CC BY
5
УДК 339.564(477)
1НСТРУМЕНТИ ЕКСПОРТ-ПРОМОУШН ЗА УМОВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11*
® 2017 ПУГАЧЕВСЬКА К. С.
УДК 339.564(477)
Пугачевська К. С. 1нструменти експорт-промоушн за умов мобалiзацм
Проведено компаративный анал'в темтв приросту експорту товар'в i ВВП i розраховано коеф'цкнт випереджання темтв приросту експорту над ВВП у розрiзi економiчно розвинених кра/н, кра:н, що розвиваються, та кран з перехiдною економкою, що дало змогу дшти висновку про зменшення значущот експорту як ключового двигуна зростання свтовоi економки протягом останнх рот. Охарактеризовано правовi засади д'тльностi СОТ у частит державноi тдтримки експорту. Визначено основт причини виникнення конфл'шту ттереав мiж кранами з рзним ступенем економiчного розвитку у питаннях використання окремих протекцюнстських бар'ер'в. Визначено потенцшн довгостроковi наслдки зростання експортноiор'>-ентованост'1 в умовах в'дкритостi нацональних економк. Дослджено заходи та 'нструменти експорт-промоушн крани на заруб'жнихринках. Об-(рунтовано, що для Укра/ни в умовах дестабтзаци глобальних торговельних регулятор'в ефективниий експорт-промоушн е механ'вмом тдвищення конкурентоспроможност'1 нацональноiекономши. Перспективамиподальшихдо^дженьуцьомунапрямiевизначеннянструмент'ю стимулювання експорту, як найб'шьшою мiрою впливають на експортну ор'кнтоватсть окремих вид'в економiчноi д'тльност'!.
Ключовi слова: експорт, експорт-промоушн, глобальний торговельний регулятор, експортоор'кнтоватсть, мiжнародна конкурентоспро-
можшсть.
Табл.: 3. Б/'бл.: 16.
Пугачевська Катерина СергП'вна - кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра мiжнародних економiчних в'дносин, Ки/вський нацональ-ний торговельно-економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Украна) E-mail: kpugachevska@gmail.com
УДК 339.564(477) Пугачевская Е. С. Инструменты экспорт-промоушн в условиях глобализации
Проведен компаративный анализ темпов прироста экспорта товаров и ВВП, и рассчитан коэффициент опережения темпов прироста экспорта над ВВП в разрезе экономически развитых стран, развивающихся стран и стран с переходной экономикой, что позволило сделать вывод об уменьшении значимости экспорта как ключевого двигателя роста мировой экономики на протяжении последних лет. Охарактеризованы правовые основы деятельности ВТО в части государственной поддержки экспорта. Определены основные причины возникновения конфликта интересов между странами с разным уровнем экономического развития в вопросах использования отдельных протекционистских барьеров. Определены потенциальные долгосрочные последствия роста экспортной ориентированности в условиях открытости национальных экономик. Исследованы мероприятия и инструменты экспорт-промоушн страны на зарубежных рынках. Обосновано, что для Украины в условиях дестабилизации глобальных торговых регуляторов эффективный экспорт-промоушн является механизмом повышения конкурентоспособности национальной экономики. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение инструментов стимулирования экспорта, которые в наибольшей степени влияют на экспортную ориентированность отдельных видов экономической деятельности.
Ключевые слова: экспорт, экспорт-промоушн, глобальный торговый регулятор, экспортоориентированность, международная конкурентоспособность. Табл.: 3. Библ.: 16.
Пугачевская Екатерина Сергеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель, кафедра международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kpugachevska@gmail.com
UDC 339.564(477)
Pugachevska K. S.
Tools for Export Promotion in the Context of Globalization
A comparative analysis of the rate of growth in exports of goods and GDP is carried out, and goods exports to GDP ratio in the context of the developed countries, developing countries, and countries with the transition economy is calculated. This allows to make a conclusion about a decrease in importance of exports as a key engine of the world economic growth during the past years. The legal basis of the WTO's activities in terms of state support for exports is described. The main reasons for the emergence of a conflict of interests between countries with different levels of economic development concerning the use of individual protectionist barriers are revealed. Potential long-term consequences of the growth of export orientation under conditions of openness of national economies are identified. The measures and tools of the country's export promotion in foreign markets are studied. It is grounded that under conditions of destabilization of global trade regulators, effective export promotion is a mechanism for increasing the competitiveness of the national economy of Ukraine. Prospects for further research in this area are the determination of instruments to stimulate exports, which have the greatest impact on the export orientation of certain economic activities. Keywords: export, export promotion, global trade regulator, export orientation, international competitiveness. Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Pugachevska Kateryna S. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer, Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kpugachevska@gmail.com
* Роботу виконано в межах НДР «Експорт-промо-ушн УкраУни в умовах дестаб'т'вац'УУ глобальних торговельних регуляторiв» (номер державно)' реестрацп 0117U007173)
Вступ. За умов глобалiзащ! зростае залежшсть еко-номiк переважно! бiльшостi кра!н свiту вiд структурних змiн свиово! економiки у цiлому та мiжнародно! торгiвлi зокрема. Кра!ни, якi беруть участь у мiжнароднiй торгiвлi, використовують iнструменти та принципи лiбералiзму та протекщотзму у зовнiшньоторговельнiй сферi залежно в^ векторш мiжнародно! економiчно! полiтики. Дослiдження практики використання торговельних бар'eрiв свiдчить про поступовий перехiд нащональних торговельних ре-жимiв вiд жорсткого протекцюшзму до зростаючо! в^-критост нацiональних економiк. Водночас тенденци, що протягом останнк рокiв мають мкце у сферi зовншньо-торговельних в^носин, зумовили появу регiональних торговельних угод, яи е реакцieю окремих кра!н на необх^-нiсть забезпечення тдтримки пiдприемств-експортерiв. За останне десятирiччя кiлькiсть таких угод суттево зросла i нинi поширюються на понад 50 % мiжнародно! торгiвлi поряд з багатосторонтми угодами в рамках СОТ. Ключова особливiсть таких угод полягае у взаемних преференцш-них торговельних угодах мiж двома i бiльше партнерами. Такi преференщ! можуть стосуватись антидемпшгово! по-лiтики, компенсацшних мит, санiтарно-технiчних бар'ерiв, тобто тих сфер, на яи поширюються правила СОТ, однак окремi угоди регулюють конкурентну полiтику, мiграцiю капiталу й швестицш, антикорупцiйну полiтику, екологiчне законодавство й ш.
Вiдсутнiсть едино! полiтики державного стимулю-вання експорту навиь за умов членства в СОТ зумовила виокремлення регiональних торговельних угод в окрему групу шструментш тдвищення iнтенсивностi та масштабов державно! тдтримки експорту з метою тдвищення конкурентоспроможносп тдприемств-експортерш та, як результат, нащонально! економiки.
За умов глобалiзацi! пiдтримка експорту е одним iз напрямiв сучасно! економiчно! полiтики зарубiжних кра-!н. З метою тдвищення нащонально! конкурентоспро-можностi економiчно розвинет кра!ни та тi, що розви-ваються, суттево активiзували iнтенсивнiсть i масштаби державного сприяння експорту. Для Укра!ни ця пробле-
матика особливо актуальна з огляду на !! високий рiвень зовнiшньоторговельно! вiдкритостi та у контекст iмп-лементацп Угоди про асощащю з 6С. Враховуючи вище-зазначене, Укра!на повинна йти у ру^ загальносвiтових торговельних трендiв та адаптуватись до змiн, що в^бу-ваються.
Необхiднiсть подальшого дослiдження проблематики тдтримки експорту обгрунтована рядом науковцш, якi вказують на необх^шсть синтезу рiзних дослiджень для отримання достовiрних результатов щодо взаемозалежнос-т експортоорiентованого розвитку, експортно! залежностi та експорт-промошн нацiональних виробниюв. Так, зокрема, у працях В. Оденка [1] дослужено довгостроковi на-сл^ки експортоорiентованого розвитку для нацiональних економш. У роботах М. Скрипниченко [2], Т. Осташко [3] проаналiзовано секторальт особливостi експорту Укра!-ни на ринки кра!н 6С. Серед шших науковцiв, якi займа-лись досл^женням окреслено! проблематки слiд видкити Я. Жалко [4], Т. бфименко [5], В. Небрат [6], О. Яременко [7] та ш.
Мета досл^ження полягае в досл^жент шструмен-тш експорт-промоушн за умов глобалiзацi!.
Зростаючий штерес до експортно! дiяльностi обумов-лений трансформацiею свiтово! економiки, а також багато-граннiстю проявiв iнтернацiоналiзацi!, що знаходять в^о-браження у поширент нових технологiй, укладеннi нових торговельних угод мiж кра!нами, зниженням торговельних бар'ерш тощо. Прискорений розвиток зовншньоторго-вельних операцiй порiвняно з динамкою економiчних про-цесiв е одтею з ключових ознак доби економiчноl глоба-лiзацi!. Статистика, яку надае Конференщя ООН торгiвлi та розвитку, переконливо св^чить про довготермшовий тренд випереджання темпш приросту експорту порiвняно з темпами приросту ВВП. Однак у 2015-2016 рр. в^булось зменшення обсягш експорту на 13,23 % та 3,24 % в^пов^-но на фот зростання ВВП у розмiрi, що свiдчить про зменшення значущост експорту як основного двигуна зростання свггово! економiки в основному внаслiдок зменшення штенсивност iнвестицiйних процесiв.
Таблиця 1
Група краш 1992 -1995 1995 - 2000 2000 - 2005 2005 - 2010 2011-2016
1 2 3 4 5 6
Темпи приросту експорту товарв, %
Св1т 11,30 3,65 11,42 6,27 1,16
Кражи, що розвиваються 14,01 5,76 14,37 9,21 1,89
Кражи з перехщною економтою 22,30 1,83 19,97 9,44 -3,18
Економтно розвинеш кражи 10,02 2,79 9,54 4,10 0,92
Темпи приросту ВВП, %%
Св1т 2,59 3,37 2,93 1,91 2,41
Кражи, що розвиваються 5,23 4,27 5,44 5,88 4,29
Кражи з перехщною економтою -9,87 1,51 6,60 3,61 0,54
Економтно розвинеш кражи 2,37 3,18 2,11 0,46 1,62
Темпи приросту експорту товарiв, ВВП i коефщкнт випереджання темпiв експорту над ВВП за групами краш iз рiзним рiвнем економiчного розвитку, %
Закшчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Коеф'щ'кнт випереджання темпв приросту експорту товар'в над ВВП
cbît 4,36 1,08 3,90 3,28 0,48
Кра'ши, що розвиваються 2,68 1,35 2,64 1,57 0,44
Кра'ши з перехщною економтою -2,26 1,21 3,03 2,62 -5,91
Економтно розвинеш кра'ши 4,22 0,88 4,53 8,93 0,57
Джерело: сформовано автором на ochobî [16]
Структура светового експорту протягом бкьш шж 50 роив зазнала суттевих трансформацш. Так, частка еко-ном1чно розвинених краш зменшилась з 70,84 % у 1960 р. до 53,56 % у 2016 р., натомкть зросла частка краш, що розвиваються, з 24,41 % до 43,65 %.
мiнуючi позицп на свгговому ринку (що продемонстровано Китаем, Республшою Корея та шшими кра!нами Сх^но! Ази) залежить вiд цiлеспрямовано! державно! полiтики розвитку й активного здшснення iнновацiйно! дiяльностi. Натомiсть ризики пов'язаш, передусiм, з вiдсутнiстю на-лежно! реакщ! суспiльства, влади та бiзнес-елiт на новi ви-моги часу [1, с. 19].
Серед шших тенденцш свиово! торгiвлi слiд видь лити випереджаюче зростання торгiвлi послугами (на 64 % за 2006-2016 рр.); у структур свiтово! торгiвлi послугами найвищi темпи зростання експорту туристичних та шших комерцшних послуг (на 70 %); стрiмке зростання ринку комп'ютерних послуг, яи складають 72 % експорту послуг 1КТ i досягають 353 млрд дол США; поширення сфери теле-комушкацшних послуг завдяки тому, що мобкьний зв'язок став доступний практично кожному; у сферi транспортних послуг, яи до 2008 р. мали найвищий темп зростання, з 2014 р. спостерОгаеться низх^ний тренд, зумовлений на-явнiстю надлишкових транспортних потужностей; подальше поширення глобальних ланцюпв створення вартостi з метою оптимiзацi! умов виробництва товар1в О послуг; впровадження новггшх форм оргашзащ! торпвл1 послугами на основО використання цифрових технологш [1, с. 27].
Незважаючи на загальну тенденщю до лОберамзащ! зовншньо! торпвлО товарОв О послуг у переважнш бкьшос-т кра!н свггу, цей процес характеризуеться рОзним рОвнем штенсивност у розр1з1 кра!н, що потребуе врахування осо-бливостей нащональних О регюнальних моделей економОч-ного розвитку.
Для кра!н, яи протягом останнк десятир1ч здшсни-ли перех1д до ринково! економжи, у глобальному контекст структурних змш в економщ в^криваються як беспреце-дентш можливосп, так i суттев1 ризики. Потенцшна мож-ливкть у разi успшност економiчноï полiтики зайняти до-
Проблематика державно! тдтримки експорту у рамках СОТ ниш регламентуеться переважно Угодою про субсидп i компенсацшш заходи, а також Угодою про альське господарство. Однак правове поле СОТ у части-ш експорт-промоушн значною мiрою звужуе можливостi його застосування в мiжнароднiй торгiвлi для окремих краш. За таких умов кра'ши змушеш шукати новi легальнi шляхи тдтримки вгтчизняних експортерiв. Так, зокрема, необх^шсть державно! пiдтримки експорту у багатьох крашах, що розвиваються, викликана тим, що у свгто-вш практицi, незважаючи на вимоги СОТ, мають мк-це протирiччя мiж економiчно розвиненими кра!нами й об'еднаннями (США, 6С) та кра!нами, що розивають-ся. Розбiжностi нацiональних економiчних iнтересiв рiз-них кра!н у зовншньоторговельнш сферi призводять до конфлшту iнтересiв, частота виникнення i гострота яких зумовили необх^шсть iнституцiонального оформлення можливост вирiшення та узгодження штереав у рамках СОТ. При цьому, незважаючи на прюритет держави як суб'екта мiжнародноï торговельно! дiяльностi, ряд на-уковцiв вважають, що у цьому процеа все-таки переважа-ють особистi чи груповi штереси. П. Хейне зазначав, що жодна мiжнародна економiчна система не отримае тдтримки з боку окремо! держави, якщо вона не в^пов^ае iнтересам тих сил, якi контролюють уряд ще! держави [8]. На думку П. Кругмана i М. Обстфельда, торговельну по-лiтику на практищ визначають iнтереси конкретних ойб i кiл, а не мiркування щодо нацiональних виграшiв i ви-трат [9]. Таким чином, з рахуванням зазначеного вище,
Таблиця 2
Структура свггового експорту TOBapiB за 1960-2016 рр. за групами краш з рiзним рiвнем eK0H0Mi4H0r0 розвитку, %
Група краш 1960 1970 1980 1990 2000 2010 2015 2016
Економтно розвинеш кра'ши 70,84 76,40 66,34 72,41 65,77 53,94 52,23 53,56
Кра'ши, що розвиваються 24,41 19,03 29,46 24,17 31,85 41,99 44,59 43,65
Кра'ши з перехщною еко-номкою 4,76 4,57 4,20 3,41 2,39 4,06 3,18 2,79
Джерело: сформовано автором на основi [16]
смд вказати, що на практицi нащональш iнтереси краш свггу в iepapxiï iHTepeciB стоять вище глобальних.
Всупереч зусиллям шститутш багатосторонньо'1 торговельно'1 системи i регюнальних торговельних союзiв перелш протекцiонiстських бар'eрiв, що перешкоджають перемщенню товарш, послуг, капiталy та людей через нацюнальш кордони, збкьшуеться. Шдтвердженням цьому е практика використання традицшних мит i квот, техшчних обмежень iмпортy (шляхом впровадження норм безпеки чи стандартов, що вiдрiзняються вiд тих, якi практикують краши-експортери), а також фiскальних, законодавчих й адмшктративних бар'ерш.
Серед наyковцiв i представниив урядових i неурядо-вих оргашзацш пануе думка, що вкьна торгiвля не забезпе-чить економiчне зростання yсiм крашам, а лише призведе до подальшого збагачення економiчно розвинених краш [10]. Такi дискусп особливо загострилися пiсля масштабних ан-тиглобалiстських протестш у Сiетлi, Вашингтон^ Брюсселi та Гену'1 на початку ХХ1 ст. Зокрема, професор мгжнарод-но'1 полiтичноï економiки школи державного управлшня iм. Дж. Кеннедi Д. Родрш вважае, що в результат концен-трацп зусиль на мiжнароднiй iнтеграцiï людськi та iншi стратепчш ресурси краш, що розвиваються, перенаправляются з прiоритетних напрямiв розвитку (освгга, охорона здоров'я, промисловий потенщал i соцiальне благополуч-чя) на менш важливi [11, с. 54-63]. У пращ «Реформа торговельно'1 полiтики як iнститyцiйна реформа» вш обгрунто-вуе думку, що жодна краша не в змозi розвиватись усшшно, нiвелюючи мiжнароднy торгiвлю, у той же час жодна краша не може розвиватись виключно завдяки торговельнш лiбе-ралiзацiï [12]. У 1999 р. Д. Родрш у спiвавторствi з Ф. Ро-др1гесом представили результати спкьно'1 працi на основi огляду останнк емпiричних досл^жень щодо встановлен-ня зв'язку мiж ршнем вiдкритостi економiки та ïï зростан-ням [13] та визначили, що лiбералiзацiя торговельно'1 по-лiтики сама по собi не може бути чинником економiчного зростання, яке визначаеться багатьма елементами держав-но'1 полiтики. Тобто краши за певно'1 комбшацп чинникiв, за реалiзацiï системного тдходу до державно'1 полiтики могли б досягати економiчного зростання i при збережен-нi певних торговельних обмежень, i навпаки, лiбералiзацiя торговельно'1 полiтики сама по собi не обов'язково приведе до економiчного зростання. Р. Пребш обгрунтовував тезу про те, що незбалансований розвиток i гшертрофована екс-портна орiентацiя менш розвинених краш з привязкою до економши розвиненших краш у поеднанш з викривлени-ми iнститyтами i внутршшми економiчними структурами породжують залежнiсть в^ «першого свiтy» (розвинених краш з ринковими системами). У своему аналiзi Р. Пребш використовував термшолопю, що в^пов^ае вiдносинам «центр-периферiя», яка згодом активно використовува-лась у теорп залежностi та теорп свiтових систем [10]. На його думку, до детермшант попршення умов торгiвлi смд вiднести, зокрема, особливостi мiжнародного подку працi, дискримiнацiйнy торговельну полiтикy розвинених краш i змши, що в^буваються у резyльтатi наyково-технiчного прогресу. Основною ^еею у моделi Р. Пребша е те, що iмпортозамiщення як форма вибiркового протекцiонiзмy може протидiяти проблемi погiршення умов торгiвлi та стати адекватною полiтикою самодостатнього розвитку.
Як насл^ок, iндyстрiалiзацiя на основi iмпортозамiщення (import-substituting industrialization) стала лейтмотивом економiчноï теорп розвитку протягом 1950-1960-х рр. У той же час свгговий досв^ засвiдчив про важливють вчасного переорiентyвання стратегй iмпортозамiщення на експортну орiентованiсть галузей нацiональноï економши, що було продемонстровано рядом нових iндyстрiальних краш.
Збкьшення ступеня експортно'1 орiентованостi мае позитивний вплив на нерозвинеш економiки через iнiцi-ювання ди механiзмy порiвняльних переваг, що дозволяе краïнi концентрувати сво'1 виробничi можливостi на тих сегментах, для яких у не'1 порiвняно кращi умови. Проте той факт, що активна участь у мiжнароднiй торгiвлi мае значнi переваги над моделлю автаркй, ще не означае, що безграничне розширення експорту краши е ефективним [14, с. 85].
Свого часу Дж. Бхагвап ^ентифжував умови, за яких може виникати "зб^шюче зростання" в умовах мiжнарод-но'1 торгiвлi, зокрема: погiршення умов торпвл^ низька еластичнiсть попиту на товари - ключовi позицй експорту краши, низька еластичшсть попиту на iмпортний товар за цiною, скорочення внутршнього виробництва товару у результат зростання iмпортy, висока частка iмпортy у споживаннi [15]. Характерна для краш iз нерозвиненим внyтрiшнiм ринком гiпертрофiя експортоорiентованого сектора економiки суттево поглиблюеться в умовах нео-лiберальноï глобалiзацiï, за яко'1 пiд тиском глобальних оргашзацш й урядш свггових краïн-лiдерiв демонструються механiзми промислово'1 полiтики у менш розвинених кронах. Як наслiдок, посилюються процеси замщення iмпор-том нерентабельних з глобально'1 точки зору видiв еконо-мiчноï дiяльностi. Однак з урахуванням того, що такi види дiяльностi часто становлять важливу передумову розвитку й задоволення базових потреб населення, така еволющя структури призводить до зростання частки нееластичного за цшою критичного iмпортy, що посилюе iмовiрнiсть на-стання "умов Бхагватi". Механiзм зб^шючого зростання -це не едина загроза для краш з гшертрофованим експорт-ним сектором [14, с. 89]. Потенцшш ризики для краш несе у собi i мехашзм «голландсько'1 хвороби», який мав мкце пiд час перехiдного перiодy в рядi пострадянських кра'1н.
Експорт-промоушн являе собою державш заходи щодо спрощення процесу реамзацп продукцй шляхом сти-мулювання пiдприемств-експортерiв у межах краши i на-дання 1м практично'1 допомоги за межами кра'1ни. До таких заходiв слiд вiднести консультацп з питань мiсцевого зако-нодавства i практики ведення шдприемницько'1 дiяльностi, надання експортних кредитiв i гарантш на вигiдних умовах, шформацшну пiдтримкy i т.д. Державна шдтримка експорту спрямована на змщнення конкyрентоспроможностi нацiональних пiдприемств на мiжнародних ринках, ство-рення сприятливих умов для просування штереав нацiо-нального бiзнесy на зовнiшнi ринки. Нащональна пiдтрим-ка експорту повинна в^гравати важливу роль в iнтеграцiï нацюнально'1 економiки у свiтове господарство, сприяючи зростанню мiжнародноï конкyрентоспроможностi кра'1-ни. Рiзними заходами уряди кра'1н свиу часто здiйснюють пiдтримкy пiдприемств-експортерiв продукцп з високим ступенем додано'1 вартосп, що стимулюе не лише експорт,
але й експортне виробництво, а отже, сприяе розвитку еко-номжи у напрямi ïï високотехнологiчностi й шновацшнос-тi розвитку. Таким чином, стимулювання експорту ткно пов'язане з промисловою полiтикою та полiтикою у сферi iмпорту, зокрема у випадку високо! iмпортозалежностi кра'ши у товарах для промiжного споживання.
Досвiд розвитку нових iндустрiальних краш (Н1К) св^чить, що формування системи пiдтримки експорту е важливою компонентою полiтики iндустрiального розвитку та посилення присутност на вiдповiдних сегментах свгтового ринку. Крiм того, важливою детермшантою у наближеннi Китаю до глобального л^ерства також була державна тдтримка експорту промислово! продукщ! i комплекс заходiв, спрямованих на пiдвищення частки ви-сокотехнологiчного виробництва. За обсягами фшансово! пiдтримки експорту Китай протягом останшх рокiв займае перше мюце у свiтi, де цей показник значно перевищуе по-казники краш ОЕСР.
Для просування експортно! продукщ! i збкьшення обсягш експорту за сучасних умов може використовуватись цкий ряд заходш та iнструментiв. У науковш лiтературi наведено рiзнi тдходи до класифiкацï¿ заходш такого сти-
мулювання. Зокрема, видкяють: фшансову тдтримку; кре-дитування експорту та страхування експортних кредитов; шформацшно-консультацшну шдтримку. На наш погляд, наведена класифжащя не повною мОрою вОдображае весь спектр шструменпв, що може бути ¡мплементований з метою тдтримки тдприемств - суб'ектш експорту. На наш погляд, до заходОв просування експорту сл1д взнести створен-ня сприятливих геополОтичних О торговельно-економОчних умов для шдприемств-експортер1в, щльовО програми стимулювання експорту, л1берал1защю валютного, податкового й адмшстративного регулювання, шститущональне, фшан-сове й шформацшне сприяння експорту (табл. 3).
Водночас вибОр тих чи шших шструментш Грунтуеть-ся на таких критерОях: рОвень нащонально! безпеки кра!ни; прюритетшсть зовншньоторговельно! полОтики кра!ни (лОберальна, протекщошстська орОентовашсть, полОтика Омпортозамщення); дефщитшсть товару на внутршньому ринку.
Висновки. У ринкових умовах господарювання держава повинна виступати гарантом господарсько! дОяльнос-т компанш, формувати нормативно-правове поле ведення бОзнесу й забезпечувати справедливу конкуренщю. Засто-
Таблиця 3
Заходи й iнструменти експорт-промоушн на зовнiшнiх ринках
№ Група заход1в 1нструменти
1 Створення сприятливих геополтичних i торговельно-економтних умов для пiдпри£мств-експортерiв ■ формування нацiонального бренда кра'ши; ■ укладання регiональних торговельних угод на державному рiвнi; ■ лоб^вання iнтересiв нацiональних товаровиробникiв i постачальнигав послуг на за-рубiжних ринках; ■ зацтавлешсть та участь уряду кра'ши у вирiшеннi торговельних суперечок; ■ боротьба з будь-якими обмеженнями на зовшшшх ринках; ■ заходи торговельно-полгтичного спрямування (активна участь дiяльностi мiжнарод-них органiзацiях, економiчна диплома™ та ш.)
2 Лiбералiзацiя валютного, податкового й адмЫстративного регулювання експорту ■ спрощення податкових i митних формальностей; ■ створення централiзованих грошових фондiв сприяння експорту; ■ послаблення вимог у частин адмУстративного та валютного законодавства
3 Цiльовi програми сприяння експорту ■ розробка галузевих стратегш; ■ розробка та впровадження програм торговельно! експансп; ■ органiзацiя торговельних мiсiй; ■ пошук зарубiжних контрагентiв
4 1нституцюнальне сприяння експорту ■ координа^я роботи та пiдтримка мiнiстерств, вщомств i iнших органiзацiй, що регу-люють зовнiшньоторговельну полiтику; ■ надання у користування експортерам об'£тв нацюнально! державно! шфраструк-тури; ■ коопера^я державних установ i приватних компанш у пiдготовцi i здiйсненнi мiж-народних торговельних операцiй i пщготовка висококвалiфiкованих фахiвцiв у цiй сферi
5 lнформацiйне сприяння експорту ■ випуск iнформацiйних проспектiв, довщни^в та iнших матерiалiв; ■ надання пакета шформацшних послуг для пiдпри£мств-експортерiв; ■ ринковi дослiдження мiжнародних рингав, галузей, видiв економiчноï дiяльностi; ■ створення шформацшно-аналгтичних центрiв, що надають iнформацiю про банки, страховi компанп, торговельнi палати й промисловi союзи у краïнах-потенцiйних контрагентiв
6 Заходи фшансового впливу ■ забезпечення i полегшення доступу до фшансових ресурсiв (експортнi кредити, кре-дитне страхування, експортн гаранти); ■ швестицп в розвиток iнфраструктури
Джерело: доповнено автором на основi [1; 8; 9; 11; 15]
сування заходш та шструменпв державного впливу на екс-портну д1яльшсть повинш бути спрямоваш на змщнення конкурентних позицш нащональних експортер1в на световому ринку, згладжування диспропорцш, зумовлених не-стабкьшстю пол1тичного, економ1чного характеру. Досв1д розвинених краш св1дчить про присутшсть ткного спшро-бгтництва державних структур, що здшснюють тдтримку експорту, з тдприемствами-експортерами, торговельними та фшансовими оргашзащями.
Шдприемства, яю використовують державну тд-тримку, мають бкьше шансш для отримання виграшу у конкурентнш боротьб1 на зовншнк ринках. Водночас екс-портна д1яльшсть знаходиться тд впливом р1зного роду нащональних i м1жнародних торговельно-економ1чних фактор1в зовншнього середовища, яю потребують системного вивчення. Перспективами подальших досл1джень у цьому напрям1 е визначення шструмент1в стимулювання експорту, яю найбкьшою м1рою впливають на експортну ор1ентовашсть тдприемств.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сiденко В. та íh. CTpyKTypHi трансформацп у свiтовiй економщп виклики для Украши: аналiт. доп. Кш'в: 3anoBÍT, 2017. 182 с.
2. Mоделi iдентифiкацГ'' макроекономiчних дисбаланав в Укра'1И1: кол. монографiя/за ред. M. I. Скрипниченко. Кив: 1н-т економiки та прогнозування HAH Украши, 2015. 544 с.
3. Осташко Т. О. Експорт агропродовольчих товарiв у £С: перспективи i завдання. Економка i прогнозування. 2016. № 1. С. 83-94.
4. Жалто Я. A. Формування моделi економнчного розвитку Укра'ни у пклякризовому свiтi: аналiт. доп. Кив: Н1СД, 2014. 116 с.
5. Пyблiчно-приватне партнерство у вiдносинах держа-ви з мiжнародними органiзацiями та транснацюнальними ком-панiями: кол. наук. монографiя/за ред. Т. I. ёфименко. Ки'в: 1н-т економiки та прогнозування, HAH Укра'ни, 2015. 444 с.
6. Небрат В. В. 1сторичний вимiр трендiв зовнiшньоеко-номiчноl' полiтики. EKOHOMiKa УкраТни. 2017. № 5-6. С. 151-169.
7. Яременко О. Л. Глобальш дисбаланси та новий протек-цюшзм: шституцшна гiпотеза. Економ'ша УкраТни. 2017. № 5-6. С. 106-119.
8. Heyne P. T. Microeconomics: economic way of thinking. Highlighting, 1998. 362 p.
9. Krugman P., Obstfeld M. International Economy: Theory and Policy. Prentice Hall, 2008. 712 p.
10. Пугачевська К. С. Глобальш торговельш регулятори: роль та функцп. // Вкник Myкачiвського державного уыверси-тету. 2017. № 23. URL: http://msu.edu.ua/uk/mdu-bulletin/
11. Rodrik D. Trading in illusions. Foreign Policy. 2001. № 123. P. 54- 63.
12. Rodrik D. Trade Policy Reform as Institutional Reform. URL: http://www.hks.harvard.edu/fs/drodrik/Research%20papers/ Reform.PDF
13. Rodrigues F., Rodrik D. Trade policy and Economic growth: a skeptic guide to the cross-national evidence. NBER working paper. 1999. № 7081. P. 82-103.
14. CTpyKTypHi змши та економнчний розвиток Украши/ за ред. Л. В. Шинкарук. КиТв: 1н-т економти та прогнозування HAH Украши, 2011. 696 с.
15. Bhagwati J. International trade and economic expansion. American Economic Review. 1958. Vol. 48. No. 5. P. 941 -953.
16. Конферен^я ООН з TC^^i та розвитку. URL: http:// unctadstat.unctad.org/EN/
REFERENCES
Bhagwati, J. "International trade and economic expansion" American Economic Review vol. 48, no. 5 (1958): 941-953.
Heyne, P. T. Microeconomics: economic way of thinking Highlighting; 5th Edition, 1998.
"Konferentsiia OON z torhivli ta rozvytku" [United Nations Conference on Trade and Development]. http://unctadstat.unctad. org/EN/
Krugman, P., and Obstfeld, M. International Economy: Theory and Policy Prentice Hall, 2008.
Modeli identyfikatsii makroekonomichnykh dysbalansiv v Ukraini [Models of Identification of Macroeconomic Imbalances in Ukraine]. Kyiv, 2015.
Nebrat, V. V. "Istorychnyi vymir trendiv zovnishnyoekonom-ichnoi polityky" [Historical dimension of trends of foreign economic policy]. Ekonomika Ukrainy, no. 5-6 (2017): 151-169.
Ostashko, T. O. "Eksport ahroprodovolchykh tovariv u YeS: perpektyvy i zavdannia" [Exports of agri-food products in the EU: perpetuates and tasks]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 1 (2016): 83-94.
Publichno-pryvatne partnerstvo u vidnosynakh derzhavy z mi-zhnarodnymy orhanizatsiiamy ta transnatsionalnymy kompaniiamy [Public-private partnership in state relations with international organizations and multinational companies]. Kyiv, 2015.
Puhachevska, K. S. "Hlobalni torhovelni rehuliatory: rol ta funktsii" [Global trade regulators: role and function]. Visnyk Mu-kachivskoho derzhavnoho universytetu, no. 23 (2017).
Rodrigues, F., and Rodrik, D. "Trade policy and Economic growth: a skeptic guide to the cross-national evidence" NBER working paper, no. 7081 (1999): 82-103.
Rodrik, D. "Trade Policy Reform as Institutional Reform" http://www.hks.harvard.edu/fs/drodrik/Research%20papers/Re-form.PDF
Rodrik, D. "Trading in illusions" Foreign Policy, no. 123 (2001):
54-63.
Sidenko, V. et al. Strukturni transformatsii u svitovii ekonomit-si: vyklyky dlia Ukrainy [Structural Transformations in the World Economy: Challenges for Ukraine]. Kyiv: Zapovit, 2017.
Strukturni zminy ta ekonomichnyi rozvytok Ukrainy [Structural changes and economic development of Ukraine]. Kyiv: In-t ekonomiky ta prohnozuv. NAN Ukrainy, 2011.
Yaremenko, O. L. "Hlobalni dysbalansy ta novyi protektsion-izm: instytutsiina hipoteza" [Global imbalances and new protectionism: an institutional hypothesis]. Ekonomika Ukrainy, no. 5-6 (2017): 106-119.
Zhalilo, Ya. A. et al. Formuvannia modeli ekonomichnoho roz-vytku Ukrainy u pisliakryzovomu sviti [Formation of the model of economic development of Ukraine in the post-crisis world]. Kyiv: NISD, 2014.
