CC BY
24
®
ребенка
л
Проблеми вищоТ школи / Problems of High School
УДК 378.147+614.253.4 ШЛ1МКЕВИЧ 1.В.
ДВНЗ «1ваноФранювський нацональний медичний унверситет», кафедра педатри
_ ■ w ■ ■ ■
ПРОФЕС1ИН1 ЯКОСТ1 СТУДЕНТ1В В УМОВАХ КРЕДИТНО-
■ ■ W ■ _ ■
МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ И АНАЛ13 ЕФЕКТИВНОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ У ВИКЛАДАНН ПРЕДМЕТА «ПЕД|АТР|Я»
Резюме. Проведено анал1з ефекmuвносmiвпровадження основних положень кредитно-модульноЧсистеми оргашзаци навчального процесу у викладанн предмета «педiатрiя». Враховуючи, що правовi й етичт га-рантП, захист правлюдини е невiд'eмними компонентами якост^ це також сприятиме полтшенню на-дання яккноИмедично'1 допомоги. Практична тдготовка сприяе формуванню та поглибленню клЫчного мислення майбутнього медика, тобто вмнню комплексно оцтитирiзноманiття симптоматики ^шч-но'1 картини та миттево приймати ршення. Практична тдготовка студентiв-лiкарiв е обов'язковим компонентом освтньо-професшно'1 програми для здобуття квалiфiкацiйногорiвня i мае на метi набут-тя ними професшних навичок i вмнь.
Ключовi слова: кредитно-модульна система, студент, педiатрiя, професшт навички i вмтня.
Постановка проблеми
Реформування вищо! медично! освгти тсля при-еднання Укра!ни до Болонського процесу спричи-нило змщення акцентш у шдготовщ майбутшх фа-хiвцiв у бж використання шновацшних технологш, спрямованих на яюсний освiтнiй результат, що дае можливiсть пщготовки висококв^фжованих ка-дрiв, якi будуть конкурентоспроможними на ринку працi, а саме здатними до компетентно!, вщповь дально! й ефективно! дiяльностi за своею спещаль-нiстю [1]. В Укра!ш чiтко визначено орiентири на входження в освiтнiй та науковий проспр бвропи, здiйснюеться модернiзацiя освгтньо! д1яльносп в контекстi Болонського процесу. Перехщ до ново! моделi оргашзаци навчального процесу потребуе вщ професорсько-викладацького складу вищих ме-дичних навчальних закладiв оволодiння новою системою психолого-педагопчних i методичних вмiнь. Актуальним завданням сучасно! медично! освiти е покращення якостi пiдготовки висококвалiфiкова-них спещалюпв в аспектi майбутньо! практично! дь яльностi [3].
Матер\али \ методи
Основним завданням розвитку медично! освiти в Укра!ш е необхiднiсть пщготовки висококвалiфi-кованого, конкурентоздатного лiкаря, який може
гнучко переорieнтовувати свою д1яльнють у зв'язку i3 потребами сфери медицини. Це ставить перед системою вищо! медично! освгти завдання вдоско-налення процесу професшно! пiдготовки майбутнк лiкарiв [5]. Формування висококвалiфiкованого фа-хiвця-медика на до- i шслядипломному рiвнях системи охорони здоров'я неможливе без оволодiння ним певним професшним рiвнем правових знань, у тому чи^ прав людини у сферi охорони здоров'я. Пщвищення рiвня правових знань медичних пра-цшниюв, !х правово! свщомосп та правово! культури потребуе системного та повсякденного, професiйно органiзованого правового виховання, здобуття знань та формування практичних навичок [8].
Практична тдготовка студентiв-лiкарiв е обов'язковим компонентом освгтньо-професшно! програми для здобуття квалiфiкацiйного рiвня i мае на мет набуття ними професшних навичок i вмiнь [10]. Проблема професiоналiзму в сучаснiй медици-ш досi не вичерпана, а шдготовка майбутнього спе-
Адреса для листування з автором:
Шлiмкевич 1нна Василшна E-mail: [email protected]
© Шлiмкевич 1.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
цiалiста мае Грунтуватися передусiм на здобуваннi теоретичних знань та оволодшш практичними на-вичками ще на додипломному етапi навчання [4]. На сьогоднi теоретична тдготовка стае якiсною за-вдяки електронним навчальним платформам, у той час як вдосконалення практично! пiдготовки фахiв-цiв на додипломному етапi залишаеться актуальним питанням [2]. Вiдповiдаючи на новi виклики життя, ми говоримо не про навчання, а про формування спещалюта як професiонала, творця, оргашзатора, людини з демократичним, високогуманним, дер-жавницьким свiтоглядом [9].
Складовi формування особистост1 молодого лiкаря:
1. Гуманшсть.
2. Професiйнiсть.
3. Працьовитють.
4. Вщповщальшсть.
5. Органiзованiсть.
6. Управлшсью якостi.
7. Доброзичливiсть.
8. Комушкабельшсть.
9. Iнiцiативнiсть.
10. Винахщливють.
11. Привабливiсть.
12. Iнтелiгентнiсть.
13. Демократичшсть.
14. Переконливiсть.
Одним iз важливих напрямкiв евроштеграцп на-шо! кра!ни е сфера вищо! освiти [6]. З вересня 2005 року у вищих навчальних закладах нашо! держави навчання студентiв здiйснюеться зпдно з основни-ми положеннями Болонсько! декларацГ! iз викорис-танням принцитв кредитно-модульно! системи [7]. Позитивними наслщками введення кредитно-мо-дульно! системи повинно стати наближення рiвня вищо! освгти в Украш до европейського i реалiза-ц1я ще! Bringing students to Europe, bringing Europe to all students — «Вщкрити студенпв для бвропи, вщ-крити бвропу для всiх студенпв» [4]. Впроваджен-ня европейсько! системи освiти передбачае шдви-щення активностi студентiв, зростання вимог до якостi викладання дисциплш, стимулювання й удо-сконалення процеав монiторингу за якiстю освiти i оцiнки засвоення студентами освгтньо-професш-них програм, створення сучасного iнформацiйного i навчально-методичного забезпечення викладання кожно! дисциплши, модернiзацiю матерiально-тех-шчно! бази [2].
Навчальна програма дисциплши «педiатрiя» передбачае таю основш форми оргашзацп навчально-го процесу: лекцп, практичш заняття, консультацп, самостiйнi заняття. Пращвниками кафедри роз-роблений комплекс методичних рекомендацiй для студентiв з пщготовки до теми заняття з вказiвкою обов'язково! лiтератури, яким можна скористати-ся через мережу 1нтернет на сайп унiверситету. На кафедрi наявш вiдпрацьованi банки тестових i си-туацiйних завдань, розроблений банк аналiзiв кровi та сечi, рентгенограм, протоколiв ехокардюграфп, ультразвуково! дiагностики органiв черевно! порож-
нини, електрокардiограм, рН-грам. На кожному занята демонструються тематичш хворi, аналiзуються юторп хвороби, вщпрацьовуються алгоритми обсте-ження дiтей.
Побудова практичного заняття викладача-ми здшснюеться за наступною схемою: тестовий контроль початкового рiвня знань студента — про-тягом 10—15 хв, самостшна робота студента бшя лiжка хворого — 40—60 хв, обхщ разом iз виклада-чем оглянутих дгтей — 40—50 хв, контроль кшцевого рiвня знань за допомогою опитування i розв'язання ситуацiйних задач за темою заняття — 40—60 хв.
Вагоме мюце при викладанш дисциплши «педь атргя» на нашiй кафедрi займае практична робота бiля лiжка хворого, що включае збiр анамнезу, огляд хворо! дитини, складання плану обстеження, штер-претацiю даних лабораторних i iнструментальних дослiджень, проведення диференщально! дГагнос-тики, встановлення клiнiчного дiагнозу, визначення терапевтично! тактики, призначення лГкувального харчування, надання екстрено! медично! допомоги, ведення медично! документаци. Згiдно з типовою навчальною програмою на кафедрi розроблено пе-релiк практичних навичок, якими повинен оволо-дГти кожен студент в процеа вивчення дисциплши.
Ощнювання рГвня знань студентiв Гз дисципль ни проводиться за бальною системою. Максимальна кГлькГсть балГв при засвоеннГ теми практичного заняття становить 6 балГв, мГнГмальна позитивна ощнка — 3 бали. Ощнювання самостшно! роботи студентГв з пщготовки до аудиторних практичних занять здшснюеться пГд час поточного контролю теми на вщповщному аудиторному занята Ощнювання засвоення тем, що виносяться лише на самостшну роботу Г не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюеться пГд час шдсумкового модульного контролю. Засобами контролю е: тестовГ завдання, клшГчш ситуацГйнГ задачГ, ГндивГдуальне опитування. Максимальна кГлькГсть балГв, яку може набрати студент при вивченш модуля, дорГвнюе 120. МГнГмальна кГлькГсть балГв, яку може набрати студент при вивченш модуля, — 57. Бали за шдивь дуальну роботу додаються до суми балГв, набраних студентом за поточну навчальну дгяльшсть. Студент може набрати за шдивщульну роботу максимально 6 балГв. РозподГл балГв за шдивщуальну роботу студента : участь у студентському науковому гуртку — 2 бали, участь у предметнш олГмтадГ — 2 бали, участь у студентськш науковГй конференцГ! — 2 бали. На-писання юторГ! хвороби е обов'язковою самостш-ною роботою студента. КглькГсть балГв за написання юторп хвороби — вщ 0 до 6 балГв, за захист — вГд 0 до 6 балГв.
Уся тематика практичних занять Гз педГатрГ!, що проводяться згщно з робочою програмою на IV курсГ, охоплюеться змютовим модулем № 1 на тему «НайбГльш поширенГ соматичнГ захворювання у дь тей». Важливим етапом ощнки рГвня знань студента е пщсумковий модульний контроль (ПМК), який включае контроль теоретично! пщготовки студентГв
(тестовий контроль, шдивщуальне усне опитування) й ощнювання практичних навичок у конкретнiй клтчнш ситуацИ. ПМК проводиться на останньо-му практичному заняттi весняного семестру. Мак-симальний бал, який може отримати студент в результат складання ПМК, становить 80. Сума балiв за модуль — 200.
З метою ощнки перших результапв щодо ефек-тивностi викладання та вивчення предмета в рамках ново! системи навчання нами було проведено опитування викладачiв, яю працюють на кафедрах педь атричного профшю, та студентiв IV курсу медичного факультету та медичного факультету за спещальшс-тю «педiатрiя». Усього в опитуванш брали участь 25 викладачiв та 260 студентiв.
Результати досл1дження та ïx обговорення
Результати опитування показали, що перевагами кредитно-модульно! системи навчання викладачi вважають: рiзноманiтнiсть форм аудиторно! i са-мостiйноï роботи студента — 21 (84,0 %), забезпе-чення пщвищення мотивацИ студенпв до навчання протягом усього перюду п1дготовки — 19 (76,0 %), зб1льшення можливост об'ективiзащï оц1нки (ви-користання б1льш широ^ шкали ощнювання знань студенпв) — 15 (60,0 %), можлив1сть виявлен-ня та розвиток творчих зд1бностей у студента — 11 (44,0 %), можливють перезарахування навчальних дисципл1н в ушверситетах краш европейського простору — 6 (24,0 %), зб1льшення рол1 студент-ського самоврядування — 13 (52,0 %), можлив1сть використання комп'ютерних технологш i штернет-ресурс1в та формування штерактивних мереж в на-вчанш — 24 (96,0 %).
Однак, на думку викладач1в, кредитно-модуль-на система мае ряд недолтв у викладанш пед1а-трщ а саме: неготовшсть студент1в до переходу вщ пасивних до активних форм навчання (студенти не готов1 до самост1йного опрацювання вели^ к1ль-кост1 теоретичного та клшчного матер1алу, лише одиниц1 виконують шдивщуальш завдання) — 18 (72,0 %), значний обсяг навчального часу витрача-еться на ощнку знань студента, що приводить до збшьшення зайнятост1 викладач1в, — 24 (96,0 %), зменшення часу роботи б1ля л1жка хворого в межах практичного заняття — 19 (76,0 %), вщсутшсть у студента бажання покращувати своï знання через концентрац1ю уваги на кшькосп одержаних ба-л1в — 17 (68,0 %), зростання кшькосп студент1в, як1 працюють виключно для отримання необх1дного м1н1муму для допуску до модульного контролю, — 16 (64,0 %), вщсутня фактична можливють в1льного вибору студентами предмет1в — 10 (40,0 %), вщсутшсть единоï унiфiкованоï бази тестових завдань — 12 (48,0 %), надто велика к1льк1сть студентiв у кль н1чних групах — 24 (96,0 %).
Вщтак результати проведення ПМК № 1 на IV кура у 2012—2013 навчальному роц1 показали, що насичена перев!рочна програма модуля, вщносно
коротка тривалiсть практичного заняття, на яко-му проводиться ПМК, недостатня к1льк1сть часу на пщготовку до нього зумовили в1дносно низьку готовн1сть до здачi модуля на поточному занят-т1 (28,0 %) та зменшення к1лькост1 студентiв, яю усп1шно склали (на «4»), на 10 % пор!вняно з мину-лим роком.
Щкавими виявилися i результати опитування студента. Так, ус1 опиташ вщповши, що на IV кура навчатися цiкавiше (бшьше кл1н1чних предмета — 230 (88,4 %), кращий стиль викладання — 110 (42,3 %)), менше витрачаеться часу на пщготовку до практичного заняття — 100 (38,4 %). Позитивними моментами навчання за Болонською системою студенти вважають наявшсть додатковоï мотивацИ щодо пщвищення р!вня знань з предмета та покращення усшшносп шляхом перескладен-ня отриманоï незадовiльноï оц1нки — 200 (76,9 %), можливють систематичного отримання шдивщу-альноï фаховоï консультаций з обраного предмета в позаурочний час — 178 (68,4 %), вщсутшсть сесш — 240 (92,3 %), вища можливють самореал!зацИ в рамках виконання iндивiдуальних творчих ро61т — 114 (43,8 %), можливють в1льного перемщення сту-дентiв у рамках европейського освгтнього простору — 107 (41,1 %). Основними недолжами студенти вважають надм!рне завантаження навчального процесу тестовим контролем на клшчних дисци-плiнах — 45 (17,3 %), недосконалють тестових завдань — 142 (54,6 %), зменшення тривалосп роботи 61ля лiжка хворого в межах практичного заняття — 202 (77,6 %), зменшення можливосп обговорення клшчних ситуацш у рамках практичного заняття — 149 (57,3 %), значний об'ем самостiйноï роботи — 102 (39,2 %), можливють довщатися ощнку тшьки в кшщ семестру згщно з ранжувальною системою ощнювання, що значно збшьшуе серед них бороть-бу за отриманий бал, а не за Грунтовн знання, — 178 (68,4 %). При цьому бшьшють студентiв не бачать себе в майбутньому амейними лжарями, т1льки 22 (8,4 %) студенти медичного факультету хотши б пра-цювати педiатрами.
Таким чином, проведене опитування дозволяе стверджувати, що основними проблемними питан-нями Болонсь^ системи навчання на педiатрич-них кафедрах е те, що система навчання фактично перетворилася на систему контролю, яка мае до-статньо жорсткий характер, оскшьки базуеться на 100% вщвщуваннях занять та 100% опитуванш. При цьому залишаеться значною питома вага викорис-тання тестiв як системи опитування, що негативно впливае на формування клтчного мислення, твор-чоï уяви майбутнiх лiкарiв i можливосп моделюван-ня тактики лжаря в конкретнiй кл1н1чн1й ситуацïï. При введенш кредитно-модульноï системи оргаш-зацИ навчального процесу спостерiгаеться незадо-воленють студентiв значним обсягом самостiйноï роботи, оскшьки студенти не можуть самостшно за-сво'гти практичнi навики, яю необхiднi в 3!х подаль-шш ро6от1, часто студенти самостiйно практично не
вчаться i !х знання матерiалу, який вивчаеться само-стiйно, недостатнi.
Висновки та пропозицм
У результaтi випускник медичного закладу вщчу-вае себе впевненим на ринку пращ, вмiе адаптувати-ся до сощальних змiн i криз у суспшьств^ е психоло-пчно стiйким, розвивае здaтнiсть до сaмореaлiзaцi! та формування творчо! особистостi. Враховуючи, що прaвовi та етичнi гарант, захист прав людини е невщ'емними компонентами якостi, це також спри-ятиме полiпшенню надання яюсно! медично! допо-моги. Практична пiдготовкa сприяе формуванню та поглибленню клiнiчного мислення майбутнього медика, тобто вмiнню комплексно ощнити рiзномa-нiття симптоматики клтчно! картини та миттево приймати ршення. Тому доцшьним вважаемо удо-сконалення роботи на кафедрах педiaтричного про-фiлю з метою максимально! оптимiзaцi! спiвпрaцi iз студентами. Для цього, на нашу думку, необхвдно: зберегти практичну спрямовaнiсть викладання, пщ-вищити мотивaцiю студентiв до отримання знань, а не ощнок, шляхом посилення проблемно-орiен-тованих пiдходiв вiдносно до мaтерiaлу, полiпшити якiсть самостшно! роботи студенпв шляхом ство-рення структурованих методичних вкaзiвок для пщ-готовки до занять i розробки нових форм i методiв самостшно! роботи, проводити максимальне за-охочення вск форм шдивщуально! (творчо!) роботи студенпв у межах вивчення дисциплiни та шдви-щення уваги щодо формування змютовних зв'язкiв з адекватною формою мiждисциплiнaрноl штеграци.
Список лператури
1. Завдання вищо'1 медично'1 освти в KonmeKcmi реформу-вання галузi / Р. О. Мокеенко, В. В. Вороненко, I.I. Фещенко [та т.]//Ваше здоров 'я. — 2011. — № 31. — С. 10-28.
2. 1нтеграцы навчального процесу — основа ефективностi кредитно-модульног системи навчання / П.О. Неруш, О.Г. Ро-динський, О.В. Мозгунов [та ш.]// Медична освта. — 2008. — № 4. — С. 16-17.
3. Медична освта у свт та в Укран / Ю.В. Поляченко, В.Г. Передерш, О.П. Волосовець[та т.]. — К., 2005. — 383 с.
4. Москаленко В.Ф. Медична освта Украни та болонсь-кий процес: реальтсть та шляхи приеднання до европейського освтнього i наукового простору / В.Ф. Москаленко // Журнал АМН УкраГни. — 2005. — Т. 11, № 1. — С. 36-44.
5. Оптимiзацiя навчального процесу у тдготовщ лiкарiв-iнтернiв-стоматологiв. (Повiдомлення 4) / С.В. Косенко, М.М. Рожко, З.Т. Костишин [та w.]// Галицький лжарський вкник. — 2012. — Т. 19, № 1. — С. 117-118.
6. Основт засадирозвитку вищо'1 освти Украни вконтекстi Болонського процесу (документи i матерiали 2003—2004 рр.) / За ред. В.Г. Кременя. — Кш'в; Тернопыь, 2004. — 147с.
7. Притика Ю. Проблеми впровадження стандартiв Бо-лонського процессу / Ю. Притика / Правовий тиждень. —
2009. — № 21(147). — С. 6.
8. Сулiма 6. Невiдкладнi завдання системи вищог освти на новому етат Болонського процесу/6. Сулима//Вища школа. —
2010. — № 11. — С. 5-13.
9. Туркна М.В. Суттсть поняття самостМно'1 навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв у психологiчнш та педагогiчнш лiтературi/ М.В. Туркна // Вкник ЛНУ iменi Тараса Шевчен-ка. — 2011. — № 5(216). — С. 110-114.
10. Шамова Т.И. Управление образовательными системами: учеб. пособие для вузов по специальностям: 031000 «Педагогика и психология», 033400 «Педагогика» /Т.И. Шамова, Т.М. Давы-денко, Т.Н. Шибанова // Междунар. акад. наук пед. образования. — М.:АСАОЕМ1А, 2008. — 384с.
Отримано 23.12.14 ■
Шлимкевич И.В.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет», кафедра педиатрии
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ КАЧЕСТВА СТУДЕНТОВ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ И АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ВНЕДРЕНИЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ В ПРЕПОДАВАНИИ ПРЕДМЕТА «ПЕДИАТРИЯ» Резюме. Проведен анализ эффективности внедрения основных положений кредитно-модульной системы организации учебного процесса в преподавании предмета «педиатрия». Учитывая, что правовые и этические гарантии, защита прав человека являются неотъемлемыми компонентами качества, это также будет способствовать улучшению предоставления качественной медицинской помощи. Практическая подготовка способствует формированию и углублению клинического мышления будущего медика, то есть умению комплексно оценить многообразие симптоматики клинической картины и мгновенно принимать решения. Практическая подготовка студентов-врачей является обязательным компонентом образовательно-профессиональной программы для получения квалификационного уровня и имеет целью приобретение ими профессиональных навыков и умений.
Ключевые слова: кредитно-модульная система, студент, педиатрия, профессиональные навыки и умения.
Shlimkevych I.V.
SHEI «Ivano-Frankivsk National Medical University», Department of Pediatrics, Ukraine
STUDENTS' COMPETENCY IN CREDIT-MODULAR SYSTEM AND ANALYSIS OF CREDIT-MODULAR EFFICIENCY CREDIT SYSTEM IN TEACHING «PEDIATRICS»
Summary. The analysis of the effectiveness of implementation of the credit-modular system of educational process in teaching the subject of «Pediatrics». Regarding that the legal and ethical safeguards, human rights protection are integral components of quality, it will also contribute to improvement of medical care delivering. Practical training contributes to improve clinical medical comprehension of a future physician, that is, the ability to comprehensively assess the diversity of symptoms of a clinical manifestation and make decisions instantly. Practical training of physicians is a compulsory component of educational and vocational programs to obtain qualification and is intended to develop professional skills.
Key words: credit-modular system, student, pediatrics, professional skills.
