CC BY
46
УДК 616.831.31-089.583.29:092.9.259-091.8:612.017.1
Особливост1 репаративних процес1в в головному мозку та змш 1мунного статусу щур1в шсля локально! крюдеструкцп його структур
Лжяний М.1., Марущенко М.О.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, Нащональний медичний ушверситет 1м. О.О.Богомольця МОЗ Украши, м. Ки1в, Украина
В експериментi вивчено динамiку репаративних процесiв в речовиш головного мозку (ГМ) та змш iмунного статусу щурiв пiсля крю-, електро- та механiчного пошкодження його структур. Встановлено, що особливiстю крювпливу на ГМ е формування вираженого вазогенного набряку та порушення кровооб^у у мiкроциркуляторному руслi (МЦР) на фош помiрно виражених дистрофiчних змш у нейронах та дальних клиинах. Локальна крiодеструкцiя мозково! речовини викликае стшке порушення гематоенцефалiчного бар'еру (ГЕБ) i може призводити до розвитку клггинно! нейросенсибтзацп до антигенiв ГМ та наростання гуморальних аутоiмунних реакцш у вiддаленi строки пiсля крювпливу. Вияв-ленi нами змiни в iмунному статусi пiддослiдних тварин тсля крюдеструкцп речовини ГМ можуть впливати на переб^ репаративних процесiв в ГМ в шсляоперацшному перiодi.
Ключов1 слова: крюдеструкщя, електрол1тична деструкщя, нейросенсибш1защя, ауто1мунш реакцИ.
У вггчизнянш функщональнш нейрохiрургii запропоноваш та випробуванi кшька методiв локальноi деструкцii глибинних структур ГМ та патолоичних утворень, провщне мiсце серед яких посiдаe стереотаксична крюдеструкщя [6, 7, 9, 16]. Результати експериментальних дослвджень та клМчних спостережень сввд-чать, що, у порiвняннi з механiчним, елект-ричним та хiмiчним руйнуванням бiологiчних тканин, вогнище крiовпливу чiтко обмежене ввд навколишнiх тканин, холодова дiя дозволяе утворювати вогнища некрозу заданих розмiрiв практично без крововиливiв i не спричиняе грубих загальномозкових i перифокальних реакцш [4, 9, 10, 16, 21, 24]. Так переваги дали можливють застосовувати низьш температури в нейрохiрургii з метою лiкування захворювань екстрапiрамiдноi системи, епiлепсii, в комбь нованому лiкуваннi пухлин головного мозку, больових синдромiв, деяких психiчних розладiв тощо [6, 7, 9, 10, 16, 20].
Розвиток сучасних методiв нейровiзуалiзацii, зокрема, комп'ютерно'1 (КТ), магшторезонансно! (МРТ) томографп та крiогенноi техшки дали новий поштовх до розробки та вдосконалення крiохiрургiчних втручань в рiзних галузях медицини, розширили уявлення про динамщу структурних змiн у вогнишд крюдеструкцп та прилеглих зонах, спонукали до необхвдност бiльш глибоко'1 ощнки можливостей крiометоду в нейрохiрургii [16, 18, 22, 23]. Проте, вплив локально'1 крюдеструкцп речовини ГМ на оргашзм в цiлому i, зокрема, на iмунний статус пащентав не вивчений. Лише в окремих дослщженнях простежувалась кореляцiя мiж структурними змшами в речовинi ГМ та iмунному статусi
пащентав тсля локально! крюдеструкцп тих чи шших його структур [5, 8, 17].
Одшею з перших, хто вивчав цю проблему, була 1.В. Ганнушкша, яка ще в 70-т роки мину-лого стор1ччя виявила в1роидне шдвищення титру мозкових антитш в кров1 пащент1в та дослщних тварин шсля локального крюпошкод-ження речовини ГМ, 1 крюдеструкщя була ощ-нена як х1руричний метод, що може шщдавати нейроауто1мунш процеси [5]. Автор довела, що за умови порушення вихвдно! 1мунореактив-ност оргашзму, патолоичних змш 1мунного статусу пащентав пюля повторно! крюдеструкцп можливе формування гшерерпчно! реакцп на крюпошкодження ГМ, що зумовлюе порушення репаративних процес1в в зош крювпливу та прилеглих до не! дшянках речовини ГМ. Спе-циф1чна десенсибш1защя щодо антигешв ГМ в експериментальних тварин позитивно впливала на ввдновш процеси в ГМ, який очевидно зале-жав не тшьки в1д титру циркулюючих проти-мозкових антитш, а й в1д активацп захисних мехашзм1в в оргашзм1 [5].
В подальшому, незважаючи на розвиток методу електронно! мщроскопп та досягнення клш1чно! 1мунологп, ця проблема практично не розглядалася.
Метою роботи стало вивчення репаративних процеав у речовиш ГМ та змш 1мунного статусу у щур1в шсля локально! крюдеструкцп його структур у пор1внянш з такими при електроль тичному та мехашчному пошкодженш.
Матер1али 1 методи досл1дження. Експе-риментальна частина проведена на 72 стате-возрших щурах самцях з масою тша 250-350 г. Тварини розподшеш на 3 експериментальш та
1 контрольну групи. Беручи до уваги даш про асиметрда ГМ в регуляцп iмунних функцш, крiо-, електро- та мехашчне пошкодження наносили в лiвiй тiм'яно-скроневiй дiлянцi ГМ. Дiаметр зони деструкцп складав до 2 мм, гли-бина пошкодження — до 2 мм.
Крюдеструкщю речовини ГМ здшснювали за удосконаленими методиками Т.Вихерт (1968), Е.Канделя (1974), T.Tominaga (1995) з вико-ристанням автономного перезарядного крю-апарата вiтчизняного виробництва АСК-8 та крiозонда в модифщацп Дитячого нейрохiрур-гiчного центра [4, 9, 25]. Електродеструкщю здiйснювали з використанням пристрою для проведення анодного електролiзу за удоскона-леною методикою R.Thompson (1971) (навед. за Я. Буреш та сшвавт. [3]); мехашчну деструкцiю
— голкою з використанням шструмента власно! конструкцп з обмежувачем.
Тварин контрольно! та експериментальних груп виводили з експерименту iз застосуван-ням глибокого наркозу ефiром на 7, 14, 30-ту та 60-ту добу. Структурнi змiни речовини ГМ ощнювали в зонi деструкцп, перифокальнш, вiддаленiй зонах та вiдповiдних дшянках кон-тралатерально! пiвкулi. Морфологiчнi змши на свiтлооптичному рiвнi оцiнювали з використанням оглядових (забарвлення гематоксилшом та еозином, гематоксилшом та шкрофуксином) та спещальних (забарвлення тiонiном за Шслем та за методом Кульчицького) методик.
Для електронно-мшроскошчних дослiджень ультратонш зрiзи речовини ГМ товщиною 60 мкм виготовляли на ультратомах ЛКБ i Рей-хардт, для шдвищення контрастностi дофарбо-вували за Рейнтгольдсом, вивчали в електрон-ному мiкроскопi ЕМ-400Т фiрми "Phillips".
Змiни iмунного статусу щурiв оцiнювали за динамiкою тимiчного iндексу, iндексiв сшввщно-шення маси селезшки та надниркових залоз до маси тша тварини як штегрального показника, що вiдображаe вплив стрес- та травм-чиннишв на iмунну та ендокринну системи [8, 12, 15]. Про-лiферативну активнiсть лiмфоцитiв ощнювали в реакцп бласттрансформацii (РБТЛ) на Т- та В-мггогени — конканавалш А (КонА, 10 мкг/мл), декстран сульфат (100 мкг/мл), за загальнопри-йнятими методиками [4]. Нейросенсибтзащю до антигешв ГМ визначали в РБТЛ на мозко-вий антиген (МА) [19] та за титром антитш до нейроспецифiчних бiлкiв (НСБ): основного бшка мieлiну (ОБМ), бiлка S-100, нейронспецифiчноi енолази (NSE). НСБ видшяли з ГМ теляти: ОБМ
— за модифшованим методом А.В.Палладiна та спiвавторiв [13], S-100 та NSE — за методом Г.А.Бережного [1, 2]. Титр антитш до НСБ у сироватщ експериментальних тварин визначали за методикою Т.М. Черенько з використанням непрямого iмуноферментного методу [19].
Одержат результата обробляли статис-тично за допомогою програми Biostatisticа 4.03. з використанням дисперсного аналiзу.
Результати та 1х обговорення. Пiд час
ощнки результатiв морфологiчного дослiдження речовини ГМ на 7, 14, 30-ту та 60-ту добу дослщ-ження встановлено, що шсля крю-, електро- та мехашчно! деструкцп речовини ГМ виникали загальнопатолоичш неспецифiчнi репаративнi процеси, однак динамша структурних змiн як в зош деструкцп, так i в перифокальнiй та вiддаленiй вщ впливу дiлянках ГМ мала сво! особливостi.
Так, на 7-му добу в зош пошкодження шсля рiзних видiв оперативних втручань переважали деструктивш процеси з вира-женим набряком речовини ГМ, руйнуванням клiтинних елеменив та значним порушенням кровообiгу у МЦР.
У перифокальнш зош на 7-му добу шсля крюдеструкцп виявляли стшке порушення кровообiгу в МЦР, виражеш дистрофiчнi змiни у збережених нейронах та клггинах глп, грубi порушення синаптичного апарату. На вщсташ вiд крiопошкодження дистрофiчнi змiни помiрно вираженi, проте, в окремих спостереженнях перивентрикулярно та в зош шдшрки вщзна-чали набряк мозково! речовини, осередки пер-дiапедезних крововиливiв.
Шсля електродеструкцп у клiтинах пери-фокально! зони також переважали деструктивш процеси на фош порушення кровооб^у у МЦР, характерним було скупчення лiмфоцитiв i макрофагiв в стшщ ранового каналу, перева-жання цитотоксичного набряку речовини ГМ над вазогенним.
Найменшi структурш змiни спостерiгали пiсля механiчного пошкодження речовини ГМ. Так, вже на 7-му добу дослщження за даними електронно! мшроскопп виявляли чiткi вщновш процеси у збережених клiтинах, на ввдсташ — основними ультраструктурними змшами в нейронах та глп були внутрiшньоклiтиний набряк з помiрно вираженою деструкцieю органел.
Характерними морфолоичними змiнами в зонi крiопошкодження на 14-ту добу дослвд-ження були початковi ознаки розсмоктування та резорбцп детриту, формування демаркацш-но! лшп мiж зонами оборотних i необоротних змш в речовинi ГМ (рис.1 кольорово! вкладки). У перифокальнiй зош за даними електронно! мiкроскопi! спостер^али виражений вазоген-ний набряк речовини ГМ, порушення ендо-телiю судин МЦР, у збережених нейронах, глп, синаптичному апарат — вщновш процеси. Бшьшють збережених клiтин у прилеглих до крюпошкодження дiлянках ГМ перебували у сташ пiдвищено'i морфофункцiонально'i актив-ностi. В окремих спостереженнях на вщсташ вiд зони крюдеструкцп ввдзначали масивнi крововиливи з ознаками розшарування та ввд-кладенням зерен гемосидерину (рис.2 кольорово! вкладки).
До статтi Л^яного М.1., Марущенко М.О. "Особливостi репаративних процеЫв в речовин головного мозку та змЫ iмунного статусу щурiв тсля локальног крюдеструкцгг його структур"
Рис.1. Мжрофотограма. Кора ГМ на 14-ту добу тсля крш-деструкцп. Формування демаркацшно! лшп мiж зонами оборотних i необоротних змiн. Виражений вазогенний набряк. Забарвлення гематоксилiном та еозином. Зб. х400
Рис. 2. Мжрофотограма. Кора ГМ на 14-ту добу тсля кртдеструкщ. Зони поширених крововилитмв з ознаками розшарування. Забарвлення тшншом. Зб. х125
* у ^ •
. А
Л--- ■> "
. V
-Л
' - к
К?) ** ■ * в.-
; *
51.-1
С *
'".л
АШ.
; ■■■ Г? '
I Г -
V >
■ - "V. '' ' ■ .'.'V
■ -V- , ■ ■ >; М-?- .-■
>- >
- -с
Рис. 3. Мжрофотограма. Кора ГМ на 14-ту добу тсля Рис. 4. Мжрофотограма. Кора ГМ на 14-ту добу тсля ме-електродеструкщ!. Перифокальна та прилегла до не! хатчно! деструкцп. Початок формування глiального руб-
зони. Вазогенний набряк з утворенням численних мж-рошст. Активацiя глп. Забарвлення гематоксилшом та пiкрофуксином. Зб. х200
ця. Забарвлення гематоксилiном та еозином. Зб. х400
На 14-ту добу спостереження в зош елект-ролггичного пошкодження виявляли початковi ознаки формування бального рубця, у пери-фокальнiй та ввддаленш зонах — утворення численних мжрошст. За даними електронно! мшроскопп виявляли незначнi порушення кровообiгу у МЦР, гшерплазто ендотелiю його судин, активащю глii (рис.3 кольорово! вкладки). Для мехашчно'! деструкцii на 14-ту добу характерним було формування глю-мезо-дермального рубця в зош пошкодження, про-ростання новоутворених судин на фош помiрно вираженого порушення кровообшу у МЦР у прилеглих дшянках речовини ГМ (рис.4 кольорово! вкладки).
На 30-ту добу дослвдження спостерiгали ознаки органiзацii в зош крюпошкодження з формуванням глiомезодермального рубця, у перифокальнш та прилеглих до не! дшянках ГМ — виражеш ввдновш процеси, проте, за даними електронно! мiкроскопii утримувались порушення кровооб^у у МЦР, змiни в ендотелда судин, помiрно виражений набряк ввдростшв астроцитiв (рис. 5).
Пiсля електродеструкцп у цi строки спос-тертали формування грубого, переважно таль-ного рубця, у перифокальнш зош — значне вщновлення ендотелда судин, активащю глп, скупчення лiмфоiдних клiтин (рис. 6). Поряд з вираженими вщновними процесами в судинах та глп у цш зош виявляли значну кшьшсть нейрошв з деструктивними змшами органел. В окремих спостереженнях на вщсташ вiд зони електролiтичного пошкодження ввдзначали резорбцiю перинейрональних крововиливiв.
У зош ранового каналу на 30-ту добу шсля мехашчного пошкодження спостер^али чiткi межi глiомезодермального рубця, в прилеглих дшянках речовини ГМ — виражеш ввдновш процеси (рис. 7).
На 60-ту добу дослвдження в зош крю-деструкцii формувалася шстозна порожнина.
Рис.5. Електронограма. Кора ГМ на 30-ту добу теля крюдеструкцп. Зона некробштичних необоротних змш. Дистроф1чш змши нейрона. Стаз кров1 в мшросудинь Зб. х10000
Рис. 6. Електронограма. Кора ГМ на 30-ту добу теля електродеструкцп. Перифокальна зона. Функцюнально активний глюцит поряд з функцюнально активною мшросудиною. Зб. х22000
За даними електронно! мшроскопп у прилеглих до пошкоджено! дшянках ГМ бшьшють збере-жених нейрошв та клггин глii функцiонально активш, лише в окремих спостереженнях виявляли незначш порушення кровообiгу в МЦР. В зош електродеструкцп вщзначали утворення грубого бального рубця, на ввдсташ — чис-леннi дрiбнокiстознi порожнини, в окремих спостереженнях — ознаки лейкоенцефалггу та порушення процеив органiзацii. Зона механiч-ного пошкодження на 60-ту добу представлена щiльним глюмезодермальним рубцем з штен-сивним утворенням нових судин, на ввдсташ — цитоархггектошка ГМ вiдповiдала такiй у нормь
На основi результатiв аналiзу структурних змiн речовини ГМ шсля рiзних видiв локально! деструкцii видшеш певнi особливостi. Можна стверджувати, що найбiльш стiйкi порушення мiкроциркуляторного кровооб^у в МЦР i бiльш вiрогiднi змiнии ГЕБ спостерiгали пiсля локально! крюдеструкцп, оскшьки навiть на 30-ту добу
Рис. 7. Електронограма. Кора ГМ на 30-ту добу шсля мехашчно!' деструкцп. Перифокальна зона. Практично не змшена мшросудина. Зб. х 13000
в перифокальнш зош ввдзначали розлади кро-вообiгу в МЦР, порушення цшюност ендотелiю його судин, набряк вщростшв астроцитiв. Пiсля електродеструкцii речовини ГМ порушення кровоб^у в МЦР не виражеш, вiдновлення ендотелiю судин спостертали на 30-ту добу. Для локальноi крiодеструкцii характерний стiйкий вазогенний набряк речовини ГМ, який мае тен-денцда до прогресування на 14-ту та 30-ту добу; пiсля електродеструкцп, на вiдмiну вiд крюв-пливу, на 7-му добу переважав цитотоксичний набряк, на 14-ту — вазогенний.
При ощнщ змш в нейронах та глп у ввд-поввдь на рiзнi види локальноi деструкцп виявлено, що локальне механiчне пошкодження спричиняе найменш вираженi структурнi змши речовини ГМ. Так, вже починаючи з 7-' доби, у збережених нейронах та глп перифокально' зони спостер^али вiдновнi процеси, а на вщ-станi вiд зони деструкцп основними ультра-структурними змiнами були внутршньокль тинний набряк без виражених деструктивних змiн органел в цитоплазмi нейронiв та клiтин глii на фош незначних порушень кровообiгу в МЦР. Шсля крiодеструкцii початковi вщновш процеси у збережених нейронах та глп спос-терiгали з 14-' доби, при електродеструкцii — навиъ на 30-ту добу у бшьшост нейронiв перифокально' зони були виражеш дистрофiчнi змiни, а на ввдсташ вiд вогнища деструкцii у речовиш ГМ формувалися дрiбнокiстознi порожнини.
Вивченi змши iмунного статусу у тварин на 7, 14, 30-ту та 60-ту добу шсля крю-, електро-та мехашчно' деструкцп кори ГМ.
У вщповвдь на крiодеструкцiю у речовиш ГМ вщбувалося пригнiчення функцiональноi активности центральних i периферичних iмун-них оргашв на 7-му добу дослщження та значна iх активацiя у подальшому, що проявлялося вiрогiдним збшьшенням тимiчного iндексу на 14-ту та 60-ту добу, а також сшвввдношення маси селезшки до маси тша тварини (табл. 1). Найменший вплив крюдеструкщя справляла на ендокринну систему: сшвввдношення маси надниркових залоз до маси тша тварини було в
межах показнишв у контрольнш грут протягом усього перiоду спостереження.
При електролггичному пошкодженнi ГМ спостерiгали незначне збшьшення тимiчного iндексу — до 0,06±0,02 на 30-ту добу, а також вiрогiдне зменшення iндексу сшвввдношення маси селезiнки до маси тша тварини — до 0,21±0,05 у порiвнянi з цими показниками у контрольнш груш (Р<0,05). Електродеструкцiя справляла бшьш виражений, нiж крюдеструкщя, вплив на ендокринну систему, що проявлялося значним збшьшенням маси надниркових залоз на 14-ту добу у порiвняннi з такою у контролi та близьким до вiрогiдного зменшенням стввщношення маси надниркових залоз до маси тша тварини на 60-ту добу, середш показники цього шдексу в шших дослiдних та контрольних тварин становили у середньому 0,05±0,01.
При мехашчному пошкодженнi вщзначали зменшення зазначених показникiв на 7-му та 30-ту добу та незначне шдвищення — на 14-ту та 60-ту добу. Подiбну тенденцда спостертали i при експериментальнiй легкiй черепно-мозко-вiй травмi, що свiдчило про вплив мехашчного пошкодження на едину нейро4муно-ендокринну систему [11, 12, 14, 17].
При порiвняльному аналiзi впливу крю-, електро- та мехашчно' деструкцп на проль феративну активнiсть лiмфоцитiв, спонтанну та стимульовану Т- i В-мiтогенами, виявленi певнi особливостi iмунноi вiдповiдi на рiзнi види оперативних втручань. Так, у вщповщь на крю-деструкцiю речовини ГМ вщбувалося зниження спонтанно' пролiферативноi активностi лiмфо-цитiв на 30-ту добу та вiрогiдна '¡'1 стимуляцiя на 60-ту добу (Р<0,05). Пiсля мехашчно' деструкцп виявили значне зниження спонтанно! пролiфе-рацii лiмфоцитiв на 7-му та 60-ту добу та п сти-муляцiю на 14-ту добу. Шсля електродеструкцп спостертали пiдвищення спонтанноi пролiфера-цп лiмфоцитiв, починаючи з 14-' доби, на 30-ту добу вона перевищувала показник у контрольнiй грут бшьш шж утричi (Р<0,001). На 60-ту добу спостертали, зниження спонтанно' пролiфера-тивно'' активностi лiмфоцитiв, яка корелювала з показниками у тварин тсля механiчного пошкод-ження речовини ГМ (табл. 2).
Таблиця 1. Змши тим1чного шдексу в рк?ш строки шсля крш-, електро-та мехашчно! деструкцп кори ГМ
Строки дослщження, доба Тим1чний ¡ндекс шд впливом (М±5)
кршдеструкцп електродеструкщ! мехашчно! деструкцп контроль
7-ма (п=5) 0,07±0,03 0,05±0,02 0.07±0,01 0,27±0,05
14-та (п=5) 0,12± 0,03* 0,05±0,02 0,07±0,01 0,06±0,01
30-та (п=5) 0,07± 0,02 0,05±0,02 0,05±0,01 0,06±0,02
60-та (п=5) 0,12±0,04* 0,05±0,01 0,07±0,01 0,04±0,02
При ощнщ функщонально'1 активност Т-лiмфоцитiв, стимульованоï Кон А, вiрогiднi змiни показникiв за рiзних видiв локальноï деструкцiï не виявленг Пiсля крiодеструкцiï спостерiгали стабшьш показники протягом всього перiоду дослгдження з зниженням '¡х на 30-ту добу та незначним пiдвищенням — на 60-ту добу. Пiсля електродеструкцп виявлено пiдвищення функцiональноï активностi Т-лГм-фоцитiв, стимульованоï Кон А, на 30-ту добу до (38,8±11,7)%, зниження показника на 60-ту добу до (27,33±10,9)%. Шсля механiчноï деструкцiï вГдзначали зниження пролiферативноï актив-ностi Т-лГмфоцитГв у вiдповiдь на стимуляцiю КонА на 7-му та 60-ту добу спостереження, на 14-ту та 30-ту добу — щ показники були подiбнi до таких у контрольнш групi.
Функцiональна активнiсть В-лiмфоцитiв, стимульованих декстрану сульфатом, у ввд-поввдь на крiодеструкцiю кори ГМ вiрогiдно пiдвищувалася у порiвняннi з такою в кон-тролi на 30-ту добу i значно знижувалась — на 60-ту добу (Р<0,001). Подiбну тенденщю, проте, без вiрогiдних коливань спостершали пiсля механiчного пошкодження кори ГМ. Найбшьш вираженою була ввдповвдь на елек-тролiтичне пошкодження кори ГМ: близьке до вiрогiдного пригшчення пролiферативноï активностi В-лiмфоцитiв на 7-му та 30-ту добу та збшьшення показнишв — на 14-ту та 60-ту добу (табл. 3).
Важливим показником змш в iмуннiй сис-темi тварин у вiдповiдь на рiзнi види локальноï деструкцп речовини ГМ е клггинна нейросен-сибшГзащя до МА. Пiд час дослвдження проль
феративноï активностi лiмфоцитiв за наявност МА у вiдповiдь на крюдеструкщю речовини ГМ виявлене зниження показника вдвiчi у порiвняннi з таким у контролi на 7-му добу до (5,6±2,7)% та вiрогiдне його збiльшення на 30-ту та 60-ту добу вщповщно до (14,6±7,5)% та (22,0±5,1)% (Р<0,05). У вадповадь на механiчне пошкодження кори ГМ клггинна нейросен-сибiлiзацiя була виражена незначною мГрою вже на 7-му добу та поступово збшьшувалася протягом всього перюду спостереження. Шсля електродеструкцiï спостершали найнижчий рiвень клiтинноï нейросенсибiлiзацiï, на 7-му та 14-ту добу цей показник був нижчий, шж у тварин контрольноï групи, на 30-ту та 60-ту добу — дещо перевищував його.
Гуморальш аутоiмуннi реакцп оцiнювали за титром аутоантитiл до нейроспецифiчних бшшв ОБМ, S-100 та NSE в периферичнш кровГ як маркерiв основних клГтинних елементiв ГМ. Найбшьш вираженi змши виникали шсля крю-деструкцiï кори ГМ, титр аутоантитш до ОБМ збiльшувався, починаючи з 14-ï доби дослвд-ження. На 60-ту добу вш вГроидно перевищував показники в шших дослвдних та контрольнш групах (Р<0,001). При шших видах локально! деструкцп титр аутоантитш до ОБМ змшювався недостовГрно, корелював з показниками у контрольнш груш (табл. 4).
Титр аутоантитш до бшка S-100, маркера глГальних елементГв, зазнавав незначних змш в усГ перюди дослГдження у вГдповГдь на рГзш види локальноï деструкцп речовини ГМ. Близьке до вГроидного та вГроидне його тдвищення спос-терГгали у ввдповщь на крюдеструкщю кори ГМ
Таблиця 2. Змши cпoнтaннoï пpoлiфepaтивнoï aктивнocтi лiмфoцитiв пpи piзниx видax oпepaтивниx втpyчaнь зa дaними РБТЛ
Cтpoки дocлiджeння, дoбa Фyнкцioнaльнa aктивнicть лiмфoцитiв, % шд впливсм (M±5)
мexaнoдecтpyкцiï eлeктpoдecтpyкцiï кpioдecтpyкцiï кoнтpoль
7-ма (n=5) 2,6±2,8 5,2±2,9 5,0±3,6 5,0±3,0
14-та (n=5) 11,0±7,6 11,2±7,6 8,4±6,5 12,6±10,6
30-та (n=5) 5,6±3,2 19,0±6,1* 2,0±2,4 5,6±4,5
60-та (n=5) 2,6±2,6 2,3±2,7 11,6±7,7* 5,6±2,5
Пpuмimкa. * — р1зниця показнишв в1ропдна у пор1внянш з такими у контрол1 (Р<0,05)
Таблиця 3. Змiни пpoлiфepaтивнoï aктивнocтi B-лiмфoцитiв y вiдпoвiдь м cтимyляцiю дeкcтpaнy cyльфaтoм зa ,T,ainiiviii РБТЛ
Cтpoки дocлiджeння, дoбa Фyнкцioнaльнa aCT^mc^ B-лiмфoцитiв, % пiд впливoм (M±5)
мexaнoдecтpyкцiï eлeктpoдecтpyкцiï кpioдecтpyкцiï кoнтpoль
7-ма (n=5) 42,8 ±11,6 26,6±13,3 43,4 ±12,8 44,6±23,5
14-та (n=5) 50,8± 7,6 47,2±9,3 59,6 ±14,5 41,3±5,6
30-та (n=5) 45,4 ±8,4 33,8±12,5 63,0 ± 13,0 41,0±8,6
60-та (n=5) 34,8 ±8,7 64,1±7,4 24,8 ±12,2* 48,3±5,6
на 7-ту та 14-ту добу дослщження — вщповвдно до (6,2±2,5) та (6,1±0,9) ум.од., у контрольнiй грут в цi строки показник становив у серед-ньому (4,8±0,9) ум.од. (Р<0,001). Пiсля iнших видiв оперативних втручань титр аутоантитш до бшка S-100 змiнювався незначно i корелював з показниками у контрольнiй груш.
Шд час оцiнки титру аутоантитш до NSE, маркера нейронiв, не виявлено його вiрогiдних змiн у вщповщь на рiзнi види пошкодження кори ГМ. На 7-му та 14-ту добу дослщження спостерiгали збшьшення титру аутоантитiл до NSE шсля механiчноi деструкцii кори ГМ, тсля електро- та крюдеструкцп не спостертали збiльшення синтезу аутоантитiл до NSE, 'х титр корелював з показниками у контрольнш групi. Збiльшення титру аутоантитш спостер^али на 30-ту добу шсля електродеструкцп — до (17,9±7,2) ум.од. у порiвняннi з таким у контролi — (11,1±0,9) ум.од. На 60-ту добу найбiльший титр аутоантитш до NSE спостерiгали у тварин, яким проводили крюдеструкцда кори ГМ, проте, в цшому вш незначною мiрою перевищував показник у контрольнш грут.
Таким чином, оцшюючи вплив рiзних видiв локально' деструкцп речовини ГМ на iмунний статус щурiв, виявлено, що крiодеструкцiя спричиняе значнi функцiональнi змiни в тимус щурiв, якi проявляються вiрогiдним збшьшен-ням тимiчного iндексу на 14-ту та 60-ту добу. Шд час ощнки впливу рiзних видiв локально' деструкцп ГМ на рiвень спонтанно' та мгго-генiндукованоi пролiферативноi активнос^ лiмфоцитiв встановлено пiдвищення спонтанно' пролiферацii лiмфоцитiв пiсля електродеструкцп на 30-ту добу, пiсля крюдеструкцп виражену активацiю спонтанноi пролiфера-тивно' активностi лiмфоцитiв та пригнiчення пролiферацii В-лiмфоцитiв вiдзначали на 60-ту добу.
Шсля електродеструкцii i незначною мiрою мехашчно' деструкцii у 80% спостережень виявляли формування гуморальних аутоь мунних реакцш до NSE та ОБМ до 30-' доби дослщження, якi не фщсували на 60-ту добу дослвдження. Такi результати свiдчили, що пошкодження речовини ГМ при мехашчнш та електролггичнш деструкцii вiдбуваеться без
значно' аутоiмунноi реакцii; крiодеструкцiя
— супроводжуеться вiрогiдним посиленням клiтинноi нейросенсибiлiзацii до антигешв речовини ГМ на 30-ту та 60-ту добу та стшким збшьшенням титру аутоантитiл до ОБМ з 14-' до 60-' доби дослвдження. Можна припустити, що шсля крюдеструкцп структур ГМ ввдбу-ваеться таке руйнування клггинних структур, яке забезпечуе штенсивний та тривалий вихщ нейроспецифiчних антигенiв у кров, або ж щ аутоантитiла пiсля крювпливу стають бiльш iмуногенними, що може суттево впливати на переб^ репаративних процеив.
Висновки. 1. Особливiстю крювпливу на ГМ щурiв е наявнють стiйких дисгемiчних явищ на фош помiрно виражених дистрофiчних змiн у клггинах його речовини, в той час, як електро-деструкцiя супроводжуеться значними дистро-фiчними змiнами в клггинах, а в тзш строки
— формуванням численних дрiбнокiстозних порожнин в речовиш ГМ.
2. Локальна крюдеструкщя речовини ГМ спричиняе стшке порушення ГЕБ, що шд-тверджено даними електронно' мiкроскопii, i може супроводжуватися посиленням клгтинно' нейросенсибiлiзацii до антигешв ГМ та прогре-суванням гуморальних аутоiмунних реакцiй у ввддалеш строки пiсля операцп, що може мати патогенетичне значення i бути шдГрунтям до виникнення рiзноманiтних ускладнень у вщда-ленi строки.
3. Морфоiмунологiчнi змiни у вiдповiдь на рiзнi види локально' деструкцп речовини ГМ в експериментальних тварин потребують подаль-шого пiдтвердження в клШчнш практицi. Вираженiсть iмунноi ввдпов^д залежатиме не тiльки вiд виду локально' деструкцп, а й вщ багатьох чиннишв — основного захворювання, вiку пацiента тощо. Проте, виявлення активацп аутоiмунних реакцiй у ввдповвдь на локальну крiодеструкцiю речовини ГМ дае шдстави рекомендувати оцiнювати iмунний статус пацiентiв до операцп з метою визначення подальшо' лiкувальноi тактики, i за умови виявлення вихвдного високого рiвня нейросен-сибiлiзацii до антигешв ГМ обирати шший вид оперативного втручання чи проводити курс iмунокоригувальноi терапп.
Таблиця 4. Динаипка титру аутоантитш до ОБМ в периферичнш кров1 тсля крю-, електро- та мехашчного пошкодження речовини ГМ
Строки дослщжен-ня, доба Титр антиэтл до ОБМ, (ум. од.) шд впливом (М±5)
механодеструкщ! електродеструкцп крюдеструкцп контроль
7-ма (п=5) 13,4±3,8 12,1±4,4 12,6 ±1,6 14,9±1,7
14-та (п=5) 12,5±8,9 9,9±2,1 17,9 ±12,7 12,6±3,2
30-та (п=5) 16,6±13,5 13,2±3,3 21,5 ± 6,0 13,3±1,8
60-та (п=5) 11,7±2,3 13,4±3,4 27,4 ± 7,3* 13,0±4,8
Список лгтератури
1. Бережной Г.А. Прибор для препаратного разделения белков в полиакриламидном геле // Укр. бкшм. журн. — 1978 .— Т. 50, №1. — С.116-120.
2. Березин В.А., Белик Я.В. Специфические белки нервной ткани.— К.: Наук. думка, 1994. — 264 с.
3. Буреш Я., Бурешова О., Хьюстон Д.П. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения: Пер. с англ. — М.: Высш. шк., 1991.
— С.250-270.
4. Вихерт Т.М., Кандель Э.И., Кукин А.В., Купарадзе Г.Р. Изучение очага внутримозговой деструкции после локального замораживания жидким азотом (експериментально-морфологическое исследование) // Вопр. нейрохирургии. — 1968. — №3.
— С.45-48.
5. Ганнушкина И.В. Иммунологические аспекты травмы и сосудистых поражений головного мозга.
— М.: Медицина, 1974.—200 с.
6. Зозуля Ю.П., Лапоногов О.О., Костюк К.Р. Перс-пективи нейрохiрургiчного лшування психiчних захворювань // Журн. АМН Украши. — 1997.
— Т.3, №1. — С.45-59.
7. Зозуля Ю.П., Лапоногов О.О., Цимбалюк В.1., Костюк К.Р. Сучасш аспекти функцюнально! нейрохiрургп // Мистецтво лшування. — 2004.
— №5. — С.4-7.
8. Иммунная система головного мозга / Н.И.Лисяный, В.А.Руденко, И.А. Гнедкова и др.; Под ред. Н.И.Лисяного. — К., 1999. — 216 с.
9. Кандель Э.И. Функциональная и стереотаксическая нейрохирургия. — М.: Медицина, 1981. — 368 с.
10. Лапоногов О.А., Антоненко В.Г. Стереотаксический метод операций в нейрохирургии // Укр. журн. малошвазив. та ендоск. хiрургil. — 1997. — №1.
— С.50-53.
11. Лаяний М.1., Руденко В.А., Гнедкова 1.О. та ш. Особливост iмунних порушень при первиннш та повторнш черепно-мозковш травмi // Фiзiол. журн. — 1997. — Т.43, №5-6. — С.3-9.
12. Малашхия Ю.А., Надареишвили З.Г. Малашхия Н.Ю. Мозг как орган иммунитета // Журн. неврологии и психиатрии. — 1999. — №9. — С.62-64.
13. Палладш А.В., Терлецька Я.Т., Козулша О.П. Бiлки структурних утворень тканини головного мозку // Укр. бiохiм. журн. — 1970. — Т.42, №2.
— С.144-154.
14. Ромоданов А.П., Лисяный Н.И. Черепно-мозговая травма и иммунологическая реактивность. — К.: Здоровья, 1991. — 149 с.
15. Руденко В.А., Лисяный Н.И., Черенько Т.М. и др. Диагностика легкой черепно-мозговой травмы // Вопр. нейрохирургии. — 1990. — №2. — С.7-9.
16. Сипитый В.И. Криохирургическое лечение больных с глиальными опухолями полушарий большого мозга. — Х.: Основа, 1994. — 193 с.
17. Старченко А.А. Клиническая нейроиммунология хирургических заболеваний головного мозга: в 2-х частях. — Санкт-Петербургское мед. изд-во, 2001. — Ч.1. — 328 с.
18. Халиков А.Д. Изменение объема и МРТ семиотика зоны криодеструкции после стереотаксических операций на головном мозге // Нейрохирургия и неврология детского возраста. — 2003. — №1.
— С.61-64.
19. Черенько Т.М. Сенсибилизация к нейроспецифи-ческим белкам у больных с закрытой черепно-мозговой травмой: Автореф. дис...канд.мед.наук; 14.00.36. — К., 1988. — 152 с.
20. Шабалов В.А., Томский А.А. Хирургическое лечение болезни Паркинсона (часть II) // Нейрохирургия. — 2003. — №4. — С.7-11.
21. Borkunova E.N., Shafranov V.V., Taganov A.V., Tsyganov D.I. Some theoretical aspects of cryosurgery // Cryosurgery. — 2001. — N5. — P.9.
22. Gilbert J.C., Rubinsky B., Roos M.S. et al. MRI-monitored cryosurgery in the rabbit brain // Magnet. Resonance Imag. — 1993. — V.11. — P.1155-1164.
23. Moser R.B., Abbort I.R., Stephens C.L., Lee Y.Y. Computerized tomographic imaging of cryosurgical iceball formation in brain // Cryobiology. — 1987.
— N24. — P.368-375.
24. Shafranov V.V., Kobiatsky A.V., Borkunova E.N., Taganov A.V. Method of extension of the volume of cryolesion zone // Cryosurgery. — 2001. — N5
— P.12.
25. Tominaga T., Ohnishi S. Ion movements and edema formation in CNS injury // Central nervous system trauma and research techniques / Eds. S.T. Ohnishi, T. Ohnishi/ — N.Y.: CRC, Boca Raton, 1995. — P.85-94.
Особенности репаративных процессов в головном мозге и изменений иммунного статуса крыс после локальной криодеструкции его структур Лисяный Н.И, Марущенко М.О. В эксперименте изучены особенности репаративных процессов в веществе головного мозга (ГМ) после крио-, електро- и механического повреждения его структур. Установлено, что особенностью криовоздействия на ткань ГМ крыс является формирование выраженного вазоген-ного отека и нарушений кровообращения в микроцирку-ляторном русле на фоне умеренно выраженных дистрофических изменений в нейронах и глиальных клетках. После локальной криодеструкции структур ГМ может возникать стойкое нарушение гематоэнцефалического барьера, что обусловливает развитие нейросенсибилизации к антигенам ГМ, прогрессирование гуморальных аутоиммунных реакций в отдаленные сроки после криовоздействия. Изменения иммунного статуса после криодеструкции вещества ГМ могут оказывать влияние на течение репа-ративных процесов в ГМ в послеоперационном периоде.
Features processes of reparation in cerebral substance and changes of the immune status of rats after a local cryodestruction of brain Lisyany N.I., Marushchenko M.O.
During an experimental research is revealed features processes of reparations in cerebral substance after cryo-, electro- and mechanical damage of brain. It is established, that feature of cryolysis on a cerebral tissue of rats is the presence of microcirculator damage on a background moderately expressed of distrofic changes in cells of cerebral substance. The local cryolysis of frames of a brain results in damage of BBB and development of cellular neurosensibilisation to antigenes of a cerebral tissue, increase of humoral autoimmun reactions in the remote terms after cryolysis, that can essentially influence current of processus of reparations in a brain.
