CC BY
12
УДК 339.9.012:330.42
ШДХЩ ДО ВИЗНАНЕННЯ ГРАВГГАЦШНИХ ЧИННИК1В ВПЛИВУ НА ЗОBHiШHЬОTОPГОBEЛЬHi
В1ДНОСИНИ КРА1Н
® 2017 КАЛЮЖНА Н. Г.
УДК 339.9.012:330.42
Калюжна Н. Г.
Пщхщ до визначення гравiтацiйних чинникiв впливу на зовнiшньоторговельнi вщносини краУн
Метою cmammi е визначення грав/тац/йних чинник/в впливу на зовн/шньоторговельн/ в/дносини кран на основi результат/в компаративного анал/зу класичних специфЫацш грав/та^йно! моделi зовн/шньоi торг/вл/ та в/тчизняного досв/ду гравтацйного моделювання. Об(рунтовано, що одним з /нструмент/в економ/ко-математичного моделювання, використання якого характеризуется високим р/внем адекватност/ та забезпечуе про-гнозування умов зовн/шнт торг/вл/, е грав/тац/йна модель. Проанал/зовано основн/ тдходи до визначення пояснювальних зм/нних у грав/тац/йному р/внянн зовн/шнт торг/вл/ та запропоновано авторський п/дх/д до вибору фактор/в грав/та^йно! модел/. Як першу пояснювальну зм/нну у специ-ф/кацИ грав/та^йно! модел/ зовншньоi торг/вл/ та характеристики значущост/ економ/к зовн/шньоторговельних партнер/в пропонуеться вико-ристовувати ВВП, обчислений за паритетом куп/вельноi спроможност/ з оч/куваним позитивним / статистично значущим коефщнтом. Другою пояснювальною зм/нноi гравтацйного р/вняння зовн/шньоi торг/вл/ пропонуеться використовувати комплексну характеристику «торговельноi дис-танцИ» м/ж кранами, що в/дображае поточн/ умови двосторонньоi торг/вл/ та залежить в/д чинник/в, як/ впливають на зовн/шньоторговельний об/г м/ж кранами - як безпосередньо (статична пропорцшнсть транспортних витрат географ/чноi в/ддаленост/), так й опосередковано (динам/чн/ /нституц/йн/ умови двосторонн/х в/дносин). Обфунтовано доцмьнкть використання як к/льк/сного екв/валента показника «торговельноi дистанцИ» св/товоi середньор/чноi ц/ни на нафту. Перспективами подальших досл/джень у цьому напрям/ е установлення форми та сили впливу визначених базових грав/тац/йних зм/нних на зовн/шньоторговельн/ в/дносини певних кртн-партнер/в / визначення доцмьнот включення додаткових фактор/в до складу гравтацйного р/вняння зовн/шньоi торг/вл/.
Ключовi слова: зовн/шня торг/вля, грав/тац/йна модель, /нституц/йн/ чинники, валовий внутр/шн/й продукт, торговельн/ бар'ери. Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 13.
Калюжна Наталiя ГеннадПвна - доктор економ/чних наук, доцент, професор кафедри м/жнародних економ/чних в/дносин, Ки/'вський нац/ональний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Ки/'в, 02156, Укра/на) E-mail: kalujnaya.natalya@gmail.com
УДК 339.9.012:330.42
Калюжная Н. Г. Подход к определению гравитационных факторов влияния на внешнеторговые отношения стран
Целью статьи является определение гравитационных факторов влияния на внешнеторговые отношения стран на основе результатов сравнительного анализа классических спецификаций гравитационной модели внешней торговли и отечественного опыта гравитационного моделирования. Обосновано, что одним из инструментов экономико-математического моделирования, использование которого характеризуется высоким уровнем адекватности и обеспечивает прогнозирование условий внешней торговли, является гравитационная модель. Проанализированы основные подходы к определению объяснительных переменных в гравитационном уравнении внешней торговли, и предложен авторский подход к выбору факторов гравитационной модели. В качестве первой пояснительной переменной в спецификации гравитационной модели внешней торговли и характеристики значимости экономик внешнеторговых партнеров предлагается использовать ВВП, рассчитанный по паритету покупательной способности с ожидаемым положительным и статистически значимым коэффициентом. В качестве второй пояснительной переменной гравитационного уравнения внешней торговли предлагается использовать комплексную характеристику «торговой дистанции» между странами, которая отражает текущие условия двусторонней торговли и зависит от факторов, влияющих на внешнеторговый оборот между странами - как непосредственно (статическая пропорциональность транспортных расходов географической удаленности), так и косвенно (динамические институциональные условия двусторонних отношений). Обоснована целесообразность использования в качестве количественного эквивалента показателя «торговой дистанции» мировой среднегодовой цены на нефть. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является установление формы и силы влияния определенных базовых гравитационных переменных на внешнеторговые отношения определенных стран-партнеров
UDC 339.9.012:330.42
Kalyuzhna N. G. The Approach to Defining Gravity Factors of Influence on the Foreign Trade Relations of Countries
The aim of the article is to determine the gravity factors of influence on the foreign trade relations of countries on the basis of the results of the comparative analysis of the classical specifications of the gravity model of foreign trade and the domestic experience in gravity modeling. It is substantiated that a gravity model is one of the tools of economic and mathematical modeling, the use of which is characterized by a high level of adequacy and ensures prediction of foreign trade conditions. The main approaches to the definition of explanatory variables in the gravity equation of foreign trade are analyzed, and the author's approach to the selection of the factors of the gravity model is proposed. As the first explanatory variable in the specification of the gravity model of foreign trade and the characteristics of the importance of economies of foreign trade partners, it is proposed to use the GDP calculated at purchasing power parity with the expected positive and statistically significant coefficient. As the second explanatory variable of the gravity equation of foreign trade, it is proposed to use a complex characteristic of the "trade distance" between countries, which reflects the current conditions of bilateral trade and depends on factors influencing the foreign trade turnover between countries — both directly (static proportionality of transport costs of geographical remoteness), and indirectly (dynamic institutional conditions of bilateral relations). The expediency of using the world average annual price for oil as the quantitative equivalent of the "trading distance" index is substantiated. Prospects for further research in this direction are identifying the form and force of influence of certain basic gravity variables on the foreign trade relations of certain partner countries and determining the appropriateness of including additional factors in the composition of the gravity equation of foreign trade.
Keywords: foreign trade, gravity model, institutional factors, gross domestic product, trade barriers. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
и определение целесообразности включения дополнительных факторов в состав гравитационного уравнения внешней торговли. Ключевые слова: внешняя торговля, гравитационная модель, институциональные факторы, валовой внутренний продукт, торговые барьеры.
Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 13.
Калюжная Наталия Геннадиевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kalujnaya.natalya@gmail.com
Kalyuzhna Nataliya G. — Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: kalujnaya.natalya@gmail.com
Вступ. Формування ефективно! зовншньоторго-вельно! полiтики держави потребуе застосування сучас-них шструментш економжо-математичного моделювання торгшль Одним iз таких шструментГв, використання яко-го мае Грунтовну теоретичну базу, характеризуеться ви-соким рiвнем адекватност та забезпечуе прогнозування умов зовншньо! торпвлГ, е гравггацшна модель. Теоретична обГрунтовашсть i висока емпiрична точнiсть гравь тацшно! моделi зумовлюють 11 активне використання для оцшювання зовнiшньоторговельних потоив i дослГджен-ня експортно-iмпортних операцш суб'ектiв мГжнародно! торгiвлi. Побудова адекватно! гравггацшно! моделi сприяе розумiнню механiзмiв та обмежень зовншньо! торгiвлi кра!н-партнерГв, визначенню чинник1в, що впливають на обсяги та маршрутизащю торговельних потокш.
Аналiз публiкацiй. Вперше гравiтацiйне ршняння зовншньо! торгiвлi було формалiзовано й емтрично тд-тверджено Я. Тшбергеном [13]. Вiдтодi дослiдниками було запропоновано низку специфшацш гравГтацшно! моделi, яю рiзняться якiсним i кiлькiсним набором чинникш впли-ву на зовншню торгiвлю, що пiдлягають урахуванню. Най-бiльше поширення отримали специфшацп гравггацшних моделей за авторством Х. Лшнемана [11], Дж. Маккалу-ма [12], Дж. Андерсона та Е. ван Вшкупа [8], С. Байера та Дж. Бергстранда [9]. ВГдповГдш моделi отримали подаль-ший розвиток i послугували базою для формування вГтчиз-няними науковцями власних гравiтацiйних ршнянь i пере-вiрки гiпотез щодо перспектив взаемно! торгiвлi певних кра!н [1-7]. Спектр гравiтацiйних р1внянь, пропонованих у зазначених роботах, е дуже широким. При !х формуваннi автори або дотримуються класично! форми моделi з мшь мальною кiлькiстю гравГтацшних змiнних [1; 3; 4] за умо-ви введення 1-3 фжтивних змiнних [5-7], або прагнуть до максимГзацГ! кiлькостi параметрiв гравiтацiйного ршняння [2; 6]. Розширення перелiку та збГльшення варГативнос-тi гравiтацiйних змшних вiдображае загальну тенденцiю у розвитку уявлень щодо гравГтацшних засад зовншньо! торгiвлi кра!н i пiдвищення значущост iнституцiйних чин-никiв у розвитку свггово! економГчно! системи.
Постановка завдання. Метою статп е визначення гравггацшних чинникiв впливу на зовншньоторговель-ш вГдносини кра!н на основГ результат компаративного аналiзу класичних специфiкацiй гравГтацшно! моделi зовншньо! торг1влГ та вгтчизняного досвГду гравiтацiйного моделювання.
Основний матерiал. У табл. 1 подано результати компаративного аналiзу класичних специфжацш гравГтацшно! моделi зовншньо! торпвль На прикладГ цих специфiкацiй
можемо прослГдкувати умовш етапи еволюцГ! гравГтацшно! Где! зовншньо! торпвлГ та навести мГркування щодо Грун-товностГ включення до складу гравГтацшно! моделГ певних пояснювальних змшних.
Логжа побудови гравГтацшних моделей зовншньо! торпвлГ базуеться на Где! ньютон1всько! гравгеаци. У контекст опису взаемодГ! економГчних суб'ектГв (зокрема !х дво-сторонньо! торпвлГ) ця Гдея трансформуеться в таку: сила взаемодГ! мГж економГчними суб'ектами (штеграцшними утвореннями, кра!нами, реионами та ш.) е прямо пропо-рцшною добутку показниюв !х значущост (економГчного потенщалу) та зворотно пропорцшною вГдсташ мГж ними. Стандартш гравГтацшш пояснювальш змшш (значущсть економГчних об'ектаБ Г вГдстань мГж ними) присутш в усГх як класичних, так й сучасних специфшащях гравГтацшно! модель Як мГра значущостГ об'ектГв при побудовГ гравГтацшно! моделГ зовншньо! торпвлГ зазвичай використову-еться валовий внутршнш продукт. Передбачаеться, що ВВП експортера як шдикатор розмГру його економжи позитивно корелюе з його виробничими можливостями та, як наслГдок, чинить позитивний вплив на обсяг торговель-ного потоку, що може бути спрямований до кра!ни при-значення. Своею чергою, розмГр економжи ¡мпортера е характеристикою його внутршнього ринку, а отже, вГдбивае обсяг попиту на ¡мпортовану продукщю. Шдходу до роз-гляду саме ВВП як характеристики економГчно! значущостГ кра!н та базово! гравиацшно! змшно! дотримуеться й бГль-шкть укра!нських науковщв [1; 5; 6].
ОкрГм ВВП, значущють економж кра!н моделюеться в гравГтацшних рГвняннях чисельшстю населення, площею кра!н, протяжшстю кордону та ш. Так, в моделГ Х. Лшне-мана [11] як пояснювальш змшш для значущостГ економж кра!н-партнер1в використовуеться як номшальний ВВП кра!н у нацГональнГй валюп, так Г чисельнГсть населення. На наш погляд, сформувати на теоретичному р1вш Грунтовну гшотезу щодо напряму впливу чисельносп населення кра!н на !х двостороннГ торговельнГ потоки досить складно. По-казовою е в1дсутшсть кореляцГ! мГж чисельнГстю населення кра!ни та !! валовим внутрГшнГм продуктом на душу населення. Так, ВВП на душу населення топ-10 за чисельшстю населення кра!н свГту дуже рГзниться, та е найбгльшим для США та ЯпонГ! зГ значним вГдставанням ¡нших кра!н. При цьому, наприклад, ВВП на душу населення Швеца, АвстрГ! та ШвейцарГ! (вГдповГдно, мГсця 89, 96 та 98 у свГтовому рейтингу кра!н за чисельнГстю населення) перебувае на р1в-нГ провГдних кра!н з першо! десятки рейтингу [10].
Тож, на наш погляд, використання показника чисель-ностГ населення як базово! гравГтацГйно! змшно! у моделГ
Таблиця 1
Класичн специфiкацiï гравiтацiйноï моделi зовнiшньоïторгiвлi
Автори, piK Модельована змшна Пояснювальш 3MiHHi
Показники po3Mipy (вщносно'Г значущосл) економiк Вщстань мiж об'ектами Ф^тивш змiннi
Tinbergen J., 1962 [13] Специфка^я гравiтацiйноï моделi
E.. =а 0У: " 'У™ 2 3
E . - експорт i3 краши i до краши j Yi ,Yj - ВВП кра'1'н i та j D ij - вщстань мiж крашами i та j
Linnemann H., 1966 [11] Специфка^я гравп'ацшноТ моделi
Xj = оДF (Y,Г2 X(A/,.)°3(Nj)°4(DjГ5 X(A.Г +е
Xj - вартiсть торговельного потоку з краши i до краши j Y j ,Yj -номн нальнi ВВП кра-Тн у нацюналь-нiй валют N,, -чисель-нiсть населення в крашах i та j Dj - фiзична вiддаленiсть економiчних центрiв краш i та j A -чинниксприян-ня або перешкоджан-ня торпвл^ p - торговельнi пре-ференцГГ
McCallum J., 1995 [12] Специфка^я гравiтацiйноï моделi
log x¡j =a1 +a 2 In y. +a3 In yj +a 4 In d. +a5Sj
x . - експорт i3 регiону i до регiону j y., yj - ВВП регюыв i та j d j - вщстань мiж регiонами i та j 5. - приналежнiсть регюшв
Anderson J. & Wincoop E., 2003 [8] Специфка^я гравiтацiйноï моделi
In xj = k + In yi + In yj + (1-е )p In djj + (1-е )1пЬ. - (1-е )ln p - (1-е )ln P.
x ¡j - експорт i3 регiону i до регюну j у,.,yj -доходирегiонiв / та j dj - вщстань мiж регюна-ми ¡та j p, p - цг- новi шдекси регiонiв i та j b . - приналежнiсть регiонiв
Baier S. & Bergstrand J., 2009 [9] Специфiкацiя гравiтацiйноï моделi
In x jj = ß0 + In y. + In yj - ß 11n djj - ß2 Border + ß 11nMRDist j + ß3 MRBorderj + гij
x j - експорт i3 регюну i до регюну j у,.,yj - ВВПрегiонiв /' та j dj - вiдстань мiж регюна-ми i та j MR D ist j, MR Borde. -iндекси вщ-даленостi репоыв i та j вiд шших Border. - наявшсть державного кордону
зовнiшньоï торгiвлi не е доцiльним, осккьки ïï вплив на зовншньоторговельш потоки двох краш не завжди е 4iTKO визначеним i статистично значущим. До того ж у сучасно-му свт велика чисельнiсть населення не е еквiвалентом високого рiвня економiчного розвитку краши. Невипадко-во набагато бкьш традицiйним е використання як параметра гравпацшно'1 моделi, що характеризуе економiчну зна-чущiсть краш-партнерш, значення ïx валового нащональ-ного продукту. При цьому можливим е введення до складу змшних гравггацшно1 моделi як шших показниюв, що ви-значають економiчну мiць краши, так i певних модифжацш показника валового внутршнього продукту за методом обрахунку. Щодо робгг украшських науковцiв, то першому пiдxоду вiдповiдае, зокрема, використання показника ВНД
замють ВВП на пiдставi того, що його значення надае бкьш повну iнформацiю щодо первинних доxодiв, отриманих резидентами краши за певний перюд, як в межах нащональ-но'1 територп, так i за кордоном [4]. Другому тдходу в^-повiдае використання як показника значущост краш ВВП, обрахованого у мiжнародниx доларах [3], або ВВП на душу населення [2].
З точки зору автора, Грунтовним е використання як пояснювально'1 змшно'1 моделi показника валового внутршнього продукту, обчисленого за паритетом купшельно'1 спроможносп (ВВП за ПКС). Цей макроекономiчний шди-катор, обчислений у мгжнародних доларах, ураховуе рiзни-цю вартостi життя в рiзниx крашах та, вiдповiдно, е досить точною характеристикою ршня економiчного розвитку та
зростання економiки. Динамiку номiнального ВВП i ВВП за ПКС Укра!ни подано на рис. 1. Як видно з рисунку, па-дшня ВВП, за тдсумками 2015 р. (до рiвня 90,52 млрд дол.) та прогнозами на 2016 р. (87,12 млрд дол.), е критичним, а його значення практично доршнюе значенням десяти-рiчно! давнини (89,28 млрд дол. у 2005 р.). При цьому ВВП, обчислений за паритетом кутвельно! спроможносп, зни-
Млрд дол. США
450 -
зився за останнш перюд не так вже й суттево - з 373,4 млрд дол. у 2014 р. до 349,77 (прогнозовано) млрд дол. у 2016 р. Але ствв^ношення номшального ВВП та ВВП, обчислено-го за ПКС, за останш три роки зменшилося дуже сильно -з 0,46 до 0,25 (табл. 2), що означае збкьшення доступност укра!нського ринку для кра!н зi значенням ПКС, близьким до 1 (100 %) - США, окремi кра!ни 6С та ш.
400
350 300 250 200 150 100 50
\
»--У-
и I п.
^ ^ Р1К
ВВП, млрд дол. США
---ВВП за ПКС, млрд дол. США
Рис. 1. Динамка номшального ВВП та ВВП за паритетом кушвельноТ спроможносп УкраТни у 1992-2016 рр.
Джерело: [10]
Таблиця 1
Вiдношення ВВП УкраТни до ВВП за паритетом кушвельноТ спроможносп у 1992-2016 рр.
0
Р1к 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
ввП, млрд дол. 22,193 35,025 38,012 38,275 46,083 51,867 43,315 32,661 32,331
ввП за ПкС, млрд дол. 318,309 277,653 219,007 196,427 180,309 177,572 176,24 178,575 193,472
В'дношення 0,07 0,13 0,17 0,19 0,26 0,29 0,25 0,18 0,17
Р1к 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
ввП, млрд дол. 39,309 43,956 52,01 67,226 89,282 111,885 148,734 188,24 121,552
ввП за ПкС, млрд дол. 216,141 231,177 258,226 296,623 315,569 349,893 388,715 405,232 346,506
В'дношення 0,18 0,19 0,20 0,23 0,28 0,32 0,38 0,46 0,35
Р1к 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
ввП, млрд дол. 136,011 163,161 175,707 179,572 132,343 90,524 87,198 (прогноз)
ввП за ПкС, млрд дол. 351,656 378,532 386,425 392,56 373,406 340,172 349,767 (прогноз)
В'дношення 0,39 0,43 0,45 0,46 0,35 0,27 0,25 (прогноз)
Джерело: сформовано автором на основ1 [10]
Отже, як першу змшну у специфжащ! гравггацшно! моделi зовншньо! торгiвлi пропонуеться використовувати ВВП кра!н, обчислений за паритетом кутвельно! спроможносп. Коефiцiент при цiй пояснювальнiй змшнш як такiй, що характеризуе значущсть економiк зовншньоторго-вельних партнерiв, очжуеться позитивним i статистично значущим.
Другою класичною пояснювальною змiнною у ре-гресшних ршняннях зовншньо! торгiвлi е в^стань мiж кра!нами-партнерами, що зазвичай штерпретуеться як гео-графiчна вiддаленiсть !х головних економiчних центрiв (сто-лиць). Традицшно передбачаеться, що чим бкьше вiдстань мiж кра!нами, тим вище транспортнi витрати. До помiтно бкьш високих значень ще! пояснювально! змшно! можуть
призвести численш чинники, що безпосередньо або опосе-редковано збГльшують транспортнГ витрати, зокрема:
■ похибки у вимГрГ вГдсташ мГж економГчними центрами кра!н (наприклад, нехтування вГдстанню мГж столицею та головним економГчним центром кра!ни, якщо вони не ствпадають);
■ вГдсутнГсть урахування спГльного сухопутного кордону мГж кра!нами, за наявностГ якого можна очГкувати зменшення илькосп (та, як наслГдок, вартостГ та тривалостГ) митних процедур;
■ рГзний рГвень економГчного розвитку кра!н, а отже, залежностГ !х зовнГшньоторговельного обГгу вГд величини транспортних витрат тощо.
Звичайно, чинники такого плану впливають на зо-вшшню торгГвлю кра!н-партнерГв, збГльшуючи або змен-шуючи (залежно вГд напряму дГ!) И обсяги. Але, на наш по-гляд, слГд все ж таки вГдокремлювати транспортнГ витрати, зумовленГ суто географГчною вГддаленГстю кра!н вГд таких витрат, що спричинеш Гншими чинниками: наявшстю тор-говельних бар'ерГв, бюрократичними перепонами, вГдсут-нГстю належно! торговельно! шфраструктури, високими ризиками ЗЕД, змГнами у зовшшнш полГтицГ кра!н та ш. ТакГ чинники (назвемо !х опосередкованими) безумовно чинять вплив на зовнГшню торгГвлю кра!н. 1х значущГсть за сучас-них геополГтичних умов може значно перевищувати значущГсть географГчно! вГдсташ та навГть повнГстю нГвелювати сприятливкть територГального чинника. Актуальна транс-формащя укра!нсько-росГйських зовнГшньоторговельних вГдносин засвГдчуе, що за сучасних геополГтичних умов класична теорГя гравГтацшного тяжГння кра!н у зовшшнш торпвлГ тддаеться суттевим випробовуванням. ГеографГч-на близькГсть кра!н вже не е передумовою великих обсяив двосторонньо! зовнГшньо! торгГвлГ. I навпаки, можна очГкувати плГдного зовшшньоекономГчного спГвробГтництва географГчно вГддалених кра!н, якГ е членами мГжнародних ш-теграцГйних утворень зГ спГльними полГтико-безпековими та / або економГчними щлями (6С, СНД, НАТО, БР1КС, ШОС, 6АЕС). Тому побудова Грунтовно! гравГтацшно! моделГ зовнГшньо! торгГвлГ мае передбачати урахування впливу опосередкованих чинниив на двосторонню торгГвлю кра!н. ВГдповГдне урахування зазвичай реалГзуеться в роботах науковщв шляхом введення до гравГтацшного рГвняння фГктивних незалежних змГнних, яю характеризу-ють сприятливий (1) або несприятливий (0) стан певних ш-ституцшних умов зовнГшньо! торгГвлГ. Це можуть бути такГ характеристики, як: членство кра!н у спГльнГй торговельнш зонГ або пГльговий режим торгГвлГ, наявшсть зони вГльно! торгГвлГ з партнером та / або взаемних торговельних пре-ференцш, одночасне членство обох кра!н у СОТ [5], участь кра!н в ГнтеграцГйних об'еднаннях [2] та ш.
Отже, на цьому еташ дослГдження представляеться доцГльним визначити як базову гравГтацГйну змшну пев-ну комплексну характеристику зовнГшньо! торгГвлГ кра!н-партнерГв. За аналопею Гз класичною гравГтацГйною змш-ною географГчно! вГдсташ пропонована характеристика може штерпретуватися як умови двосторонньо! торгГвлГ, що збГльшують «торговельну дистанцГю» мГж кра!нами-партнерами - як безпосередньо (зростання транспортних витрат пропорцГйно географГчно! вГддаленостГ), так й опо-середковано (шституцшш умови двостороннГх вГдносин).
Зауважимо, що Гдея врахування впливу опосередкованих чинникГв на зовнiшню торгГвлю мГж територiальни-ми одиницями певною комплексною характеристикою не е новою у теори гравiтацiйного моделювання. Вперше ем-шричний результат, наразi вГдомий як «парадокс кордону» (border puzzle), був отриманий у робой Дж. Маккаллума [12], присвяченш оцiнюванню торгГвлГ канадських про-вГнцГй мГж собою та зГ штатами США. Значне переваження обсяпв внутрГшньо! торгГвлГ канадських провГнцГй над зо-внГшнГми зумовило доцГльнГсть введення до складу гравГтацшного рГвняння фжтивно! змшно! § (дорГвнюе одинищ, якщо регГони знаходяться в однш кра!нГ). В подальшому статистичну значущГсть шституцшних бар'ерГв у зовнГшньо! торгГвлГ було доведено Дж. Андерсоном та Е. ван Вшкупом [8]. В !х роботГ було статистично шдтверджено гГпотезу, що чим бГльш утрудненою е торгГвля двох краш (регюшв) з Гншими, тим бГльше стимулГв складаеться для !х взаемно! торгГвлГ. Величину середнього торговельного бар'еру з Гншими крашами (в штерпретацп авторГв - «ба-гатостороннього супротиву») у гравГтацГйному рГвняннГ змодельовано цшовими Гндексами регГонГв Pi та P., якГ за-лежать вГд величини двостороннГх бар'ерГв (митних пере-пон). НарештГ, в роботГ С. Байера та Дж. Бергстранда [9] як мГра «багатостороннього супротиву» застосовуються шдекс середньо! вГддаленостГ регГонГв i та j вГд Гнших регГонГв вГдносно середньосвГтового значення цГе! вГддаленостГ (MR D ist.j) та аналопчно штерпретований Гндекс наявностГ кордонГв (MR Border) На думку автора, використання про-поновано! характеристики «торговельно! дистанцп» дозволить оцГнювати не лише вГдносну сприятливГсть зовнГшньоторговельних вГдносин краш (залежно вГд статичного значення географГчно! вГдсташ та порГвняльно! величини торговельних бар'ерГв з Гншими крашами), а й аналГзувати двосторонню торгГвлю мГж крашами в абсолютному вимГрГ (залежно вГд динамГки шституцшних умов). Вплив характеристики «торговельно! дистанци» на зовшшньоторговель-ний обГг мГж кра!нами-партнерами очГкуеться значущий i позитивний (у разГ наявностГ сприятливо! для торгГвлГ комбГнацГ! умов) та вГд'емний (у протилежному випадку).
Щодо вибору кГльисного еквГваленту «торговельно! дистанци», на погляд автора, Грунтовним е використання в його якостГ свггово! середньорГчно! цГни на нафту. ВГдповГд-ний пГдхГд реалГзовано, зокрема, в роботГ Н. Ю. Коровайчен-ко та Л. В. Шевченко при моделюванш двосторонньо! торгГвлГ мГж ФРН та Украшою, виходячи з того, що коливання цГн на нафту змшюють вартГсть перевезень [3, с. 84]. На наш погляд, пояснювальний потенщал Где! використання свггово! цши на нафту як шдикатора «торговельно! дистанцГ!» мГж крашами е набагато ширшим. ДГйсно, коливання цши на нафту очевидним чином впливае на вартГсть мГжнародних перевезень. У цьому сенсГ цша на нафту е чинником прямого впливу на величину «торговельно! дистанцГ!»: по-перше, транспортнГ витрати е пропорцГйними географГчнГй вГд-даленостГ краш-партнергв (статична складова), а по-друге, вартГсть перевезень змГнюеться внаслГдок коливання цГни на нафту (динамГчна складова). З шшого боку, цша на нафту може розглядатися i як чинник опосередкованого впливу на стан зовнГшньоторговельних вГдносин мГж крашами-партнерами, а точнГше - Гндикатор динамГки ГнституцГйних умов свпово! та двосторонньо! торгГвлГ.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
Узагальнення та систематизацiя класичних i сучасних спе-цифiкацiй гравггацшно! моделi зовншньо! торгiвлi дозволили дiйти висновку щодо доцiльностi включення до складу гравггацшного ршняння двох базових змшних:
■ показник валового внутршнього продукту кра!н-партнерш, обчислений за паритетом кутвельно! спроможностi з очжуваним позитивним значу-щим впливом;
■ комплексна характеристика «торговельно! дис-танцп», яка вiдображаe поточнi умови двосторон-ньо! торгiвлi та залежить в^ чинникш, що впли-вають на зовншньоторговельний об1г мiж кра!на-ми - як безпосередньо (статична пропорцшшсть транспортних витрат географiчно! вiддаленостi), так й опосередковано (динамiчнi iнституцiйнi умови двостороншх вiдносин).
Подальшi авторськi досл^ження передбачатимуть як установлення форми та сили впливу визначених базо-вих гравiтацiйних змiнних на зовншньоторговельш вГдно-сини певних краш-партнерш, так i визначення доцiльностi включення додаткових факторiв до складу гравггацшного рiвняння зовншньо! торгшль
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко Н. I. 1нтеграцшний вектор УкраТни: гравпа цiйна модель зовншньоТ' торгiвлi краТни Европейського Союзу та УкраТни. Актуальн проблеми eKOHOMiKU. 2008. № 1 (79). С. 78-84.
2. Кончин В. I., Ложачевська А. С. Зони втьноТ' re^^i та муль-тигравтацмна регiональна торговельна модель УкраТни: перспективи розвитку. Стратегя розвитку Украни. 2012. № 2. С. 85-106.
3. Коровайченко Н. Ю., Шевченко Л. В. Вплив внутршшх та зовншых шогав на розвиток K^^i УкраТни з ФРН. Зовншня торг'вля:економ'ка, фнанси, право. 2015. № 3 (80). С. 81-89.
4. Кучеренко В. Р., Шевченко Л. В. Аналiз нашдгав впли-ву глобальноТ фiнансово-економiчноТ' кризи на стан торгiвлi мiж УкраТною та ФРН. Зовншня торг'вля: економ'ка, фнанси, право. 2012. № 5. С. 63-67.
5. Насадюк I. Б. Гравггацшна модель мiжнародних еко-номiчних вiдносин УкраТни. Всник сощально-економ'ших до-слджень. 2012. № 1 (44). С. 94-99.
6. Новтова М. В., Ткачук Н. Ю. Формування та тестуван-ня гравггацшноТ моделi зовншньоТ торгiвлi товарами УкраТни з краТнами £С // Проблеми пщвищення ефективностi шфраструк-тури: НАУ. 2011. Вип. 29. URL: http://www.jrnl.nau.edu.ua/index. php/PPEI/article/download/282/271
7. Слабоспицька О. Ю. Побудова гравiтацiйноТ' моделi мiж-народноТ' торгiвлi пiдпри£мств машинобудiвного комплексу УкраТни при формуванн стратепТ' на зовнiшньому ринку. Всник Хмель-ницького национального унверситету. 2011. № 2, т. 2. С. 237-241.
8. Anderson J., Wincoop Е. Gravity with Gravitas: A Solution to the Border Puzzle. The American Economic Review. Mar., 2003. Vol. 93. Working Paper No 1. Р. 170-192.
9. Baier S., Bergstrand J. Bonus vetus OLS: A Simple Method for Approximating International Trade-cost Effects. Journal of International Economics. Feb., 2009. Vol. 77. Working Paper No 1. Р. 77-85.
10. International Monetary Fund. URL: http://www.imf.org/ external/index.htm
11. Linnemann Н. Econometric Study of International Trade Flows. The Economic Journal. Jun., 1967. Vol. 77. Working Paper no 306. Р. 366-368.
12. McCallum J. National Borders Matter: Canada-U.S. Regional Trade Patterns / J. McCallum. The American Economic Association. Jun., 1995. Vol. 85. Working Paper No 3. P. 615-623.
13. Tinbergen J. Shaping the World Economy: Suggestions for an International Economic Policy. The Economic Journal. Mar., 1966. Vol. 76. Working Paper No 301. P. 92-95.
REFERENCES
Anderson, J., and Wincoop, E. "Gravity with Gravitas: A Solution to the Border Puzzle" The American Economic Review vol. 93, Working Paper no. 1 (2003): 170-192.
Baier, S., and Bergstrand, J. "Bonus vetus OLS: A Simple Method for Approximating International Trade-cost Effects" Journal of International Economics vol. 77, Working Paper no. 1 (2009): 77-85.
Honcharenko, N. I. "Intehratsiinyi vektor Ukrainy: hravi-tatsiina model zovnishnyoi torhivli krainy Yevropeiskoho Soiuzu ta Ukrainy" [Integration vector Ukraine: a gravity model of foreign trade of the countries of the European Union and Ukraine]. Aktu-alni problemy ekonomiky, no. 1 (79) (2008): 78-84.
"International Monetary Fund" http://www.imf.org/exter-nal/index.htm
Korovaichenko, N. Yu., and Shevchenko, L. V. "Vplyv vnutrish-nikh ta zovnishnikh shokiv na rozvytok torhivli Ukrainy z FRN" [The impact of internal and external shocks on development of trade of Ukraine with West Germany]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, fin-ansy, pravo, no. 3 (80) (2015): 81-89.
Konchyn, V. I., and Lozhachevska, A. S. "Zony vilnoi torhivli ta multyhravitatsiina rehionalna torhovelna model Ukrainy: pers-pektyvy rozvytku" [Free trade zones and regional trade multigravi-tational model of Ukraine: prospects of development]. Stratehiia rozvytku Ukrainy, no. 2 (2012): 85-106.
Kucherenko, V. R., and Shevchenko, L. V. "Analiz naslidkiv vplyvu hlobalnoi finansovo-ekonomichnoi kryzy na stan torhivli mizh Ukrainoiu ta FRN" [Analysis of the effects of the global financial and economic crisis on the state of trade between Ukraine and Germany]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 5 (2012): 63-67.
Linnemann, N."Econometric Study of International Trade Flows" The Economic Journal vol. 77, Working Paper no. 306 (1967): 366-368.
McCallum, J."National Borders Matter: Canada-U. S. Regional Trade Patterns" The American Economic Association vol. 85, Working Paper no. 3 (1995): 615-623.
Nasadiuk, I. B. "Hravitatsiina model mizhnarodnykh ekono-michnykh vidnosyn Ukrainy" [Gravity model of international economic relations of Ukraine]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslid-zhen, no. 1 (44) (2012): 94-99.
Novikova, M. V., and Tkachuk, N. Yu. "Formuvannia ta testu-vannia hravitatsiinoi modeli zovnishnyoi torhivli tovaramy Ukrainy z krainamy IES" [Forming and testing a gravity model of foreign trade of Ukraine with the EU]. Problemy pidvyshchennia efek-tyvnosti infrastruktury. http://www.jrnl.nau.edu.ua/index.php/ PPEI/article/download/282/271
Slabospytska, O. Yu. "Pobudova hravitatsiinoi modeli mizhnar-odnoi torhivli pidpryiemstv mashynobudivnoho kompleksu Ukrainy pry formuvanni stratehii na zovnishnyomu rynku" [Building a gravitational model of international trade of mechanical engineering enterprises in developing strategies for foreign market]. Visnyk Khmelnyts-koho natsionalnoho universytetu vol. 2, no. 2 (2011): 237-241.
Tinbergen, J. "Shaping the World Economy: Suggestions for an International Economic Policy" The Economic Journal vol. 76, Working Paper no. 301 (1966): 92-95.
