CC BY
15
2. Офщмний сайт Державно! служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Редька Р. Як розвиваеться ДПП у бу^вницта украТ'нських дорiг // Новини компанп «Juscutum Legal Engineering». URL: https://juscutum.com/ruslan-redka-yak-rozvivaietsya-dpp-u-bu/
4. Митний кодекс УкраТни вiд 13.03.2012 р. № 4495-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
5. «Порядок обл^у оаб, якi здмснюють операцп з товарами» : затв. Наказом Мастерства фiнансiв УкраТни вщ 15.06.2015 р. № 552. URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/z0807-15
6. Податковий кодекс УкраТни вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
7. Закон УкраТни «Про швестицмну дiяльнiсть» вщ 08.09.1991 р. № 1560-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1560-12
8. Закон УкраТни «Про режим iноземного швестуван-ня» вiд 19.03.1996 р. № 93/96-ВР. URL: https://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/93/96-вр
REFERENCES
[Legal Act of Ukraine] (1991). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1560-12
[Legal Act of Ukraine] (1996). https://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/93/96-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17
[Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4495-17
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/z0807-15
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Redka, R. "Yak rozvyvaietsia DPP u budivnytstvi ukrain-skykh dorih" [How the PPP is developing in the construction of Ukrainian roads]. Novyny kompanii «Juscutum Legal Engineering». https://juscutum.com/ruslan-redka-yak-rozvivaietsya-dpp-u-bu/
УДК 339.52:330.341.2(477) JEL: C10; F13; F17; F53; F55; O43; O52
ГЛОБАЛЬНА 1НСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗАЦ1Я В МЕЖАХ СОТ ЯК ЧИННИК ЗРОСТАННЯ
ЗОВН1ШНЬО1ТОРГ1ВЛ1УКРА1НИ
®2019 ШОЛОМ А. С., КАЗАКОВА Н. А.
УДК 339.52:330.341.2(477)
JEL: C10; F13; F17; F53; F55; O43; O52
Шолом А. С., Казакова Н. А. Глобальна шституцюналiзацiя в межах СОТ як чинник зростання зовшшньоТ торгiвлi УкраТни
З моменту заснування понад 20 рот тому Свтово/ органЬацИ торгШ (СОТ) як основно/ ¡нституцюнал1зуючо1 сили у сферi торгШ кра/ни, що розвиваються, намагалися домогтися специального визнання та ставлення в рамках багатосторонньоi системи з метою виршення власних структурних i системних проблем. Проте вплив глобальноi iнституцiоналiзацi¡ в межах СОТ на зовншню торгiвлю кртн-члетв залишаеться дискуайним. Предметом дотдження статт'> е вплив глобально/ iнституцiоналiзацi¡ в межах СОТ на зовтшньоторговельт потоки Укра/ни. Мета статт'> полягае в оцнц впливу глобально/ 'шституцюнал'ваци в рамках СОТ на зовншню торгвлю Укра/ни та розробц дорожньо/ карти для вдосконалення национального шституцшного середовища. Основним методом е гравтацйне моделювання. 1ндекс економiчно¡ свободи Фонду «Спадщина», шдексглобально/ конкурентоспроможностi Свтового економ'тного форуму та свтовi показники Свтового банку використову-ються в побудованихмоделях окремо як iнституцiйнiзмшт. Уа модел'> також мшять ф'штивт змнт, як вказують на членство в СОТабо РТУ двох кра/н. Вибiрка включае во кра/ни, як протягом останшх 20рот були торговельними партнерами Укра/ни. Було отримано так результати: побудовано 6 гравiтацiйних моделей, що дозволило розрахувати можливий в'/дсоток зростання укра/нського експорту завдяки наближенню н-ституцйних змiнних Укра/ни до середньоевропейського р'/вня та розробити дорожню карту для вдосконалення нацонального шституцшного середовища. Обчислений в'/дсоток зб'шьшення св'/дчить про те, що глобальна iнституцiоналiзацiя в межах СОТможе мати позитивний вплив на зовтшньоторговельт потоки Укра/ни, а гравтацшне моделювання може допомогти визначити, як покращити нацональне нституцшне середовище Укра/ни.
Кпючов'1 слова: глобальна iнституцiоналiзацiя, iнституцi¡, нацональне iнституцiональне середовище, Свтова органiзацiя торгiвлi (СОТ), зо-вн'/шня торг'/вля, Укра/на.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-48-54 Рис.: 1. Формул: 4. Б'бл.: 22.
Шолом Ал'ша Сергй'вна - старший викладач кафедри мiжнаpодних економiчних вiдносин, Хартський нацональний утверситет iм. В. Н. Каразша
(пл. Свободи, 4, Харкв, 61022, Укра/на)
E-mail: sholom@karazin.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8471-5753
Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Alina_Sholom2
Казакова Надiя ApmypiBHa - кандидат географ'/чних наук, доцент, зав'/дувачка кафедри мiжнаpодних економiчних в'/дносин, Хармвський нацональ-
ний утверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра/на)
E-mail: n.a.kazakova@karazin.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2455-7503
Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Nadezhda_Kazakova
УДК 339.52:330.341.2(4771 JEL: C10; F13; F17; F53; F55; O43; O52 Шопом А. С., Казакова Н. А. Глобальная институционализация в рамках ВТО как фактор роста внешней торговли Украины
С момента основания более 20 лет назад Всемирной торговой организации (ВТО1 как основной институционализирующей силы в сфере торговли развивающиеся страны пытались добиться специального признания и отношения в рамках многосторонней системы с целью решения собственных структурных и системных проблем. Однако влияние глобальной институционализации в рамках ВТО на внешнюю торговлю стран-членов остается дискуссионным. Предметом исследования статьи является влияние глобального институционализа-ции в рамках ВТО на внешнеторговые потоки Украины. Цель заключается в оценке влияния глобальной институционализации в рамках ВТО на внешнюю торговлю Украины и разработке дорожной карты для совершенствования национальной институциональной среды. Основным методом является гравитационное моделирование. Индекс экономической свободы Фонда «Наследие», индекс глобальной конкурентоспособности Всемирного экономического форума и мировые показатели Всемирного банка используются отдельно в построенных моделях как институциональные переменные. Все модели также содержат фиктивные переменные, которые указывают на членство в ВТО или РТУ двух стран. Выборка включает все страны, которые в течение последних 20 лет были торговыми партнерами Украины. Были получены следующие результаты: построено 6 гравитационных моделей, что позволило рассчитать возможный процент роста украинского экспорта благодаря приближению институциональных переменных Украины к среднеевропейскому уровню и разработать дорожную карту для совершенствования национальной институциональной среды. Рассчитанный процент увеличения свидетельствует о том, что глобальная институционализация в рамках ВТО может иметь положительное влияние на внешнеторговые потоки Украины, а гравитационное моделирование может помочь определить, как улучшить национальную институциональную структуру Украины. Ключевые слова: глобальная институционализация, институции, национальная институциональная среда, Всемирная торговая организация (ВТО), внешняя торговля, Украина. Рис.: 1. Формул: 4. Библ.: 22.
Шолом Алина Сергеевна - старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: sholom@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8471-5753 Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Alina_Sholom2 Казакова Надежда Артуровна - кандидат географических наук, доцент, заведующая кафедрой международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: n.a.kazakova@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2455-7503 Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Nadezhda_Kazakova
UDC 339.52:330.341.2(477) JEL: C10; F13; F17; F53; F55; O43; O52 Sholom A. S., Kazakova N. A. The Global Institutionalization Within the Framework of WTO As a Growth Driver of Ukraine's Foreign Trade
Since inception more than 20 years ago of the World Trade Organization (WTO), as the main institutionalizing force in the sphere of trade, the developing countries have sought to achieve special recognition and attitude within the multilateral system to address their own structural and systemic problems. However, the influence of global institutionalization within the framework of WTO on the foreign trade of member countries remains debatable. The article aims its research at the influence of global institutionalization within the framework of WTO on the foreign trade flows of Ukraine. The objective is to assess the influence of the global institutionalization within the framework of WTO on the foreign trade of Ukraine and to elaborate a roadmap to improve the national institutional environment. The main method is gravitational modelling. The Index of Economic Freedom of The Heritage Foundation, the Global Competitiveness Index of the World Economic Forum and the global indicators of the World Bank are used separately in the built models as institutional variables. All models also contain fictitious variables that indicate membership in the WTO or the regional trade agreements (RTA) of two countries. The sample includes all the countries that have been trading partners of Ukraine for the last 20 years. The following results are obtained: 6 gravitational models are built, allowing to calculate the possible growth rate of Ukrainian exports due to approximation of the institutional variables of Ukraine to the Central European level and to develop a roadmap to improve the national institutional environment. The calculated increase percentage shows that te global institutionalization within the framework of WTO can have a positive influence on Ukraine's foreign trade flows, and gravity modelling can facilitate the determining how to improve the national institutional structure of Ukraine.
Keywords: global institutionalization, institutions, national institutional environment, World Trade Organization (WTO), foreign trade, Ukraine. Fig.: 1. Formulae: 4. Bibl.: 22.
Sholom Alina S. - Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: sholom@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8471-5753 Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Alina_Sholom2 Kazakova Nadezhda A. - PhD (Geography), Associate Professor, Head of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: n.a.kazakova@karazin.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2455-7503 Researcher ID: https://www.researchgate.net/profile/Nadezhda_Kazakova
Переход до ринково! економши пов'язаний iз великими змшами протягом короткого перь оду часу. Це приводить до трансформаци ш-ституцш кра'!ни, а також змши географiчноi та товарно'! структури 11 зовншньо! торпвл! Сл^д зазначити, що вступ краши до СОТ також повинен розглядатися як процес трансформаци нащонального шституцш-ного середовища, який у випадку Украши, як i в шших пострадянських кра'нах, перетинався з переходом в^д планово! до ринково!' економжи. Проте чи може глобальна шститущонал1зацш в межах СОТ привести до збкьшення зовшшньо'! торгiвлi кра'ни та як саме можна вплинути на пришвидшення цього процесу?
Важливкть шституцш була в^дзначена ще Т. Ве-бленом [18]. Проте лише у другш половин XX столи1-
тя економшти спробували сформулювати вичерпне визначення шституцш i яйсно оцшити !х вплив на економшу кра!ни. Щдбиваючи шдсумки теоретичних висновшв, Р. Метьюз у сво!й статт [10] шдкреслив важлившть шституцш, але вказав на те, що немож-ливо оцшити !х вплив на економшу, осшльки вони е дуже складними структурами. М. Олсон [12] звернув-ся до шституцш, щоб пояснити рiзницю мiж будними i багатими кра!нами. А. Грейф [7] намагався здш-снити яшсну оцшку впливу шституцш на зовшшню торпвлю кра!ни. На його думку, шституцшш змши визначають ефектившсть, обсяг i географiчний роз-подл торговельних потошв.
Першу спробу здшснити юльйсну оцшку впливу шституцш на зовшшню торпвлю зробив Дж. Ан-
дерсон [2]. Вш розглядав рiзницю мiж реальними обсягами мiжнародноi торгiвлi та прогнозував i по-яснював його кнування впливом таких факторiв, як розвиток шституцш, доступ до шформацГ!, недоско-нале виконання контрактiв, ризики та недиверсифГ-кованi ризики. Проте подальшi дослiдження Дж. Андерсона зосереджувалися на яйсному впливi нефор-мальних iнституцiй.
Дослiдження впливу шституцш на економiчне зростання здiйснювали таю шоземш вченi, як Р. Хол, К. Джонс [8], Д. Ачемоглу, С. Джонсон, С. Робшсон [1], Д. Родрк, Д. Сабраманян, Д. Треббi [15], М. Ол-сон [12], Д. Шазоло [14] та шш1
О. Бабецька-Кухарчук зазначае, що вступ до СОТ можна розглядати у якосп «зовнiшнього якоря» для вдосконалення iнституцiй кра!ни [5]. А. Роуз, Е. Вш-коп [16], А. Субраманян, С. Вай [17], О. Бабецька-Ку-харчук, М. Морель [4], Д. Лi i Ч. Ву [9], М. Перссон, Ф. ВГльгельмссон [13], Т. Драуцбург, I. Мельников-ська, Р. Швайкерт [6] дослГджували роль членства в системi ГАТТ/СОТ i трансформацiю нацiонального шституцшного середовища.
Для оцiнки кiлькiсного впливу глобально! Гн-ституцiоналiзацГ! в межах СОТ на зовшшню торив-лю бiльшiсть дослiджень використовують гравГтацш-ну модель з рiзними змiнними. Проте вищезазначеш вченi не розглядають глобальну iнституцiоналiзацiю як чинник зростання зовшшньо! торгiвлi, зокрема Укра!ни.
Метою статтi е ощнка впливу глобально! шсти-туцiоналiзацi! в межах СОТ на зовшшню торпвлю Укра!ни та розробка «дорожньо! карти» для вдосконалення нащонального iнституцiйного середовища.
Бiльшiсть кра!н Центрально! та СхГдно! бвропи завершили перехГдний процес. У даний час де-якi з них навiть вступили до 6С, тодi як Укра!на досi намагаеться проводити ефективнi ринковi ре-форми. Кра!ни, якi дшли негайно пiсля розпаду СРСР, е бГльш успiшними, нiж тi, як не спромоглися транс-формувати свое нащональне iнституцiйне середови-ще та продовжують працювати з шституцшми, якГ перешкоджають !х економiчному прогресу. Проте перехГд може бути полегшений наявшстю «зовнiш-нього якоря». Членство в СОТ повинно стати таким «зовнiшнiм якорем» для трансформацГ! нащонально-го ГнституцГйного середовища Укра!ни.
Авторська емпiрична стратегiя базуеться на грави'ащйному моделюваннi, широко використову-ваному в дослГдженнях ролГ СОТ як шституцГ! у зрос-таннi мГжнародно! торгГвлГ [3]. Це означае, що обсяг двостороннГх торговельних потокГв прямо пропо-рцГйний розмГру економГк Г обернено пропорцшний вГдстанГ мГж ними та шшими торговими бар'ерами. Вважаемо вступ до СОТ чинником зростання зо-вшшньо! торгГвлГ, особливо в кра!нах, що розви-ваються. Це вГдповГдае метГ даного дослГдження,
оск1льки як1сн1 змши не завжди точно в1дображають шституцшш зм1ни, як1 в1дбуваються в кра'М через процес приеднання до СОТ i ратиф1кац1ю регюналь-них торговельних угод (РТУ), а також культурш в1д-м1нност1, 1сторичн1 зв'язки, як1 мають сильний вплив на обсяг експорту краши.
Зг1дно з гравпацшним р1внянням, двостороння торг1вля («Trade») залежить в1д низки чинник1в. Серед них:
+ розм1р ринку кра!ни i (GDP); f розм1р ринку краши j (GDP) •f в1дстань м1ж двома кра!нами (Djj); f двостороння волатильшсть обм1нного курсу (VOLj);
f нац1ональне 1нституц1йне середовище краши i; f нащональне шституцшне середовище краши j; f членство краш i та j у СОТ (WTOj); f членство краш i та j у одному РТУ (RTAj).
yd щ чинники впливають на двосторонню торпвлю м1ж крашами i та j, яка е натуральним логарифмом експорту краши i з краши j. Роз-м1р ринку краши i (та j в1дпов1дно) вим1рюеться як натуральний логарифм реального ВВП на душу насе-лення краши за ПКС. Змшна D.. в1дображае не ткьки транспортн1 витрати, але й культурш в1дмшност1 та 1сторичн1 зв'язки i вим1рюеться як в1дстань м1ж столицею кра!ни i та столицею краши j. Двостороння волатильшсть обмшного курсу обчислюеться як стан-дартне в1дхилення в1дношення мкячного обм1нного курсу до його середньор1чного показника.
Роль глобально! 1нституц1онал1зацГ! в рамках СОТ проявляеться у трансформацГ! нащонального шституцшного середовища. Для того, щоб ощни-ти яшсть нащонального шституцшного середовища в обох досл1джуваних крашах, можна використовува-ти дешлька показник1в, таких як: f EBRD Transition Indicators; f Heritage Foundation's Index of Economic Freee dom;
f World Bank Governance Indicators; f Global Competitiveness Index of the World Ecoo
nomic Forum; f Global Enabling Index of the World Economic Forum;
f World Bank Ease of Doing Business Index; f World Bank Ease of Doing Business Index; f World Bank Logistics Performance Index; f Freedom in the World of the Freedom House; f Corruption Perception Index of the Transparr
ence International; f KOF Index of Globalization.
Розглянувши ва переваги та недолши вах шди-каторiв, авторами обрано 1ндекс економiчноï свобо-ди (Heritage Foundation's Index of Economic Freedom), який складаеться з 12 пiдiндексiв (змшш Inst), якi впливають на шституцшне середовище економiчного
зростання [19], 1ндекс глобально! конкурентоспро-можност (Global Competitiveness Index of the World Economic Forum), а саме: його компонент «1нститущ!» (змшна CompInst) [20], та 1ндикатори управлшня Свь тового банку (World Bank Governance Indicators), як включають 6 шдшдекав (змiннi WGI) [21].
WTO.. - фжтивна змiнна, яка дорiвнюe 1, якщо обидвi кра!ни е членами СОТ. RTA~ також е фктив-ною змшною, яка дорiвнюе 1, якщо обидвi кра!ни належать до яко!сь одше! регiональноi торговельно! угоди.
Таким чином, на практищ рiвняння гравiтацГi виглядають таким чином:
1. На основi 1ндексу економiчноi свободи:
ln Trade = a0 + a1 ln GDP + a2 ln GDPj + + a3 ln D у + a4Voly + ^J2 bkInstk + +z!2 blnst) + a5WTOy + a6 RTAy.
(1)
„У ^ у
2. На основi 1ндексу глобально! конкуренто-спроможностi: ln Trade = a0 + a1 ln GDP + a2 ln GDPj + a3 ln D у +
+ a6Vol y + a7GCI j + a8GCIy + a9WTOy + a10 RTAy.
(2)
3. На основi Iндикаторiв управлiння Свiтового банку:
ln Trade = a0 + a1 ln GDP + a2 ln GDPj +
+ аз lnDy + aVVoly + ^bkWClk + (3)
+Z6 bkWClk + a5WTOy + a6RTAy.
Таким чином, нам вдалося побудувати 6 моделей, у трьох з яких Украша розглядаеться як експор-тер, ще в трьох - як iмпортер.
Для того, щоб розрахувати высоток зростання експорту кра!ни внаслiдок конвергенщ! укра!нських iнституцiй до европейського рiвня, використовуемо таке рiвняння:
STrade = exp (а • (InstEU - InstUi^r)) -1, (4)
де InstEU - середне по 6С значення певно! шститу-цшно! змiнноí;
Instil - середньоукра!нське значення певно'! ш-ституцшно! змшно!.
yd грави'ацшш моделi побудованi на базi кра-!н, якi були торговими партнерами Украши протягом останнiх 20 роив. Таким чином, ви-х^на вибiрка складаеться з бiльш шж 3500 випадкiв. Альтернативно оцiнювалися модел^ якi складаються з 1381 випадшв i включають iмпортерiв украшсько'! продукци, якi були торговими партнерами Украши протягом останшх 20 рокiв. Моделi використовували всi наявнi данi зi статистично! бази свiтових торго-вельних партнерiв Всесвiтнього iнтегрованого торго-вельного ршення, оскiльки Державна служба статистики Украши не надае даних за перюд з 1995 по 2001 рр.
Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!-ни мштить iнформацiю про торговельних партнерiв Украши у 2016-2017 рр., але вони не були використаш в модел^ оск1льки данi попередн1х роюв, що мiстяться на веб-сайтi Державно! служби статистики Украши, не сшвв^носяться з даними Светового банку. Тому моделювання проводилося на основi даних Свиового банку [22] щодо зовншньо'! торгiвлi Укра!ни.
Згiдно з результатами нащональне шституцш-не середовище Укра!ни не впливае на Г! iмпорт, WTO^ та RTAjj е значними змшними. Отже, мали бути ви-ключеними з моделi Inst_3 (цiлiснiсть уряду), Inst_6 (фiскальне здоров'я) та Inst_8 (свобода пращ), тому що Фонд Heritage не надае достатньо даних про них. Таи змшш, як волатильшсть обмшного курсу (в^дра-зу шсля включення шституцшних змiнних), та Inst_5, тобто державш витрати, стали надзвичайними.
Усi шституцшш змiннi, крiм Inst_5 (держав-ш витрати), е значними. Позитивнi впливи мають таи шституцшш змшш, як права власност (Inst_1), ефективнiсть судочинства (Inst_2), свобода торгiвлi (Inst_10) i фiнансова свобода (Inst_12). СОТ i/або дея-кi члени РТУ обох кра!н також позитивно впливають на зовншню торгiвлю кра!ни.
Aналогiчнi результати отримаш вiд викорис-тання другого i третього рiвняння. У цьому випадку ва змiннi, окрiм VOL- та нащональ-но! шституцшно'! структури кра!ни i, е значними на рiвнi 5%.
У випадку Украши, як i багатьох шших кра-!н, членство в СОТ, а також Угода про вступ до 6С можуть бути «зовншшм якорем» для вдосконален-ня нацюнального iнституцiйного середовища. На вiдмiну в^д, М. Мореля та О. Бабецько!-Кухарчук [4], автори враховують iнституцiйнi фактори, як негативно впливають на зовншню торпвлю. Внаслiдок взаемозв'язку вах iнституцiйних чинникiв немож-лива конвергенщя лише окремих сфер нащонально-го шституцшного середовища Укра!ни до рiвня 6С. Таким чином можна вимiряти вплив iнституцiйного полiпшення обсягiв експорту кра!н, що розвивають-ся. Для цього порiвнювалися якiснi вiдмiнностi мiж пiдiндексами Inst, Compinst i WGI Украши та 6С. Це дозволило ощнити очiкуване зростання експорту через вдосконалення нацюнального шституцшного середовища Укра!ни до рiвня 6С.
Оцiнка в рамках першого рiвняння свiдчить про те, що можна очкувати зростання обсягiв укра!нсько-го експорту на 207% (у тому чиЫ 2% через зростання свободи торгiвлi до рiвня 6С), у рамках другого р!в-няння. - на 71%. Рiзницю можна пояснити в^дмшнос-тями в методолог!! розрахунку цих показнишв. Проте лише приеднання до СОТ може поступово збмьшити експорт кра!ни на 198% за першим р1внянням (95% за другим), ратифкащя РТУ - на 326% (148%). Таким чином, як вступ до СОТ, так i ратифкащя РТУ мають
о о =п
Е? со
о
о
о_ <
<
о
ш
позитивний прямий вплив на двосторонню торггвлю, а також на непрямий - у виглядГ вдосконалення нащ-онального шституцшного середовища кра!ни.
Загальна оцшка зростання зовнГшньо! торгГвлГ внаслГдок зближення нацюнального ГнституцГйного середовища Укра!ни з 6С у третГй моделГ становить 281%. Однак членство в СОТ безпосередньо впливае лише на корупцш, тобто може стимулювати зростання зовнГшньо! торгГвлГ на 37%.
Авторами також побудовано три гравггацш-нГ моделГ для Укра!ни як експортера. Вони включають ва кра!ни, як за останнГ 20 рокГв Гмпортували укра!нську продукцГю. МоделГ показу-ють, що нацюнальне ГнституцГональне середовище Укра!ни не впливае на зростання !! експорту. Разом з тим, на и експорт позитивно впливають такГ сфери нацГонального ГнституцГйного середовища кра!ни-партнера, як, наприклад, податкове навантаження (1тЬ_4), ц державш витрати (1тЬ_5) Г свобода бГзнесу негативно - судова ефективнють. АналогГчна ситуацГя спостерГгаеться при побудовГ гравГтацГйно! моделГ, що базуеться на даних Укра!ни як експортера, використовуючи компонент «1нститущя» Глобального шдексу конкурентоспроможностГ ВЕФ. Зпдно з результатами третьо! моделГ очевидно, що таи ш-ституцГйнГ змшш, як якГсть регулювання (ШШ_4), шдзвГтшсть Г контроль за корупщею
мають негативний вплив на зростання укра!нського експорту. Таким чином, скорочення та запобГгання корупцГ! в кра!нах - партнерах Укра!ни призводить до !х переорГентацГ! на бГльш розвинеш кра!ни.
ЗгГдно з результатами гравГтацшного моделю-вання очевидно, що нацюнальне шституцшне середовище Укра!ни не впливае на збГльшення и експорту. Мусимо спостерГгати, що чим розвиненшим е нащ-ональне ГнституцГйне середовище кра!ни-партнера, тим менше вона експортуе в Украшу, що, безсумшв-но, додатково гальмуе трансформащю нацГонального ГнституцГйного середовища Укра!ни.
СлГд зазначити, що вступ до СОТ не е Гстотною змшною для Укра!ни як експортера, що пов'язано як Гз специфкою Г! вступу до СОТ на тлГ глобально! фшан-сово! кризи, так Г з тим, що нацюнальне ГнституцГйне середовище було трансформовано тГльки частково в процеа вступу Укра!ни до СОТ. Однак це не пояснюе, що ва три моделГ, що використовують базу даних Укра!ни як експортера, показують, що нацюнальне ГнституцГйне середовище Укра!ни та !! розвиток не впливають на зростання и експорту, тодГ як в Гнших кра!нах майже ва ГнституцГйнГ змГннГ е значними.
НесподГваним е також той факт, що контроль над корупщею негативно впливае на експорт Укра-!ни. Проте все це можна пояснити, якщо пам'ятати, що, за Д. Нортом, шституцй - це формальш та не-формальш правила [11], але всГ ГнституцГйнГ змшш, що використовуються в дослГдженш, дозволяють ви-
MÍpHTM практично лише змши у формальних правила. Тому ми погоджуемося з Д. Родржом у тому, що «фактична змiна тарифних режимiв - це лише мала частина процесу» [15] вдосконалення нацюнального шституцшного середовища. Особливо актуальна для Украши неформальна поведшка, осккьки в^дмшнос-тi мiж нею та формальними правилами е надзвичайно важливими. Це пояснюе рiзницю в результатах гра-втацшного моделювання на основi даних Укра!ни як iмпортера та Укра!ни як експортера. Гравггацшне моделювання доводить, що в процеа вступу до СОТ нацюнальне шституцшне середовища Украши також трансформувалося лише формально.
Таким чином, ми можемо розробити таку «до-рожню карту» для вдосконалення нацюнального ш-ституцшного середовища Украши (рис. 1).
ВИСНОВКИ
Гравкацшне моделювання доводить, що переход, до СОТ може сприяти зростанню зовншньо! торгiвлi в кра!нах, особливо в тих, що розвиваються. Однак було встановлено, що нацюнальне шституцшне середовище Украши не впливае на зростання !! експорту, а контроль за корупщею лише попршуе ситуацш. Сл^д зазначити, що зниження рiвня корупцГ! в кра!-нах - партнерах Украши приводить до переорiентацй !х торговельних потошв на б1льш розвиненi кра!ни. Це означае, що в процеа вступу до СОТ нацюнальне шституцшне середовище Украши реформували-ся лише формально. Це також стосуеться боротьби з корупщею, що ще бкьше посилюе негативний вплив формального реформування нацюнального шституцшного середовища та перешкоджае трансформацй формальних шституцш, побудованих на стандартах 6С, у загальноприйняп правила поведшки. З ураху-ванням цього розроблена «дорожня карта» удоско-налення украшських iнституцiйних рамок, яка базуеться на потребi в реформах i використанш членства в СОТ i РТУ як «зовшшнього якоря».
Подальшi дослiдження слiд зосередити на мож-ливостях трансформацй формальних «правил гри» на загальноприйнятi правила поведшки в контек-стi членства Украши в СОТ i оцшки його впливу на збкьшення експорту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Acemoglu D., Johnson S., Robinson J. A. Institutions as a Fundamental Cause of Long-Run Growth. Handbook of Economic Growth. 2005. Vol. 1. P. 385-472.
2. Anderson J. E. Trade and Informal Institutions // Handbook of International Trade: Economic and Legal Analysis of Laws and Institutions. Oxford : Blackwell Publishing. 2008. P. 279-293.
3. Sholom A., Berenda S. The Role of WTO Dispute Settlement System in International and National Institutional Framework, the Case of Ukraine. International Journal of Economics, Commerce & Management. 2018. Vol. 6. Issue 1. P. 78-98.
Збшьшення нацюнального добробуту
_1_
Диверсиф1кац1я товарних noTOKiB
Збшьшення iMnopTy TOBapiB та послуг
Збiльшення експорту TOBapiB та послуг
3 урахуванням кран, де укра)'нсью товари ощнюються найкраще
3 урахуванням покращення атрибуций укра'тських товар'ш
Бшьш глибока штегращя Украши до GVCs i RVCs
Збшьшення глобально!' конкурентоспроможност Украши
Демoгpaфiчнi Обсяг Poзвитoк 1нституцп Tpaнспopтнi С^льн^ть Дoстyп дo
чинники 1нвестиц1й теxнoлoгlй витpaти pесypa в
Покращення нацюнального шституцшного середовища
npaBO влaснoстi
CyflOBa ефективнiсть
ToproBa свoбoдa
Фiнaнсoвa свoбoдa
Перетворення формальних «правил гри» на «образи поведiнки»
Hефopмaльнi пpaвилa збiгaються з фopмaльними, тoдi ГАТТ/СОТ мoже пpишвидшити ïx фopмaлiзaцiю
Hефopмaльнi пpaвилa не збiгaються з фopмaльними, зaпpoвaджyвaними в систе!^ ГАТТ/СОТ
О
о =п Е?
CQ
Шиpoкoмaсштaбнa пpoгpaмa iдеoлoгiчнoï пiдтpимки фopмaльниx пpaвил
ГАТТ/СОТ як «зoвнiшнiй я^» + РТУ, пaн-£вpo-Mед тoщo
Pефopмyвaння фopмaльниx iнститyцiй нaйбiльш нефopмaльниx нopм
О
О
о_ <
- - Opy^rypn pефopми з oглядy нa меpежy 1НСТИТУЦ1Й з шдфимки екс пopтy <--------> - - Бopoтьбa з кopyпцiею тa бюpoкpaтiею + «едине вiкнo» нa митниц
Попит на реформи
Рис. 1. «Дорожня карта» вдосконалення нацюнального шституцшного середовища Украши Джерело: авторська розробка.
4. Babetskaia-Kukharchuk O., Maurel M. Accession to the WTO and EU Enlargement: What Potential for Trade Increase? CERP Discussion Paper. 2003. No. 3944.
5. Babetskaia-Kukharchuk O. A. On Measurement of Institutions in Trade, Growth, and Investment Studies. Экономический журнал Высшей школы экономики. 2005. Т. 9. № 4. C. 505-542.
6. Drautzburg T., Melnykovska I., Schweickert R.
Which membership matters? External vs. internal determinants of institutional change in transition countries. Kiel Working Paper. 2008. No. 1421.
7. Greif A. Institutions and International Trade: Lessons from the Commercial Revolution. The American Economic Review. 1992. Vol. 82. No. 2. P. 128-133.
<
О ш
8. Hall R. E., Jones C. I. Why Do Some Countries Produce So Much More Output Per Worker than Others? The Quarterly Journal of Economics. 1999. Vol. 114. No. 1. P. 83-116.
9. Li D. D., Wu Ch. WTO and Growth: A Cross Country Event Study // The WDI/CEPR Annual International Conference on Transition Economics. Hanoi, 2004.
10. Matthews R. C. O. The Economics of Institutions and the Sources of Growth. The Economic Journal. 1985. Vol. 96. No. 384. P. 903-918.
11. North D. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. New York : Cambridge University Press, 1990. 152 p.
12. Olson M., Jr. Distinguished Lecture on Economics in Government: Big Bills Left on the Sidewalk: Why Some Nations are Rich, and Others Poor. Journal of Economic Perspectives. 1996. Vol. 10. No. 2. P. 3-24.
13. Persson M., Wilhelmsson F. Assessing the Effects of EU Trade Preferences for Developing Countries // In: The European Union and Developing Countries: Trade, Aid and Growth in an Integrating World. Edward Elgar Publishing. 2007. P. 29-48.
14. Piazolo D. Growth Effects of Institutional Change and European Integration. Economic Systems. 1999. Vol. 23. No. 4. P. 305-330.
15. Rodrik D., Subramanian D., Trebbi F. Institutions Rule: The Primacy of Institutions Over Geography and Integration in Economic Development. Journal of Economic Growth. 2004. Vol. 9. Issue 2. P. 131-165.
16. Rose A., Van Wincoop E. National Money as a Barrier to Trade: The Real Case for Monetary Union. American Economic-Review. 2001. Vol. 91. No. 2. P. 386-390.
17. Subramanian A., Wei S. J. The WTO Promotes Trade, Strongly but Unevenly. Journal of International Economics. 2007. Vol. 72. No. 1. P. 151-175.
18. Веблен Т. Теория праздного класса. М. : Прогресс, 1984. 183 с.
19. Index of Economic Freedom 2017 - Europe. URL: https://www.heritage.org/index/pdf/2017/regions/2017_In-dexOfEconomicFreedom_EUROPE.pdf
20. The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/ TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018.pdf
21. The Official Site of the World Trade Organization. URL: http://wto.org
22. World Bank Group. URL: http://worldbank.org
REFERENCES
Acemoglu, D., Johnson, S., and Robinson, J. A. "Institutions as a Fundamental Cause of Long-Run Growth". Handbook of Economic Growth, vol. 1 (2005): 385-472.
Anderson, J. E. "Trade and Informal Institutions". In Handbook of International Trade: Economic and Legal Analysis of Laws and Institutions, 279-293. Oxford: Blackwell Publishing, 2008.
Babetskaia-Kukharchuk, O. A. "On Measurement of Institutions in Trade, Growth, and Investment Studies". Ekonomi-cheskiy zhurnal Vysshey shkoly ekonomiki, vol. 9, no. 4 (2005): 505-542.
Babetskaia-Kukharchuk, O., and Maurel, M. "Accession to the WTO and EU Enlargement: What Potential for Trade Increase?" CERP Discussion Paper, no. 3944 (2003).
Drautzburg, T., Melnykovska, I., and Schweickert, R. "Which membership matters? External vs. internal determinants of institutional change in transition countries". Kiel Working Paper, no. 1421 (2008).
Greif, A. "Institutions and International Trade: Lessons from the Commercial Revolution". The American Economic Review, vol. 82, no. 2 (1992): 128-133.
Hall, R. E., and Jones, C. I. "Why Do Some Countries Produce So Much More Output Per Worker than Others?" The Quarterly Journal of Economics, vol. 114, no. 1 (1999): 83-116.
"Index of Economic Freedom 2017 - Europe". https:// www.heritage.org/index/pdf/2017/regions/2017_IndexOfEco-nomicFreedom_EUROPE.pdf
Li, D. D., and Wu, Ch. "WTO and Growth: A Cross Country Event Study". The WDI/CEPR Annual International Conference on Transition Economics. Hanoi, 2004.
Matthews, R. C. O. "The Economics of Institutions and the Sources of Growth". The Economic Journal, vol. 96, no. 384 (1985): 903-918.
North, D. Institutions, Institutional Change and Economic-Performance. New York: Cambridge University Press, 1990.
Olson, M. Jr. "Distinguished Lecture on Economics in Government: Big Bills Left on the Sidewalk: Why Some Nations are Rich, and Others Poor". Journal of Economic Perspectives, vol. 10, no. 2 (1996): 3-24.
Persson, M., and Wilhelmsson, F. "Assessing the Effects of EU Trade Preferences for Developing Countries". In The European Union and Developing Countries: Trade, Aid and Growth in an Integrating World, 29-48. Edward Elgar Publishing, 2007.
Piazolo, D. "Growth Effects of Institutional Change and European Integration". Economic Systems, vol. 23, no. 4 (1999): 305-330.
Rodrik, D., Subramanian, D., and Trebbi, F. "Institutions Rule: The Primacy of Institutions Over Geography and Integration in Economic Development". Journal of Economic Growth, vol. 9, no. 2 (2004): 131-165.
Rose, A., and Van Wincoop, E. "National Money as a Barrier to Trade: The Real Case for Monetary Union". American Economic Review, vol. 91, no. 2 (2001): 386-390.
Sholom, A., and Berenda, S. "The Role of WTO Dispute Settlement System in International and National Institutional Framework, the Case of Ukraine". International Journal of Economics, Commerce & Management, vol. 6, no. 1 (2018): 78-98.
Subramanian, A., and Wei, S. J. "The WTO Promotes Trade, Strongly but Unevenly". Journal of International Economics, vol. 72, no. 1 (2007): 151-175.
"The Global Competitiveness Report 2017-2018". http:// www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGl obalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018.pdf
The Official Site of the World Trade Organization. http:// wto.org
Veblen, T. Teoriya prazdnogo klassa [Theory of the idle class]. Moscow: Progress, 1984.
World Bank Group. http://worldbank.org
