CC BY
12
УДК 339 JEL: F41; P33; Q17
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ЧИННИК1В ЗОВН1ШНЬОТ ТОРГ1ВЛ1 НА РОЗВИТОК ВЕДЕННЯ Б1ЗНЕСУ
В АГРАРНОМУ СЕКТОР1
®2020 МОСКАЛЕНКО Н. О., ХВОСТ1КОВ А. I.
УДК 339
JEL: F41; P33; Q17
Москаленко Н. О., Хвослков А. I. Оцшювання впливу чиннимв зовшшньо'|' торгiвлi на розвиток ведення 6i3Hecy
в аграрному cекторi
Ступ/нь в/дкритостi економ/ки як наявн/сть зв'язку з резидентами нших крали у рамках зд/йснення експортно-/мпортних операц/й визначае потенц/ал впливу зовн/шньоi торг/вл/ на розвиток б/знесу в аграрному секторi. Анал/з показник/в в/дкритост/ економ/ки стосовно Укра)'ни (екс-портно), /мпортноi та зовн/шньоторговельноi квот крани) за пер/од 2008-2019 рр. дозволяе констатувати потрапляння нац/ональноi економши до категорИ в/дкритих. При цьому /мпортн/ квоти перевищують експортн/ на 7-15%, що св/дчить про переважання /мпорту в структур/ зовншньоi торг/вл/. З метою розробки механ/зму ефективного управл/ння зовн/шньоеконом/чною д/яльн/стю аграрного сектора вид/лено групи фактор/в зовншнього (наднац/онального) та внутр/шнього (макроеконом/чного) середовища, що зд/йснюють безпосередн/й вплив на характер прот/кання й обсяги зовн/шньоi торг/влL До зовн/шн/х чинник/в в/днесено так/: л/берал/зац/я правил торг/вл/; розм/р мита в кранах - торговель-них партнерах; нетарифн/ обмеження в кранах - торговельних партнерах; св/тов/ ц/ни; емн/сть зовн/шнього ринку; еколог/чна ситуац/я. До внутр/шн/х чинник/в належать: тарифн/ обмеження; нетарифн/ обмеження; /нституц/йна складова (р/вень корупцп, р/вень бюрократизации ресурсн/ можливост/; р/вень розвитку технолог/й; емн/сть внутр/шнього ринку; стан транспортно-лог/стичноi /нфраструктури; валютний курс. На основ/ виокремлення чинник/в впливу зовн/шньоi торг/вл/ на розвиток б/знесу в аграрному сектор/ проведено ¡х експертне оц/нювання за трьома критер/ями: вагом/сть впливу, ступ/нь впливу / в/рог/дн/сть посилення впливу. За р/внем узгодженост/ думок експерт/в, що була оцнена з використанням коеф/ц/ента конкордацИ, отриман/ результати варто вважати статистично значущими. Серед зовн/шн/х чинник/в найб/льш сприятливим визнано св/тов/ ц/ни, а найб/льш загрозливим - нетарифн/ обмеження у кранах-партнерах. Серед внутр/шн/х сприятливих чинник/в л/дирують ресурсн/ можливост/ та р/вень розвитку технологи, серед несприятливих - тарифн/ та нетарифн/ обмеження, а також /нституц/йна складова. Урахування цих чинник/в необх/дно при розробц стратег/й введення б/знесу в аграрному сектор/.
Кпючов'1 слова: експортна квота, /мпортна квота, л/берал/зац/я правил торг/вл/, тарифн/обмеження, нетарифн/обмеження, св/тов/ ц/ни, тран-спортно-лог/стична /нфраструктура, валютний курс, аграрний сектор. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-139-147 Табл.: 2. Б'бл.: 19.
Москаленко Наталiя Олександ^вна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри митноi справи та оподаткування, Харк/вський на-
ц/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украна)
E-mail: kysto78@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0877-2350
Хвостшов Андрй 1горевич - асп/рант кафедри митноi справи та оподаткування, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украна) E-mail: Andrewhvostikov@gmail. com
UDC 339
JEL: F41; P33; Q17
Moskalenko N. O., Khvostikov A. I. Assessing the Impact of Foreign Trade Factors on the Development of Doing Business in the Agricultural Sector
The degree of openness of the economy as the presence of ties with residents of other countries in the framework of export-import operations determines the potential impact of foreign trade on business development in the agricultural sector. Analysis of the indicators of economic openness in relation to Ukraine (the country's export quota, the country's import quota, foreign trade quota) for the period 2008-2019 allows us to state that the national economy falls into the category of open. At the same time, import quotas exceed export quotas by 7-15%, which indicates the predominance of imports in the structure of foreign trade. In order to develop a mechanism for effective management of foreign economic activity of the agricultural sector, groups of factors of external (supranational level) and internal (macro-economic level) environment are identified that have a direct impact on the nature of the flow and the volume of foreign trade. External factors included the following: liberalization of trade rules; the amount of duties in trading partner countries; non-tariff restrictions in trading partner countries; world prices; foreign market capacity; ecological situation; the domestic factors included: tariff restrictions; non-tariff restrictions; institutional component (level of corruption, level of bureaucratization); resource opportunities; level of technology development; domestic market capacity; state of transport and logistics infrastructure; exchange rate. Based on the identification of factors influencing foreign trade on business development in the agricultural sector, their expert assessment was conducted according to 3 criteria: weight of impact, the degree of impact and the probability of increasing the impact. According to the level of agreement of experts, assessed using the concordance coefficient, the results obtained should be considered statistically significant. Among external factors, world prices are considered the most favorable, and non-tariff restrictions in partner countries are considered the most threatening. Among the internal favorable factors, resource opportunities and the level of technology development are in the lead, among the unfavorable ones tariff and non-tariff restrictions, as well as the institutional component have been identified. The identified factors must be taken into account when developing strategies for starting a business in the agricultural sector. Keywords: export quota, import quota, liberalization of trade rules, tariff restrictions, non-tariff restrictions, world prices, transport and logistics infrastructure, exchange rate, agricultural sector. Tabl.: 2. Bibl.: 19.
Moskalenko Natalia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Customs and Taxation, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Khark/v, 61166, Ukraine) E-mail: kysto78@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0877-2350
Khvostikov Andrii I. - Postgraduate Student of the Department of Customs and Taxation, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave. , Khark/v, 61166, Ukraine) E-mail: Andrewhvostikov@gmail. com
1= <
<
т I—
о
о_ <
о 1= о о
о
о _а
о <
о
<
2 ш
Сучасна свиова економiка розвиваеться в пара-дигмi глобалiзацГi) яка передбачае посилення взаемоди та взаемозалежностi мiж крашами. Для кожно'1 краши свiту характерна свш ступiнь за-лученостi до системи мiжнародного подiлу працi. Ми виходимо з того розумшня, що потенщал впливу зо-вншньо! торгiвлi на бiзнес-структури нацiонального рiвня прямо залежить вiд вiдкритостi економiки. Пiд останньою розумiеться наявнiсть зв'язку з шшими крашами шляхом реаллзаци експортно-iмпортних операцш. Зростання вагомостi аграрного сектора в сучаснш економiцi Укра'ши обумовленого вищим попитом на с1льськогосподарську продукцiю на зо-внiшньому ринку порiвняно з шшими галузями нацю-нально! економжи. У ц1лому можна стверджувати про наявшсть конкурентних перевагах на нацюнальному рiвнi, що дозволяе розглядати зазначений сектор як прюритетний. З шшого боку, глобалiзацiйнi та ште-грацшш тенденци посилюють вплив чинникiв на ве-дення бiзнесу, що вимагае виокремлення специфiчних для даного сектора та визначення характеру впливу.
Базовi засади визначення впливу глобаллзацш-них тенденцш на економiчний розвиток нащональних економiк розглянуто в роботах О. Бкоруса, Д. Бро-ка, I. Валлерстайна, О. Гаврилюка, М. Делягша, Д. Дже-реффi, С. Долгова, Н. О. 1ксарово!, В. 1ноземцева, М. Ка-стельса, М. Юма, В. Кузнецова, Д. Лук'яненка, А. Ма-зарай, Т. Мельника, Дж. Несбиа, А. Обухова, В. Ов-чиннiкова, Т. Осташко, А. Поручника, Ф. Родрiгеса, Д. Родрiка, В. Оденка, В. Соколова, Дж. Спглща [1-4].
Незважаючи на iснуючi досл^дження, питання детермiнацГi множини чинникiв i визначення характеру !х впливу на ведення бiзнесу в аграрному секторi вимагае подальшого дослiдження.
Мета доЫдження полягае в детермшаци множини чинникш зовншньо! торгiвлi, як впливають на введення бiзнесу в аграрному секторi та оцiнюваннi характеру !х впливу.
Рiвень вiдкритостi економши характеризують з урахуванням експортно-iмпортних операцш, як ощ-нюються за такими показниками:
1) експортна квота краши. За цим показником характеризуеться рiвень в^дкритосп економь ки: якщо показник менше 10%, то економiка ще! краши е закритою, а якщо перевищуе норму - в^дносно вiдкритою;
2) iмпортна квота краши. Показуе частину iм-порту в^д ВВП. II порiвнюють з експортною квотою й у такий споаб визначають спшв^д-ношення мiж експортом та iмпортом;
3) зовншньоторговельна квота. Являе собою в^дношення величини зовшшньоторговель-ного обiгу краши до обсягу ВВП. Зовшшньо-торговельна квота показуе загальний обсяг зовшшнього товарообiгу краши iз крашою-партнером або з уам свiтовим сшвтовари-ством, але не дае при цьому його яшсно! характеристики [5, с. 21].
Методику розрахунку вищезазначених по-казникш наведено в роботi [6, с. 15]. Зна-чення даних показниюв для Укра'ши надано
в табл. 1.
У 2007 р. експортна квота в УкраМ складала 44,8; iмпортнa - 50,6; зовншньоторговельна - 95,4. Знаковою подiею у сферi архиектонки зовнiшньоi торгiвлi для Укра'ши став вступ до Всесвиньо'1 ор-гaнiзaцГí торгiвлi (ВТО) у 2008 р. Однак, як видно з даних табл. 1, суттевого впливу на рiвень в^дкритосп укрaiнськоí економжи це не справило. За вама показниками нaцiонaльнa економжа входить до категори вiдкритих, або впритул наближаеться до них (це сто-суеться експортно'1 квоти), а показники в^дкритосп й учaстi в мiжнaродному подiлi прaцi вaрiюють у незна-чних межах. Проведений aнaлiз дозволяе зробити ви-сновок про достатньо суттеву включешсть суб'ектiв бiзнесу в цiлому й аграрного зокрема у структуру свь тогосподарських зв'язшв. Отже, зовнiшня торгiвля е одним зi значущих фaкторiв впливу на ведення бiзне-су в аграрному секторь
Мехaнiзм ефективного упрaвлiння зовшшньо-економiчною дiяльнiстю пiдприемств аграрного сек-
Таблиця 1
Динамiка показникiв вщкритост економiки за 2008-2019 рр.
Показник Р^
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Експортна квота (% експорту у ВВП) 46,9 46,4 40,5 45,67 48,53 44,75 44,16 41,45 40,28 47,9 45,2 41,2
1мпортна квота (% ¡мпорту у ВВП) 54,9 48,0 53,7 59,2 59,3 55,4 53,2 54,8 55,5 54,3 53,8 49,0
Зовшшньоторго-вельна квота (% до ВВП) 101 94,4 94,2 104,9 107,83 100,2 98,36 96,25 95,78 102,2 99 90,2
Джерело: розраховано на основi [7].
тора передбачае видкення сукупносп чинникiв, як здiйснюють вплив на особливостi та характер и про-тiкaння, визначае обсяги та дае змогу окреслити на-прямки вдосконалення.
Чинники вiдрiзняються за сферою !х виникнен-ня, вaрiюють за характером впливу, який може вимь рюватися в статичному чи динaмiчному сташ. В1дпо-вiдно до сфер виникнення фактори подкяються на зовншш та внутрiшнi. До зовнiшнiх належать фактори наднацюнального рiвня, до внутршшх - чинники макросередовища, в якому функцюнуе аграрне п1д-приемство.
В1дпов1дно, до зовнштх чинник1в варто в^дне-сти тaкi:
+ лiберaлiзaцiя правил торпвлц + розм1р мита в крашах - торговельних партнерах;
+ нетaрифнi обмеження в крашах - торговель-
них партнерах; + св1тов1 цши;
+ емнiсть зовн1шнього ринку; + екологiчнa ситуация.
До внутрштх: + тaрифнi обмеження; + нетaрифнi обмеження;
+ iнституцiйнa складова (рiвень корупци, рь
вень бюрократизаци); + ресурсш можливост1; + рiвень розвитку технологш; + емнiсть внутр1шнього ринку; + стан трaнспортно-логiстичноi iнфрaструктури; + валютний курс.
Розглянемо сутнiсне наповнення вищеперера-хованих чинник1в з метою доведення право-м1рност1 та доцкьност !х включення у видiленi групи чинниюв.
Лiбералiзацiя правил торгiвлi. Сл1д зазначи-ти, що помилковим е розумшня категори «зовшш-ньоторговельна «в1дкрит1сть» як високий розм!р зовнiшньоторговельноí квоти або як лiберaлiзaцiю зовнiшньоторговельноí пол1тики. М1ж зазначеними процесами iснуе дiaлектичний взаемозв'язок. Л!бе-рaлiзaцiя правил торг1вл1 не завжди приводить до збкьшення обсягу експортно^мпортних оперaцiй. Яскравим прикладом у цьому сена е Китай [8, с. 75]. У 40-50-х рр. XIX ст. краша була змушена шдписати договори, як1 в1дкрили китайськ порти для шозем-но! торпвл!, надали iноземним суб'ектам екстерито-р!альш права та зaфiксувaли ставку мита на р!вш 5%. При цьому вкношення експорту до ВВП по паритету кушвельно'1 спроможност1 зросло незначно - з 0,7% у 1870 р. до 1,9% у 1950 р. При цьому, шсля початку пол1тики реформ в Кита'1 (1978 р.), як1 не в^дповка-ли принципам вкьно'1 торг1вл1 (iмпортне мито стано-вило бiльше 40% вартосй 1мпорту), частка експорту у ВВП зросла з 5% у 1978 р. до 30% у 2011 р. Схож1 ре-
зультата можна виявити ! в економ!чнш штори Япо-нИ, Кореí та Тайваню, як1 досягли безпрецедентного росту завдяки протекцюшстським заходам.
Набуття Укрaíною членства у ВТО мало на-слкком лiберaлiзaцiю нaцiонaльного зовн1шньотор-говельного режиму, а також режим!в кра'1н - члешв оргaнiзaцií в1дносно Укра1ни. На останш припадае 98% св1тово! торпвл1 Нaслiдкaми лiберaлiзaцii зо-вн1шньо! торпвл! для аграрного сектора стало:
+ зростання експорту сйьськогосподарськог продукци. Так, протягом 2008-2019 рр. частка експорту сiльськогосподaрськоi продукци в1д загального експорту товaрiв в Укрaiнi зросла з 16,9% у 2008 р. до 48% у 2019 р. За перюд 2008-2019 рр. експорт аграрнох продукци в грошовому вирaзi збкьшився майже за вйма товарними групами (за виключенням товaрiв 04, 16, 18, 20, 33, 35, 41, 52 i 53 груп УКТ ЗЕД). Варто вкзначити, що найбкьш помггним стало зростання експорту з Украши на 2,1 млрд евро, или 41% [9]; + диверсифжащя зовнштх ринш. Вкбула-ся переорiентaцiя з домiнувaння ринку СНГ, зокрема РФ, на зростання частки експорту в краши АзИ. У топ-5 крaiн, як1 бiльше за шших 1мпортуввли укрaiнську йльськогосподар-ську продукцш, ув1йшли Китай (10,2%), бги-пет (10,1%), 1спашя та Нiдерлaнди (по 8,0%), Туреччина (6,6%) [10]; + отримання передбачуваного та сприятли-вого недискримшацшного режиму на ринках члешв ВТО, можливкть врегулювання по-точних торговельних проблем як у двох-, так i в багатосторонньому формати Надбання членства в ВТО дало Укра'М можлившть бра-ти безпосередню участь у багатостороншх перемовинах раунду Доха i перемовинах з питань приеднання до ВТО нових члешв для реaлiзaцii штереав держави в торговельно-економiчнiй сферц ^ участь в тформацшнш системi ВТО та ви-користання переваг вiд залучення до систе-ми обмшу тформащею, що дае можливкть доступу украшських шдприемств до джерел шформаци вкносно змш у торговельних режимах краш - члешв ВТО, Шцговання дia-логу с метою покращення умов торг1вл1. Здш-снення поглибленого aнaлiзу торговельних режимiв надало можлив1сть урахування зм1н i тенденцiй розвитку економiк членiв ВТО з метою розширення експортних можливостей нацюнальних компaнiй, захисту !х iнтересiв на зовн1шн1х ринках.
Тарифт обмеження - розмiр iмпортного й екс-портного мита як елементи зовншнього та вну-тршнього середовища. Тарифш методи реaлiзують свою дш через ринковий мехашзм. У даному випадку
в^буваеться шдтримка вiтчизняного виробника то-варiв через вплив на фiнансовi результати дiяльностi суб'ектiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi шляхом здешевлення експорту та подорожчання iмпорту.
бвропейське Спiвтовариство базуеться на мит-ному союзi, тобто в межах 6С застосовуеться спкь-ний митний тариф та кнуе спiльна економiчна поль тика щодо трет1х кра!'н.
Митний союз можна визначити як угоду, зпдно з якою торпвля мiж краiнами-членами вiдбуваеться вiльно, а в^дносно третiх кра'!н застосовуеться в^дпо-вiдна торгова долiтика та спкьний зовнiшнiй митний тариф.
Hеобхiдно зазначити, що вирiшальну роль при застосуваннi единого митного тарифу у в^д,-носинах з шшими краiнами мають мiжнарод-нi угоди, насамперед Генеральна угода щодо тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), а також рiзнi тарифнi пкьги на девнi види та категори товарiв з рiзними державами.
Стосовно Укра!'ни, ввiзне мито, дерелiк ставок якого мштить Митний тариф Украши, затверджений в^повкним законом, е диференщйованим: довнi (за-гальнi) ставки; преференщйш ставки; дiльговi ставки.
Вивiзне мито на сьогодшшнш день застосовуеться лише до певних товарiв, як-от, наприклад, жива худоба та шшрсировина, брухт легованих чорних ме-талiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з !х використанням, вiдходи та брухт чорних металiв, насiння деяких видiв олiйних культур [11].
У рамках захисту нащонального товаровироб-ника вк демдiнгового, субсидованого та зростаючо-го iмдорту з iнших краш, митних союзiв або еконо-мiчних угруповань, згiдно iз законами Украши «Про захист нащонального товаровиробника в1д демпшго-вого iмдорту», «Про захист нащонального товаровиробника в1д субсидованого iмпорту» та «Про засто-сування спещальних заходiв щодо iмдорту в Украшу» застосовуються такi види мита: антидемпшгове, ком-денсацiйне, сдецiальне.
Стосовно iмпорту, зi вступом у ВТО в^дбулася лiбералiзацiя митного режиму, зниження ставки ввiз-ного мита та переведення практично вс1х сдецифiч-них або комбшованих митних тарифiв на адвалерш. Середня ставка на скьськогосподарську дродукцiю знизилася до 9,2%. При цьому не в^булося рiзкого збкьшення iмдорту аграрно! продукци. Навпаки, iм-дортнi поставки за результатами 2019 р. (6,1 млрд дол. США) порiвняно з 2008 р. (6,8 млрд дол. США) скоро-тилися на 10,3%.
Нетарифт обмеження. В^пов^но до чинного украшського законодавства пк заходами нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi ро-зумiються не пов'язаш iз застосуванням мита до то-варiв, що деремiщуються через митний кордон Украши, встановлеш в^повкно до закону заборони та/ або обмеження, спрямоваш на захист внутршнього
ринку, громадського порядку та безпеки, суспкьно! моралi, на охорону здоров'я та життя людей i тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачiв товарiв, що ввозяться в Украшу, а також на охорону нащонально! культурно!' та кторично! спадщини [12].
На сьогодш саме нетарифнi бар'ери створюють головну загрозу свiтовiй торговiй систем^ оскiльки на вiдмiну вiд тарифiв, що регулюються ВТО, !х вве-дення е дривiлеем уряду кра'ши. У результатi - бкь-ше половини свiтовоi торгiвлi е об'ектом нетарифних бар'ерiв. Використання нетарифних методiв навiть при вiдносно лiберальному митному режимi може призвести до значних обмежень державно! торгово'! долiтики в щлому. Класифiкацiю видiв нетарифного регулювання наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Класифiкацiя нетарифного регулювання
сс Квоти 1мпортн1 квоти
I 1 1 1 Експортн квоти
Добровтьне обмеження експорту
о Лщензування
Спорадичний
сс Демпшг Послйний
х ф * ш Хижацький
Прям1 субсидй'
о 'т о и x Субсидп Непрям! субсидп: надання податкових птьг; птьгов1
го x умови страхування; повер-
е нення 1мпортних мит
Експортн кредити
Стандарти якост
Сан1тарн1 та фтосаштарш
Техн1чн1 обмеження норми
Вимоги до упакування
сс x та маркування товара
ш Дотримання ускладнених
митних формальностей
о *х ПДВ
ш о Внутршш по- Акцизний збф
с датки та збори Збори за митне оформлення
Портов! збори
Квоти на державы закупки у нацюнальних
виробниш
Вимоги про вмкт мкцевих компонента
До нетарифних обмежень, дозволених у рамках ВТО, належать [13]:
+ обмеження, що накладаються кра!'нами, якi
мають проблеми з плапжним балансом; + обмеження, що накладаються для захисту суспкьно! моралi, життя чи здоров'я людей,
тварин i рослин, для забезпечення дотриман-ня закошв чи нормативних акпв; + захисш заходи з обмеження 1мпорту у фор-м1 1мпортного мита або ккьюсних обмежень 1мпорту в рaзi, коли його збкьшення завдае значно! шкоди нaцiонaльним виробникам су-путньо! або конкурентно! продукци; + накладання aнтидемпiнгового мита на в1дпо-в1дну продукц1ю та компенсацшного мита на субсидовану 1мпортну продукцш, якщо збкь-шення такого 1мпорту завдае знaчноi шкоди нaцiонaльнiй промисловосп; + технiчнi бар'ери;
+ недискримшацшне застосування ккьшсних обмежень (лiцензувaння, квотування). Свiтовi цши. Унаслкок в1дкритост1 економь ки цiноутворення на експортнi культури аграрного ринку Украши значною м1рою залежить в1д свиово! кон'юнктури. Саме св1тов1 ц1ни стають цiнaми по-питу в портах Чорного моря мшус ставки фрахту. На сьогодш не iснуе iнструментiв упрaвлiння цшовими ризиками для укра'Мьких виро6ник1в. Мгжнародш трейдери, як1 оперують в Укра'М, великi агрохолдин-ги надають перевагу шоземним майданчикам при хе-джуванш ц1нових ризик1в. Причинами е недостатнш розвиток ринково! iнфрaструктури (валютного ринку, 61ржового ринку, лопстично! системи), а також вксутшсть потужного спекулятивного кашталу.
бмтсть зовншнього ринку. На користь пер-спективностi аграрного 61змсу св1дчить той факт, що за останш два десятка рок1в споживання харчо-вих продукт1в (в енергетичному е^валенп) на душу населення зросло на 10%. Найбкьший поштовх нащ-ональному АПК дав ринок Близького Сходу шд час продовольчо! кризи. У сучасних умовах рушшною силою нацюнального агроекспорту можуть стати азшськ ринки, зокрема Китай, Пакистан, 1ндонезш. У зазначених крaiнaх вiдбувaеться постшне зростан-ня населення при незадоволеност потреб у скьсько-господaрськiй продукци. За тдрахунками aнaлiтикiв, у 2019 р. европейськ споживaчi у 42 кра!нах розпо-ряджалися майже 10 трлн евро. Це на 3,5% бкьше, шж тор1к. Загальний середнш показник купiвельноi спроможност1 для уах кран бвропи склав 14 739 евро на рж на людину [14].
Екологiчна ситуащя. Головною загрозою св1-товому альському господарству в майбутньому, на думку свтових пров^них фaхiвцiв, е глобальне поте-плшня [15]. Уже до 2040-2050 рр. прогнозуеться шд-вищення середн^х температур, змша режиму опaдiв, зростання екстремальних погодних явищ, шдвищен-ня шкоди, що завдаеться шшдниками та хворобами. Це вщб'еться на св1товому рослинництв1 та тварин-ництв1, вплине на показники продовольчо! безпеки. Зазначений вплив буде мр1вном1рним: у пiвденних, низькоширотних кра!нах зм1ни будуть дуже негатив-ними (1нд1я, кра!ни Африки на швдень в1д Сахари та
Швденна A3ia), що позначиться на зниженш врожай-HOCTi аграрних культур.
Однак глобальне потеплшня переважно спри-ятливо позначиться на крашах Пiвнiчноi Америки, деяких районах Швденно! Америки (наприклад, Чш), Схiднiй 6вропi (наприклад, Укра'М) та Центральнiй Азй'. Отже, в^дбудеться концентрацiя мiжнародних сiльгоспринкiв. Прогнози аналiтикiв говорять про те, що вже у 2040-2050 рр. в^дбудеться зменшення кiль-костi регiонiв йльгоспвиробництва у свт, при цьому зростуть цши на продукцш агросектора.
Украша в майбутньому може значно нарости-ти обсяги експорту продовольства на сви^ ринки, використати порiвняльнi переваги та рiвень конкурентоспроможностi с1льського госпо-дарства та виграти вк глобального потеплшня.
1нституцшна складова. Реальним, а не декла-ративним результатом чисельних реформ у сощаль-но-економiчнiй сферi в УкраМ став «зсув мотивацй'». Щд, останньою розумieться подавлена мотивацiя до ефективно! продуктивно! дiяльностi та надлишкова мотивацiя до неефективно! (з точки зору сусшльства) рентно! дiяльностi. Найбкьш привабливою сферою iнвестування капiталу стало вкладення у змщнення полiтичноi влади. У результат Украша отримала оль гархiчний капiталiзм. При цьому рентна мотиващя вийшла на перший план як основний стимул еконо-мiчноi дiяльностi. Механiзмом ii здiйснення стала корупцiя. У 2019 р. в ¡ндека сприйняття корупци вiд мiжнародноi органiзацii Transparency International Украша зайняла 126 мiсце зi 179 дослiджуваних кра'1'н (поруч з Азербайджаном i Киргизieю). Ще у 2007 р. Украша поадала 118 мкце. Мiжнародна аудиторська компанiя Ernst & Young у 2012 р. поставила Украшу в тршку найбкьш корумпованих краш свiту поруч з Колумбieю та Бразилieю [16].
В Укра'М сформувався найбкьш суспкьно не-безпечний вид корупцИ - захоплення держави: ство-рюються штучнi бар'ери як на ринках, так i в полiтич-нiй системi, знищуються стимули економiчноi дiяль-ностi та полiтичноi активностi в усiх, хто не належить до правлячоi елiти. 1ншими словами, функцiонуе система екстрактивних шститупв. До останн1х, крiм корупци, слк вiднести бюрократизацiю. Вона е на-слiдком пiдвищення ролi суб'ективного фактора у функщонуванш господарського мехашзму. Склалася ситуацiя, коли управлiнський апарат посилюе фiк-тивну (паперово-радницьку) функцш, поеднуючи i"i з фактичною безМщатившстю. Ступiнь бюрократи-зацй оцiнюють, зокрема, на основi 1ндексу легкостi ведення бiзнесу. У 2020 р. Украша шднялася на сiм пунктiв у рейтингу легкосп ведення бiзнесу (Doing business, який щорiчно публiкуе Всесвкнш банк, i зайняла 64 рядок зi 190 кра1н [17].
Ураховуючи вищезазначене, можна зробити ви-сновок, що рiвень бюрократизацй та корупци мають
значний вплив на функцюнування економiчноi систе-ми в цiлому та на зовшшню торгiвлю зокрема.
Ресурст можливост1 Аграрний ресурсний по-тенцiал е видовою складовою потенщалу пГдпри-емства та кра'ни в цiлому, а також економiчною ка-тегорiею, яка визначаеться сукупшстю органiчно взаемозв'язаних ресурав сiльського господарства, враховуючи перспективу '!х використання, у дроцесi взаемодГ! яких реалiзуеться !'х iнтегральна здатнiсть виробляти адекватш !'й обсяги продукци та задоволь-няти потреби населення.
До процесу сiльськогосдодарського виробни-цтва, на вiдмiну вiд промисловосп, залучено не три, а чотири ресурси - основш й оборотш фонди, жива праця та земля, причому земля е головним засобом виробництва, тодi як в шших галузях вона е лише просторовим базисом. Кiлькiсть чорноземiв в Украiнi е найбiльшою у свт - 28 млн гектарiв.
Рiвень розвитку технологш. Важливий вплив на результатившсть дiяльностi аграрних пГдприемств мае рiвень технiко-технологiчноi оснащеностi про-цесiв у аграрному виробництвi. З урахуванням того факту, що цша е величиною заданою, дотенцiйнi мож-ливостi отримання прибутку визначаються розмiром витрат, якi, своею чергою, е похГдною вiд рiвня розвитку технологш, що застосовуються при виробництвь
3 метою стимулювання розвитку аграрного виробництва й утримання вже освоених рин-кових експортних нiш необхГдно заохочувати великi агрокомпанГ!, дрiбнi амейш фермерськi господарства впроваджувати новиш iнновацiйнi технологи: вГд точного землеробства до оргашзаци мГських ферм. Науково-дослГдш та дослГдно-конструкторськГ роботи в альському госдодaрствi мають значний мультиплкацшний дотенцiaл. Рiчнa внутрГшня до-хГдшсть iнвестицiй у НДДКР у сферi с1льського господарства становить у провГдних аграрних кра!'нах 20-35%. Позитивний вплив таких швестицш на вар-тГсть с1льськогосподарсько!' продукци, визначений за спiввiдношенням витрат г доходГв, становить при-близно 6-12% (залежно вГд кра!'ни) [15].
бмтсть внутршнього ринку. бмшсть вну-трГшнього ринку визначаеться, зокрема, купГвель-ною спроможнГстю населення, що, своею чергою, за-лежить вГд рГвня доходГв. Станом на 2019 р. Укра!'на мае найнижчу в бвропГ купГвельною спроможнГстю на душу населення. Зпдно з оприлюдненим досль дженням компанГ! САК, переачний укра!'нець пГсля сплати обов'язкових платежГв може щороку витрати-ти в середньому 1 830 евро. Ця сума маже в 37 разГв менша, шж у середньому витрачае мешканець кра!'ни Л1хтенштейну - лГдера рейтингу. Там на харчГ, про-живання, оплату послуг та енергопостачання, пенсш-нГ заощадження тощо житель може витратити 67 550 евро на рж [14].
Витрати на продукти харчування та безалко-гольнг напо'1 в Украшг коливаються в межах вГд 46,6% (у 2019 р.) до 53,1% (у 2015 р.). Це не вгдповгдае загаль-носвгтовим стандартам. Так, у Польщi частка витрат на продукти харчування складае 20%, у Нiмеччинi -9,8%, у США - 11%. При цьому рiвень споживання м'яса та м'ясопродуктгв, молока та молокопродуктгв, риби та фруктгв не досягають рацiональних норм харчування (молока - на 46%, м'яса - на 38%, фруктгв -на 42%, риби - на 33%). Отже, гснуе значний резерв зростання емностг ринку при поступовому зростаннг рiвня доходiв населення.
Стан транспортно-логкттно1 шфраструк-тури. Можна констатувати, що в короткостроково-му перiодi на перший план серед стримуючих факто-рiв нарощування експортного потенцiалу аграрного сектора виходить стан логгстично: гнфраструктури, низька ефективнiсть доробки та перевезення продукцГ:. Основною проблемою на державному рiвнi е тривалгсть внутргшнгх перевалок, що зумовлено не-вГдповгдшстю логiстичних маршрутiв i iнфраструкту-ри сучасним вимогам аграрного сектора.
Одним iз найбiльш значущих критерив в оцгн-цi логгстично: ефективностг краши виступае транспортна логгстика. Логгстичну ефектив-нгсть розраховують шляхом формування Logistics Performance Index. Серед його складових мгнгмальнг оцгнки для Украши отримали такг фактори: ргвень мгжнародного транспортування; митнг процедури; логгстична гнфраструктура.
Аналгз процесгв транспортування дав мож-ливгсть оцгнити втрати Украши вгд недосконалостг логгстичних процедур. Так, вони складають 20 дол. США на кожнгй тонг вироблено: продукци, що на 40% бГльше, нгж у Нгмеччинг та на 30% бГльше, нгж у США [18]. Високий ргвень логгстично: складово: в пере-везеннях скьськогосподарсько! продукци зумовле-но, зокрема, вартГстю доступу до Гнфраструктурних об'ектГв. Так, у структурГ вартостГ перевалки зерна 53% припадае на оплату за доступ до причалу, подачу вагонГв, електроенергГ:, водопостачання та водовГд-ведення, оренду нерухомого майна, компенсацГю земельного податку, страхування. Решта - 47% - тран-спортно-експедицшнг послуги [19, с. 27-28].
Валютний курс. Курси валют визначають вгд-носну вартГсть товарГв у мГжнароднГй торгГвлГ. Ме-ханГзм впливу валютного ринку на зовнГшньоторго-вельнГ вГдносини такий: падГння курсу нацГонально: валюти призводить до зниження цГн нацГональних товарГв на свГтовому ринку. Стимулюеться експорт -товари виявляються бГльш конкурентоспроможними за цгною поргвняно гз зарубгжними аналогами. 1м-порт скорочуеться - цгни на гмпортнг товари почина-ють зростати; ревальвацгя валюти негативним чином впливае на стан нацгональних компангй-експортергв. Знижуються доходи компангй у результат перера-
хунку !х валютно! виручки на нацюнальну валюту. Компенсaцiею такого скорочення може стати лише шдвищення ц1н на товари нацюнального виробника, що у випадку з аграрною продукцию е неможливим. Шдвищення курсу валюти фактично знижуе конку-рентоздатшсть нaцiонaльного аграрного сектора на свиювому ринку.
Для пор1вняння впливу чинник1в було здшсне-но !х експертне оцiнювaння за трьома аспектами: ва-гом1сть у пор1внянш один з одним; стушнь впливу та в1рог1дн1сть збкьшення впливу, грунтуючись на фор-мувaннi профкю середовища Дж. Вильсона.
ВИСНОВКИ
На основ1 проведеного експертного оцiнювaння було здшснено ранжування внутр1шн1х i зовншшх чинник1в, що дозволило визначити ключов1 можли-вост1 та загрози.
Виршальний вплив св1тових ц1н обумовлено характером функцюнування зовн1шн1х аграрних рин-к1в. Висока знaчущiсть цього чинника, його вплив i динaмiкa дозволяють розглядати його як провкний параметр мошторингу.
Найменш значущим виявився чинник лiберa-лiзaцii правил торг1вл1, що обумовлено тривалктю проведення м1журядових перемов щодо обсяпв квот i ставок мита. Наприклад, обсяги експорту меду до кра!н 6С значно перевищують видкенш тимчaсовi та додaтковi квоти, а !х перегляд може бути Шцшо-ваний лише через 5 роив шсля набрання чинност1 угоди. Митний тариф для ввезення поза квотою ста-новить 17,3%, що вкчутно знижуе рiвень конкуренто-спроможност1 продукцй.
пом1рно позитивним чинником визначено ем-н1сть зовн1шнього ринку, що обумовлено потребою в забезпеченш продовольчо! безпеки. Незважаючи на вкчутш досягнення у зростaннi врожaйностi культур, через значш клiмaтичнi змши, природн1 ката-кл1зми, а також соцiaльно-економiчнi глобaлiзaцiйнi умови питання повного забезпечення всього насе-лення планети належним обсягом продовольства бажано! якост1 залишаеться невиршеним протягом тривалого перiоду часу ^ скорiше за все, залишиться ще довго не виршеним.
Проведене експертне оцшювання пiдтверджуе наданий вище aнaлiз тарифних i нетарифних обме-жень, але за значеннями мита спостериаеться нижча динaмiкa посилення та вагомкть, що дозволяе ви-явити тенденцш до змiщення регулювання зовнш-ньоекономiчноi д1яльност1 в напрямку нетарифних методiв. сприйнятлив1сть екологiчноi ситуаци, вра-ховуючи найвищий рiвень в1рог1дност1 и посилення, обумовлений ситуациями, як1 склалися в окремих кра!нах, де традицшне вирощування культур через клiмaтичнi змши внаслкок екологiчного забруднен-ня стае все складншим. «Запас м1цност1» украшай територи значно вищий, що дозволяе розглядати
можливкть отримання додаткових риншв збуту украшсько! аграрно! продукцй. У цкому загальний характер впливу зовншшх чиннишв свiтовоi торгiвлi на ведення бiзнесу в аграрному секторi варто визна-ти позитивним, а основш перепони належать до вну-тршньо! сфери.
Абсолютним лiдером серед внутршшх чин-никiв було визнано рiвень розвитку технологiй, що обумовлено виршальним значенням урожайностi в забезпеченнi високого рiвня конкурентоспромож-ностi продукцй'. Це шдтверджуе необхiднiсть впро-вадження стратеги штенсифжаци с1льськогосподар-сько!' дiяльностi для збiльшення обсягу експорту з використанням сучасних агротехнологiй, застосу-вання провкно! технiки та вiдповiдального викорис-тання земль Але, враховуючи сучасний укра'нський ринок с1льськогосподарсько!' технiки, де беззапере-чним лiдерами виступають провiднi шоземш вироб-ники («John Deere», «New Holland», «Claas», «Case», «Massey Ferguson», «Tucano», «TC», «Lexion»), варто визнати, що аграрИ розумiють необхiднiсть радикального оновлення техшки.
Найб1льшою проблемою залишаеться експлуа-тацiя земельних ресурав, яка призводить до погiршення !х стану та зменшення кiлькостi гумусу, а також до фактичного инорування внесення оргашчних добрив. Незважаючи на це, чинник ре-сурсних можливостей залишаеться одним iз найпо-тужнших серед внутрiшнiх сприятливих, але з низь-ким потенцiалом посилення, що дозволяе стверджу-вати, що вектор зростання аграрного сектора знахо-диться в зовншньому середовищi.
Неврiвноважений вплив валютного курсу дозволяе розглядати його як мшливий чинник, який на момент дослкження було розглянуто як сприятли-вий, враховуючи його поступове зростання за остан-нш перюд, що випдно для аграрй'в, якi займаються експортом. Подiбне значення надано також стану транспортно-лопстично! iнфраструктури, яка хоч i мае ряд проблем, але в цкому вiдрiзняеться динамiч-шстю зростання для задоволення потреб експортерiв.
Вузьким мiсцем залишаеться проблема обсяпв партш експорту. Бiльшiсть дрiбних пiдприемств i мiкропiдприемства мають складнощi з експортом власно!' продукцй' через необх^дшсть комплектуван-ня великих партш для транспортування. Незважаючи на це, кнуюча транспортна мережа та потенщал транспортно!' системи дозволяють розглядати цей чинник як одну зi сприятливих можливостей майбут-нього зростання експорту аграрно! продукцй.
Недостатшсть споживання порiвняно з реко-мендованими нормами на внутршньому укра!нсько-му ринку продукпв харчування залишае значний потенщал для експорту. Серед негативних чинниюв найбкьш потужним було визначено шституцшну складову, щоб проявляеться в недосконалоси функ-
цгонування механгзму державно: пгдтримки сгльсько-господарських товаровиробникгв, бюрократизаци та нерозвиненостг товарних бгрж. Тарифнг та нетарифнг обмеження, незважаючи на :х негативний вплив, ма-ють невисоку значущгсть i помгрну вгроггднгсть впли-ву. У ц1лому сукупний вплив внутргшнгх чинникгв розвитку свгтово: торггвлг на ведення аграрного бгз-несу в Украшг варто визнати сприятливим. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Зовшшня торгiвля УкраТни: ХХ1 столiття : моногра-фiя / А. А. МазаракЬ Т. М. Мельник, Н. О. 1ксарова та iH. КиТв, 2016. 600 с.
2. Rodriguez F., Rodrik D. Trade Policy and Economic Growth: A Skeptics Guide to the Cross National Evidence. NBER Macroeconomics Annual. 2000. Vol. 15. P. 261-325. URL: https://www.journals.uchicago.edu/ doi/pdf/10.1086/654419
3. Stiglitz J. E. Globalization and Its Discontents. W. W. Norton & Company, 2003. 304 p.
4. Структуры змши у свтовм rap^i як чинник розвитку внутршнього ринку УкраТни : колективна моногpафiя / за ред. д-ра екон. наук, чл.-кор. НААН УкраТни Т. О. Осташко. КиТв, 2019. 350 с. URL: http:// ief.org.ua/docs/mg/310.pdf
5. Базавлук Н., Довбня Н. Вщкрилсть нацюнальноТ' економш УкраТни та участь у мiжнаpодному по-дiлi працк Науковий BicHUK Полтавського yHiBepcu-тету eKOHOMiKU iторгiвлi. 2017. № 4. С. 19-26. URL: http://journal.puet.edu.ua/index.php/nven/article/ view/1256/1091
6. Вдовiчен А. А. Диспропорцп у зовшшньоторговель-нiй дiяльностi УкраТни: тенденцп та проблеми. Свь тове господарство i мiжнародна eKOHOMiKa. 2016. Вип. III-IV. С. 11-26. URL: http://www.chtei-knteu. cv.ua/herald/content/download/archive/2016/v3-4/ NV-2016-v3-4_3.pdf
7. Офщмний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Пугачевська К. Сучасн тенденцп лiбеpалiзацiТ зо-вшшньоТ' тоpгiвлi. Зовнiшня торгiвля: економка, фнанси, право. 2013. № 3. С. 70-77. URL: http:// zt.knute.edu.ua/files/2013/3(68)/uazt_2013_3_8.pdf
9. УкраТна увмшла до тpiйки найбiльших експоpтеpiв стькогосподарськоТ' продукцп у £С // £вропейська правда. 12.01.2020 p. URL: https://www.eurointegrat tion.com.ua/rus/news/2020/01/12/7105023/
10. УкраТна збiльшила експорт стьськогосподар-ськоТ продукцп на 14% // Економiчна правда. 20.02.2020 p. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/ news/2020/02/20/657297/
11. Мандра Г. А. Оперативне тарифне регулювання зовнiшньоекономiчноТ дгяльност / Мастерство юстицп УкраТни. URL: https://minjust.gov.ua/rn/ str_20086
12. Митний кодекс УкраТни. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/4495-17#Text
13. Задорожний О., Ярмак А. Нетарифн заходи регулювання зовнiшньоекономiчноТ дгяльностк Всник «Офщшно про податки». 2015. № 15. URL: http:// www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8217
14. Голубов О. Кутвельна спроможшсть украшав най-нижча в £врот - GfK. URL: https://www.dw.com/uk/ кутвельна-спроможшсть-украТнфв-найнижча-в-eвропi-gfk/a-50932104
15. Данилишин Б. Чи може УкраТна продовжувати на-рощувати експорт стьгосппродукцп? // Укрiнформ. 23.09.2019 р. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2785567-ci-moze-ukraina-prodovzuvati-narosuvati-eksport-silgospprodukcii.html
16. Корупцiя в УкраТн // Вiкiпедiя. URL: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Корупцiя_в_УкраТнi
17. Красенець А. УкраТна полтшила своТ показники щодо 6 з 10 шдикатс^в iндексу Doing business-2020 // Л^а. Новини. 24.10.2019 р. URL: https://ua-news. liga.net/economics/news/ukraina-pidnyalasya-v-reytingu-doing-business-2020
18. Транспортные проблемы агрологистики: цифры. URL: https://logist.fm/news/transportnye-problemy-agrologistiki-cifry
19. Харсун Л. Г. Вынужденная оптимизация цепей поставок зерновых. Логистика: проблемы и решения. 2019. № 1. С. 24-29.
REFERENCES
Bazavluk, N., and Dovbnia, N. "Vidkrytist natsionalnoi ekonomiky Ukrainy ta uchast u mizhnarodnomu po-dili pratsi" [The National Economy of Ukraine Openness and Participation in the International Division of Labour]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. 2017. http://journal.puet.edu.ua/ index.php/nven/article/view/1256/1091
Danylyshyn, B. "Chy mozhe Ukraina prodovzhuvaty naro-shchuvaty eksport silhospproduktsii?" [Can Ukraine Continue to Increase Agricultural Exports?]. Ukrin-form. September 23, 2019. https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/2785567-ci-moze-ukraina-prodovzu-vati-narosuvati-eksport-silgospprodukcii.html
Holubov, O. "Kupivelna spromozhnist ukraintsiv nainyzh-cha v Yevropi - GfK" [The Purchasing Power of Ukrainians Is the Lowest in Europe - Gfk]. https://www. dw.com/uk/купiвельна-спроможнiсть-украТнцiв-найнижча-в-eвропi-gfk/a-50932104
"Koruptsiia v Ukraini" [Corruption in Ukraine]. Vikipediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Корупцiя_в_УкраТнi.
Kharsun, L. G. "Vynuzhdennaya optimizatsiya tsepey post-avok zernovykh" [Forced Optimization of Grain Supply Chains]. Logistika: problemy i resheniya, no. 1 (2019): 24-29.
Krasenets, A. "Ukraina polipshyla svoi pokaznyky shcho-do 6 z 10 indykatoriv indeksu Doing business-2020" [Ukraine Has Improved Its Indicators on 6 out of 10 Indicators of the Doing Business-2020 Index]. Liha. Novyny. October 24, 2019. https://ua-news.liga.net/ economics/news/ukraina-pidnyalasya-v-reytingu-do-ing-business-2020
[Legal Act of Ukraine]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4495-17#Text
Mandra, H. A. "Operatyvne taryfne rehuliuvannia zovnish-nyoekonomichnoi diialnosti" [Operational Tariff Regulation of Foreign Economic Activity]. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. https://minjust.gov.ua/rn/str_20086
Mazaraki, A. A. et al. Zovnishnia torhivlia Ukrainy:XXIstolith
tia [Ukraine's Foreign Trade: XXI Century]. Kyiv, 2016. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy.
http://www.ukrstat.gov.ua/ Puhachevska, K. "Suchasni tendentsii liberalizatsii zov-nishnyoi torhivli" [Contemporary Trends of Foreign Trade Liberalization]. Zovnishnia torhivlia: eko-nomika, finansy, pravo. 2013. http://zt.knute.edu.ua/ files/2013/3(68)/uazt_2013_3_8.pdf Rodriguez, F., and Rodrik, D. "Trade Policy and Economic Growth: A Skeptics Guide to the Cross National Evidence". NBER Macroeconomics Annual. 2000. https:// www.journals.uchicago.edu/doi/pdf/10.1086/654419 "Strukturni zminy u svitovii torhivli yak chynnyk rozvytku vnutrishnyoho rynku Ukrainy" [Structural Changes in World Trade as a Factor in the Development of the Domestic Market of Ukraine]. Kyiv, 2019. http://ief.org.ua/ docs/mg/310.pdf Stiglitz, J. E. Globalization and Its Discontents. W. W. Norton
& Company, 2003. "Transportnyye problemy agrologistiki: tsifry" [Transport Problems of Agrology: Figures]. https://logist.fm/ news/transportnye-problemy-agrologistiki-cifry
"Ukraina uviishla do triiky naibilshykh eksporteriv silko-hospodarskoi produktsii u YeS" [Ukraine Is Among the Three Largest Exporters of Agricultural Products in the EU]. Yevropeiska pravda. January 12, 2020. https://www.eurointegration.com.ua/rus/news/ 2020/01/12/7105023/ "Ukraina zbilshyla eksport silskohospodarskoi produktsii na 14%" [Ukraine Increased Agricultural Exports by 14%]. Ekonomichna pravda. February 20, 2020. https:// www.epravda.com.ua/rus/news/2020/02/20/657297/ Vdovichen, A. A. "Dysproportsii u zovnishnyotorhovelnii diialnosti Ukrainy: tendentsii ta problemy" [Imbalances in Foreign Trade of Ukraine: Trends and Issues]. Svi-tove hospodarstvo i mizhnarodna ekonomika. 2016. http://www.chtei-knteu.cv.ua/herald/content/down-load/archive/2016/v3-4/NV-2016-v3-4_3.pdf Zadorozhnyi, O., and Yarmak, A. "Netaryfni zakhody re-huliuvannia zovnishnyoekonomichnoi diialnosti" [Non-tariff Measures to Regulate Foreign Economic Activity]. Visnyk «Ofitsiino pro podatky». 2015. http:// www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8217
УДК 351.82 JEL: H81; Q14
ВПЛИВ ДЕРЖАВНО! П1ДТРИМКИ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
СУБ'СКПВ АГРАРНОГО Б1ЗНЕСУ
®2020 ОРЕЛ А. М.
УДК 351.82 JEL: H81; Q14
Орел А. М. Вплив державно!' тдтримки на формування конкурентних переваг суб'еклв аграрного 6i3Hecy
Метою cmammi е детермшац/я сучасного стану державноi тдтримки суб'ект'в аграрного б/знесу в контекстi створення конкурентних переваг. Розглянуто основнi нормативнi документи, якiрегулюють державну пдтримку альськогосподарських товаровиробниж. Визначено класиф'ша-цю форм тдтримки на прямi, непрямi й опосередкован/ та метод/в на адмЫстративт i економiчнi. Визначено ключову роль суб'ект'в /нсти-туцйного регулювання державноi тдтримки. Розглянуто основнi напрями фккальноi, бюджетноi та кредитноi полтики тдтримки аграрного сектора. Проведено анал/з динамiки витрат на тдтримку аграрного сектора з 2013 по 2019 рр. Визначено, що питома вага витрат на с'шьське господарствоза дотджуваний перодузагальному обсяз витрат бюджету скоротиласяз 1,2% до 0,55%, що св/дчить про недостатшсть асиг-нувань. Проведено анал'в динам'жи структури витрат на тдтримку аграрного сектора, що дозволило визначити невпорядковансть основних напрямiв. Зазначено неповне використання запланованих кошт/в за цльовим спрямуванням на окрем/ напрями тдтримки аграрних виробник/в за 2019 р. Розглянуто тенденцИдинамiки сум тдтримки на 2020 р.: скорочення втрич асигнувань на тваринництво, значне зростання в/дшкоду-вань на здешевлення кредит'ю i введення нового напряму доступного кредитування для м/кро- та малого тдприемництва (5-7-9%). Це св/дчить про змщення прюритету державноiп/дтримки з прямих на непрямi та опосередкованi методи. Розглянуто використання квот за Поглибленою i всеохоплюючою зоною в'шьноi торг/влi м/ж Украною та ЕС при експортуваннi окремих продукт'ю. Доведено важливу роль збшьшення обсягу квоти та iх номенклатури при створеннi щнових конкурентних переваг для втчизняних альськогосподарських товаровиробниж. Негативна тенденц/я щодо подальшого скорочення погол'в'я великоi рогатоi худоби, свиней, овець та к/з, яка спостер/гаеться протягом тривалого пер/оду, вимагае перегляду державноiполтики щодо ще: тдгалузи Доведено необх/дшсть збшьшення обсяг/в державного фнансування альськогосподарських товаровиробниж для п/двищення :х конкурентоспроможностi та створення конкурентних переваг.
Кпючов'1 слова:державна пдтримка, суб'ект аграрного б/знесу, аграрний сектор, сшьськогосподарсьштдприемства, методи, форми, державний бюджет, квоти.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-147-153 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Орел Анна Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, старший викладач, докторант кафедри оргамзацИ виробництва, б/знесу та менеджменту, Харжський нацональний техн/чний утверситет альського господарства iменi П. Василенка (вул. Алчевських, 44, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: orel31044@khntusg.info ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0823-3346
UDC 351.82 JEL: H81; Q14
Orel A. M. The Influence of the State Support on the Formation of Competitive Advantages of Agricultural Businesses
The purpose of the article is to determine the current state of the State support for agricultural businesses in the context of creating competitive advantages. The main normative documents regulating the State support of agricultural commodity producers are considered. The classification of forms of support into direct, indirect and intermediated and methods into administrative and economic are defined. The key role of the subjects of institutional regulation of the State sup-
