CC BY
22
Удк 339.562:64.033 JEL Classification: F13; F43; F52
ДЕТЕРМ1НАНТИ 1МП0РТ03АЛЕЖН0СТ1 ЕК0Н0М1КИ УКРА1НИ*
®2019 МЕЛЬНИК Т. М., ПУГАЧЕВСЬКА К. С.
УДК 339.562:64.033
JEL Classification: F13; F43; F52
Мельник Т. М., Пугачевська К. С. Детермшанти iмпортозалежностi економiки УкраУни
Розглянуто актуальне питання формування ефективноi системи регулювання iMnopmy з метою стимулювання втчизняноi промисловост'> та роз-ширення експортного потенфлу Украни. Досл'дження здйснено на основi анал'ву обсяав 'мпортоспоживання в економц Украни. Огляд наукових джерел у цьому напрямку вказуе на те, що серед науков^в ведуться дискусП щодо впливу !мпорту на економ!чний розвиток. У невеликт клькостi серед наявних робт досл'джено питання впливу тарифних i нетарифних обмежень на конкурентоспроможтсть продукцИ втчизняного виробни-цтва. Водночас потребують подальшого досл'дження тенденцИта натдки зростаючоi 'тпортозалежност'1 економ'ши Украни. Проанал'вовано динамку зовшшньоi торг'юл'1 Укртни, товарну та географ'мну структуру iмnортy i напрями його використання на цш промiжного, шцевого спо-живання та валового нагромадження. Визначено причини та натдки перевищення обсягiв iмпортy над внутр'шшм виробництвом i розраховано показники в'>дкритост'1 нацюнально!економки. Оцшено можливост'> iмпортозамiщення в окремихвидах економiчно'iд'тльност1 Об(рунтовано пр'>-оритетшсть поеднання стратегиiмпортозамiщення з експортною ор'кнтовашстю промислового виробництва на основi ефективного експорт-промоушн на заруб'жних ринках.
Кпючов'1 слова: iмпорт, внутр'шн'ш ринок, iмпортозамiщення, 'тпортозалежшсть, регулювання iмпортy, структура використання iмпортy, експорт-промоушн.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-53-61 Рис.: 1. Табл.: 8. Ббл.: 12.
Мельник Тетяна Миколавна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри м'жнародних економiчних в'дносин, Ки/вський нацональний
торговельно-економiчний утверситет (вул. Кото, 19, Кив, 02156, Украна)
E-mail: melnikknteu998@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3839-6018
Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-7616-2018
Пугачевська Катерина Сергпвна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри м'жнародних економiчних в'дносин, Ки/вський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Ки1в, 02156, Украна) E-mail: kpugachevska@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0473-3119 Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-2288-2016
УДК 339.562:64.033 JEL Classification: F13; F43; F52
Мельник Т. Н., Пугачевская Е. С. Детерминанты импортозависимости экономики Украины
Рассмотрен актуальный вопрос формирования эффективной системы регулирования импорта с целью стимулирования отечественной промышленности и расширения экспортного потенциала Украины. Исследование осуществлено на основе анализа объемов импортопо-требления в экономике Украины. Обзор научных источников в данном направлении указывает на то, что среди ученых ведутся дискуссии о влиянии импорта на экономическое развитие. В небольшом количестве среди существующих работ исследованы вопросы влияния тарифных и нетарифных ограничений на конкурентоспособность продукции отечественного производства. Вместе с тем требуют дальнейшего исследования тенденции и последствия растущей им-портозависимости экономики Украины. Проанализированы динамика внешней торговли Украины, товарная и географическая структура импорта и направления его использования на цели промежуточного, конечного потребления и валового накопления. Определены причины
UDC 339.562:64.033 JEL Classification: F13; F43; F52
Melnyk T. M., Pugachevska K. S. Determinants of Import Dependence of the Ukrainian Economy
The urgent issue of the formation of an effective import control system with the aim of stimulating the domestic industrial production and expanding the export potential of Ukraine is considered. The study is based on the analysis of the volume of import consumption in the economy of Ukraine. The review of scientific sources in this area indicates that among scientists there are discussions about the impact of imports on economic development. The issues of the influence of tariff and non-tariff restrictions on the competitiveness of domestic products are investigated only in a small number of the existing works. At the same time, further research is needed on the trends in and implications of the growing import dependence of the Ukrainian economy. There are analyzed the trends in foreign trade of Ukraine; commodity and geographical structure of imports; direction of their use for intermediate and final consumption, and gross accumulation. The causes and consequences of the excess of imports over the domestic production are determined, and indicators of the openness of the national economy are calculated. The pos-
* Роботу виконано в межах НДР «Експорт-промоушн Украни в умовах дестабтзацп глобальных торговельних регуляторе» (номер державно)' реестрацп 0117U007173)
и последствия превышения объемов импорта над внутренним производством, и рассчитаны показатели открытости национальной экономики. Оценены возможности импортозамещения в отдельных видах экономической деятельности. Обоснована приоритетность сочетания стратегии импортозамещения с экспортной ориентированностью промышленного производства на основе эффективного экспорт-промоушн на зарубежных рынках.
Ключевые слова: импорт, внутренний рынок, импортозамещение, импортозависимость, регулирование импорта, структура использования импорта, экспорт-промоушн. Рис.: 1. Табл.: 8. Библ.: 12.
Мельник Татьяна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: melnikknteu998@gmail.com ORCID: http://ordd.org/0000-0002-3839-6018 Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-7616-2018 Пугачевская Екатерина Сергеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kpugachevska@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0473-3119 Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-2288-2016
sibilities of import substitution in certain economic activities are evaluated. The priority of combining the strategy of import substitution with the export orientation of industrial production on the basis of effective export promotion in foreign markets is grounded.
Keywords: imports, domestic market, import substitution, import dependence, import control, import structure, export promotion. Fig.: 1. Tabl.: 8. Bibl.: 12.
Melnyk Tetyana M. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: melnikknteu998@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3839-6018 Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-7616-2018 Pugachevska Kateryna S. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economy (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kpugachevska@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0473-3119 Researcher ID: http://www.researcherid.com/M-2288-2016
Вступ. Мгжнародна економ1чна д1яльшсть в Укра-1Ш е одним 1з прюритетних напрямш пол1тики держави, що створюе шдГрунтя для розвитку випдно! торпвл1 та сприятливого швестицшного кл1мату. Зовншня торпвля формуе значш можливост для економ1чного зростання, формування бюджету кра'ни, тдтримання добробуту 'й громадян. В1дсутшсть стратепчного тдходу до виршен-ня проблеми насичення внутршнього ринку за рахунок в1дпов1дного збкьшення обсягш внутршнього виробни-цтва на основ1 розвитку 1мпортозамшного виробництва в Укра'ш призводить до формування високо'1 залежност внутршнього ринку в1д 1мпорту, а також до нагально'1 не-обх1дност1 зростання експорту з метою покриття дефщи-ту рахунку поточних операцш платежного балансу. Висока в1дкриткть нащонально! економши закршлюе вразливкть внутршнього ринку в1д коливань зовншньо! кон'юнктури та несприятливих св1тових тенденцш (волатильност щн на енергоноси, зменшення цш на основш товари укра'н-ського експорту (значну частку яких становлять сировинш товари) тощо) [8, с. 30]. Отже, виникае потреба зниження 1мпортозалежност1 вггчизняного товарного ринку, ство-рення умов для усунення залежност в1д кон'юнктури зо-вншнк ринкш, забезпечення позитивного впливу 1мпорту на виробництво, змщнення на цш основ1 конкурентоспро-можност вггчизняно! економши.
Свггова практика демонструе, що пасивна роль держави в систем! регулювання 1мпорту товарш поступово призводить до втрати окремими галузями економжи кон-курентоспроможност навггь на внутршньому ринку. Од-нак це не означае, що держав1 за рахунок власних кошпв необх1дно тдтримувати таю галузь Роль держави в процеа
1мпортозамщення полягае у наданш оргашзацшного та ад-мшктративного сприяння б1знесу у розвитку тих вид1в д1-яльносп, яю будуть комерцшно випдш, особливо в зютав-ленш з прибутковктю аналопчних европейських чи шших виробництв з метою формування у дкових кк штересу до диверсифжащ! д1яльност1, до виробництва в Укра'ш нових або бкьш яисних товар1в, створення ринково'1 шфраструк-тури, ор1ентовано! на експорт.
Теоретичш та практичш аспекти проблеми розвитку внутршнього ринку е об'ектом досл1джень вггчизняних на-уковцш. А. Мазараи, В. Лагутш, В. Точилш акцентують ува-гу на ключовш рол1 внутршнього ринку для довгостроково'1 економ1чно! та фшансово! стабшзацп Укра'ни в контекст розвитку свггово! економши. Досл1дженню мгсткосй внутршнього ринку та и 1мпортно! складово'1 присвячеш ро-боти М. Скрипниченко, Л. Стрижково'1, М. Якубовського, в яких ощнено насл1дки зростаючого 1мпортоспоживання для розвитку нащонально! економжи. Водночас потребуе досл1дження проблема внеску 1мпорту у процес товарного насичення внутршнього ринку Укра'ни.
Метою досл1дження е ощнка детермшант 1мпортоза-лежност економжи Укра'ни.
Результати до^дження. Ключовою проблемою зовншнього сектора укра'нсько! економжи залишаеться диспропорцшний 1 неращональний розподк ресурсш, яю спрямоваш переважно на короткострокове одержання доходу, 1, як насл1док, неефективна м1жнародна спещамзащя, що зумовила небезпечну 1 вкрай високу залежшсть економжи в1д кон'юнктури на свггових товарних 1 фшансових ринках, спричинивши високий р1вень вразливост для ма-кроеконом1чно! стаб1льност1 [5, с. 345-367].
Позитивний вплив розширення внутрiшнього попи-ту на загальноеконом1чну динамiку значною мiрою стри-муеться його схильнiстю до ÎMnopTy Так, якщо порiвняти динамку внутршнього попиту, вггчизняного виробництва та iмпорту, то можна констатувати, що розвиток внутршнього ринку переважним чином тдтримувався iмпортом, а не власним виробництвом. Починаючи з 2003 р. динамь ка iмпорту перевищуе (окрiм 2006 р.) темпи приросту ви-
30 20 10
робництва вичизняно! продукцп. Найбiльший вiдрив у за-значених показниках спостер1гався в 2007 р. i особливо в 2008 р., коли прирют валового випуску скоротився до 0,5 %, а темпи приросту iмпорту та ъи високо! динамiки по-переднк рокiв збiльшились ще на 17 %. У 2009 р. спостерь галось стрiмке скорочення обсягiв украшського виробництва та ще бкьш потужне згортання iмпортних поставок. 1з вiдновленням позитивно! динамiки розвитку економши
СШ 1ндекс фiзичного обсягу iMnopTy, % до попереднього року ^Э 1ндекс фiзичного обсягу випуску, % до попереднього року - Внутршнш попит, % до попереднього року
Рис. 1. Темпи приросту власного виробництва, iMnopTy та внутршнього попиту у 2000-2016 рр.
Джерело: розраховано за даними Нацюнальних рахунюв Укра'ши за в^псшдш роки
знов в^новилась випереджаюча динамiка iмпорту товарiв i послуг поршняно iз розвитком вгтчизняного виробництва.
Так, у 2011 р. темпи приросту iмпорту в 2,8 разу пе-ревищували динамiку власного виробництва, а у 2012 р. -у 7,8 разу. I лише у 2016 р. темпи приросту внутршнього попиту значно перевищили обсяги iмпорту за рахунок пе-реважно зростання кшцевих споживчих витрат (на 15,7 %).
Домшування в економщ Украши випереджаючих темпiв зростання iмпорту (поршняно з експортом) протя-гом 2007-2017 рр. сформувало стшку тенденцiю до зрос-
тання выемного сальдо зовнiшньоторговельного балансу (до 228,6 млрд грн у 2017 р.), що становить 7,7 % ВВП Укра!-ни (табл. 1). Випереджаюча динамка зростання iмпорту порiвняно з експортом св^чить про наявшсть суттевих дисбаланав у структурi зовнiшньоторговельного обороту та в загальному випуску товарш i послуг [2]. Негативний тренд прискореного зростання iмпорту та його виперед-ження над динамшою власного виробництва зумовлений, у тому числ^ низькою конкурентоспроможнiстю украш-ських товарiв на свiтових ринках, що, своею чергою, е ре-
Таблиця 1
Динамка зовнiшньоl торгiвлi Укра1ни за 2007-2017 рр., млрд грн
Показник 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Експорт TOBapiB i послуг 323,2 444,9 423,6 549,4 708,0 691,4 653,2 771,1 1045,9 1175,9 1430,2
1мпорт TOBapiB i послуг 364,4 520,6 438,9 580,9 788,9 806,0 778,1 826,8 1097,8 1341,1 1658,8
Сальдо -41,2 -75,7 -15,3 -31,6 -80,9 -114,6 -125,0 -55,7 -51,9 -165,2 -228,6
Сальдо у % до ВВП 5,71 -7,99 -1,67 -2,92 -6,22 -7,86 -8,53 -3,51 -2,6 -6,9 -7,7
Коефщкнт покриття iмпоpту експортом 0,89 0,85 0,97 0,95 0,9 0,86 0,84 0,93 1,0 0,9 0,9
Експортна квота, % 44,84 47,56 46,02 50,41 54,01 50,84 46,19 48,59 52,6 49,3 47,9
1мпортна квота, % 50,56 55,54 47,95 53,69 60,58 59,23 54,73 52,10 55,2 56,2 55,6
Джерело: розраховано автором за [7]
зультатом структурних диспропорцiй в економiцi крагни на тлi низького ршня розвитку виробництва та його тривало! технолопчно! вiдсталостi.
Наслiдки науково-технiчного прогресу та тенденцп соцiально-економiчного розвитку породжують новi сус-пiльнi потреби, свiдченням чого е зростання попиту на ви-сокотехнологiчнi й iнновацiйнi товари. Однак в!дстала га-лузева й технолопчна структура вггчизняно! промисловостi не в змозi задовольнити потреби внутрiшнього ринку, що зумовлюе високий рiвень !мпортно! залежностi [4, с. 18].
Джерело: розраховано автором за [1]
марна частка у варткному обсязi iмпорту товарш в Укра!ну в 2017 р. становила до 10 %. Зокрема, спостер1гаеться по-мiрна штенсифшащя торговельних взаемовiдносин з кра!-нами Америки, що в!дображаеться у зростанш обсягiв !м-портних поставок впродовж 2007-2017 рр. Торговельним леером цього регюну виступають США, якi забезпечують 69,82 % регiонального товарного iмпорту в Укра!ну [1]. Вар-то зазначити також i тенденцiю руху технологiй iз заходу на сх!д (технолог!! iмпортуються з крагн 6С, а товари, ви-робленi з гх використанням - у крагни СНД i Аз!Г).
Частка товарного ¡мпорту з бвропи в 2017 р. становила 46,21 % (у т. ч. 6С - 41,93) (табл. 2). Регюн Азп виступае третiм по значущостi (тсля крагн СНД та бвропи) у забезпе-ченнi потреб УкраГни у товарному ¡мпорп з часткою в 21,53 % у 2017 р. Пров!дним партнером УкраГни в регюш Аз!я зали-шаеться Китай, частка якого становить 53,81 % у товарному ¡мпорп з крагн Азп i 11,38 % у загальному !мпорть
Африка, Америка, Австралiя та Океашя на сучасному етапi розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкш УкраГни не е стратепчними у забезпеченнi товарним ¡мпортом. 1х су-
У товарнiй структур! ¡мпорту (табл. 3) продовжують домшувати мшеральш продукти (24,8 %), машини, транспорты засоби та устаткування (30,5 %), продукщя х!м!чно! промисловост (18,6 %).
Якщо на перших етапах ринково! трансформац!! еко-номши зростання !мпорту можна було пояснити дефщитом яисно! продукц!! вггчизняного виробництва, то масштаби, яких набув ¡мпорт упродовж останнк роив, кардинально змшюють погляди на ситуащю у промисловосп, оцшку Г! м!с!Г в економ!чному розвитку краГни та стають тдставою
Таблиця 3
Структура iмпорту товарiв в Украшу у 2008-2018 рр., %
Група товар1в 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Продовольчi товари i сiльськогосподарська сировина 7,8 10,8 9,4 7,8 8,9 10,6 11,2 9,4 9,9 8,7 8,8
Miнеральнi продукти 29,7 34,5 34,8 36,3 32,5 29,1 29,5 31,2 21,6 25,2 24,8
Продущя хiмiчноl' промисловостi 13,2 17,4 16,6 15,2 15,7 16,9 19,2 20,5 21,6 19,7 18,6
Текстиль, текстильнi вироби, взуття 3,1 3,7 4 2,8 3,9 4,2 4,3 4,5 4,6 4,0 4,2
Метали i вироби з них 7,7 6 6,9 6,9 6,2 6,5 6,6 5,3 5,9 6,1 6,3
Машини, транспортнi засоби i устаткування 31,3 19,9 21 24,2 26,5 25,2 20,9 21,3 29,1 30,0 30,5
lншi товари 7,6 8,4 8,2 7,5 7,4 7,9 7,9 7,7 7,2 6,3 6,9
Джерело: розраховано автором за [1]
Таблиця 2
Географiчна структура iмпорту товарiв в Украшу у 2007-2017 рр., %
Р1к КраУни СНД €вропа КраУни €С (28) Аз1я Африка Америка Австрал1я 1 Океашя
2007 42,02 38,02 36,75 14,92 1,11 3,72 0,21
2008 39,02 35,63 33,82 18,12 1,82 4,90 0,50
2009 43,34 35,73 33,98 14,39 1,36 4,84 0,33
2010 43,95 32,93 31,53 16,50 1,44 4,74 0,43
2011 45,05 32,76 31,24 16,08 1,14 4,74 0,23
2012 40,72 32,54 30,97 20,23 1,00 5,25 0,23
2013 36,29 37,11 35,13 19,79 0,97 5,64 0,12
2014 31,74 41,12 38,71 19,93 1,25 5,55 0,33
2015 27,95 44,42 40,86 19,29 1,60 6,23 0,45
2016 21,82 47,06 43,67 22,73 1,41 6,61 0,31
2017 23,14 46,21 41,93 21,53 1,45 7,29 0,31
для розгляду ¡мпортно! експанс!! як украй небезпечноГ тен-денцй нащонального розвитку [12, с. 6].
За даними Нащональних рахунив УкраГни, у структур! використання ¡мпорту у 2007-2016 рр. частка товар!в пром!жного споживання коливалась у середньому з 61,3 % до 68,1 %, що св!дчить про суттевий р!вень ¡мпортозалеж-ност промисловост УкраГни в!д завезених товар!в, зокре-ма у паливно-енергетичнш галуз! (табл. 4). Питома вага то-вар!в для кшцевого споживання, де левову частку пойдае споживання сектора домашшх господарств, за досл!джу-ваний перюд зросла з 20,9 % до 24,9 %, що е шдикатором !мпортного вектора в структур! споживання. Натомють
чоГ продукцп збкьшилась за 2005-2017 рр. з 9,1 % до 17,8 %, а непродовольчих, в!дпов!дно з 42,4 % до 74,1 %. На ринках продовольчоГ продукцГГ варто зазначити потужне посилен-ня у 2017 р. ¡мпортно! складовоГ у таких групах товар!в, як риба ! морепродукти, вироби макаронш, алкогольш напоГ (табл. 5). Отже, можна констатувати, що вггчизняна хар-чова промисловкть загалом забезпечуе зростаючий попит населення, ! ситуащя на ринку продовольчих товарш не ви-кликае особливого занепокоення.
Проте зовйм шша ситуащя складаеться на ринку непродовольчих товарш. У цьому сегмент! споживчого ринку тенденщя збкьшення !мпортованоГ продукц!Г спостерь гаеться за бкьшютю товарних позицш не пльки високо-технолопчних, але й практично за вйма видами продукц!Г легкоГ промисловость Вичизняне виробництво переважно не в змоз! випускати конкурентоспроможну за яистю про-дукщю, а отже, мае мкце ситуащя, коли за рахунок ¡мпор-тованоГ продукц!Г задовольняеться 94,9 % внутршнього по-питу в одяз! та бкизш з тканин, 96,3 % - у взутть Водночас розширення попиту населення в товарах повсякденного вжитку е об'ективним явищем ! повинно спрацьовувати на розвиток власноГ краГни, а не на розвиток шших.
Вггчизняш та зарубГжш вчеш по-р!зному пояснюють неспроможшсть внутршнього товарного виробництва за-довольняти попит. Наприклад, допов^ Всесвггнього Еконо-
зменшилась частка iMnopTy у валовому нагромадженнi (з 21,4 % до 12,1 %), який е основою шновацшного розвитку i детермгнантою модернiзацiйних зрушень в економцi УкраГни. Низька частка iмпортy товарiв у валовому нагро-мадженнi на тлi неспроможностi вггчизняно'Г науки проду-кувати iнновацiйно й технолопчно новггш товари свiдчить про консерватизм у промисловгй полiтицi та задiяння у ви-робництвi морально та технгчно застарiлого устаткування, що не вгдповгдае вимогам наyково-технiчного прогресу.
За даними Держстату, у 2017 р. суттево зросла частка iмпортних товарш у роздрiбнiй мережг, сягнувши найбкь-ших показникгв гз 2005 р. Частка гмпортованоГ продоволь-
мгчного Форуму про конкурентоспроможнгсть нащональних економгк у 2015-2016 рр. видкяють таю причини: корупцгя, обтяжливе податкове законодавство, високий ргвень зо-вншшх запозичень та шфлящя. До цих чинникш вггчизняш науковцг додають: високий обмгнний курс гривнг та невиггд-нг умови вступу до СОТ, що стимулюе надходження гмпорт-ноГ продукцп на внутршнш ринок i стримуе внутршне то-варне виробництво. На думку В. Точилгна, самопгдсилююче зростання товарного виробництва на внутршньому ринку здебкьшого блокуеться шституцшними бар'ерами, якг упо-вкьнюють змгну структури сукупного попиту на користь шновацшно'Г й яисно кращоГ продукцп та вгдповгдну змгну структури пропозицп вггчизняно'Г продукцГГ [10, с. 36].
Для перелому наявно'Г ситуащ'Г необхгдна шновацш-на перебудова виробництва, стимулювання припливу гн-вестицгй та застосування ефективних методгв регулювання доступу товарГв на внутршнш ринок. Наявнг тенденщ'Г та проблеми потребують активгзащ'Г державно'Г полгтики не лише для Гх стримування, а й передусгм для шновацшно'Г перебудови виробничого апарату промисловостг, стимулювання притоку гноземних швестицш, застосування кон-кретних методгв конвертащ'Г заощаджень населення у на-громадження.
Погоджуючись з думкою Ю. Кшдзерського, можемо констатувати ряд проблем у сферг промислового виробництва:
Таблиця 4
Структура використання iMnopTy в eKOHOMi^ УкраГни у 2007-2016 рр.
PiK Про1^жне споживання Кшцеве споживання Валове нагромадження Всього iмпopт
млн грн % млн грн % млн грн % млн грн
2007 223217 61,3 63153 17,3 78003 21,4 364373
2008 325990 62,6 94578 18,2 100020 19,2 520588
2009 271425 61,9 92365 21,0 75043 17,1 438860
2010 395418 68,1 121662 20,9 63864 11,0 580944
2011 530879 67,3 148306 18,8 109716 13,9 788901
2012 533125 66,2 164735 20,5 108144 13,3 806004
2013 505675 65,0 191463 24,6 81005 10,4 778143
2014 556688 67,3 205774 24,9 64302 7,8 826764
2015 705090 65,1 278120 25,7 100228 9,2 1083438
2016 827161 61,7 351391 26,2 162563 12,1 1341115
Джерело: розраховано автором за [1]
Таблиця 5
Частка iмпортних продовольчих i непродовольчих товара, проданих через торгову мережу пщприемств
у 2005-2017 рр., %
Група товарiв 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Уа товари 29,5 35,7 38,1 41,1 42,8 42,2 41,9 44,2 47,7
Продовольч'1 товари 9,1 11,8 12,8 13,7 14,5 14,4 14,8 15,2 17,8
Риба i морепродукти харчовi 19,4 29,6 31,2 34 38,6 39,6 40,2 44 40,2
Консерви, готовi продукти рибш 20,9 26,2 27,6 26,7 29,3 29,9 32,7 32 34,6
Вироби кондитерськi 10 9,8 10,4 12,8 12,8 11,4 10,5 11 14,1
Крупи 7 6,5 8,9 9,4 10,1 8,9 7,8 7,4 7,4
Вироби макароны 11,2 20,2 20,7 24,5 24,4 23,6 21,7 22,7 25,1
Свiжi плоди, ягоди, виноград, горiхи 33,4 39,2 42,5 51,2 47,5 52,9 55 59 62,3
Напо!слабоалкогольнi 3,9 5,2 6 7,2 7,3 5,6 5,5 6,3 6,2
Кава 41,9 50,7 54,3 54,4 55,6 55,3 54,9 55,0 57,8
Сть 4,8 2,2 1,8 2,4 3,6 7,1 5,8 4,7 5,0
Вироби тютюновi 6,5 6,9 6,1 5,1 5,9 5,3 6,1 5,4 11,9
Непродовольч/' товари 42,4 50 52,8 58,1 61 60,5 60,7 64,4 67,4
Товари текстильш та галантерея 54,9 58,9 57,3 65,8 73,3 70 66,2 68 74,1
Одяг та бтизна з тканин 76,5 89,3 89,2 92,3 93,2 94,1 94,3 94,7 94,9
Одяг iз шкiри, хутра та iншi вироби з них 18,8 88 87,2 90,7 93,6 89,3 96 97,2 97,9
Трикотаж верхнш та бiлизняний 83,1 89,6 92,7 90,7 95 96 95,9 96,2 95
Вироби панчiшно-шкарпетковi 41,4 61,7 62,3 62,2 59,9 62 59,9 62,7 60,6
Взуття 90,7 95,8 96,4 97,2 97,7 97 96,9 97,1 96,3
Комп'ютери 77,5 93,9 97 98,8 99,1 99,4 99,2 99,3 99
Aудiо- та вiдеообладнання 96,4 95,2 97,5 95,3 96,4 99,7 99,3 99,8 99,6
1гри та iграшки 60 66,3 70 76,8 79,5 83,3 83,4 85,2 86,8
Мотоцикли 60 99,4 99,2 99,8 99,4 94,4 95,1 95,8 98,6
Aвтомобiлi та автотовари 76,9 81,4 85,4 87,4 89,3 89,5 92,1 94 94,7
Меблi 26,2 43,3 45 45,8 50,1 55,6 57,9 55,2 56,4
Килими, покриття для тдлоги та стiн 90,1 52,5 51,9 53,9 54,4 54,4 53,8 54,1 55,4
Джерело: розраховано автором за [7]
■ нев1дпов1дшсть загального тренду розвитку га-лузi напрямам розвитку свггово! промисловостi у структурно-виробничому i технолопчному ви-мiрах, що зумовило зростання розриву мiж Укра!-ною та передовими кра!нами;
■ продовження структурно! та оргашзацшно! дегра-дацп виробництва з посиленням його експортно-сировинно! орieнтованостi та вiдповiдно залеж-ностi вiд зовншньо! кон'юнктури; внутршня не-замкненiсть технологiчних циклiв виробництва й малий ланцюг створення додано! вартост все-рединi кра!ни;
■ зростаюче домiнування iмпорту на внутршньому промисловому ринку, потрапляння внутршньо-го промислового ринку у «пастку» структурно! в^сталоси i сировинно! обтяженостi внасл^ок вiдсутностi платоспроможного попиту на висо-котехнологiчнi товари як з боку господарюючих суб'eктiв через зб1льшення !х збитковостi, так
i з боку населення внасл^ок його прогресуючого зб^ншня та зменшення вибагливостi у споживаш; ■ висока зношенiсть основних засобiв i низький рь
вень швестицшно! привабливостi. Розглянутi проблеми набувають особливо! актуаль-ностi з огляду на тдписання у березнi 2014 р. полiтично! частини, а у червш 2014 р. - економiчно! частини Угоди про асощащю з бвропейським Союзом, що вимагатиме вiд укра!нських товаровиробниюв пiдвищення якостi та кон-курентоспроможностi вiтчизняних товар1в з метою виходу на новi eвропейськi ринки.
В^пов^но до Додатка I-А Угоди про Асощащю мiж Укра!ною та 6С [3] графiк скасування ввiзного мита зi сто-рони Укра!ни передбачае встановлення перехiдних перю-д1в для багатьох код1в товарно! номенклатури. ^м того, на певнi коди 02 та 17 груп товарно! номенклатури, зокре-ма свинина, м'ясо птищ та цукор, встановлюються тарифш квоти, тобто !х можна буде ввозити в Украшу за зменше-ною ставкою ввiзного мита у межах цих квот (табл. 6).
Змгни торговельного режиму внаслгдок дц Угоди про асощащю виражатимуться у поступовому зниженнг гм-портного мита щодо товарш, якг виробляються у 6С (табл. 7). Найбкьше зменшення ввгзних мит матиме мгсце в легкгй промисловостг, зокрема, у виробництвг одягу, виробництвг шшо'Г неметалево'Г мшерально'Г продукцп, харчовгй промис-ловостг, виробництвг меблгв. При цьому Укра'Гна збереже
ненульовг, хоча низькг ставки ввгзного мита на окремг то-вари машинобудування.
Безумовно, гснуе небезпека послаблення конкурент-них позицгй вгтчизняних виробникгв, зокрема, м'яса та м'ясних продуктов, молочних продуктов, овочш та фруктш у результат зростання гмпорту з 6С. За пгдрахунками 1н-ституту економгки г прогнозування, загальна вартгсть ви-
Таблиця 6
1ндикативна сyкyпнiсть тарифних квот для iмпopтy в Украшу з краТн СС
Продукщя Класифiкацiя товару Кмьккть
М'ясо свинини 0203.11.(10-90) 0203.12.(11-19-90) 0203.19.(11-13-15-55-59-90) 0203.21.(10-90) 0203.22.(11-19-90) 0203.29.(11-13-15-55-59-90) 10 000 тонн/piK, виражених у чистш Ba3i + 10 000 тонн/piK, виражених у чистш Ba3i (для кодiв УКТЗЕД 0203.11.(10) 0203.12.(19) 0203.19.(11-15-59) 0203.21.(10) 0203.22.(19) 0203.29.(11-15-59))
М'ясо птиц та на-пiвфабрикати з м'яса птицi 0207.12.(10-90) 0207.14.(10-20-30-40-50-60-70-91-99) 0207.26.(10-20-30-40-50-60-70-80-99) 0207.27.(10-20-30-40-50-60-70-80-91-99) 0207.35.(11-15-21-23-25-31-41-61-63-71-79-99) 0207.36.(31-41-61-63-71-79-89-90) 8 000 тонн/piK, виражених у чистш вазi з можливiстю по-ступового збiльшення протягом 5 роив до 10 000 тонн/ рт, виражених у чистш вазi + 10 000 тонн/pi^ виражених у чистш вазi (для коду УК-ТЗЕД 0207.12.(10-90))
Цукор 1701.11.(10-90) 1 701.12.(10-90) 1701.91.(00) 1701.99.(10-90) 30 000 тон/pm виражених у чистiй вазi з поступовим збiльшенням протягом 5 роив до 40 000 тон/рт виражених у чистш вазi
Джерело: побудовано автором на основг даних [9]
Таблиця 7
Динамка зважених ставок ввiзнoгo мита в УкраТну для краТн СС за окремими видами eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, %
Вид дiяльнoстi 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Сiльське господарство та пов'язаш з ним послуги 6,6 4,6 2,3 0,7 0,2 0,1
Лiсове господарство та пов'язанi з ним послуги 1,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Рибальство, рибництво 2,5 1,8 0,9 0,3 0,0 0,0
Виробництво харчових продукпв, напоГв та тютюнових виpобiв 9,7 4,9 1,7 0,2 0,0 0,0
Легка пpомисловiсть 9,8 1,6 0,3 0,0 0,0 0,0
Хiмiчна та нафтохiмiчна пpомисловiсть 3,4 0,8 0,1 0,0 0,0 0,0
Виробництво iншоï неметалевоГ мшерально'Г продукцГГ 6,5 4,6 2,3 0,7 0,2 0,1
Металуpгiйне виробництво 2,0 1,4 0,7 0,2 0,1 0,0
Машинобудування 3,4 2,4 1,2 0,6 0,3 0,2
Джерело: [9]
трат на модершзащю виробництва продукцп тваринництва та овочгвництва вгдповгдно до стандарт^ 6С оцгнюеться на ргвнг 900 млн евро протягом 10 роив гмплементащ'Г Угоди про Асощащю [3, с. 45]. Зростае гмовгршсть збкьшення на внутргшньому ринку конкуруючого гмпорту, зокрема, легкових автомобглгв, тракторгв г зернозбиральних ком-байнгв. Однак Угодою передбачено поступове скасуван-ня тарифних заходгв регулювання при ввезеннг в Украшу автомобшв. Зокрема, Додаток 1-А до угоди «Тарифний
графш УкраГни» передбачае для переважноГ бкьшост то-варних позицш 8703 застосування 10 % ставки вв!зного мита ¡з перех!дним перюдом 7-10 роив. Однак ст. 44 ще'Г Угоди передбачае ! застосування спещального додаткового мита, пов'язаного з ¡мпортом у раз! необх^ност протягом 15 роив з дня набрання чинность Водночас сумарна ставка вв!зного ! спещального мита при ¡мпорт автомобшв не повинна перевищувати 10 % протягом цього перюду. Можливкть запровадження спещального мита поставлена
у залежшсть до частки автомобшв з 6С на внутрiшньому ринку Украши та за умови заподiяння значно! шкоди нащ-ональнiй промисловостi, що виробляе подiбний товар. Без-умовно, з точки зору домашнк господарств встановлення додаткового ввiзного мита на легковi автомобiлi на прак-тищ означатиме звуження асортименту та зростання цши на перiод дц зазначених заходiв. Для держави, натомiсть, встановлення такого мита на рiвнi, що дорiвнюе поточному ввiзному мита, може призвести до скорочення !мпор-ту, що, своею чергою, знизить потенцшш доходи бюджету. Водночас сл^ враховувати еластичнiсть попиту на автомо-бiлi европейського виробництва порiвняно з автомобкя-ми вiтчизняного виробника та автомобкями з iнших краш свпу. За умови низько! еластичностi попиту найiмовiрнiше збереження наявно! динамiки iмпорту без прискорення, яке було б викликане лiбералiзацiею торгiвлi [3, с. 49].
Особливо! уваги потребуе також текстильна про-мисловiсть, адже одразу тсля набуття чинностi Угоди 6С обнулила ставки ввiзного мита на текстиль та одяг, а Укра!-ш надаеться перехiдний перiод для зниження до 0,1 % при iмпортi текстилю та до 0,2 % митно! вартост при iмпортi одягу. На думку експерт1в, такий перех^ний перiод дозволить тдготуватись украшським товаровиробникам до шо-земно! конкуренцп. Однак ризик полягае у значних обсягах iмпорту одягу, який був у використаннi (секонд хенд), част-ка якого при iмпортi з 6С становить бкьше 80 %. Ц ризи-ки плануеться ншелювати за рахунок впровадження спещ-альних вхiдних цiн у евро за илограм чисто! ваги. Вх^на цiна визначатиметься як 30 % в^ середньо! за попереднiй рш митно'1 вартостi одягу вiдповiдно до кодш УКТЗЕД, що перелiченi в Угодь Украша зобов'язалась публiкувати в^-повiднi щорiчнi цiни. Запропонованi мехашзми iмпорту одягу, що був у використанш, у цкому е сприятливими для розвитку внутршнього товаровиробника за рахунок захис-ту позицiй нацюнально! легко! промисловостi i зниження цшово! конкурентоспроможностi вживаного одягу. Однак результати досл^жень 1ЕД свiдчать, що найбшшими конкурентами укра!нських виробникiв одягу е не iмпортери вживаного одягу, а шдприемствачмпортери дешевого одягу з краш Азп, а також контрабанда [3, с. 53]. Це дае змогу зробити припущення, що державш заходи з регулювання iмпорту вживаного одягу не матимуть суттевого впливу на розвиток внутршнього виробництва одягу. Натомють ска-сування мита на взуття, найбшш iмовiрно, не призведе до негативних наслоив на вгтчизняш взуттевi пiдприемства, тому що протягом останнк рокiв до 90 % взуття з 6С ввозилось в Украшу за тшьовими схемами [3, с. 54].
Автомобкьна промисловють - своерiдний iндикатор економiчного розвитку держави. I це стосуеться як промис-лово розвинених краш, так i краш, що розвиваються. Отри-мати статус краши-автовиробника надзвичайно складно, адже розвиток галузi потребуе величезних фшансових, iнтелектуальних, наукових i управлшських ресурсiв. Авто-моб1льна промисловкть е одним iз головних генераторш робочих мiсць: у свiтовому виробництвi автомобiлiв та !х комплектуючих зайнято понад 9 млн оаб, а з урахуван-ням непрямих робочих мкць автоiндустрiя налiчуе понад 50 млн зайнятих. При цьому автопром використовуе това-ри багатьох iнших галузей, що виробляють метал, полiмери, текстиль, програмне забезпечення i чимало iншого [11].
Не менш важливо, що автопром е одним iз двигун1в технiчного прогресу. Щорiчнi iнвестицiï автовиробник1в у досл^ження та розробки сягають 85 млрд дол США i вь д1грають ключову роль у пiдвищеннi технолопчного р1вня кра!ни. Той факт, що з-помiж десяти найпотужнiших iнно-вацшних компанiй свiту - три автомобкьш, говорить сам за себе. Консол^ований внесок вiд виробництва й екс-плуатацГ! автомобiлiв у нацiональнi бюджети оцiнюеться у бiльш як твтрильйона доларiв [11].
Зростання iмпорту легкових автомобшв з 6С вiдбу-лось одночасно зi зменшенням внутрiшнього виробництва, що дае шдстави застосовувати захисш заходи вiдповiдно до ст. 44 УА. У грудш 2016 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни схвалив запропонований Мшекономозвитку порядок за-стосування спещальних заходiв щодо iмпорту в Украшу легкових автомобшв походженням з 6С.
Зпдно з п. 1 ст. 44 УА Украша мае формальш пiдстави для запровадження захисних заходш у формi пiдвищення iмпортного мита. 1мпорт легкових автомобiлiв з 6С зростае як абсолютно, так i в^носно внутрiшнього виробництва. Сукупний обсяг iмпорту у фiзичних одиницях впродовж 206-2017 рр. перевищив ршень, зазначений у Додатку II до УА (45 тис. шт. на рш). Обсяг нових реестрацш автомобкш iз 6С також перевищив граничний рiвень, зазначений у Додатку II до УА (20 % у 2017 р.) [7, с. 127]
Украша та 6С шдтвердили можливкть застосуван-ня у взаемнiй торг!^ антидемпiнгових i компенсацiйних заходiв, що дозволить украшським виробникам iнiцiювати в1дпов1дш розслiдування у випадку недобросовiсноï конку-ренцй з боку товаровиробникiв з 6С [6, с. 99]. Однак ана-логiчне право застосовуеться i для ринку 6С з боку украш-ських виробник1в.
Висновки. Проведене досл^ження впливу !мпорту на розвиток внутршнього ринку дозволило окреслити таи
Таблиця 8
Динамка виробництва легкових автомобшв в УкраТш, тис. шт.
Пщприемство 2013 2014 2015 2016 2017
Всього 45,8 25,9 5,7 4,3 7,3
У т. ч. ПАТ «ЗАЗ» 19,3 12,8 3,6 0,4 1,2
Корпора^я «Богдан» 6,0 2,0 - - -
Кременчуцький автоскладальний завод 9,0 7,5 - - -
ПрАТ «Еврокар» 11,5 3,6 2,0 3,9 6,1
Джерело: [7, с. 126]
основш проблеми: перевищення TeMniB зростання обсягу iMnopTy товарiв над власним виробництвом, яке поступа-еться iнозeмним аналогам за цшою, якiстю та конкуренто-спроможнiстю; витiснeння вiтчизняних товаровиробникiв з внутршнього ринку Укра'ни; зростання залежност про-мисловостi Укра'ни вiд iмпортних комплектуючих, матерь алiв i сировини у таких галузях, як видобування енергетич-них матeрiалiв, лeгкiй промисловосп, машинобyдyваннi, хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй промисловость Зменшення част-ки iмпортy у валовому нагромадженш до 12,1 % у 2016 р., що вказуе на скорочення поставок новiтнього та прогре-сивного устаткування i обладнання з-за кордону та спроби оновлення технолопчного потенщалу переважно за допо-могою вiтчизняного устаткування, яке не е передовим, що зумовлюе шновацшний регрес у iмпортi товарш в Украшу.
Залежшсть насичення внyтрiшнього ринку в^ зо-вншньо'1 торгiвлi наразi актyалiзyе проблематику державного регулювання eкспортно-iмпортними потоками. Структура формування товарно'1 пропозици внyтрiшнього товарного ринку Укра'ни в цiломy свiдчить про значш дис-пропорцп промислового потeнцiалy та потреб внутршнього ринку, а також в^ображае суттевий тиск з боку iмпортy. Основою ефективного функщонування та розвитку внутршнього ринку повинна стати конкурентоспроможна вь тчизняна продукщя, що може бути забезпечена у результат впровадження стратеги селективного iмпортозамiщeння. Однак ця стратепя повинна супроводжуватись одночас-ним зростанням експортно'1 орiентованостi промислового виробництва у поеднанш з ефективним експорт-промоушн Укра'ни на зарyбiжних ринках.
Л1ТЕРАТУРА
1. Smart Cities: Digital Solutions for a More Livable Future // McKinsey&Company. June 2018. URL: https://www.mckinsey.com
2. Smart Cities to Rise Fourfold in Number from 2013 to 2025 // IHS Markit. July 2014. URL: https://news.ihsmarkit.com/ press-release/design-supply-chain-media/smart-cities-rise-fourfold-number-2Державна служба статистики Укра'ши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
3. Економта Укра'ши в дошдженнях i прогнозах: 20 роив дiяльностi 1нституту економiки та прогнозування НАН Укра-'ни : монографiя / вщп. ред. В. М. Геець. Ки'в : 1ЕП НАН Укра'ши, 2018. 568 с.
4. Економнчна складова Угоди про асоцацю мнж Украиною та £С: нашдки для бiзнесу, населення та державного управл. Ытеграцшы можливостi Укра'ши: перспективи та нашдки : наук. доп. / за ред. В. М. Гейця. Кив : 1ЕП НАН Укра'ши, 2014. 92 с.
5. Конкурентоспроможнкть економнки Укра'ши: стан i перспективи пщвищення / за ред. I. В. Крючково'''. Ки'в : Основа, 2007. 488 с.
6. Моделi iдентифiкацГ'' макроеконом^чних дисбалансiв в УкраУ : кол. моногр. / за ред. М. I. Скрипниченко. Ки'в : 1ЕП НАН УкраГни, 2015. 544 с.
7. Олефiр В. К. Вплив Угоди про Ато^а^ю мГж Укра'ною та £С на ринок споживчих тсшрГв. Економ'ша i прогнозування. 2018. № 3. С. 118-137.
8. Пугачевська К. С. 1мпортозалежшсть внутршнього ринку УкраГни. Зовншня торгiвля: економка, ф'шанси, право. 2016. № 5. С. 27-40.
9. ОцЫка впливу Угоди про асоцГацю / ЗВТ мГж УкраГ-ною та £С на економГку УкраТни : наук. доп. / за ред. В. М. Гейця, Т. О. Осташко, Л. В. Шинкарук. КиГв : 1ЕП HAH УкраГни, 2014. 102 с.
10. Ринки реального сектора економГки УкраТни: структурно-ГнституцГональний аналГз / за ред. В. О. Точилша. КиГв : 1ЕП HAH УкраГни, 2009. 640 с.
11. УкраГнський автопром: втраченГ шанси та нереалн зованГ надп // Дзеркало тижня. 2018. № 10. URL: https://dt.ua/ promyshliennost/ukrayinskiy-avtoprom-vtracheni-shansi-ta-nerealizovani-nadiyi-272285_.html
12. Якубовський М. М. Внутршнм ринок як дзеркало проблем украГнськоГ промисловостГ. Економ'ша Украни. 2012. № 8. С. 4-15.
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
Ekonomichna skladova Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS: naslidky dlia biznesu, naselennia ta derzhavnoho upravlinnia [The economic component of the Association Agreement between Ukraine and the EU: the consequences for business, population and public administration]. Kyiv: In-t ekon. doslidzhen i polit. kon-sultatsii, 2014.
Ekonomika Ukrainy v doslidzhenniakh i prohnozakh: 20 rokiv diialnosti Instytutu ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy [Ukrainian Economy in Research and Forecasts: 20 Years of the Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Kyiv: IEP NAN Ukrainy, 2018.
Intehratsiini mozhlyvosti Ukrainy: perspektyvy ta naslidky : nauk. dop. [Ukraine's Integration Capabilities: Prospects and Consequences: a scientific report]. Kyiv: IEP NAN Ukrainy, 2014.
Konkurentospromozhnist ekonomiky Ukrainy: stan i perspektyvy pidvyshchennia [Competitiveness of the Ukrainian economy: the state and prospects of increase]. Kyiv: Osnova, 2007.
Modeli identyfikatsii makroekonomichnykh dysbalansiv v Ukraini [Models of Identification of Macroeconomic Imbalances in Ukraine]. Kyiv: IEP NAN Ukrainy, 2015.
Olefir, V. K. "Vplyv Uhody pro Asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS na rynok spozhyvchykh tovariv" [The impact of the Association Agreement between Ukraine and the EU on the consumer goods market]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 3 (2018): 118-137.
Otsinka vplyvu Uhody pro asotsiatsiiu / ZVT mizh Ukrainoiu ta YeS na ekonomiku Ukrainy : nauk. dop. [Assessment of the impact of the Association / FTA Agreement between Ukraine and the EU on the Ukrainian Economy: a scientific report]. Kyiv: IEP NAN Ukrainy, 2014.
Puhachevska, K. S. "Importozalezhnist vnutrishnyoho rynku Ukrainy" [Import dependence of the domestic market of Ukraine]. Zovnishnia torhivlia:ekonomika, finansy, pravo, no. 5 (2016): 27-40.
Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy: strukturno-in-stytutsionalnyi analiz [Markets of the real sector of the economy of Ukraine: structural and institutional analysis]. Kyiv: IEP NAN Ukrainy, 2009.
"Ukrainskyi avtoprom: vtracheni shansy ta nerealizovani na-dii" [Ukrainian auto industry: lost chances and unfulfilled hopes]. Dzerkalo tyzhnia. 2018. https://dt.ua/promyshliennost/ukray-inskiy-avtoprom-vtracheni-shansi-ta-nerealizovani-nadiyi-272285_.html
Yakubovskyi, M. M. "Vnutrishnii rynok yak dzerkalo problem ukrainskoi promyslovosti" [The domestic market as a mirror of the problems of Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2012): 4-15.
Стаття надйшла до редакцй08.04.2019 р.
