П’ятирічний досвід кріотерапії захворювань та новоутворень шкіри снігом вуглекислоти (до сторіччя методу) – ІІ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 615.832.9

П* I и • • •••

'ятиршнии досыд крютерапп захворювань та новоутворень шюри сн1гом вуглекислоти (до стор1ччя методу) - II

Шевела О.Г., Вггенчук С.З.

Севастопольський мгський шкгрно-венерологгчний диспансер

ПЯТИЛЕТНИЙ ОПЫТ КРИОТЕРАПИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ И НОВООБРАЗОВАНИЙ КОЖИ СНЕГОМ УГЛЕКИСЛОТЫ (К СТОЛЕТИЮ МЕТОДА) - II Шевела А.Г., Витенчук С.З.

Обобщен пятилетний опыт лечения заболеваний и новообразований кожи методом криодеструкции и криомассажа с использованием в качестве источника холода снега углекислоты и ее смеси с эфиром. Пролечено методом криодеструкции 1884 и методом криомассажа - 659 пациентов. Доказана высокая эффективность криотерапии снегом углекислоты с использованием авторских усовершенствований, что не только не уступает, но в некоторых случаях и превосходит лечение жидким азотом.

FIVE-YEAR EXPERIENCE ON CRYOTHERAPY OF SKIN DISEASES AND NEOPLASMS BY CARBON DIOXIDE SNOW (BY A CENTURY OF THE METHOD) - II Shevela O.G., Vitenchuk S.Z.

Five years' experience on treating skin diseases and neoplasms by the cryolysis and cryomassage method using the snow of Carbon dioxide and its mixture with ether as a source of cold has been generalized. 1884 patients have been treated by cryolysis method and 659 ones - by cryomassage method. High efficiency of cryotherapy by the snow of Carbon dioxide with use of author's improvements has been proved to be not only inferior to the treatment by liquid nitrogen, but in some cases to surpass it.

Унашому першому повщомленш [1] поряд з оглядом загальних питань крютерапи зроб-лено короткий огляд власних удосконалень методик крютерапи сшгом вуглекислоти. Ми маемо бшьш як 35^чний досвщ крютерапи; попе-редне повщомлення було в 1993 р. [3]. За останш п'ять роюв з'явилося декшька публшацш по крютерапп, але вони не торкаються використання в якосп холодоагенту сшгу вуглекислоти, якому ви-повнюеться 100 роюв з часу його впровадження в 1905 р. М. Юлiусбергом, Р. Цейслером, У. А. Пюсеем [2, 4-7].

Ми виконували крюмасаж сумшшю сшгу вуглекислоти з ефiром. Температура холодоагенту - 182°С. Сшг вуглекислоти помщали на сервет-ку iз марл^ формували кульку, а кшщ серветки фшсували утискувачем Кохера. На поверхню кульки виливали 2-5 мл ефiру. По мiрi витрачен-ня сумiшi кшщ серветки шдтягували, що дозво-

ляло утримувати тампон у тугому звиву. Масаж виконувався по лшям Лангера або круговими рухами. Швидюсть рухiв та сила тиску на тампон обумовлювали глибину крюмасажу. При по-верхневому масажi з'являлась гiперемiя шюри, а при глибокому - за тампоном виникали бш ця-точки памороз^ Загальний термш процедури крюмасажу - 3-5 хвилин. Ця методика крюмасажу не вимагае вщ пащента яко!сь особливо! пози, не супроводжуеться падшням крапель або грудочок сумш^ що викликае ошки шкiри. Одноразовi серветки не потребують дезшфекцп шструменпв.

Крiодеструкцiя виконувалась стрижнем снiгу вуглекислоти вщповщного дiаметру з температурою - 78°С або сумiшшю сшгу вуглекислоти та ефiру з температурою - 182°С, що не нижче температури крiозонду КД-3, заповненого рiдким азотом (- 110-183°С). З метою захисту прилегло! до об'екту деструкцi! шкiри вiд торкання хо-

лодоагенту, И розтягували та притискали в гли-бину вшьною рукою оператора. По можливосп шюру брали в складку так, щоб об'ект деструкцп був на 11 верхiвцi, або утворення стискувалось мiж холодоагентом та дерев'яною лопаткою ^ по можливостi, вiдтягувалось вiд поверхш шкiри. Лопаточка готувалась для кожного пащента окремо з дерев'яного стрижня дiаметром 3-5 мм. Робоча поверхня лопатки обгорталась тонким шаром вати, що попереджуе 11 примерзання до об'екту деструкцп; це важливо при деструкцп численних папiлом, кондилом у одного пащента. Термш деструкцп визначали за таблицею Слад-ковича С.Я. [7] для сшгу вуглекислоти, а для 11 сумiшi з ефiром - за таблицею Б.А. Задорожно-го [4] для рiдкого азоту.

За п'ять роив (1999-2003) методом крютерапп (крюдеструкщя1 та крiомасаж) ми пролшували 2543 пацiента вiком вщ 2 мiсяцiв до 82 роюв, у тому складi чоловiкiв - 1050 (41,3 %), жшок -1493 (58,7 %); серед них:

- дiтей було 302 (11,8 %);

- пiдлiткiв - 322 (12,7 %);

- дорослих - 1403 (55,2 %), у тому складi 516 (20,3%) пенсiонерiв.

Внаслщок лiкування:

- видужання наступило у 2238 (88 %) пащенпв;

- значне покращання - у 254 (10 %);

- незначне полшшення - у 5 (2 %) пащенпв.

Рецидив захворювання в найближчi 3 мiсяцi

настав у 180 (7 %) хворих; частше це були хворi на екзему, вульгарш вугри, рожевi вугри з демо-дикозом, гострокiнцевi кондиломи та бородавки. Уш вони одержали повторний курс крютерапп iз подальшим видужанням або значним покращен-ням. Таким чином, одужання або значне покра-щення пiсля крютерапп настало у 98 % пащенпв; це е показником особливо! ефективносп крютерапп снiгом вуглекислоти.

Лiкування методом крюдеструкцп виконано у 1884 (74 %) пащенпв. Повне одужання наступило у 1796 (95,3 %) хворих. Не було повного оздо-ровлення у хворих на ринофiму, хворобу Пршгла, окремих хворих з численними бородавками (гузками) шдошов, поширеними коло1дними рубця-ми та деякими шшими захворюваннями.

Бородавки (гузки). Звернулись за лшуван-ням 750 (39,8 %) пацiентiв - жiнок - 398 (53 %), чоловтв - 352 (47 %); серед них:

- звичайш бородавки були у 478 пащенпв;

- плескав - у 33;

- шдошов - у 170;

- кiльцеподiбнi та мiж пальцями стоп -

у 69 пащенпв.

Зазвичай хворi звертались за допомогою, коли наступало розповсюдження висипу та пiсля три-валого самолiкування з погiршенням. Звичайш, кiльцеподiбнi та мiжпальцевi бородавки руйну-вались вiдповiдним до розмiрiв крюаплшатором зi снiгом вуглекислоти двiчi за одну процедуру по 20-120 с. Друга процедура крюдеструкцп ви-конувалась шсля повного розморожування вiд попередньо! крюдеструкцп, що в пiвтора-два рази бшьше термiну заморожування. На основi еле-менти додатково наносилась кератол^ична паста пiд пластир на 24-48 годин. Невротизащя з почорншням та висиханням бородавок наставала через 5-7 дiб. Струп м^ утримуватись до 2-3 тижнiв. Бшьшють невеликих елементiв пiдiймалась на бульщ i рiдше на пухирi, яю роз-смоктувались за 7-10 дшв. Якщо пузирi були на-пружеш та викликали бiль, то 1х протикали стерильною голкою або п^^зали ножицями. Ранку пiсля крюдеструкцп змазували 1-вщсотковим спиртовiм розчином генщанвюлету. При необ-хiдностi додатково! деструкцп окремих бородавок 11 виконували через пухир. Гшеркерато-тичнi нашарування спочатку вiдлущували 10-20-вiдсотковим салiциловим пластиром. Бородавки шдошов та велик пперкератотичш еле-менти в шших мiсцях руйнувались тампоном з сумшшю снiгу вуглекислоти та ефiру термшом по 100-120 с за один сеанс двiчi. У випадках ско-пичення на гiперкератотичному шдгрунп декшь-кох бородавок, спершу проводилась крюдеструкщя всього вогнища, а по^м руйнувались окремi залишки елеменпв. За один сеанс руйнували до 5-7 елеменпв, а великих - по одному. На кожному черговому сеанс крютерапп руйнували не тшьки новi елементи, а й повторювали деструк-цiю не до кшця зруйнованих бородавок. Великi та застарш елементи на пiдошвах руйнувались шсля 3-5 сеаншв крiодеструкцiй. Повторш сеан-си крiодеструкцi! - через 4-7 дшв. Пiднiгтьовi бородавки, у зв'язку з 1х глибоким вростанням шд нiгтi, руйнувались трьома-п'ятьма сеансами крютерапп. Бшьш обережно руйнувались елементи на шгтьових валиках - двома-чотирма сеансами для запобшання порушення росту нiгтiв. У першу чергу руйнувались бородавки, що ви-никли рашше i бiльше турбували пащенпв; iнодi пiсля цього iншi елементи починали зменшува-тись i зникали без крiодеструкцi!. Деструкцiя мiжпальцевих та кiльцеподiбних бородавок паль-щв стоп у чутливих пацiентiв iнодi вимагала про-водити знеболювання ш'ектуванням новока1ну

1-2 (9)' 2006

(лщокашу) шд елемент. Для лшування плеска-тих ( юнацьких) бородавок робили глибокий крю-масаж та деструкцiю окремих елеменпв снiгом вуглекислоти - двiчi по 2-5 с, гшносугестивну терапiю, що виключало утворення атрофiчних плям. Внаслщок одного курсу крiотерапiï (5-10 сеансiв):

- одужало 710 (95 %) пащенпв;

- значне покращення наступило у 33 (4,4%) пащенпв ( коли окремi елементи були зруйноваш частково);

- покращення - у 5 (0,6 %) пащенпв ( щ паще-нти зупинили лiкування тсля зникнення основних бородавок).

Протягом перших трьох мюящв пiсля закш-чення крютерапп звернулись 54 (7,2 %) пащенпв у зв'язку з рецидивом висипки; оздоровлення наступило тсля 1-2 крюдеструкцш.

З приводу папшом складок, голови, шш, юнщвок, тулуба звернулось 382 пащента (25,4 %). Бшьшють мала 10-30 елеменпв, а на обличч^ повшах, губах, носi, вухах патломи були з ппер-кератозом та часто на широкому шдгрунп. Дес-трукщя виконувалась частiше крiоаплiкатором зi снiгом вуглекислоти або тампоном iз сумiшi снiгу з ефiром. Об'ект деструкцп стискувався мiж крю-аплшатором та дерев'яною лопаткою, а при можливосп додатково вiдтягувався вщ шкiри. Термiн деструкцiï - 30-60 с двiчi за один сеанс. Дрiбнi елементи чорнiли i вщпадали через 5-7 днiв, а бшьш велию спершу набрякали, червонiли з утворенням пухиря. Одужання наступало в усх пацiентiв за 7-10 дшв тсля одноï крiопроцедури.

Контагiозний молюск установлено у 86 (3,4 %) хворих; здебшьшого це були дни та тд-лiтки - 60 (70 %). До звернення вс вони лшува-лись механiчними та хiмiчними методами вiд 1 мюяця до двох рокiв з тимчасовим покращен-ням. Крiодеструкцiя виконувалась крюаплшато-ром дiаметром 2 мм двохразово по 5-10 с. За перший сеанс проводилась деструкщя вех елеменпв, i тшьки у дтей до трьох рокiв руйнували не бшьше 20 елеменпв. Черговий огляд та повтори сеанс виконувались через 10 дшв. У зв'язку з можливютю появи нових елеменпв радили звертатись до лшаря протягом 2-3 мюящв. Ус пащенти оздоровлеш пiсля 1-5 сеансiв. Елементи молюска зникали пiсля одного сеансу. Таким чином, крютерашя е найефектившшим методом лiкування контагiозного молюску.

К1льцепод1бна гранульома, лiмфоплазiя, ксантома, перлиноподiбнi папули голiвки статевого органу, перихондрит вушно'1 ра-

ковини добре тддаються крiотерапi!. Пролшо-вано холодом 113 (4,4 %) хворих. Одужали вс пащенти тсля одного-двох сеансв крюдеструкцп сшгом вуглекислоти по 10-20 с двiчi. У випадках перихондриту з утворенням гшеркератотичного болючого обмеженого шфшьтрату вогнище руй-нувалось двома-трьома крюпроцедурами без ушкодження хряща вуха. Звичайно, безкровнiсть, незначна болючiсть дозволяють руйнувати доб-роякiснi новоутворення поступово, що значно шдвищуе косметичну якiсть л^вання.

Рiг шк1ри дiагностовано у 7 пащенпв. З ура-хуванням широкого шдгрунтя i можливостi рецидиву крюдеструкщя виконувалась сумiшшю снiгу вуглекислоти з ефiром з тиском у 2-3 кг на основу рогу, притискуючи його до лопатки з одночас-ним вщтягуванням вщ поверхнi тiла протягом 100-120 с дворазово. Якщо тсля загоювання за-лишаеться навiть невеликий пагорок, то його не-обхщно зруйнувати. Усi хворi видужали тсля 1-3 сеансв крiодеструкцi!, якi виконувались через 7-10 дшв.

З приводу гемангшм звернулись 96 (3,7 %) пащенпв. Дiаметр елеменпв - до 5-7 мм. Крюдеструкщя виконувалась крюаплшатором вщпо-вщного розмiру дворазово по 10-30 с за один сеанс. Зiркоподiбнi елементи на обличчi руйнувались спещальним крiоаплiкатором, який заповню-вався сумшшю снiгу з ефiром. Окрiм того, для шдвищення косметичного ефекту на обличчi тер-мiн деструкцi! зменшували за рахунок повторен-ня процедур через 5-10 дшв.Ефектившсть -100 %.

Гострокiнцевi кондиломи. Лiкувалось 68 (2,6 %) пацiентiв. Знеболення - аерозолем 10-вщсоткового лiдока!ну; крiодеструкцiя - крю-аплiкатором iз снiгом вуглекислоти, двохразово по 20-30 с за один сеанс. Повторний сеанс - через 7-10 дшв. При численних кондиломах крютерашя доповнювалась ш'екщями Циклоферону, призначенням Протефлазиду тощо. Елементи деструкцп крюаплшатором притискались до лопатки, обгорнуто! ватою. Це попереджало при-мерзання до лопатки, виключало кровотечу та дозволяло швидко проводити деструкщю всiх елементiв за один сеанс крютерапп. Термш деструкцп - по 20-60 с в залежносп вщ розмiрiв елементу. На повторних сеансах виконувалась деструкцiя кондилом, що залишились або з'яви-лись знову. Рецидив наступив у 17,6 % i був усу-нутий двома-трьома сеансами крютерапп. Лшу-вання завершили одужанням усi пацiенти. Деяю iз хворих до крiотерапi! л^вались хiмiчними i си-

стемними методами без одужання. У випадках кондиломатозу Бушке пащенти вщправлялись на циркумцизiю.

Хворих на шогенну гранульому було 24 чоловша (0,9 %). Елементи знаходились на верх-нiх кiнцiвках, рiдко - на обличчя Крiодеструкцiя сумiшшю сшгу вуглекислоти з ефiром по 60 с двiчi по 1-3 сеаншв через 7-10 днiв. Одужання - в ушх випадках.

Нiгтi, що вросли. Звернулось 16 пащента iз вростанням нiгтiв на нижнiх кiнцiвках. Захворю-вання супроводжувалось утворенням грануляцiй iз кровотечею та запаленням прилеглих тканин, а iнодi - i всього пальця. Окремi хворi перенесли по 1-2 операци iз вилученням шгпв. Усiм хворим проведена крiодеструкцiя гшергрануляцш по 20-30 с з наступним нанесенням на шкiру, грану-ляци й пiд валик по краю шгтя 1-вiдсоткового спиртового розчину генщанвюлету. Повторнi крiопроцедури - через 5-7 дшв. Одужання наступало шсля 3-8 сеансiв у всiх пащента.

КолоТдш рубцi, гiперкератози, ф1броми, сальний невус спостертались у 99 (3,8 %) пащ-енпв. Крюдеструкщя сумшшю снiгу вуглекислоти з ефiром пiд тиском 2-5 кг - вщ 60 до 120 с двiчi за один сеанс. Повторш сеанси - через 7-10 дшв. У хворих на коло!дш рубщ крюдес-трукцiю попереджали iн'екцiею лщази на 2-вiдсотковому новока!ш. Повне руйнування фiбром, сального невусу та гшеркератозу вико-нувалось за 1-3 сеанси крюдеструкци. Термiн лiкування коло!ду залежав вщ кiлькостi рубцiв. Розсмоктування кожно! дiлянки коло!ду здшсню-валось за 2-3 сеанси крюдеструкци.

Захворювання шюри, пов'язанi переважно iз сонячною гшершсолящею та вiком, такi як со-нячний кератоз, кератоми, сенiльнi бородавки, лшувались крiодеструкцiею у 147 (5,8 %) пащента. Заморожування робилось сшгом вуглекислоти або И сумшшю з ефiром двохразово термшом вiд 15 до 50 с. (рис. 3). Повне руйнування вщбувалось за один сеанс крютерапи. Тшьки при масивному гiперкератозi окремi д^н-ки викликали необхiднiсть повторно! деструкци. Необхщно попереджати пацiентiв про можливють набряку шкiри на чол^ особливо довкола очей.

З приводу ринофiми лiкувались крюдеструк-цiею 7 пащента чоловiчо! статi. При обстеженш виконувалась ректороманоскопiя у зв'язку с тим, що у одного пащента був рак прямо! кишки. Пюля резекцп прямо! кишки прояви ринофiми зникли. Крюдеструкщя робилась сумшшю сшгу вуглекислоти з ефiром по 15-20 с двох-трьохразово

за один сеанс. Курс лшування - 5-8 сеанав за 2 мюящ. Одночасно проводилось лшування ро-жевих ву^в та демодекоз у всiх пащента. Вна-слiдок терапi! зникли рожево-щанотичний колiр, гористiсть носу, пустулiзацiя обличчя. Четверо пацiентiв провели другий курс терапп через рiк.

З хворобою Прингла лшувались двое пащента - чоловiк 40 рокiв та жшка 20 рокiв. У чо-ловiка захворювання протiкало по типу Прингла без ураження iнших оргашв, окрiм шири. У жiнки були фiброми у серединi черепу. Вона звернулась на крiодеструкцiю пiсля операци на череш. Захворювання - без психiчних проявiв. У чоловша велика кiлькiсть аденом до 3-5 мм розташову-валась у центрi обличчя, а у жiнки - на всьому чоль Деструкцiя сумшшю снiгу вуглекислоти з ефiром - чотирьохразово за один сеанс по 20-30 с. Повторш сеанси - через 10-15 дшв шсля заживання дп попередньо! деструкци. Обидва пащенти одержали по два курси крюдеструкци по 6-8 сеанав з перервою в 6 i 12 мюящв з доб-рим косметичним ефектом.

З дiагнозом шгментний невус, хвороба Бовена, базалшма, хрон1чний ерозивний баланiт пролiковано крiодеструкцiею 33 пащента (1,3 %). Уи вони обстежеш онкологом. Зло-яюсшсть цитологiчно або не пiдтверджувалась 0 !м було рекомендовано повторне обстеження в зумовлений термш), або вони вщмовлялись вiд запропонованого лiкування. Деструкщя сумiшшю снiгу вуглекислоти з ефiром дворазово по 60 с 1-2 сеанси через 10-12 дшв. У хворих на ерозивний балашт, на який вони хворши до одного року, деструкщя виконувалася через шар марлi короткими торканнями тампоном до примерзання марл^ а по^м 10-15 с безперервно двiчi, що по-переджало кровотечу i примерзання тампону. Пiсля 3-5 сеаншв наступало одужування. Для анестезi! використовували 10-вщсотковий аеро-золь лiдока!ну.

У хворого на бородавчату лейкоплаюю нижньо! губи з рецидивом пiсля двох операцш досягнуто повне одужання чотирма процедурами крiодеструкцi! двiчi по 30 с.

Некробюз гомiлок у чотирьох пащента ви-лiкувано двома-трьома процедурами крюдеструкци сумшшю сшгу вуглекислоти з ефiром по 20 с двiчi; перерва мiж процедурами - 7-10 дшв.

Верукозний червоний плескатий лiхен, обмежений червоний вовчак, атероми та свербiж вузлуватий дiагностовано у 35 (1,3 %) хворих; вони лшувались крюдеструкщею снiгом вуглекислоти по 10-30 с двiчi за процедуру. По-

1-2 (9)' 2006

вторш сеанси - через 7-10 дшв. У хворих на вуз-ловате npypiro та верукозний лiхен - по 7-8 процедур. При атеромах - 30-60 с по 2-4 процедури, що супроводжувалось ïx облтеращею. Крюдеструкщя обмежених вогнищ червоного вовчака на rai загальноï терапiï прискорювала утворення атрофiчного шраму.

Татуювання важко шддаються руйнуванню ультранизькою температурою у зв'язку з глибо-ким розташуванням фарби в дермi. Ми усували татуювання у чотирьох пацieнтiв методом деструкци сумшшю снiгy вуглекислоти з ефiром по 20-30 с двiчi пiд тиском 300-500 г. Для знищення було потрiбно 2-3 процедури, але подекуди зали-шались цяточки фарби. Пiсля крiодестрyкцiï за-лишався атрофiчний шрам. Взагалi, крюдеструкщя сшгом вуглекислоти дозволяла швидко, без значного болю та без кровотеч^ з гарним косме-тичним наслщком усувати рiзнi вади та захворювання шюри.

Звичайно, крюдеструкщя часпше виконува-лась, як основний або самостшний метод лшу-вання. Крютерашя у виглядi крiомасажy без руй-нування тканин посiдаe допомiжнy фyнкцiю в за-гальнiй терапи; виконуеться з використанням сyмiшi сшгу вуглекислоти з ефiром у марлевому тампош методом прогладжування по лшям Лан-гера або круговими рухами. Контакт холодоаген-та зi шюрою до 1-1,5 с не супроводжуеться руй-нуванням епiдермiсy, а може викликати його лу-щення. Методом крюмасажу або коротким охо-лодженням шири ми лiкyвали 659 (26 %) пащенпв на тлi основних загальних методiв терапiï; серед них:

- одужали 447 (67,8 %) пащенпв;

- значне покращання - у 187 (28,4 %);

- покращання - у 25 (3,89 %) пащенпв.

Рецидив у першi 3 мюящ наступив у 91 пащента (13,8 %) .

При такому ткуванш на шюру дiе три основнi фактори: холод, вуглекислий сшг та ефiр, - що значно вiдрiзняеться вiд ди рiдкого азоту чи охо-лодженого металу або фторопласту. Умовно можна видшити поверхневий та глибокий крю-масаж. При першому тиск i швидкiсть руху тампону регулюеться так, що на шкiрi не з'являлось побшння у виглядi сущльно1' паморозi, а при гли-бокому наступае побiлiння шкiрi, що призведе по^м до рясного лущення ешдермюу.

Термiн однiеï процедури крiомасажy - до 5 хв., що супроводжуеться гiперемiею шири, почуттям свiжостi та бадьоросп. Спершу крiомасаж виконуеться через добу, по^м - два i один раз на тиж-

день. Курс л^вання складаеться з 7-10 процедур.

Вульгарш та рожевi вугри, демодикоз

лiкyвались у 311 (12,2 %) хворих - вщ легко1' до тяжко1' апостематозно-шфшьтративно1' форми. У 80 % хворих на рожевi вугри i 10 % хворих на вульгарш вугри знайдено ^^i Demodex folliculorum. У залежносп вщ тяжкостi захво-рювання робили поверхневий або глибокий ма-саж; скупчення вyгрiв, вогнища iнфiльтрацiï об-робляли тампоном до сyцiльного побшння шири. Елементи конглобатних ву^в та атероми руй-нувались крiоаплiкатором по 10-20 с двiчi. Ця процедура повторювалась через 4-7 днiв до повного зникнення iнфiльтратiв та вyзлiв. У хворих на рожевi вугри та демодикоз робили масаж i повш. Для цього повши вiдтягyвали догори або вниз з вщведенням очей у протилежному напрям-ку. Тампон проводився по пальпабральному краю повiк до появи цяточок шею. Якщо були грану-ляцiï, то для запобтання примерзання тампону до повш 1'х охолоджували короткими торканнями тампону. Пiсля двох-трьох крiопроцедyр грану-ляцiï зникали, i в подальшому робили звичайний масаж. Усi пащенти заюнчили лiкyвання повним очищенням шюри, але у 26 % ще залишалась гiперемiя у вогнищах зниклих iнфiльтратiв. Про-тирецидивний курс крютерапи пропонували провести через 3-4 мюящ. У 20 % пащенпв незнач-не загострення дерматозу наступало на протязi трьох мiсяцiв. Воно було лшвщовано чотирма-шiстьма сеансами крюмасажу та проведенням локального л^вання. Були оздоровленi навiть тi пащенти, котрi безyспiшно лiкyвались крютера-шею рiдким азотом.

Себорейний дерматит дiагностовано у 58 (2,3 %) хворих. Очищення шюри наступило пiсля 4-6 крюмасагав без додатково1' терапiï, яку рекомендували надал^ як профiлактичний зааб лiкyвання.

Локальний свербiж, обмежений нейро-дермiт дiагностовано у 117 (4,6 %) хворих; бшьшють з них хворши понад 5-10 i бшьше рокiв. Проводилось рiзноманiтне лiкyвання з коротко-часним покращенням. Ми проводили глибокий крюмасаж з наступним нанесенням кортикосте-ро1'дно1' мазi для запоб^ання утворення пyxирiв. При локальному свербеж 3-4 сеанси крюмаса-жу забезпечували стiйке одужання. Лишай Вща-ля вимагав проведення до 10 процедур крюмасажу та седативного лшування.

Так, пащентка В-а, 60 рошв, хворша нестерпним свербежем зовнiшнix статевих оргатв з 1х лпхешзащею,

дешгментащею i гшершгментащею. Вистачило п'яти процедур крюмасажу на протяз1 двох тижшв, щоб до-сягти стшкого одужання.

1нший пащент - чолов1к, Н-о, 67 рок1в, хвор1в на стшкий сверб1ж спини шсля опер1зуючого лишаю 5 рок1в. Чотири процедури крюмасажу звшьнили ввд свербежу.

Доцшьно для забезпечення стiйкого одужання додатково зробити ще 2-3 процедури крютерапп тсля зникнення свербежу. Видужали вс хворi пiсля 4-10 сеанев крiомасажу на протязi 1-2 мюящв.

Гшздова алопецiя була дiагностована у 36 (1,4 %) пащенпв. На тлi загальноï терапiï додатково робили крiотерапiю до утворення пухирiв, що супроводжувалось стiйкою гiперемiею та при-пиненням випадiння волосся. Пюля 7-8 крюпро-цедур з'являлось спочатку атрофiчне, а потiм i нормальне волосся. Одужання з появою густого волосся наступило за 2-3 мюящ у 83 % хворих.

З устхом застосовувалась крiотерапiя для усунення рiзноманiтних пiгментацiй (сонячна, печiнковi плями, початковi прояви кератом та ш.). Крiотерапiя методом глибокого масажу супро-воджувалась спочатку збiльшенням шгментаци, а потiм починалось лущення. Шюра набувала нормального кольору за 1-2 мюящ; це прискорю-валось чищенням шюри „скрабом". Якщо плями невелик^ то вони знищувались поверхневою крюдеструкщею до 5-7 с. У даному випадку утворювався тонкостшний пухир; за тиждень вiн зникав, залишаючи рожеву пляму. Через 2-3 тиж-нi шкiра набувала звичайного кольору.

Ефективною була крютерашя у випадку па-томiмiï. Лiкувались 18 пащенпв на тлi загально-седативно1' терапи. Вживались крiомасаж i дес-трукщя з ïx незвичайною для пащента дiею на шкiру; це дозволило досягнути стiйкоï ремiсiï в усх пацiентiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Шевела О.Г., В1тенчук С.З. Крютерашя за-хворювань шюри снiгом вуглекислоти в ам-булаторнiй практицi (до сторiччя методу) - I. // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - 3-4 (8). - С. 158-161

2. Бутов Ю.С., Ахтямов С.Н. Криотерапия и криодеструкция в дерматологии // Вестник дерматологии и венерологии. - 2002. - № 5. -С. 55-54.

3. Витенчук С.З.Бурштейн Ю.Я. Криотерапия в поликлинической практике дерматолога // Вестник дерматологии и венерологии. - 1993. - № 1 - С. 58-61.

Захворювання шюри на екзему, дерматит, хейшт, атошчний дерматит, псорiаз, фоль кулгг л^вались з використанням методу крюмасажу у 95 (3,7 %) хворих. У вех пащенпв ура-ження шюри було хрошчним i стшким до л^-вання; вогнища часпше були:

- при екземi - на кшщвках;

- при дерматит - на обличчi, на кистях;

- при атошчному дерматитi - над суглобами, на обличч^ шш.

При фолiкулiтi частiше процес знаходився на зашийку. У зв'язку в резистентнютю до загаль-ного багатомюячного лiкування крiомасаж вико-нував роль провщного очищення шкiри. Завжди тсля крюмасажу на вогнище наносили кортико -стерощну мазь, а в випадку фолшул^у - дез-шфшукта препарати. Дiя наднизько1' температу-ри зрушувала заxистi можливостi органiзму та його чутливiсть до звичайно1' терапи. Значно прше пiддавався терапи обмежений псорiаз , особливо - шдошов та долонь, що вимагало проведен-ня до 15 крюмасагав. В той же час, прояви дерматиту та хейл^у зникали пiсля 3-4 крiомасажiв.

Наш досвщ пiдтверджуе високу ефективнiсть крiотерапiï в л^вант xронiчниx дерматозiв. Так, з 659 хворих з рiзними захворюваннями шкiри за допомогою крiомасажу одужали або досягли значного покращення 96 % пащенпв, а у решти наступило покращення. Рецидив у першi 3 мюящ вщм^или 13 % хворих; у них покращання наступало тсля наступних 3-5 крюмасашв.

Таким чином, крютерашя у виглядi крюдеструкцп та крюмасажу з використанням сшгу вуглекислоти показала неощнне значення в лiкуваннi захворювань шюри, новоутворень, окремих вад розвитку та онкологiчниx уражень. Використан-ня в якостi холодоагенту сумiшi сшгу вуглекислоти з ефiром в нашш модифiкацiï ставить ïï на рiвень з рiдким азотом, а в рядi випадкiв i пере-вершуе його.

4. ЗадорожнийБ.А. Крютерашя в дерматологи.

- К., 1985.

5. Грищенко В.1. Сандомирський Б.П. Практична крюмедицина. - К., 1987.

6. Цикунов М.Б. Кубил1нська Е.А. Крютерашя в ^CT^i реабштацшних заxодiв при тсля травматичних контрактурах плечового сугло-бу // Медична допомога.- 2004. - № 4. - С. 20.

7. Сладковгч С. С. Лшування вуглекислотою де-яких захворювань шюри i слизових оболонок.

- К.:Медпз, 1960.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (9)' 2006