитування поступаеться контролю, програмованому за карточками.
Поточний контроль на практичних, семшарських i лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення готовност студенев до занять у таких формах:
1. Вибipковe усне опитування перед початком занять.
2. Фронтальне стандартизоване опитування за карточками, тестами протягом 510 хв.
3. Фронтальна пepeвipкa засвоення домашшх завдань.
4. Оцшка активност студента у процес занять, внесених пропозицш, оpигiнaльниx piшeнь, уточнень i визначень, доповнень попередшх вiдповiдeй, тощо.
Контроль у позанавчальний час.
1. Пepeвipкa пepeбiгy виконання сaмостiйниx завдань до занять, шдивщуальних нaвчaльно-дослiдниx завдань, тощо. Ощнюються якiсть i aкypaтнiсть виконання, точшсть i оpигiнaльнiсть piшeнь, перегляд спeцiaльноï лiтepaтypи, нaявнiсть eлeмeнтiв дослщження, виконання завдання у встановленому обсязi вiдповiдно до заданих стpокiв.
2. Пepeвipкa конспeктiв лeкцiй i peкомeндовaноï лiтepaтypи.
3. Пepeвipкa роботи за частиною лeкцiйного курсу, який самостшно пророблюеться.
4. Iндивiдyaльнa спiвбeсiдa зi студентом на консyльтaцiяx.
5. Проведення конкурЫв, олiмпiaд з нaвчaльноï дисциплши, з спeцiaльностi; iндивiдyaльниx навчально - дослщних завдань, курсових, тощо.
Контрольш заходи, що проводяться лектором на кура i у поза навчальний час, ^м загально1' мети, яка переслщуе об'ективну aтeстaцiю стyдeнтiв, мають дати лектору дaнi для оцшки piвня роботи його aсистeнтiв, ям ведуть пpaктичнi, лaбоpaтоpнi i семшарсью заняття.
Таким чином, описaнi принципи проведення контролю знань студенев допоможуть об'ективно ощнити 1'х знання, вмшня i навички отpимaнi пiд час навчання.
Л1тература
1.Волков Н.П. Педагопка.ПоЫбник: К.: Акaдeмiя, 2003.- 236с.
2.Лозниця В.С. Псиxологiя i пeдaгогiкa: Навчальний поЫбник.- К.: Екс.
06. 2003.- 340 с.
3.Ощипок 1.М.Завдання i функци контролю у навчальному процес вищих учбових зaклaдiв освiти / Ощипок 1.М., Томаневич Л.М., Паска М.З., Ромашко 1.С.// Науковий вкник Львiвського нaцiонaльного yнiвepситeтy ветеринарно!'
176
Hayxoeuu eicnux flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого Tom 12 № 2(44) ^acmuna 5, 2010
Meg^HHH Ta 6i0TexH0.n0riH iMem C.3.r:^bKoro. - HbBiB, 2009. - T.11, №3 (42). HacTHHa 1 - C.412 - 415.
4.negaroriHHHH nomyK / 3a pefl.B.^. Eexa.- K.:, 1989.- 178 c.
Gunchak V.M., d.vet.s, prof., Oshchypok I.M., d.eng.s., prof., Drach M.P., k. vet.s. associate prof. Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of the name of
S.Z. Gzhytskogo Tomanevych L.M., k.e.s., associate prof. Lviv state university of internal affairs
DIDACTICS PRINCIPLES OF CONTROL OF KNOWLEDGES
STUDENTS
In the articles expounded basic principles of control of students. Task which stand require from teachers and leaders of faculty to work the certain system and method of his lead through taking into account the even and concerted distributing of control tasts in accordance with the budget of time of students. Keywords: control, knowledge, ability, skills, principle
Cmammx nadiumna do peda^ii 6.04.2010
177
